Якщо сучасна людина знає легенди та історію народів, які давно щезли, їх закони, філософію та науку, якщо твори античних письменників дійшли до нащадків та стали початком, витоком європейських літератур, то відбулося це тільки тому, що слово усне перетворилося на Письменне Слово. Воно викарбувало людську пам’ять і пронесло те, що пам’ять зберегла, крізь час. Пожежі та потопи, землетруси та війни, виверження вулканів, які поглинули міста та квітнучі провінції, зміна формацій і релігій, нашестя варварів, релігійний та політичний фанатизм винищували книгу. Але знищити її не змогли.
Значить, є у книзі те, що не дає їй загинути, є та магічна сила слова, яка переживає тисячоліття. Про це замислювались та писали у всі часи. Це і зараз цікавить і письменників, і читачів.
Сократ був проти Записаного Слова, але ніколи не дійшли б до нас думки Сократа, якби їх не записали його учні. “Ліками від людської немочі” назвав письменник Іоанн Солсберійський багато століть потому книги. За більш ніж дві тисячі років, які пройшли з часів Сократа та Платона до наших днів, від рукописних сувоїв до напечатаних у друкарні книжок, змінювалось, звісно, і ставлення до книги, розуміння її місця у житті, її соціальної, духовної, естетичної та філософської ролі. Воно й не могло бути однаковим, наприклад у Афінах за часів Платона, де, хоча й було багато освічених людей, які зналися на науці та мистецтві, основною формою здобуття знань було усне спілкування, та в елінистичну епоху, коли книга стала необхідним джерелом здобуття знань про світ, який розширився. Ця історична потреба у книзі і породила безліч книг.
Виникли неперевершені центри науки та культури – Александрійська та Пергамська бібліотеки. Александрія стала науковим та видавничим центром, де книгу досліджували, вивчали, звідки переписані книги розповсюдились усім цивілізованим світом. У Даньому Римі, наприклад, у ІІ-І століття до н. е. книгозбирання було розповсюдженим захопленням, у самому Римі та в інших містах з’явилась безліч бібліотек {власних та публічних), у часи ж раннього середньовіччя християнство знищувало античну літературу як “язичницьку”.
Але для письменників, які жили у різні часи, книга завжди була мудрістю людства, літописом цивілізації, вона увічнювала діяння людей, давала нащадкам знання та художній досвід попередніх поколінь.
Книги – кораблі думки, які мандрують хвилями часу і бережно несуть свій дорогоцінний вантаж від покоління до покоління.
Книги з давніх-давен і до сьогодні дарують безліч прекрасних вражень справжнім поціновувачам, але існують люди, для яких книжки – це тільки красиві палітурки, які прикрашають оселю. Петрарка вважав збирання книжок “не заради їх справжньої цінності, а заради корисливості” за небезпечне лихо. Книга – це невичерпне багатство, вона допомагає наочно уявити собі живий світ людей, які жили тисячу або дві тисячі років тому, світ дуже далекий, але, водночас, у чомусь і близький нам духовно.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- “Книга і комп’ютер. За чим майбутнє?” Необхідність висловлювати і передавати інформацію спричинилася до появи мови, писемності, мистецтва, книгодрукування, телебачення, обчислювальної техніки. Завдяки технічному прогресу виникли певні засоби комунікації, а разом з ними – й цінності. Першим проривом у цьому напрямі стала книга, яку споконвіку любили і поважали. Недаремно народ каже: “Книга вчить, як на світі жить”, “Книга – джерело життя”, “З книгою жити – з добром дружити”. Про роль книги в житті людини писали і майстри […]...
- Книга – морська глибина – ІІ варіант II варіант Кожна книга – це окремий світ із своїми правилами. Коли відкриваєш книгу, поринаєш у неї з головою. Якщо вона тобі цікава, то ти не бачиш і не чуєш, що відбувається навколо. У хорошій книзі глибина почуттів, подій невимірна. Відкриваєш підручник і опиняєшся на березі океану знань, накопичених людством. Якщо читаєш художню літературу, теж дізнаєшся про безліч цікавих і корисних речей. Дійсно, читання книги можна порівняти з підводним плаванням. […]...
- Чим зацікавила мене “Велесова книга” Однією з найдавніших пам’яток нашої історії є “Велесова книга” – найдревніший праукраїнський літопис на п’ятдесяти двох дубових дощечках. Оригінальність цього літопису не може не зацікавити. Особисто я була вражена мудрістю наших предків, умінням у ті далекі часи фіксувати інформацію про своє життя для нас, нащадків. Розмірковуючи над історією, яку фіксує даний літопис, я більше дізналася про релігійні вірування нашого народу дохристиянської доби. До цього часу я мало знала про рунвірівську […]...
- Книга вчить, як на світі жить Яку-небудь корисну книгу. На жаль, сьогодні дехто майже забув, що дійсно значить книга для людини. З давніх-давен у рукописних книгах накопичувався людський досвід. Ті книги мали здебільшого духовний зміст, але їхня пізнавальна цінність від цього зовсім не страждала. Гортаючи пожовклі сторінки, кожна людина могла подумки здійснити заморську подорож, навчитися краще господарювати або ж лікувати хворих. У сучасному житті ми користуємося друкованими книгами. Але роль книги не змінилася: вона лишається найрозповсюдженішим […]...
- Червона книга України Червона книга України Природа потребує людського захисту повсякчас. У 1976 році була створена Червона книга України, куди внесено ті види рослин та тварин, що підлягають особливій охороні, оскільки стоять на межі повного знищення. На жаль, ця незвичайна книга поповнюється. Зараз нараховано вже більше 300 видів тварин, яких стає все менше на території нашої країни. Серед них їжак вухатий, афаліна чорноморська, тхір степовий, пугач, гадюка степова, лелека чорний, лебідь малий та […]...
- “Велесова книга” – скрижалі буття українського народу в прадавні часи Одним із прадавніх джерел нашої історії і культури є “Велесова книга” – дерев’яні дощечки, на яких записано розповіді про життя і релігію праукраїнців. “Велесова книга” – це найдавніша слов’янська пам’ятка V-ІX століть, яка допомагає нам поглибити свої знання про те, як і чим жили наші пращури. Дерев’яні дощечки присвячені богу Велесу – заступнику українців. Дощечки з давніми письменами були знайдені 1919 року на Харківщині полковником Алі Ізенбеком, який вивіз їх […]...
- Книга в житті людини Хто з нас не любить книжок? Дійсно, важко уявити таку людину. У народі кажуть: “Хто багато читає, той багато знає”. Кожен – інтелігент, бізнесмен робітник – має хоча б невеличку особисту бібліотеку. Я досить часто відвідую районну юнацьку бібліотеку. Там завжди стоїть тиша й можна самому ходити між стелажами. Та коли уважно прислухаєшся, то можна почути, як книги пошепки розмовляють із тобою Вони розкажуть чарівну казку, цікаву повість, з їх […]...
- Подальший розвиток романтичних ідеалів у збірці Г. Гайне “Книга пісень” І. Головні особливості творчості німецького поета Генріха Гайне. ІІ. Збірка “Книга пісень” – найвагоміший твір двадцятих років XІX ст. : 1. Тема кохання у збірці “Книга пісень” . 2. Утвердження ідеалу земного кохання. 3. Опозиційні і соціально-політичні мотиви в творчості Гайне. ІІІ. Безсмертя ліричних творів Г. Гайне....
- Що таке книга у сучасному житті? Я вважаю, що книги займають важливе місце у формуванні індивідума, його духовного становища. І я не можу зрозуміти людей, які стверджують, що сьогодні можна легко обійтися без книжок. Як казав один поет, книги – це життя. І я повністю з ним погоджуюся, тому що я сам виріс читаючи літературу. Я погоджуюся з тим, що є кращі і швидші засоби здобуття інформації, але не завжди ці засоби можуть дати обширну відповідь. […]...
- Моя любима книга. Твір-міркування Книг написано дуже багато Й немає жодного людини в митрі, хто прочитав би їх усе. Книги – це історія й смаки кожної епохи. Деякі з них безнадійно тратили свою принадність, інших – актуальні й читаються з інтересом і сьогодні. Кожний письменник мріяв писати на століття, а от вийшло в нього чи ні, з’ясовується в наступних поколіннях. Я не можу сказати, що люблю якусь одну книгу. У мене їх багато, вони […]...
- Історичні пісні українців – скарбниця народної пам’яті Історія України є одним із моїх найулюбленіших шкільних предметів. І справді, хіба не захоплює сама думка про нашу давнину? Хіба людство не мріяло протягом усіх тисячоліть свого існування поринути у минуле: фантасти вигадували машину часу, на якій відсилали своїх персонажів у часи лицарства чи у далеке майбутнє, люди зачитувались історичними романами, із захопленням дивились документальні фільми… Підручники з історії пишуть поважні науковці, фільми створюють майстри своєї справи… І яким же […]...
- Чому з’явилася “Червона книга’? Кожна рослина і тварина – унікальне, неповторне творіння природи. Кожний біологічний вид, який зникне з життя, не можна відтворити ніякими зусиллями: тут безпорадні й безсилі і наукова думка, і технічний прогрес. Важко навіть уявити, що із втратою маленької квіточки або пташки ми втрачаємо часточку нашої планети, часточку життя Землі! Тому давайте замислимося, як же важливо зберегти на землі всю різноманітність життя, втіленого у травах, птахах, у столітніх дубах і маленьких […]...
- Книга – джерело знань ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ 5 КЛАС ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ Книга – джерело знань Народна мудрість говорить: на землі існують три головні цінності, три чуда: хліб, щоб народ був завжди здоровим і сильним; жінка, щоб не обривалася нитка життя; книга, щоб не обривався зв’язок часів. Наші предки шанували книгу ще з часів Київської Русі. А за князювання Ярослава Мудрого в Києві при Софійському соборі […]...
- Фольклор – скарбниця народної мудрості Усна народна творчість являє собою величезну культурно-літературну скарбницю української мови. На мій погляд, це цінне надбання, без якого був би неможливим повноцінний розвиток і становлення сучасної літератури. Якби хтось засумнівався в самобутності української культури, то найкращим аргументом була б українська народна творчість. Наші предки, створюючи приказки і прислів’я, мали на меті описати всі явища, що з ними відбувалися і передати надбаний досвід своїм нащадкам. Вони жили у гармонії з природою. […]...
- Звідки взялася книга? Читаючи книгу, ви облетите нашу країну і всю земну кулю, побуваєте на далеких планетах, зробите подорож в минуле і майбутнє, навчитеся розуміти і любити людей, їх працю. Ніщо за могутністю не може зрівнятися з книгою, що терпляче чекає на полиці. Протягни руку – і книга заговорить про те, що тобі належить дізнатися. Поторкай гладкий корінець, і запитай, звідки узялося друкарське творіння, хто його придумав, чи давно, і якими були найперші […]...
- Урок узагальнення та систематизація знань. Літературна скарбниця Книги морська глибина… Іван Франко Мета: узагальнити та систематизувати вивчений протягом року матеріал; розвивати логічне мислення, пам ять; виховувати інтерес до літератури як мистецтва слова та інформаційного джерела. Обладнання: малюнки, кросворди, інформаційні картки. Зміст уроку І. Мотивація навчальної діяльності. 1. Оголошення теми, мети, епіграфа уроку. 2. Слово вчителя. – Як у морських глибинах народжуються надзвичайної краси перлини, так у глибинах книги народжуються добрі поради. Тільки вмілий ловець може дістати з […]...
- Мова – скарбниця народного духу Мова – скарбниця народного духу Як гул століть, як шум віків, Як бурі подих – рідна мова, Вишневих ніжність пелюстків, Сурма походу світанкова, Неволі стогін, волі спів, Життя духовного основа. М. Рильський Є різні люди, різного культурного рівня і по-різному вони ставляться до мови свого народу. Одні розуміють всю глибину значення мови в житті народу, тому плекають її і дбають про неї, невпинно збагачують свій словник, фразеологію, підвищують мистецтво спілкування. […]...
- Книга в XXІ столітті – виняток чи повсякдення? Книги – морська глибина. Хто в них пірне аж до дна, Той, хоч і труду мав досить, Дивнії перли виносить… – Писав Іван Франко. Книги зберігають для людства чарівний світ добра й краси, вони можуть навчити великих тайн, окрилити мрію. Не так уже давно, наприкінці XX століття, вчені прогнозували зникнення книжкової культури взагалі. Мовляв, навіщо книги з паперу, якщо тепер існує можливість всю Національну бібліотеку записати на один кристал! Так, […]...
- Хто ми й куди йдемо – Велесова книга “Хто ми й куди йдемо” “Я присвячую цю книгу Богу Велесу, вищій силі, яка нас захищає”. Ця присвята на дощечці 2 невипадкова, тому що Бога Велеса слов’яни вважали своїм заступником у господарській діяльності: він навчив їх розводити худобу та обробляти землю. На дощечках 1, 2А, 4Г “Велесової книги” описані події, які відбувалися на території Русі – у степах від Карпат до Дону та у Криму. Книга розкриває суспільний устрій слов’янських […]...
- Релігійно-міфологічний досвід людства в поезії Богдана-Ігоря Антонича Релігійно-міфологічний досвід людства в поезії Богдана-Ігоря Антонича “Його життя було коротке й високе, як міст над вузенькою штольнею гірської безодні. Хмари сумніву і зневіри сповивали його не раз, але не завадили сміливим думкам філософа і поета переходити по ньому, дивитися з нього наокіл і шукати взором днища світу”, – сказав про Богдана-Ігоря Антонича Дмитро Павличко. Творчість Антонича – цілісний, складний і цікавий світ інтелектуала, котрий за 27 років свого життя […]...
- “Казка” – “народна книга” Народна книга. Тісно пов’язана з казкою, проте зовсім інший жанр є народна книга. Термін “народна книга” потребує пояснення. У Західної Європи під цим маються на увазі друковані повісті фольклорного походження, оброблені у вигляді романів. У Німеччині вони з’являлися починаючи з XVІ століття. До них належать такі твори, як “Фауст”, “Фортунат”, “Роберт-дьявол”, “Прекрасна Мелюзина” тощо. п. Спеціальну статтю про ці книгах написав молодий Ф. Народна книга виникла як продукт міської культури […]...
- Книга – морська глибина Книга живе поряд з людиною усе життя. Незважаючи на те, що зараз з’явилися телевізори та комп’ютери, вони не можуть замінити книжку. Коли я читаю книгу, занурююсь в її глибину, то розумію, скільки всього вона може у собі вмістити. Вона пробуджує мою уяву, кличе її до дії. Саме через читання книг у мене з’явилась мрія, навіть кілька мрій, які я хочу неодмінно здійснити у майбутньому. Чим більше я читаю, тим глибше […]...
- Мова – скарбниця духовності народу Мова народу – найкраще з квітучого його духовного життя, що ніколи не в’яне й вічно знову розпускається. Ще В. Сухомлинський писав, що рідна мова – то неоціненне духовне багатство, в якому народ живе, передає з покоління в покоління свою мудрість і славу, культуру і традиції. Бо в рідному слові народ усвідомлює себе як творчу силу. Слово рідної мови – могутній – засіб передачі історичного, культурного, морального, естетичного, побутового досвіду народу. […]...
- Що мені розповіла стара книга У нашій домашній бібліотеці багато книг. Це повісті, романи, драми, багато поетичних збірників. Бери будь-яку і читай. Коли я хворію і лежу вдома, то з задоволенням читаю книги про подорожі й пригоди. Багато книг з нашої бібліотеки були куплені ще моїм прадідом. На одній із них зберігся його іменний напис, зроблений у день народження моєї прабабусі майже піввіку тому. Це двотомник Олександра Дюма “Граф Монте-Крісто”. Книга у твердій темно-зеленій оправі, […]...
- Народні Легенди – Скарбниця первісних уявлень українців про Всесвіт і людину Народні легенди – скарбниця первісних уявлень українців про Всесвіт і людину Чому одні дерева восени скидають листя, а інші лишаються зеленими протягом року? Чому сонце щоранку сходить в тому самому місці і щовечора ховається за тими самими пагорбами? Звідки береться вода у струмочку і куди вона потім тече? І чому? І що було спочатку, коли не було ще ані курки, ані яйця – нічого? Тисячі років тому на ці запитання […]...
- Тривоги за долю людства у романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита” Тривоги за долю людства у романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита” Булгаков працював над романом “Майстер і Маргарита” майже п’ятнадцять років. Ретельно змальовував характерні риси персонажів, добирав деталі – змістовні й виразні, мішав епос із лірикою, а драму з гротеском. Вдосконалював образну систему, відкидав зайве, втілюючи свою відчайдушну надію на те, що рукописи не горять, а люди залишаються людьми – що б із ними не робили. Тому роман і здається […]...
- Скарбниця спогадів про власне дитинство Оповідання “Федько-халамидник” В. Винниченко написав десь у 30-літньому віці. Але назавжди залишив у своїх спогадах ті чарівні роки. Мав добру пам’ять, рано навчився читати, – сталося це непомітно для його рідних. Можливо, що першим “букварем” для цього були принесені братом Андрієм афіші, з яких він, гравсь, вирізав літери, клеїв їх на стінку, питаючи у дорослих, що то за буква. Мити почав, ще будучи дитиною. Надзвичайно любив волю, рух, був гордим, […]...
- “Книга пісень” – лірична сповідь Гейне Справжнього поета можна порівняти з натягнутою струною на скрипці буття. Дотик – і заспіває, заплаче душа поета. А людям залишаються вірші… Генріх Гейне стояв біля витоків романтизму, був його фундатором разом із Байроном, Міцкевичем, Пушкіним, Шевченко. У кожного з цих поетів була своя книга, що принесла світову славу. Для Гейне це була збірка поезій “Книга пісень”. До збірки увійшли вірші, створені протягом 1816-1827 років. Переважна їх більшість написана в дусі […]...
- Перша книга Максима Рильського Перша книга Поета з’явилася в період реакції після поразки першої російської революції. Молодому поетові, який зазнавав на собі різних ідейних впливів, важко було розібратися в політичних подіях, літературній боротьбі, яка тоді точилася між демократичною реалістичною літературою, з одного боку, та різними занепадницькими течіями, – з другого. Складними для Максима Рильського були і часи імперіалістичної та громадянської воєн, які по суті тоді не знайшли відображення в його творчості. Саме цим можна […]...
- Книга приповістей Соломонових Книга приповістей Соломонових Книга приповістей Соломонових – це твір, у якому викладені основні моральні засади людства. У приповістях Соломонових йдеться про зв’язок між батьками і дітьми: батьки передають свій життєвий досвід дитині, і це допомагає їй знайти власний життєвий шлях. Тому основою нормального розвитку людського роду має бути повага дітей до батьків. Ще одним положенням, викладеним у Книзі, є положення про необхідність робити добро і допомагати тим, хто потребує допомоги, […]...
- Книга – мій друг і порадник У жодному місці я не читаю з таким задоволенням книги, як у бабусиному будинку з мансардою. Саме там, у мансарді, житловому приміщенні на горищі під схилом даху, знаходиться домашня бібліотека. Моя бабуся – вчителька і збирала свою бібліотеку довгі роки, ще будучи студенткою. Коли я приходжу в гості до бабусі і піднімаюся в мансарду, я беру в руки книгу Жуля Верна “П’ятнадцятирічний капітан”. Мені здається, що мансарда – це рубка […]...
- “Велесова книга” – язичницька пам’ятка дохристиянської доби Серед давньоукраїнських язичницьких племен богом достатку, худоби, торгівлі вважався Велес, чиїм іменем присягалися наші пращури укладаючи угоди з греками. Його ім’я часто згадується на дерев’яних сторінках найстарішого українського літопису дохристиянської доби, складеного у IX і переписаного таким самим способом і на такому самому матеріалі у XVI століттях. Тому ця безцінна пам’ятка не тільки української та загальнослов’янської, ай світової культури увійшла в історію літератури під назвою “Велесова книга”. Прадавній часопис розповідає […]...
- Релігійно-міфологічний досвід людства в поезії Антонича “Його життя було коротке й високе, як міст над вузенькою штольнею гірської безодні. Хмари сумніву і зневіри сповивали його не раз, але не завадили сміливим думкам філософа і поета переходити по ньому, дивитися з нього наокіл і тукани взором днища світу”, – сказав про Богдана – Ігоря Антонича Дмитро Павлнчко. Творчість Антонича – цілісний, складний і цікавий світ інтелектуала, котрий за 27 років свого життя спромігся досягти того, що інші […]...
- Книга в XXI столітті – виняток чи повсякдення? Книги – морська глибина. Хто в них пірне аж до дна, Той, хоч і труду мав досить, Дивнії перли виносить… – Писав Іван Франко. Книги зберігають для людства чарівний світ добра й краси, вони можуть навчити великих тайн, окрилити мрію. Не так уже давно, наприкінці XX століття, вчені прогнозували зникнення книжкової культури взагалі. Мовляв, навіщо книги з паперу, якщо тепер існує можливість всю Національну бібліотеку записати на один кристал! Так, […]...
- Книга – мій вірний друг і порадник Книга – це скарбниця знань, яка містить духовні надбання багатьох попередніх поколінь. У моєму житті книга завжди посідала важливе місце. Я пам’ятаю враження раннього дитинства, коли я познайомився зі своїми першими книжками – українськими казками – які мені читала мама. Згодом, навчившись читати, я відкрив для себе захоплюючий та дивовижний світ, який дарують нам книги. Які це прекрасні відчуття – розгорнувши милі сторінки, поринути у світ, який створив письменник своєю […]...
- Треба зберегти світ людства у казці-притчі “Маленький принц” Епіграф: Треба зберегти цей світ для тих, хто ще тільки народився, треба захистити цей світ від сваволі, дурості, пожежі. Анатолій Маркуша, російський журналіст XX ст. У книзі “П’ять образів Сент-Екзюпері” біограф письменника Жорж Пелісьє писав: “…Антуан. котрий ніжно любив цю свою книжку, був невдоволений у ній одним: “тут забагато планет”, казав він, інакше кажучи, він залюбки скоротив би міжпланетні мандри Маленького принца або хоча б частину з них: я знаю, […]...
- Роль книги в житті людини Книга супроводжує людину протягом усього життя: перші книги – альбоми казок, розмальованки, перші дитячі вірші. Ми полюбили їх, а через них почали звертатися до інших книг. Книги – наші вірні порадники, вони вчать нас мислити, відкривають нам невідоме. А тому роль книги в житті людини дуже велика: своїй грамотності, освіченості ми зобов’язані книзі. Вона вчить нас бути чесними, працьовитими, любити свій край, поважати людей. Книга переносить нас в інші країни, […]...
- Книга Псалмів – виклад моральних норм поведінки Коли я вперше відкрив Біблію на Книзі Псалмів, я вже дещо знав про цей твір. Мені розповідали, що псалми – це виклад норм поведінки, морально-етичних норм нашого життя тощо. Тож я розраховував побачити чергові нудні і порожні морально-етичні повчання… Звісно, не можна було так думати, але я так думав. Проте після прочитання вже перших сторінок, я спіймав себе на думці, що мене вражають і зачіпають за душу прості, на перший […]...
- Вічні трагедії людства На початку XVІІ століття відбулося зіткнення старого світу, в якому панували феодальна темрява і жорстокість, і нового світла, яким керують згубні пристрасті і сила золота. Спостерігаючи за зіткненням двох зол, гуманісти того часу поступово втрачали віру в добро, справедливість і дружбу. Англійський драматург У. Шекспір присвятив трагедію “Гамлет” саме цій зміні епох. Головний герой трагедії – принц Данський Гамлет, типовий інтелігент-гуманіст епохи Відродження. Він щиро вірить у людину. Гамлет – […]...
- “Книга пісень” – інтимна сповідь Ф. Петрарии Кохання – найсвітліше людське почуття, що робить життя наповненим і змістовним. Воно надихає закоханих на благородні подвиги, на створення шедеврів мистецтва, витончені вірші. Італійський поет Ф. Петрарка одного весняного дня зустрів у церкві Св. Клари в Авіньйоні прекрасну незнайомку. Лаура, так звали цю вродливу жінку, полонила душу і серце поета. Він покохав її й оспівував свою Лауру протягом двадцяти одного року за її життя та ще десять років після смерті […]...
Categories: Твори з літератури