Гійом Аполлінер, напівполяк і напівіталієць, став одним з найяскравіших поетів Франції. Аполлінер – це його псевдонім, а утворив він його сам від одного зі своїх п’яти імен: Гійом Альбер Володимир Олександр Аполлінарій; прізвище ж насправді було Костровицький.
Аполлінер став теоретиком сюрреалізму, напряму в літературі, і цей термін належить саме йому, що означає “надреалізм”. Гійом закликав поетів бути Ікарами, провідниками суспільства, йти попереду нього. Поет, вважав він, мусить боротися зі старими поетичними штампами, творити несподіване, експериментувати.
Як теоретик літератури він написав книжку “Нова свідомість і поети” . Він писав: “Коли людина захотіла відтворити ходьбу, вона винайшла колесо, яке зовсім не схоже на ногу, тобто вона вчинила по-сюрреалістському, сама того не розуміючи”.
Гійом Аполлінер брав участь у першій світовій війні, дістав багато тяжких поранень і, ледве поправившись, не зміг перенести “іспанки”, яка вирувала тоді у Франції, помер 1918 року. Як поет-лірик він залишив декілька збірок своїх віршів.
“Надреальність” поезії Аполлінера виявляється в сюжетах, образах, самій будові віршів. Через здорові образи він прагне розкрити внутрішній світ, почуття. Ці образи ніби нанизуються один на одний, все, що бачить поет, підкоряється його внутрішньому ритму, а реальність стає зовсім іншою “новою реальністю”, або “надреальністю”:
Йдуть вівці йде сніжок лапатий
Чи то срібло чи то руно
Йдуть по вулиці солдати
Чом не дано так як давно
Мені це зміннесерце мати.
“Марія”
Ці рядки відображають реальні картини, але висвітлені через сприйняття героя, почуття якого змінюють реальність і створюють свою “надреальність”. У “надреальності” все: сніг, солдати, світло – все тужить за коханою.
Аполлінер не використовує жодного розділового знака. Це створює уявлення про плин дійсності, над якою герой вірша ніби летить у просторі і часі, і неможливо виділити щось головне, а щось другорядне. Бо головне – реальність його душі, яка впливає на все, що бачить він у своєму зльоті.
“Реальність душі” має свої “пам’ятники”, свої “пейзажі”, і вони стають фактом існування “надреальності”, що створює поет. Тому у вірші рівноправно існують і образи мистецтва, і цитати з інших літературних творів, і безпосередні враження від світу:
Печальних радощів зазнать мені далося
Я вірний зрадниці нелюблений люблю
О серце в городощах я рівен королю
Що згордувала ним красуня злотокоса.
Аполлінер був добре обізнаний у класичній літературі, він використовує її скарб для створення своєї “надреальності”. Його ремінісценції, звертання до літературної спадщини мають глибокий зміст, приверта ють читача до довічного, але роблять його напрочуд новим і світлим.
Гійом Аполлінер заклав підвалини нового “сюрреалістичного мистецт ва”. В його творах реальність зображується у своєрідному синтезі, нерозривному зв’язку і взаємовпливу внутрішнього світу людини і реальності.





Related posts:
- Краса та сила поезії Аполлінера Аполлінер став теоретиком сюрреалізму. Цей термін належить саме йому і означає “надреалізм”. Гійом закликав постів бути Ікарами, провідниками суспільства. Поет, вважав він, мусить боротися зі старими поетичними штампами, творити несподіване, експериментувати. Поет-лірик залишив декілька збірок своїх віршів. “Надреальність” поезії Аполлінера виявляється в сюжетах, образах, самій будові віршів. Через зорові образи він прагне розкрити внутрішній світ, почуття. Ці образи ніби нанизуються один на одний. Усе, що бачить поет, підкоряється його внутрішньому […]...
- Поезія Гійома Аполлінера Аполлінер став теоретиком сюрреалізму. Цей термін належить саме йому і означає “надреалізм”. Гійом закликав поетів бути Ікарами, провідниками суспільства. Поет, вважав він, мусить боротися зі старими поетичними штампами, творити несподіване, експериментувати. Поет-лірик залишив декілька збірок своїх віршів. “Надреальність” поезії Аполлінера виявляється в сюжетах, образах, самій будові віршів. Через зорові образи він прагне розкрити внутрішній спіт, почуття. Ці образи ніби нанизуються один на інший. Усе, що бачить поет, підкоряється його внутрішньому […]...
- Осмислення трагедії Першої світової війни в поезії Гійома Аполлінера “Зарізана голубка й водограй” Один із засновників авангардизму Гійом Аполлінер, обстоюючи свободу мистецтва, вважав, що це досягається шляхом синтезу різних мистецтв. Тому поет прагнув створити так звану “візуальну лірику”. Нова образність і поетична техніка відобразилась і в його вірші “Зарізана голубка й водограй”. Вже сама назва містить образи-алегорії. Голуб – це символ миру. Але тут зарізана голубка. Одразу зрозуміла думка: заперечення миру, зруйнування миру. Але чому водограй? Водограй – це символ неоднозначний. Вода – […]...
- Зорова поезія Гійома Аполлінера Гійом Аполлінер – напівполяк і напівіталієць, – став одним з найяскравіших поетів Франції. Він був теоретиком сюрреалістичного напрямку в літературі, і цей термін належить саме йому та означає “надреалізм”. Він закликав поетів бути проводирями суспільства та йти попереду цього суспільства. Поет, вважав Аполлінер, мусить боротися зі старими поетичними штампами, творити несподіване, експериментувати. Як теоретик літератури, він написав книжку “Нова свідомість і поети” . “Надреальність” поезії Аполлінера виявляється в сюжетах, образах, […]...
- ТЕМА ВІЧНОЇ ПАМ’ЯТІ У ВІРШАХ ГІЙОМА АПОЛЛІНЕРА Твір за віршами “МІСТ МІРАБО” ТА “ЗАРІЗАНА ГОЛУБКА І ВОДОГРАЙ”. Французький поет Гійом Аполлінер, творчість якого нині стала класикою, жив на межі дев’ятнадцятого, “залізного” століття, і століття двадцятого, насиченого катастрофами і війнами. Вірші Гійома Аполлінера являють собою дивне поєднання емоційного ліризму і внутрішньої трагічності. Аполлінер – один із перших поетів, котрий заторкнув у своїх творах найзвичайнісінькі, на перший погляд, теми і порушив проблеми нового часу. “Складність” аполлінерівської творчості пояснюється не […]...
- Активно-творче ставлення до життя в поезіях Гійома Аполлінера Гійом Аполлінер називав своє мистецтво “новим реалізмом”, “надреалізмом”, “сюрреалізмом”. Цей термін вперше прозвучав з уст поета у 1917 році й визначив появу нової модерністської течії. Сюрреалізм прагнув “створити видимість надреальної дійсності, яка поєднує риси яви й сну”, перебуває поза логікою, доводами розуму, традиційними естетичними та моральними нормами”. У сюрреалістичних творах, як правило, присутнє строкате зібрання власних страхів і наслань, незрозумілих явищ – мани чи мари, без пластичної цілісності композиції, але […]...
- Осмислення трагедії першої світової війни в поезії Г. Аполлінера “Зарізана голубка й водограй” Один із засновників авангардизму Гійом Аполлінер, обстоюючи свободу мистецтва, вважав, що це досягається шляхом синтезу різних мистецтв. Тому поет прагнув створити так звану “візуальну лірику”. Нова образність і поетична техніка відобразилась і в його вірші “Зарізана голубка й водограй”. Вже сама назва містить образи-алегорії. Голуб – це символ миру. Але тут зарізана голубка. Одразу зрозуміла думка: заперечення миру, зруйнування миру. Але чому водограй? Водограй – це символ неоднозначний. Вода – […]...
- Символіка образів у поезіях Г. Аполлінера Вільгельм Алоллінарій Костровицький, відомий французький поет, був пристрасним шанувальником творчості поетів-романтиків – Верлена, Рембо, Мал – ларме. Його перші літературні спроби – це поєднання романтики і символізму, а теми віршів перегукуються з темами німецьких народних пісень, якими він захопився в ранній молодості. Але життя – суворий учитель. Гійом Аполлінер залишається без засобів до існування і веде напівголодне життя серед художньої богеми. Своєрідний паризький побут, дружба з художниками і письменниками, захоплення […]...
- Краса та сила поезiї Гiйома Аполлiнера Гiйом Аполлiнер, напiвполяк i напiвiталiєць, став одним з найяскравiших поетiв Францiї. Аполлiнер – це його псевдонiм, а утворив вiн його сам вiд одного зi своїх п’яти iмен: Гiйом Альбер Володимир Олександр Аполлiнарiй; прiзвище ж насправдi було Костровицький. Аполлiнер став теоретиком сюрреалiзму, напряму в лiтературi, i цей термiн належить саме йому, що означає “надреалiзм”. Гiйом закликав поетiв бути Iкарами, провiдниками суспiльства, йти попереду нього. Поет, вважав вiн, мусить боротися зi старими […]...
- Мої улюблені вірші Аполлінера Гійом Аполлінер і його поетична творчість ввібрала в себе все розмаїття неоднозначної реальності ХХ століття. На мене як на читача сильне враження справило відображення всіх бід війни в поетичній збірці “Каліграми. Вірші Миру і Війни”, яка була випущена в кінці Першої світової війни – в 1918 році. Ця збірка включає в себе дві частини. Перша частина включає поетичні твори, які були написані напередодні війни – в 1913-1914 роках, друга ж […]...
- Ідея вічності у вірші Г. Аполлінера “Міст Мірабо” Г. Аполлінер – поет-новатор. Г. Аполлінер – французький поет, Один з найяскравіших представників світового авангарду. У своїх віршах прагнув досягти синтезу різних проявів духовного і повсякденного буття, об’єднання панорами зовнішнього світу і сповіді ліричного “я”. Об’єднання в одній площині швидкоплинність людського життя і вічності буття у вірші “Міст Мірабо”. Води Сени “прагнуть” під мостом Мірабо – місцем зустрічі закоханих. Не одне покоління на ньому зізнавалися любові. У вірші поет порівнює […]...
- Тема війни і миру у вірші Г. Аполлінера “Зарізана голубка й водограй” Що може бути страшніше й абсурдніше за війну, коли люди, яких Бог обдарував душею й розумом, починають знищувати один одного. А якщо людина, яка змушена брати участь у війні, до того ж має душу поета, то їй набагато важче жити без кривавого безглуздя, бо її місія – пропустити все через себе, осмислити, а чім розповісти всім про пережите. Французький поет Г. Алоллінер, який був учасником Першої світової війни, вражения від […]...
- Яскравість і сила поетичних образів у поезії М. Вінграновського “Грім” Микола Вінграновський – поет, прозаїк, знавець і співець природи. Ще з дитинства він відзначався допитливістю та веселою вдачею, мав надзвичайний хист бачити те, що інші не завжди помічають. Він відчував неповторну красу природи, людську доброту. М. Вінграновський – майстер поетичних пейзажів. У його поезіях немає різкої грані між людиною і природою. У вірші “Грім” автор оживив природу, звичайний грім показав зовсім несподівано. Маючи багату уяву і фантазію, поет малює грім […]...
- Сила поезії Тичини Скільки поколінь юних читачів учить ці рядки на пам’ять! Тичина не відразу став улюбленим поетом молоді. Поет був майстром лірики політичної, цивільної, філософської. А поруч із політичними віршами з’являлися вірші про любов: Не дивися так радо Яблоневоцветно. Стогнуть зорі, як пшениця: Буду я журитися Найвидатнішим явищем ранньої поезії Тичини була поява в 1918 році першої книжки “Сонячний кларнет”. “Ніколи не забуду, – згадував М. Бажан, – тої безсонної ночі, коли […]...
- Образна сила поезії Рільке Вірші австрійського поета Райнера Марії Рільке мають філософське спрямування: По всьому – це. І це кінець надходить. Та я повинен і осліпши йти. Чому мене примушуєш доводить, Що Ти єси, хоч зник для мене Ти? У його поезії вражає сприйняття ліриком життя, яке настає після смерті, неначе смерть не є реальним кінцем, не є фіналом. Ця думка простежується майже в кожному його вірші. Отже, беручи до уваги його ставлення до […]...
- Духовна і образна сила поезії Рільке Ми вивчали творчість австрійського поета Райнера Марії Рільке. Його вірші мають філософське спрямування: По всьому – це. І це кінець надходить. Та я повинен і осліпши йти. Чому мене примушуєш доводить, Що Ти єси, хоч зник для мене Ти? В його поезії вражає сприйняття ліриком життя, яке настає після смерті, неначе смерть не є реальним кінцем, не є фіналом. Ця думка простежується майже в кожному його вірші. Отже, беручи до […]...
- “За мить щастя” Олеся Гончара: краса й сила людського почуття Неможливо впізнати водовоза Сашка Діденка з тих пір, як негадано спалахнула в ньому кохання до іноземки Лариси. “Чули раніше хлопці, що любов змінює людину, що в коханні душа людська розквітає, а тут це диво відбулось на їхніх очах”. Став Сашко щедрим, багатшим за царів. Десь узялися у цього грубого артилериста ласкаві слова, “співи душі”. “На досі не знані верхогір’я” піднесла Сашка своєю любов’ю кохана дівчина. Але не у відтворенні “жалі […]...
- “Поблажливості прошу я у вас…” Шкільний твір за творчістю Пйома Аполлінера. Бурхливо розпочалося XX століття. Розмаїття нових течій у мистецтві, зокрема в літературі, наче грандіозний фейєрверк, осяяло глибини людської думки. Саме ці течії, іменуючи себе авангардистськими, прагнули докорінно оновити художню систему, віднайти більш досконалі форми для зображення оновленої дійсності. Так, у 10-20-х роках нашого століття у Франції, зако-нодательки європейської моди, виник сюрреалізм, становлення якого пов’язують з іменем відомого поета – Гійома Аполлінера. З юнацтва Аполлінер […]...
- Яскравість і сила поетичних образів Ф. Тютчева Нам розповіли, що Федір Іванович Тютчев був професійним дипломатом. А в дипломатії кожне слово чи словосполучення дуже важливе. Через те він і навчився точно добирати слова до віршів. У всякому разі, я так гадаю. А влучно дібране слово завжди яскраве і сильне. І тому Пушкін надрукував вірші Тютчева у своєму журналі. Мені дуже подобається вірш Ф. Тютчева “Весняні води”. У ньому поет розповідає про прихід весни. Спочатку ще серед зими […]...
- Підтримайте або спростуйте думку: “Найвища краса – це краса вірності” Чи є з-посеред людських чеснот прекрасніша й чистіша, аніж вірність у коханні? Переконана, що ні. Доказів цьому знаходимо чимало як у реальному житті, так й у творах мистецтва. Про це розказують народні пісні, про це оповідають легенди й перекази, на цьому наголошують письменники у своїх творах, про це знає кожен, хто колись кохав… Серед безлічі творів, присвячених вірності закоханих сердець, одним із найкращих, без сумніву, є повість видатного українського письменника […]...
- Всепідкоряюча сила кохання Життя Василя Симоненка обірвалося в 28 років – у такому віці, коли людина вже стає зрілою, але ще не втрачає юнацького запалу, ще вміє мріяти, ще відкрита життю і коханню. Ллє незважаючи на такі молоді літа, поет у своїх віршах зумів передати досвід, думки, почуття людини, що прожила не мале життя. І це не дивно, адже письменник у своєму житті не гаяв жодної хвилини, бо жив із девізом: “Жити – […]...
- Природа у поезії М. Вінграновського Найбільше з прочитаних поезій М. Вінграновського мені сподобався вірш “Ходімте в сад…”. Поет не просто описує природу рідного краю, а використовує такі метафори та образи, які по-справжньому вражають, дивують і надовго залишаються в пам’яті. Сонне волосся ночі, згорблений чумацький небопад, жовті кулачки груші – які прекрасні образи, які яскраві! Після прочитання цієї поезії я довго думав, що ж потрібно, щоб так описувати природу. По-перше, безумовно, людина повинна мати талант. До […]...
- Своєрідність і сила мистецьного таланту Василя Стуса Благодатна пора 60-х років народила плеяду талановитих українських поетів – І. Драча, Л. Костенко, Д. Павличка, М. Вінграновського, В. Симоненка, В. Стуса. Вона ж багато в чому визначила і шлях їхніх естетичних пошуків, і тематику. Проте мистецьку спадщину В. Стуса не переплутати з будь-чиєю іншою, така вона оригінальна, потужна, самобутня. Так тісно злились у ній емоційне навантаження ліричних творів з потужнім художнім світоглядом поета. У В. Стуса ліричний герой – […]...
- Життєстверджуюча сила роману “Сто років самітності” На той час, коли роман “Сто років самітності” вийшов першим виданням, його автор прожив на світі без малого сорок важких, неспокійних, часом болісних років. У книзі показана не вся історія країни, а лише найбільш гострі її моменти, характерні не тільки для Колумбії, але й для інших держав Латинської Америки. Габріель Гарсіа Маркес не ставить собі мета відобразити в художній формі історію громадянських воєн своєї батьківщини. Трагічна самітність, властивому членам сімейства […]...
- Життєствердна сила поетичного слова І. Творчість В. Самійленка. . ІІ. Вірш “Не вмре поезія”. 1. Поезія – безсмертна. . 2. Поет – співець народу, доля його невід’ємна від долі людства. . ІІІ. Значення цього твору й творчості поета для української літератури. ....
- Краса пейзажної лірики П. Тичини Поет Павло Григорович Тичина був надзвичайно талановитою і обдарованою людиною: прекрасно малював, мав чудовий голос, грав на багатьох музичних інструментах. І поетом він був незвичайним, самобутнім. Уже перша збірка поета “Сонячні кларнети” одразу здобула визнання читачів. Це збірка пейзажних малюнків-акварелей, це гімн землі, що звучить світло й урочисто. До цієї збірки увійшов і вірш “Гаї шумлять”, що став перлиною української пейзажної поезії. У вірші яскраво і гармонійно поєднуються людські почуття […]...
- Краса природи рідного краю ЛЕОНІД ГЛІБОВ 8 клас З раннього дитинства в серці Л. Глібова виникло тепле почуття до народних пісень, любов до рідного краю. Майбутній письменник милувався красою української природи, знаходив у ній відгук на свої душевні переживання. Його почуття відбивались у сповнених ліризмом поезіях, однією з яких є “Журба”. Витриманий у стилі народної пісні, цей твір близький до фольклору і своїм змістом. Поет милується красою природи рідного краю: Стоїть гора високая, Попід горою гай, […]...
- Образ Вітчизни в поезії “Україна” Т. Осьмачка – один з українських поетів, який мав дуже трагічну долю. Він підпадав під репресії, внаслідок чого його не друкували, рятувався від репресій, симулюючи божевілля, помер на чужині. Доля його була тяжка, але любов до України проходить червоною смужкою через усю його творчість. У Т. Осьмачки Україна – це мати, яка втрачає своїх синів і доньок. Тут поет має на увазі і голод, і кров громадської війни, що робили […]...
- Духовна та зовнішня краса в образах Мар’ї Волконської та Елен Курагіної Що робить людину щасливою? Німецький філософ Кант стверджував, що тільки свідоме слідування обов’язку. Л. Толстой вважав, що тільки в гармонії природних потреб з моральними вимогами можна здобути щастя. Саме цю думку письменник емоційно переконливо втілює в образах жінок, зокрема Мар’ї Волконської та Елен Курагіної. Чому саме ці жіночі образи такі переконливі з огляду на проблему моралі? Мабуть, тому, що в усьому вони протилежні. Для Мар’ї дотримуватися моралі було не важче, […]...
- Духовна та зовнішня краса в образах Мар’ї Болконської та Елен Курагіної Що робить людину щасливою? Німецький філософ Кант стверджував, що тільки свідоме слідування обов’язку. Л. Толстой вважав, що тільки в гармонії природних потреб з моральними вимогами можна здобути щастя. Саме цю думку письменник емоційно переконливо втілює в образах жінок, зокрема Мар’ї Волконської та Елен Курагіної. Чому саме ці жіночі образи такі переконливі з огляду на проблему моралі? Мабуть, тому, що в усьому вони протилежні. Для Мар’ї дотримуватися моралі було не важче, […]...
- Краса і щирість почуттів в ліриці Василя Симоненка Справжнього поета народжують гнів і любов. Гнів і любов народили Василя Симоненка. Великий, праведний гнів проти приниження людини, знищення її людської гідності. Тому, можливо, центральною в творчості поета вважається патріотична тема – любові до України, її безталанного народу, віра у світле майбутнє, де будуть вічно жити радість і кохання. Ліричне слово Василя Симоненка – справжнє коштовне надбання, воно сяє всіма мальовничими гранями. Поет не думав про літературну славу – вона […]...
- Сила народного духу в повісті О. Довженка “Україна в огні” Із творів Олександра Довженка, із його фільмів та щоденникових записів доходимо висновку, що найбільше ця непересічна людина любила свій народ і правду, сувору і водночас героїчну правду життя. У кіноповісті “Україна в огні” показано саме таку правду про страшні часи Другої світової війни на території України. Повість була заборонена, Довженка звинуватили в усіх “смертних гріхах”, в тому числі в націоналізмі, викривленні дійсності тощо. Не так легко було митцеві не зламатися […]...
- Ліричний герой поезії О. Блока І. Олександр Блок – поет, наділений божественним даром. ІІ. Особливості ліричного героя О. Блока. 1. Входження Блока в літературу як співця “туманної любові, неземної і піднесеної” . 2. Драматична суперечка ліричного героя з вульгарним буржуазним побутом, 3. Ускладнення інтимних переживань ліричного героя. 4. Почуття любові і співчуття до ближнього. 5. Ліричний герой Блока. ІІІ. Блок – великий поет, поет витонченої гармонії....
- Народнопісенні традиції у поезії Роберта Бернса Надзвичайно велика популярність творів Бернса на батьківщині була зумовлена єдністю творчості поета з народнопісенними традиціями Шотландії. Пісні предків співали майбутньому поетові, коли він був ще в колисці. Хлопчиком він ріс серед народнопоетичних образів. Саме в народній творчості він знайшов ту живу основу, спираючись на яку, міг іти далі. Його власні пісні відразу стали популярними серед народу, який усією душею сприйняв їх. Ці пісні звучали йому назустріч із вуст женців, в’язальниць […]...
- Міць Гектора й сила Ахілла Історія народу, як правило, починається з фантастичних переказів міфів і гарних легенд. У цих утворах завжди заховане зерно історії, облямоване й прикрашене фантазією Уже в першому тисячоріччі до нашої ери стародавні греки слухали римовані історії про троянську війну й пригоди хитромудрого Одиссея. Учені довгий час уважали, що події, які описані в епічних поемах “Илиада” і “Одиссея”, більше міфологічні, чим історичні. Авторство цих поем приписувалося давньогрецькому мандрівному співакові Гомеру. А в […]...
- Але чому краса у новому мистецтві не радісне, а “сумне” явище? Аналіз вірша “Падло” Щоб дати відповідь на це запитання, я пропоную уважно прочитати один із найбільш скандальних віршів Ш. Бодлера “Падло”. Аналіз вірша “Падло” Учитель читає вірш. Падло Пригадайте, кохана, той ранок погожий І те літо чудове, ясне, Як при стежці крутій на гранітному ложі Ми побачили падло страшне. Розчепіривши ноги в повітрі, недбало, Наче жінка цинічна, ласна, Воно черево жовте своє оголяло, Й парувала відтіль трути на. І розпечене сонце днювало на […]...
- Краса врятує світ Хто відчув насолоду мистецтва, Для того вже інші насолоди не існують. А. П. Чехов Сонет “До прекрасного” Вільяма Вордсворта, видатного англійського поета-романтика, розкриває перед читачем сутність мистецтва в житті людства, його функцію у формуванні “прекрасних” рис людини. Вірш починається словами: “Святе мистецтво! В пензлі чи пері…” Автор визначає мистецтво як “святе”, бо вважає, що воно має якусь вищу силу та може увінчати будь-яку мить: чи то хмарина, що пливе в […]...
- Зовнішня і внутрішня краса людини Краса людини. У чому вона? У гарному волоссі, тонкій талії, у ході, легкій, як вітер, у очах… Очі. У них небокраєм сходяться зовнішня і внутрішня краса людини. Недаремно ж кажуть, що очі – дзеркало людини, у них можна побачити душу, її красу. І не через довгі пухнасті вії, не через безодню блакиті очей. А тому що вони вміють говорити і сказати можуть більше, аніж мовлення. У цьому контексті доречним буде […]...
- Сила Лесі Українки Леся Українка належить до тих літературних постатей, що не зразу знаходять читача і не зразу стають популярними. “Бути голосом, волаючим у пустині без відгуку, все-таки нікому не весело, хоч би він мав і так мало претензій на популярність, як я”,- писала авторка “Лісової пісні” своїй матері. Чому ж так стримано приймала публіка і критика її твори? У житті і творчості вона шукала споріднених душ людей орлиного лету і сильного духу, […]...
- Зображення Т. Шевченком тяжкого життя селян-кріпаків у поезії “І виріс я на чужині” У поезії “І виріс я на чужині” Шевченко відтворив враження від перебування в селі Кирилівці під час першої подорожі на Україну у 1843 році. Поет згадує рідне село, говорить про всю Україну. Він протиставляє чудовій українській природі тяжке життя поневоленого народу. Тарас Шевченко із захопленням говорить про рідний край. Його мальовничі пейзажі приваблюють Шевченка і як патріота, і як художника: …Одинокому мені Здається – кращого немає Нічого в Бога, як […]...
Categories: Твори з літератури