Першу публікацію роману О. Гончара “Собор” літературознавці й критики зустріли з захопленням, адже автор створив галерею позитивних персонажів, які працюють на благо Батьківщини. Але через кілька днів після виходу роману розгорнулася широкомасштабна акція паплюження твору: виявляв свою пильність академік Шамота, одностайно обурювалися в колективних листах “металурги”, “шахтарі”, “селяни”. Певну роль у розгромі “Собору” зіграло те, що Володьку Лободу було легко впізнати.
Подібні йому “висуванці” зносили собори, будували атомні станції у густонаселених районах, планували повернути ріки і т. д. У порівнянні з іншими безголовими керівниками Володьці Лободі випадає скромне місце: немає в нього спритності, кмітливості, які були притаманні високопоставленим бюрократам. Він псує собі анкету необдуманим розлученням, здає батька у будинок для ветеранів, безглуздо, по-хлоп’ячому, ховає у себе в кабінеті “охоронну грамоту”, зняту вночі з собору, силоміць сватає “безпаспортну” Єльку, приїздить з друзями на браконьєрську юшку у рідне селище, де його всі знають. Він птах невисокого лету, і вся його кар’єра вкладається у ним самим визначені рамки: “…тебе проводжав інструктором, а зараз сам інструкторів ганяю”.
Лобода наповнений “геніальними” ідеями, які він так і сипле на ходу. “Кімнати щастя”, вікторини, карнавали. Палац шлюбів, святкові кольоретки для цукеркових коробок – все це його винаходи. Але душа “генія” прагне до чогось масштабнішого. Погляд кар’єриста зупиняється на обшарпаному соборі, що височіє серед Зачіплянки.
Правда, до 300-річчя Переяславської ради Володька запропонував одягти собор у риштовання, але реставрувати його, природно, ніхто не збирався. Лобода зумів зімітувати увагу до пам’яток старовини, а після свята риштовання зняли. Собор зробився притчею во язицех, псував красу робітничого селища і Володьчину кар’єру. Висуванець мріє знести собор, а на тому місці “відгрохати” критий ринок чи молодіжне кафе, щоб “в області тільки ахнули б”. Оце “ахнули б”, помітили, оцінили, підвищили – головна рушійна сила всієї діяльності Лободи.
Вся ця жалюгідна метушня свідчить про його тупуватість, обмеженість і неповороткість думки. Він здається водевільним персонажем, але зараз ми вже знаємо, на що здатна така войовнича посередність на керівних посадах. Це сила, яка іде по світу і задає тон. “Ейнштейн ніщо порівняно з ним. Той робить відкриття, а цей вирішує.
Кнопки натискає. Кладе резолюцію на твоїй долі… Для нього ми піддослідні. Він вважає обов’язком нас будь-що обстругати, підігнати під власну подобу… Його мрія – бачити навколо себе легіони, що однаково думають, на тебе й на мене він дивиться як на сировину, як на руду, з якої треба болванки виплавити”, – так говорить Ромчик Орлянченко про Лободу.
Діяльність таких висуванців призвела до екологічних і соціальних катастроф, до того життя, яким живе народ сучасної нам України – незалежної, вільної, але голодної, збанкрутілої, нещасної країни.





Related posts:
- Соціальна небезпечність Володьки Лободи З розвитком суспільства, з приходом нових ідей, з покращенням духовного стану суспільства дуже часто з’являються й негативні елементи. Так, наприклад, було після Національно-Визвольної війни українського народу у XVІІ-му столітті, з’явилися деякі полковники, які захищали лише свої інтереси, робили все тільки для себе… Так сталося і СРСР. Були створені всі умови для того, щоб почали з’являтися бюрократи, “партійна номенклатура” та всякі інші партійці і керівники на місцях, що заважали розвитку суспільства, […]...
- Образ Володьки Лободи Той будує, той руйнує… Т. Г. Шевченко “Сон” “Чи світ іде до того… що на арену виступають тільки двоє: Руйнач і Будівник…” – говорить професор Яворницький у романі О. Гончара “Собор”. Будівники зводять величні споруди, вирощують сади і хліб, творять красу, захищають добро, бережуть собори людських душ. Руйначі нищать природу, паплюжать красу, прагнуть перетворити людські душі на купу цегли, або зовсім її знищити. Будівельників значно більше, тому світ живе і […]...
- До якої суспільної проблеми привертає увагу Олесь Гончар образом Володьки Лободи? ОЛЕСЬ ГОНЧАР 11 КЛАС ПРОЗА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ ОЛЕСЬ ГОНЧАР До якої суспільної проблеми привертає увагу Олесь Гончар образом Володьки Лободи? Олесь Гончар – яскравий і самобутній талант. Його проза поетична, лірико – психологічна. Із сторінок його творів видно автора – митця, чутливого до нового, до проблем віку, до того, що вимагає втручання гострої письменницької думки. У своєму романі “Собор” Олесь Гончар торкається багатьох проблем – філософських, історичних, морально-етичних, екологічних. Автор […]...
- Символіка образу собору у романі О. Гончара І. Висока оцінка роману О. Гончара “Собор” літературною критикою 80-х років XX ст. . ІІ. Символічність образу собору у романі. 1. Особливість стилю Гончара у романі. 2. Собор в житті героїв роману – Миколи Баглая й Єльки. 3. Боротьба за собор. 4. Символічний зміст образу собору. “Бережіть собори своїх душ” ....
- “Батьки і діти” у романі 0. Гончара “Собор” І. Складна і незвичайна доля роману “Собор”. ІІ. Образи Ізота Лободи і ііого сина Володьки. 1. Ізот Лобода. 2. Володька Лобода. 3. Конфлікт між батьком і сином. ІІІ. Конфлікт між батьком і сином – це конфлікт між творцем і браконьєром...
- МОЕ ставлення до образу Гобсека І. Герой повісті “Гобсек” – лихвар епохи Реставрації у Франції. ІІ. Втілення в образі Гобсека страхітливої влади грошей у буржуазному суспільстві. 1. Риси характеру Гобсека: – скнарість ; – жорстокість ; – егоїзм. 2. “Батечко Гобсек” фактично грабує своїх підопічних, принижує їхню людську гідність. 3. Критика Гобсеком буржуазного способу життя. 4. Гобсек – узагальнюючий образ лихваря, здирника. 5. Втрата Гобсеком через величезні матеріальні багатства справжніх, непересічних людських цінностей: чесності, людяності, […]...
- Моє ставлення до образу Гобсека Оноре де Бальзак відіграв велику роль у розвитку літератури XІX століття, формуванні нової реалістичної естетики. Сміливість і масштабність задумів – ось що характеризує його творчість. Найвидатнішим його звершенням стала епопея “Людська комедія” – цикл прозових творів. На початку 30-х років у Бальзака виникає задум створити цикл романів, в яких він хотів змалювати сучасну йому Францію, дослідити суспільство, визначити рушійні сили його розвитку, основні типи і характери людей. Остаточно зміст і […]...
- Моє ставлення до образу доблесного лицаря Дон Кіхота Моє ставлення до образу доблесного лицаря Дон Кіхота О квіте лицарства!.. О похвало свого роду, честе і славо цілої Ламанчі та й цілого світу! Мігель Сервантес де Сааведра Нещодавно я прочитала один з найвизначніших у світі літературних творів – роман Мігеля Сервантеса “Премудрий гідальго Дон Кіхот Ламанчський”. Мене вразив образ головного героя роману. Збіднілий гідальго з Ламанчі, начитавшись романів, уявив себе доблесним лицарем, назвав себе Дон Кіхотом, а свою шкапу […]...
- Моє ставлення до образу Платана Ангела Образ Платона Ангела з п’єси Олексія Коломійця “Дикий Ангел” є одним з тих літературних образів, до яких важко поставитися однозначно. Звісно, література дуже давно відійшла від зображення однозначно позитивних чи негативних людей, розуміючи, що в житті немає чистих чорних або білих кольорів, так само немає суто добрих чи поганих людей. Втім здебільшого ми можемо скласти своє враження щодо кожного образу, який зустрічається нам у книжках, нехай це часом буде й […]...
- Моє ставлення до образу Олесі з кіноповісті “Україна в огні” Кіноповість О. П. Довженка “Україна в огні” – багатоплановий, багатопроблемний твір. І звернення автора до моральних проблем, загальнолюдських цінностей робить його близьким і хвилюючим для всіх поколінь, включаючи й сучасне. Найбільш цікавим і складним є, на мій погляд, образ Олесі. Найкращими рисами української дівчини наділив Олесю письменник: “Тиха, без єдиної хмаринки на чолі, майстериця квітів, чарівних вишивок і пісень”. “Вона не була звичайною дівчиною. Вона була красива і чепурна. Олесею […]...
- Володька Лобода – типовий представник своєї епохи І. Тематика “багатостраждального” роману. ІІ. Складне і загадкове явище в літературі. 1. “Лобода – це виплід тоталітарно-бюрократичної системи…” 2. Ставлення до батька. 3. Володька і собор. ІІІ. Актуальність образу....
- Iз “Собором” у майбутнє Iз “Собором” у майбутнє Важко усвiдомлювати, що десятки й сотнi творiнь наших зодчих, творiнь, що стояли вiками, стали жертвами вандалiзму. Як можна дозволяти знищувати те, що створювалось вiками, те найцiннiше й найзаповiтнiше, що здатне єднати народ? Але дозволяли… Однi руйнували власними руками, iншi – байдужiстю. Нiмим свiдком життя поколiнь височить над Зачiплянкою собор. Його побудували ще в далеку героїчну епоху козаччини нашi талановитi предки, створивши справжнiй шедевр. Нашi попередники увiковiчили […]...
- Моє ставлення до героїв оповідання Федько-халамидник – ІІІ варіант – ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ III варіант Коли я прочитав оповідання, то знайшов багато спільного у способі життя описуваних хлопців і моїм. Мені теж, як і їм, завжди дуже подобалося бігати з друзями під літнім дощем, стрибати через калюжі і ловити ротом краплини теплого дощу. Таке приємне відчуття, коли краплинки лоскочуть щоки, вмивають їх! А ще я з друзями люблю робити паперових зміїв різних кольорів, а потім відпускати їх у небо […]...
- Символічний зміст образу собору “Собор ще повен далекою музикою, гримить обвалом літургій, перелунює православними месами, вік ще повен гріхами, у яких тут каялись, і сповідями, і сльозами, і екстазом людських поривів, надій”. Такою вперше ми бачимо й чуємо цю споруду, яку не вдалося знищити часові. І грандіозну споруду роману Олеся Гончара теж не вдалося зруйнувати – твір існує, він цікавить і бентежить уяву. Просте українське селище Зачіплянка зробилося вмістилищем “величної культової споруди”. Цей собор, […]...
- Моє ставлення до героїв оповідання Федько-халамидник – ІV варіант – ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І V Варіант У своєму творі автор змальовує життя дітей передмістя, їх розваги, стосунки між собою і з дорослими. Головним героєм оповідання є хлопчик Федько. Він сміливий, дотепний, має тверду і чесну вдачу. Він “ніколи не бреше”, зробив це лише один раз, взявши на себе провину Толіка. Федько виявив благородство, пожалів його. В оповіданні ми весь час бачимо немов протиставлення характерів і вчинків цих двох хлопчиків. […]...
- Моє ставлення до різних молодіжних організацій План I. Мої міркування перед вибором. II. Мої життєві орієнтири. 1. Моє ставлення до життєвого досвіду батьків. 2. Вплив дитячих масових організацій на подальший життєвий вибір. 3. Не бути знаряддям чужої волі. 4. Моє ставлення до молодіжного руху. III. Не стояти осторонь від життя. Говорячи про молодіжний рух в Україні, я повсякчас ніби ставлю себе перед вибором, до якої організації приєднатися. І в той же час розмірковую, чи потрібно це […]...
- Філософське осмислення образу собору як симфонії величі народу Нетлінним скарбом української культури є творча спадщина Олеся Терентійовнча Гончара. Протягом усього свого життя письменник був людиною чесною і безкомпромісною. Його відвертість чи не найбільше вражає в романі “Собор”. Незважаючи на заборони, на табу, накладені радянською системою на українську літературу, автор змушує читача усвідомити, що наш народ має і свою славну історію, і величні національні святині. Шлях цього твору до читача був тернистим: у кінці 60-х ного надрукували в одному […]...
- Моє ставлення до молодого покоління у творі І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Проблема батьків і дітей – це вічна проблема людства. Бо як би не змінювалося суспільство, як би бідно чи багато не жили люди, ця проблема завжди залишається, тому що діти завжди хочуть жити самостійно: самі будувати своє життя, робити свої помилки і самі за них відповідати. І. С. Нечуй-Левицький у повісті “Кайдашева сім’я” показав, як і чим жило молоде покоління в перші десятиліття після скасування кріпосного права. Важко було старшому […]...
- Моє ставлення до героїв оповідання “Федько-халамидник” У своєму творі автор змальовує життя дітей передмістя, їх розваги, стосунки між собою і з дорослими. Головним героєм оповідання є хлопчик Федько. Він сміливий, дотепний, має тверду і чесну вдачу. Він “ніколи не бреше”, зробив це лише один раз, взявши на себе провину Толіка. Федько виявив благородство, пожалів його. В оповіданні ми весь час бачимо немов протиставлення характерів і вчинків цих двох хлопчиків. Федько є заводієм всіх хлопчачих розваг і […]...
- Із “Собором’ у майбутнє Важко усвідомлювати, що десятки й сотні творінь наших зодчих, творінь, що стояли віками, стали жертвами вандалізму. Як можна дозволяти знищувати те, що створювалось віками, те найцінніше й найзаповітніше, що здатне єднати народ? Але дозволяли… Одні руйнували власними руками, інші – байдужістю. Німим свідком життя поколінь височить над Зачіплянкою собор. Його побудували ще в далеку героїчну епоху козаччини наші талановиті предки, створивши справжній шедевр. Наші попередники увіковічили себе в неповторній красі […]...
- Моє ставлення до головного героя оповідання В. Винниченка “Федько-халамидник” Після прочитання оповідання Володимира Винничєнка “Федько-халамидник” моє ставлення до головного героя було суперечливим. З одного боку, Федько показав себе як позитивний герой, двічі врятувавши Толю, а з іншого – як негативний, бо постійно всіх провокував на різні забавки і бешкети. Але почнемо спочатку. “Це був чистий розбишака-халамидник. Не було того дня, щоб хто-небудь не жалівся на Федька; там? шибку з рогатки вибив; там синяка підбив своєму “закадишному” другові; там перекинув […]...
- Моє ставлення до героїв оповідання Федько-халамидник – ІІ варіант – ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Оповідання Володимира Винниченка мені не просто сподобалось, воно примусило мене замислитись над важливими речами в житті. Чи справді людина, яка зовні вихована та охайна, є такою в душі? Чи здатний хлопчик-розбишака на справедливий вчинок, чи навіть на жертовність? Після прочитання твору я з упевненістю можу відповісти на ці питання. Коли вперше знайомишся з Федьком, складається враження, що цей хлопчик – звичайний шибеник чи халамидник: […]...
- Ставлення до матері – IІІ варіант – ДМИТРО ПАВЛИЧКО 6 клас ДМИТРО ПАВЛИЧКО Ставлення до матері III варіант Кожний із нас завдячує своїм народженням батькам, особливо матері. Саме мати не тільки дає початок новому життю, а й є найближчою людиною своїй дитині протягом всього життя. Сумно спостерігати, коли рідна дитина зневажає матір. Подібну ситуацію зображує Дмитро Павличко у вірші “Пішачок”. У цій поезії автор порівнює матір з Правдою. Чому? Бо у неї: Руки спрацьовані, чорні, як та смола, Потріскані, […]...
- Ставлення до матері – IІ варіант – ДМИТРО ПАВЛИЧКО 6 клас ДМИТРО ПАВЛИЧКО Ставлення до матері II варіант Мене неприємно вразила ситуація у вірші “Пішачок” Д. Павличка: син відцурався своєї рідної матері бо вона проста селянська жінка. А він працює в міністерстві. Мати ж іде няньчити чуже немовля. Цей “панич” робить вигляд, що не знає її. А мати: …заворожена сином, щаслива. Син ще “пішачок”, у нього немає державного автомобіля, але автор радий цьому, бо інакше: … мати по вулиці […]...
- Моє ставлення до Родіона Раскольникова та його “теорії” Родіон Раскольников був надто чуйною людиною, аж до самозречення. Ми знаємо це, бо на його суді були свідки, які це засвідчили, наводячи конкретні приклади. Я не хочу їх тут переказувати. Однак це не перешкодило Родіонові вчинити саме так, як він вчинив. Бо у нього була теорія, яку він вважав за правильну і хотів довести. А звідси і його експеримент. Родіон Раскольников до того ж мав нові ідеї у суспільних науках, […]...
- Ставлення до матері – I варіант – ДМИТРО ПАВЛИЧКО 6 клас ДМИТРО ПАВЛИЧКО Ставлення до матері I варіант Хочеться зразу сказати, що батьки – це ті люди, яким я завдячую своїм життям. Батьки знаходяться поруч усе життя, вони переживають зі мною усі мої негаразди, вони годують і одягають мене, вони завжди ладні прийти мені на допомогу. І тому батьків треба любити і шанувати, незважаючи на те, хто вони – освічені інтелігенти чи прості селяни. Найголовніше те, що вони мої […]...
- Твір на тему – Зображення селянської бідноти, її ставлення до землі в повісті М. Коцюбинського “Fata morgana” Найпочесіше місце серед прозаїків на межі XIX-XX ст. належить Михайлові Коцюбинському – письменникові, який чуйно прислухався до пульсу буремної епохи. У його творчості поєдналися революційно-демократичний світогляд і висока культура. Головний герой повісті “Fata morgana” – знедолене селянство з його болями й кривдами, скупими радощами й примарними надіями. Письменник виділяє два покоління: старше та молодше. І саме молоде покоління, яке має будувати майбутнє, становить новий тип селянина – революційну молодь. Сюжет […]...
- Твір-роздум “Моє ставлення до творів Григорія Сковороди” Григорій Сковорода – видатний український гуманіст, що написав безліч трактатів по філософії та поезій, у пошуках правди, добра і щастя. На мою думку, його твори є корисними та актуальними для народів усіх часів, адже у них оспівано красу нашої природи, людські чесноти. Прикладом захоплення автора рідним краєм є рядки: А вербички шумлять низькі Заколишуть мене в снах Тут тече потічок близько, Видко воду аж до дна. Сковорода начебто кличе читачів […]...
- Собор як символ духовної краси людини – IV варіант ОЛЕСЬ ГОНЧАР 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕСЬ ГОНЧАР Собор як символ духовної краси людини IV варіант “Собор” О. Гончара дійсно твір великого інтелектуального наповнення, пошукового, дискусійного плану, гостропроблемний і полемічний. Цей твір був надзвичайно популярний у народі, та і зараз ним захоплюються люди країн, на мови яких він був перекладений. Але був такий час, коли роман “Собор” був заборонений. Його ніде не друкували майже двадцять років. Все ж загубити інтерес […]...
- Гнівне засудження духовної спустошеності у романі “Собор” – ІІІ варіант ОЛЕСЬ ГОНЧАР 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕСЬ ГОНЧАР Гнівне засудження духовної спустошеності у романі “Собор” III варіант Зараз все частіше люди звертаються до своєї історії, духовної спадщини. Їм стають небайдужі історичні пам’ятки, їх хвилює минуле, їм хочеться відчути духовний зв’язок між багатьма поколіннями предків, стати подібними до них з їхньою жагою життя, любові до усього живого, красою душі. Тому ростуть на Землі собори, храми, будуються каплиці, відроджуються людські душі. І […]...
- Моє ставлення до головного героя роману Марка Твена “Пригоди Тома Сойера” Твори американського письменника Марка Твена пройняті світлом і добрим гумором. Відомими героями Марка Твена стали Том Сойер і Гекльберрі Фіни. В образі головного героя – Тома Сойера – Марк Твен зобразив самого себе у дитинстві. Основою повісті стали реальні події, що відбулися з письменником у роки його дитинства, тому повість має автобіографічний характер. Том Сойер – звичайний хлопчик, жартівник і пустун. Йому не до смаку життя зразкового хлопчика зі зразкової […]...
- Возвеличення гуманного ставлення до природи у творі “Лось” – І варіант – ЄВГЕН ГУЦАЛО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ I варіант З раннього дитинства нас вчать берегти та охороняти природу, любити тварин, адже вони – брати наші менші. Завжди серед людей будуть ті, хто любить тварин, оберігає їх, і ті, хто не сприймає їх як живих істот, а тільки використовує. В оповіданні Євгена Гуцала “Лось” розповідається жахлива історія, яка сталася в тайзі. Як не намагалися брати врятувати тварину, яка потрапила в біду, їм це не […]...
- Возвеличення гуманного ставлення до природи у творі “Лось” – ІІІ варіант – ЄВГЕН ГУЦАЛО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ III варіант Твори Євгена Гуцала правдиво і щиро розповідають про випадки з життя. В оповіданні “Лось” автор розповідає про старого звіра, який жив у заповіднику. Він оселився тут вже давно, прийшов з тайги, звик до людей. Одного разу звір прийшов на водопій і провалився в ополонку. Він намагався вискочити, але у нього нічого не виходило. У лося в душі виникло відчуття вірної загибелі. Таке відчуття у […]...
- Чому змінилося ставлення Брiана де Буагiльбера до Ревекки? З повісті “Айвенго” Однин з найкращих своїх романів, що став відомий читачам в усьому світі, В. Скотт називає ім’ям головного герою – Айвенго. По сюжету твору Айвенго постає перед нами як син саксонського вельможі пана Седріка. Усі події роману розгортаються під час участі короля Ричарда І у Хрестовому поході, в якому його й супроводжує Айвенго. Слід сказати, що факт участі короля Ричарда Левове серці у Хрестовому поході добре відомий вченим, а ось про […]...
- Возвеличення гуманного ставлення до природи у творі “Лось” – ІІ варіант – ЄВГЕН ГУЦАЛО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Мене дуже вразив твір “Лось”. У ньому дуже чітко протиставляються доброта і гуманність в образах двох Хлопців, та підступництво і хижацтво в образі їхнього дядька Шпичака. Хлопці з останніх сил рятували лося, який провалився в ополонку. Вони не злякалися навіть, що самі можуть потрапити під кригу. І ось нарешті, коли лось вийшов на берег, одним пострілом було перекреслено і життя лося, і радість хлопців. […]...
- Собор Паризької богоматері характеристика образу Клода Фролло Фролло Клод – архідиякон собору Паризької богоматері у кінці XV ст. Навчений знаннями у багатьох науках, самолюбна і розсудлива людина, він захоплюваний диявольською пристрастю до прекрасної циганки Эсмеральде. Ф. невідступно переслідує її і йде на будь-які злочини в спробах її дістати: доручає своєму вихованцеві Квазімодо викрасти дівчину, намагається убити коханого нею капітана де Шатопера. У замаху звинувачують дівчину і засуджують її до смерті; Ф. Пропонує їй бігти з в’язниці в […]...
- Моє ставлення до героїв оповідання Федько-халамидник – І варіант – ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Нещодавно ми читали оповідання “Федько-халамидник”, яке написав Володимир Винниченко. Цей твір, а особливо його фінал, справив на мене велике враження. Володимир Винниченко розповідає про двох хлопчиків – Федька, сина бідного робітника, і Толю, дитину заможних батьків. Федько-халамидник був дуже чесним і ніколи не брехав. Вадою хлопчика було те, що він заважав іншим дітям спокійно гратися, зчиняв бійки, робив шкоду сусідам. Проте Федько заслужив повагу […]...
- Собор як символ духовної краси народу Душа людини – вічна таємниця. Розкрити її намагалися філософи й психологи, творчі люди. Але усі вони лише трохи піднімали завісу таємничості. Кожен з них розплутував клубочок з переживань та почуттів людини по-різному. Олесь Гончар, автор роману “Собор”, розкриває духовну красу людей, використовуючи образ собору – архітектурної пам’ятки козацьких часів. Що таке, власне кажучи, собор у цьому романі? У реальному житті – це християнський храм, збудований козаками після розгрому Січі на […]...
- Шанобливе ставлення людини до природи в повісті “Гуси-лебеді летять” – МИХАЙЛО СТЕЛЬМАХ Життя селянина сповнене щоденної праці на землі. Земля, рідна природа формують його світогляд, ставлення до навколишнього середовища і до людей. У повісті “Гуси-лебеді летять” розповідається про звичайне життя хліборобів, що мешкають у подільському селі. Селяни-трударі у двадцяті роки жили дуже бідно. Не кожний навіть мав чоботи. Але вони пишалися тим, що працюють на землі. Урочистою подією була весняна оранка. А день, коли Михайлик, головний герой повісті, провів свою першу борозну, […]...
- Цитатна характеристика на тему: “Ставлення до Різдва героїв твору Діккенса “Різдвяна історія” Збирачі коштів для бідних: ” У ці дні нестаток відчувається особливо гостро, а достаток дає багато радості”. Рудокопи: “Усі вони були одягнені по-святковому”. Охоронці маяка: “Розпалили вогонь, потиснули один одному руки, побажали один одному веселого свята”. Клерк і його сім’я: “Усі тут були щасливі, задоволені один одним, раді святу, вдячні долі”. Фред: “Я вірю, що Різдво приносить мені добро і буде приносити. Хай живе Різдво!” Тайні Тім: “Добре, що мене […]...
- Контрастне зображення трудівників і гнобителів у повісті “Інститутка” – І варіант – МАРКО ВОВЧОК
- Почуття, передані поезією П. Тичини “Хор лісових дзвіночків”
Categories: Шкільні твори