Місто, у якому мені хотілося б жити

Related posts:

1. Будинок, у якому мені хотілося б жити Я народилася і живу в місті, мої батьки теж городяни. Люблю своє місто, дорогу, якою ходжу до школи, невеликий стадіон біля будинку, де нерідко граю з друзями у футбол. Поруч з будинком – метро і великий старий парк. Коли я в ньому гуляю, мені здається, що от-от з’явиться з заростей чарівник і скаже, що може виконати одне з моїх бажань. Тоді б я сказав, що хочу мати будинок у лісі. […]...
2. Яке місто мені хотілося б побудувати Коли я була дитиною, то часто уявляла собі, що живу в місті, де всі будинки побудовані з плиток шоколаду, паркани – з печива, а замість води в річці лимонад. У моєму місті не треба було ходити до дитячого садка і рано лягати спати. По телевізору там показували б тільки мультфільми. Я “населяла” це місто казковими персонажами. Це було моє ідеальне місто. Якщо мені було смутно або страшно, я “ішла” туди. […]...
3. Як би мені хотілося провести канікули Якби мені хотілося провести канікули Канікули… Це прекрасна пора відпочинку після напруженого року навчання. Звичайно, хочеться провести канікули цікаво. Із самого дитинства я ходжу з батьками в походи. Де ми тільки за ці роки не були: Крим, Кавказ… Я мрію, щоб і на цих канікулах разом з друзями, батьками ми пішли в гори. От якби на Урал! Як тільки це уявлю, так серце аж болить і коле. Я на вершечку […]...
4. Розповідь про місто костопіль Костопіль-місто в Україні, центр Костопільського району Рівненської області. Населення 30 467 мешканців. Місто розташоване на річці Замчисько, за 35 км на північний схід від Рівного. Залізнична станція на лінії Рівне-Сарни. У Костополі діють підприємства деревообробної та лісової промисловості, завод скловиробів, завод продтоварів та ін.,що визначає місто як важливий індустріальний центр Рівненської області. Я народився в невеликому чудовому містечку Капітоль, яке дуже відоме серед українців. Населення міста складає близько 120 000 […]...
5. Суспільство у якому я хочу жити В нашому суспільстві зараз багато несправедливості та жорстокості. Я вважаю, що це не може продовжуватися ще тривалий час. Вірю – все зміниться. Я хотів би жити у небайдужому до чужого болю світі, де кожна людина прагне допомогти слабкому. Ті. що більш заможні повинні допомагати з працевлаштуванням бідним, піклуватися про самотніх. Я хочу жити у суспільстві, де більш нема безхатченків : ні людей, ні тварин. Я хочу жити у світі, в […]...
6. Моє рідне місто Донецьк – моє рідне місто. У ньому я народився, живу й навчаюсь. У минулому місто мало дві назви: Юзівка та Сталіно. Я люблю своє місто за красиві вулиці, бульвари, площі, парки та сквери. Особливо місто красиве весною, коли з’являється соковита зелень. Коли приходять свята, місто спалахує безліччю різнобарвних вогнів. Влітку можна відпочити на березі водоймищ, покататися на човні, відвідати атракціони. В місті є три театри: оперний, драматичний та театр ляльок. […]...
7. Рідне місто Донецьк Моє рідне місто – Донецьк. Загально відомо, що до 1924 року він звався Юзівка, а з 1924 по 1961 – Сталіне. Це адміністративний центр Донецької області з населенням близько 1000000. Свою назву наше місто отримало від річки Сіверський Донець, що тече через північ Донецької області і є дуже красивою, широкою і вражаюче величною. Влітку в ній гарно купатися, взимку – кататися на ковзанах. Річка є нашим помічником і нашою гордістю. […]...
8. Моє рідне місто – IІ варіант II варіант Виникнення Донецька можна віднести до літа 1869 року, коли почалось будівництво металургійного заводу. Але на той час тут вже існувало кілька селищ: Олександрівка, Олексіївка, Семенівка та кілька інших, їх жителі займались видобутком вугілля для власних потреб. Але крім вугілля поруч були ріка та залізна руда. Тому саме тут вигідно було розташовувати металургійне виробництво. Влітку 1869 року англійський підприємець Джон Джеймс Юз оселився на березі Кальміусу. Селище, яке виникло […]...
9. Самопізнання головного героя у романі “Місто’ Валер’яна Підмогильного “Місто” Валер’яна Підмогильного – роман про людину, про місто, про життя, про незгасність вогню, сповнений скептицизму переможця і оптимізму переможеного. В. Підмогильний намагався зрозуміти, хто є людина в місті, яке її місце в житті, для чого вона живе, він прагнув осмислити її ідеали, ціннісні орієнтації. Автор хотів поставити людину перед самою собою, змушував її зазирнути в себе. Тому і з’являється у романі тип героя, схильного до самоспоглядання, самозосередження. Людське існування […]...
10. Рідне місто Харків Харків – це одне з найбільших міст України. Його ще називають першою столицею, тому що він нею був за радянських часів. Харків – красиве, світле і живописне місто, розташоване на північному сході України. В ньому живе багато людей, що навчаються, працюють, відпочивають. Головні річки Харкова – Харків, Лопань, Уди. Через них давно вже побудовані мости, по яким можна ходити, чи їздити, або просто стояти і милуватися течією. В центрі міста […]...
11. Де б я волів жити – в місті чи в селі Питання, де жити, в місті чи в селі, несподівано виявилося для мене досить непростим. Я ніколи над цим не замислювався, просто жив собі з народження в місті, і все. Отже, мені видалося цікавим поміркувати над цим. Я звик до великого міста, де вирує життя, навіть уночі шумно і люди завжди кудись поспішають. Але ж багато хто зараз переїжджає до села, купуючи там будинок і ділянку землі. Люди віддають перевагу життю […]...
12. Моє рідне місто – І варіант I варіант Донецьк – моє рідне місто. У ньому я народився, живу й навчаюсь. У минулому місто мало дві назви: Юзівка та Сталіно. Я люблю своє місто за красиві вулиці, бульвари, площі, парки та сквери. Особливо місто красиве весною, коли з’являється соковита зелень. Коли приходять свята, місто спалахує безліччю різнобарвних вогнів. Влітку можна відпочити на березі водоймищ, покататися на човні, відвідати атракціони. В місті є три театри: оперний, драматичний та […]...
13. Рідне місто Львів Ми дуже любимо наше рідне місто і вивчаємо його історію. Українською мовою воно зветься Львів, польською – Lwow, латинською – Leopolіs, німецькою – Lemberg. Львів знаходиться на заході України, і його населення складає близько 735 тисяч чоловік. Місто розташоване на річці, на відстані близько 80 км. від межі з Польщею. Перші письмові згадки про наше місто відносяться до 1256 року. Воно засноване королем, і назване на честь його сина Льва […]...
14. Місто М. Семенко Місто У своєрідний спосіб Михайль Семенко відображає звуки мегаполісу: Осте сте Бі бо Бу Привертають увагу короткі, рублені речення, численні асонанси та алітерації, використані автором. Візники – люди Трамваї – люди Автомобілі білі Бігорух рухобіги Рухливобіги Berceus кару Поет вдається до повторення частин слів. Селі Елі Лілі Пути велетні Диму сталь Палять Пах Пахка Пахітоска Дим Синій Чорний дим Пускають Бензин Чаду жить Чаду благать Кохать кахикать Життєдать Життєрух Життєбензин […]...
15. За що я люблю своє місто Харків, я люблю тебе! Люблю, люблю! За що? Я не знаю… Напевно, за те, що ти є. Це так добре – те, що ти є. Зі своїми батьками я об’їздила пів-України. Мені сподобалися Київ, Львів, Дніпропетровськ… А тебе я просто люблю. Адже ти моє рідне місто! Хіба може бути в людини два рідних міста? Або три? Ні. Воно може бути тільки одне. І для мене це ти. Що ти кажеш? […]...
16. Місто Василь Слапчук Місто Хати за руки побралися, З села не випускають, Школа посередині, як подоляночка. Усім класом сонце зустрічали. Вперше закурив, не криючись, Як матір на вальс запросив – зніяковіла, Злякалася, коли руку після танцю відпустив,- Тепер уже назавжди, Хоча й музика не переставала. Провела до зупинки, перевзувся з чобіт у черевики.. Шнурівки зав’язуючи, у бік міста вклонився, Через плече не озирнувся. А позаду мене село горіло, Заграва на все небо, Від […]...
17. Моє місто взимку Летять, летять сніжинки, Льодинки – морозинки, І весело кружляють, І стеляться до ніг. Г. Бойко Я люблю своє рідне місто Харків. Воно приваблює мене в різні пори року. І весною, коли приємно дихати чистим, свіжим повітрям. І влітку, коли буяє квітуча зелень. І восени, коли вбрані в золоті шати дерева. А взимку воно схоже на палац Снігової королеви. Білосніжною ковдрою вкрила матінка-Зима все навколо. І почуває себе всевладною царівною в […]...
18. Харків – моє рідне місто Наш рідний Харків – славне, цікаве та старе місто. Для кожного, хто хоч раз був тут, воно стало рідним, бо як затишно завжди повертатись туди, де тебе зустрічають з радістю, привітністю та любов’ю. На території Харкова жили люди ще до нашої ери. А у скіфсько-сарматські часи тут уже було поселення з ознаками міста. Але неодноразові напади кочовиків, монголо-татарська навала призвели до спустошення цього краю. А потім перші переселенці з Правобережної […]...
19. Рідне місто Луганськ Луганськ є адміністративним центром Луганської області. Загальновідомий факт, що Луганськ географічно вигідно розташований на східному кордоні України з Росією, своєю безпосередньою дружньою сусідкою. Наше місто розташовано на північних схилах Донецького кряжа, у долині ріки Лугань. Луганськ – не тільки прекрасне місто з безліччю парків, скверів і пам’ятників культури, але також одне з найбільших промислових міст України. Наприклад, Луганський тепловозобудівних завод постачав тепловози всьому колишньому Радянському Союзу і є відомий в […]...
20. Рідне місто Як і мої батьки, я народився в Харкові. До речі, мій дідусь також народився тут, тому мене можна назвати харків’янином у третьому поколінні. Я люблю своє місто, дідусь і батьки розповідають мені про нього багато цікавих речей. Харкову більше 350 років, його заснували козаки. Зараз це велике слобожанське місто з парками й бульварами, заводами й будинками, театрами, університетами, школами. У XX столітті йому навіть довелося побути столицею України, тому досі […]...
21. Самопізнання головного героя в романі “Місто” Валер’яна Підмогильного “Місто” Валер’яна Підмогильного – роман про людину, про місто, про життя, про незгасність вогню, сповнений скептицизму переможця і оптимізму переможеного. В. Підмогильний намагався зрозуміти, хто є людина в місті, яке її місце в житті, для чого вона живе, він прагнув осмислити її ідеали, ціннісні орієнтації. Автор хотів поставити людину перед самою собою, змушував її зазирнути в себе. Тому і з’являється в романі тип героя, схильного до самоспоглядання, самозосередження. Людське існування […]...
22. Моє рідне місто – ІІ варіант II варіант Моє рідне місто – Донецьк. Тут я народився, зробив перші в житті кроки. Донецьк – це мозок та серце Донбасу, один із найбільших у нашій державі промислових центрів. Наше місто було засновано у 1869 році як робітниче селище при металургійному заводі і звалося Юзівкою, бо його заснував Джон Юз – англійський підприємець. Зараз наше місто називають столицею шахтарського краю, адже, крім металургійного заводу, у нас багато шахт. Але […]...
23. Моє рідне місто – I варіант I варіант У кожної людини, крім рідної країни, є ще мала Батьківщина. Це місто або село, в якому ти народився, твоя вулиця, дім – все те, що таке близьке серцю Моє рідне місто-Донецьк. Тут я народився, живу, ходжу до школи. Тут живе моя родина, друзі. Мені подобається це місто. В ньому багато гарних вулиць, споруд: театри, кінотеатри, цирк, бібліотеки. Але навіть тоді, коли б всього цього не було, я все […]...
24. Моє місто Багато в Україні є красивих міст і сіл, але найбільше мені подобається рідне місто. У ньому я народився і живу, тут я познайомився зі своїми друзями, пішов у школу. Мій дідусь живе разом з нами. Він часто розповідає цікаві історії про наше місто і його мешканців. І в школі на уроках народознавства та історії вчителі розповідають нам про славетне минуле нашого рідного краю. Колись, у сиву давнину, в степу виникла […]...
25. Чи підкорив Степан Радченко місто? Відомий український письменник В. Підмогильний у своєму романі “Місто” намагається осмислити одвічну проблему багатогранності людської душі, намагається знайти рішення і робить це, не кидаючись у крайності і не моралізуючи їх. Робить це автор через розкриття образу головного героя твору Степана Радченка, вихідця з села, який будь-якою ціною намагається закріпитися у міському суспільстві. Степан Радченко, впевнений у собі, рішучий, здібний, енергійний юнак, який приїжджає до столиці України, щоб отримати там гідну […]...
26. Дім, у якому я живу Дім, у якому мешкає моя сім’я, багатоповерховий. Кілька сотень людей живуть у ньому. Увечері, коли на вулиці зимно і мерехтять жовтаві очиці ліхтарів, я сідаю біля вікна і починаю мріяти. Я уявляю собі, що наша багатоповерхівка вже не будинок, а величезний корабель, який пливе крізь море білої зими, мов той криголам. Так багато людей у будинку, такі вони мають різні почуття та бажання! Але ж пливе будинок-корабель, і всі ми […]...
27. Рідне місто Ялта Ми живемо в місті Ялта. Загальновідомий факт, що Ялта – столиця південного берега і найзнаменитіше місто Криму. Це морський курорт, куди влітку на відпочинок приїжджає величезна кількість людей. Тому Ялта стала одним з найбільших центрів культурного життя, де проводяться широко відомі фестивалі театру і кіно, естрадні і музичні конкурси. У школі нам розповідали про історію виникнення рідного міста. Перша письмова згадка про Ялту відноситься до XІІ століття н. е., хоча […]...
28. Рідне місто Київ Будь-який український школяр знає, що Київ – столиця нашої Батьківщини, України. Колись він був також матір’ю всіх російських міст, і названий так на честь князя Кия. Існує легенда, що Київ заснований трьома братами: Києм, Щеком і Хоривом та сестрою Либіддю як центр племені полян. Названий на честь старшого брата. Сьогодні Київ – це не тільки велике українське місто, а й крупний транспортний вузол. У ньому є залізні і шосейні дороги; […]...
29. Образ Києва в романі В. Підмогильного “Місто” В. ПІДМОГИЛЬНИЙ 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ПРОЗА В. ПІДМОГИЛЬНИЙ Образ Києва в романі В. Підмогильного “Місто” У романі В. Підмогильного “Місто” поряд з образом Степана Радченка ключовим є й образ міста, адже без нього авторові не вдалося б показати духовну еволюцію персонажа. У творі змальовано пореволюційні часи, коли у традиційно селянській Україні почали швидко розвиватися міста, манячи своєю культурою та цивілізацією сільську молодь. Образ міста в романі багатогранний і колоритний. […]...
30. Чому так звешся, рідне місто? Багато легенд існує про заснування нашого рідного міста Харкова. Але мені хочеться запропонувати власну версію, яка, на мою думку, розповідає про хо­робрість та відчайдушність. Ще за давніх часів жив собі чоловік, який мав двох синів. Один був сильним, але дурним. А другий був розумним та мудрим, але не міг виконувати важку роботу, та ще й ім’я мав Харьок. Не любили його ні батько, ні старший брат. Адже вважали, що головне […]...
31. Збірне місто всієї темної сторонни. Твір по комедії М. В. Гоголя “Ревізор” Миколаївська Росія не була бідною або політично слабкою країною, однак комедія “Ревізор” зображує саме Росію епохи царювання Миколи І. Один з мемуаристів дав цьому часу визначення “глухі роки”. Дійсно, на тлі росту моці імперії духовні підвалини суспільства слабшали. На зміну честі й порядності прийшли розшук і муштра. У культурному житті суспільства наступив справжній застій, а про політичне життя російське суспільство першої половини XІX століття й не помышляло. Місто, у якому […]...
32. Наше місто через 20 років 9 клас Взагалі, мені важко уявити таку кількість років, бо ще не прожила стільки, але дивлячись, як Донецьк змінювався за останні років 10, я можу припустити: якщо я на якійсь машині часу перенесусь у майбутнє, я своє рідне місто можу не впізнати. Зараз у Донецьку якийсь будівничий бум: все навколо будується, перебудовується, ремонтується. Навіть не помічаєш, як один за одним виростають магазини, банки, кав’ярні, чого не скажеш про культурні заклади. […]...
33. Як зображується провінційне місто в оповіданні Ионич? Величезне Ви робите справу вашими маленькими оповіданнячками – збуджуючи в людях відраза до цього сонного, напівмертвого життя – рис би її забрав. М. Горький В оповіданні “Ионич” губернське місто С. описується всього декількома фразами, з яких зрозуміло, що це саме звичайне місто: у ньому є загальнодоступна бібліотека, театр, клуб, міський сад з оркестром, цвинтар і т. д. Для жителів міста влаштовуються аматорські спектаклі із благодійними цілями, бали, концерти. Але автора […]...
34. Красний Іванко і закляте місто. Українська народна казка Жила, де не жила, одна жінка, що одного разу без нікого подалася в місто – до самої столиці. По дорозі перестрів її якийсь чоловік та й каже: – Жінко, я знаю, що ти бідна, і я тобі радо допоможу, якщо будеш згодна продати мені те, про що ти не знаєш. Погодишся – зроблю тебе багатою і ти більше ніколи й ні в чому не будеш терпіти нестатків. Жінка довго думала. […]...
35. “Я мучуся. Я сам собі шуліка. Е щось в мені так наче не мое. Немов живе в мені два чоловіка, і хтось когось в мені не впізнає” Л. КОСТЕНКО 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX – ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ. ПОЕТИ-ШІСТДЕСЯТНИКИ Л. КОСТЕНКО “Я мучуся. Я сам собі шуліка. Е щось в мені так наче не мое. Немов живе в мені два чоловіка, і хтось когось в мені не впізнає” У романі Л. Костенко “Маруся Чурай” головна героїня – талановита дівчина-піснетворка. Її творчий доробок став надбанням народу, розповсюдився й приніс всесвітню славу українському народові. У творі і в народних […]...
36. “Євгеній Онєгін” – роман, “у якому відбилося століття” Роман “Євгеній Онєгін” займає центральное місце у творчості Пушкіна. Це його саме велике художнє произведення, що зробило найбільш сильне влияние на долю всієї російської літератури. Роман у віршах “Євгеній Онєгін” писався Пушкіним біля восьми років. Це були роки навартої творчої зрілості поета. В 1831 году роман у віршах був кінчений і в 1833 році виішов всвет. Він охоплює події з 1 8 1 9 по 1825 рік – від закордонних […]...
37. І. Карпенко-Карий – драматург, “якому рівного не має наша література” Іван Карпенко-Карий – найвизначніша постать в українській драматургії. “Чим він був для України, для розвою її громадянського та духовного життя, – Я писав І. Франко про Карпенка-Карого, – се відчуває кожний, хто чи то бачив на сцені, чи хоч би лише читав його твори; се розуміє кожний, хто знає, що він був одним із батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша […]...
38. Як Гоголь описує провінційне місто першої третини XІX століття? Учитель пояснює, що якщо в характеристиці поміщиків деталь виступає як засіб індивідуалізації, то в зображенні губернського міста й чиновників деталь використовується головним чином як засіб типізації. Школярі знаходять у тексті картини, що описують обличчя міста NN, що малюють типову побутову обстановку в готелях і трактирах. От тільки деякі приклади: “… місто ніяк не уступало іншим губернським містам: сильно била в очі жовта фарба на кам’яних будинках і скромно темніла сіра […]...
39. Трагедія морального занепаду інтелігента у романі В. Підмогильного “Місто” В українській літературі початку XX століття з’являється новий герой – герой-письменник, який із глухого закутка їде “завойовувати” місто як омріяну ним райську територію, котра, ймовірно, дасть йому змогу реалізувати свій потенціал, розвинути талант, утвердитися, стати відомим, визнаним. Як бачимо, тема твору доволі актуальна в наш час: тисячі молодих людей із глухих провінційних містечок, занедбаних, забутих владою, із маленьких селищ у пошуках кращої долі їдуть у великі міста. Лише одиниці досягають […]...
40. Складність і неоднозначність характеру інтелігента Степана Радченка, головного героя роману В. Підмогильного “Місто” В. ПІДМОГИЛЬНИЙ 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ПРОЗА В. ПІДМОГИЛЬНИЙ Складність і неоднозначність характеру інтелігента Степана Радченка, головного героя роману В. Підмогильного “Місто” Роман В, Підмогильного “Місто” з’явився у Харкові 1928 року. Це перший урбаністичний роман в українській літературі, який відрізнявся від уже відомих зразків проблематикою, новими героями, манерою оповіді. Хоча розповідь у творі ведеться від третьої особи, але світ ми бачимо таким, яким його сприймає головний герой Степан Радченко. Тому […]...