Моє враження від казки Г. К. Андерсена “Снігова королева”

Я захоплений. Я взагалі люблю казки, а тут у одній одразу кілька – і всі різні. Ось чарівна казка про злого троля, який із своїми поплічниками створив оте страшне дзеркало, що потім зруйнувало не одне людське життя. А поруч побутова казка про хлопчика й дівчинку, яким через їхню бідність не було місця на землі погратися. І їхнім садком був невеличкий ящик із трояндами.

А далі буде авантюрна казка про страшні пригоди, які заважатимуть Герді знайти свого названого братика: тут будуть принци й розбійники, принцеси й маленькі розбійниці… Коротше кажучи, казки на будь-який смак під однією палітуркою. Така захоплююча книжка! Та вона приваблює й своїми героями. Щоправда, Кай мені не дуже подобається.

Бо він із самого початку не зовсім добра людина. Тому і крихти дзеркала так легко увійшли в його око та серце. Не дуже я люблю і Герду, хоч вона і привертає до себе майже усі серця. Найбільше мене вразила та бабуся, що начаклувала заради своєї втіхи. Всі інші персонажі прості й зрозуміли – чого вони хочуть і чому вони такі.

А ця бабуся… Наче нікому і не хотіла зробити зле, а скільки

всього накоїла! Навіть квіти живими сховала під землю. Як у могилу поклала – живими. І найголовніше, вдерлася до свідомості людини.

Як отих страшних зомбі зробила з дівчини. Невідомо, чи вперше… Така на вигляд приємна і гостинна, а насправді гірша за людожера: той шматував тіло, а ця душу. Яка то виявляється страшна річ – власна втіха та відсутність розуміння, що душа іншої людини недоторканна.

І ще мені подобається ця казка своїм добрим гумором. Навіть Снігова Королева змальована трохи кумедною зі своєю пихою та прислуховуванням, що про неї люди кажуть. А ворони, розбійники – то просто регочеш до сліз! Та у цієї казки є суттєвий недолік: вона все-таки скінчилася. І це прикро.

Так і невідомо, що станеться із головними героями. Чи поберуться? Житимуть довго, а найголовніша подія життя – далеко позаду.

А раптом одного разу все їм здасться прісним, і підуть вони шукати пригод на своє Лихо? А може, все буде інакше: проживуть так довго, що він забуде, як вона його рятувала, і буде вимагати від неї принести йому капці. А вона забуде про свої подвиги – і принесе.

Але поки – вони ще малі, і все життя попереду. То ж нехай вони будуть гідними всього, що зробила маленька Герда.





Моє враження від казки Г. К. Андерсена “Снігова королева”

Categories: Твори з літератури