Роман “Война и мир” был задуман как роман о декабристе, возвращающемся после амнистии в 1856 году. Но чем больше Толстой работал с архивными материалами, тем больше понимал, что нельзя написать этот роман, не рассказав как о самом восстании, так и о войне 1812 года. Так замысел романа постепенно трансформировался, и Толстой создал грандиозную эпопею. “Война и мир” – это повествование о подвиге народа, о победе его духа в войне 1812 года. Позже, говоря о романе, Толстой писал, что главная мысль романа – “мысль народная”.
Она заключается не только и не столько в изображении самого народа, его быта, жизни, а в том, что каждый положительный герой романа в конце концов связывает свою судьбу с судьбой нации. Во второй части эпилога Толстой говорит о том, что до сих пор вся история писалась как история отдельных личностей, как правило тиранов, монархов, и никто до сих пор не задумывался над тем, что является движущей силой истории. Толстой считал, что это – так называемое “роевое начало”, дух и воля не одного человека, а нации в целом, и насколько силен дух и воля народа, настолько вероятны те или иные исторические события.
Так победу в Отечественной войне Толстой объясняет тем, что столкнулись две воли: воля французских солдат и воля всего русского народа. Эта война была справедливой для русских, они воевали за свою Родину, поэтому их дух и воля к победе оказались сильнее французских духа и воли. Поэтому победа России над Францией была предопределена. Война 1812 года стала рубежом, испытанием всех положительных героев в романе: для князя Андрея, который чувствует необыкновенный подъем перед Бородинским сражением, веру в победу; для Пьера Безухова, все мысли которого направлены на то, чтобы помочь изгнанию захватчиков – он даже разрабатывает план убийства Наполеона; для Наташи, отдавшей подводы раненым, потому что не отдать их было нельзя, не отдать было стыдно и гадко; для Пети Ростова, принимающего участие в военных действиях партизанского отряда и погибающего в схватке с врагом; для Денисова, Долохова, даже Анатоля Курагина.
Все эти люди, отбросив все личное, становятся единым целым, участвуют в формировании воли к победе. Эта воля к победе особенно ярко проявляется в массовых сценах: в сцене сдачи Смоленска ; в сцене подготовки к Бородинскому сражению, в сцене боя партизан с французами. Вообще, тема партизанской войны занимает особое место в романе.
Толстой подчеркивает, что война 1812 года действительно была народной, потому что сам народ поднялся на борьбу с захватчиками. Действовали уже отряды старостихи Василисы Кожиной, Дениса Давыдова, создают свои отряды и герои романа – Василий Денисов и Долохов. Жестокую, не на жизнь, а на смерть войну Толстой называет “дубина народной войны”; “Дубина народной войны поднялась со всей своей грозной и величественной силой, и, не спрашивая ничьих вкусов и правил, с глупой простотой, но с целесообразностью, не разбирая ничего, поднималась, опускалась и гвоздила французов до тех пор, пока не погибло все нашествие”.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- Анализ новеллы “Измена” из произведения Бабеля “Конармия” “Измена” – это одна из новелл, входящих в роман “Конармия”, написанный Бабелем. В этом романе описываются беспорядки в русской армии, ее бедность и бесхозность во время революции. “Мы увидели красноармейцев…, сидящих на устланных постелях, играющих в шашки и при них сестер высокого росту, гладких, стоящих у окошек и разводящих симпатию”. Бабель сам состоял в конармии, он участвовал в боевых походах, что повлекло за собой столь реалистичные описания в романе. В […]...
- Какие мысли и чувства пробудил во мне роман Достоевского “Преступление и наказание” Роман “Преступление и наказание” – первая книга Достоевского, прочитанная мной. После прочтения книги, я поняла, насколько мудрым и умным человеком был Федор Михайлович Достоевский. Несмотря на то, что Достоевский был из высшего сословия, он знал жизнь простых людей не по наслышке и прекрасно понимал их. В своем романе он пишет о бедных и беспомощных людях, об их безисходности, о нищите, и о тех многочисленных проблемах, которые окружают их. Я думаю, […]...
- Изображение деревни в романе Ф. А. Абрамова “Братья и сестры” Федор Александрович Абрамов родился в 1920 году на Пинеге, в деревне Верколе Архангельской области. С родной северной землей он связан не только биографией: здесь он начинал свою трудовую жизнь, эту землю он защищал на фронте под Ленинградом, сюда его привезли раненного после госпиталей – с этой землей он связан и своим творчеством, своими книгами. Закончив в 1948 году филологический факультет Ленинградского университета, затем аспирантуру, Ф. Абрамов работает доцентом и завкафедрой […]...
- Проблема счастья в романе Л. Н. Толстого “Война и мир” Толстой назвал “Войну и мир” “книгой о прошедшем”. Посвященная Отечественной войне 1812 года, эта книга была начата вскоре Крымской войны, и в ней отозвались многие важнейшие современные вопросы. Роман был начат в 1860 году. А печатанье “Войны и мира” первым отдельным изданием завершилось в 1869 году. Целое десятилетие труда было положено на великую книгу. Роман “Война и мир” представляет собой эпопею, каждый том которого относиться к определенному году. Эпопея включает […]...
- “Госпожа Бовари”, анализ произведения Флобера В романе “Госпожа Бовари” герои – это жители французской провинции 19-го века. Главная героиня романа – Эмма Бовари, молодая жена провинциального врача. Эмма мечтательна и ищет новых впечатлений. Дочь фермера, она начиталась книг о красивой жизни. Эмма любит роскошь, красивые вещи, блистательные приемы, но все это не по средствам для ее мужа. Она изнывает от скуки и тоски и мечтает о галантных мужчинах. Эмма искусно притворяется, что любит мужа, но […]...
- Савина и Тургенєв Роман І. С. Тургенева “Отцы и дети” появился на свет в 1862 году. И с тех пор он все продолжает восхищать читателей своими художественными достоинствами, а политические, философские и эстетические проблемы, поднятые писателем на его страницах, все продолжают вызывать несомненный интерес. Причина последнего заключается в том, что Тургеневу как великому художнику удалось запечатлеть в “Отцах и детях” несколько ярких эпизодов идейной борьбы между основными общественными силами в России конца 50-х […]...
- “Думка народна” в романі “Війна і мир” У романі-епопеї “Війна і мир” Л. М. Толстой змалював епоху, що передувала 1812 рокові. Це велична епопея народних звитяг і слави, не втративши й рис сімейної хроніки. Творчо вивчаючи добу, Толстой зрозумів, якими були провідні рушійні сили в героїчних подіях цього уславленого людьми й подіями часу. Головним героєм у романі є російський народ, який захищав рідну землю від вторгнення Наполеона та його армії. Із правдивістю історика Л. М. Толстой показав, […]...
- Народ у романі-епопеї Л. М. Толстого “Війна і Мир” 1867 рік. Л. М. Толстой закінчив роботу над епохальним романом своєї творчості “Війна і мир”. Автор зазначав, що у “Війні і мирі” він “любив думку народну”, поетизуючи простоту, доброту та моральність російської людини. Цю “думку народну” Л. Толстой розкриває, зображуючи події Вітчизняної війни 1812 року. Не випадково Л. Толстой описує війну 1812 року лише на території Росії. Історик і художник-реаліст Л. Толстой показав, що Вітчизняна війна 1812 року була війною […]...
- Думка Л. Толстого про роль особистості в історії Думка Л. Толстого про роль особистості в історії І. Як, на думку Толстого, складається історична подія? ІІ. Чи вільна людина у своєму виборі? ІІІ. Загальна закономірність і особистість. 1. Хто диктує необхідність дії? не имел ни малейшего чаяния”.) 2. Чому Толстой не визнає Наполеона великим? 3. У чому велич Кутузова? ІV. Що може одинична воля?...
- Твір: Герои Шолохова Михаил Шолохов, каждый открывает его по-своему. Каждому нравится свой герой рассказов Шолохова. Это и понятно. Ведь судьбы героев, проблемы, поднятые Шолоховым, созвучны нашему времени. Но мой Шолохов не только автор произведений. Он, прежде всего, человек интересной, яркой судьбы. Посудите сами: в шестнадцатилетнем возрасте юный Шолохов чудом уцелел, попав в руки к властолюбивому Нестору Махно, в тридцать седьмом не раз выручал своих друзей от гонений и репрессий. Его обвиняли в плагиате, […]...
- Народ у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” 1867 рік. Л. М. Толстой закінчив роботу над епохальним романом своєї творчості “Війна і мир”. Автор зазначав, що у “Війні і мирі” він “любив думку народну”, поетизуючи простоту, доброту та моральність російської людини. Цю “думку народну” Л. Толстой розкриває, зображуючи події Вітчизняної війни 1812 року. Не випадково Л. Толстой описує війну 1812 року лише на території Росії. Історик і художник-реаліст Л. Толстой показав, що Вітчизняна війна 1812 року була війною […]...
- “Думка народна” у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” До ідеї написання найбільшого твору свого життя – роману-епопеї “Війна і мир” Л. М. Толстой прийшов не одразу, а від повісті “Декабристи”, де розповідалося про події 1856 року, тобто про епоху повернення з Сибіру героя твору. І Толстой відступив від вже початого: особистість героя, як пояснив письменник у нотатці-передмові до роману, відсувалася в його уяві на другий план, а на перше місце виступала сама епоха, що передувала 1812 рокові, та, […]...
- Анализ отрывка стихотворения Некрасова “В дороге” “Скучно! Скучно!.. Ямщик удалой, Разгони чем-нибудь мою скуку! Песню, что ли, приятель, запой Про рекрутский набор и разлуку; Небылицей какой посмеши Или, что ты видал, расскажи – Буду, братец, за все благодарен”. – Самому мне не весело, барин: Сокрушила злодейка жена!.. Слышь ты, смолоду, сударь, она В барском доме была учена Вместе с барышней разным наукам, Понимаешь-ста, шить и вязать, На варгане играть и читать – Всем дворянским манерам и […]...
- Сочинение “Слово о полку Игореве” как героическая воинская поема “Слово о полку Игореве” – одно из крупнейших произведений древней литературы, написанное во времена Киевской Руси, поэтому представляющее собой большую литературную ценность. Как историческое произведение древнерусской литературы “Слово” позволяет читателю не только узнать о событиях того времени, но также проследить и понять отношение автора к ним. Мысли автора, жившего несколько столетий назад, написаны древним русским языком, а впоследствии переведены на современный, понятный все русский язык. “Слово” является также одним из […]...
- Зразок твору на тему: Війна 1812 року у романі “Війна і Мир” Лев Миколайович Толстой, коли був учасником Севастопольської оборони, став свідком поразки російської армії. Під час військових дій, Толстой побачив всі жахи війни, поведінка людини на війні, а також ті страждання і позбавлення, що війна приносить людству. Письменник побачив що таке справжній патріотизм. Побачене під час військових дій і отриманий Толстим досвід, яскраво виявилися в творі “Війна і мир”. У своєму творі великий російський письменник зобразив події двох воєн: 1805 – […]...
- Образ Анни Кареніної в літературній критиці Анна – грішниця “Анна забыла любовь и бога и умерла” . “Анна изменила мужу, бросила сына и сделалась “потерянной женщиной” . Анна – свята “…Рабству она предпочла смерть… Именно в этом мы ощущаем духовную красоту и поэзию жизни и борьбы Анны” . “В чем же она вино вата? Она хочет жить. Бог вложил нам это в душу…” “Гадкая, _ отвратительная женщина, без сердца… дурная женщина” Прогнозований висновок: “Она жалеть”Б. Ейхенбаум. […]...
- Сенс назви роману Л. М. Толстого “Війна і мир” Твір Л. М. Толстого “Війна і мир” – російська національна епопея. За словами Ромена Ролана, це широка епопея нашого життя, новітня “Іліада”, в якій Л. Толстой пройшов “від роману окремих особистостей до роману армій і народів, … в яких зливаються в одне волі мільйонів людей”. Великий художник-реаліст показав у романі всю націю у найважливіші історичні часи з 1805 до 1825 рік. У назві втілено протиставлення двох понять: бойові дії і […]...
- Александр Дюма и его роман “Учитель фехтования” Главные герои романа “Учитель фехтования” – Иван Александрович Анненков и француженка Полина Гебль, ставшая после замужества Прасковьей Егоровной Анненковой, запечатлевшей пребывание на каторге в своей книге воспоминаний. Композицию этого романа Дюма формирует, сообразуясь с теми моментами из жизни героев, которые были зафиксированы Гризье. Богатая фантазия писателя придала хроникальному материалу форму художественного произведения, в котором историзм соседствовал с изрядной долей вымысла. Узловыми эпизодами сюжета были: Приезд Гризье в Петербург. Его знакомства […]...
- Герой роману Б. Пастернака “Доктор Живаго” О прототипе Живаго сам Пастернак в 1947 г. сообщал следующее: “Я пишу сейчас большой роман в прозе о человеке, который составляет некоторую равнодействующую между Блоком и мной. Он умрет в 1929. От него останется книга стихов, составляющая одну из глав второй части. Время, обнимаемое романом, – 1903-1945 гг. По духу это нечто среднее между Карамазовыми и Вильгельмом Мейстером”. О. Ивинская свидетельствует, что само имя “Живаго” возникло у Пастернака, когда он […]...
- Повесті Белкіна характеристика образу Марья Гаврилівна Марья Гавриловна – героиня повести, сюжет которой рассказан Белкину девицей К. І. Т. Марья Гавриловна – “стройная, бледная и семнадцатилетняя” дочь добрейшего помещика Гаврилы Гавриловича Р из села Ненарадова; имеет романическое воображение. То есть она мыслит литературными формулами, воспринимает жизнь как романную фабулу. Мир провинциальной читательницы французских романов и только что появившихся русских баллад раскрывается перед читателем. Естественно поэтому, что когда, в конце 1811 г. в М. Г. влюбляется бедный […]...
- Як Л. Толстой розуміє патріотизм? Патріотизм, на думку Л. М. Толстого, не голосні слова, не гучна діяльність і метушливість, а просте і природне почуття “потреби жертви і жалю при усвідомленні загального нещастя”. Це почуття – спільне в Наташі і П’єра, воно володіло Петею Ростовим, коли він радів, що потрапив у Москву, де незабаром буде бій; те ж почуття тягло юрбу до будинку графа Ростопчина, який обдурив її, тому що люди з юрби хотіли боротися з […]...
- Протиставлення щирого і помилкового патріотизму у романі Л. М. Толстого “Війна и мир” Головна тема роману “Війна і мир” – зображення подвигу російського народу у Вітчизняній війні 1812 року. Автор говорить у своєму романі і про вірних синів батьківщини, і про лжепатріотів, що думають тільки про свої корисливі інтереси. Толстой використовує прийом антитези для зображення як подій, так і героїв роману. Так, у першому томі він розповідає про війну з Наполеоном 1805- 1807 років, коли Росія зазнала поразки. Австрійська армія здалася. Над російськими […]...
- Чацкий-Победитель или побежденный? На самом деле, кто же Чацкий: победитель или побежденный в этой бесконечной игре притворства, зависти, чинов и шумных балов того часа Москвы: Где, укажите нам, отечества отцы, Которых мы должны принять за образцы? Не эти ли грабительством богаты? Защиту от суда в друзьях нашли, в родстве, Великолепные соорудя палаты, Где разливаются в пирах и мотовстве, И где не воскресят клиенты-иностранцы Прошедшего житья подлейшие черты. Да и кому в Москве не […]...
- Патріотизм російського народу у Вітчизняній війні 1812 року Твір по роману Л. М. Толстого “Війна і мир”. Роман “Війна і мир” у жанровому відношенні є романом-епопеєю, тому що Толстой показує нам історичні події, які охоплюють великий відрізок часу, у романі понад 200 діючих осіб, є реальні історичні особистості, показані і всі соціальні шари Росії того часу: вищий світ, дворянська аристократія, провінційне дворянство, армія, селянство, навіть купечество. Головна тема роману – подвиг російського народу у війні 1812 року. Це […]...
- Їхав козак за Дунай Климовський Їхав козак за Дунай Їхав козак за Дунай, Сказав: – Дівчино, прощай! Ти, конику вороненький, Неси та гуляй! – Постій, постій, козаче, – Твоя дівчина плаче, Як ти мене покидаєш, – Тільки подумай! – Білих ручок не ламай, – Ясних очей не стирай, – Мене з війни зі славою – К собі ожидай! – Не хочу я нічого – Тільки тебе одного, Ти будь здоров, мій миленький, А все пропадай! […]...
- Буржуазные реформы Александра II Буржуазные реформы Александра II Отмена крепостного права в России вызвала необходимость проведения и других буржуазных реформ – в области местного управления, суда, образования, финансов, в военном деле. 1 января 1864 года было издано “Положение о губернских и уездных земских учреждениях”, вводившее бессословные выборные органы местного самоуправления – земства. Они избирались всеми сословиями на трехлетний срок и состояли из распорядительных органов и исполнительных. Земства несли ответственность за народное образование, за народное […]...
- Творчість Л. Толстого як найповніший вияв можливостей реалістичної літератури Кожному, хто відкриває вперше “Війну і мир”, впадає в очі незвичайна особливість цього роману – численна кількість міркувань на історичні та філософські теми. Багато читачів і зараз вважають, що в романі забагато філософських відступів. Але, на мою думку, Толстой хоче в такий спосіб переконати, що на роман не варто дивитися лише як на художній твір, якому не властиві ані аналітичні міркування, ані філософський погляд. Толстой шукає сенс буття людини і […]...
- Роман Сиваш – ще один представник “пропащої сили” У повісті “Серед темної ночі” Борис Грінченко зображує українське село наприкінці ХІХ століття. У цьому художньо довершеному творі розкривається життя трьох синів патріархального селянина Пилина Сиваша. Старший син Денис з усіх сил, не гребуючи жодними засобами, прагне вийти в “заможні хазяїни”; середульший Роман відбивається від села в місто; менший син Зінько вибирає шлях чесного, трудящого селянина. Найповніше зображений у повісті Роман, ще один представник “пропащої сили” . Після царської солдатчини […]...
- Гроші в житті людини “Хочеш пізнати людину – наділи її грошима та владою” – говорить народна мудрість. І, як свідчить світова література та життєвий досвід, у переважній більшості випадків вони “псують” людину. Отже, гроші і влада – зло? Спробуємо дати відповідь на це питання. Гроші – це “вічна” проблема. Одні не знають, де їх взяти, а інші – куди їх подіти, щоб отримати ще більше. Яскравим прикладом цієї проблеми є п’єса І. Карпенка-Карого “Сто […]...
- Зображення трагічного становища українського народу у вірші “Доки?” БОРИС ГРІНЧЕНКО 8 клас Б. Грінченко рано перейнявся турботами простого люду, зрозумів свою з ними спільність. Дуже гостро відчував письменник принизливе становище українських трудівників. Своє обурення їхньою долею висловив автор у вірші “Доки?” Б. Грінченко впевнений, що …давно вже час, Щоб воля прийшла й до нас… Однак ця довгоочікувана воля все не приходить: А все її нема, не йде, – А час не жде, а час не жде!.. А час не жде, […]...
- Жіночі образи у романі Толстого “Війна і Мир” Роман “Війна й мир” спочатку був задуманий автором як роман про декабриста, що вертається в 1856 році з посилання. Але чим більше Толстой працював з архівними матеріалами, тим більше розумів, що, не розповівши про саме повстання й ще глибше – про війну 1812 року, не можна написати роман на необхідному для масштабів такого задуму рівні. Так задум письменника поступово трансформувався, заглиблювався, і результа – тім його з’явилося створення грандіозної епопеї. […]...
- Мертві душі характеристика образу Коробочка Настасья Петрівна Коробочка Настасья Петрівна – вдова-поміщик, колезька секретарка; друга “продавщиця” мертвих душ. До неї Чичиков потрапляє випадково: п’яний кучер Селіфан пропускає безліч поворотів на поворотному шляху від Манілова. Нічна “потьма”, грозова атмосфера, супроводжуючі приїзд до Настасье Петрівні, лякає-зміїне шипіння настінного годинника, постійні спогади К. Про покійника-чоловіка, визнання Чичикову, що третього дня їй всю ніч снився “окаянний” біс, – усе це примушує читача насторожитися. Але уранішня зустріч Чичикова з К. повністю обманює […]...
- Мар’я Болконська та Елен Курагіна Що робить людину щасливою? Німецький філософ Кант стверджував, що тільки свідоме слідування обов’язку. Л. Толстой вважав, що тільки в гармонії природних потреб з моральними вимогами можна здобути щастя. Саме цю думку письменник емоційно переконливо втілює в образах жінок, зокрема Мар’ї Болконської та Елен Курагіної. Чому саме ці жіночі образи такі переконливі з огляду на проблему моралі? Мабуть, тому, що в усьому вони протилежні. Для Мар’ї дотримуватися моралі було не важче, […]...
- Сила волі до життя пораненого воїна в оповіданні “Воля до життя” – І варіант – ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО I варіант Друга світова війна – страшний і героїчний період в історії нашого народу. У своєму оповіданні “Воля до життя” О. Довженко розкриває психологію людини у незвичайних обставинах. “Людина на війні – це воля, – стверджує армійський хірург, – є воля – є людина! Нема волі – нема людини! Скільки волі, стільки й людини”. Це твердження ілюструє своїм життям Іван Кармалюк. Важко поранений, він надзвичайним напруженням волі примушує себе не […]...
- Заклик берегти, шанувати рідну мову в поезії “Українська мова” – IІІ варіант ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО 8 клас III варіант В. Самійленка з дитинства оточувала українська атмосфера: бабуся розповідала йому казки, у хаті лунали пісні та українська мова. Великий вплив на майбутнього поета мав Шевченко. Роздуми в поезіях В. Самійленка – це переважно думка про смертність людини, про її безсилля супроти вічності, про безсмертя поезії. У своїй творчості він приділяє увагу висвітленню проблеми української мови. Один із своїх віршів поет присвятив Великому Кобзарю. “Українська мова” – […]...
- Сила волі до життя пораненого воїна в оповіданні “Воля до життя” – ІІ варіант – ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО II варіант О. Довженко в своєму оповіданні “Воля до життя” змалював звичайних людей у екстремальній ситуації. Основою цього оповідання було саме життя воєнних років. Головний герой твору – звичайний боєць Іван Кармалюк. Важко поранений, він усіма силами намагається вижити: незважаючи на біль, затискає розірвану артерію, бореться з газовою гангреною, навіть коли вже майже не має пульсу. Зрозумівши, що програє битву зі смертю, цей звичайний рядовий боєць, який вже не мав […]...
- Твір: Мої роздуми над творами Романа Іванчука Черга була довга й строката – жива ілюстрація зрослих і духовних потреб наших сучасників і ще не дослідженого соціологами явища книжкового буму. Не черга – моноліт. “Що сьогодні є?” – схвильовано звернулася в нікуди розкошлана громадянка, забігши в книгарню. “Яка різниця? Що вам дасть назва? Якийсь не то четвертий, не то п’ятий вимір”, – охоче відповів, виламавшись з моноліту, ділового вигляду чоловік з виразними слідами успішних битв за дефіцити. “Як […]...
- Мрії про національне відродження рідного краю – ІВАН ФРАНКО ІВАН ФРАНКО Під час свого першого ув’язнення у львівській тюрмі І. Я. Франко написав вірш “Товаришам із тюрми”, в якому відбилися його мрії про щасливе майбутнє Батьківщини. Це один із кращих прикладів громадсько-політичної лірики поета. В цьому вірші І. Франко засуджує світ пригнічення, в якому живуть люди, закликає їх прагнути до нового щасливого життя: Через хвилі нещасть і неволі… Попливем до країни святої, Де братерство, і згода, й любов… “Наша […]...
- 1812 рік у зображенні Л. М. Толстого Л. М. Толстой був учасником Севастопольської оборони. У ці трагічні місяці ганебної поразки російської армії він багато чого зрозумів, усвідомив, як страшна війна, які страждання вона несе людям, як поводиться людина на війні. Він переконався в тім, що щирий патріотизм і героїзм проявляється не в гарних фразах або яскравих подвигах, а в чесному виконанні боргу, військового і людського, незважаючи ні на що. Цей досвід позначився у романі “Війна і мир”. […]...
- Розкриття поняття “діалектика душі” в романі Л. Толстого “Війна і мир” У своїй епопеї “Війна і мир” Л. Толстой зумів створити неповторні образи, зосередившись на становленні героїв як особистостей, духовному розвитку кожного. Толстой показав, як найрізноманітніші життєві враження чи події виявляються вирішальними, спричиняють моментальні зміни у життєвій позиції героя, в його уявленні про світ і самого себе в цьому світі. Письменник зробив у літературі відкриття, яке згодом назвали “діалектикою душі” Толстого. Толстой розрізняє два основних стани в людській душі: те, що […]...
- Колискова-заповіт юні
- Життєподібний сюжет і філософсько-символічний зміст повісті-притчі Е. Хемінгуея “Старий і море”
Categories: Шкільні твори