Мій акваріум

Related posts:

1. Золоті рибки – хазяйки мого акваріума 8 КЛАС ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Золоті рибки – хазяйки мого акваріума З давніх-давен люди одомашнювали диких тварин, які потім давали їм молоко і м’ясо, допомагали обробляти землю і перевозити вантажі, охороняли і захищалижитла. Але людині треба не лише їсти, пити й одягатися. їй потрібна радість і краса. Ось чому поряд з нами живуть золоті рибки. Мистецтво виведення золотих рибок виникло в Китаї понад тисячу років тому. У XVII столітті […]...
2. Равлик на парковій стежці. Твір-оповідання про випадок з життя Кілька днів поспіль лив дощ. Я не виходила з дому. Стоячи на балконі, я слухала його шум, дивилася з вікна на каламутні потоки, які неслися по дворовому асфальту. Стовбури дерев були чорними, здавалося, вони просочені вологою. Сумно було. Уранці визирнуло сонце, небо сяяло блакиттю, і, як це буває влітку, волога миттю почала випаровуватися. Нарешті можна прогулятися. Я поспішила у парк. Де-не-де на стежках були калюжі, але й вони танули майже […]...
3. Живий куточок Влітку багато дітей гостять у своїх родичів: хто в селі, хто в іншому місті. Я часто відвідую свою тітку, і цього літа я гостила у неї близько місяця. Дні тягнулися поволі і одноманітно, здавалося, що жара долатиме нас вічно. Але один день у мене залишився в пам’яті. Моя подруга Олена запропонувала сходити в Палац для дітей і подивитися “Живий куточок”. В порівнянні із задушливими вулицями міста Палац для дітей здався […]...
4. Моя рідна вулиця взимку Вечір напередодні Різдва видався дійсно святковим. Небо було якесь різнокольорове: на сході блакитне, на заході рожеве, на півдні воно мало сірий колір, а на півночі – фіолетовий. У височіні ледь намітився місяць. Чим нижче сідало сонце, тим синішим ставав сніг. На землю поступово опустилися сутінки, вулиця освітлилася ліхтарями. Вже коли зовсім стемніло, ми з братом вийшли прогулятись. Сніг рипів під ногами, бо був сильний мороз. У світлі ліхтарів сніг іскрився […]...
5. Родина, сім’я Родина і Батьківщина – найсвятіше у світі, що є у людини. Найбільше людина поважає батьків та Батьківщину. Багато українців віддали за Батьківщину навіть життя. А якщо придивитися на ці два слова: батьки і Батьківщина, то-можна побачити в них багато спільного та рідного. Шануй і поважай батьків! Адже вони над усе люблять тебе. Кожна мати готова зробити все, щоб її дитині гарно жилося. Навіть тоді, коли мати журиться, вона готова віддати […]...
6. Моя кімната 2 Узагалі моя кімната не зовсім особисто моя, тому що в ній стоїть телевізор. А телепередачі дивляться й батьки. Але у всьому іншому хазяїн тут я. Тут знаходяться мій письмовий стіл, книжкова шафа і книжкові полиці, диван, на якому я сплю, невеликий столик-тумбочка, де зберігаються мої ігри. Поруч – велике крісло, забравшись у яке з ногами, я люблю читати. А головне – в моїй кімнаті є куточок, де стоїть магнітофон і […]...
7. “Ти завжди відповідальний за тих, кого приручив” – ІІ варіант 6 клас II Варіант Майже кожна родина сьогодні має якусь тварину: собача, кішечку, рибок, папугу… І це добре, адже, як говорять мої батьки, домашня тварина не тільки розважає нас, а й розкриває наше почуття відповідальності. На жаль, ми не завжди усвідомлюємо, що, заводячи тварину, беремо на себе величезні обов’язки. У мене вдома живе кошеня, до якого я не просто звикла, а полюбила його. Незважаючи на те що за кошеням треба […]...
8. Равлик на парковій стежці Кілька днів поспіль лив дощ. Я не виходила з дому. Стоячи на балконі, я слу­хала його шум, дивилася з вікна на каламутні потоки, які неслися по асфальту у дворі. Стовбури дерев були чорними, здавалося, вони просочені вологою. Сум­но було. Уранці визирнуло сонце, небо сяяло блакиттю, і, як це буває влітку, волога миттю почала випаровуватися. Нарешті можна прогулятися. Я поспішила у парк. Де-не-де на стежках були калюжі, але й вони танули […]...
9. Хом’ячок Сеня На день мого народження, коли мені виповнилося шість років, я одержав у подарунок хом’ячка в клітці. Я назвав його Сеня і дуже полюбив. До Сені в мене не було тварин, навіть кішки. А тут такий симпатичний звірок. Я навіть спати цього вечора не хотів лягати, хоча поспати любив завжди і з задоволенням укладався не пізніше дев’ятої. Батьки зрозуміли, що цей подарунок для мене виявився найкращим. Я спостерігав за Сенею постійно, […]...
10. Моя рідна вулиця взимку – ІV варіант 8 клас І V Варіант Вечір напередодні Різдва видався дійсно святковим. Небо було якесь різнокольорове: на сході блакитне, на заході рожеве, на півдні воно мало сірий колір, а на півночі – фіолетовий. У височіні ледь намітився місяць. Чим нижче сідало сонце, тим синішим ставав сніг. На землю поступово опустилися сутінки, вулиця освітлилася ліхтарями. Вже коли зовсім стемніло, ми з братом вийшли прогулятись. Сніг рипів під ногами, бо був сильний мороз. […]...
11. Море – Твір-опис Море… Я дуже люблю море. Воно ніколи не буває одноманітним, нецікавим, бо щодня, навіть щохвилини воно різне. Таємниче, мінливе, неосяжне – воно хвилює душу, не залишає байдужим серце. Одного дня воно тихе й спокійне, наче велике дзеркало, холодне й прозоре. Сонячні промінчики, пронизуючи солону воду, сягають дна, лагідно торкаються золотавого піску та яскравих сяючих мушлів, гладеньких камінців та зеленуватих водоростей, ловлять маленьких спритних рибок, що зграйками весело бавляться біля берега. […]...
12. Твір-есе на тему “Сенс життя людини” Над сенсом життя тисячоліттями мислять вчені, філософи, поети. А мені здається, що я розумію сенс життя. Звичайно ж, сприймаю я його по-своєму. І не розумом, а почуттям. Буває такий стан, коли кожною клітинкою тіла відчуваєш: живеш. Кожну хвилину гостро відчуваєш радість життя. Ось саме до такого почуття люди прагнуть весь життєвий шлях. І саме в ньому вони все бачать сенс життя, хоча пояснюють його по-іншому. По-різному пояснюють. Хтось – служінням […]...
13. Поезія торкає струни души моєї Я захоплююсь чудовими, ясними і досконалими віршами Ліни Костенко. Мені здається, що така поезія буде жити у віках, бо вона проста, лірична і розповідає про все, що переживає кожна людина: сум і радість, кохання і образу, вірність і зраду. Послухаю цей дощ, підкрався і шумить… Здавалось, мить, ще тільки мить, та раптом повернусь – а це вже роки… Мені здається, що краще про швидкоплинність часу вже й не сказати. Стара […]...
14. Наша квартира твір-опис Я живу з батьками у великому новому будинку на сьомому поверсі. Переїхали ми сюди недавно, але вже звикли до нового приміщення: воно набагато краще колишнього. Коли входиш у квартиру, відразу виявляєшся у великій і просторій прихожей. Біля однієї стіни – вішалка й шафа, біля іншої – трюмо. Поруч – двері в кухню, а з іншого боку, праворуч, вхід у нашу кімнату й спальню батьків. Дитяча кімната в нас простора й […]...
15. Твір по баладі Иоганна Вольфганга Гете “Лісовий цар” Гете розповідає нам про відношення людини до природи. У цьому добутку три головних герої: маленький хлопчик, його батько й “лісовий цар” – це великий темний ліс, через який вони скакають. Батько й маленький хлопчик їдуть додому. Вертаються вони дуже пізно, і хлопчикові здається, що темний ліс із білим туманом – це “лісовий цар із сивою бородою”: “Дитя, що до мене ти так прильнул?” “Рідний, лісовий цар в очі мені блиснув: […]...
16. Навіщо я зберігаю іграшки. Твір-роздум Я вчуся у п’ятому класі, граю на піаніно і захоплююсь сучасними танцями. З Вдома у мене є комп’ютер, за яким я проводжу не так вже багато часу. Я охоче поступаюсь місцем за комп’ютером своїм подругам, коли вони приходять до мене В гості. Найбільше дівчаткам подобаються мої іграшки, багато з яких збереглося ШЄ з раннього дитинства. Я ставлюся до них наче до живих – до плюшевого ведмедика, зайця, слона, тигра. А […]...
17. Ми не маємо права руйнувати те, що створювалося не нами Який великий і багатий світ, в якому ми живемо, Яка яскрава і різнобарвна природа навколо нас! Природа – це земля, повітря, вода і все живе на планеті. У природи свої споконвічні закони, своя гармонія буття. Це багаторівневий механізм, в якому все взаємопов’язане і вражаюче досконале. Навіть найменша істота на землі, унікальна та неповторна, є невід’ємною частинкою цього механізму. І найменше втручання в цей світ живої природи призводить до її розбалансування. […]...
18. Як я пік млинці У нас на кухні уздовж стіни висять обробні дошки. Одну з них бабуся бере, коли готує щось із м’яса; іншу – для овочів; є і спеціальна дошка для риби. Дошки стемніли від часу, в них багато щербин від ножів. Але однією дошкою жодного разу ще не користувалися, хоча висить вона на стіні давно. На ній випалений малюнок – щеня. На її зворотній стороні напис: “Дорогій неньці в день 8 Березня […]...
19. Улюблена дитяча іграшка Назвати одну-єдину улюблену іграшку мені важко. Дуже любив заводні: зайця з барабаном, танк-самохід, підйомний кран. Але впевнено можу назвати улюблену гру: це чудова залізниця. Привезли її з Києва, коли мені виповнилося сім років. Залізниця надовго стала головною справою мого життя. У своїй кімнаті я розмістив її на підлозі, і більше там нічого не вміщалося, навіть ходити було ніде. Я зробив із трісок “стовпи”, прикріпив до них маленькі електричні лампочки, і […]...
20. Люди, схаменіться! Екологічну ситуацію у Харківські області можна охарактеризувати як складну. Особливе занепокоєння викликає стан водоймищ та грунтів області. Головна річка області, – Сіверський Дінець – забруднена майже по всій довжині, Вода забруднена нафтопродуктами, міддю. У річці Вовча вміст нафтопродуктів перевищує межу допустимої концентрації у 18 разів! Грунти нашої області – велике національне багатство, яке необхідно правильно використовувати та охороняти. Сьогодні значна частина грунтів внаслідок недбалого користування у господарстві руйнується. Змінюється структура […]...
21. Тиха елегія Володимир Підпалий Коли мене питають: “Любиш ріки, Річки, і річечки, і потічки?” – Відмовчуюсь: вони в мені навіки, А для мого народу на віки… Коли мене запитують: “Народу Чи зможеш прислужитись, як і де?” – Мовчу: на ясні зорі, на тихі води Хай випадкове слово не впаде… Коли мене питають: “Любиш землю, степи, озера, яблуні в саду?” – я знов мовчу, бо від них себе не відокремлю до смерті. Коли мене питають: […]...
22. Мужність додає сили Муравка тягла висхлу насінину від дині. Маленька чорна муравочка тягла білу, велику, мов парус, насінину, цурпелила її через паліччя й камінчики, перевалювала зі своєю ношею через пагорки, зовсім крихітні бугрики, які здавалися їй так само високими, як Гімалаї людині, іноді губила здобич, злякано кидалася назад, хапала, волокла далі й далі. Раз муравка впала разом із ношею з величезної висоти. Переламане стебло бур’янини творило міст між берегами рівчака, виритого дощовими водами, […]...
23. Дерево у моєму дворі Я дуже хочу, щоб мені допомогли відповісти на одне запитання. Але це запитання я сформулюю у кінці твору. Я мешкаю у великому місті. У цьому місті багато будинків і мало дерев. А на моєму подвір’ї росла красива тополя. Я її дуже любив. Навесні на ній з’являлись ніжно-зелені клейкі листочки. Улітку вона шелестіла своїм листячком під моїм вікном. Уранці мені було радісно чути той шелест: наче давній знайомий вітав Мене. Увечері […]...
24. Мої обереги У кожної людини є свої обереги, які ще називають талісманами. Слово “оберіг” мені ближче, бо “талісман” походить з арабської мови й означає “щось таємниче, загадкове”. Які ж у мене є обереги? Я вважаю, що насамперед мене оберігає той хрестик, який мені дали під час хрещення. Хоча якщо добре поміркувати, то оберігає не сама символічна прикраса, а те, що я вірю в добро і в те, що воно повертається до мене, […]...
25. Червона книга України Червона книга України Природа потребує людського захисту повсякчас. У 1976 році була створена Червона книга України, куди внесено ті види рослин та тварин, що підлягають особливій охороні, оскільки стоять на межі повного знищення. На жаль, ця незвичайна книга поповнюється. Зараз нараховано вже більше 300 видів тварин, яких стає все менше на території нашої країни. Серед них їжак вухатий, афаліна чорноморська, тхір степовий, пугач, гадюка степова, лелека чорний, лебідь малий та […]...
26. Світ дорослих з погляду маленького хлопчика Іноді здається, що дорослі – дуже нерозумні люди. Уявіть собі: цілком самостійні та незалежні, мають змогу жити як заманеться, а чинять нелогічно. Вигадують самі для себе якісь перешкоди, заборони, закони та живуть, дотримуючись них, мовби весь час на ланцюгу, у якомусь прокрустовому ліжку. Коли стільки забороняють, втрачаєш задоволення від самого життя. Коли стільки разів казати “Ні”, то настає мить, що твого дозволу й питати не будуть. Але й найжахливіше, коли […]...
27. Твір-лист – ІІ варіант II варіант Найкращі вітання, моя любо подруго! У першу чергу хочу поділитися з тобою новими враженнями. Влітку я подорожувала до моря. Ми приїхали до Алушти на машині, а потім уже помандрували до Коктебеля. Час від часу ми проїжджали понад бездонними проваллями. Десь далеко внизу виблискувало зеленувато-блакитне море. Гірські пейзажі вражали своєю величчю. Коктебель – затишне й невелике містечко. Воно потопає в квітах і незнайомих екзотичних рослинах. Тепер я знаю, що […]...
28. Казкові образи у вступі до поеми 0. Пушніна “Руслан і Людмила” Про те, що поема буде казкова, Олександр Сергійович Пушкін розповідає ще в перших рядках. Він переносить свого читача до казкової країни, яку називає “Лукомор’я”. “Край Лукомор’я дуб зелений…” – починається поема, і ми вже ба­чимо зелені луки, над якими височить могутній дуб. Це той самий дуб, першодере – во, на якому тримається Всесвіт. Про те, що це саме той дуб, свідчить і хвостатий та вусатий персонаж, який ходить круг золотого […]...
29. Я хочу розповісти вам Я завжди мріяв мати собаку і з заздрістю дивився на хлопців з нашого двору, що виходили на прогулянку зі своїми чотириногими друзями. Не раз просив батьків купити собаку, однак мама пояснювала, що наша квартира дуже мала, щоб тримати таку тварину. “Вистачить з нас і рибок, тим більше що, крім мене, у нашій родині ніхто про них не піклується”, – заявила мама. І все-таки собака в нашій квартирі на деякий час […]...
30. Ян я полюбив нниги У дитинстві всі ми полюбляємо слухати казки, нас зачаровують оповіді про казкові країни, про лицарів та принцес. Ми з нетерпінням чекаємо, коли мама чи бабуся звільняться від хатніх справ і зможуть прочитати нам казку. Звісно, коли я ще не вмів читати, я просто обожнював слухати казки, роздивлятись красиві ілю­страції до них, фантазувати й вигадувати продовження почутих історій. Коли ж я навчився читати і пішов до школи, зізнаюсь чесно, мені не […]...
31. Чим мені сподобалися Том і Гек? Том Сойєр і Гек Фінн – мої улюблені герої з книги Марка Твена “Пригоди Тома Сойєра”. Коли я читаю цю книгу, то мені здається, ніби там пишуть дещо й про мене. Я вчуся непогано, але для мене, так само, як і для Тома, понеділок зранку неприємний. “У понеділок зранку Том Сойєр почував себе дуже нещасним. Так завжди бувало з ним по понеділках, бо цього дня починається тиждень нових страждань у […]...
32. Сюрприз Я живу з батьками у двокімнатній квартирі. У мене є своя кімната. У ній стоять письмовий стіл, ліжко, шафа для одягу. На підлозі лежить вовняний килимок; тому мені тепло ходити босоніж у будь-яку погоду. Ще у мене є полиця біля книг і комп’ютер. У батьківській кімнаті – канапа, меблева стінка і телевізор. А перед ним – велике м’яке крісло, яке дісталось нам від матусиних батьків. Мені подобається сидіти в ньому, […]...
33. Подорож планетами разом із Маленьким принцом Антуана де Сент-Екзюпері Одного разу я відчув себе чарівником. Мені потрібно було виконати завдання із зарубіжної літератури й прочитати “Маленького принца”. От і перевіримо мої магічні здібності. – Раз, два, три! Маленький принц, будь ласка, прийди! Я розплющив очі, здивувався й зрадів. Поруч зі мною стояв хлопчик, як на картинці в підручнику. – У подорож? – запитав він. – Я знаю твоє бажання. І допоможу. Моя планета знаходиться біля астероїдів 325, 326, 327, […]...
34. Добре жіноче серце Я вважав, що всі дівчата – вередливі та пихаті. Тепер моя думка щодо них змінилася. А сталося іде так. До свята 8 Березня хлопчики нашого класу вирішили поставити сценку, щоб було цікавіше вітати дівчат. Дісталась невеличка роль і мені. Я дуже старався, але, мабуть, у мене нічого не виходило, бо наш “неформальний лідер” Павло відсторонив мене від участі у виставі. Лише мене. Зробилося якось дуже боляче. Настрій украй погіршився, коли, […]...
35. Миле, любе, найдорожче У віршах українського поета Миколи Вінграновського неначе цілий світ зі­брано. Натхнення поетові дає рідна українська земля – її ліси, поля, гори, річ­ки, небо… Прочитаєш його поетичні рядки – і засвітишся незбагненним щастям. Ось воно, моє, рідне! У віршах “Сама собою річка ця тече…”, “Перша колискова”, “Ходімо в сад…” змальовано картини рідної природи. Я дуже люблю дерева, а тут їх – сила – силенна! Яблуні, сливи і груші у вірші “Ходімо […]...
36. Чому потрібно берегти книгу? Книга – це чудо цивілізації. Життя без книги уявити собі неможливо. Хоча, на жаль, є люди, які так не вважають. Але не про них мова – їх мені просто шкода. Отже: книга в моїх руках відкриває мені захоплюючий невідомий світ, що розповідає про щось неймовірне або, навпаки, звичайне, близьке мені й від того цікаве. Я читаю, перегортаю її, повертаюся до прочитаних сторінок і ніколи не заглядаю в кінець. І книга […]...
37. Яким я уявляю Грицька з оповідання Б. Грінченка “Грицько” Б. Грінченко написав багато творів для дітей і про дітей. В оповіданні “Грицько” теж розповідається про дітей, їхні вчинки, взаємини, поведінку за певних обставин. Головні герої твору – Семен та Грицько. Мені більше сподобався Грицько, тому я спробую його описати. На вигляд йому було років дванадцять. За характером говіркий, веселий, любив пореготатися. Виріс Грицько не в убогій сім’ї, нестатків не знав. Тому Грицько не розумів, чому їхні сусіди – тітка […]...
38. Цікавий випадок Коли мені виповнилося чотири роки, тітка подарувала мені малюсіньке жовте курчатко. Я міцно пригорнула цю чарівну пухнасту істоту до себе і з цієї хвилини майже не розставалася зі своїм подарунком. У дитсадок я не ходила, жила в будинку з великим двором і садом, тому мені легко було майже не випускати курча з рук. Я носила його в кишені свого фартуха, відпускала ненадовго на травичку, загородивши з усіх боків той шматочок […]...
39. Тайна мого імені Мене звуть Людмила – мила людям. Це ім’я мені дали на честь бабусі, у якої була нелегка, але цікава доля. Моя матуся трохи вірить у містику, тому вважає, Що все гарне, що було у житті бабусі, обов’язково перейде до мене. Взагалі ім’я несе в собі інформацію про людину. Знаючи лише ім’я, можна уявити собі походження людини, її національність. Моє ім’я, Людмила, звучить досить м’яко й ласкаво, викликає приємні почуття у […]...
40. Чи божевільний ліхтарник? Твір-мініатюра по казці Антуана де Сент-Екзюпері “Маленький принц”. Маленький принц, подорожуючи по планетах, зустрічається з дивними істотами. Вони займаються дивними вещами, що не мають ніякого змісту. Один уважає зірки, не пам’ятаючи, як вони називаються, потім пише на папірці їхня кількість, кладе в сейф і вважає, що володіє ними. Іншої п’є, щоб забути, що йому соромно, що він п’є. Третій уважає, що він географ, але ніде не буває, а про далекі […]...