Моя бабуся

Related posts:

1. Бабуся в моїй пам’яті Бабуся в моїй пам’яті Немає вже моєї рідної бабусі, лише спогади линуть до мене. Згадка про обличчя, посмішку й тиху розмову бентежить душу. Зустрічаючи мене, свою онуку, бабуся випромінювала радість. На її вустах була посмішка щастя. Дуже добре я пам’ятаю її невисоку, трохи згорблену від старості постать. А очі! Які в неї були очі! Сіро-блакитні ясні, вони завжди посміхалися з-під посивілих брів Високе чоло обрамляла барвиста хустка, з-під якої вибивалося […]...
2. Чому бабуся стала для Альоші найріднішою людиною Повість Максима Горького “Дитинство” є автобіографічною. В ній він розповів про свої дитячі роки, проведені в сім’ї свого дідуся і бабусі. Найближчою та найріднішою людиною стала для Альоші бабуся Акуліна Іванівна. З того дня, коли поховали батька Альоші, бабуся завжди була поруч з ним. Запам’ятав хлопчик і те, як бабуся милувалася Волгою, відкриваючи для онука красу землі, талановитість людей. Під час сварки між дядьками Альоша бачив, що бабуся дуже засмучується, […]...
3. Бабуся-служниця – утілення християнських засад життя Із-поміж персонажів повісті з великою любов’ю змальовує письменниця бабусю, служницю пана. Була вона “старесенько-старесенькою, – аж до землі поникає, та вся усенька зморщена”, але не звільнили її від роботи. І біля печі допомагає, і в саду працює. А вже лагідна, привітна та добра з усіма! “Зозуленько”, “любко”, “голубко”, “панночку” – звичні для неї звертання. Хоч і кріпачка, хоч і підневільна, та має бабуся почуття власної гідності. Навіть у присутності панночки-інститутки […]...
4. Про що розповіла бабуся. Твір розповідь Якось серед тижня до нас приїхала із села бабуся. Вона привезла із собою багато гостинців: домашньої випічки хліб, домашнє молоко й сметану, домашні курячі яйця з оранжевими жовтками, смачні яблука й мені на зиму – теплі вязані шкарпетки. Коли приїжджає бабуся, я завжди скасовую всі справи й сиджу з нею в будинку. Мене не розуміють ні батьки, ні друзі. А мені подобається, що від бабусі іде запах протопленого будинку, а […]...
5. Моя улюблена казка Чарівний світ казки відкрила для мене моя бабуся. Коли я був маленький, бабуся часто читала і розповідала мені казки. Я захоплювався мужніми героями цих творів, незвичайними фантастичними подіями, а особливо мені подобався щасливий кінець казок. Я дуже люблю казку “Рукавичка”. У мене є ця казка з красивими кольоровими ілюстраціями до неї. Казка мені подобається за те, що в ній іде мова про дружбу тварин. А я дуже люблю тваринок. Від […]...
6. Мій товариш Кажуть, що обличчя – дзеркало душі людини. І це справді так. Я переконуюсь у цьому, коли дивлюся на свого товариша. Його привітне відкрите обличчя завжди випромінює якусь доброзичливість. На вигляд він звичайний хлопець. Обличчя довгасте, худорляве, засмагле на сонці. Високий лоб, зверху до якого легенько прилягає зачесане набік коротко підстрижене густе чорне волосся. Ніс прямий. Широкі чорні брови розлітаються на переніссі, мов у польоті пташині крила. З-під них дивляться великі […]...
7. Український віночок – IІ варіант 6 клас II Варіант Мені здається, що найкращою прикрасою до обличчя дівчини є віночок. Любов до цієї прикраси народилася у мене через бабусю, яка виплітала мені дуже гарні віночки і прикрашала моє волосся на великі свята, здебільшого весняні. Моя бабуся усе життя провела у селі, тому багато знає про українські обряди, до яких належав і обряд плетіння вінків. Вона розповіла мені, що вінки плетуть з польових квітів, таких, як маки, […]...
8. На канікулах у селі На літніх канікулах я обов’язково їжджу в село до бабусі і дідуся. Я там проводжу приблизно місяць. Бабуся і дідусь живуть у невеликому одноповерховому будинку. Навколо будинку подвір’я з літньою кухнею, садком, городом. У садку ростуть яблуні, груші, черешні і чудові вишні, які, коли вже спілі, майже чорні і дуже солодкі й соковиті. Ростуть в садку і кущі смородини. На городі також всього багато: і цибуля, і часник, і редиска, […]...
9. Вишиванки моєї бабусі Оживають на рушниках барвисті кві ти… Це золоті руки моєї бабусі творять дива. Ії праця невтомна, її винахідливість, фантазія. Народилася моя бабуся в невеликому селі Харківської області. Ще в дитинстві разом з батьками переїхала до села Рогань. Саме тут минуло її нелегке дитинство, юність. “Життя прожила, як і всі люди мого віку, важке. Війна, тяжка праця в радгоспі”, – говорить про себе Анастасія Костянтинівна. Через важку працю зранку до вечора […]...
10. Образ бабусі-кріпачки в повісті “Інститутка” Марко Вовчок Крім образів кріпаків-протестантів, у повісті змальована “старесенька-старесенька” бабуся-кріпачка, яка не тільки зносить і терпить всі знущання примхливої панночки, а ще й інших навчає смирення й покірності. В умовах постійного пригноблення і знущання бабуся-кріпачка змогла пронести через життя почуття власної гідності, доброту, людяність і чесність. Така риса, як терпеливість, особливо яскраво розкрита в діалозі бабусі з Устиною, коли вони разом з Прокопом прийшли попрощатися з бабусею перед його службою у війську. […]...
11. На косовиці Літо – чудова пора відпочинку. Цього року, як і всі попередні роки, я поїхав до бабусі в село. Там завжди багато роботи. Але моя добра бабуся жаліє мене з братом і тому в нас вистачає вільного часу для цікавих занять. Ми ходимо на риболовлю, просто купаємося в річці, граємо з однолітками в м’яча. Одного разу завітав до бабусі наш дядько, що живе в сусідньому селі. Він розповів новини і запросив […]...
12. Український віночок Мені здається, що найкращою прикрасою до обличчя дівчини є віночок. Любов до цієї прикраси народилася у мене через бабусю, яка виплітала мені дуже гарні віночки і прикрашала моє волосся на великі свята, здебільшого весняні. Моя бабуся усе життя провела у селі, тому багато знає про українські обряди, до яких належав і обряд плетіння вінків. Вона розповіла мені, що вінки плетуть з польових квітів, таких, як маки, сині волошки, білий ромен-зілля, […]...
13. Золоте поле Золоте поле Щороку на канікулах я відпочивала у таборі. Там мені подобалося, з’являлися нові друзі, було дуже весело. А цього літа мама повезла мене в село до бабусі. Я весь час вередувала, говорила, що мені сумно та нецікаво. І ніякі вмовляння не допомагали. Я твердо вирішила повернутися додому. За день до нашого від’їзду бабуся, загадково усміхаючись, сказала: – А як же ти поїдеш, не побачивши золотого поля? Ці слова зацікавили […]...
14. Автограф Всеволода Нестайка Я був в гостях у бабусі і вона дала мені дуже гарну книжку з цікавою назвою: “Одиниця з обманом”. Я перегорнув сторінку і відразу запитав бабусю що це за надпис на книзі? Мені бабуся відповіла: це автограф знаменитого Всеволода Нестайка! Він письменник. Його сміх і гнучкий розум лунають на цій планеті майже вісімдесят років. А я відразу сказав: нуж-бо йому 80 років, а мені 8! І різниця між нами всього […]...
15. Як святкують Різдво у моїй сім’ї Кожен народ має свої звичаї і традиції. Вони виробилися протягом багатьох століть і освячені віками. Багата на них і українська земля. Особливо шанують традиції на західноукраїнських землях. У мене там мешкає бабуся, до якої я люблю їздити відпочи­вати на канікули, особливо на зимові. Чому? Бо саме на цей час припадають різд­вяні свята, які проходять там по-особливому. Ще вдосвіта бабуся розпалює піч дванадцятьма полінами, бо в Ісуса Христа було дванадцять учнів. […]...
16. Кішка Марися Я жити не можу без своєї чорно-білої безпородної п’ятирічної кішки Марисі. Я випросив її у бабусі, коли вона була малюсіньким кошеням. А річ у тім, що бабуся вирішила завести собі кота і взяла в дім кошеня. Виявилося, що Марися – кішка. Я старався не розчаровувати бабусю, щоб вона не відмовилася від маляти. Почав випрошувати у неї “котика”. Бабуся не віддавала. Довелося сказати правду. Але бабуся встигла полюбити котика-кішечку й не […]...
17. Радість моя, пісня Цю історію розповіла мені моя бабуся. Трапилось це одразу після війни. Бабуся була тоді ще молодою дівчиною і жила у невеличкому селі. У селі була школа, але під час війни її зруйнували фашисти. І ось бабусині односельці вирішили відбудувати школу, щоб першого вересня діти змогли почати навчання. Дорослим на будівництві допомагала молодь. Серед юнаків та дівчат була і моя бабуся. Техніки майже не було. Все доводилось робити руками. Працювати було […]...
18. Жива зелена аптека 6 КЛАС НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Жива зелена аптека У селі мою бабусю вважають знахаркою, а я думаю, що вона справжня чарівниця. Я часто прошу її взяти мене в поле, на луки чи в ліс, коли вона йде туди по лікарські рослини. Бабуся знає, коли треба рвати ту чи іншу квітку, де ховаються гриби, як правильно сушити і зберігати трави. Одного разу вона сказала мені, що поле, луки й ліс – це […]...
19. Тема твору З чого починається батьківщина День у день, ось уже вісім років, мене проводжає до школи і зустрічає після занять бабуся. Звуть її Анастасія Леонтіївна. Це мати мого батька. До виходу на пенсію вона працювала вихователькою в дитячому садку. Бабуся вміє малювати, ліпити з пластиліну, а ще вона вишивати: шиє, вишиває. Як каже моя матуся, на Анастасії Леонтіївні тримається наш будинок. А готує обід – пальчики оближеш! Моїх друзів-восьмикласників вже давно ніхто в школу не […]...
20. З чого починається батьнівщина День у день ось вже вісім років мене проводжає до школи і зустрічає після занять бабуся. Звуть її Анастасія Леонтіївна. Це мати мого батька. До виходу на пенсію вона працювала вихователькою у дитячому садку. Бабуся вміє малювати, ліпити з пластиліну, а ще вона рукодільничає: шиє, вишиває. Як каже моя матуся, на Анастасії Леонтіївні тримається наш дім. А готує обіди – пальчики оближеш! Моїх друзів восьмикласників вже давно ніхто до школи […]...
21. Що я люблю, чим я живу У кожної людини настає час, коли вона аналізує своє життя. Мені – дванадцять. Чи не вперше замислююся над тим, що я люблю, чим живу. Найбільше у світі я люблю своїх батьків. Вони подарували мені життя, і я не знаю кращих порадників та друзів. Саме в них учуся бути доброзичливою до людей, не відповідати грубістю на ущипливе слово, бути завжди привітною до оточення, незважаючи на власний настрій. Кожного разу, коли я […]...
22. З чого починається батьківщина. Твір на морально-етичну і патріотичну теми День у день ось вже вісім років мене проводжає до школи і зустрічає після іанять бабуся. Звуть її Анастасія Деонтіївна. Це мати мого батька. До виходу на пенсію вона працювала вихователькою у дитячому садку. Бабуся вміє малювати, ліпити з пластиліну, а ще вона рукодільничає: шиє, вишиває. Як каже моя матуся, на Анастасії Леонтіївні тримається наш дім. А готує обіди – пальчики оближеш! Моїх друзів-восьмикласників вже давно ніхто до школи не […]...
23. Як ми відзначаємо свята Наша родина велика, тому ми відзначаємо багато свят. Напередодні ми прибираємо у квартирі, мама готує щось смачненьке й обов’язково пече пиріг із яблуками, бо його люблять усі. А святкового дня ми гуляємо разом, а потім повертаємось додому, щоб скуштувати того найсмачнішого пирога. Найулюбленіші свята в нашій родині – дні народження. їх ми святкуємо аж шість – наші з братом, батьків та бабусі з дідусем. Кожен з нас готує подарунок для […]...
24. Незнайоме свято Це була перша ніч у бабусі. Я довго не міг заснути, все слухав незнайомі досі шерехи лісу, переспів птахів, незнайомі голоси. Сон непомітно зморив мене – і ось я чую ласкаве бабусине: – Доброго ранку, синку! Вже сонечко встало, прокидайся. Сьогодні свято у нас в селі. – Свято? Яке? – здивовано запитав я і зрадів – значить будуть гості.- Бабусю, що будемо готувати святкову вечерю? – Ні, дитино! Це свято […]...
25. Закон любові ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Закон любові Я вважаю, що найбільша удача в житті кожного з нас – це зустріч із Людиною з великої літери. Ця зустріч стає справжньою подією, за яку хочеться дякувати все життя. З такою людиною я знайома з народження, адже це – моя бабуся. Багато років вона працює вчителькою у школі, хоча, володіючи енциклопедичними знаннями, давно могла б викладати в університеті. Та школа – це її покликання. […]...
26. Світ приємних відкриттів С. ВАСИЛЬЧЕНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, К. МАЛИЦЬКА, Б.-І. АНТОНИЧ, Е. ГУЦАЛО, ОЛЕНА ПЧІЛКА, М. РИЛЬСЬКИЙ, М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ 5 КЛАС РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ С. ВАСИЛЬЧЕНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, К. МАЛИЦЬКА, Б.-І. АНТОНИЧ, Е. ГУЦАЛО, ОЛЕНА ПЧІЛКА, М. РИЛЬСЬКИЙ, М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ Світ приємних відкриттів Як я радію, коли приїжджаю до бабусі на канікули. Село Малинівка, де мешкає моя бабуся, просто чарівне! Мені здається, що такої краси ніде немає. Ані таких тихих закутів у бабусиному садку, ані такого приємного прохолодного вітерця навіть у спекотні дні, ані таких дивовижних краєвидів на […]...
27. Світ казковий, світ квітковий ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Світ казковий, світ квітковий… З дитинства люблю поратися з бабусею у садочку і на клумбі. Моя бабуся живе на околиці міста, має крихітну ділянку землі, яку використовує мудро і виважено. Особливо мене дивує її уміння розміщати квіти, поєднувати їх у кольорах і ароматах. А ще моя бабуся знає все про квіти, які вирощує і які дорогі її серцю. Ось стелеться до ганку вічнозелений барвінок, зустрічаючи бабусиних […]...
28. Тайна мого імені – IV варіант 6 клас І V варіант Мене звуть Людмила – мила людям. Це ім’я мені дали на честь бабусі, у якої була нелегка, але цікава доля. Моя матуся трохи вірить у містику, тому вважає, Що все гарне, що було у житті бабусі, обов’язково перейде до мене. Взагалі ім’я несе в собі інформацію про людину. Знаючи лише ім’я, можна уявити собі походження людини, її національність. Моє ім’я, Людмила, звучить досить м’яко й […]...
29. Мій улюблений письменник Кожне літо я проводжу у бабусі в селі. Воно знаходиться неподалік від Харко­ва, у Чугуївському районі. У бабусі на подвір’ї багато живності. Я допомагаю до­глядати за свійською птицею – гусьми, курми, індиками, приношу свіжої травиці кроликам та козі Маньці. Одного разу бабуся запропонувала спуститися в приозерну низовину, що за околицею села. Я охоче погодився, тому що передчував щось цікаве. Моя бабуся завжди розповідала щось незвичайне про диких качок, дроздів і […]...
30. Сімейна реліквія На п’ятнадцятиріччя мама подарувала мені потьмянілий від часу срібний перстень з великим прозоро-блакитним каменем. “Красивий, – подумала я, – але явно не новий. По-моєму, таких зараз не роблять. Цікаво, чий він?” Немов угадавши мої думки, мама сказала: “Раніше його носила твоя бабуся – зробили на замовлення. Потім вона мені його подарувала. А я дарую тобі. Не загуби, він для нас із бабусею дуже коштовний”. Так я довідалася, що в моїй […]...
31. Як я провів вихідні Мені дуже подобаються вихідні, адже вони – час для відпочинку. Протягом робочого тижня і дорослі, і діти працюють, тому субота й неділя приносять багато задоволення. У ці дні вранці можна довше поспати, без поспіху поснідати, а потім увесь день присвятити приємним справам. Хтось зустрічається з друзями, хтось іде до кіно чи розважального комплексу, хтось із задоволенням читає улюблену книжку, а я люблю гуляти. Минулі вихідні виявилися для мене ще й […]...
32. Твір “Радість Різдва” християнська етика. В цьому творі має розповідатись про різдвяні традиції минуло і теперішнього На превеликий жаль стрімкість і динамічність сучасного життя, велика завантаженість наших співвітчизників насущними справами та проблемами, які постійно приходиться вирішувати, не дає змогу з достатньою уважністю ставитися к святкуванню традиційних національних свят. Але попри все і сьогодні існує багато родин, які з повагою відносяться до традицій нашого народу, що складалися віками. І таких родин переважна більшість, особливо у сільській місцевості. Вже не одно століття наш народ святкує такі дорогі для […]...
33. Людина, на яку я хочу бути схожою Старожилом нашого будинку, що був зведений задовго до Великої Вітчизняної війни, є бабуся Аня. їй більше дев’яноста років. У двір вона виходить рідко, але, коли з’являється й сідає на лавочку біля під’їзду, до неї приєднуються й молоді, й жінки похилого віку з нашого будинку. Бабуся Аня користується в мешканців авторитетом. Ніхто ніколи не бачив її роздратованою, вона усміхнена, завжди привітна, завжди дасть мудру пораду. Бабуся Аня самотня. Чоловік давно помер; […]...
34. Довженкова хата На канікулах я був на гостинах у бабусі, і вона вирішила показати мені хату – музей відомого українського письменника Олександра Довженка в Соснівці. Усе тут на подвір’ї і в самій хаті залишилося таким, яким було за життя письменника. Перед самою хатою, ще на вулиці, зустрічає відвідувачів скульптура молодого Довженка. На подвір’ї – старезний колодязь із цямриною та журавлем, ворота з дашком, клуня з сільським знаряддям праці. У сінях хати стоїть […]...
35. Твір-опис за картиною Вінсента Ван Гога “Ворони над полем пшениці” 8 КЛАС ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Твір-опис за картиною Вінсента Ван Гога “Ворони над полем пшениці” Відомо, що за життя геніальний голландський художник Вінсент Ван Гог не продав жодної картини, адже у своїй творчості він не визнавав компромісів і не підкорювався авторитетам. Наприкінці XIX століття в живописі Західної Європи панував класицизм, а твори Ван Гога – це не відображення прикрашеної дійсності, а нескінчені пошуки самотньої людини. Картина “Ворони над полем […]...
36. Твір для молодших класів “Чарівний дзвіночок” Якось під час прогулянки в лісі бабуся зірвала невідоме мені зелене рослинка. Спочатку я подумала, що воно має лікувальні властивості, але бабуся з посмішкою відповіла, що це барвінок і з ним пов’язано чимало народних звичаїв. Так я дізналася, що ця рослина зберігає зелений колір навіть під снігом, а живучість і витривалість барвінку, краса його кольору оспівані в багатьох народних піснях. В українському фольклорі він символізує молодість, любов і шлюб. За […]...
37. Міні-твір на тему “Добра людина” Дуже доброю людиною я вважаю свою дорогу бабусю Олю. Вона мало думає про себе, але завжди піклується про нас, своїх рідних. Я часто приходжу до неї в гості. Тоді бабусечка пече мої улюблені духмяні пиріжки з картоплею або з вишневим варенням. Бабуся хвилюється, чи тепло я вдягнений. Коли я хворію, вона готує для мене гарячий компот з вітамінами. Моя бабуся не любить сваритися та кричати. Вона завжди вмовляє спокійним голосом. […]...
38. Що я знаю про наш сімейний бюджет? Наш сімейний бюджет складається із заробітної плати мого батька, матері та пенсії бабусі. Мій тато працює лікарем-стоматологом у міській поліклініці. Його заробітна платня невелика, але з дитинства він мріяв лікувати хворих людей. Пацієнти мого батька дуже вдячні йому за високий професіоналізм у роботі, повагу до кожної людини та добре слово. Моя мати працює вчителькою початкових класів у середній школі. Учні дуже її люблять і намагаються гарно вчитися. Моя бабуся усе […]...
39. Допомога Допомога Якось довелося мені спостерігати таку сцену. По перону, спираючись на палицю, повільно йшла бабуся. Видно було, що в неї хворі ноги. А тут ще й важка валіза в руках. На блідому старечому обличчі – терпіння й втома. Праворуч і ліворуч бабусю обминав потік стурбованих людей, що поспішали. Але ось до старенької підбігла дівчинка дванадцяти-тринадцяти років, взяла важку валізу у бабусі й понесла через залізничний місток. “Добре,- подумала я,- що […]...
40. Як я заблукала в лісі Кожного літа я їду до бабусі в село Лісова Стінка. Уже сама назва говорить про те, у якій мальовничій місцевості я відпочиваю. Ліса навколо старі, листяні, вони справді ніби стіною оточують село. Місцеві мешканці пасуть худобу на узліссях, у самому лісі збирають гриби, ягоди і горіхи. Цього літа і я вперше спробувала себе в ролі пастушки. Господарство в бабусі велике: корова, три кози, кури. Раніше, коли я просила бабусю дозволити […]...