У 1767 р. Вольтер створює повість “Простак”. Тут вперше у філософській прозі він переносить дію із екзотичних країн до Франції. Людина, яка здатна “сприймати всі предмети в неспотвореному вигляді, гурон за вихованням, француз за народженням опиняється в середовищі французького дворянства та духовенства XVIII ст., де панують беззаконня, шпигунство, доноси, релігійні переслідування, корупція королівської адміністрації. Проводячи Простака через кола пекла, що іменуються цивілізованими стосунками, Вольтер за допомогою усіх відтінків комічного піддає критиці політику, релігію, шлюб, науку.
Найголовніші риси головного героя – здоровий глузд і відвертість. Простак робить вчинки, які прийнятні з погляду природи, але суперечать моралі французького суспільства, представники якого вважають його досить дивним і навіть небезпечним. Чим глибше Простак знайомиться з французькою дійсністю, тим драматичнішим стає його конфлікт з нею.
Поступово він розуміє, що навіть Біблію, джерело мудрості й добра, використовують як виправдання брехні, лицемірства, фарисейства, релігійних конфліктів. Чиста душа Простака опирається фальші людських стосунків, тоді як інші й не помічають її.
Чим глибше Простак знайомиться з французькою дійсністю, тим драматичнішим стає його конфлікт з нею. Безпосередньо виказавши своє ставлення до гугенотів, він потрапляє за доносом шпигуна у в’язницю, з якої його рятує ціною своєї честі кохана. Простак здобіває освіту і культурні манери, але це вже інша людина.
Він змушений примиритися зі злом ціною великих втрат: гине чарівна Сент-Ів, жертвуючи честю задля порятунку коханого, мудрий Гордон знаходить тепле містечко в каламуті несправедливого світу, сам Простак теж влаштовується відповідно до своїх здібностей та родоводу.
Вольтер послідовно розвиває головну ідею Просвітительства – ідею “природної людини, доводячи, що такій людині немає місця в суспільстві, до краю спотвореному “законом умовним”.
Ідейний зміст повісті Вольтера – згубний вплив суспільства на “природну людину”, що і зумовило складність, багатогранність образу Простака, який протистоїть цивілізації, а не захоплюється нею. Душа героя проста і щира, не позначена тавром лицемірства, прагне гармонії з собою та людьми. Про смисл діяльності Вольтера Віктор Гюго сказав так: “Боротися проти фарисейства, викривати лицемірство, тиранію, узурпацію, брехню, забобони, марновірство, зруйнувати храм, щоб звести новий, тобто замінити брехню істиною, нападати на жорстокість суду, нападати на кровожерливе духовенство, узяти батіг і вигнати усіх торговців зі святилища, вимагати спадщини для позбавлених неї, захистити слабких, бідних, пригнічених, боротися за переслідуваних і пригноблених – ось війна Ісуса Христа. І хто ж та людина, котра вела цю війну? Вольтер!”
Погляди Вольтера близькі до філософських позицій одного з найвидатніших українських мислителів – Григорія Сковороди, творчість якого 50-80 рр. XVIII ст. має певні елементи “природного права”. Він утверджує вирішальне значення свободи для формування особистості, його гуманістичні ідеали базуються на моральних цінностях християнства, але так само як і Вольтер, український філософ протестує проти зловживань церковників і зовнішніх обрядових нашарувань. Ідеї Вольтера мають загальнолюдське значення.
Вони не зникли разом із XVIII ст., а продовжують залишатися актуальними в наші дні.





Related posts:
- Повість Вольтера “Простак”, зміст її назви, ідейний і художній зміст І. Філософська повість як жанр і її творець Вольтер. ІІ. “Простак” і теорія “природної людини” Жан-Жака Руссо. 1. Герой “Простака” – Гурон. 2. Полеміка про право на вільне віросповідання. “ 3. Гурон і звичаї цивілізованого світу. 4. Тема розбіжності між релігійними конфесіями. 5. Думки Гурона про кохання і суспільство. 6. Гурон і влада. ІІІ. Вольтер – наш сучасник....
- Поясніть ідейний зміст і зазначте особливості композиції філософської повісті Вольтера “Простак” У повісті “Простак” показана доля так званої “природної” людини, яка виросла у віддаленні від цивілізації. Ідея “природної людини” – одна з головних у Просвітництві. Багато хто з просвітників вважали сучасний для них суспільний лад неприродним, який лише псує людину. Вольтер був одним з тих просвітників, хто гостро критикував суспільні вади. Вихід він бачив у зверненні людей до освіти та науки, які розвивають самостійне, незалежне мислення. Торжество розуму, віра у безмежні […]...
- Філософські роздуми Вольтера в повісті “Простак” Філософська повість – важкий і цікавий жанр, інтелектуальна гра розуму, Він об’єднує в собі і есе, і памфлет, а автор висуває ідеї або сміється над цими ідеями і подіями. Франсуа-Мари Аруе, знаемый як Вольтер, використовував жанр філософської повісті для того, щоб навчити людство, показати йому, що в нім погане, і не безпечне. Пушкін називав його “умів і моди провідником”. Андре Моруа називав шедеврами Вольтера його “Задига”, “Кандида” і “Простака”. Він […]...
- Антирелігійні мотиви у повісті Вольтера “Простак” Французький просвітитель XVІІІ століття, Вольтер був запеклим ворогом будь-якої релігії. Він показував у своїх творах лицемірство служителів церкви, їхнє святенництво. Своє ставлення до церкви письменник висловлював у драмах “Магомет”, “Орлеанська діва”, у філософських повістях, зокрема у повісті “Простак”. На берег цивілізованого суспільства море викидає невідомого юнака, про якого люди вирішили, що він індіанець. Новоприбулого назвали Гуроном, або Простаком. Зрозуміло, що найважливішим для суспільства було охрестити Простака. Вони не звертають уваги […]...
- “Простак” Вольтера як дзеркало життя епохи Просвітництва До якої епохи належить творча діяльність Вольтера? Творчість Вольтера є складовою частиною епохи Просвітництва, яка є філософсько-ідеологічним течією XVІІІ ст. і позначилася у всіх сферах мистецтва, в тому числі і в літературі. Для епохи Просвітництва були характерними такі завдання: просвіта населення, поширення культури наукового знання, поліпшення життя з допомогою культури. Епоха Просвітництва була характерною боротьбою за владарювання розуму, загальна рівність, починаючи з другої половини XVІІ ст. в Англії і до […]...
- Відповіді до теми: повість Вольтера “Простак” 1. До якої епохи належить творча діяльність Вольтера? Творчість Вольтера є складовою частиною епохи Просвітництва, яке є філософсько-ідеологічною течією XVІІІ ст. і відбилося в усіх сферах мистецтва, у тому числі і в літературі. 2. Назвіть основні стилі епохи Просвітництва. Епоха Просвітництва була характерною боротьбою за владарювання розуму, загальну рівність починаючи з другої половини XVІІ ст. в Англії і до XІX ст. у Росії. Класицизм орієнтувався на античні взірці, оспівував природну […]...
- Проблема добра і зла в комедії Вольтера “Простак” Проблема добра і зла, природи і суті добра і зла – вічна проблема, яка завжди хвилювала поетів і мислителів, серед яких було і Вольтер – видатний французький мислитель і майстер слова. Комедія “Простак” – одне з найдраматичніших творів письменника, в якому він зобразив конфлікт між “сином природи” і “цивілізованим суспільством” і одночасно вирішує питання про те, хто є носієм добра у цьому світі і можливим чи “мале зло” в ім’я […]...
- Найвідоміші філософські повісті Вольтера В XVІІІ ст. в країнах Західної Європи виникає новий ідейний рух, що увійшов до історії під назвою Просвітительства. В світоглядній системі цього руху через культ розуму було відроджено ідею гуманістів Ренесансу про “природну людину”, виховану за законами природи, не зіпсовану цивілізацією, звільнену від впливу ортодоксальної церкви та держави. Шляхом до возвеличення “природної людини” мала бути освіта. Найпослідовнішим у Європі було французьке Просвітництво. Серед його представників – великі філософи Руссо, Дідро, […]...
- Лист до Вольтера по твору “Простак” Прочитавши ваш останній твір “Простак”, я просто вражений. Я не можу собі уявити як можна так гарно, так легко і водночас зрозуміло писати. Мені дуже подобається ваш твір, він є дуже цікавим та сповнений пригод. Мої враження про цей твір є дуже добрим. У цій повісті є любовна інтрига – герой закохується в мадемуазель де Сент-Ів, дещо наївної, недалекої провінціалки, але яка щиро кохає його і готова на самовідданий вчинок. […]...
- Трагізм долі мадемуазель де Сент-Ів і Гурона у повісті “Простак” Герої повістей Вольтера мандрують світом, бачать різні країни, порівнюють їх, зустрічаються з різними людьми, знайомляться з ними і їхніми поглядами. Філософи і дикуни, монахи і королі, солдати і селяни проходять перед читачем як у калейдоскопі. Поезія і повчання, теорія і описи, характери і думки – все це переплітається у повістях у гармонійне єдине ціле. Все підпорядковане боротьбі з монархією, клерикалізмом, невіглаством. “Філософські повісті” Вольтера – свідчення його своєрідної блискучої письменницької […]...
- Вольтер – автор повісті “Простак” Надзвичайний талант поєднувався у Вольтера з вражаючим працелюбством і невичерпною енергією. Письменник часто обирав собі псевдоніми: їх налічують 137. Щоправда, здебільшого авторство не вдавалося приховати – лева впізнавали за кігтями. Писав Вольтер. надзвичайно швидко і легко, якінший рухається або дихає. Здавалося, ловив кожну мить, наче боявся не встигнути чогось зробити. За словами секретарів, робочий день митця тривав 18 – 20 годин. Вночі він прокидався, будив секретаря і диктував або ж […]...
- Ідейний зміст роману “Тигролови” Головним героєм роману “Тигролови” є політичний в’язень, який втік із потяга, з етапу. В образі Григорія Многогрішного, нащадка давнього гетьманського козацького роду, І. Багряний показав національний характер. Герой міцний і духовно, і фізично, готовий боротися за людську сутність, а головне, за її збереження в будь-яких обставинах, він – ніби уособлення образу нескореної України. Многогрішний – це людина, яка вже не може знайти спокою в цьому світі. Початок і кінець роману […]...
- Ідейний зміст роману Є. І. Замятіна “Ми” Дж. Оруел сказав у 1932 році про роман Є. Замятіна “Ми”: “…Цей роман – сигнал про небезпеку, що загрожує людині, людству від гіпертрофованої влади машин і влади держави – однаково якої”. Ця оцінка ідейного змісту роману правдива. Але все ж таки його зміст не зводиться тільки до критики машинної цивілізації і запереченню якої б то не було влади. В антиутопії Замятіна, написаної у 1920 році, утримується явний натяк на реалії […]...
- Як фантастика допомагає розкрити ідейний зміст повести “Шинель”? Ne quіd falsі audeat, ne quіd verі non audeat hіstorіa. M. T. Cіcero Фантастику Гоголь використовує в повісті “Шинель” у самому кінці, коли після смерті Акакия Акакиевича в Калинкина мосту з’являється примара й зриває шинелі з перехожих і проїзних Ця ж примара ледве не до смерті налякало “значну особу”, коли схопило генерала за комір і зажадало генеральську шинель собі за те, що “значна особа” не допомогло відшукати шинель Башмачкина. Фантастичний […]...
- Ідейний зміст і мистецьке розмаїття ранніх романтичних творів М. Горького Глибина і ніжність молдавської ночі, темрява лісу, де жарким вогнем спалахнуло серце Данко, моторошні акорди стихії, що розбушувалася, де “гордо майорить Буревісник, чорної блискавки подібний “. Романтичні образи М. Горького виростають з цього союзу фарб і звуків, вони чарують, змушуючи бути там, де відбувається дія, і тим, ким хоче бачити мене моє серце. “Народжений повзати – літати не може!” – Але не хочеться в розпачі складати крила, слухаючи ці слова, […]...
- Простаки сьогодні – хто вони? Якщо порівнювати сучасність з часом, зображеним у повісті Вольтера “Простак”, можна сміливо констатувати великі відмінності. По-перше, геройство випадкових людей під час воєн зведено до мінімуму і практично нехарактерно для західної цивілізації. По-друге, незважаючи на таку ж високу бюрократію, особисте життя людей все ж не настільки жорстко врегульовано якимись писаними або неписаними правилами. Звичайно, сім’я залишається важливим елементом суспільства і для визначення прав та обов’язків подружжя існує сімейне законодавство. Але його […]...
- Проблема добра і зла в комедії Вольтера “Простодушний” Проблема добра і зла, природи і суті добра і зла – вічна проблема, яка завжди хвилювала поетів і мислителів, серед яких був і Вольтер – видатний французький мислитель і майстер слова. Комедія “Простодушний”- один з найдраматичніших творів письменника, в якому він зобразив конфлікт між “сином природи” та “цивілізованим суспільством” і одночасно вирішує питання про те, хто є носієм добра на цьому світі, і чи можливим є “мале зло” в ім’я […]...
- Ідейний зміст вірша Блока Весно, весно, без меж і без краю О, я хочу безумно жить. Л О. Блок Кожна людина прагне відчувати радість і щастя. Проте життя сповнене не лише приємних миттєвостей. У ньому є і біль, і невдачі, і поразки. Без них життя було б неповним, однобоким. Саме суперечності роблять життя цікавим, неповторним. Коли щось дається легко, без будь-яких душевних затрат і зусиль людини, хіба ж зможе вона сповна відчути радість перемоги? Ось і ліричний герой вірша О. Блока […]...
- “Я народився вільним, як вітер…” Просвітництво кінця XVІІІ -” початку XІX століття називають літературною епохою, що сколихнула літературне життя. Це був початок виникнення сентименталізму як, напряму в літературі, з’явився новий жанр, що продовжує свій розвиток і донині, – це філософська повість. Серед засновників нового жанру був і Вольтер – відомий на той час письменник-гуманіст. Неперевершені за змістом і філософським осмисленням твори Вольтера й досі хвилюють читача, а висловлювання з них увійшли до світової скарбниці афоризмів. […]...
- “Життєподібний” сюжет і філософсько-символічний зміст повісті Хемінгуейя “Старий і море” “Старий і море” – твір легендарного американського письменника Ернеста Хемінгуея. Він є своєрідним підсумком духовних шукань автора. Твір віднесено до жанру повісті-притчі завдяки повчальній алегоричній складовій. Переказ сюжету твору не займає багато часу, адже вся дія зводиться до однієї події в житті старого рибалки. Але аналізувати повість, досліджуючи всі “підводні камені”, можна дуже довго. “Старий і море” містить роздуми письменника про сенс життя. Ця тема наявна і в інших творах, […]...
- Охарактеризуйте Просвітництво як ідейний рух і літературну епоху Просвітництвом в Європі називається ідейна течія освіченої частини населення Європи у другій половині XVІІ – XVІІІ ст. Головними ідеями Просвітництва були: – ідея гуманізму, природного права кожної людини на визнання цінності її особистості, на щастя, незалежно від її походження, народності, раси. – осуд соціальної нерівності людей, експлуатації людини людиною. Антифеодальні настрої. – ідея перебудування суспільства на засадах розуму та науки. Розум для просвітників – це активне знаряддя перетворення, а не […]...
- Зміст повісті “Фаталіст” Згадаємо, як Вулич сперечається з Печориним, ” чиможе людина свавільно розташовувати своею життям, або кожному з нас заздалегідь призначена фатальна мінута”, і на доказ стріляє в себе з пістолета, але відбувається осічка. Печорин, однак, пророкує Вуличу швидку смерть, і в ту ж ніч довідається, що поручик був зарубаний п’яним козаком; який до цього гнався за свинею й розрубив неї надвоє. Збожеволілий убивця замкнувся в хаті, і Печорин, вирішивши випробувати долю, […]...
- Символічний зміст назви повісті О. Гріна “Пурпурові вітрила” “Коли фарби життя блякнуть, я беру Гріна. Відкриваю його на будь-якій сторінці, так навесні протирають скло в будинку. Усе стає світлим, яскравим, усе знову таємниче хвилює, як у дитинстві. Грін – один з небагатьох, кого варто мати в похідній аптечці проти ожиріння серця й утоми. З ним можна їхати в Арктику і на цілину, йти на побачення. Він поетичний, він мужній”. Так виразив багатотвірну силу впливу Гріна на читача письменник […]...
- Філософсько-символічний зміст повісті “Старий і море” Повість-притча “Старий і море” видатного американського письмен ника Ернеста Хемінгуея – це не лише один з останніх його завершених творів, а найскладніша у філософському плані річ. Це – алегоричне розкриття світоглядної позиції автора, власний варіант відповіді письменника на найважливіше з питань філософії про сенс життя. Ще раніше у творчості Хемінгуея склався особливий художній принцип, який письменник назвав “принципом айсберга”: “Якщо письмен ник добре знає те, про що він пише, він […]...
- Життєподібний сюжет і філософський зміст повісті-притчі “Старий і море” Твір Е. Хемінгуея “Старий і море” – повість-притча. Але розповідь має алегоричний характер, глибокий моральний і філософський зміст. Повість є вершиною роздумів письменника про сенс життя. Сюжет її можна переказати кількома реченнями. Живе самотній старий рибалка. Останнім часом рибальська вдача, як і люди, покинула його, але старий не здається. Він знову і знову виходить у морс і ось нарешті йому таланить: на наживу впіймалася величезна риба. Кілька діб триває боротьба […]...
- Життєподібний сюжет і зміст повісті-притчі Е. Хемінгуея “Старий і море” На уроці зарубіжної літератури ми вивчали твір Е. Хемінгуея “Старий і море”. Літературознавці визначають жанр цього твору як повість-притча, тобто твір, що розповідає про долю і певні події життя героя, але ця розповідь має алегоричний характер, глибокий моральний і філософський зміст. Повість тісно пов’язана з усіма попередніми творами письменника і виглядає вершиною його роздуму про сенс життя. Сюжет її можна переказати в кількох реченнях. Живе самотній старий рибалка. Останнім часом […]...
- Філософський повчальний зміст повісті “Страшна помста” Микола Васильович Гоголь – видатний письменник XIX ст., який народився та виріс в Україні, а жив та писав у Росії. Більшість своїх творів він присвятив рідній українській землі, її мужньому та веселому народові. Один з таких творів – повість “Страшна помста”. Нашу увагу привертає вже сама назва. Але це не просто опис подій, у творі наявна повчальна філософія. Після прочитання повісті постають питання: чому страждає Катерина; чому Іван – вершник […]...
- Філософський повчальний зміст повісті Гоголя “Страшна помста” Микола Васильович Гоголь – видатний письменник XІX ст., який народився та виріс в Україні, а жив та писав у Росії. Більшість своїх творів він присвятив рідній українській землі, її мужньому та веселому народові. Один з таких творів – повість “Страшна помста”. Нашу увагу привертає вже сама назва. Але це не просто опис подій, у творі наявна повчальна філософія. Після прочитання повісті постають питання: чому страждає Катерина; чому Іван – вершник […]...
- Життєподібний сюжет і філософсько-символічний зміст повісті-притчі Е. Хемінгуея “Старий і море” Повість “Старий і море” – один з останніх завершених творів легенди американської літератури Ернеста Хемінгуея, своєрідний підсумок творчих пошуків автора. Літературознавці визначають жанр цього твору як повість-притча, тобто твір, що розповідає про долю і певні події життя героя, але ця розповідь має алегоричний характер, глибокий моральний і філософський зміст. Повість тісно пов’язана з усіма попередніми творами письменника і є вершиною його роздуму про сенс життя. Сюжет її можна переказати в […]...
- Мої роздуми про прихований зміст образів повісті В. Близнеця “Звук павутинки” У повісті “Звук павутинки” В. Близнеця діють небагато персонажів, проте світ, змальований письменником, є широким та неосяжним, чарівним та загадковим – саме таким, яким його уявляє Льонька. Льонька – сільський хлопчик, що має піти у третій клас. Він постійно щось вигадує, фантазує… Проте сказати “вигадує” навіть неправильно! Ні, Льонька не вигадує, він бачить світ сповненим див, він не вигадує ці дива, він живе з ними та у них, вони цілком […]...
- Ідейний пафос “Тараса Бульби” Ідейний пафос “Тараса Бульби” – у безмежному злитті особистих інтересів людини з інтересом загальнонародним. Лише один образ Андрия різко відособлений у повісті. Він протистоїть народному характеру і як би виламується з головної її теми. Ганебна загибель Андрия, що є необхідною моральною відплатою за його відступництво й зраду народній справі, ще більше підкреслює велич центральної ідеї повести. Духовне й тілесне в повесте “Тарас Бульба” як вираження поетики М. В. Гоголя. За […]...
- Ідейний підтекст роману-антиутопії Є. І. Замятіна “Ми” “Сигналом про небезпеку, що загрожує людині, людству від гіпертрофованої влади машин і влади держави” назвав роман Замятіна Дж. Оруел. Дивно, але роман написаний у 1920 році, має рідкий дарунок передбачення. Замятін вже тоді звернув увагу на тенденції, що насторожують, у політиці молодої держави – на приголомшливу байдужість до долі окремої людини, на безглузду найчастіше жорстокість, на безжалісне руйнування багатовікової культури і заміну її жалюгідною пародією – так званою “пролетарською культурою”. […]...
- Ідейно-художній зміст оповідання “Дорогою ціною” МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ 8 клас Оповідання “Дорогою ціною” написане М. Коцюбинським на основі історичних фактів, хоча герої – цілком вигадані. Письменник глибоко осмислив і проаналізував події кінця XVIII – початку XIX століття, коли після Коліївщини почалося руйнування Запорозької Січі як оплота вольності в Україні й закріпачення українського селянства. Народ не корився, мстився панам та зрадникам. По всій Україні спалахували повстання, люди, не мирячись із неволею, гинули або тікали за Дунай. Доля таких утікачів […]...
- Ідейний і художня своєрідність ранніх творів М. Горького Ранні твори М. Горького відображають незавершеність його концепції світу і художньої творчості. У них він виступає як романтик, причому його романтизм поєднує в собі як традиційні, так і нові художні прийоми. “Реальний” світ для Горького не є естетичним об’єктом навіть в таких оповіданнях, як “Дід Архип і Льонька” або “Справа з застібками”. Горьківські босяки втілюють певний світогляд або психологічний тип. Вони можуть бути “бунтарями” або “міщанами”, “накопичувачами” або “правдошукача” незалежно […]...
- Ідейний задум поеми позначений “Кому на Русі жити добре” Зображення народу в поемі Некрасова “Кому на Русі жити добре” “Кому на Русі жити добре” – поема-епопея. У центрі її – зображення післяреформеної Росії. Некрасов писав поему протягом двадцяти років, збираючи матеріал для неї “по слівцю”. Поема надзвичайно широко охоплює народне життя. Некрасов хотів зобразити в ній всі соціальні шари: від селянина до царя. Але, на жаль, поема так і не була закінчена – перешкодила смерть поета. Головна проблема, головне […]...
- Ідейний і художня своєрідність “Пісень” М. Горького В “Пісні про Сокола” і “Пісні про Буревісника” в алегоричній формі Горький передав революційні, бунтарські настрої, що охопили передову частину російського суспільства напередодні революції 1905 року. Гордий Сокіл і сміливий, мужній Буревісник звали до подолання суспільної пасивності, до свободи. Цим вони надавали “не менше революційний вплив на маси, ніж прокламації окремих революційних комітетів…”, сіяли сум’яття і страх в офіційних колах царської Росії. “Зазначені вірш, – доносили жандарми, – справило сильне […]...
- Ідейний смисл назви новели “Подвійне коло” “Подвійне коло” – це назва першої новели роману Ю. Яновського “Вершники”. Трагічні події описані в ній: п’ять братів Половців зустрічаються на кривавих дорогах громадянської війни. Підіймає руку брат на брата, бо хоч і одного роду, та до різних берегів прибились вони: Андрій командував загоном Добровільної армії Денікіна, Оверко воював у кінноті Петлюри, Панас і Сашко були махновцями, а Іван – бійцем Червоної Армії. Андріїв загін потрапляє в полон до денікінців. […]...
- Алегоричний і повчальний зміст байок Хто хоч раз у своєму житті прочитав байку, той ніколи її не забуде. Герої кожної байки кладуть цеглинку за цеглинкою, вимуровуючи совість. Саме вона є фундаментом, на якому колена людина будує своє життя. Світові відомо багато байкарів: Езоп, Федр, Лафонтен, Крилов. Їхні твори дуже схожі, але це не дивно, бо викривають вони одні й ті самі вади, вихваляють одні і ті самі цінності. Всім відомо, що людина повинна жити за […]...
- Козацькі літописи, їхній зміст, стилістична бароковість форми В українській літературі доби бароко визначне місце посідають козацькі літописи, головною темою яких була визвольна війна 1648-1654 рр. під проводом Богдана Хмельницького проти польсько-шляхетських загарбників. Наприклад, “Літопис Самовидця” – визначна пам’ятка української історіографії. Тут розповідається про події 1648-1702 рр. Автор твору невідомий, у літописі розповідається про боротьбу за владу Сомка й Брюховецького, останній був з числа козацької старшини. У літописі засуджується міжусобна війна, що точилася в Україні після смерті Б. […]...
- Ідейно-тематичний зміст трагікомедії “Мартин Боруля” Трагікомедія “Мартин Боруля” написана в 1886 р., під час новочеркаського заслання. Цим твором Іван Карпенко-Карий сатирично викриває тогочасні суспільні порядки – бюрократизм, судову систему, засновану на хабарництві. В основі сюжету – справжній факт: багаторічне клопотання батька драматурга Карпа Адамовича з метою документально відновити втрачене предками дворянство. Цікаві міркування про свого героя висловив уже на схилі літ сам автор: “Згадую Борулю, хоч люди сміються з нього, бо їм здається, що вони […]...
Categories: Шкільні твори