“Маруся” Григорія Квітки-Основ’яненка – зразок сентиментально-реалістичної повісті

Related posts:

1. “Маруся” – зразок сентиментально-реалістичної повісті Григорій Квітка-Основ’яненко залишив нам багату творчу спадщину. Різноманітний характер його творів. Є в нього і драматичні твори, с оповідання з гумористичним характером. Але є в нього особлива сторінка творчості – це повість “Маруся”. Вона має сентиментальне забарвлення. Основою цієї повісті є зворушливе кохання гарної, ніжної сільської дівчини і розумного й меткого, хоч бідного парубка. Це палке, щире кохання дуже ідеалізоване, фінал його занадто трагічний. Вперше побачивши Василя. Маруся одразу ж […]...
2. Зображення життя й побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основяненка “Маруся” – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Зображення життя й побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основяненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв наш славетний співвітчизник Г. Квітка-Основ’яненко, для свого часу він був справжнім знавцем української мови, виробленій на народній основі. У своїх творах, написаних українською та російською мовами, Квітка відобразив низку істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства […]...
3. Народні обряди в повісті Г. Квітки-Основ’яненки “Маруся” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози – прагнув правдиво відображати дійсність, прагнув до народності у своїх творах, до національної самобутності. Його заслужено називають знавцем народних звичаїв та обрядів, які письменник яскраво і правдиво описав у своїх творах. Сентиментальні і зворушливі життєві історії, які лягли в основу повістей і п’єс митця, поєднуються з реальним зображенням побуту, звичаїв, обрядів українського села. Своїх героїв Г. Квітка-Основ’яненко шукав серед простих людей, а […]...
4. Народні обряди в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози – прагнув правдиво відображати дійсність, прагнув народності у своїх творах, національної самобутності. Його заслужено називають знавцем народних звичаїв та обрядів, які письменник яскраво та правдиво описав у своїх творах. Сентиментальні і зворушливі життєві історії, які стали основою повістей і п’єс митця, поєднуються з реальним зображенням побуту, звичаїв, обрядів українського села. Своїх героїв Г. Квітка-Основ’яненко шукав серед простих людей, а широке використання побутового […]...
5. Образ Марусі в однойменній повісті Григорія Квітки-Основ’яненка Григорій Квітка-Основ’яненко стояв поруч з Іваном Котляревським біля першовитоків нової української літератури. Письменника обурювало зневажливе ставлення до його рідної мови та висловлення про непридатність її для написання високохудожніх творів, які могли б розчулити читача, викликати в нього глибокі переживання. Повість “Маруся” стала прикладом того, що українська мова нічим не поступається перед мовами інших народів. Головний образ твору – Маруся. У ньому втілені найкращі риси сільської української дівчини. “Та що ж […]...
6. Образ Василя в повісті “Маруся” Г. Квітки-Основ’яненко Образ Василя гармонує з образом Марусі. Василь – бідний селянський парубок, сирота, працює свитником у місті. Він розумний, гарний, працьовитий і релігійний. Портрет його змальований у фольклорному дусі: “Хлопець гарний, русявий, чисто підголений; чуб чепурний, уси козацькі, очі веселенькі, як зірочки: на виду рум’яний, моторний, звичайний…” Василя поважають дорослі, з ним хочуть дружити молоді, хоча й сирота, проте він до всякої роботи здатний. Розумові здібності Василя виявилися в тому, що […]...
7. Тема соціальної нерівності у повісті Г. Квітки-Основ’яненна “Маруся” Невелику за обсягом повість “Маруся” Григорій Квітка-Основ’яненко розпочав дидактичним вступом, у якому розмірковує про швидкоплинне життя і вічні питання, які люди ставлять перед собою. Це роздуми людини, яка вже пожила на світі, багато бачила і знає, що на землі нічого немає вічного і треба цінувати те, що маєш, і кожного дня, лягаючи спати і встаючи ранком, звертатися до’Бога з подякою. Треба пам’ятати, що всі ми на цім світі гості, і […]...
8. Зображення життя і побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Тебе люди поважають, – Добрий голос маєш. Т. Шевченко Г. Ф. Квітка-Основ’яненко – зачинатель нової української прози. Письменник одним із перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Це було актом історичного значення, який довів зрілість і художню досконалість української мови. Квітка-Основ’яненко прийшов в українську літературу в час її національного відродження. Твори письменника нікого не залишали байдужим. Простих людей ці твори захоплювали до […]...
9. Зображення побуту в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Г. Ф. Квітка-Основ’яненко – зачинатель нової української прози. Письменник одним із перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Це було актом історичного значення, який довів зрілість і художню досконалість української мови. Квітка-Основ’яненко прийшов в українську літературу в час її національного відродження. Твори письменника нікого не залишали байдужим. Простих людей ці твори захоплювали до сліз, бо оповідали про їхнє життя, розказані до того […]...
10. Зображення життя й побуту селян у повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв Григорій Квітка-Основ’яненко – перший український прозаїк. У творах, написаних російською та українською мовами, письменник відобразив ряд істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства кінця XVIII – початку XIX століття. Наслідуючи кращі традиції української літератури, насамперед творчості Сковороди й Котляревського, прозаїк виявив гуманне ставлення до народу, співчував його тяжкому становищу, засуджував панів і сільську владу. Повість “Маруся” Г. Квітка-Основ’яненко […]...
11. “Кайдашева сім’я” – зразок реалістичної соціально-побутової повісті І. “Кайдашева сім’я” – новий крок у розкритті теми селянства. ІІ. Колоритні персонажі – засіб розкриття проблеми. 1. Родина – основа патріархального устрою. 2. Образи героїв як засіб змалювання “ідіотизму селянського життя”. 3. “Берегині” домашнього вогнища. А) Маруся Кайдашиха. Б) Мотря. в) Мелашка. 4. Громада села Семигори. ІІІ. Суспільне спрямування у розв’язанні проблеми життя народу....
12. Зображення життя і побуту українського селянства в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв наш славетний земляк Г. Ф. Квітка-Основ’яненко. Для свого часу він був справжнім знавцем української мови, виробленої на народній основі. У своїх творах, написаних українською та російською мовами, Квітка відобразив ряд істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства кінця XVIII – початку XIX ст. Кращі з сентиментально-реалістичних творів Квітки-Основ’яненка – повісті “Маруся”, “Козир-дівка”, “Сердешна Оксана”, “Щира любов”. Центральним персонажем […]...
13. Маруся – моя улюблена героїня з повісті Г. Квітки-Основ’яненка Повість “Маруся” вперше була надрукована 1834 року. Головні герої її Маруся і Василь – ідеальна пара, двоє закоханих людей. Маруся – це дочка Насті і Наума Дрота. Кращої за неї не було у всьому селі. “О, там вже на все село була і красива, і розумна, і багата, і звичайна та ще к тому тиха і смирна, і усякому покірна”. Маруся одразу заворожує читача своєю вродою, розумом, охайністю, ставленням до […]...
14. Зображення життя і побуту українського селянства у повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Повістю “Маруся” Г. Квітка-Основ’яненко хотів переконати упередженого читача, що можливості української мови не вичерпуються бурлеском, що нею можна передати відтінки почуттів, розчулити читача та змусити його співпереживати героям. Але завдяки своєму талановитому перу та добрій обізнаності з народним життям письменник виконав ще одне завдання: майстерно змалював селянський побут, українські обряди та звичаї, втілив у повісті світоглядні уявлення та психологію українського селянина. Цілком відповідно до народних уявлень про ідеальну сімейну пару […]...
15. Зображення селян у повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Видатну роль у становленні нової української літератури зіграв Григорій Квітка-Основ’яненко – перший український прозаїк. У добутках, написаних російською й українською мовами, письменник відобразив ряд важливих рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних шарів українського суспільства кінця XVІІІ – початку XІX століття. Успадковуючи кращі традиції української літератури, насамперед творчості Сковороди й Котляровского, прозаїк виявив гуманне відношення до народу, співчував його важкому положенню, засуджував панів і сільську владу Повість “Маруся” Г. Квітка-Основ’яненко […]...
16. Образ Марусі в повісті “Маруся” Г. Квітки-Основ’яненко Маруся – головна героїня повісті, наділена найкращими людськими якостями: вродлива, чесна, слухняна, роботяща, шаноблива, релігійна. її портрет – народний ідеал краси: “Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці – як тернові ягідки, бровопь-ки – як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі пряменький, з горбочком, а губоньки – як цвіточки розцвітають, і меж ними зубоньки – неначе жорнівки, як одна, на ниточці нанизані”. Особливо […]...
17. Зображення життя та побуту українського селянства в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” … Утни, батьку, щоб нехотя На ввесь світ почули… Т. Г. Шевченко На початку XІX століття Україна мала високохудожню поезію і драму, а нової прози ще не було. Відомо, що широко охопити всю складність суспільного життя спроможна лише епічна проза. Тому поява прозових творів Г. Квітки-Основ’яненка була продовженням літературного подвигу Івана Котляревського, доведенням зрілості і художньої досконалості української мови. “Нехай же знають і наших! Бо є такі люди, що з […]...
18. Образ Наума Дрота та його дружини Насті в повісті “Маруся” Г. Квітки-Основ’яненко В образі Наум” Дрота Квітка показав ідеального, на його погляд, селянина. “Наум Дрот був парень на усе село, де жив. Батькові і матері слухняний, старшим себе покірний, меж товариством друзяка, ні півслова ніколи не збрехав, горілки не впивавсь, п’яниць не терпів, з ледачими не водивсь, а до церкви – так хоч би і маленький празник, тільки піп у дзвін, вія вже й там..і Коли прочує яку бідність, наділить по своїй […]...
19. “Маруся” Квітки-Основ’яненка: утвердження в ідеалізованих образах високих морально-етичних якостей простої людини Літературна діяльність Квітки-Основ’яненка припадає на двадцяті – початок сорокових років XIX століття – на період загострення суперечностей, викликаних кризою кріпосництва в Росії. Г. Квітка-Основ’яненко своїми повістями дав перші зразки художньої прози в українській літературі, орієнтуючись на тогочасну російську літературу, зокрема на художню прозу Пушкіна і Гоголя. Повісті й оповідання Квітки-Основ’яненка, писані українською мовою, вийшли окремою збіркою в Москві під заголовком “Малороссийские повести, рассказьіваемне Грицьком Основ’яненком”. Українські прозові твори Г. Квітки […]...
20. Маруся – моя улюблена героїня повісті Квітки-Основ’яненка Мені припала до душі головна героїня Маруся. Її автор дуже яскраво, з симпатією змалював у своєму творі. Ось як описав Квітка-Основ’яненко її портрет: “Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як тернові ягідки, бровоньки, як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі пряменький з горбочком, а губоньки як цвіточки розцвітають, і меж ними зубоньки, неначе жарнівки, як одна, на ниточці нанизані…” Цей портрет можна […]...
21. Оцінка поведінки героїв повісті “Маруся” – ІІ варіант – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Після виходу в світ “Енеїди” Івана Котляревського в дворянських колах побутувала думка про те, що можливості української літературної мови вичерпуються написанням творів гумористичного плану. Ніби у відповідь на це твердження Г. Ф. Квітка-Основ’яненко створив повість “Маруся”. Цим твором письменник продемонстрував високі й різнобічні художньо-літературні можливості нашої мови, а також довів, що українською мовою можна писати й твори серйозні, зворушливі, навіть трагічні. У […]...
22. “Маруся” – новаторське досягнення Г. Квітки-Основ’яненка Кращі із сентиментально-реалістичних творів Квітки-Основ’яненка – повісті “Маруся”, “Козир-дівка”, “Сердешна Оксана”, “Щира любов”. Центральним персонажем кожної з названих повістей виступає сільська дівчина. Ідейну основу повісті “Маруся” становить реальний життєвий конфлікт соціально-побутового змісту: на перешкоді до одруження двох закоханих стоїть загроза страшної миколаївської солдатської служби – для нареченого і злиденної долі жінки-солдатки – для нареченої. Квітка-Основ’яненко намагається полегшено розв’язати цей конфлікт, знаходячи для подолання героєм перешкоди майже казкового “помічника” – нереально […]...
23. Поєднання реального і фантастичного в повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Славну сторінку вписав в історію української літератури наш земляк Г. Квітка-Основ’яненко, по праву заслуживши визнання нащадків. Правдивий показ окремих сторін тогочасної дійсності, народний гумор, майстерне використання багатств народно-пісенної творчості забезпечили п’єсам Квітки широку популярність і довговічність. Із великим успіхом і досі проходять вистави “Шельменко-денщик”, “Сватання на Гончарівці” в театрах нашої країни. Знання життя, захоплююча манера оповіді, гумористичне забарвлення – все це робило твори Квітки-Основ’яненка зрозумілими всім. Українська проза як самостійний […]...
24. Образ Марусі в однойменній повісті Г. Квітки-Основ’яненка І. Зворушливо-трагічна історія кохання сільської дівчини та міського парубка. ІІ. Змалювання головної героїні. 1. Краса та розум Марусі. 2. Працелюбність дівчини. 3. Доброзичливість та привітність Марусі. 4. Вірність і відданість у коханні. 5. Надмірна релігійність, покірність долі. 6. Туга та журба Марусі. ІІІ. Маруся – окраса й гордість української прози. І. Г. Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози. ІІ. Розкриття головного образу повісті – Марусі: 1. Портрет Марусі. 2. Основні […]...
25. Засоби сатиричного зображення дійсності в повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” “Конотопська відьма” – найбільша гумористична повість Г. Квітки-Основ’яненка. Ця повість, у якій автор сміявся, щоправда не злостиво, з людських хиб. У цьому творі присутня майстерна сатира на життя і побут козацької старшини XVІІІ століття. Справді, скільки гумору вкладено в образ сотника Забрьохи, який навіть не міг своєї сотні перелічити, бо знав тільки до тридцяти, а усяку бумагу називав депортом, не вміючи правильно вимовити слово. Чи в образ писаря Пістряка, грамотія, […]...
26. Образи сотника і писаря в сатиричній повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” У повісті “Конотопська відьма” письменник дошкульно і надзвичайно дотепно висміює духовне виродження деяких представників козацької старшини в кінці XVIII століття. Головні герої повісті – сотник Забрьоха та писар Пістряк. Їх об’єднує зневага до людей, самодурство, пияцтво, зажерливість. Микита Забрьоха сотенство успадкував: “…діди й прадіди Микитові усе були у славному сотенному містечкові Конотопі сотниками”. Я думаю, що соромно було б отим дідам-прадідам побачити свого нащадка, який після сну “схопивсь, випозіхався, вичухався… […]...
27. Між життям і смертю, твір за повістю Г. Квітки – Основ’яненка “Маруся” Ви, мабуть, читали “Вечори на хуторі біля Диканьки” М. Гоголя? Так от, твори Г. Квітки-Основ’яненка – це ніби продовження цієї повісті. Тільки там немає ні страшних потвор, ні чортів -. Але подібні вони до “Вечорів…” своєю селянською тематикою, тим незвичайним малоросійським колоритом, який в той час чарував не тільки самих українців, а й росіян. Взагалі ж, повісті Квітки-Основ’яненка можуть вас дуже розчулити, наприклад, повість “Маруся”. А ті, хто любить посміятися, […]...
28. Зображення життя та побуту українського селянства в повісті “Маруся” – І варіант – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант “Маруся” – повість, що за своїми філософськими мотивами та літературними ознаками належить до сентименталізму, літературної течії, що панувала наприкінці XVIII – початку XIX століття. Після довгих часів класицизму й раціоналізму мистецтво знову звернулося до почуттів, доводячи цінність звичайного життя й щастя. Чисті почуття письменники і поети шукали у представників народу, типовими тоді вважалися селяни. Водночас з’явилась цікавість до фольклору, етнографії, народного побуту. […]...
29. Оцінка поведінки героїв повісті “Маруся” – І варіант – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Першим прозаїком нової української літератури був Г. Квітка-Основ’яненко, який довів, що і українською мовою можна писати серйозні повчальні твори. Г. Квітка – Основ’яненко, хоч і належав до дворян, але добре знав традиції і побут українського народу, який дуже поважав за його високу мораль. Про високо моральних людей і розповідається у повісті “Маруся”. Усе своє подружнє життя прожили Наум та Настя Дроти дружно, […]...
30. Образ Марусі в однойменній повісті Квітки-Основ’яненка Григорій Квітка-Основ’яненко стояв поруч з Іваном Котляревським біля першоістоків нової української літератури. Письменника обурювало зневажливе ставлення до його рідної мови та висловлення про непридатність її для написання високохудожніх творів, які могли б розчулити читача, викликати в нього глибокі переживання. Повість “Маруся” стала прикладом того, що українська мова нічим не поступається перед мовами інших народів. Головний образ твору – Маруся. У ньому втілені найкращі риси сільської української дівчини. “Та що ж […]...
31. Твір “Пан та Собака” Гулака-Артемовського – зразок реалістичної байки “Пан та Собака” Гулака-Артемовського – зразок реалістичної байки Творча спадщина одного з визначних поетів передшевченківської доби Гулака – Артемовського порівняно невелика за обсягом, але цікава й різноманітна. Його байки відіграли важливу роль у розвитку української літератури перших десятиліть XIX ст. Письменник П. Білецький-Носенко в 1823 році писав: “Я смело могу уверить, что сказочки г. Артемовского – Гулака читались с таким же неописанным удовольствием, как “Энеида” г. Котляревского, что многие вытвердили […]...
32. Основна ідея оповідання Григорія Квітки-Основ’яненка “Салдацький патрет” Українські письменники І половини XІX ст. звертали свої погляди на синтез видів мистецтв. Література все частіше знаходила шлях до кращих зразків музики, образотворчого мистецтва, архітектури з метою визначення тих головних чинників, які б впливали на формування особистості. Після написання повісті “Маруся” Г. Квітка-Основ’яненко створює оповідання “Салдацький патрет”, щоб “оградить себя от насмешек их и чтоб они поняли, что сапожнику не можно разуметь портного дела”. Оповідання, написане у 1833 році, створено […]...
33. “Пан та Собака” – зразок реалістичної байки Творча спадщина одного з визначних поетів передшевченківсь-кої доби Гулака-Артемовського порівняно невелика за обсягом, але цікава й різноманітна. Його байки відіграли важливу роль у розвитку української літератури перших десятиліть XIX ст. Письменник П. Білецький-Носенко в 1823 році писав: “Я смело могу уверить, что сказочки г. Артемовского-Гулака читались с таким же неописанним удовольствием, как “Знеида” г. Котляревского, что многие вьітвердили напамять цельїе тирадьі из них…” Байка “Пан та Собака” є викриттям самодурства […]...
34. Спробуємо написати твір: Зображення життя селянства в повісті “Маруся” Коли читаєш твір Квітки-Основ’яненка “Маруся”, здається, що ти побував в українському селі на початку XІX століття, – настільки живо зображено життя українського селянства. Великий знавець українського фольклору, письменник зумів донести до нас і побут, і звичаї народу, зумів показати дуже образно його свята, радощі та горе. Здається, закрий-но тільки очі – і побачиш люб’язну дівчину Марусю – надію батьків, яка весело розмовляє зі своїм коханим Василем десь серед чарівної української […]...
35. Твір Утвердження загальнолюдської моралі в повісті Г. Квітки – Основ’яненка “Сердешна Оксана” Утвердження загальнолюдської моралі в повісті Г. Квітки – Основ’яненка “Сердешна Оксана” У 1841 році в альманасі “Ластівка” побачила світ повість Г. Квітки – Основ’яненка “Сердешна Оксана”.Цей твір був високо оцінений Т. Шевченком, П. Кулішем, В. Далем, О. Потебнею. Що ж підкорювало в ньому відомих письменників та мовознавців? Звичайно ж, відповідність християнській моралі, тобто найблагороднішим людським ідеалам. “…Ставлячи за найпершу повинність натури людської моральну чистоту, особисту правдивість та добрість,- писав С. […]...
36. Літературна праця – справжнє покликання Григорія Квітки-Основ’яненка У кінці XVІІІ – на початку XІX століття в українській літературі вже була поема “Енеїда”, п’єси “Наталка Полтавка”, “Москаль-чарівник” І. П. Котляревського, були гумористичні й сатиричні вірші мандрованих дяків, але ще. не було прозових творів, написаних народною, розмовною мовою. У той час наша література чекала такого письменника, який започаткував би прозу в новій українській літературі. Саме тим українським повістярем і став Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко. Г. Квітка-Основ’яненко народився в селі Основа, […]...
37. Зображення життя та побуту українського селянства в повісті “Маруся” – ІІ варіант – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант … Утни, батьку, щоб нехотя На ввесь світ почули… Т. Шевченко На початку XIX століття Україна мала високохудожню поезію і драму, а нової прози ще не було. Відомо, що широко охопити всю складність суспільного життя спроможна лише епічна проза. Тому поява прозових творів Г. Квітки-Основ’яненка була продовженням літературного подвигу Івана Котляревського, доведенням зрілості і художньої досконалості української мови. “Нехай же знають і […]...
38. Специфіка зображення людини в повісті “Маруся” Доба нової української літератури розпочинається з прекрасного твору І. Котляревського “Енеїда”. Після виходу “Енеїди”, як це часто буває по створенні справжнього шедевра, з’явилось багато наслідувачів та навіть епігонів творчості І. Котляревського. Коли шовіністично налаштовані критики брали до рук “Енеїду”, плануючи закинути авторові використання “мужицької мови”, вони починали сміятися і, вражені довершеністю поеми, не могли вже сказати нічого поганого. Але вони знайшли інший “вихід з ситуації”, стверджуючи, що українська мова придатна […]...
39. Поєднання реального і фантастичного в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Світова література знає багато прикладів використання фантастики як художньої виразності, помічника автора й провідника його думки. Візьмемо хоча б “Портрет Доріана Грея” Оскара Уальда, “Ніс” М. В. Гоголя, “Історію одного міста” М. Є. Салтикова-Щедріна. В українській літературі започаткував цей напрям Г. Ф. Квітка-Основ’яненко в повісті “Конотопська відьма”. І справді фантастичні події відбуваються в славному містечку Конотопі. То Явдоха Зубиха не хоче тонути в річці, хоч навісили на неї двадцять пудів; […]...
40. І. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО. “МАРУСЯ” – ПЕРША УКРАЇНСЬКА ПОВІСТЬ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Тема. І. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО. “МАРУСЯ” – ПЕРША УКРАЇНСЬКА ПОВІСТЬ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Уперше Василь познайомився з Марусею… А Під час збирання у лісі грибів і ягід. Б Перебуваючи на ярмарку. В На одному із весіль. Г Коли вона прийшла по воду до річки. 2. Коханий героїні – сирота, бідний парубок, який працював у місті… А Шевцем. Б Свитником. В Кравцем. Г Ковалем. 3. Найбільше Маруся полюбляла… А Читати книжки. Б […]...