Проти пропаганди війни, як засобу забезпечення життєвим простором арійців, адже значна частина німців перебувала під впливом цієї демагогії
Мамаша Кураж – породження цинічного духу війни. Вона разом зі своїми дітьми переїжджає у фургоні слідом за фронтом, і, хто б не переміг у бої, китантка однаково одержить вигоду. Кому війна – а кому й мати рідна. Вона розраховує, що потрібно солдатам або офіцерам, завжди тримає потрібне під рукою й зручно чи продає те каплуна голодному командуючому, чи те заряди солдатам, яким нічим відбиватися від ворога
Тридцятирічна війна відбувалася в XVII сторіччі, але письменник проводить паралель між тими роками й XX сторіччям
Війна приносить горе в мирні міста й села. Немає різниці в тім, як гинуть люди: від шаблі солдата або від авіаційної бомби. Війна в будь-який час – це стихія, що органічно ворожа людству.
Але завжди перебувають люди, яким це зручно, адже війна – продовження політики іншими засобами. Фашистські ідеї переваги однієї націй над іншими, неповага інтересів людства могли вилитися у світову війну. І Бертольд Брехт, передчуваючи цю катастрофу, своїм добутком “Мамаша Кураж і її діти” застерігає народи
Будь-яка війна має свій початок і свій кінець. Навіть тридцятирічні війни колись закінчуються. А поки на землі панує мир, тисячі сімей втратять своїх годувальників, матері вічно будуть оплакувати загиблих синів
Мамаша Кураж дуже любить говорити про політика, і якось так вона вважає, що люди, які страждають від війни, самі винуваті у своїх стражданнях
“Цим полякам тут, у Польщі, не потрібно було втручатися. Правда, наш король утік до них зі своїми людьми, конями й обозом. Але вони, замість того, щоб дотримувати миру, залишили свої власні справи й напали на короля, хоча його військо, вступивши сюди, не порушило спокою.
Виходить, поляки самі зламали мир, і вся кров упаде на їхні глави”, – розводить демагогію Мамаша Кураж. Бертольд Брехт закінчив свою драму саме в той час, коли фашисти ввірвалися Впольшу.
Дивно, але ці слова матінки Кураж відповідають політичним поглядам українських націоналістів, які вважали, що українцям потрібно підтримати фашистів, адже Гітлер напав на СРСР тільки для того, щоб знищити комунізм і принести волю народам. І дуже швидко вони зрозуміли облудність обіцянок німців і узялися до зброї, щоб вигнати окупантів з рідної землі
У наш час у Росії виникла націоналістична партія, що піднімає голову під прапором із хрестами. Керівники сучасних бритоголових проповідують, що тільки опір фашизму було причиною мільйонів смертей. Під час Великої Вітчизняної війни потрібно було пропустити німців аж до Камчатки, щоб вони до кінця довели свою програму: знищили євреїв, циган, інших націй, які не мали права на життя. А тоді разом з Німеччиною утворити величезну імперію й установити свій порядок на всій землі
Пропаганда цих ідей уже в XXI сторіччі набирає силу в країні, що зламала хребет коричневій чумі. Абсурд!
Бертольд Брехт пророчо застерігав людство від захоплення облудними ідеями, показував страшні сторони війни, адже той, хто думає прожити за рахунок війни, повинен заплатити страшну ціну. Ця ціна – людське життя





Related posts:
- П’єса “Мамаша Кураж і її діти” П’єса “Мамаша Кураж і її діти” написана Брехтом восени 1939 року у Швеції, куди письменник емігрував, рятуючись від фашизму. Тільки що почалася друга світова війна, і драматург звернувся до своїх співвітчизників-німцям з гарячим закликом не підтримувати Гітлера, не воювати! На жаль, його голос не міг тоді бути почутий на батьківщині через цензуру, а якби він і дійшов до народу, навряд чи п’єса зупинила б дивовижне кровопролиття. І все-таки вона створювалася […]...
- Драма-пересторога Бертольта Брехта “Матінка Кураж та ії діти” Друга світова війна була і наймасштабнішою в історії людства. У ній взяли участь 72 держави, що на той час становило 80 % населення земної кулі. Близько 110 млн. чоловік було мобілізовано, 62 млн. загинули. І солдат-визволитель, який спинив цю навалу і загинув, міг би сказати как вірш О. Твардовського “Я загинув під Ржевом”. У солдата протилежної воюючої сторони нема такої відради. Ще під час Першої світової війни, спостерігаючи у шпиталі, […]...
- Характеристика образу Матінки Кураж за драмою Б. Брехта “Матінка Кураж та її діти” Драма Бертольда Брехта “Матінка Кураж” – це поєднання філософського погляду автора із жорстокою логікою та безкомпромісним аналізом. Дії драми відбуваються під час Тридцятилітньої війни в XVII столітті. Головна героїня Анна Фірлінг – торговка, яку всі звикли звати Матінкою Кураж. Таке прізвисько жінка отримала через свій підприємливий характер. Героїня навчилась отримувати зиск від війни. Разом зі своїми дітьми вона їздила у фургончику слідом за військами. І хоча це було дуже ризиковано, […]...
- Антивоєнний пафос й алегоричний сенс драми Б. Брехта “Матінка Кураж та її діти” І. Зав’язка дії – думка про війну. ІІ. Війни не буває без солдатів. ІІІ. Хоче хто війною жити, Мусить їй щось та сплатити. Матінка Кураж зустрічає свого сина Ейліфа лише за два роки, але він хоробрий і має повагу у командувача. Він жорстоко розправляється з селянами, та війна все списує. Поки що. І другого сина Кураж Швейцеркаса забирають до війська казначеєм, бо він чесний і порядний. За це й постраждав, […]...
- Пророча метафора майбутнього Німеччини у п’єсі Б. Брехта “Матінка Кураж та її діти” П’єса “Матінка Кураж та її діти” була написана у Швеції восени 1939 року, коли друга світова війна вже почалась. Пізніше Брехт зізнався: “Коли я писав, мені здавалося, що зі сцен великих театрів люди почують попередження драматурга, попередження про те, що людина, яка сіла снідати з чортом, повинна мати довгу ложку. Може, я був наївний, але я не вважаю, що бути наївним – соромно”. Зусилля драматурга пропали марно: вистави не відбулися. […]...
- Пророча метафора майбутнього Німеччини у п’єсі Бертольда Брехта “Матінка Кураж та її діти” П’єса “Матуся Кураж та її діти” була написана у Швеції восени 1939 року, коли друга світова війна вже почалась. Пізніше Брехт зізнався: “Коли я писав, мені здавалося, що зі сцен великих театрів люди почують попередження драматурга, попередження про те, що людина, яка сіла снідати з чортом, повинна мати довгу ложку. Може, я був наївний, але я не вважаю, що бути наївним – соромно”. Зусилля драматурга пропали марно: вистави не відбулися. […]...
- Романтичні герої у п’єсі Б. Брехта “Матінка Кураж та її діти” Скільки існує людство, стільки існують війни. Спочатку – щоб уполювати мамонта, згодом за територію, а нині – за землю, вплив, владу, гроші. Чи може війна принести користь простій людині? Ще Гомер у найдавніші часи зобразив війну як протиприродне діяння. Лев Толстой у “Севастопольських оповіданнях”, а згодом у “Війні і мирі” переконливо довів, що війна – це злочин, акт убивства однією людиною іншої, яке нічим не виправдати. Відомі письменники, представники переможців […]...
- До змісту п’єсы “Матінка Кураж” Б. Брехта Розміщено від Tvіr в Среда 26 мая Відповідно до новаторської природи творчості Б. Брехта аналізувати його п’єси потрібно тільки шляхом зіставлення мікроідей епізодів, складання кількох “підводних” колізій, розпорошених у різних епізодах, в єдиний ланцюг розвитку. Тільки за такого підходу до аналізу твору з’являється можливість розглянути драматичні твори Б. Брехта у зв’язку з їхньою особливістю поетичної природи. До уроків, присвячених аналізу твору Б. Брехта, учні одержують групові випереджальні домашні завдання незвичного […]...
- Втілення в образах дітей Кураж трагічної долі людських чеснот в умовах війни Ще й досі часом де-не-де чуєш вислів: “Війна все спише”. Щоправда значення цього вислову неоднозначне. І найчастіше прямо протилежне, бо насправді ніхто нічого не може списати з людської совісті. Але правда й те, що саме війна сіє ілюзію відсутності моральних правил. Найкраще це можна побачити на прикладі літературних героїв, зокрема героїв драми Б. Брехта “Матінка Кураж та її діти”. Кожен із її дітей мав принаймні одну чесноту, яка за мирних […]...
- Новаторство “епічного театру” Б. Брехта Кожний визначний драматург XX століття був ще й теоретиком театру, який намагався розробити принципово нові способи сценічного втілення життя. Чехов і Ібсен, Беккет і Ионеска не лише яскраві художники, але й тонкі критики, котрі прекрасно вміли не лише створювати, але й “пояснювати” свої твори. Видатний німецький драматург Б. Брехт увійшов в історію літератури як теоретик і практик “епічного театру”. Подібно до Б. Шоу, який традиційній драмі протиставив п’єсу-дискусію, Брехт традиційному […]...
- Відповіді до теми: творчість Б. Брехта 1. Чи можна назвати Бертольда Брехта засновником нової театральної системи, заснованої на принципі умовності й прямого впливу на свідомість глядача? Б. Брехт вважав, що в XX столітті боротьба за нафту, війни набагато більше впливають на долю людини, ніж нещасливе кохання до жінки друга, і тому театр має розкривати соціальні закономірності, пояснювати глядачеві, в якому суспільстві він живе, і викликати в нього бажання змінити дійсність. У його п’єсах часто буває так, […]...
- Образ Кураж – пророча метафора майбутнього Німеччини До теми війни у XX сторіччі зверталося багато письменників. Серед тих, хто засуджував війну у своїй творчості, є чимало знаменитих імен, але у Бертольда Брехта антивоєнні мотиви посідають особливе місце. З його біографії відомо, що до антивоєнної тематики він звернувся… ще коли навчався в гімназії. Одним із перших творів, що приніс йому слави, була написана 1918 року сатирична “Легенда про мертвого солдата”, за яку потім фашистський уряд позбавив Брехта німецького […]...
- Драма поета і драма особистості В. Сосюра – поет, народжений буремною епохою 20 років XX століття. І ця епоха, з її складнощами і мінливостями, не пройшла повз творчість поета. “Червона зима” – це поема про громадянську війну в Україні, про поета та його участь у подіях тих років. Тому поема багато в чому автобіографічна. Ліричний герой, як і молодий В. Сосюра, добровільно пішов до лав українського війська, де перебував у складі 3-го гайдамацького полку, бо […]...
- “Діти війни” у повісті “Первінка” – I варіант – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ 6 клас МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ I варіант Треба сказати, що війна – це явище жахливе й руйнівне. Війна приносить страждання мільйонам людей, цілим країнам, бо позбавляє людей життя. Мені здається, що діти, які народжувалися під час війни були позбавлені дитинства. Адже їм приходилося піклуватися про своє життя, про своїх менших братиків та сестричок, допомагати батькам. Саме в такій ситуації опинився головний герой оповідання “Первінка”. Хлопчик розуміє усю відповідальність, яка покладена на […]...
- “Діти війни” у повісті “Первінка” – IІ варіант – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ 6 клас МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ II варіант В оповіданні Миколи Степановича Вінграновського зображується життя українського села в останній рік Другої світової війни. Однією з головних діючих осіб є хлопець Миколка. Йому дванадцять років, як і мені. Але Миколці довелося дорослішати під час війни. Тому він більш серйозний і розсудливий, ніж повинен бути хлопець його віку. Мені і моїм товаришам не доводиться піклуватись про хвору маму і менших братиків і сестричок, про […]...
- Роман-застереження Замятін. “Ми” Роман Євгенія Замятіна “Ми” був написаний в останні роки Громадянської війни, коли було вже зрозуміло, що влада залишиться в руках більшовиків. У цей час суспільство хвилювало питання про те, яке майбутнє чекає Росію, і багато письменників і суспільних діячів намагалися дати на нього своя відповідь. Серед них був і Євгеній Замятін, що представив власний погляд на проблему у своєму романі-антиутопії “Ми”. Він висловив сумнів із приводу можливості побудови ідеального суспільства […]...
- “Діти війни” у повісті “Первінка” – ІIІ варіант – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ 6 клас МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ III варіант В оповіданні М. Вінграновського “Первінка” розповідається про останні місяці війни. Письменник майстерно змальовує важке життя селянської родини – Марії та трьох її дітей. Захворівши, Марія доручила Миколці як найстаршому серед дітей піти на базар і купити корову. Миколці лише дванадцять років, але він як дорослий поводиться на базарі. Його грошей вистачило лише на коровку, яка “хиталася од вітру і світила ребрами, і вим’я під […]...
- Стислий переказ: Роман-застереження Роман Євгенія Замятіна “Ми” був написаний в останні роки Громадянської війни, коли було вже зрозуміло, що влада залишиться в руках більшовиків. У цей час суспільство хвилювало питання про те, яке майбутнє чекає Росію, і багато письменників і суспільних діячів намагалися дати на нього свою відповідь. Серед них був і Євгеній Замятін, що представив власний погляд на проблему у своєму романі-антиутопії “Ми”. Він висловив сумнів із приводу можливостей побудови ідеального суспільства […]...
- Антивоєнний пафос у творах визначних письменників Е. М. Ремарка, Е. Хемінгуея, Г. Белля, Б. Брехта Антивоєнний пафос у творах визначних письменників Е.-М. Ремарка, Е. Хемінгуея, Г. Белля, Б. Брехта XX століття увійшло в історію не лише як пора визначних звершень і досягнень у різних сферах людської діяльності, а й як епоха жорстоких воєн, що вплинули на розвиток суспільства. Невипадково, що темі антигуманної сутності війни присвячено чимало літературних творів у різних країнах світу. Вагому частину творчого доробку німецького письменника Еріха-Марії Ремарка становлять твори про трагедію “втраченої […]...
- Драма української патріотичної молоді під час Другої світової війни Е. МАЛАНЮК, І. БАГРЯНИЙ 11 КЛАС ЕМІГРАЦІЙНА ЛІТЕРАТУРА Е. МАЛАНЮК, І. БАГРЯНИЙ Драма української патріотичної молоді під час Другої світової війни Уперше роман “Огненне коло” з’явився 1953 року у Німеччині у видавництві “Україна”. Задуманий він був як перша частина великого роману. “Огненне коло” має підзаголовок: “Повість про трагедію під Бродами”. В основу твору покладено реальні історичні події: у 1944 році на Львівщині біля міста Броди в бою з Червоною Армією загинуло близько чотирьох тисяч […]...
- “Посмішка’ Рея Бредбері – художнє застереження людству І. “Джоконда” Леонардо да Вінчі – неперевершений шедевр образотворчого мистецтва. ІІ. Перебіг подій в оповіданні “Посмішка”: 1. Дивне свято восени 2061 року. 2. Хлопчик Том – свідок і учасник подій у музеї. 3. Натовп і картина. 4. Шматочок з Посмішкою. ІІІ. Головний сенс новели....
- “Діти війни” у повісті “Первінка” В оповіданні М. Вінграновського “Первінка” розповідається про останні місяці війни. Письменник майстерно змальовує важке життя селянської родини – Марії та трьох її дітей. Захворівши, Марія доручила Миколці як найстаршому серед дітей піти на базар і купити корову. Миколці лише дванадцять років, але він як дорослий поводиться на базарі. Його грошей вистачило лише на коровку, яка “хиталася од вітру і світила ребрами, і вим’я під нею було, як маленьке яблучко”. Але […]...
- “Діти війни” в повісті М. Вінграновського “Первінка” Діти війни. Скільки випало на їхню долю! Поневіряння, голод, холод, втрата близьких і рідних. І все це вони змушені були витримати, перенести, всім переболіти, передчасно розлучившись із найкращою порою життя — дитинством. Війна зробила їх дорослими. Страшним вогняним смерчем прокотилася Друга світова війна по Україні. Сотні знищених міст і сіл, зруйнованих заводів і фабрик, шахт, мільйони загиблих. Поля, засіяні замість жита й пшениці залишками снарядів і бомб. Після звільнення України […]...
- Новаторство “Епічного театру” Кожний визначний драматург ХХ століття був ще й теоретиком театру, який намагався розробити принципово нові способи сценічного втілення життя. Чехов і Ібсен, Беккет і Йонеска не лише яскраві художники, але й тонкі критики, котрі прекрасно вміли не лише створювати, але й “пояснювати” свої твори. Видатний німецький драматург Б. Брехт увійшов в історію літератури як теоретик і практик “епічного театру”. Подібно до Б. Шоу, який традиційній драмі протиставив п’єсу-дискусію, Брехт традиційному […]...
- Засади епічного театру Бертольда Брехта Свої погляди на театральне мистецтво Бертольд Брехт виклав у численних статтях: “Про оперу” , “Сучасний театр – театр епічний” , “Театр” розваг чи театр повчання?” , “Про експериментальний театр” , “Нова1 техніка акторського мистецтва” та ін. їх доповнюють коментарі Брехта дя власних постановок, додатки до текстів п’єс. В основу драми Брехта покладено не дію, а розповідь. Герої брехтівських п’єс є не драматичними характерами, а алегоріями певниі властивостей природи або тих […]...
- Характеристика образу Галілея за драмою Б. Брехта “Життя Галілея” Галілео Галілей – італійський вчений доби Відродження, що підтвердив геліоцентричну теорію світобудови. Його історією життя зацікавився відомий німецький письменник Бертольд Брехт і згодом написав драму “Життя Галілея”. Герой належить до неоднозначних образів в літературі. Читач бачить його як у миті геніальних наукових відкриттів, так і у миті моральної слабкості. Галілей має чималий талант до наук, але постійно перебуває у бідності. Його відкриття виявляються нікому не потрібними, адже не мають практичної […]...
- Ми – діти світу У всьому світі майже в кожній сім’ї ростуть діти. І від того, якими вони стануть, залежить майбутнє Землі. Діти будуватимуть міста і заводи, нові магістралі, вирощуватимуть урожай, розвиватимуть культуру. Як все це робитимуть сьогоднішні діти, а в майбутньому будівники суспільства, залежить від батьків, від сім’ї, в якій вони живуть, від дорослих людей, що їх оточують. Потрібно, щоб батьки і всі дорослі бачили в кожній дитині людину майбутнього. А для цього […]...
- Істина – дитя часу Роздуми над долею вченого за пєсою Б Брехта Життя Галілея Доля вчених у світовій історії здебільшого тяжка і трагічна. За давніх часів церква піддавала їх гонінню, спалювала на вогнищах, не визнавала їхнє вчення, змушувала відмовлятися від своїх переконань. Та й світська влада не поспішала вшановувати геніїв науки, якщо їхнє вчення не вписувалося в ідеологічні рамки провладного режиму. Кожна історична доба мала своїх геніальних вчених і першовідкривачів. Нелегко жилося вченим за доби Відродження, коли інквізиція придушувала кожен прояв вільнодумства чи незгоду […]...
- Якого роду ми діти? Все на світі можна вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. Василь Симоненко Хто ми? Звідки? Якого роду діти? На ці питання віками шукали відповіді наші предки. Так вже склалося, що тернистим виявився шлях українського народу до усвідомлення своєї національної приналежності. Досі не всі сторінки власної історії знаємо, як належить. Ще не всі з нас повернулися серцем до своїх рідних національних витоків, ще не всі відчули символічний запах євшан-зілля, яке […]...
- Діти революції – МИХАЙЛО СТЕЛЬМАХ Діти революції У повісті “Щедрий вечір” Михайло Стельмах розповідає про своє дитинство, яке пройшло за років Жовтневої революції та громадянської війни. Герої Стельмаха вже знайомі читачеві. У повісті “Гуси-лебеді летять” автор дивиться на навколишній світ дитячими очима. На сторінках повісті “Щедрий вечір” Михайлик та Люба вже трохи старші, збагачені певним життєвим досвідом. Тепер для героїв Стельмаха найголовніше – навчання. А у вільний час хочеться побігати або покататися на ковзанах. Ще […]...
- Чесна драма життя Українсько-радянське літературознавство любило повторювати: В. Винниченко народився в бідній селянській родині, змалку відчув ненависть до гнобителів. Жорстока експлуатація, приниження почуття власної гідності не могли не викликати гнів до визискувачів у хлопця з бідної селянської родини. У цьому випадку не маємо чим заперечити. “З дитинства – згадував письменник – з того часу, як поміщик Бодіско бив мого батька у себе в економії, як обдурив його, як визискував, як вигнав у землянку […]...
- Весілля – велична народна драма Традиційне народнопісенне й драматичне мистецтво українців має своє найвеличніше втілення – обрядове дійство під назвою “весілля”. У всіх регіонах України воно виконувалось у тій чи іншій формі, і відмінності мали яскравий місцевий колорит, притаманний тій чи іншій області. У весіллі найцікаівішим передусім є те, що ця народна драма являє собою органічне поєднання досить різних обрядів. Воно супроводжується музикою, співом, учасники виконують діалоги й монологи тощо. Весілля можна розглядати як своєрідну […]...
- Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи І. КАРПЕНКО-КАРИЙ – НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА 8 КЛАС НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА І. КАРПЕНКО-КАРИЙ Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи Герасим Калитка – головний герой комедії “100 тисяч”. Це сільський багатій широкої руки. Автор обрав ім’я героя невипадково: Калитка походить від калита. Так називався мішок для грошей, гаманець у старовину. Основа багатства цього селянина – земля – “шматочок кругленький” в двісті десятин. Але Калитка прагне більшого. До землі він відчуває велику, ніжну любов. Але це почуття викривлене […]...
- Драма дитини – МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ Драма дитини Хлопчик Василько нетерпляче чекав Різдва. Батько пообіцяв йому справжню ялинку! Хлопчик доглядав деревце, пестував його. Дуже скоро це зимове диво повинне було прикрасити оселю. Але через нестатки напередодні Різдва довелося продати лісову красуню – ялинку. Важко уявити, як жаль Василькові ялинки. Але хлопчик дуже любить батьків, співпереживає їм і згоден жертвувати своєю втіхою заради родини. Хлопчик не плаче, болісно переживаючи цю драму […]...
- ПЛАНИ – І. КАРПЕНКО-КАРИЙ – НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА 8 КЛАС НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА І. КАРПЕНКО-КАРИЙ ПЛАНИ Трагікомедія “Сто тисяч” – класичний взірець українського “театру корифеїв” I. Драматургія Карпенка-Карого. належить до так званої лінії “драм стяжання” – соціально-психологічних комедій. Це одна з вершин у комедіографії І. Карпенка-Карого.) II.”Сто тисяч” – класичний взірець українського “театру корифеїв”. 1.Особливості “театру корифеїв”. , йшли вистави мішаного жанру – музично-драматичні, де велику роль відігравали пісні й танці, як, наприклад, “Енеїда” – інсценована самим М. К. […]...
- Діти й війна в поезії Твардовского Діти й війна – немає більше жахливого зближення протилежних речей на світі”, – напише він в одному зі своїх нарисів. І скільки їх, дитячих доль, зіпсованих війною, зустрів він на дорогах війни! Дітей, що втратили матерів, матерів, що оплакують загиблих на їхніх очах дітей… В 1937-1938 роках Твардовский багато займався перекладами, чимало перекладав з Тараса Шевченко. Один з перекладів має прямий стосунок до нашої розмови – це вірш “И в […]...
- Аналіз добутку Блоку Драма “Пісня Долі” Я не можу й не хочу терпіти! Тут пісень золотою купують Піднесених, піднесених мріянь? Достоїнство й розум, честь і борг: Отож куди нас привели століття Набагато більш різко прямолінійно публіцистичний зміст, що Блок вкладало в тему Росії, виражений у драмі “Пісня Долі”. Сама ідея драми дуже значна. Герой її – поет Герман у ньому легко вгадати самого Блоку покинув свій “білий дім”, повний “безвихідного щастя”. заради спокус великого миру. У […]...
- Життєва драма ГриГорея Мелехова, головного героя роману М. А. Шолохова “Тихий Дон” Не сохами-те славна землюшка наша розорана… Розорано наша землюшка кінськими копитами… Цветен наш панотець тихий Дон сиротами, Наповнена хвиля в тихому Доні батьківськими, материнськими слізьми. Стародавня козача пісня Дія роману Михайла Шолохова “Тихий Дон” охоплює роки, ознаменовані історичними подіями світового значення: Перша світова війна, Лютнева революція, Жовтнева соціалістична революція, повстання козаків 1919 року, громадянська війна, колективізація – от основні його віхи. Михайло Шолохов першим з російських письменників правдиво й повно […]...
- Ефект відчуження в драматургії Бертольда Брехта Постать Бертольда Брехта викликала й викликає жвавий інтерес та дискусії. За життя він зазнав, що таке гоніння й переслідування; й зараз не існує однозначного погляду на його творчість. Брехт був конфліктною особистістю й конфліктним митцем: він не боявся йти проти загально прийнятих норм моралі чи загально визнаних принципів у мистецтві. Це вплинуло певним чином і на його творчість. Писати він розпочав рано: вже в 1914р. вірші й ессе шістнадцятирічного гімназиста […]...
- “Наталка Полтавка” Котляревського – соціально-побутова драма Величезне національно-культурне значення має драматургія. І. П. Котляревського, його славнозвісні п’єси “Наталка Полтавка” та “Москаль-чарівник”. П’єса “Наталка Полтавка” перший український драматичний твір із народного життя, що має нескладну, досить чітку побудову. Події розгортаються природно, як буває в житті, штучних і надуманих сцен немає. Сюжет п’єси дуже напружений – він, зумовлений гостротою конфлікту, хоч і побутового проте такого, в якому відчутні соціальні мотиви. І. Котляревський не наголошує на класових суперечностях у […]...
Categories: Шкільні твори