І тоді Сокіл-Род мовив до Білобога й Перуна:
“Негоже нам, богам, залишати дітей своїх напризволяще, мусимо допомогти їм”.
І зніc Творець Золотий Жолудь і Золоте Зернятко. І повелів Білобогові посадити їх на Землі й полити Живою Водою.
І зробив так Білобог.
І сталося диво: з Жолудя виріс крислатий Дуб, вершиною якого був небаченої вроди юнак, що спав міцним сном. А Золоте Зернятко спородило пишний Житній Колос, вершиною якого була чарівної вроди дівчина, що спала міцним сном.
І враз поповзли дві змії по Житньому Колосу й по Дубові. То Чорнобогові слуги кинулись кусати юнака і юнку, аби вони ніколи не прокинулися зі сну. Та вдарив блискавкою Перун – і тої ж миті обидві зміюки перетворилися у в’юнкі стебла рослини, яку згодом назвуть плющем. І прикрасила рослина-плющ стовбур Дуба та стебло Житнього Колоса.
А Сокіл-Род злетів з Прадуба й вдихнув життя у вуста юнака. Так само передав він свій дух і дівчині. І враз обоє – юнак та юнка – почали дихати, ожили, розплющили очі і в один голос мовили:
“Як довго ми спали!”
І сказав сокіл:
“Ви спали вічність. Тепер я даю вам вічне Життя”.
І повелів їм творець прийти до Вирію. І довго йшли вони пустельною Землею серед напівтемряви й пронизливого холоду. І таки прийшли у світлий Вирій, де співали пташки і було тепло. І стали вони перед Прадубом, на вершечку якого сидів Сокіл-Род.
І сказав Творець юнакові:
“Ти є Дажбог. Найщедріший бог, бо щедро засаджуватимеш землю лісами, гаями, травами, квітами, заселятимеш звіром і птаством та чим зможеш і зумієш”.
І сказав Сокіл-Род дівчині:
“Ти є Жива. Богиня Життя. Бо засіватимеш землю житом, пшеницею та всім, чим зможеш”.
І сказав Сокіл обом:
“Ви є чоловік і жінка. Ви народжуватимете богів і людей, аби і Вирій, і Земля не були пустельними, як того хоче Чорнобог. Будете ви щедрими на віддавання, творитимете Добро і Красу на Землі і у Вирії – на зло всьому темному царству.
А тепер вкусіть молодильні яблука і скупайтеся у Священному Озері”.
Вкусили Дажбог і Жива молодильні яблука й стали безсмертними.
Скупалися вони у живій воді й стали вічно молодими.
І були вони готові прикрашати й збагачувати Світ.





Related posts:
- Дажбог Стародавні слов’яни вважали Сонце, Блискавицю і Вогонь – два небесних полум’я і одне земне – рідними братами, синами Неба і Землі. Бога Сонця називають Дажбогом – богом, який дає всі блага. Тому Дажбог втілює першу частину міфологічного протиставлення: Доля – Недоля. Слов’яни дуже любили Сонце. Воно щезає ввечері, начебто приборкане рукою Смерті, і постійно кожного ранку знову з’являється в усьому своєму блиску та величі. Ось чому Сонце сприймалось і як […]...
- Міфи, які сподобались Мені дуже сподобалися слов’янські та давньокитайські міфи. У міфі про Прадуб розповідається, що таке Вирій. А то бабуся каже: “Полетіли пташки у вирій”, а я не знаю, що це таке. Виявляється, коли виросло розкішне й могутнє Першодерево, то на його крислатому гіллі розцвіли плоди невмирущі, а довкола стало світло й весело – так і з’явився Вирій, який створив Сокіл. Це було місце, звідки пішло творення світу. А ще про Білобога […]...
- Жива зелена аптека 6 КЛАС НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Жива зелена аптека У селі мою бабусю вважають знахаркою, а я думаю, що вона справжня чарівниця. Я часто прошу її взяти мене в поле, на луки чи в ліс, коли вона йде туди по лікарські рослини. Бабуся знає, коли треба рвати ту чи іншу квітку, де ховаються гриби, як правильно сушити і зберігати трави. Одного разу вона сказала мені, що поле, луки й ліс – це […]...
- Позитивне мислення, жива думка – шлях до щасливого майбутнього ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Позитивне мислення, жива думка – шлях до щасливого майбутнього Іноді від старих людей можна почути, що сучасну молодь цікавлять тільки гроші і задоволення. Але це зовсім не так. Молоде покоління розмірковує над сенсом життя, шукає свої шляхи, мріє про вічне кохання, виробляє свої духовні цінності. Я часто розмірковую над тим, що для мене найцінніше в людині, і доходжу висновку, що це, звичайно, живий розум, позитивне мислення, […]...
- Жива ватра Василь Герасимюк Жива ватра Дерево тремо об дерево, Доки не народиться вона. Вона помирає тільки раз, Тому бережемо її. Автор описує полонинські звичаї, побутову магію, пов’язану з худобою, до якої гуцули ставляться дуже трепетно: Ми знову виведемо наші отари на наші гори І за древнім полонинським звичаєм Проженемо крізь неї – Щоби ніяка пошесть не напала, Щоби жоден хижак не внадився, Щоби громи із блискавками не розігнали, Щоби підступний гад вим’я не […]...
- Жива Росія у поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” І. Викриття М. В. Гоголем кріпосництва в поемі “Мертві душі”. ІІ. Поема про Росію. 1. Світ “мертвих душ” поміщиків. 2. Протиставлення світу гнобителів багатостраждального російського народу. 3. Символічний образ Русі: птах-трійка, якого не можна випередити – образ могутності невичерпних сил батьківщини. ІІІ. Любов М. В. Гоголя до неосяжної Русі; віра в її велике і прекрасне майбутнє....
- Віра в неминуче відродження рідного слова в поезії “Вічно жива” – І варіант – ДМИТРО БІЛОУС ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ I варіант Із надзвичайною любов’ю автор вірша наголошує на відродженні української мови. Українська мова – це мова моїх пращурів, її коріння поринає у сиву давнину. Українська нація має свої звичаї, обряди, має свої естетичні ідеали. Мова такої нації не може зникнути безслідно. Неможливо її й знищити, як це хотіла зробити царська Росія. Саме про невмирущість цієї мови говорить автор. Він усвідомлює її велич, усвідомлює її місце […]...
- Віра в неминуче відродження рідного слова в поезії “Вічно жива” – ІІ варіант – ДМИТРО БІЛОУС ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Коли я читаю вірш Д. Білоуса “Вічно жива”, разом з автором відчуваю обурення за рідну мову. Її забороняли, над нею насміхалися, називали “мужицькою” за епохи царизму. Але мова “не корилася”, вона несла “мужицьку правду”, була “колюча”, “сміялася з ненависних панів”. Чому намагалися знищити нашу мову? Бо мова є “душею народу, його культурою,… в мові здійснюється зв’язок часів”. Мова – це коріння народу, нації. Без […]...
- Жива пам’ять про Котляревського Грунтові сільські дороги мають особливу принаду, особливо коли тягнуться через невеличкі гаї, поля, видолинки. Тільки побачивши їх, можна зрозуміти, чому їх інколи порівнюють зі стрічками,, бо вони справді нагадують сіренькі стрічки, що пролягли аж до небокраю. Вони, як вічний поклик до вирію, кличуть мандрівників у незвідані краї. Тими шляхами мандрував колись і Котляревський. Може, теж задивлявся на птахів, що летіли до вирію, а може, просто приємно було міряти кроками цю […]...
- Ні, я жива! Я буду вічно жити! Однією з найкрасивіших мов у світі є українська. Існує думка, що за своєю мелодійністю, милозвучністю вона поступається лише італійській. Можливо, з цим доречно було б посперечатися, та річ не в тому. Особисто я щиро пишаюся життєздатністю нашої рідної мови, що пройшла через віки крізь численні випробування, але збереглася у всій своїй красі та багатогранності. Протягом багатьох сторіч існування української нації чимало ворогів намагалися позбавити народ не тільки волі, але й […]...
- Ні! Я жива, я вічно буду жити Доля справжнього поета нелегка і терниста. Улюблені Лесини співці мали чарівні голоси, але їхнє особисте життя – то драми. Шіллер, Байрон, Шевченко, Міцкевич, Лєрмонтов… Жоден режисер не поставить такої драми, якою було їхнє життя. Звідки ж вона, слабка, хвора, обділена долею жінка, черпала свої сили? Як гартувався її характер? Усі свої надії вона покладала на міць свого слова. Така вже була її доля: мусила гукати до людей, “прорицати, аки одержима” […]...
- Жива Росія в поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” Сучасник О. С. Пушкіна, М. В. Гоголь створював свої добутки в тих історичних умовах, які зложилися в Росії після невдалого першого революційного виступу – виступу декабристів у 1825 році. Звертаючись у добутках до найважливіших історичних проблем свого часу, письменник пішов далі по шляху реалізму” який був відкритий Пушкіним і Грибоєдовим. В. Г. Бєлінський писав: “Гоголь перший глянув сміло й прямо на російську дійсність”. М. В. Гоголь був наділений даром надзвичайної […]...
- Живе народ, допоки жива мова Цивілізоване суспільство не може існувати без мови – найголовнішого засобу спілкування, засобу вираження думки і передачі досвіду сучасникам і нащадкам. Не можна не захоплюватись тим, що це розуміли ще наші предки. Так, Володимир Мономах у своєму “Поученії дітям” пояснював: людина народжена для добра, але щоб діяти добре – вона повинна знати світ, розбиратися, що є добро, а що зло. У цьому зв’язку насамперед треба знати, вважав Володимир Мономах, свій рід […]...
- “Жива” і “мертва” вода в українських народних казках З казки “Іван Богданець”: Прийшли на тічок Іван та рак. Поставив рак шість барилок з одного боку і з другого боку шість: в одних сильна вода, а в других – безсильна. Із сього боку, де Іван Богданець, безсильна, а з того, де рак, – сильна. – Напиймося, – каже рак, – перше води, та тоді будем битися. Напився Іван безсильної води, а рак Вір напився сильної. Як ударив рак – […]...
- Легендарна постать чи жива людина: Роксолана й Настя Лісовська Роксолана – постать насправді легендарна. Ця непересічна жінка не тільки (мала силу духу, любов до життя за таких випробувань, які важко й уявити. Роксолана показала себе як мудру правительку, благодійницю, матір; Читаючи про Роксоляну, я замислився над долею живої людини, молодої вдови – Насті Лісовської, тобто Роксоляни до викрадення, Роксолани такої, якою вона, я впевнений, залишалась десь у глибині душі. Мені здасться, Роксолана гідна співчуття. Говорячи з шанобливою повагою і […]...
- Легендарна постать чи жива людина: Роксоляна проти Анастасії Лісовсьної Роксоляна – постать насправді легендарна. Ця непересічна жінка не тільки зберегла силу духу, любов до життя за таких випробувань, які важко й уявити. Роксоляна показала себе як мудру правительку, благодійницю, матір. Але, читаючи про Роксоляну, я замислився над долею живої людини, молодої дівчини – Насті Лісовської, тобто Роксоляни до викрадення, Роксоляни такої, якою вона, я впевнений, залишалась десь у глибині душі. Мені здається, не менш, ніж захоплення, Роксоляна гідна співчуття. […]...
- Відповіді до теми: “Творчість А. Малишка – роздуми над людською долею, жива краса рідного краю” 1. Згадайте поезії А. Малишка, яке дерево було його найулюбленішим? А. Малишко дуже любив українську природу, зокрема дерева, серед яких почесне місце відведено явору. Навіть одну із своїх останніх книжок поет назвав “Дорога під яворами”. 2. Чому присвятив А. Малишко свою поезію “Вогник” ? Ця поезія швидко стала піснею. Вона є ліричним спогадом про рідну хату, світло в її вікні, тополину під вікнами, батька й матір. Пережите й пізнане в […]...
- Не хлібом єдиним жива людина – твори на вільну тему – твори з розвитку мовлення – учнівські твори – твір Людству хочеться пісень. Л. Мартинов Ставити питання про те, що важливіше для людини: матеріальне начало або духовне, побут або життя душі – некоректно. Духовне життя нації завжди залежить від економіки. Ми, українці, не виняток. Духовне відродження українського народу тісно пов’язане з економічною і соціальною ситуацією в нашій країні. Коли йде зубожіння значної частини населення, здається, не варто і думати про високі матерії, про духовне життя. Але я не згодна з […]...
- Переказ твору за поданим планом і заголовком. Граченя План 1. Пташеня в біді. 2. Дмитрик доглядає граченя. 3. Дружба з каченятами. 4. У вирій. 5. Дмитрикові сподівання. Зразок Під час грози блискавка відчахнула від липи гілляку, на якій було грачине гніздо. З гнізда випало граченя, і Дмитрик підібрав його. Узяв хлопчик коробку з-під торта, намостив сінця й посадив туди граченя. Так і підросло воно. Дмитрик давав йому розмочену в молоці булку, а мама ще й сиром та яєчним […]...
- Нічна пригода Ціле літо я гостював у своїх родичів, допомагав пасти телят. Одного разу мені довелося на кілька днів залишитися на острові з маленькими телятками. Увечері, коли їх заганяв, помітив, що серед них немає білолобої Зірочки. Я злякався, що на неї можуть напасти вовки, і пішов її шукати. Сонце швидко зайшло, на землю спали сутінки. Кущі і дерева, привітні і зелені вдень, тепер стали чорними і зловісними. Довго я шукав Зірочку, але […]...
- “Журавлі високі пролітають…” РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ “Журавлі високі пролітають…” В українському фольклорі журавель є символом туги за рідним краєм. Журавлів називають птахами Сонця, бо вони останніми відлітають у вирій, сповіщаючи про настання холодів, і першими повертаються з вирію, приносячи на своїх крилах весну й тепло. Не можна без хвилювання слухати їхню тужливу пісню, вона бере за душу, хвилює серце, не залишає нікого байдужим. А ще журавель є символом поезії. Тому зрозумілим є […]...
- Образи селян у повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Багато майстрів слова є в українській літературі. І одним із них виступає творець української побутової повісті Іван Нечуй-Левицький. Як яскраво описує він українську природу, українське село і людей, які мешкають у цьому селі. У повісті “Кайдашева сім’я” автор так майстерно створив своїх персонажів, що вони, ніби живі, сходять зі сторінок книжки. Всі дійові особи дуже колоритні, по-своєму оригінальні, неповторні. Пригляньмося до Омелька Кайдаша. Вже немолодий, він більшу частину свого життя […]...
- “Журавлі високі пролітають…” С. ВАСИЛЬЧЕНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, К. МАЛИЦЬКА, Б.-І. АНТОНИЧ, Е. ГУЦАЛО, ОЛЕНА ПЧІЛКА, М. РИЛЬСЬКИЙ, М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ 5 КЛАС РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ С. ВАСИЛЬЧЕНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, К. МАЛИЦЬКА, Б.-І. АНТОНИЧ, Е. ГУЦАЛО, ОЛЕНА ПЧІЛКА, М. РИЛЬСЬКИЙ, М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ “Журавлі високі пролітають…” В українському фольклорі журавель є символом туги за рідним краєм. Журавлів називають птахами Сонця, бо вони останніми відлітають у вирій, сповіщаючи про настання холодів, і першими повертаються з вирію, приносячи на своїх крилах весну й тепло. Не можна без хвилювання слухати їхню тужливу пісню, вона […]...
- МІФ БЕРЕГИНЯ Йшли і йшли люди до Сварога та Берегині зранку й до вечора: подивитися на хатину, на піч і жорна, скуштувати того дива, що хлібом зветься й схоже на Сонце. І нічого не таїв од людей Сварог, все показував і пригощав хлібом. Їли вони той хліб і казали: “Хочемо й ми піч мати та хліб пекти”. І казав їм Сварог: “Спочатку кутини будуйте, виходьте з печер та бурдеїв. Годі скніти в […]...
- МІФ ПРО ВОГОНЬ Вогонь одного господаря здибався з вогнем другого господаря, й вони почали між собою говорити. Перший каже: “Мені добре в мого господаря, бо він гарно обходиться зо мною – коли треба, то кладе гарних дровець, а як не треба, то бере чистої водиці й мене заливає. Так що мені добре”. Другий каже: “Мені дуже зле, бо господар дає погані дрова, а коли мене не треба, то заливає помиями. Ото я хочу […]...
- Осика Осика – дерево з колоноподібним стовбуром, зеленою або зелено-сіруватою корою, округлим листям на довгих сплюснутих черешках. Тичинкові квітки зібрані у темно-сірі колоски. У маточних суцвіттях зав’язується дрібне, жовтувато-біле чи сірувате насіння, яке за один-три місяці втрачає схожість. Дерево іноді сягає 35 метрів заввишки. Віковічний шелест осики Кожне дерево має свої, властиві тільки йому ознаки. Дуб вважається кремезним, могутнім, міцним; берізка – білокорою красунею; верба – золотокосим символом України; клен – […]...
- Осінній ліс – I варіант I варіант Осінь – найчарівніша пора року. Природа спеціально обирає найбільш яскраві та соковиті фарби, щоб потішити око перед довгим зимовим чорно-білим сном. Це особливо помітно в осінньому лісі. Я дуже люблю ліс. Коли я потрапляю туди, то ніби опиняюсь в чарівному царстві, дивному і загадковому світі, де все живе за іншими законами. Навіть плин часу тут інший. Чарівниця-осінь розфарбовує гілки червоними, багряними та золотими мазками. Щедрою рукою розкидає вона […]...
- Моя улюблена пора року – X варіант 6 клас X Варіант Моя найулюбленіша пора року – осінь. Восени все навколо стає таким прекрасним, наче в казці. Листя змінює свій звичний зелений колір на різнобарвний букет, ніби кожне дерево одягає свою сукню. Берізки переодягаються в золоті шати, каштани стають темно-червоними, клени перетворюються на багряні вогнища. Кривавими плямами кидаються у вічі стиглі китиці горобини. Осіннє повітря стає чистим і прозорим, неначе кришталь. Здається, зробиш невірний рух – і воно […]...
- Звідки в морі маленькі красиві кульки – перли 5 КЛАС СВІТ ФАНТАЗІЇ, МУДРОСТІ, МІФИ І ЛЕГЕНДИ УКРАЇНЦІВ Звідки в морі маленькі красиві кульки – перли З усіх коштовностей, які людина бере в моря, найдорожчими є перли. Легенди й перекази різних народів по-своєму тлумачать їх появу. В одних говориться, що перли – це затверділі сльози осіб божественного походження, інші стверджують, що це сльози морських богинь нереїд, а треті переконують, що це сльози ангелів. Українська легенда розповідає таку історію. Юнак […]...
- Пригоди героїв роману Ж. Верна “П’ятнадцятирічний капітан” На зимових канікулах я прочитав роман Жуля Верна “П’ятнадцятирічний капітан”. Він починається з невдалого полювання команди китобійного судна “Пілігрім”. Капітан Халл вирішив повернутись у Лос-Анджелес і відвезти на батьківщину дружину власника корабля з її маленьким сином Томом і кузеном Бенедіктом. Під час плавання “Пілігрім” зустрів напівзатоплений корабель, з якого були врятовані п’ять негрів і собака. На нашийнику собаки, якого звали Дінго, були вигравійовані літери “С. В.”.Дінго ненавидів кока Негору і […]...
- Протистояння добра і зла, совісті і безчестя – вічна тема мистецтва У творчості Бориса Олійника є ряд наскрізних образів, серед яких особливо виділяється чистотою і різноманітністю образ крила: Бо доля, певне, у гуморі була, Коли у посаг нам давала землю й воду І голубого неба два крила. Я з останнього морозу від крила твого воскресну як не лебедем, хоч сивим журавлем. Журавлиним крилом ласкаво Повела: “Не сумуй, відболить”. Образ крила виражає, серед інших художніх засобів, морально-етичні погляди поета. Про совість як […]...
- Дівчинка на малюнку Малюнок “Казашка Катя” Великий Кобзар створив під час свого десятирічного заслання. Тема звичаїв та обрядів казахського народу приваблювала геніального творця, і він висвітив її у своїй творчості. На передньому плані малюнка ми бачимо дівчинку-підлітка, яка запалює каганець на цвинтарі біля могили своїх предків. Цю обрядову дію здійснюють на самоті, вночі. За давнім казахським повір’ям, із цього каганця пташки п’ють воду, молячись за померлих. Дівчинці тривожно й лячно, але вона усвідомлює […]...
- Утвердження громадської активності трудівника – I варіант СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ 8 клас I варіант У Ялті є могила з рожевого мармуру. Тут спить вічним сном Степан Руданський – добра інтелігентна людина, справжній лікар, дотепний сатирик, цікавий ліричний поет. У творчім доробку Руданського – співомовки, приказки, пісні. Твори поета різні, але всі вони мають народнопоетичну основу. Герої творів Руданського – прості працьовиті люди. Знедолені від народження, вони наділені і розумом, і дотепністю, а порівняно з панами багатші духовно, благородніші. Важко жити […]...
- Ранок сонця За чарівною хмаринкою сховалася ніч, і на землю спустився рожевий ранок. Ось-ось має зійти сонце. Його промінчики уже спалахують на обрії. Чекають ранку всі: рослини, тварини, люди. Тільки чому ж його ще немає? Може, ще спить солодким сном? А може, посварилось із землею і не хоче більше світити? Що ж тепер? І все-таки схід поступово рожевіє. Нарешті, ніби з-під ковдри, зійшло над горизонтом сонце, величне, красиве. Хутенько освітило променем води, […]...
- Мій улюблений герой з роману Івана Багряного “Тигролови” Серед героїв роману “Тигролови” найсильніше враження на мене справив Григорій Многогрішний. Чому? Мабуть, тому, що його характеру притаманні такі риси, які завжди викликають повагу у людей. “Юнак – двадцять п’ять літ, русявий, атлет, авіатор тчк… Суджений на двадцять п’ять років тчк… На ймення – Григорій Многогрішний”. Григорія везуть у Сибір, бо його засуджено і жорстоко покарано “за те, що… любив свій Нещасний край і народ…”. Григорій був патріотом своєї рідної […]...
- Мої враження від твору “Печенізька облога Києва” – І варіант – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ 6 клас І варіант Мене дуже вразив твір “Печенізька облога Києва”, особливо той сміливий юнак, завдяки якому печеніги не змогли завоювати Київ. Адже лише його відвага, його кмітливість та спритність врятували ціле місто від загибелі. Саме ці якості не раз рятували людей в скрутних ситуаціях, але імена героїв не завжди запам’ятовувалися. Ім’я цього юнака також не збереглося, воно загубилося у століттях, але його подвиг живе і про нього ми дізнаємося […]...
- ЗНО – Тест № 23 – Література XX ст Література XX ст. 1. До якого покоління митців належить Василь Стус? А “Розстріляне відродження”; Б “шістдесятників”; . В “сімдесятників; Г “вісімдесятників”. 2. Для творчості Василя Стуса характерні всі мотиви, крім: А утвердження людського “Я”, бунту особистості проти системи; Б осмислення уроків української історії, трагічних помилок предків; В мужнього страждання, нерозкаяності; Г християнського смирення. 3. Вірш В. Стуса “Як добре те, що смерті не боюся” належить А до громадянської лірики. Б […]...
- Осуд гноблення трудящих у кріпосницькому суспільстві – ІІ варіант ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ 8 клас II варіант Петро Гулак-Артемовський – одна з провідних постатей нової української літератури. Хоча його творчий доробок українською мовою невеликий, але Гулака-Артемовського вважають одним з основоположників української літератури. У1818 році в “Українському віснику” була надрукована байка “Пан та Собака”. Написання цього й інших творів було значною мірою зумовлене українським оточенням, у яке потрапив Гулак-Артемовський. Цього ж року відбулося його знайомство з Григорієм Квіткою-Основ’яненком, яке згодом переросло в щиру дружбу. […]...
- Спогади про рідний край у поезіях Богдана Лепкого “Заспів”, “Видиш, брате мій” Спогади про рідний край у поезіях Богдана Лепкого “Заспів”, “Видиш, брате мій” Любов до своєї Вітчизни, малої батьківщини, рідного куточка є одним з провідних почуттів людини, що визначає її як особистість. Багато народних пісень, казок, легенд, переказів відображають любов до рідного краю. Особливістю лірики Богдана Лепкого є те, що вона насичена мотивами українських народних пісень. Вірш “Заспів” – це поетична розповідь про рідний край, чарівне Поділля: “колисав мою колиску вітер […]...
- Без верби і калини нема України І. Микола Вороний – творець поетичних шедеврів. ІІ. Святі почуття людини, оспівані у поемі “Євшан-зілля”. 1. Наскрізна ідея твору. 2. Образ ханського сина. ІІІ. Актуальність поеми....
- Пані Бовари характеристика образа Оме
- У чому сенс духовних пошуків Андрія Волконського і П’єра Безухова
Categories: Шкільні твори