Моє ставлення до Родіона Раскольникова та його “теорії”

Related posts:

1. Моє ставлення до Родіона Раснольнинова та його “теорії” Родіон Раскольников був надто чуйною людиною, аж до самозречення. Ми знаємо це, бо на його суді були свідки, які це засвідчили, наводячи конкретні приклади. Я не хочу їх тут переказувати. Однак це не перешкодило Родіонові вчи нити саме так, як він вчинив. Бо у нього була теорія, яку він вважав за правильну і хотів довести. А звідси і його експеримент. Родіон Раскольников до того ж мав нові ідеї у суспільних […]...
2. Як Ф. М. Достоєвський доводить помилковість теорії Родіона Раскольникова? Коли допомогти собі ти зможеш сам, Навіщо волати з мольбою до небес? Нам вибір даний. Ті праві, хто посмітили; Хто духом слабшав, той не досягне мети… В. Шекспір У романі “Злочин і покарання” Достоєвський розповідає історію вбивства, доконаного заради перевірки теорії, що зложилася в голові злиденного студента. Родіон Розкольників ображений несправедливим пристроєм навколишнього світу, де гинуть мільйони слабка й беззахисних, а процвітають тисячі безсовісних негідників. Як же виправити суспільну несправедливість? […]...
3. Згубність теорії Раскольникова “Людина є таємницею. Її потрібно розгадати… І я займаюся цією таємницею, Тому що хочу бути людиною”. Ф. Достоєвський Ф. Достоєвський належав до числа найбільших російських письменників-реалістів XIX століття. Він завоював світове визнання і здійснив великий вплив на розвиток російської і європейської літератури. Художник трагічного складу, тонкий психолог, він надзвичайно глибоко ввійшов у протиріччя думки, свідомості всього духовного життя сучасної йому людини. У своїх соціально-філософських “романах-трагедіях” Достоєвський із пронизливою щирістю змалював […]...
4. Суперечності теорії Раскольникова Твір за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”. Герой роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” – бідний студент Родіон Раскольников, Змушений зводити кінці з кінцями і тому ненавидить сильних світу цього за те, що вони зневажають слабких людей і принижують їх гідність. Раскольников дуже чуйно сприймає чуже горе, намагається як то допомогти біднякам, але разом з тим розуміє, що змінити що або не в його силах. У його […]...
5. Двійники й антиподи Родіона Раскольникова Роман Ф. Достоєвського “Злочин і кара” – це “психологічний звіт одного злочину”, вчиненого Родіоном Раскольниковим. І хоча головним героєм є Раскольников, у романі наведена ціла система образів його двійників і антиподів. Усі вони – люди складні і суперечливі. Ідеї і принципи кожного з них таємно або явно знаходять втілення в думках і справах самого героя. Раскольников – автор теорії “крові по совісті”, відповідно до якої заради щастя одних людей можна […]...
6. Соціальний, моральний і філософський зміст бунту Родіона Раскольникова “К топору зовите Русь!” – це слова з відомого листа до “Колокола”. Із сокирою під пахвою йде до своєї жертви колишній студент Родіон Романович Раскольников. Тобто Достоєвський бажав поставити знак тотожності між кримінальним злочином і революцією. Але і кримінальним злочином не назвати те, що зробив герой роману. Спочатку скажемо про те, що жодного разу ми не прочитали ту статтю головного героя, яка б дозволила нам до кінця зрозуміти вчинок героя. […]...
7. У чому злочин і кара Родіона Раскольникова? “Злочин і кара” – один з найкращих романів Достоєвського. Створювався твір в умовах страшенних злиднів. Він складається із шести частин з епілогом. Одна частина – опис героя Раскольникова і його шлях до злочину. Решта п’ять розповідає про те, як він мучився, страждав через те, що накоїв. Петербург у романі – “дійова особа”. Образ міста стає символом страшного світу, де бідному і слабкому нема порятунку, де все продається і купується. За […]...
8. Теорія Родіона Раскольникова і її катастрофа Твір по роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”. Роман “Злочин і покарання” був задуманий Ф. М. Достоєвським ще в період його перебування на каторзі. Тоді він називався “П’януваті”, але поступово задум роману трансформувався у “психологічний звіт одного злочину”. Сам Достоєвський у листі до видавця М. І. Каткова чітко перекаже сюжет майбутнього добутку: “Парубок, виключений зі студентів університету і живучий у крайній бідності…піддавшись деяким дивним незакінченим ідеям… зважився разом вийти […]...
9. Теорія Родіона Раскольникова: “тварини тремтячі” і “право що мають” Твір по роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”. Ф. М. Достоєвський – великий російський письменник, неперевершений художник-реаліст, анатом людської душі, жагучий поборник ідей гуманізму і справедливості. Говорячи про незаперечну геніальність Достоєвського, М. Горький порівнював його по силі зображальності і таланту із Шекспіром. Його романи відрізняються пильним інтересом до інтелектуального і психологічного життя героїв, розкриттям складної і суперечливої свідомості людини. Роман Ф. М. .Достоєвського “Злочин і покарання” – це добуток, […]...
10. Індивідуалістичний бунт Родіона Раскольникова “Злочин і кара” – один з найвеличніших і найдосконаліших романів письменника. У ньому з особливою силою виражено гуманізм письменника, його гострий біль за зневажену людину, приречену на самотність і страждання. Головний герой, колишній студент Раскольников, зображений Достоєвським на крутому зламі його долі. Саме життя висунуло перед ним такі питання, які вимагають зосередження всіх духовних і моральних сил. Раскольников не помирає від голоду, проте кожна хвилина його відносного благополуччя оплачена дорогою […]...
11. Бунт Родіона Раскольникова за романом Федора Достоєвського “Злочин і кара” Вперше роман “Злочин і кара” побачив світ 1886 року. Це роман про сучасну Росію, яка пережила епоху найглибших соціальних зрушень та моральних струсів, епоху “розладу”, роман про сучасного героя, який ввібрав у себе усі страждання, болі та рани часу. “Ввечері жаркого липневого дня, незадовго до заходу сонця, виходить колишній студент Родіон Раскольников”. Так починався роман Достоєвського. Із цього моменту без відпочинку, у палкій ненависті, маренні – метушиться вулицями Петербурга, зупиняється […]...
12. Різні мотиви злочинних учинків Родіона Раскольникова і Соні Мармеладової Роман Ф. Достоєвського “Злочин і кара” був написаний у один із найщасливіших років у житті письменника. У 1866 році він віднайшов своє родинне щастя та створив твір, що приніс йому визнання серед читацької аудиторії. Беручи до увагу тему роману, здається, що у цьому факті прихована якась невідповідність. Адже щастя і страждання, народження родини і вбивство важко поєднати. Якщо уважно прослідкувати біографію Ф. Достоєвського, стає зрозумілою ця зацікавленість психологією вбивці та […]...
13. Моє розуміння образа Родіона Раскольникова Трагедія Родіона Раскольникова. Найгостріші конфлікти, властивого російського життя 60-х років, обумовили трагічне світосприймання героя роману, роздвоєність його свідомості, незгода, розкол із самим собою, внутрішнє протиборство, зіткнення в його душі добра й зла, любові й ненависті. Розкольників – горда, мисляча, талановита, самолюбна людина, вона глибоко переживає соціальну несправедливість, біль і страждання інших людей, але вихід бачить тільки в анархічному бунті Герой роману доходить висновку, що у світі завжди існувало й існує […]...
14. Аналіз сну про Миколку Родіона Раскольникова Сни, як відомо, мають величезний вплив на щиросердечний і психічний стан людини. У сні відбуваються речі, які могли б відбутися з людиною в його реальному житті, але обов’язково є какаято деталь, що суперечить здоровому глузду. Один з типів сну це хворобливі сни, вони відрізняються “яскравістю й надзвичайною подібністю з дійсністю”, саме тому сни, побачені у хворобливому стані, “роблять сильне враження на розстроєний і вже збуджений організм людини”. Протягом роману Родіон […]...
15. Моє особисте ставлення до теорії граничних навантажень Теорія граничних навантажень видалася мені доволі цікавою, але не більше. Така собі “книга рекордів Гіннеса”, де кілька сотень чи тисяч фанатів намагаються перевершити самого Бога. Чому “Не більше”? По-перше, мені взагалі ненависний фанатизм у будь-яких його проявах – релігійному чи інтелектуальному, національному чи спортивному, оскільки, на моє глибоке переконання, він ніколи і нікого до добра ще не приводив. А в даних випадках з Отто Шмідтом і Генрі Боклем ми маємо […]...
16. Злочин і покарання характеристика образу Раскольникова Родіона Романовича Розкольників Родіон Романович – головний герой. Співвідносимо з пушкінським Германном, бальзаков| ским Растиньяком, Жюльеном Сорелем з рома-на Стендаля “Червоне і чорне”. Сам Достоєвський в чорнових матеріалах до роману зіставляє Раскольникова з Жаном Сбо-гаром, героєм однойменного роману французького письменника Ш. Нодье. “…Чудово хороший собою, з прекрасними темними очима, темно-рус, зростанням вище за середній, тонкий і стрункий”. Мрійник, романтик, горда, сильна і благородна особа, цілком поглинена ідеєю. Вчився в університеті на юридичному […]...
17. Правда Соні і правда Раскольникова І.. Чому саме Соні звірився Раскольников. ІІ. Які почуття керували Раскольниковим? ІІІ. Християнські істини та вчинки героїв. 1. Крок назустріч любові. 2. Чи розуміє Соня Раскольникова? 3. Чому Раскольников за порадою Соні зізнається у злочині? 4. Чому Соня дає пораду зізнатися? 5. Через віру до воскресіння....
18. Ідея Раскольникова і її крах Достоєвський у своєму романі зображує сутичку теорії з логікою життя. На думку письменника, логіка життя завжди спростовує, робить необгрунтованою будь-яку теорію. Виходить, робити життя по теорії не можна. І тому головна філософська думка роману розкривається не в системі логічних доказів і спростувань, а як сутичка людини, одержимої вкрай злочинною теорією, із життєвими процесами, що спростовують цю теорію. Теорія Раскольникова побудована на нерівності людей, на обраності одних і приниженні інших. І […]...
19. Соціальні і філософські джерела бунту Раскольникова Одна з, основних тем творчості Ф. Достоєвського – тема взаємин людини й ідеї. У більшості його романів є персонажі, одержимі якою-небудь ідеєю, що жи­вуть тільки нею, що підкоряють їй усі дії й у результаті руйнують і своє життя, І життя інших людей. Роман “Злочин і кара” буй задуманий автором ще на каторзі. Тоді він називав­ся “П’яненькі”, але поступово задум змінювався. І новий роман “Злочин і кара” став “психологічним звітом про […]...
20. “Кроки” Раскольникова до злочину Це людина ідеї. Ідея охоплює його І володіє ним, але маючи ту властивість, Що володарює у ньому не стільки В голові його, скільки втілюючись У нього, переходячи в натуру, завжди Зі стражданням і занепокоєнням, і, уже Одного разу поселившись у натурі, Потребує і негайного використання До справи. Ф. Достоєвський Ф. М. Достоєвський жив і творив в епоху, коли в країні зростало невдоволення порядками, що існували. І письменник показав у своїх […]...
21. Двійники і антиподи Раскольникова Твір по роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”. Достоєвський у романі “Злочин і покарання” замислюється над вічними питаннями: “У чому сенс життя? Яка суть добра та істини? Де грань між добром і злом?” Відповіді на ці питання і шукають герої роману. Достоєвський вважає, що “людина не народжується для щастя. Людина заслуговує своє щастя, і завжди стражданням… Є така вічна радість, за яку можна заплатити стражданням”. Зло у творі Достоєвського […]...
22. Соціальні, філософські та психологічні засади злочину Раскольникова Роман Ф. Достоєвського “Злочин і кара”, написаний 1866 року, торкається складних соціальних, філософських, морально-етичних проблем, які хвилювали письменника не один рік. Уже сама назва примушує замислитись: чому Ф. Достоєвський так назвав цей роман? Перше слово зрозуміле: Раскольников здійснив злочин – убив двох жінок. А “кара”? Його покарання – це усвідомлення самим Раскольниковим згубності теорії “сильної особистості”, яка виправдовує право убивати. І разом з цим усвідомленням – муки совісті за скоєне. […]...
23. Шлях Раскольникова від жалю знедоленим до ідеї “крові по совісті” Раскольников перебував у такому положенні, при якому усі кращі сили людини повертаються проти неї самої та утягують її у безнадійну боротьбу із суспільством. Самі святі почуття і самі чисті прагнення, які звичайно підтримують, підбадьорюють і облагороджують людину, коли людина втрачає можливості доставляти їм правильне задоволення. Д. Писарєв. Роман “Злочин і покарання” був написаний Ф. М. Достоєвським в 70-і роки XІX століття. У цей час письменник міркує про моральні наслідки повсюдного […]...
24. Теорія Раскольникова, її антигуманістичний смисл Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” – один із найскладніших творів в історії світової літератури. Навіть виходячи з того, як роман сприймається читачем, він чи не єдиний твір такого плану. Особисто на мене твір спочатку справив враження цілковито зрозумілого: ніяких натяків, ніяких загадок, ніяких таємничих подій. Насправді ж, злочин Раскольникова щільно пов’язаний із його теорією, а ця теорія – злочинна. Вже з перших сторінок роману “Злочин і кара” головний […]...
25. Значення символічних снів Гриньова в “Капітанській дочці” О. С. Пушкіна і Раскольникова в “Злочині і покаранні” Ф. М. Достоєвського Как океан, обьемист шар земной, Земная жизнь кругом обьята Снами… И бездна нам обнажена С своими страхами и мглами… Ф. Тютчев Є в нашому житті час, коли ми не належимо собі, коли нами грають таємничі і незбагненні сили, породжені Космосом і Хаосом. Цей час – час сну, коли душа відривається від тіла і живе своїм самостійним життям. Сон літературного героя – це частина історії його душі. Разом з пушкінською Тетяною […]...
26. У чому злочин і в чому покарання Раскольникова? Твір по роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”. “Злочин і покарання” – один із самих значних романів Достоєвського. У ньому звучить гострий біль письменника за принижену і ображену людину. Герой роману – Родіон Раскольников був студентом. Він похмурий і недовірливий. Ця людина живе як би окремо від світу: нічим не цікавиться з того, чим цікавляться навколишні його люди. У той же час він гордовитий, навіть “жахливо високо себе цінує […]...
27. Трагедія Раскольникова – соціальна трагедія Всі забобони винищив, Ми почитаємо всіх кулями, А одиницями – себе. Ми все дивимося у Наполеони, Двоногих тварин мільйони Для нас знаряддя одне… О. С. Пушкін Головний герой роману “Злочин і покарання” – Родіон Романович Раскольников. Це збіднілий дворянин, що приїхав у Петербург для навчання. Грошей на життя у нього практично не було. Єдина підтримка – це допомога грішми від матері і сестри. Мати виділяла скільки могла зі своєї злидарської […]...
28. Раскольников та його “двійники’ у романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара” На сторінках роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” перед нами розкривається широка панорама Петербурга середини XІX ст. Серед персонажів великої книги багато осіб, які лише кілька хвилин привертають нашу увагу, а є люди з різко окресленими характерами, з власними поглядами та переконаннями, які по-різному впливають на головного героя та без яких роман просто не склався б. Це родина Мармеладових, Дуня, Порфирій Петрович, Лебезятников і деякі інші. Особливе місце у […]...
29. Його душа – мов Тронка у степах, Його душа – Собор надій високих “Його душа – мов Тронка у степах, Його душа – Собор надій високих”. Коли цвітіння настає пора, Коли весна смичком струмка заграє, Тоді ми з днем народження вітаєм Славетного Олеся Гончара! / Д. Кононенко / Скільки б не пройшло весен і зим без Олеся Терентійовича Гончара, час не зітре пам’яті про великого сина великої родини, вірного правнука Кобзаря, про улюбленця українського народу. Тепер тільки з портрета дивляться на нас вишневою […]...
30. Ставлення до матері – IІ варіант – ДМИТРО ПАВЛИЧКО 6 клас ДМИТРО ПАВЛИЧКО Ставлення до матері II варіант Мене неприємно вразила ситуація у вірші “Пішачок” Д. Павличка: син відцурався своєї рідної матері бо вона проста селянська жінка. А він працює в міністерстві. Мати ж іде няньчити чуже немовля. Цей “панич” робить вигляд, що не знає її. А мати: …заворожена сином, щаслива. Син ще “пішачок”, у нього немає державного автомобіля, але автор радий цьому, бо інакше: … мати по вулиці […]...
31. Моє ставлення до різних молодіжних організацій План I. Мої міркування перед вибором. II. Мої життєві орієнтири. 1. Моє ставлення до життєвого досвіду батьків. 2. Вплив дитячих масових організацій на подальший життєвий вибір. 3. Не бути знаряддям чужої волі. 4. Моє ставлення до молодіжного руху. III. Не стояти осторонь від життя. Говорячи про молодіжний рух в Україні, я повсякчас ніби ставлю себе перед вибором, до якої організації приєднатися. І в той же час розмірковую, чи потрібно це […]...
32. Цитатна характеристика на тему: “Ставлення до Різдва героїв твору Діккенса “Різдвяна історія” Збирачі коштів для бідних: ” У ці дні нестаток відчувається особливо гостро, а достаток дає багато радості”. Рудокопи: “Усі вони були одягнені по-святковому”. Охоронці маяка: “Розпалили вогонь, потиснули один одному руки, побажали один одному веселого свята”. Клерк і його сім’я: “Усі тут були щасливі, задоволені один одним, раді святу, вдячні долі”. Фред: “Я вірю, що Різдво приносить мені добро і буде приносити. Хай живе Різдво!” Тайні Тім: “Добре, що мене […]...
33. Ставлення до матері – I варіант – ДМИТРО ПАВЛИЧКО 6 клас ДМИТРО ПАВЛИЧКО Ставлення до матері I варіант Хочеться зразу сказати, що батьки – це ті люди, яким я завдячую своїм життям. Батьки знаходяться поруч усе життя, вони переживають зі мною усі мої негаразди, вони годують і одягають мене, вони завжди ладні прийти мені на допомогу. І тому батьків треба любити і шанувати, незважаючи на те, хто вони – освічені інтелігенти чи прості селяни. Найголовніше те, що вони мої […]...
34. Моє ставлення до головного героя оповідання В. Винниченка “Федько-халамидник” Після прочитання оповідання Володимира Винничєнка “Федько-халамидник” моє ставлення до головного героя було суперечливим. З одного боку, Федько показав себе як позитивний герой, двічі врятувавши Толю, а з іншого – як негативний, бо постійно всіх провокував на різні забавки і бешкети. Але почнемо спочатку. “Це був чистий розбишака-халамидник. Не було того дня, щоб хто-небудь не жалівся на Федька; там? шибку з рогатки вибив; там синяка підбив своєму “закадишному” другові; там перекинув […]...
35. Моє ставлення до образу Володьки Лободи Першу публікацію роману О. Гончара “Собор” літературознавці й критики зустріли з захопленням, адже автор створив галерею позитивних персонажів, які працюють на благо Батьківщини. Але через кілька днів після виходу роману розгорнулася широкомасштабна акція паплюження твору: виявляв свою пильність академік Шамота, одностайно обурювалися в колективних листах “металурги”, “шахтарі”, “селяни”. Певну роль у розгромі “Собору” зіграло те, що Володьку Лободу було легко впізнати. Подібні йому “висуванці” зносили собори, будували атомні станції у […]...
36. Твір на тему – Зображення селянської бідноти, її ставлення до землі в повісті М. Коцюбинського “Fata morgana” Найпочесіше місце серед прозаїків на межі XIX-XX ст. належить Михайлові Коцюбинському – письменникові, який чуйно прислухався до пульсу буремної епохи. У його творчості поєдналися революційно-демократичний світогляд і висока культура. Головний герой повісті “Fata morgana” – знедолене селянство з його болями й кривдами, скупими радощами й примарними надіями. Письменник виділяє два покоління: старше та молодше. І саме молоде покоління, яке має будувати майбутнє, становить новий тип селянина – революційну молодь. Сюжет […]...
37. Шанобливе ставлення людини до природи в повісті “Гуси-лебеді летять” – МИХАЙЛО СТЕЛЬМАХ Життя селянина сповнене щоденної праці на землі. Земля, рідна природа формують його світогляд, ставлення до навколишнього середовища і до людей. У повісті “Гуси-лебеді летять” розповідається про звичайне життя хліборобів, що мешкають у подільському селі. Селяни-трударі у двадцяті роки жили дуже бідно. Не кожний навіть мав чоботи. Але вони пишалися тим, що працюють на землі. Урочистою подією була весняна оранка. А день, коли Михайлик, головний герой повісті, провів свою першу борозну, […]...
38. Моє ставлення до головного героя роману Марка Твена “Пригоди Тома Сойера” Твори американського письменника Марка Твена пройняті світлом і добрим гумором. Відомими героями Марка Твена стали Том Сойер і Гекльберрі Фіни. В образі головного героя – Тома Сойера – Марк Твен зобразив самого себе у дитинстві. Основою повісті стали реальні події, що відбулися з письменником у роки його дитинства, тому повість має автобіографічний характер. Том Сойер – звичайний хлопчик, жартівник і пустун. Йому не до смаку життя зразкового хлопчика зі зразкової […]...
39. Правда Cоні Мармеладової і правда Раскольникова Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” представляє читачеві галерею персонажів, які не тільки штовхають Родіона Раскольнікова на злочин, але й прямим або непрямим образом сприяють визнанню головного героя у вчиненому, усвідомленню Раскольніковим неспроможності його теорії, що з’явилася, на мій погляд, основною причиною злочину. Я думаю, що людиною, що підштовхнув головного героя до визнання, допоміг йому воскреснути духовно, є Сонечка Мармеладова. Це була дівчина років вісімнадцяти, невеликого росту, худенька, але […]...
40. Образ Раскольникова: болючі питання буття Раскольникову близький Наполеон. Мірилом всіх цінностей для Раскольникова стає власне “я”. Пізніше він буде затверджувати, що “незвичайна” особистість “має право дозволити своїй совісті переступити… через інші перешкоди, і єдино в тім тільки випадку, якщо виконання його ідеї того зажадає”. Дозвіл “на кров по совісті”, але заради “руйнування сьогодення в ім’я кращого” визначає позицію Раскольникова. Достоєвський доводить, як дивовижно цей світогляд, тому що воно веде до роз’єднаності між людьми, робить людини […]...