Мотив національної провини в оповіданні Г. Белля “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…”

Related posts:

1. Тема людської пам’яті в оповіданні Г. Белля “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…” Тема часу і пам’яті звучить у багатьох творах німецького письменника Генріха Белля. Особливо це стосується його антивоєнних, антифашистських творів, у яких тема пам’яті звучить трагічно.. Спогади про минуле протиставляються зловісним обрисам сучасного, розриваного на шматки хаосом війни. Уже на початку оповідання “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…” ми бачимо героя твору на межі загибелі. Крізь хворобливий жар геройоповідач туманно бачить приміщення, в якому перебуває, і в його свідомості виникають картини […]...
2. Засудження безглуздості війни в оповіданні Генріха Белля “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…” Війна – жахливе слово. Вона несе з собою стражданн смерть, поневіряння – усе, що руйнує гармонію людськи стосунків. Пройшовши криваве пекло жорстоких боїв та поло: будучи чотири рази пораненим, німецький письменни Генріх Белль до глибини душі зненавидів війну, яка зал шилася в його пам’яті “жахливою машиною отупіння”. Пр страшні роки фашистського терору, про воєнні злочин про вину німецької нації перед країнами Європи розпові письменник в найкращих своїх творах: “Де ти […]...
3. Засудження жаху війни в оповіданні Г. Белля “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…” Генріх Белль народився 1917 року в Німеччині. А в 1930-х роках у Німеччині прийшли до влади фашисти. Багато лиха накоїли німецькі загарбники у світі й лише наші предки ціною мільйонів життів змогли зупинити фашизм, перемог­ти його. Але для наших дідів і прадідів усе було ясно: ворог прийшов на нашу землю, принісши з собою лихо, смерть, поневолення. Наші воїни гинули, захищаючи свою Батьківщину, гинули рятівниками й визволителями. Саме ця висо­ка місія […]...
4. Осуд антигуманної сутності війни в оповіданні Г. Белля “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…” І. Розповідь від першої особи. ІІ. Значення опису інтер’єру. ІІІ. Значення імен і назв у оповіданні. ІV. Чому через усе проступає хрест. V. Смисл назви оповідання....
5. Тема людської пам’яті в оповіданні “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…” Тема часу і пам’яті звучить у багатьох творах німецького письменника Генріха Белля. Особливо це стосується його антивоєнних, антифашистських творів, у яких тема пам’яті звучить трагічно. Спогади про минуле протиставляються зловісним обрисам сучасного, розриваного на шматки хаосом війни. Уже на початку оповідання “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…” ми бачимо героя твору на межі загибелі. Крізь хворобливий жар герой-оповідач туманно бачить приміщення, в якому перебуває, і в його свідомості виникають картини […]...
6. Засудження безглуздості війни в оповіданні “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…” Пройшовши криваве пекло жорстоких боїв та полон, німецький письменник Генріх Белль до глибини душі зненавидів війну. Про страшні роки фашистського терору, про вину німецької нації перед країнами Європи розповів письменник в оповіданні “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…” Назва твору – це початок давньогрецького двовірша про битву спартанських воїнів під Фермопілами, написаного в V ст. до н е. Симонідом Ксосським. Спартанці загинули всі до одною, захищаючи батьківщину. “Подорожній, коли ти […]...
7. Засудження жаху війни у повісті “Альпійська балада” та в оповіданні “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…” Василь Биков, пройшовши пекло війни, тяжко вистраждав гірке лихоліття партизанської Білорусі. Пізніше, в повоєнні роки, він сказав своє щире, перейняте нещадною правдою і синівським болем слово від імені тих, тодішніх вісімнадцятилітніх солдатів, яким довелося нести на своїх юних плечах жорстокий тягар війни. У центрі повісті “Альпійська балада” – самовіддане й зворушливе кохання, що спалахнуло в тяжкий час смертельної боротьби з фашистами. Події відбуваються в маленькому австрійському місті в Альпах. Група […]...
8. “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…” Основною темою творів Генріха Белля стала війна. Трагічні фронтові надії, які випали на долю письменника за шість років участі у Другій світовій війні, багато у чому визначили сенс життя і творчості Белля. Тема війни лежить і в основі одного з шедеврів письменника – оповідання “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…”. Незвичайна назва твору взята з давньогрецького двовірша-епіграфа про битву у Фермопольській ущелині, де, захищаючи батьківщину, загинули спартанські воїни царя Леоніда. […]...
9. Генріх Белль “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…” Основною темою творів Генріха Белля стала війна. Трагічні фронтові надії, які випали на долю письменника за шість років участі у Другій світовій війні, багато у чому визначили сенс життя і творчості Белля. Тема війни лежить і в основі одного з шедеврів письменника – оповідання “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…”. Незвичайна назва твору взята з давньогрецького двовірша-епіграфа про битву у Фермопольській ущелині, де, захищаючи батьківщину, загинули спартанські воїни царя Леоніда. […]...
10. Внутрішня еволюція героя оповідання Г. Белля Г. Белль – німецький письменник, який, пройшовши фронтами Другої світової війни, здобув переконання, що війна – найбільше зло у світі. Тому вся його творчість просякнута антивоєнним пафосом. Оповідання “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…” є шедевром малої прози Белля. Головний герой твору, від особи якого ведеться оповідь, не має імені, бо іаких, як він, було сотні тисяч. Та врешті-решт вермахту й не потрібні були імена, особистості. Фашистському режиму Гітлера були […]...
11. Питання національної свідомості та національної гідності у творчості Маланюка Відомо, що великі поети в різні епохи знаходять своїх читачів. Так було з Т. Шевченком, О. Пушкіним, Дж. Байроном та іншими. Поет ніби народжується заново, бо творить не тільки для своїх сучасників. Щось подібне відбувається тепер і з творчістю Євгена Маланюка, ім’я якого впродовж багатьох десятиліть було під забороною. Книжки поета лежали в закритих спецфондах, і читач не знав його творчості, але це не заважало деяким митцям і критикам лити […]...
12. Засудження жахів війни в творчості Василя Билова та Генріха Белля Друга світова війна була найжорстокішою, найстрашнішою в історії людства. У пам’яті тих, кому судилося через неї пройти, назавжди закарбувалося воєнне лихоліття. Застерігаючи наступні покоління від повторення катастрофи, вони розповідають про жахи війни у мемуарах, кінофільмах, книгах. Білоруський письменник В. Биков брав участь у тій війні, був лейтенантом Радянської Армії, у тяжких боях за Кіровоград “загинув” – на монументі на честь полеглих було викарбоване і його ім’я, а рідним надійшла “похоронка”. […]...
13. Друга світова війна і трагізм долі героїв Белля Як розкривають Другу світову війну німецькі письменники з їх історичною провиною за розв’язану війну і неминучою спокутою цієї вини перед світом. Коли у 1945 році разом із капітуляцією німецького уряду подала у відставку гітлерівська ідеологія та виплекана нею штучна культура, покоління того часу пережило повне духовне банкрутство. Німецьке суспільство дійшло до духовного відродження через усвідомлення своєї історичної провини за розв’язання Другої світової війни, через критичну переоцінку вчорашніх ідеалів. Цей шлях […]...
14. Життєвий і творчий шлях Генріха Белля Г. Белль – німецький прозаїк і публіцист, лауреат Нобелівської премії. Зажив слави одного з найвидатніших письменників-гуманістів другої половини XX ст. У своїх оповіданнях, повістях і романах розвивав і збагачував традиції реалізму. Літературна критика визначає його як загальновизнаного майстра короткого оповідання. 21.12.1917 Р. – народився в Кельні, в родині столяра-різьбяра. Під час навчання в гімназії попри ідеологічний тиск гітлерівської пропаганди уник вступу до “гітлерюгенду”. Після закінчення гімназії працював у книгарні боннського […]...
15. Найвищою цінністю для Генріха Белля була людина, людське життя Саме гуманізм є найпривабливішою рисою його творчості. Гуманізм високохудожніх і глибокозмістовних творів Белля привернув до нього увагу читачів усього світу: його книги перекладено 48 мовами. Про величезну міжнародну популярність Белля свідчить і той факт, що у 1972 році йому було присуджено Нобелівську премію з літератури. Генріх Белль завжди відстоював ідею миру між народами, брав участь у громадських акціях, спрямованих проти атомного озброєння, виступав із публіцистичними станнями, боровся за перемогу людяності […]...
16. Антивоєнний пафос у творах визначних письменників Е. М. Ремарка, Е. Хемінгуея, Г. Белля, Б. Брехта Антивоєнний пафос у творах визначних письменників Е.-М. Ремарка, Е. Хемінгуея, Г. Белля, Б. Брехта XX століття увійшло в історію не лише як пора визначних звершень і досягнень у різних сферах людської діяльності, а й як епоха жорстоких воєн, що вплинули на розвиток суспільства. Невипадково, що темі антигуманної сутності війни присвячено чимало літературних творів у різних країнах світу. Вагому частину творчого доробку німецького письменника Еріха-Марії Ремарка становлять твори про трагедію “втраченої […]...
17. Коли Николенька говорить правду й коли він обманює? Поняття й речі й люди в Толстого втрачають свою однозначність і цілісність. В одному з російських журналів 30-х років писалися: “Психологічні завдання про людину всього більше залучають тепер нашу увагу… Анатомія душі є павука століття…”5′. – Це писалося більш ніж за 15 років до появи “Дитинства” Толстого. Але в них, у цих слонах, можна виявити своєрідне передбачення того напрямку й тієї манери, у яких “Дитинство” написано. Толстовська, “діалектика душі” невіддільна […]...
18. Чи був хоч один день, коли ніде на планеті не точилася війна? Війни міждержавні і громадянські, локальні і світові, справедливі і загарбницькі. Ще за печерних часів люди воювали за їжу, за зручнішу печеру, за жінку. Пізніше – за іншу здобич, за дорогоцінне каміння, перли і золото, за невільників. Потім загарбували території заради корисних копалин, світового панування… Різні часи, різні масштаби, різна зброя – та лишалася сутність. Адже так чи інакше, війна – це лихо, незалежно від того, визвольна вона чи загарбницька, бо […]...
19. Твір по роману Г. Белля “Очима клоуна” Німецький письменник Генріх Белль, лауреат Нобелівської премії в області літератури 1972 року, – дуже цікава фігура. У його творчості помітний вплив російської літератури, зокрема Достоєвського, а також вплив Чарлза Диккенса. Інтерес до “маленької людини” – те, що відрізняє Белля від багатьох сучасних європейських письменників. У кожному зі своїх добутків автор досягає вершин психологічного аналізу. Один з найцікавіших романів Генріха Белля – “Очима клоуна”. Дія в добутку триває всього два дні. […]...
20. Вплив національної етики та естетики на творчість Ясунарі Кавабати Ясунарі Кавабата – один з найвідоміших японських письменників, чия творчість яскраво виділяється відданістю традиціям японської національної літератури. Не випадково його есе про творчість взагалі і про його власні художні принципи має назву “Красою Японії народжений”. Хоча Кавабата формально належав до літературної течії неосенсуалістів, естетична концепція якої була близькою до принципів європейського модернізму, все ж таки він мав особистий стиль, що відрізняв його від членів цієї літературної групи. “Захоплюючись сучасною літературою […]...
21. Коли була війна? Твір за оповіданням Григора Тютюнника “На згарищі” Чи не забули ми, коли почалася Велика Вітчизняна війна? Чи не забули ми, чого коштувала нашому народові ця війна? Справді, з уроків історії ми знаємо, що з 1941 до 1945 року наш народ пройшов через страшні випробування, через неймовірні страждання – через пекло Великої Вітчизняної війни. Сьогодні ми знаємо про події тих років з книжок та кінофільмів, з розповідей бабусь та дідусів, які лід час війни були дітьми і назавжди […]...
22. Показ зростання національної свідомості У 1916 році Василь Стефаник написав новелу “Марія”, яка була присвячена світлій пам’яті Івана Франка. В ній знайшли художнє втілення роздуми письменника про долю народу, про його складні шляхи до визволення з-під колоніального гніту. Під враженням подій Першої світової війни, яка впродовж кількох років несла смерть і мирному населенню Галичини, слово Стефаника знову ожило, теми і мотиви його творів залишилися “сільськими”. Проте настрій і тон новел, прагнення персонажів стали іншими. […]...
23. Коли була війна? – ГРИГІР ТЮТЮННИК ТЮТЮННИК Коли була війна? Чи пам’ятаємо ми, коли почалася Велика Вітчизняна війна? Чи пам’ятаємо, якою ціною дістав народ перемогу в цій війні? Дійсно, з уроків історії ми пам’ятаємо, що з 1941 по 1945 роки радянський народ пройшов через важкі випробування та неймовірні страждання. Але ж сьогодні ми знаємо про події тих буремних років лише з розповідей старих людей, з книжок та кінофільмів. Іноді до школи запрошують ветеранів Великої Вітчизняної війни. […]...
24. Сумна клоунада головного героя роману Г. Белля “Очима клоуна” Г. Белль вибрав собі героя, що знаходився в положенні самотнього судді навколишнього світу. Погляд на світ “Очима клоуна” – це погляд на світ незалежного художника. Бо хто ж, як не клоун, творча особистість, може сказати правду? Головного героя роману Г. Белля Ганса Шніра сприймаєш як клоуна не тільки за родом його занять. Саме так сприймається єдина нормальна людина серед очманілого, божевільного суспільства, що грає в якусь дивну гру, яка занадто […]...
25. Коли дідусь мій був маленький – ІІ варіант 6 клас II Варіант Мого дідуся звуть Олександр Устимович. Народився він у 1936 році на Кіровоградщині. Його дитячі роки припали на воєнне лихоліття. Коли наша країна вступила у війну, йому було чотири з половиною рочки. Але він розповідав мені, що пам’ятає німців. Вони оселились в хаті, де жив мій дідусь із сім’єю: братом, сестрою, двоюрідним братом, бабусею, дідусем та матір’ю. Він пам’ятає, що у дитинстві йому завжди хотілося їсти. Що […]...
26. Відображення національної самосвідомості героїв у творах Олександра Довженка Довженко – митець, вихований на багатому духовному національному грунті. Тому в його творах зображені сентиментальні, добрі, працьовиті люди, закохані в красу рідного краю і пісні, типові представники української нації. Такими вивів їх письменник у “Звенигороді”, “Землі”, “Поемі про море”, “Зачарованій Десні” та багатьох інших творах. Однак у творах О. Довженка до початку 40-х років персонажі хоча й відчувають себе українцями, але тільки підсвідомо проявляють риси національної ментальності: у повазі до […]...
27. Образ Андрія Соколова в оповіданні М. Шолохова “Доля людини” Оповідання М. Шолохова “Доля людини” вражає людяністю і переконливою правдою образу головного героя Андрія Соколова. Автор не ідеалізує свого героя, не ставить його над іншими, а розповідає про те, як він боровся з життєвими обставинами. Андрій Соколов не надзвичайний супергерой. Він просто людина, яких було багато. Але тим величнішим постає він серед випробувань, які випадають на його долю. Можливо, якщо б не війна, він так би й не дізнався, на […]...
28. Про що ж думав Толстой, коли писав “Війну й мир” Переборовши першого розділу “Війни й миру” з їхньою французькою мовою, ми вже не відкладаємо книгу убік. Ми входимо в життя героїв, розділяємо її й не можемо від її відірватися. Але є сторінки, що змушують нас зупинятися й навіть нудьгувати, – на цих сторінках Толстої говорить про своє розуміння історії, викладає свою філософію війни й миру. Нам представляється дивн і незрозумілим, навіщо знадобилося вставляти цього серйозного філософського глави в художній твір. […]...
29. Кохання – мотив творчості Василя Симоненка Поезія Василя Симоненка – справжній гімн рідній Батьківщині – Україні, гімн невтомним рукам матері, гімн чарівності кохання. Поет ніби перебуває в іншому, лише йому відомому світі, де разом йдуть “і будні і свята” кохання, де “крізь століття” вчувається голос Великого Кобзаря, де лагідною посмішкою всміхається до нього мати. Але одночасно цей світ знайомий кожному з нас, тому такими близькими стають вірші В. Симоненка. Маючи палке серце і щиру душу, хочеться […]...
30. Твардовский: Коли від стін Берліна прийшов солдатів з війни додому Нам впадає в око разюча подібність між заключними рядками поеми й написаними під враженням поїздки на батьківщину ранньої восени 1945 року нарисом “У рідних місцях”. Це помічено багатьма дослідниками. От що цікаво: герой до кінця поеми стає знову безіменним. Перед нами – просто солдат. Це й Андрій Сивцов, і Михайло Худолеев, і той солдат, у якого “ні віконця ні, ні хати, ні господарки… ні синка” , і солдат Михайла Исаковского, […]...
31. Твір: Філософський мотив сенсу життя в драмі-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” Чуєте звуки сопілки? Це зачаровано грає Лукаш, ніби намагаючись злитися з природою. Від звуків сопілки прокинулася Мавка, щоб навічно подарувати своє кохання Лукашеві. Ніхто з них не задумувався, для чого живе, бо це й так ясно: для щастя. Але щастя кожен розуміє по-своєму. Для когось це добрий маєток, велика хата, а хтось повністю віддає себе потоку почуттів. Ці почуття – це кохання, і щедрість душі, і гармонія взаємин людини і […]...
32. Авторська позиція в оповіданні А. П. Чехова “Людина у футлярі” У 80-х роках, коли Чехов писав свої розповіді, казенщини в людських відносинах проникла у всі шари суспільства і головним правилом стало механічне, бездушне виконання запропонованих правил і норм. Повсякденна вульгарність, сірість і бруд калічать людські душі, позбавляють людину божественної іскри, безпосередності і готовності сприймати життя у найрізноманітніших формах. Проти цього омертвіння і бореться Чехов, виводячи квінтесенцію казенної бездумності у геніальному за граничною стислості і глибині образі людини у футлярі. Розповідь […]...
33. Втілення духу національної культури в повісті Я. Кавабати “Тисяча журавлів” На невеликих островах у Тихому океані розташована “країна, де сходить сонце” – Японія. Протягом тривалої історії її жителі створили свою самобутню культуру, яка вирізняється перш за все схилянням перед прекрасним. Культ краси в повсякденному житті японців виявляється в складних умовностях японської ввічливості, у витонченості ієрогліфічної писемності, в традиції чайної церемонії, в мистецтві ікебани, і незвичайних для європейців святах милування природою: навесні – квітучою сакурою, восени – місяцем, узимку – снігом. […]...
34. Відображення національної етики та естетики в повісті Ясунарі Кавабати “Тисяча журавлів” Ясунарі Кавабата – це видатний японський письменник, що відтворив осо бливості національної етики та естетики в художньому творі. Найвище оцінено повість “Тисяча журавлів”: премія японської Академії мистецтв та Нобелівська премія. Він був першим у японській літературі лауреатом Нобелівської премії, яка була присуджена йому 1968 року за “письменницьку майстерність, що з надзви чайною яскравістю виражає суть японського способу мислення”. Повість “Тисяча журавлів” – це ліричний твір, тлом якого є традиційна для […]...
35. Актуальність проблеми національної свідомості українців ТвІр за п’єсою М. Куліша “Мина Мазайло”. Вершиною комедійного таланту Миколи Куліша стала п’єса “Мина Мазайло”. Але в цій комедії автор порушує досить серйозну проблему. Проблему нп” ціональної свідомості українців, а також мовну проблему, яка не втратила актуй альності і сьогодні. Харківський службовець Мина Мазайло – головний персонаж п’єси – прагне будь-що пробитися до “власть імущих”. А щоб досягти цього, переконанні! він, слід зректися своєї предківщини, змінити “недоброзвучне” “плебейськії прізвище […]...
36. Кавабата. Вплив національної етики та естетики на його творчість “Батько помер, коли мені було три роки. В наступному році померла мати. Ні одного із батьків я не пам’ятаю. У мене навіть немає материної фотографії. Батько ж, певно що був гарний, любив фотографуватися, воли продали наш дім, в глинобитній коморі я знайшов 30 чи 40 фотографій, зроблених в різний час. Одна фотографія, найкраща, потім стояла на моєму столі в гутрожитку, коли я навчався в середній школі. Але кілька разів переїжджав […]...
37. Мотив фатуму у романі Гюго “Собор Паризької богоматері” Давні греки вірили, що доля смертних людей і безсмертних богів знаходиться в руках невблаганних мойр. Ніхто не може боротися проти долі. Відсутня така влада, яка б змінила хоч що-небудь у тому, що призначено людям і богам. Можна лише покірно схилитися перед долею та підкоритися їй. Лише мойри знають веління долі. Мойра Клото пряде життєву нитку людини, визначаючи строк її життя. Обірветься нитка, і закінчується життя. Мойра Лахесіс виймає, не дивлячись, […]...
38. Мотив землі у повісті “Земля” Мотив землі, питання залежності селянина від землі, вперше порушені в новелі “Банк рустикальнии”, ширше висвітлення знайдуть у нарисі “На полях”, а глибоке і всебічне – у повісті “Земля”. Важливо відмітити, що саме в 1895 році О. Кобилянська почала писати “Землю”, про що говорить у листі до Ф. Ржегоржа. “В році 1895 розпо-чала-м довшу повість з нашого народного життя писати, але відтак не писала-м і, здаєся, аж сего року зможу ся […]...
39. Відобpаження пpагнення наpоду до національної самостійності, до волі в поемі І. Я. Фpанка “Мойсей” Поетична твоpчість І. Фpанка – видатне явище в укpаїнській літеpатуpі. Воно вpажає обшиpом та глибиною зобpаження життя й душі наpоду. Фpанко любив свій наpод, вболівав за долю Укpаїни, віpив у світле майбутнє укpаїнського наpоду, який боpовся за самостійну деpжавність. Все життя письменника – боpотьба за єдність деpжави, за свій наpод. І саме в поемі “Мойсей”, яка є веpшиною в літеpатуpній Спадщині Каменяpа, поет осмислює істоpичну долю, укpаїнського наpоду, тpагічні шляхи […]...
40. Тема національної пам’яті у романі “Собор” Олеся Гончара “Собор” вирізняється в доробку письменника пекучістю поставлених проблем ї своєрідним їх мистецьким втіленням. У центрі твору Олесь Гончар поставив долю конкретної, тобто української, нації та долю духовного начала у житті суспільства. Як колись Шевченко прагнув пробудити сумління земляків спалахами поетичної мислі, так Олесь Гончар постукав у серця своїх сучасників, нагадуючи їм про родовід, про прадавню історію, про духовний зв’язок між поколіннями, про існування української нації. На перших сторінках роману письменник […]...