Вогонь одного господаря здибався з вогнем другого господаря, й вони почали між собою говорити. Перший каже: “Мені добре в мого господаря, бо він гарно обходиться зо мною – коли треба, то кладе гарних дровець, а як не треба, то бере чистої водиці й мене заливає. Так що мені добре”.
Другий каже: “Мені дуже зле, бо господар дає погані дрова, а коли мене не треба, то заливає помиями. Ото я хочу йому відомстити тим, що піду гуляти по його господарстві”. Перший каже: “Коли будеш гуляти, не спали там колеса мого господаря, яке знаходиться на подвір’ї твого”.
От вночі розпочалась пожежа в другого господаря, й згоріло все, а колесо першого викотилося та й залишилося.





Related posts:
- Музика повинна висікати вогонь у душі людини ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Музика повинна висікати вогонь у душі людини Я повністю погоджуюся з думкою геніального композитора Людвіга ван Бетховена про те, що музика повинна не просто захоплювати людину, а висікати вогонь у її душі, будити почуття, формувати свідомість, розкривати красу світу. Більшість людей упевнена, що таке завдання може виконати тільки класична музика, а сучасна лише руйнує смак, виховує несмак і завдає головного болю старшому поколінню. Але щоб мелодія […]...
- Чужоземці вогонь запалили Відбудова Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві вже стала фактом суспільно-політичного і культурного життя столиці України. Не лишилось жодної газети, жодного журналу, телевізійного каналу, які б не висловилися з цього приводу. Палкі суперечки фахівців і аматорів не раз ставили справу на межу: бути чи не бути. Перебіг подій 1997-1998 років засвідчив однозначно: бути! А за цим усім стоїть справжня проблема: адже національна культурна спадщина українського народу протягом XX століття зазнала страхітливих […]...
- Вогонь Шевченкового слова Восени 1843 р. Шевченко побував у Суботові, колишній резиденції Богдана Хмельницького, змалював козацькі хрести на полях, збудовану гетьманом церкву і розриті підземелля – рештки колишніх гетьманських палат. Спокушені переказами про те, що перед смертю гетьман заховав там великі скарби, можновладці спорядили до Суботова експедицію, яка перерила все село, поруйнувала гетьманські льохи, потривожила козацькі кістки, але ніякого золота так і не знайшла. На руїнах Суботова й Чигирина Тарас усім єством відчув […]...
- Про тата У нас дружна сім’я, а на чолі її – наш тато. Я дуже люблю свого батька і хочу бути схожим на нього. Співробітники поважають мого тата за професіоналізм і дружню підтримку. Та й сусіди нерідко приходять за порадою. Мені подобаються хвилини, які ми проводимо разом. Особливо приємно спостерігати, як тато працює. Що б він не робив – чи допомагав мамі в господарстві, чи рубав дрова – усе він робить із […]...
- “Коли б вогонь пісень я перелити вмів у груди слухачів…” Романтичні балади А. Міцкевича … Коли б вогонь пісень я перелити вмів У груди слухачів, і воскресити, брате, Минувшину святу, коли б умів стріляти Словами дужими в серця моїх братів… А. Міцкевич І. Балада як поетичний жанр. ІІ. Адам Міцкевич – натхненний співець польської минувшини. 1. Ранні балади А. Міцкевича – романтичні перекази стародавніх польських легенд. 2. Поеми А. Міцкевича – віршовані перекази балад. ІІІ. Міцкевич – співець польської незалежності....
- УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ БАЛАДИ “БОНДАРІВНА”, “ОЙ ЛЕТІЛА СТРІЛА”, “ОЙ НА ГОРІ ВОГОНЬ ГОРИТЬ”, “КОЗАКА НЕСУТЬ”. ТЕМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ, КЛАСИФІКАЦІЯ БАЛАД Тема. УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ БАЛАДИ “БОНДАРІВНА”, “ОЙ ЛЕТІЛА СТРІЛА”, “ОЙ НА ГОРІ ВОГОНЬ ГОРИТЬ”, “КОЗАКА НЕСУТЬ”. ТЕМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ, КЛАСИФІКАЦІЯ БАЛАД Варіант 1 1. Бондарівна гуляла… А Біля річки. Б По високому мосту. В По містечку. Г У дворі власного маєтку. 2. Через що Бондарівна висловила незадоволення пану Каховському? Бо він її: А Переобтяжував важкою роботою. Б Ображав і принижував. В Обійняв і поцілував. Г Примушував готувати собі смачні страви. 3. Хто […]...
- Птахи взимку Ось і прийшла холодна і сніжна зима. Все вкрито білим пухнастим килимом. Мені і моїм друзям дуже подобається гуляти, грати на вулиці. Якщо змерзнемо, розійдемось по домівках. Вдома тепло, приємно сидіти біля вікна і дивитись на білі дерева. Ось на моє вікно сіла синиця. Вона така маленька, їй, мабуть, дуже холодно. А що вона може зараз їсти? Все ж вкрито снігом. Треба взяти якогось зерна, посипати на землю, на вікно. […]...
- Тайна мого імені – IV варіант 6 клас І V варіант Мене звуть Людмила – мила людям. Це ім’я мені дали на честь бабусі, у якої була нелегка, але цікава доля. Моя матуся трохи вірить у містику, тому вважає, Що все гарне, що було у житті бабусі, обов’язково перейде до мене. Взагалі ім’я несе в собі інформацію про людину. Знаючи лише ім’я, можна уявити собі походження людини, її національність. Моє ім’я, Людмила, звучить досить м’яко й […]...
- Коли дідусь мій був маленький – ІІІ варіант 6 клас III Варіант Мій дідусь народився в селі за рік до початку Великої Вітчизняної війни. Перші роки життя прийшлися на війну. Батько мого дідуся пішов воювати на фронт, але так і не повернувся, зник безвісти. Дідусь ріс без батька. Перші яскраві спогади, як не один раз розповідав мені дідусь, залишилися на все життя. Радість його матері і радість усіх людей навкруги – це перемога. Дитинство у мого дідуся було […]...
- Друзі пізнаються у біді Я дуже цінував свою дружбу із Вовкою. Ми – однокласники. Наші батьки працюють на авіаційному заводі. Вони теж друзі. Якось на уроці російської мови ми писали твір на тему “Друзі пізнаються у біді”. Не можу сказати, що я написав хороший твір. Мабуть, навіть поганий. Це ж така важка тема. А Вовка списав твір у мене. Він взагалі не знав, про що писати. “Добре. Другові треба допомагати, нехай списує”, – подумав […]...
- Несподівана зустріч На день народження мені батьки подарували собаку. А тварини потребують догляду, тому в мої обов’язки входило гуляти з собакою вранці та ввечері. Теплого літнього вечора ми з Дружком, так звали мою собаку, йшли стежкою у міському парку. На майданчику для тварин вже не було нікого. Дружок весело бігав біля мене, а потім раптом насторожився – і побіг у протилежний бік, де почав весело гавкати. Цікавість змусила і мене підійти туди, […]...
- Тайна мого імені Мене звуть Людмила – мила людям. Це ім’я мені дали на честь бабусі, у якої була нелегка, але цікава доля. Моя матуся трохи вірить у містику, тому вважає, Що все гарне, що було у житті бабусі, обов’язково перейде до мене. Взагалі ім’я несе в собі інформацію про людину. Знаючи лише ім’я, можна уявити собі походження людини, її національність. Моє ім’я, Людмила, звучить досить м’яко й ласкаво, викликає приємні почуття у […]...
- Моє улюблене свято – ІІІ варіант ІІІ варіант Свята бувають загальні і особисті. Я люблю загальні свята: Новий рік, Різдво, 8 Березня. Але найулюбленішим для мене є особисте свято – мій день народження. Це дуже веселий для мене день. Чому? Це відомо всім. Тебе всі вітають: і мама з татом, і дідусі з бабусями, і сестри з братами, і друзі. Всі розповідають тобі, як ти народився, який був день чудовий і особливий. Я приймаю подарунки, вислуховую […]...
- Який герой українських дум мені найбільше сподобався У думах найчастіше оспівуються визначні події нашої історії і висловлюється захоплення народу видатними історичними діячами. Я прочитав багато народних дум, але найбільше мені сподобались ті, в яких прославлено воїнів-козаків, захисників своєї Вітчизни. Це думи про козака Голоту, а також Самійла Кішку. Мене захоплює весела вдача та сміливість козака Голоти, який не боїться гуляти полем килійським поблизу татарського міста Килій та перемагає у битві татарина. Мені дуже подобається Самійло Кішка. Цей […]...
- Майстерність зображення суперечностей кріпосницької системи в байці “Мірошник” – ІІ варіант ЛЕОНІД ГЛІБОВ 8 клас II варіант У своїх байках Л. Глібов змальовував суперечності кріпосницького ладу. Нездатність деяких панів хазяйнувати, через яку страждав трудящий люд, набувала за тих часів особливої злободенності. У творі “Мірошник” Л. Глібов зображує недбалого господаря, який “не гаразд за діло брався”. Маючи водяний млин, цей “хазяїн” не доглядає за ним та не ремонтує: Вода раз греблю просмоктала… Ну що ж! Узять би й загатить. Так ні! Мірошник спить та […]...
- Дощовий день Здавалося б, що гарного можна сказати про дощовий день? У мене небагато однодумців, тому що більшість любить яскраві, сонячні дні. А я люблю дощ завжди, у будь-який час року, ну хіба що взимку він мені не до вподоби. Але навесні, влітку й восени в мене навіть настрій піднімається, коли йде дощ. Тепло або холодно – мені все рівно. У теплу дощову погоду я люблю просто бродити вулицями, натягнувши на себе […]...
- Вірний товариш Якось два роки тому виходжу вранці заспаний на подвір’я і чую тоненький, але завзятий гавкіт цуценяти. Можливо, це було вітання, бажання познайомитися ближче. Я був не проти знайомства. Біля паркану нашого будинку стояло цуценя. Ніякого господаря поруч не видно. Я покликав його до себе, але песик не поспішав. Довелося сходити на кухню і взяти смачненького. Голод і запашний шматок ковбаски змусили гостя піти зі мною на контакт. Добре, що був […]...
- Твір “Лист дідусеві та бабусі” Здрастуйте, дорогі мої дідусь та бабуся! Пише вам онук Руслан. Як ваші справи? Як господарство? Як ся мають бджоли, голуби та собака Пірат? А як бабусин кіт Бурко? Напевне, як завжди, ходить гуляти на кілька днів? Я дуже скучив за вами та за Піратом. Я вже не дочекаюся, коли будуть канікули. Тоді я якнайшвидше приїду до вас в село. Я живу добре. Вчуся нормально, особливо мене хвалять з мови та […]...
- Казкова новорічна ніч …Мені три роки. Я намагаюся приборкати свій триколісний велосипед, але він чомусь не дуже мене слухається. Та мені все одно весело, бо мама й тато поруч, вони посміхаються, і я не просто сміюся, я заливаюся сміхом, мені так просторо й затишно. …Мені чотири роки. Тата чомусь немає. Мені хочеться плакати. Мама поруч зі мною, але в неї засмучені очі. Мені невесело. …Мені п’ять років. Тата все ще чомусь немає. І […]...
- Гумореска “Хімічка” Мої батьки отримали квартиру в сусідньому районі і мене перевели в іншу школу. Школа як школа, але найбільш усього мені сподобався урок хімії. А вся справа була в тому, що вчителька по хімії майже не чула. З двох кроків чує, а як далі відійде, так робить вигляд, що чує. Над нещастям, знаю, грішно сміятися, та я й не сміюся, але ви самі розумієте, ми ж – хлопці! Наприклад, якась вчителька […]...
- Хом’ячок Сеня На день мого народження, коли мені виповнилося шість років, я одержав у подарунок хом’ячка в клітці. Я назвав його Сеня і дуже полюбив. До Сені в мене не було тварин, навіть кішки. А тут такий симпатичний звірок. Я навіть спати цього вечора не хотів лягати, хоча поспати любив завжди і з задоволенням укладався не пізніше дев’ятої. Батьки зрозуміли, що цей подарунок для мене виявився найкращим. Я спостерігав за Сенею постійно, […]...
- Моя улюблена пора року – XІ варіант 6 клас XI Варіант Доволі важко сказати, яка пора року найкраща. Що ж до мене, я завжди з нетерпінням чекаю на літо. Влітку дні найдовші, а ночі найкоротші. По городах, полях і в лісі багато всяких квіток. Синіють ніжні Келишки лісових дзвіночків, червоніють ажурні лісові гвоздички, запаморочливо пахне дозріваюча малина. Безліч метеликів й інших комах у повітрі. Лине з високого синього неба пісня жайворонка. Літо – найпридатніший час для відпусток […]...
- Світ добра у творах Василя Короліва-Старого Чорток, Чорток, Не ламай кісток. Ти з води, а яв воду! Народна дитяча примовка “Потерчата”, “Хуха-Моховинка” – неповторні казки українського письменника Василя Короліва-Старого. Їх персонажі ніби і відомі нам, але не зовсім такі, як у народних переказах. Адже вони – представники нечистої сили. За народними уявленнями вона частіше шкодить людям, ніж допомагає. Навіть у дитячих примовках, забавлянках звертаються до різних проявів нечистої сили, щоб не зашкодила, щоб відвернути її злі […]...
- Моє улюблене свято – ІІ варіант II варіант Я взагалі люблю свята, коли не треба ходити до школи, всі веселі, безтурботні. Можна піти до когось в гості або запросити гостей до себе. Але найулюбленішим святом для мене є Новий рік. Вже закінчився перший семестр навчання в школі. На вулиці лежить пухнастий сніг, який весело рипить під ногами. А вдома пахне хвоєю: то тато вже приніс ялинку. Вони з мамою шепочуться по кутках: готують нам з сестрою […]...
- Портрет мого друга У мене є друг, як кажуть, “з пелюшок”. Його звуть Максим. Наші матері знайомі дуже давно. Ми разом вчилися ходити, розмовляти, гратися. Потім пішли до одного дитсадка, де у нас і ліжка були поруч. Мій друг – це людина слова. Якщо він щось пообіцяв, то зробить обов’язково, ніколи не забуде і не підведе. Коли я хворію, він завжди перший подзвонить, спитає про моє самопочуття, поділиться шкільними новинами. Ми з ним, […]...
- Хата в літній день Картина В. Д. Орловського “Хата в літній день” – сільський пейзаж, що має деякі риси жанрового твору. На полотні зображено невелике огороджене тином селянське подвір’я з хаткою. Перше враження від картини – літо. Сонце заливає двір, яскраво біліють в сонячному промінні стіни хати. Це типове українське житло, побілене, під солом’яною стріхою, з невеличкими віконцями. Сонце, мабуть, десь на другому плані, бо з-під даху падає на білі стіни тінь. Біля хати […]...
- Характеристика образу Платона Ангела в п’єсі “Дикий Ангел” Олексія Коломійця У центрі п’єси – образ Платона Микотовича, “дикого” Ангела. Але “дикий” він лише для заздрісних сусідів та людей, які живуть одним днем, не дбаючи про майбутнє свого роду, таких, як Крячко. “Дикий” він іноді й в родині. На перший погляд може здатися, що Платон Микитович є черствим і жорстоким зі своїми дітьми, дбає лише про копійку. Проте, якщо зазирнути глибше у душу “дикого” Ангела, то можна побачити люблячого батька, який […]...
- По своєму ліжку простягай ніжки Жив-був цар. Якось покликав усіх кравців, що були в його державі, й наказав пошити йому ковдру, та таку, щоб і не довгі і не коротка, а якраз на його зріст. Хоч як мудрували кравці, жоден не зміг виконати царевог наказу. Звелів цар зітнути усім голови. Аж ось приходить ще один кравець. – Вельможний царю,- каже він,- пошию тобі таку ковдру, и к ти хочеш, щоб не коротка й не довга. […]...
- Моя улюблена пора року – VІІ варіант 6 клас VII Варіант Чесно кажучи, мені подобається кожна пора року, бо кожна по-своєму прекрасна. Але я віддаю перевагу весні. Саме весна дає народження новому життю. Весною прокидається від сну природа. На деревах з’являються клейкі бруньки, запашні пуп’янки готуються перетворитися на чарівні квіти. Де-не-де зеленіє молодесенька травичка. Повітря стає таким свіжим, до не можеш ним надихатися. Пташки в’ють собі гніздечка у парках на деревах та під дахами будинків. Весною я […]...
- Образ Марусі в однойменній повісті Григорія Квітки-Основ’яненка Григорій Квітка-Основ’яненко стояв поруч з Іваном Котляревським біля першовитоків нової української літератури. Письменника обурювало зневажливе ставлення до його рідної мови та висловлення про непридатність її для написання високохудожніх творів, які могли б розчулити читача, викликати в нього глибокі переживання. Повість “Маруся” стала прикладом того, що українська мова нічим не поступається перед мовами інших народів. Головний образ твору – Маруся. У ньому втілені найкращі риси сільської української дівчини. “Та що ж […]...
- Хороший пан Якось Шевченко, ще в перший побит свій на Україні, навідав поміщика Скоропадського. Поміщик вихвалявся перед поетом, як добре живуть у нього кріпаки. Діло було перед обідом. – Я їм,- каже,- те, я їм і друге. Живуть вони в мене, як у Бога за пазухою. Тут один з лакеїв зробив якусь шкоду. Поміщик стрибнув з-за столу і побіг у лакейську. Прибіг і лясь-лясь лакея по лиці, а дверей і не зачинив […]...
- Мудра казка для великих та малих Богдан Лепкий ще з дитинства полюбив казки. У нього була нянька, яка знала безліч цікавих казок, усі вони запали в душу хлопця. Ставши письменником, Лепкий написав багато казок, навіть свою біографію він назвав “Казка мойого життя”. Перша світова війна. Холод, голод, непорозуміння. Війна застала родину Лепких у Яремчі, під час відпочинку. Готель, де вони жили, злетів у повітря. Письменник бачив спустошені села, голодних людей під час війни, тому й вирішив […]...
- Листи Лесі Українки!!! Милая мамочко! Чого ж то з Марочкою так обертаються, що чуть не убили? Мені зробили операцію 11-го числа в 11 часів утра: я нічого не чула, тільки щось давило на тім’я. Ото хлороформ. Як зробили операцію, то мене однесли на кровать, і я от уже лежу 4-й день. І кумедно було якось од хлороформу: усе я чула, що коло мене говорили, а болісті не чула, і як руку чикали, не […]...
- МІФ ПРО ДОЩ Бог має особливі склади дощу на краю світу… Коли з’являється потреба пускати дощ на землю, Бог посилає пророка Іллю і глухого янгола. Вони набирають дощ у хмару і розносять його по світу. При цьому буває нерідко так, що як почнуть вони пускати дощ, то пускають його безперервно декілька днів поспіль. Так стається тому, що глухий янгол запитує в Бога, куди потрібно пускати дощ. Бог каже йому: “Ходи там, де чорно”; […]...
- Коли дідусь мій був маленький – ІІ варіант 6 клас II Варіант Мого дідуся звуть Олександр Устимович. Народився він у 1936 році на Кіровоградщині. Його дитячі роки припали на воєнне лихоліття. Коли наша країна вступила у війну, йому було чотири з половиною рочки. Але він розповідав мені, що пам’ятає німців. Вони оселились в хаті, де жив мій дідусь із сім’єю: братом, сестрою, двоюрідним братом, бабусею, дідусем та матір’ю. Він пам’ятає, що у дитинстві йому завжди хотілося їсти. Що […]...
- Цитатна характеристика на тему: “Ставлення до Різдва героїв твору Діккенса “Різдвяна історія” Збирачі коштів для бідних: ” У ці дні нестаток відчувається особливо гостро, а достаток дає багато радості”. Рудокопи: “Усі вони були одягнені по-святковому”. Охоронці маяка: “Розпалили вогонь, потиснули один одному руки, побажали один одному веселого свята”. Клерк і його сім’я: “Усі тут були щасливі, задоволені один одним, раді святу, вдячні долі”. Фред: “Я вірю, що Різдво приносить мені добро і буде приносити. Хай живе Різдво!” Тайні Тім: “Добре, що мене […]...
- Травчин хвіст Вийшов якось невеликий горностай на своє перше полювання. В тундрі – нема нікого, сама трава, та каміння, та мох. Коли це бачить – з нірки стирчить маленький хвостик. Підбіг до нього горностайчик і схопив. А це був мишачий хвостик. Горностайчик цього не знав, тож і питає: – Ти чий? – Я – травчин хвіст. – Я тебе з’їм. – Е ні,- каже хвостик,- я рослина, а горностаї траву не їдять. […]...
- Як я провів вихідні Мені дуже подобаються вихідні, адже вони – час для відпочинку. Протягом робочого тижня і дорослі, і діти працюють, тому субота й неділя приносять багато задоволення. У ці дні вранці можна довше поспати, без поспіху поснідати, а потім увесь день присвятити приємним справам. Хтось зустрічається з друзями, хтось іде до кіно чи розважального комплексу, хтось із задоволенням читає улюблену книжку, а я люблю гуляти. Минулі вихідні виявилися для мене ще й […]...
- Твір про себе, про свій характер Мене звуть Кирило, мені 13 років, вчуся у восьмому класі. Я живу разом зі своєю родиною. Це тато, мама та брат Бориско, який старший від мене на чотири роки. У мене темне волосся, карі очі. Я середнього зросту, худорлявий, цілком симпатичний зовні, хоча й не красень. Вчуся я в школі добре, з предметів найбільше люблю математику та географію. У мене є власне хобі: я обожнюю різноманітні настільні ігри: з фігурами, […]...
- Як я організовую свій робочий день Я прокидаюсь о сьомій ранку. Розплющую очі та вимикаю будильник, бо дзеленчить він надто гучно, проте я ніколи не запізнююсь до школи завдяки цьому. Потім я встаю, прибираю ліжко, відчиняю кватирку та йду вмиватись. На це я витрачаю близько п’ятнадцяти хвилин. Коли я закінчую вмиватись, то вже починаю відчувати, як добре пахне з кухні сніданком, який приготувала для мене моя мама. Я снідаю. О сьомій сорок я йду одягатись. О […]...
- Тема 24. Володимир Сосюра – IV. Новітня українська література
- “Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду”
Categories: Шкільні твори