Із збірки “Байки харківські” – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА

6-9 класи

ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА

Із збірки

“Байки харківські”

БДЖОЛА ТА ШЕРШЕНЬ

– Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що пло­ди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у вас голів, але всі безмозкі.

Видно, що ви без пуття закохані в мед.

– Ти поважний дурень, пане раднику, – відповіла Бджола. – Мед любить їсти й ведмідь, а Шершень теж не проти того. І ми могли б по-злодійському добувати, як часом ваша братія й робить, коли б ми лише їсти любили. Але нам незрівнянно більша радість збирати мед, аніж його споживати. До сього ми народжені і будемо такі, доки не помремо.

А без сього жити, навіть купаючись у меду, для нас найлютіша мука.

Сила:

Шершень – се образ людей, котрі живуть крадіжкою чужого і на­роджені на те тільки, щоб їсти, пити і таке інше. А бджола – се символ мудрої людини, яка у природженому ділі трудиться. Багато шершнів без пуття кажуть: нащо сей, до прикладу, студент учився, а нічого не має?

Нащо, мовляв, учитися, коли не матимете достатку?..

Кажуть се незважаючи на слова Сіраха: “Веселість серця – життя для людини” – і не тямлять, що природжене діло є для неї найсолодша втіха Погляньте на життя блаженної натури і навчітеся. Спитайте вашого хорта, коли він ве­селіший? – Тоді, – відповість вам, – коли полюю зайця. – Коли заєць смач­ніший? – Тоді, – відповість мисливець, – коли добре за ним полюю.

Погляньте на кота, що сидить перед вами, коли він куражніший? Тоді, коли всю ніч бродить або сидить біля нори, хоча, зловивши, й не їсть миші. Замкни в достатку бджолу, чи не помре з туги, в той час, коли можна їй літати по квітконосних лугах? Що гірше, ніж купатися в до­статку і смертельно каратися без природженого діла?

Немає гіршої муки, як хворіти думками, а хворіють думки, позбавляючись природженого діла. І немає більшої радості, аніж жити за покликанням. Солодка тут праця тілесна, терпіння тіла і сама смерть його тоді, бо душа, володарка лю­дини, втішається природженим ділом. Або так жити, або мусиш умерти.

Старий Катон чим мудрий і щасливий? Не достатком, не чином тим, що йде за натурою, як видно з Цицеронової книжечки “Про старість”…

Але ж розкусити треба, що то значить – жити за натурою. Про се сказав древній Епікур таке: “Подяка блаженній натурі за те, що по­трібне зробила неважким, а важке непотрібним”.

АФОРИЗМИ

Не все те отрута, що неприємне на смак.

Бери вершину і матимеш середину.

З усіх утрат втрата часу найтяжча.

Скільки зла таїться всередині за гарною подобою: гадюка ховається в траві.

Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.

Тоді лише пізнається цінність часу, коли він утрачений.

Як нерозумно випрошувати те, чого можеш сам досягти!

Солодке пізнає пізніше той, хто може проковтнути неприємне.

Не за обличчя судіть, а за серце.

Ні про що не турбуватися – значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота – рух душі, а життя – се рух.

Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, сам перший люблю.

Не розум від книг, а книги від розуму створились.

Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?

Чи може людина, сліпа у себе вдома, стати зрячою на базарі?

Демон проти демона не свідчить, вовк вовчого м’яса не їсть.

Людина – коваль свого щастя.

Не все те невірне, що тобі незрозуміле.

О, книги, найкращі порадники, найвірніші друзі!

Не суди лиця – суди слово.

Немає нічого небезпечнішого за підступного ворога, але немає нічого отруйнішого від удаваного друга.

?





Із збірки “Байки харківські” – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА

Categories: Твори на різні теми