Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая
Мир та злагода, щира усмішка, дзвінкий сміх, впевненість у завтрашньому дні. І раптом – війна! Турботи, муки, плач, ридання!.. Після років миру чи можна повірити у реальність жаху?
Мільйони життів скалічено, зруйновано так, що не повернути. В оповіданні Гр. Тютюнника “Климко” відтворена гра долі малого хлопчика.
Доля на те і доля, щоб правити своє: вона викидає жорстокі виверти, страшні й неочікувані.
Ще раніше Климко втратив батьків, але не був самотнім: дядько, шкільні друзі, сусіди – усі опікувались ним. Він допомагав всім, був надійним товаришем, мріяв носити такого ж картуза з молоточками і вриватися у ніч на потязі, як дядько. І все це зруйновано вселюдською трагедією. Дзвінка, незносима тиша, похмурі стурбовані обличчя.
Незвично і страшно, матінка-природа тихо плаче осінніми дощами, схлипує холодним пронизливим вітром. Як чорний страшний кадр ні цьому тлі – аварія паровоза, на якому їхав дядько Климка.
Смерть єдиної рідної людини, знищення окупантами житла – одного цього вже вистачить для того, щоб людина, позбавлена підтримки, любові, зламалась, А дитина? Чи може вона витримати всі ці випробування? Але Климко виявляється сильнішим за війну. Він виявляє самостійність, винахідливість і наполегливість. Хлопець вперто намагається вижити, знаходить своїх шкільних друзів та улюблену вчительку.
Діти захищають її, але війна по-своєму зриває з кожного маски, – хтось втратив совість і намагається нажитися на чужому нещасті. Інших спільне горе єднає, допомагає бути витривалішими. Климко, почувши, що у Слов’янську багато солі, вирушає туди. Вирушає назустріч війні і далекому місту.
Ледве ступаючи замерзлими босими ногами по осінній дорозі, він досягає мети.
Ще одне випробування, ще одна перешкода на шляху людей – хвороби. Климко опиняється між життям та смертю. Але інші люди, зовсім чужі, допомагають йому. Хтозна, чи вистачило б сили повернутися пішки, та на ногах було взуття, дароване земляком, у дорогу – молоко від вдячної селянки, а найголовніше – хліб.
У темному вагоні повертається додому герой. І ось вже рідна станція. Тиха мна осінь навкруги… Хто б знав, що хлопця вже чекає невблаганна смерть. Та ініть у цю судну годину Климко постає людиною.
Забувши про небезпеку, він вказує радянському полоненому, куди втікати.
Тут і скосила його черга з німецького автомата: “Він… тихо ойкнув і впав. А з розбитого мішка тоненькою цівкою потекла на дорогу сіль…”
…Перед очима ще довго стоїть ця цівочка солі, а серце заповняє безмежна туга і любов до хлопчика з безкорисливою, милосердною і відчайдушною душею. Вбитий війною, Климко вистояв і залишився людиною. Він багато встиг за своє коротке життя, встиг зрозуміти і довести, що за будь-яких обставин потрібно залишатись людиною, і цим переміг війну.





Related posts:
- “Маленька людина” в оповіданнях і п’єсах А. П. Чехова В людині повинно Бути усе прекрасно: І обличчя, і одяг, і Душа, і думки. А. Чехов Маленька і велика людина. Як порівняти, чи можна взагалі порівнювати людей? Як визначити розмір одного й іншого в цьому “бурхливому світі?” І чи не увагою до “маленької людини”, до звичайної людини обділене наше сьогоднішнє життя? І чи не про це твердить нам протягом уже багатьох років слово Пушкіна, Гоголя, Достоєвського, Чехова?.. Гоголь закликав полюбити […]...
- Маленька людина з гоголівсьної “Шинелі” …І квітня 2009 року – 200 років від дня народження Миколи Гоголя, письменника родом з України, який писав російською мовою дія читачів Росії. Здається, немає у світі людини, яка б не чула імені Миколи Гоголя. Для більшості його ім’я асоціюється із міфологічними гіпертрофованими носами, страшилками про Вія та Панночку, громовим скриком Тараса Бульби, оперою “Черевички” та знаменитою німою сценою з “Ревізора”… Створивши цілу галерею яскравих образів, Гоголь подарував світу одразу […]...
- “Маленька людина” у літературі післяреволюційного часу Об нещасну й знедолену, зухвалу жалість і жаль, писали найбільші майстри російської класичної літератури. Ми страждаємо разом із Самсоном Выриным, що тужить по дочці, але розуміє, що йому важко змагатися з багатим Мінським. Ми жалуємо “маленької людини” у творах Гоголя. У творах Достоєвського зіштовхуємося з безжалісною картиною миру, де немає місця жалю, де всі вирішують гроші. У такому світі шлях “принижен і ображених” закінчується загибеллю. Симпатію й співчуття викликала маленька […]...
- Людина у вогні громадянської війни В одному з листів Колеснікова Фадєєв писав: “Війна – більша й сувора вихователька. До цього часу ми вже випробували багато важкого, бачили трупи замучених карателями селян, втратили в боях багатьох людей, які встигли полюбити… Знали про дивовижні звірства в контррозвідках білих”. Але потім він пише, що “декого з колишніх товаришів ми тепер, не здригнувшись, розстріляли б, якби він потрапив до нас у руки, інших ми нехтували, про інших шкодували, що […]...
- Маленька господарка Дитячі оповідання Бориса Грінченка мають велику пізнавальну та виховну цінність. Як І. Франко та Панас Мирний, Б. Грінченко акцентує увагу на глибокій порядності дітей із селянських родин, показує, що навіть найсуворіші життєві обставини не можуть зруйнувати тих високостей душі, які успадковані від народу, прищеплені одвічними традиціями, щоденною працею. Дуже цікавим психологічним дослідженням дитячої душі виявилось оповідання Б. Грінченка “Сестриця Галя”. Залишившись напівси ротою, дванадцятирічна Галя стає меншим діткам за матір. […]...
- Що розповіла маленька розбійниця. Твір за казкою “Снігова Королева” З раннього дитинства мені подобалися жорстокі забави. Мені неважко було полоскотати ножем північного оленя. У мене жила добра сотня голубів. Здавалося, це свідчило про мою любов до птахів, але це було не гак. Якось я схопила одного голуба і так трусонула, що він аж забив крильцями. Після цього я дуже довго сміялася. Я вважала таку поведінку нормальною. Адже я жила в оточенні придорожніх розбійників. Ватажком цих розбійників була моя рідна […]...
- Нелюдськість війни Твір за оповіданням Г. Белля “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…” Війна – найжорстокіша річ у світі. Людина, якщо вона справді відчуває себе людиною, частинкою людства, завжди стоятиме проти війни. Багато письменників писали про війну, про її антилюдські закони, про те, що несе із собою війна – кров, смерть, втрату дорогих людей. Один із таких письменників – німець Генріх Белль з Кельна. Його твори антивоєнної спрямованості перекладено 48 мовами світу. […]...
- Краще маленька справа, ніж велике ледарство Краще маленька справа, ніж велике ледарство Як на мене, то це прислів’я дуже справедливе. Спробую довести. Цього року я став учнем середньої школи. А раніше навчався у початковій школі. Так от, у 5 класі мені стало важко навчатися. Стільки нових предметів, стільки домашніх завдань! І я вирішив, що все одно не зможу виконати все, тому краще взагалі нічого не робити! Мої батьки цілий день на роботі. Я приходив зі школи, […]...
- Маленька історія великої людини в повісті Джонатана Свіфта “Мандри Гулівера” О tempora, о mores! Марк Тулій Цицерон Дж. Свіфт, англійський письменник ірландського походження, народився в 1667 році. Дитинство Джонатана було складним. Втративши батька ще до свого народження, він жив у дядька без належної родинної опіки й ласки. Здобувши ступінь бакалавра мистецтв у Дублінському Трініті-коледжі, юнак переїжджає до Англії. Становлення Свіфта як особистості відбувалося на тлі бурхливих політичних змін та переворотів у країні. Бідняк, сирота, він наполегливо працював і вперто займався […]...
- Зображення Великої Вітчизняної війни в українській літературі Одну з найбільших трагедій нашого життя – Велику Вітчизняну війну – не зміг замовчати жоден письменник, особливо ті, хто був на фронті, чиє дитинство опалила війна. Найбільше про війну писали такі письменники, як О. Довженко, Ю. Збанацький, А. Малишко, П. Тичина, М. Рильський, О. Гончар, О. Коломієць, Л. Костенко, Гр. Тютюнник та інші. Якщо уважно вчитатися, то війна українськими письменниками зображена у двох планах: перший – прославлення героїзму українського народу, […]...
- Тема Великої Вітчизняної війни у ліриці Ліни Костенко Частину своїх поезій Ліна Костенко присвятила темі війни. Але це, напевне, недоречне слово – “присвятила”, бо поетеса вистраждала, сама пережила страшні воєнні роки, свої спогади і душевні болі вона вилила, висповідала у своїх поезіях. Коли почалася Велика Вітчизняна війна, майбутній поетесі було близько одинадцяти років. Ще дитиною Ліна Костенко навчилася бачити чуже горе та страждання і переживати їх як власні. Війна назавжди залишається в пам’яті тих, хто бачив її. За […]...
- Тема війни і миру у вірші Г. Аполлінера “Зарізана голубка й водограй” Що може бути страшніше й абсурдніше за війну, коли люди, яких Бог обдарував душею й розумом, починають знищувати один одного. А якщо людина, яка змушена брати участь у війні, до того ж має душу поета, то їй набагато важче жити без кривавого безглуздя, бо її місія – пропустити все через себе, осмислити, а чім розповісти всім про пережите. Французький поет Г. Алоллінер, який був учасником Першої світової війни, вражения від […]...
- Відображення трагічної правди війни в творчості О. Твардовського Відображення трагічної правди війни в творчості О. Твардовського Про війну написано багато віршів, романів і п’єс, але О. Твардовський знайшов свою єдину інтонацію, аби сказати правду про трагедію війни. Тема війни для поета – це відображення його ставлення до людей, до совісті, до Батьківщини. Не випадково ж своєрідним символом ставлення до війни став вірш О. Твардовського “Я знаю, никакой моей вины”. Він сам був на тій війні, бачив її зблизька, […]...
- Утвердження величі ратного подвигу і гнівний осуд війни у романі О. Гончара “Прапороносці” Звістка про війну ввірвалась у життя Олеся Гончара, коли той був студентом. Маючи можливість евакуюватись, він, однак, пішов у райком комсомолу, щоб стати бійцем добровільного студентського загону. Пройшовши війну, виконавши свій обов’язок перед Батьківщиною, Гончар прагнув якнайскоріше виконати ще один свій обов’язок – обов’язок письменника – “скоріше вилити на папір те, що переповнювало душу”, те, що було задумано ще на фронті, “прорватися до правди, до зображення війни справжньої, реальної, з […]...
- Тема громадянської війни у романі Ю. Яновського “Вершники” І. “Вершники” Ю. Яновського – роман про громадянську війну на Україні. ІІ. Жахливі сторінки історії України на сторінках роману “Вершники”. 1. Своєрідність і оригінальність роману. 2. Роман “Вершники” – це болючі роздуми митця про непростий час нашої історії. 3. Політичні настрої у 20-ті роки XX століття – на сторінках роману “Вершники”. НІ. Роман “Вершники” Ю. Яновського та його антивоєнна спрямованість....
- Зображення і оцінка партизанської війни у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” Після того, як французи залишили Москву і рушили на Захід за старою Смоленській дорозі, їх військо рухалося по тому ж шляху, яким прийшло в Росію, тому замість рясних, урожайних земель їх зустрічали випалені поля та поруйновані села. Військо тануло на очах: голод і хвороби переслідували його. Через неповоротких обозів з награбованим в Москві майном військо рухалося повільно, остаточно збивши лад. Але не голод і хвороби, а безліч партизанських загонів, успішно […]...
- Образ Климка Мир та злагода. Щось повільне, тепле, м’яке, затишне. Щира усмішка, дзвінкий сміх. Впевненість у чомусь, у наступному дні, наприклад. Що буде все добре, буде, де жити, що їсти, у що одягатись. Буде освіта, чесна робота, щасливе життя. А як щодо асоціацій на поняття “війна” та “злидні”? Жорстоке, холодне, стрімке, бурхливе. Питання про завтрашній день, взагалі про життя, невпевненість у всьому. Турботи, незгоди, муки, плач, ридання… Війна і мир. Світло та […]...
- Чуйність і турбота Повість Григора Тютюнника “Климко” переносить читача у тяжкі часи фашистської окупації України, відкриваючи дещо призабуту сторінку нашої історії. Головний герой твору Климко це хлопчик, що йде за багато кілометрів про сіль, щоб потім продати її та врятувати від голоду улюблену вчительку з донькою-немовлям і себе з другом. Климко відважно йде дорогами війни, сповненими небезпек, перемагаючи в собі страх, перемагаючи інколи фізичне безсилля та хворобу. За віком він був нашим однолітком, […]...
- Засудження війни і її наслідків у романі Еріха Марії Ремарка “Три товариші” За все, що сталося, я відчуваю в якійсь мірі й особливу відповідальність. Еріх Марія Ремарк. Людство стоїть на порозі XXІ століття. Ось-ось наше століття стане історією. Якою саме? Які віхи воно вписало в літопис? Що закарбувалося в нашій пам’яті, в пам’яті наших батьків, дідів і прадідів? Жовтневий переворот і розпад Російської імперії. Політ людини в космос і Чорнобильська трагедія. Голодомор 33-го і проголошення незалежності України. Однією з найбільших трагедій була, […]...
- Правдиве відображення героїки вітчизняної війни у творчості А. Малишка Поезія Малишка періоду війни – гнівний голос митця, обуреного жорстоким руйнуванням його рідного краю, його затишного світу. Для нього, як і для багатьох поетів того часу, це був період творчого злету. Згадаємо, що тоді з’явилися такі твори українських митців, як “Україна в огні” О. Довженка, “Слово про рідну матір” та “Жага” М. Рильського, “Любіть Україну” В. Сосюри. І з-під пера А. Малишка вийшли найцінніші у його творчому здобутку поезії. Одним […]...
- Тема війни в російській літературі Війна – це більше лихо для будь-якої людини. Так було за всіх часів. Це загальне лихо, що споює народ у єдине ціле. У такі часи люди забували про свої особисті проблеми й образи, поєднувалися й робили все для перемоги над ворогом, чи був це Батий або Гітлер Перебували за всіх часів зрадники й труси, але це була крапля в море. Війни ці називали вітчизняними, коли люди боролися за свою независимъсть; […]...
- Воєнне лихоліття в Україні О перший біль тих не дитячих вражень, Який він слід на серці залиша! Л. Костенко Щаслива пора – дитинство. Та не хотів би повернутися в своє дитинство ні на мить той, кому в юному віці довелося зустрітися віч-на-віч з війною. Діти війни. Їм довелося рано подорослішати. Перенести на своїх плечиках той нелюдський жах, біль, горе, що випали на долю нашого народу. Втратити рідних, друзів. Переносити холод, голод, усі страждання окупації […]...
- Зображення війни у романі “Війна і мир” І. “Севастопольські оповідання” – своєрідний пролог до “Війни і миру”. ІІ. Війна – це “ворожнеча всіх зо всіма”. ІІІ. Війна – це смерть. 1. Смисл опису батальних сцен. 2. Момент істини, який рятує. 3. Війна не буває справедливою. ІV. Гармонійний світ – це світ миру....
- Лихоліття війни та доля людини Оповідання Михайла Шолохова “Доля людини” присвячене темі Вітчизняної війни, зокрема долі людини, яка пережила це лихоліття. Композиція твору виконує певну настанову: автор робить короткий вступ, розповідаючи про те, як він зустрівся зі своїм героєм, як вони розговорилися, і завершує описом своїх вражень від почутого. Таким чином, кожний читач ніби особисто слухає оповідача – Андрія Соколова. Уже з перших рядків стає зрозуміло, яка тяжка доля цієї людини, бо письменник зауважує: “Бачили […]...
- Доля російської людини в роки війни У М. В. Ісаковського є вірш: Враги сожгли родную хату, Сгубили всю его семью. Куда ж теперь идти солдату, Кому нести печаль свою? Дуже схожу на цю сімейну трагедію почув М. Шолохов у перший післявоєнний рік. Одного разу біля річкової переправи письменник зустрів чоловіка з хлопчиком. Вони закурили, розговорилися. 1 чоловік, прийнявши Шолохова за свого брата-шофера, розповів про тяжку долю. Ця зустріч схвилювала письменника, і він задумав написати оповідання. Але […]...
- Втілення в образах дітей Кураж трагічної долі людських чеснот в умовах війни Ще й досі часом де-не-де чуєш вислів: “Війна все спише”. Щоправда значення цього вислову неоднозначне. І найчастіше прямо протилежне, бо насправді ніхто нічого не може списати з людської совісті. Але правда й те, що саме війна сіє ілюзію відсутності моральних правил. Найкраще це можна побачити на прикладі літературних героїв, зокрема героїв драми Б. Брехта “Матінка Кураж та її діти”. Кожен із її дітей мав принаймні одну чесноту, яка за мирних […]...
- У чому бачить М. А. Шолохов трагедію громадянської війни? И там, і тут між рядами Звучить той самий глас: “Хто не за нас – той проти нас. Немає байдужних: правда з нами”. А я коштую один меж їх У ревучому полум’ї й димі И времи силами своїми Молюся за тих і за інші. М. А. Волошин Громадянська війна – трагічна сторінка в історії будь-яких націй, тому що якщо у визвольній війні нації захищає свою територію й незалежність від чужоземного […]...
- Зображення Троянської війни у поемі Гомера “Іліада” Гомерівська поема “Іліада” розповідає про події кривавої десятилітньої війни між греками-ахейцями і троянцями, яка завершилась падінням могутньої фортеці І рої, або Іліону. Троянська війна – це реальна історична подія, яка мала місце в XІІІ або XІІ столітті до н. е. З часом вона обросла легендарними подробицями і в такому ви – і іяді зображена в поемі. Причиною Троянської війни стало викрадення троянським царевичем Парі – сом дружини спартанського царя Менелая, […]...
- Здорова людина – щаслива людина Здається, немає на світі жодної людини, яка б намагалася спростувати твердження: здоров’я – це щастя і радість. Проблема в тому, що цю істину ти усвідомлюєш, але цілком розумієш сенс сказаного лише тоді, коли це здоров’я втрачаєш. Відомо: за гроші здоров’я не купиш. Це підтверджує статистика: постійно зростає матеріальний добробут, умови життя покращуються. З іншого боку, щорічно у світі тільки від серцевих хвороб гине кілька мільйонів людей. Науково-технічний прогрес створив благодатний […]...
- Відображення війни у романі Бондарева “Гарячий сніг” Ю. В. Бондарєв знав про Велику Вітчизняну війну не з чуток, оскільки письменник був артилеристом і брав участь у бойових діях, пройшовши нелегкий шлях солдата від Сталінграда до далекої Чехословаччини. Найбільш відомими творами Бондарева про війну є повісті “Батальйони просять вогню”, “Останні залпи” і ” Гарячий сніг “. Саме “Гарячий сніг” є твором, в якому автор найбільш повно і яскраво зобразив картини війни, поведінка і характери людей, які брали в […]...
- Тема війни у О. Довженка Довженко першим із кіномайстрів одягнув військову форму 17 вересня 1939 року. Це почалася Друга світова війна 1 вересня 1939 року. Ішла небувала війна. Жертви виявилися незчисленними. О. П. Довженко виступає в різних жанрах, описуючи страхіття війни: публіцистика, оповідання, кіносценарії. “Україна в огні” – один із найкращих і найправдивіших творів про війну. Але Довженкові стало ясно, що найголовніший, найпродуманіший, найвистражданіший твір не доведеться екранізувати. Звинувачення у різних гріхах, у тому числі […]...
- Суворе випробування людського характеру в умовах війни Кажуть, що назва твору, наче зернятко, містить весь наступний текст: його тему, ідею, систему образів. Не будемо дискутувати на цю тему, а подивимось, що значить слова “судьба”, бо хоч і перекладається “доля”, а все ж не те. Словник Даля тлумачить так: “судьба ж 1) суд, судилище, расправа; 2) участь, жребий, доля, рок, часть, счастье, предопределенье, неминучее в пути земном, пути провидения”. Аби скоротити виписку, не наводимо приклади Даля, бо перед […]...
- Неймовірна дійсність війни З кожним роком все менше і менше залишається серед нас тих, хто зустрів фатальний світанок 22 червня 1941 року. Тих, хто суворою осінню 1941 року захищав Москву, хто бачив кривавий сніг Сталінграда, хто “пів Европи по-пластунськи проорав…”. Вони не стояли за ціною, добуваючи перемогу, не думали, “кому пам’ять, кому слава, кому темна вода…”. Повість В. Кондрат’єва “Привіт із фронту” від інших книг про війну відрізняється особливою пронизливістю і ліризмом. Це, […]...
- Трагедія громадянської війни 1. Війна – трагедія для мирних людей. 2. Ентузіазм військ першого заклику. 3. “Сьогодні брат, а завтра – ворог”. Будь-яка війна – це більша трагедія для народу, у чию країну вона приходить Шолохов у романі “Тихий Дон” майстерно описує це народне нещастя. Перша світова війна випереджала цивільну. І багато козачих станиць уже повною мірою відчули тяготи воєнного часу. Кожна з них уже зібрала й відправила своє військо першого заклику. Багато […]...
- Втілення у циклі Троянських міфів ідеї засудження війни Ми продовжуємо опрацьовувати найвідоміші цикли міфології Стародавньої Греції. Сьогодні предметом нашої уваги й осмислення буде цикл Троянських міфів. Маємо з’ясувати, як і чому вони виникли, наскільки ці міфи відповідають реальній дійсності; чим, якими ідеями важливі для нас ці пам’ятки давнини й чому вони так широко використовувались не тільки в античній літературі, а й перетворились на текстархетип для всієї світової літератури. Втілення в циклі Троянських міфів ідеї… – остаточне формулювання теми […]...
- Герой-оповідач новели “В житах” – один із “блудних синів” України в нетрях громадянської війни І. “Сліпе село лютує, а Україна кров’ю харка…” ІІ. “Блудні сини” України в пошуках істини на шляхах громадянської війни. 1. Лірично-іронічна розповідь героя про своє становище дезертира. , а просто собі левадами, благо, шо неділя сьогодні – сплять, в жита”.) 2. Кохання – як складова внутрішньої гармонії героя новели “В житах”. “Дзвони, степе! Я довго лежу і слухаю, як дзвонить у такт дзвонів степу моє серце. Лізе божа корівка, беру […]...
- Людина повинна бути добрим і мудрим господарем природи Людина повинна бути добрим і мудрим господарем природи Леонід Смілянський розповідає нам дивовижну історію про справжню дружбу між птахом і людиною. А почалося все із того, як хлопчик Степанко знайшов пораненого птаха. Голуб був настільки слабкий, що ніхто не вірив, що він одужає. Але любов хлопчика, його доброта, турбота зробили неможливе. Голуб одужав. Вони стали справжніми друзями. Голуб туркотів біля Степанка, і той прокидався, годував птаха. Та їхня дружба погано […]...
- Людина на війні Віктор Некрасов… Дивна доля цієї людини, і багато чого в ній ще нам невідомо. Віктор Платонович Некрасов народився у 1911 році, закінчив архітектурний інститут і акторську студію, грав у декількох театрах, з театру ж і потрапив на фронт у перші дні війни. Двічі був поранений. Після другого поранення праву руку частково паралізувало, і лікар порадив йому її розробляти – писати дівчатам листи. Але він став писати про Сталінград. Повість “В […]...
- Засудження війни та її наслідків у романі “Три товариші” Однією з найбільших трагедій є війна. Якою б не була вона за кількістю жертв чи масштабами руйнувань, війна завжди відлунюється тяжким болем у людських душах. Саме про біль втрат, про відчай людей розповідав читачам письменник-антнфашист Еріх Марія Ремарк. Декілька разів поранений на фронті, з опаленою душею повернувся він додому. Його уранатріотичні настрої розбились об скелю смерті й насильства. Натомість з’явилися зневіра, безнадія, спустошеність і марність сподівань. Наслідком цього і була […]...
- Звичайна людина у незвичайних обставинах Читаючи роман Олеся Гончара “Людина і зброя”, я іноді з жахом думала, як би я та мої друзі й знайомі повели себе в ситуації, подібній до тої, що в ній опинилися герої цього твору. Але як важко уявити, що сьогодні ти, випускник школи, сповнений мрій, сподівань, планів на життя, завтра не вступиш до учбового закладу, про який мрієш, а опинишся в жахливому вирі війни. І чи вистачить у тебе мужності […]...
Categories: Твори з літератури