Хоча, з іншого боку, історію Елізи Дулітл аж ніяк не можна сприймати як різдвяну казку – нічого головній героїні не падало з неба, їй доводилося досягати усього самій. Можна стверджувати, що, незважаючи на сприятливі умови, усьому тому, чого вона досягла в житті, Еліза має завдячувати передусім собі самій. Висловлюючись сучасною мовою, ця людина “зробила сама себе”.
Прізвище героїні досить, на наш погляд, красномовне. У тексті оригіналу прізвище Елізи можна прочитати приблизно в такому значенні: “робити мало”, або “мало зроблене”, або таке, що “потребує доробки”. Якщо врахувати вхе те, що відбувається з героїнею під час розвитку у п’єсі подальших подій, то можна зробити таке припущення: уже самим прізвищем героїні Шоу начебто натякає на те, що Еліза є людиною, яка “потребує доробки”, тобто позитивного впливу з метою вдосконалення.
Крім того, англійське дієслово “сіо” вживається також у значенні “відповідати”, “годитися”. Тоді прізвище героїні сприймається як “відповідає мало”, “годиться мало”. Що, можливо, слід було б розцінити як вказівку на невідповідність особистості героїні тій ролі, яка їй відведена життям на початку дії п’єси, – ролі простої квіткарки. Отже, у такій “розшифровці” прізвища героїні можна вбачати, як зазначалося вище, певний натяк на те, що з нею має трапитись у п’єсі, оскільки, якщо людина “мало відповідає” тому становищу, яке вона займає в житті, це становище має змінитися. Асоціативний ланцюжок гіпотетичних перетворень особистості героїні визначається назвою п’єси і тим міфологічним підтекстом, який закладений у цій назві.
Хоча, як про це вже говорилось, інтерпретація міфу про Пігмаліона і Галатею у Шоу вельми своєрідна.
Якщо вивчаєте цей твір у класі з поглибленим вивченням англійської мови, дослідження етимології прізвища героїні може виявитись ще і досить цікавим прикладом інтеграції різних навчальних предметів: зарубіжної літератури і англійської мови.
Певна річ, у тексті п’єси “Пігмаліон” можна знайти ще чимало подібних ключових моментів. Та сподіваємось, що і ті, про які йшлося, переконливо свідчать про доцільність і ефективність їх використання під час вивчення твору. Саме з’ясування таких моментів дає вчителю можливість підвести учнів до розуміння цього непростого твору.





Related posts:
- Аналіз образу Елізи Дулітл З огляду на композицію твору, “з’ява” Елізи, що передує її першому “перетворенню”, не так контрастує з уже відомим про героїню, як поглиблює наші попередні уявлення про неї. З допомогою ремарки Шоу свідомо ускладнює образ, додає йому нових психологічних рис, у певному плані підготовлюючи тим самим насправді контрастне перетворення “замазушки” в герцогиню. Наступну появу Елізи можна розглядати як своєрідну “перехідну з’яву”, що дає змогу глядачеві впевнитися в неабияких можливостях дівчини. Нагадаємо, […]...
- Варіант композиційного аналізу образу Елізи Дулітл На сучасному етапі розвитку викладання української й зарубіжної літератур у школі композиційний аналіз, основи якого були викладені ще М. О. Рибниковою в роботі “З питань композиції” , набуває значного поширення як серед учених-методистів, так і серед учителів-практиків. Уміло використаний, композиційний аналіз дає змогу глибше проникнути в єдність форми й змісту художнього твору, виявити їх взаємовплив і взаємовизначеність. Наслідком цього стає формування в естетичній свідомості школярів повнішого макрообразу твору, що вивчається. […]...
- Образ Елізи Дулітл Принципово новим для характеристики образу героїні стає її поява в четвертій дії п’єси. Тут – вперше! – увага загострюється не на її зовнішньому вигляді, не на поведінці, а на внутрішньому світові, душевних переживаннях. Ось якою ми бачимо Елізу: “Еліза відчиняє двері й, осіяна світлом з холу, постає в дорогих прикрасах та розкішному вечірньому вбранні, в якому щойно виграла Хігінсів заклад. Підходить до каміна й вмикає світло. Видно, що вона стомлена: […]...
- Доля Елізи Дулітл – новоявленої Галатеї Доля Елізи Дулітл – це шлях від біди до біди. Бо вона бідна, походить з незаможної родини і в недобрий час запропонувала купити квіти джентльменові Пікерінгові. До того ж вона байстря, бо її талановитий батечко не повінчаний з її матусею, як і з наступними шістьма мачухами. Про її дитинство не знаємо нічого, а про підлітковий вік знаємо небагато. Але ж що знаємо: її викинули з хати, щойно вона змогла самостійно […]...
- Яким я уявляю собі майбутнє Елізи Дулітл П’єса Бернарда Шоу “Пігмаліон” була написана у 1913 році, невдовзі перед початком першої світової війни, за мотивами міфа про скульптора Пігмаліона, який, створивши статую прекрасної Галатеї, закохався в неї до нестями й силою свого кохання за допомогою богині Афродіти зумів вдихнути в неї життя. Закінчується цей давньогрецький міф щасливим союзом Пігмаліона та Галатеї. У версії, яка запропонована драматургом, у ролі Галатеї з’являється лондонська квіткарка Еліза Дулітл, а Пігмаліон, що оживив […]...
- Інтелектуальне і моральне перетворення Елізи Дулітл П’єса “Пігмаліон” – одна з найкращих драм англійського письменника Бернарда Шоу. Захоплює вона одразу – з першого рядка! Ти ніби опиняєшся в далекій Англії, а персонажі п’єси – твої давні знайомі… Рясний літній дощ ллє, як із відра. Ту т і там несамовито верещать свистки”; а ми біжимо, щоб сховатися під портиком церкви св. Павла. Дивна дівчина привернула мою увагу. Вона продавала квіти. У неї зовсім не романтична постать, їй […]...
- Шлях Елайзи Дулітл від нвітнарки-кокні до “чарівної леді” Твір за комедією Дж. Б. Шоу “Пігмаліон”. Усім нам з дитинства добре відома казка про чарівне перетворення Попелюшки на прекрасну принцесу. У п’єсі Б. Шоу “Пігмаліон” з героїнею також відбувається чудесна метаморфоза, щоправда не за допомогою чарівної палички феї, а завдяки таланту вченого, природній обдарованості дівчини, наполегливій праці обох і його величності випадку, який звів професора Генрі Хіггінса і квіткарку Елайзу Дулітл. Елайза – юна дівчина, яка заробляє собі на […]...
- Доля Елізи Дуліттл Перший, довоєнний період творчості видатного англійського драматурга Бернарда Шоу завершується п’єсою “Пігмаліон”, сюжет якої взято з відомого античного міфу про великого скульптора Пігмаліона, що виліпив статую цілковитої краси. Палко закоханий у своє створіння, Пігмаліон силою свого почуття зміг вдихнути в Галатею життя, і міф закінчується їх щасливим союзом. За Шоу, подібна історія в англійському суспільстві початку XX століття виглядає інакше. Відомий вчений-лінгвіст Генрі Хіггінс випадково зустрічається з вуличною квіткаркою Елізою […]...
- Динамізм образу Елізи Дуліттл Образ Елізи Дуліттл у комедії Б. Шоу “Пігмаліон” подано у розвитку. На початку твору це невпевнена у собі бідна квіткарка, яку лякає все, що відбувається навколо: дивний громадянин, що записує її слова. Власне сама п’єса має оригінальну форму. Важливу роль для розуміння концепції автора відіграють передмова і післямова. У передмові драматург повідомляє, що комедія має виразно дидактичний характер. Це ми усвідомлюємо, тільки висновки від прочитаного або побаченого робить кожен читач […]...
- Літопис “Історія Русів” – політична й культурна історія України Особливе місце серед козацьких літописів посідає анонімна “Історія Русів”, яка вагомо посилила національну свідомість у середовищі української інтелігенції тим, що дух її – вільнодумний аж до протицерковного. Авторство “Історії Русів” тривалий час приписувалося Григорієві Конисько – му, але він не є автором літопису. Зважаючи на високе патріотичне звучання тексту і на крамольність його багатьох сторінок, автор просто не ризикував підписа тися під скомпонованим, справедливо побоюючись тюрми й російської диби. На […]...
- Історія любові та історія України у романі Л. Костенко “Маруся Чурай” Я вибрала долю собі сама. І що зі мною не станеться – У мене жодних претензій нема до Долі – моєї обраниці. Ліна Костенко Творчість Ліни Костенко разом з творами Дмитра Павличка освітила дорогу в літературу цілій когорті молодих талантів, які відтоді прибрали наймення “шістдесятників”. її поетична зоря не згасає й ніколи не згасне на літературному обрії, бо це талант дужий і яскравий. Пречудова лірика Ліни Костенко полонить душу, примушує […]...
- Минуле, сучасне і майбутнє Елізи Дуліттл І. “Пігмаліон” – найпопулярніша п’єса Бернарда Шоу. 1. Відтворення у назві античного міфу. 2. Актуальність конфлікту – між зовнішньою культурою і духовними цінностями людини. ІІ. Доля Елізи Дуліттл – новоявленої Галатеї. 1. Минуле Елізи. 2. Експеримент професора фонетики Хіггінса – перетворення вуличної квіткарки на справжню леді: А) здібності Елізи ; Б) духовна перевага простої дівчини над аристократичним середовищем ; В) завоювання Елізою серця Фредді; Г) любов Елізи до Хіггінса, який […]...
- Минуле, сьогодення й майбутнє Елізи Дуліттл Шкільний твір По п’єсі Б. Шоу “Пігмаліон”. Джордж Бернард Шоу – найбільший англійський драматург кінця XІX – початку XX століття. Йому вдалося вивести англійську драму з ідейного й художнього тупика, характерного для 60-70-х років XІX в. Він додав їй соціальну гостроту, проблемний характер і блискучу сатирично-парадоксальну форму. Серед численних п’єс, написаних Б. Шоу між 1905 і 1914 р., виділяється “Пігмаліон” . Ця п’єса обійшла всі провідні театри миру й користується […]...
- Історія кохання та історія України в романі Л. Костенко “Маруся Чурай” Я вибрала долю собі сама І що зі мною не станеться – У мене жодних претензій нема До Долі – моєї обраниці. Ліна Костенко Творчість Ліни Костенко разом з творами Дмитра Павличка освітила дорогу в літературу цілій когорті молодих талантів, які відтоді прибрали наймення “шістдесятників”. її поетична зоря не згасає й ніколи не згасне на літературному обрії, бо це талант дужий і яскравий. Пречудова лірика Ліни Костенко полонить душу, примушує […]...
- Історія Київської Русі у прадавній літературі Небагато стародавніх книг залишилося в Україні, але коли бачиш фоліанти, що прийшли до нас із глибини віків, то на думку спадає, що котрийсь із них міг тримати в руках Володимир Мономах, воїн і політик, мисливець і художник, який одного разу сказав: “Що таке людина, як подумати про неї? Як небо уладнано, чи як сонце, чи як місяць, чи як зірка, і тьма, і світло?..” Давня історія Русі-України викладена у легендах, […]...
- Історія одного міста характеристика образа Беневоленского Феофилакта Иринарховича ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА Беневоленский Феофилакт Иринархович – градоначальник, що перемінив князя Микаладзе. При ньому “благополуччя глу-повцев… не тільки не порушилося, але одержало лише більше твердження”, тому що Б. фактично усунувся від справ. Однак на відміну від Микаладзе він “почував непреоборимую похилість до законодавства” і, незважаючи на начальницьку заборону, тайкома видавав закони, втім не занадто обтяжні для глуповцев і навіть носили комічний характер. Подумував навіть про твір конституції, хоча при цьому […]...
- Історія одного міста характеристика образа Глуповцов ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА Глуповци – мешканці міста, образ якого вперше з’явився на початку 1860-х рр. у нарисах письменника “Глупов і глуповци” і “Глуповское розпуста”, заборонених цензурою. Глуповци, як пояснив Щедрін у полеміці із критиками книги, – це “народ історичний”, тобто реальний, не ідеалізований, “люди, як і всі інші, з тою тільки оговоркою, що природні їхні властивості обростили масою наносних атомів… Тому про дійсні “властивостях” і мовлення ні, а є… тільки […]...
- Історія – мій улюблений предмет Твір-міркування. Історія – це наука про минуле. Вірніше, про те, як минуле впливає на сьогодення. Слово “історія” у перекладі із грецького означає “дослідження, або оповідання про минуле”. Уроки історії в нашій школі проходять дуже цікаво. Ми не тільки слухаємо оповідання вчителя, але й користуємося барвистими наочними приладдя, дивимося навчальні фільми, навіть пробуємо становити комп’ютерні програми на історичну тематику. Наприклад, у минулій чверті за допомогою вчителя історії й учителі інформатики ми […]...
- Історія мови – це історія народу Як прислів’я чудове, Йде від роду до роду, Що народ – зодчий мови, Мова – зодчий народу. Д. Білоус Історія кожного народу починається з того моменту, коли виникає його неповторна мова – формуються звуки, яких немає в інших мовах, створюються слова, що не перекладаються, оригінально вибудовуються речення. Людська спільнота лише тоді може називатися народом, коли І в неї з’являється самобутній засіб спілкування – національна мова. Дехто вважає мову лише засобом […]...
- Трагічна історія народу у творчості О. І. Солженицина Олександр Ісайович Солженицин є одним з тих письменників, які жили й творили у важкі роки Радянської Росії. Це була сталінська епоха, охарактеризована пануванням у країні насильства, деспотизму, сваволі влади. Страждання народу, викликані несправедливістю соціального ладу, хвилювали письменника. Солженицин був одним з перших, хто сказав правду про долю селянства, про його проблеми, зображуючи трагічне життя воістину російської людини й причини його нещастя в оповіданні “Матрьонин двір”. Жителі села Тальново, у якій […]...
- Історія одного міста характеристика образа Грустилова ераста Андрійовича ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА Грустилов ераст Андрійович – глуповский градоначальник, статський радник. “Друг Карамзина” . “Ніжність і чутливість серця” не заважала йому “досить невимушено розпоряджатися казенною власністю” під час служби провіантмейстером. При цьому, дивлячись на солдатів, евших черствий хліб, Г. проливав рясні сльози. Не соромився він і задовольняти своє сластолюбство. В описі того, як їм потім опановує покаянний настрій, багато в чому фальшиве й роблене, є певну подібність із біографією Олександра […]...
- Історія нашого народу в легендах і переказах Звідки б ми дізналися про старі часи, про давніх славетних воїнів нашого народу, якби не мали легенд і переказів? Так, ми нічого б не знали про ті страшні й надзвичайно цікаві часи. Адже тоді творилася наша держава і в Україні точилися війни, були біди. Але народ усе це перемагав. Справжня жива історія втілена в легендах і переказах. З давніх-давен люди збирали, зберігали й передавали своїм дітям, розповіді про минулі часи. […]...
- Історія державності Месопотамії У Південній Азії особливо зручною для землеробства була природно-історична область між Тигром і Євфратом, яку стародавні греки називали Месопотамією. Саме тут зародилася характерна для Стародавнього Сходу сільськогосподарська цивілізація й створилися ранні форми державності. Початково ця цивілізація складалася з двох частин – Шумеру на півдні та Аккаду в центрі. На території Месопотамії багато разів змінювали одне одного державні утворення – Шумер, Аккад, Вавилон, Ассирія, держава Хеттів, Іран та ін. Першим державним […]...
- Історія Маші Миронової Роман Капітанська дочка зріле й один із кращих творів Олександра Сергійовича Пушкіна. У романі створюється широка панорама подій напередодні й під час селянської війни під предводительством Пугачова. Героїчний час народило й самовіддані характери. Хочеться зупинитися на образі Марьи Іванівни Миронової, простежити всі зміни, що відбулися з нею, пояснити їх причину На початку добутку перед нами з’являється боязка, несмілива дівчина, про яку мати говорить, що вона боягузка. Безприданниця, у якої тільки […]...
- Історія створення й аналіз поеми Ганна Снегина Єсеніна С. А Ця поема, написана в 1925 р., по визнанню поета, “найкраще, що я написав”. Жанр поеми визначають як лисичанський: внутрішній, ліричний сюжет добутку нерозривно пов’язаний з оповіданням про те, що “трапилося, що стало в країні”. Зразком для наслідування Єсеніну послужив роман у віршах “Євгеній Онєгін”, мотиви якого чутні в “Ганні Снегиной” . В основі сюжету – реальні події: два приїзди Єсеніна на батьківщину в 1918 і 1924 р. ; прообразом головної […]...
- Історія жінки, що втратила себе Я нікому не чинила зла, окрім себе. Це я маю право… Л. Толстой. “Анна Кареніна” У романі “Анна Кареніна” відбилися складні духовні пошуки автора. В період роботи над романом Толстой пише на аркуші паперу питання, які мучили його і не мали відповіді: “Навіщо жиги?”, “Яка мета мого і всякого існування?”, “Як мені треба жити?” Герої нового роману Толстого не з минулого, а з сучасного життя, коли все змішалося, перевернулося, як […]...
- Історія державного гімну Державний гімн України – це офіційний урочистий музичний витвір, який є одним з атрибутів держави. Ніби слова клятви, звучать перші рядки священного гімну нашого народу. Просто й мудро слова Чубинського виражають споконвічну віру українців у щасливе майбуття. Саме ця урочиста пісня стала на передньому краї національно-визвольного руху, а потім удостоїлася бути музичним гербом духовного відродження народу. Слова національного гімну “Ще не вмерла Україна” написав у 60-х роках XIX століття відомий […]...
- Олексій Миколайович Арбузов. “Іркутська історія” На одній з будівництв Іркутська в продовольчому магазині працюють дві дівчини – Валя і Лариса. Валя – касирка, їй двадцять п’ять років. Це весела дівчина, мало замислюються про свою поведінку і спосіб життя, за що й заслужила прізвисько Валько-дешевка. Її друг Віктор Бойцов, ровесник Галі, знайомить її з Сергієм Серьогіним. Серьогін – майстер-машиніст на крокуючі екскаватори. Віктор – його перший помічник, електрик. Віктор обіцяє Вале піти в кіно, а потім […]...
- Чому жодна історія любові в житті Печорина не мала щасливого кінця? Як хитро в діві простодушної Я мрії серця обурював! Любові мимовільної, безкорисливої Безневинно зрадилася вона… Що ж груди тепер миючи повна Тугою й нудьгою ненависної?… О. С. Пушкін У романі “Герой нашого часу” Лєрмонтов ставить перед собою завдання описати характер головного героя. Це завдання автор відкрито формулює в передмові до “Журналу Печорина”: “Історія душі людської чи не цікавіше історії цілого народу”. Розкриваючи характер Печорина, Лєрмонтов зіштовхує його із самими різними […]...
- Дослідження образа головного героя у романі П. Зюскінда “Запахи. Історія одного вбивці” Розміщено від Tvіr в Понедельник 24 мая Образ Гренуя контрастує з образом Квазімодо з роману В. Гюго “Собор Паризької Богоматері”. Мабуть, кожен з нас, пізнаючи життя, нерідко замислювався про те, що людина, фізично довершена, навіть прекрасна, далеко не завжди має красиву та щиру душу. У народі здавна кажуть: “З лиця води не пити”, бо все ж таки найголовніше в людині її душевні якості. Про це розповідає роман відомого французького письменника […]...
- Історія створення роману “Петро Перший” Як ми вже знаємо, ще в 1917 році Толстой намагався знайти розгадку цього в минулому. Тоді ця спроба закінчилася невдачею: ідеалістичний світогляд письменника привело його до помилкових висновків. Оповідання “День Петра” глибоко песимістичний. І справа не в тому, що Петро в очах автора – напівбожевільний деспот, а в очах народу – антихрист, що слідом за символістом Мережковським. Толстой інший раз наділяв великого державного діяча рисами дегенеративності. Джерело песимізму в тому, […]...
- Історія сімейства Головлевих Тип пустослова художнє відкриття М. Е. Салтикова-Щедрина. До цього в російській літературі, у Гоголя, Достоєвського, зустрічалися образи, що віддалено нагадують Иудушку, але це лише легкі натяки. Ні до, ні після Салтикова-Щедрина ніхто не зумів зобразити образ пустодзвона з такою силою й викривальною ясністю. Иудушка Головлев тип єдиний у своєму роді, геніальна знахідка автора Салтиков-Щедрин, створюючи свій роман, ставив перед собою завдання: показати механізм руйнування сім’ї. Душею цього процесу був, поза […]...
- Творча історія створення “Тараса Бульби” “Тарас Бульба” має більшу й складну творчу історію. Він був уперше надрукований в 1835 році в збірнику “Миргород”. В 1842 році в другому томі своїх “Творів” Гоголь помістив “Тараса Бульбу” у нової, докорінно переробленої редакції. Робота над цим добутком тривала з перервами дев’ять років: з 1833-го року до 1842. Між першою й другою редакціями “Тараса Бульби” був написаний ряд проміжних редакцій деяких глав. Написавши й навіть надрукувавши свій добуток, Гоголь […]...
- Шляхетська історія 1811 і 1812 років. Стисло по твору Адама Міцкевича Поема “Пан Тадеуш” – широке епічне полотно, в якому зображені картини сільського життя Польщі. Пейзажі рідних місць, змальованих Міцкевичем з великою любов’ю, створюють живописний фон, на якому показані сцени полювання, старий дворянський побут, даються колоритні фігури сільського судді, графа, шляхтича Робака, російського капітана Рикова і центрального героя поеми – Тадеуша. Міцкевич обмежується в цш поемі зображенням побуту, не піднімаючи політичної проблематики. Але для багатьох тисяч польських вигнанців, учасників повстання 1830-1831 […]...
- Твір по роману Філдінга “Історія Тома Джонса, знайди” “Історія Тома Джонса, знайди” вважається найкращим романом Філдінга. Структура твору складна. У ньому автор синтезував існуючі на той час різновиди романного жанру – сімейний, побутовий, пригодницький, любовно-психологічний, “роман великої дороги” – і створив новий різновид – соціально-побутовий роман. Цей різновид відповідав прагненню Філдінга створити епічну структуру, що охоплює життя суспільства в строкатості його проявів і розмаїтті людських типів та характерів. Дія твору відбувається в 1745 р., в період реакційного повстання […]...
- Історія трьох поколінь фермерів Джоудов Шкільний твір По романі Д. Стейнбека “Грона гніву”. Джон Ернст Стейнбек – знаменитий американський письменник, нобелівський лауреат, що написав багато прекрасних добутків, деякі з них були екранізовані. Про одному з таких добутків я й хочу розповісти. Це роман “Грона гніву”. “Грона гніву” – кращий роман Д. Стейнбека. І сьогодні він залишається вершиною творчості письменника. Критики не без підстав називають “Грона гніву” народною епопеєю. У центрі авторської уваги – конфлікти загальнонаціональної […]...
- Історія створення роману-епопеї М. Горького “Життя Клима Самгіна” Роман “Життя Клима Самгіна” представляє собою щось виняткове за своєю насиченістю філософськими та суспільно-політичними ідеями. Задум цієї книги виник у Горького ще в 1907-1908 роках, коли буржуазна інтелігенція оголила своє обличчя, почалося повальне зрада нею революції. Горький тоді і поставив собі за мету викрити ренегатская природу цієї досить значної частини російської інтелігенції, показати її історичний шлях. Однією з перших спроб Горького у вирішенні цієї вельми важливої політичної завдання мож вважати […]...
- Переказ роману Історія одного міста Салтикова-Щедріна М. Е План переказу 1. Літописець знайомить читача з метою своєї праці й історією походження глуповцев. 2. Характерні риси 22 правителів міста Глупова. 3. Життя градоначальника Брудастого, що мало в голові органчик. 4. Боротьба за владу в Глупове. 5. Правління Двоекурова. 6. Спокійні роки й голод при градоначальнике Фердищенко. 7. “Прогресивна” діяльність Василіска Семеновича Бородавкина. 8. Безліч різних правителів міста, внесших зміни в його життєвий уклад. 9. Розбещення вдач міста. 10. Похмурий-бурчеев. […]...
- Історія одного міста Дана повість – “справжня” літопис міста Глупова, “глуповський Літописець”, обіймаються період часу з 1731 по 1825 р., яку “спадкоємно складали” чотири глуповський архіваріуса. У розділі “Від видавця” автор особливо наполягає на автентичності “Літописця” і пропонує читачеві “вловити фізіономію міста і встежити, як в його історії відбивалися різноманітні зміни, одночасно відбувалися у вищих сферах”. “Літописець” відкривається “Зверненням до читача від останнього архіваріуса-літописця”. Архіваріус бачить завдання літописця в тому, щоб “бути изобразителен” […]...
- Історія царівни з “Казки про мертву царівну та сімох богатирів” О. С. Пушкіна Чомусь таких історій у казках багато. Наприклад, така сама історія у Білосніжки. Зла мачуха була у Попелюшки. Така ж сама пригода у казці про Пані Метелицю і про нашого Морозка. У казці О. Пушкіна розповідається, що цар поїхав на війну, а цариця сіла біля вікна його чекати. Через деякий час у неї народилася донька. Саме цього дня з походу повернувся цар. Цариця від хвилювання померла. Залишилися вдівець із сиріткою самі. […]...
Categories: Твори з літератури