І. Реальність і казка у “Вечорах на хуторі біля Диканьки”. 1. Ліричний образ України – реальність. 2. Казковість – форма подання матеріалу. ІІ. Значення “Вечорів на хуторі біля Диканьки”.
ІІІ. Мова “Вечорів на хуторі біля Диканьки”. Казка і реальність. ІV.
Фантастичність – спосіб оцінки життєвих явищ..





Related posts:
- Твір за повістями “Вечори на хуторі біля Диканьки”, “Миргород” Витоки творчості Миколи Гоголя – в українській культурі. Українець за походженням, він з дитинства добре знав українські казки, пісні, бувальщини. Саме вони насичували його уяву, що створила прекрасні “Вечори на хуторі біля Диканьки”, “Миргород”. Образ України мимоволі уявляєш собі, читаючи твори М. Гоголя. Як справжній дослідник, він ознайомлює читача з мовою, якою говорять біля Диканьки, навіть подає словничок найбільш уживаних слів. Описує природу, розповідає про людей, їхні звичаї, вірування. І […]...
- Український колорит у “Вечорах на хуторі біля Диканьки” Миколи Гоголя Із “Вечорів на хуторі біля Диканьки” розпочалося справжнє визнання таланту Миколи Васильовича Гоголя. Ця книга здіймала високі хвилі здивування, захоплення читачів і шанувальників творчості письменника, заздрості талановитих і успішних колег. Усі очікували нових естетичних чудес від цього настирного і честолюбного українця. Читачі захоплювалися грандіозним міфологічним світом “Вечорів на хуторі…”, “Тараса Бульби”, ірреальне і реальне, уявне і фактичне, історичне минуле і сучасність творили індивідуальний світ письменника. У творчості Миколи Гоголя Україна, […]...
- Побутовий і моральний елемент в “Вечорах на хуторі біля Диканьки” “Страшна помста”- єдина в “Вечорах на хуторі” історична повість. Письменник малює в ній бурхливу епоху боротьби українського народу за свою незалежність із польськими феодалами – боротьби, у якій український народ звернувся до немочі й підтримки російського народу. У цій повісті Гоголь передає стародавню народну легенду, рас…, що каже про страшний злочин зрадника своїй батьківщині – огидного чаклуна Незважаючи на фантастичний елемент, у повісті відбилися реальні історичні події боротьби козацтва v […]...
- “Повести, службовці продовженням “вечорів на Хуторі біля Диканьки” – такий підзаголовок “Миргорода” И змістом і характерними рисами свого стилю ця книга відкривала новий етап у творчому розвитку Гоголя. У зображенні побуту й вдач миргородських поміщиків уже немає місця романтиці й красі. Життя людини тут обплутана павутиною дріб’язкових інтересів. Немає в цьому житті ні високої романтичної мрії, ні пісні, ні натхнення. Отут царство користі й вульгарності В “Миргороді” Гоголь розстався з образом простодушного оповідача й виступив перед читачами як художник, сміло вскривающий соціальні […]...
- Образ України у творчості М. Гоголя І. Витоки творчості Миколи Гоголя – в українській культурі. ІІ. Україна й українці у творах М. Гоголя. 1. Український світ у “Вечорах на хуторі біля Диканьки” . 2. Відображення історії українського народу у повісті “Тарас Бульба” . ІІІ. Україна – самобутня країна із самобутнім народом....
- Весілля на хуторі В 1843 році приїхав у гостину до батьків на хутір Мотронівку майбутній редактор “Основи” В. Білозерський, а з ним його товариш – П. Куліш. Після того П. Куліш часто приїжджав сюди, мав навіть для себе окрему світлицю, щоб тут писати. Для панянок Білозерських він склав тут популярну історію України, а в січні 1847 року відбулося вінчання П. Куліша і Олександри Білозерської, майбутньої української письменниці Ганни Барвінок. Боярином на весіллі був […]...
- “Деревенские русские люди” у вірші М. Некрасова “Роздуми біля парадного під’їзду” І. Народ – головний герой творів М. Некрасова. ІІ. Концентрація болю й емоцій поета у вірші “Роздуми біля парадного під’їзду”. 1. Співчуття тяжкій долі народу. 2. Заклик поета прокинутися і звільнитися від знущань і приниження. Тема народу – стара, реалії – нові. . І лише мудрі люди до кінця усвідомлюють, що безсловесність натовпу – нетривка і оманлива.)...
- Валідність тестів з предметів літературного циклу Питання валідності тестових завдань є ключовим, оскільки врешті-решт тестування повинно давати повноцінні, загальновизнані оцінки реального стану навчальних досягнень школярів з конкретних предметів. Тому вчителю слід звернути увагу на те, щоб тестові завдання охоплювали не окремі, а всі розділи й компоненти шкільної програми, до того ж пропорційно до кількості часу, відведеного на їх вивчення в навчальному процесі. Так, якщо певна тема вивчається протягом значно більшого часу, ніж інша, то й кількість […]...
- Особливості тестування з предметів літературного циклу Предмети літературного циклу відрізняються від т. зв. курсів основ наук, тобто “точних”, формалізованих навчальних дисциплін передовсім тим, що у своїх витоках мають два різних джерела. З одного боку, вони, як і згадані “точні” предмети, закорінені у “високій науці” – літературознавстві. Але, з другого боку, художня література є мистецтвом, органічною складовою системи мистецтв, тому її часто називають мистецтвом слова. Така специфіка української та зарубіжної літератури дає супротивникам тестування підстави для підтримання […]...
- Прекрасний образ України у творах Гоголя До роботи над повістями “Вечорів на хуторі…” Гоголь приступився незабаром після приїзду в Петербург. Закінчивши Ніжинську гімназію вищих наук, він приїхав у столицю, мріючи “зробити життя свою нужною для блага держави”. Їм володіла палка мрія: принести користь людству, надійти на службу, що могла б дати “просторе коло дій”. Але Петербург неласкаво зустрів молодого провінціала. Гоголь протягом довгого часу не міг знайти служби й змушений був тягнути тяжке існування. Нарешті він […]...
- “Посіяла мати чорнобривці біля хати” Україна – наша рідна країна. Це та земля, де ми народилися і живемо. Це земля наших батьків, дідів і прадідів. Усім нам безмежно дорога наша мати Україна, і хоч би куди закинула доля українця, його душа залишається тут, де “тихі води і ясні зорі”, де народна пісня бринить найглибиннішйми почуваннями, а чорнобривці народжують у пам’яті найдорожчий образ матері. Споконвіку українці кохалися у квітах. їх завжди сіяли біля хати, у дворі, […]...
- Оповідання Бабеля із циклу “Конармии” Оповідання із циклу “Конармии” почали публікуватися в 1923 році. Але створювалися вони вже в 1920-м. Різні по матеріалі, вони відкривали мир новий і несподіваний “Конармия” відкривається переможним оповіданням “Перехід через Збруч” . Але з перших же фраз на радість перемоги лягають якісь дивні відблиски. “Поля пурпурного маку,- піднесено починає автор,- цвітуть навколо нас, полуденний вітер грає в жовтіючому житі, незаймана гречка встає на обрії, як стіна далекого монастиря”. Здається, природа […]...
- Відпочинок біля моря Минулого літа мені пощастило відпочити біля Каспійського моря. Наші знайомі їхали до Дагестану своєю машиною й запропонували мені поїхати з ними. Шлях був неблизький. Ми перетнули україно-російський кордон і рухалися до Дагестану, де ми планували відпочити біля моря. Минули Ростовську область, Ставрополля. Липнева спека навіть ховрашків виганяла з нір, і вони стовпчиками стояли в степу, начебто спостерігали за рухом нашої машини. От і Дагестан. Попереду засинів Каспій. Я проводила практично […]...
- Вірш “На залізниці” із циклу віршів А. Блока “Батьківщина” Виходячи із цього, можна припустити, що мовлення в даному вірші піде про Росію. Хто вона, Росія. Дівчина, що лежить під насипом, у рові некошеному, у кольоровій хустці, на коси кинутому, гарна й молода. Вона роздавлена любов’ю, брудом иль колісьми все больно. Невже це ніколи велика Росія. Уже в другому чотиривірші Блок повертає нас у минуле, коли ця дівчина, про яку нам дуже мало відомо, “ішла ходою чинною”. У більшій частині […]...
- “Він так і залишився холодним уламком біля гарячого серця дівчини” П’єсу “Пігмаліон” Б. Шоу написав, орієнтуючись на античний міф про Пігмаліона. На далекому острові Кіпрі жив цар Пігмаліон, якому було дароване богами вміння вирізьблювати. Талановитий володар острова насолоджувався красою природи, умів виробляти чудові витвори, але мав одну дивну рису – він ненавидів жінок. Одного разу він вирізьбив із слонової кістки скульптуру жінки. Статуя була така прекрасна, що Пігмаліон закохався у власний витвір. Дні і ночі просив Пігмаліон богиню Афродіту, щоб […]...
- Єдність циклу оповідань І. А. Буніна “Темні алеї” Книгу “Темні алеї” прийнято називати “енциклопедією кохання”. І. А. Бунін у цьому циклі оповідань намагався показати відносини двох з різних сторін, у всьому різноманітті проявів. “Темні алеї” – улюблене дітище письменника, створюване багато років. Тут втілилися роздуми автора про любов. Це була та тема, якої Бунін віддавав усі свої творчі сили. Книга настільки ж багатогранна, як сама любов. Назва “Темні алеї” взято Буніним з вірша М. Огарьова “Звичайна повість”. Мова […]...
- Біля ріки Біля ріки Ми розташувалися на березі ріки. Так приємно дивитися в далечінь, що міниться в блакитному мареві. Здається, сонце ніяк не може намилуватися красою української природи. Розфарбувавши захід у багряний колір, сонце повільно залишає свої володіння. Все вщухло. Спізнюючись у своє гніздечко, ледь помітна птаха безшумно пролітає в пітьмі. Невгамовний коник-стрибунець ще тріскотить у траві, але його денна пісня незабаром замовкне. Ми чекаємо на появу місяця. Посвітлішало. Над рікою повисло […]...
- Народні думи невільницького циклу Народ створив багато дум про турецько-татарську неволю. У них на повний голос звучить невимовна туга за рідним краєм, за “ясними зорями”. Серед дум невільницького циклу помітне місце належить думі “Маруся Богуславка”. Твір утверджує високу патріотичну свідомість, вірність батьківщині, глибоке розуміння обов’язку людини перед громадою, поняття совісті і моралі. Особливо хвилює нас образ турецької полонянки Марусі Богуславки, яка турбується про долю своїх співвітчизників і випускає їх на волю. Маруся – дівчина […]...
- Поетичні образи циклу “Україно моя!” Поезія А. Малишка періоду Другої світової війни – це різноманітні за змістом і художніми образами поезії, у яких і заклик до боротьби з фашизмом, і розповіді про подвиги та трудові будні, картини боїв та гіркота відступу. Ці твори сприймаються як сповідь поета-воїна, що жив одним життям із мільйонами інших людей і розділяв із ними і радощі, і горе, страждання і надію на розгром ворога і звільнення рідних земель. Цикл віршів […]...
- Народнопоетична основа поезій циклу І. Франка “зів’яле листя” Збірка “Зів’яле листя”, мабуть, найліричніша у поезії І. Франка. Це щоденник особистих почуттів героя, наділеного живою душею, освіченою, розумною, та разом із тим неможливо не помітити міцної народнопоетичної основи віршів. У чому ж вона проявляється? У першій частині циклу “Зів’яле листя” бачимо традиційні образи-символи: Безмежнеє поле в сніжному завою, Ох, дай мені обширу й волі! Я сам серед тебе, лиш кінь підо мною І в серці нестерпнії болі. Образ самотнього […]...
- Образ України у творчості Миколи Гоголя Микола Гоголь – геніальний російський письменник. Але витоки його творчості – в українській культурі. Українець за походженням, він з дитинства добре знав українські казки, пісні, бувальщини. Саме вони насичували його уяву, що створила прекрасні “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”, “Миргород”. Образ України можна легко уявити собі, читаючи твори М. Гоголя. Як справжній дослідник, він знайомить читача з мовою, якою говорять “поблизу Диканьки”, навіть подає словничок найбільш уживаних слів. Описує природу, […]...
- Твір-нарис із циклу “Митці рідного краю’. “Людина, яка була театром” Твір-нарис із циклу “Митці рідного краю”. “Людина, яка була театром” Творчість кожного справжнього митця невіддільна від часу, на який вона припадає. У ній так чи інакше відбиваються суспільні ідеї, історичні події, громадські пристрасті. Але є митці особливої долі й особливого життєвого призначення. Їм судилося жити і діяти на стрижні суспільного і художнього життя, відбиваючи у своїй творчості найістотніші, найсуттєвіші тенденції розвитку духовної культури. До таких митців належав Лесь Курбас. Коли […]...
- Образ України у творчості М. В. Гоголя Микола Гоголь – геніальний російський письменник, але витоки його творчості – в українській культурі. Українець за походженням, він із дитинства добре знав українські казки, пісні, бувальщини. Саме вони насичували його уяву, що створила прекрасні “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”, “Миргород”. Гоголь створює не просто народні характери, а саме образ України, своєрідний материк на карті всесвіту, де центром, є Диканька. Він відкриває цей материк для усього людства. Як справжній дослідник, знайомить […]...
- На сонці тепло, а біля матері добре Чи є почуття більш світле й ніжне, ніж любов до матері? Чи є в людини друг, вірніший та відданіший за рідну матір? Мама завжди, з самого дитинства, поруч, добра, ласкава, привітна. Це вона годує й пестить немовля, піклується про нього ще до його народження, потім вчить дитину розмовляти, читати, писати. Це вона більше за всіх хвилюється, коли дитина йде до школи – чи все буде добре, чи даватимуться науки, чи […]...
- Вираження глибин національного духу у творчості М. В. Гоголя Великі Сорочинці – місце народження М. Гоголя. Саме тут, у скромному будиночку повітового лікаря М. Трохимовського І квітня 1809 року народився майбутній письменник. З Україною пов’язане не тільки дитинство Гоголя, а і його юність та зрілі роки. Чарівна природа України – це була та реальність, яка плекала його поетичний геній, схиляла до роздумів, несла в собі для художника магію й чари життя. А ще дуже добре знав і любив Микола […]...
- Провідні мотиви циклу віршів “В казематі” – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Неласкава доля Тараса Шевченка подібна до долі України. Однак, незважаючи на муки і переслідування, із серця поета виринали слова: “Караюсь, мучусь, але не каюсь”. Перебуваючи в Орській фортеці, Тарас Шевченко створив 13 віршів, які потім об’єднав у цикл “В казематі”. Майже всі поезії, що увійшли до цього циклу, пройняті мінорним настроєм, таким чином, цикл відображає духовний стан ув’язненого поета. Своєрідним заспівом, ліричною увертюрою до […]...
- М. Гоголь і Україна “Между тем черт крался потихоньку к месяцу и уже протянул было руку схватить его, но вдруг отдернул ее…” Кому не відома ця історія, описана Гоголем у повісті “Ніч перед Різдвом”? Події, пов’язані з викраденням місяця, який чорт умудрився покласти до кишені, відбуваються на українському хуторі біля Диканьки. Гоголь так і назвав цикл повістей: “Вечора на хуторі біля Диканьки”. У цих творах він створив поетичний образ України, овіяний повір’ями і легендами. […]...
- Зображення народного життя в повісті Ніч перед Різдвом Гоголя Н. В Цикл “Вечора на хуторі біля Диканьки” складається з окремих повістей, зібраних, а потім і виданих від імені пасічника Рудого Панька. Кожна повість має свій власний цікавий сюжет, своїх героїв, але художні принципи зображення народного життя ті самі у всьому циклі. Їх можна розглянути на прикладі повести “Ніч перед Різдвом”. Тема даної повісті – зображення народного життя, життя вільних, ще не закріпачених українських козаків. Час дії “Ночі… ” – царювання Катерини […]...
- Анотація до вивчення твору Миколи Гоголя “Мертві душі” Розміщено від Tvіr в Среда 26 мая Анотація до вивчення твору спрямовує вчителя на застосування шляху аналізу “слідом за автором”. Саме уважно читаючи і аналізуючи визначені вчителем ключові епізоди, можна ефективно домогтися розуміння зазначених в анотації положень: “Соціально-історичний та філософсько-етичний аспект аналізу російського життя. Критика кріпосництва, галерея поміщицьких типів Сутність авантюри Чичикова, функції його образу в розвитк сюжету. Жанр і композиція твору. Ліричні відступи, особливою гоголівського сміху, роль портрета, інтер’єра, […]...
- Фантастичне та комічне у повісті М. Гоголя “Ніч перед Різдвом” Чарівна ніч перед Різдвом в однойменній повісті М. Гоголя починається з фантастичної події. Із труби однієї з хат повалив чорний дим і разом із ним вилетіла верхи на мітлі відьма. Там, де вона пролітала, зірки зникали одна за одною. Незабаром відьма набрала їх повний рукав. Чорт, що також з’явився у нічному небі, обпікаючи руки, схопив місяця та й сховав його до кишені. І тому зробилося так темно, що нічого вже […]...
- Літературна алея Є у старому центрі Харкова невеличкий сквер, де, здається, застиг час. Височать поруч величезні будинки, мчать авто, вирує поруч центральна вулиця майже двохмільйонного міста. А тут, за чавунним плетивом невисокого паркана, вузька смужка зелені, лавочки. Навіть не сквер у звичайному уявленні – просто алея. Від Сумської до Пушкінської. Невеличка, навіть прозора взимку та ранньою весною. Це якщо дивитись зовні, з боку міста. А коли ти там, на лавці, то почуваєш […]...
- Коробочка одна з “мертвих душ” Поема “Мертві душі” належить до числа тих вічних книг, які ввійшли в скарбницю російської світової літератури. Із самого початку поема була задумана в російському національному масштабі. Близько 17 років працював М. В. Гоголь над цим добутком. Він хотів “показати хоча з одному боку всю Русь”, “усе, що не є й гарного й дурного в російській людині”. Письменник, за словами Миколи Гавриловича Чернишевського, сказав нам “правду про нас самих”. Майже половина […]...
- Містичний реалізм М. В. Гоголя: до проблеми філософсько-теологічної символіки Цикл повістей “Миргород” свідчив, зокрема, попри фантастичність подій і ситуацій як містичних, так і умовних, про перехід творчості і самого Гоголя, та й російської літератури загалом до реалізму. Хоча здебільшого реалізм Гоголя є закодованим реалізмом, проявляючись в авторських утопіях чи антиутопіях. Сама повість “Вій” більше тяжіє до “Вечорів на хуторі біля Диканьки” своїми фантазіями та містицизмом, однак і похмурості, і суму, і печалі тут значно більше, оскільки висловлюється біль за […]...
- Моя улюблена казка Чарівний світ казки відкрила для мене моя бабуся. Коли я був маленький, бабуся часто читала і розповідала мені казки. Я захоплювався мужніми героями цих творів, незвичайними фантастичними подіями, а особливо мені подобався щасливий кінець казок. Я дуже люблю казку “Рукавичка”. У мене є ця казка з красивими кольоровими ілюстраціями до неї. Казка мені подобається за те, що в ній іде мова про дружбу тварин. А я дуже люблю тваринок. Від […]...
- ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ 10 клас ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Народився на хуторі біля м. Білопілля у родині дрібного службовця, помер у м. Празі, де й похований. Поет. Найвідоміші твори: збірка “З журбою радість обнялась”, “Княжа Україна”, драматичний етюд “По дорозі в Казку”....
- О. Н. Веселовський Надзвичайний поглиблення питання поетичних формах, зокрема і формах казки, дістала в А. М. Веселовського. Геніальна простота думки Веселовського у тому, що “форма” і “ідея” їм будь-коли роз’єднуються і протиставляються. Навпаки, сама форма є вираз ідеї. Історична поетика “вчить нас, – писав Веселовський, – що у успадкованих нами формах поезії є щось закономірне, вироблена общественно-психологическим процесом, що поезію слова не визначити духовним поняттям краси, і її вічно коїться в народному поєднанні […]...
- Народне уявлення про добро І зло Мені дуже подобається читати казки. Найбільше мене дивує те, як майстерно наш народ зміг сумістити у казках повчальність із цікавим захоплюючим сюжетом. Казка “Про правду і кривду” з усіх прочитаних мною народних казок сподобалась мені чи не найбільше. У казці розповідається, як дядько та його племінник вирішили визначити, як краще жити – правдою чи кривдою. Спитавши трьох подорожніх, вони тільки й почули, що правди вже ніде нема і краще жити […]...
- “Як манить вільшаний король…” Поезія Гете, безперечно, привертає нас духовністю, що спирається на життєвий досвід. Задум написати баладу “Вільшаний король” виник у поета після знайомства з датською народною піснею “Дочка короля ельфів”, що відтворює містичний страх перед ворожими й безкомпромісними силами природи. Ці два твори схожі тільки в межах певних характеристик: фантастичність, таємничість, міфологія, смерть персонажа. Дійові особи “Вільшаного короля” – дорослий чоловік, вільшаний король і, власне, дитина – хлопчик. У поета містичність не […]...
- Іронія і гротеск в зображенні зіткнення демонічних сил із московською дійсністю Іронія і гротеск в зображенні зіткнення демонічних сил із московською дійсністю І. Спроба визначення жанру. ІІ. Іронія і парадокс у романі. ІІІ. Чого вимагає авторська іронія. ІV. Гротеск як засіб викриття негативу. 1. Гротеск та іронія у взаємодії. 2. Фантастика й гротеск. 3. Коли реальність гротескна. V. Значення іронії та гротеску....
- Мій улюблений твір у мистецькій спадщині М. Коцюбинського Ім’я М. Коцюбинського стоїть у ряду таких велетнів української літератури, письменників-борців, як Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка. Великий чарівник слова створив мистецькі цінності світового значення. Серед них повість “Fata morgana”, “Тіні забутих предків”, “Іntermezzo” та інші. Моїм улюбленим твором у мистецькій спадщині М. Коцюбинського є повість “Тіні забутих предків”. У ній автор знайомить нас із життям народу Гуцульщини. Із перших сторінок повісті ми знайомимось із головними героями Іваном і […]...
- Тема волі в оповіданні М. Горького “Макар Чудра”
- Мотиви туги і страждань у збірці “Зів’яле листя” – ІІ варіант ІВАН ФРАНКО
Categories: Твори з літератури