Ідеальне суспільство у романі “Гаргантюа і Пантагрюель”

Related posts:

1. Ідеальне суспільство у романі Франсуа Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель” Ідеальне суспільство у романі Франсуа Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель” Ідеал щасливого суспільства, яким його уявляв собі Франсуа Рабле, збігається в часі з найвищим розквітом мистецтва доби Відродження, а разом із ним – з гуманістичними прагненнями та пориваннями. Із біографії Рабле ми знаємо, що багато років він прожив у Італії, де на той час уже сформувалась культура, у центрі якої була людина – жива і водночас “надзвичайна, богоподібна”. Як нам здається, […]...
2. Образи велетнів у романі “Гаргантюа і Пантагрюель” Франсуа Рабле взяв для свого роману сюжет, добре відомий у французькій народній творчості – це комічні хроніки “про великого і здоровезного” велетня Гаргантюа. Та й мова оповіді про життя та діяльність трьох поколінь велетнів – Грангузьє, Гаргантюа, Пантагрюеля – втримана у тоні веселої, дубуватої сатири, висміювання всіх пороків, притаманних тогочасному суспільству. І хоча Рабле зі смаком описує всі подробиці їхнього тілесного житія, перелічує, скільки їжі, одягу їм потрібно, та головне […]...
3. Гротеск і гіпербола в романі “Гаргантюа і Пантагрюель” Епоха Відродження дала світові безліч славних імен: письменників, скульпторів, художників, музикантів. Митці-гуманісти вбачали об’єкт своєї творчості в зображенні людини, її почуттів, розумових здібностей і якостей, бо і самі митці цієї видатної епохи теж були неординарними особистостями. Можна навіть сказати, що епоха створювала людину нового часу, а людина створювала епоху. Франсуа Рабле – представник французького Ренесансу, хоча найвизначнішим представником цієї епохи його зробив один-єдиний художній твір. Роман “Гаргантюа і Пантагрюель” став […]...
4. Гротеск і гіпербола у романі Франсуа Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель” Епоха Відродження дала світові безліч славних імен: письменників, скульпторів, художників, музикантів. Митці-гуманісти вбачали об’єкт своєї творчості в зображенні людини, її почуттів, розумових здібностей і якостей, бо і самі митці цієї видатної епохи теж були неординарними особистостями. Можна навіть сказати, що епоха створювала людину нового часу, а людина створювала епоху. Франсуа Рабле – представник французького Ренесансу, хоча найвизначнішим представником цієї епохи його зробив один-єдиний художній твір. Роман “Гаргантюа і Пантагрюель” став […]...
5. Образи велетнів роману Франсуа Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель” Образи велетнів роману Франсуа Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель” Образи різноманітних велетнів часто зустрічаються на сторінках французьких та німецьких казок. Там їх зображено злими, жорстокими, підступними, часто – людоїдами, яких все ж таки вдається перехитрити звичайним людям. Франсуа Рабле теж узяв для свого роману сюжет, добре відомий у французькій народній творчості – це комічні хроніки “про великого і здоровезного” велетня Гаргантюа. Та й мова оповіді про життя та діяльність трьох поколінь […]...
6. Гаргантюа і Пантагрюэль характеристика образу Гаргантюа Гаргантюа – персонаж роману, дія якого відбувається в країні Утопія. Г. – син короля Грангузье і королеви Гаргамеллы. Скориставшись популярним в народних оповідях чином добродушного гіганта і весельчака Гаргантюа, Рабле з перших же сторінок роману вводить читача в яскравий і химерний світ гротеску. Дитинство Г. нагадує безглузді і смішні епізоди з життя Иванушки-дурника в російських народних казках: Г. “розчісував волосся склянкою”, “сідав між двох стільців”, “черпав воду решетом”, “кував, коли […]...
7. Гаргантюа і Пантагрюэль характеристика образу Панурга Панург – один з центральних персонажів роману. Його ім’я означає “все що може” або “все що робить”. Згідно з характеристикою, яку дає Панургу Рабле, це “пустун, шулер, гуляла, гуляка і шахрай”. Проте, перераховуючи всілякі вади П., Рабле, який відверто симпатизує своєму героєві, його енергії, що б’є через край, і зухвалій невигубній життєлюбності, додає: “а по суті, дивовижний із смертних”. П. стає другом Пантагрюэля, і разом вони складають, як говорить Пантагрюэль, […]...
8. Гаргантюа і Пантагрюэль характеристика образу Пантагрюеля Пантагрюэль – син короля Гаргантюа і Бадбек, дочки короля амавротов, мешканців Утопії. Мати П. померла від пологів, оскільки немовля було колосальних розмірів. Його ім’я, згідно з поясненням Рабле, означає “всежаждущий”. Дійсно, з юних років П. відрізнявся непомірною ненажерливістю: він відгризнув вим’я і півживота у корови, яка поїла його молоком, розірвав на частини і проковтнув величезного ведмедя. Проте анітрохи не менші апетити П. Демонструє по відношенню до наук: виконуючи волю батька, […]...
9. Суспільство, родина і людина у романі “Анна Кареніна” Немає нічого важливішого за сім’ю, тому що вона здатна дати відчуття захищеності, щастя. Але це в ідеалі. І Л. Толстой показує проблеми сучасної йому сім’ї на тлі суспільної моралі. Анна Кареніна – вродлива жінка, яка свого часу піддалася на умовляння родичів і взяла шлюб із багатим службовцем, людиною набагато старшою за себе, а головне – не із коханим. Такий шлюб не був дивом у тогочасному суспільстві. їй навіть заздрили. А […]...
10. “Водяне суспільство” у романі М. Ю. Лєрмонтова “Герой нашого часу” “Герой нашого часу” – соціально-психологічний роман, у якому автор ставив перед собою завдання розкрити внутрішній світ героя, “дослідити душу людську”. Лєрмонтов – романтик, тому проблема особистості – центральна проблема романтизму і, природно, творчості поета. Однак новаторство “Героя нашого часу” полягає в тому, що конфлікт особистості і навколишнього світу вирішується за допомогою різноманітних засобів, як романтичних, так і реалістичних. Печорін головний герой роману, є соціальним типом. Його традиційно слідом за Онєгіним […]...
11. Суспільство і особистість у творчості Миколи Куліша Двадцяті роки в житті нашої держави були найтрагічнішими, що наклало свій відбиток і на розвиток новітньої української літератури. І не дивний той факт, що лише сьогодні ми відкриваємо для себе нові імена українських літераторів, яких було викреслено з національного і культурного життя: або розстріляно, або репресовано. Серед них – Микола Гурович Куліш, чия творчість заслужила високої оцінки: “талант світового масштабу”. Микола Куліш.- “явище всесвітнього значення”, “геніальний митець”, який вивів українську […]...
12. Митець і суспільство в новелі “Іntermezzo” У 1908 році світ отримав нову роботу видатного українського письменника Михайла Коцюбинського з доволі цікавою назвою “Іntermezzo”. Чому страшенно стомлений службою, активною громадською роботою митець пише твір, де основними героями стають сили природи, птахи, почуття? Мабуть, через те, що людина, як стверджував Коцюбинський, – дитя природи і боляче переживає порушення зв’язків з нею. Отож, щоб відновити свої сили для праці, виїжджає письменник на відпочинок, де читатиме “велику книгу природи” і […]...
13. Суспільство у якому я хочу жити В нашому суспільстві зараз багато несправедливості та жорстокості. Я вважаю, що це не може продовжуватися ще тривалий час. Вірю – все зміниться. Я хотів би жити у небайдужому до чужого болю світі, де кожна людина прагне допомогти слабкому. Ті. що більш заможні повинні допомагати з працевлаштуванням бідним, піклуватися про самотніх. Я хочу жити у суспільстві, де більш нема безхатченків : ні людей, ні тварин. Я хочу жити у світі, в […]...
14. Екологія і суспільство 11 клас Екологія і суспільство Спочатку декілька прикладів. Поки ви читаєте ці рядки, на Землі накопичилося ще кілька тисяч тонн відходів, померла від забруднення довкілля людина, зникло кілька гектарів амазонської сельви… Так, втручання людини у справи природи перестало бути власне втручанням, перетворившись на тотальне винищення. Що ми маємо доказати цим природі, чого вимагаємо від неї, стражденної? Спочатку природне середовище було колискою людства, і людство поводилося так, як і треба поводитися […]...
15. Поет і суспільство у творчості Л. Костенко Взаємини поета і суспільства, роль його серед громадян – тема не нова для української літератури. До неї зверталися свого часу найбільші велетні поезії: Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко. Ліна Костенко, поза всякими сумнівами, виявилася їх однодумцем. Нескладно, наприклад, провести очевидні паралелі між найяскравішими рядками “Давньої казки” Лесі Українки і багатьма поезіями Ліни Костенко. Більше того, часто натрапляємо на безпосередній діалог поетеси зі славетними митцями минулого. Проникливість таких діалогів доводить, […]...
16. Суспільство в комедії “Горе від розуму” Комедія “Горі від розуму” була написана в 1824 році. У цьому добутку О. С. Грибоєдов відтворив правдиву картину російського життя першої чверті XІX століття: показав зміни, що відбулися в російському суспільстві після Вітчизняної війни 1812 року, відбив антикріпосницькі погляди декабристів. Автор сам дотримувався ідей декабризму, що підтверджує його комедія й створений у ній образ Чацького. Олександр Андрійович Чацький показаний О. С. Грибоєдовим як передова людина “століття нинішнього”. Він зло висміює […]...
17. Одяг і суспільство План I. Смак і мода. II. Еволюція моди. 1. Як народжується мода. 2. Вплив суспільства на моду. 3. Культура одягу. 4. Мода сьогодні. III. Про смаки не сперечаються. Що б там не говорили, а перше враження про людину складається за її зовнішнім виглядом. Кожному з нас хочеться вдягатись елегантно і вишукано. Хороший смак завжди був ознакою вихованості. Слово мода наштовхує пас па думку про одяг, хоча означає більш широке поняття. […]...
18. Чичиков і губернське суспільство Микола Васильович Гоголь почав писати поему “Мертві душі” в 1835 році по наполегливій раді Пушкіна. Гоголь знав, як поставляться до його праці представники правлячих станів, але вважав своїм обов’язком перед Росією й народом “показати, хоча з одному боку, всю Русь”. Центральний герой поеми – Павло Іванович Чичиков. У характері цього героя яскраво виявився буржуазний початок, ще невластиве Росії. Намагаючись відповістити на запитання, куди йде Русь, Гоголь занурює Чичикова в найрізноманітніші […]...
19. Чацький і фамусовское суспільство Дуже часто в житті ми стикаємося з людьми, яких можна порівняти з фамусовскім суспільством. Вони підлі, дурні і бездарні. Що ж таке розум для них? І що він означає насправді? Ці питання вирішуються в великому творі російської літератури О. С. Грибоєдова “Горе від розуму”. Це горе було головному герою комедії Олександру Андрійовичу Чацькому – розумному, шляхетному, чесному і сміливому людині. Він ненавидить і зневажає фамусовское суспільство, в якому головною темою […]...
20. Печорін і “водяне суспільство” для розкриття ідейного сенсу роману Якщо у повістях “Бела” і “Тамань” Печорін виступав в оточенні простих і “природних” людей, то в повісті “Княжна Мері” він показаний в типовій для нього дворянській середовищі. Зображення дворянського суспільства, з яким ріднить Печоріна походження і класова приналежність, має у романі істотне значення. У сусідстві з “столичними франтами”, “московськими панянками” і провінційної “знаттю” яскравіше виступає непересічність і винятковість Печоріна для свого середовища, в якому він змушений перебувати і діяти. Конфлікт […]...
21. Митець і суспільство як центральна проблема роману Л. Костенко “Маруся Чурай” Історичний роман у віршах “Маруся Чурай” є перлиною української літератури ХХ століття. Центральною філософською проблемою твору є проблема митця й суспільства. Головна героїня – Маруся Чурай. Це людина, наділена геніальним піснетворчим даром, що означає надзвичайно тонку і багато в чому специфічну, не таку, як в інших, духовну організацію. Ліна Костенко аналізує у своєму романі психологію творчості Марусі Чурай, її стосунки із суспільством. Учені, які досліджують психологічні особливості художньо талановитих людей, […]...
22. СУСПІЛЬСТВО Й ОСОБИСТІСТЬ У ТВОРЧОСТІ МИКОЛИ КУЛІША 11 КЛАС СУСПІЛЬСТВО Й ОСОБИСТІСТЬ У ТВОРЧОСТІ МИКОЛИ КУЛІША ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРУ Варіант 1 I. Оригінальність творчих пошуків Миколи Куліша. II. Драми М. Куліша – величезна панорама життя: 1. Багатогранність образів. 2. Глибина проблематики. III. Значення творчості М. Куліша для розвитку української драматургії. Варіант 2 I. Драматургічний талант М. Куліша. II. Модерний характер драматургії М. Куліша: 1. Розширення тематичних меж. 2. Різноманітність проблематики. 3. Своєрідний часопростір драматичних творів. 4. Засоби […]...
23. Людина й суспільство в добутках А. І. Куприна Особистість і середовище, індивідуум і прощество – про це міркували многие росіяни письменники XІX століття. Заметале загострився інтерес до цієї теми наприкінці XІX – початку XX століття, в епоху, переломну для Росії. У дусі гуманистических традицій, успадкованих від класиків, розглядає це питання А. І. Куприн. Мир героїв Куприна строкатий і багатолюдний. Письменник прожив яскраву, наполненную різноманітними впечатлениями життя – побував і військовим, і конторником, і землеміром, і актіром бродячої циркової […]...
24. Вирішення проблеми “Поет і суспільство’ в поезії Ш. Бодлера “Альбатрос” Найвідоміша збірка поезій Ш. Бодлера “Квіти зла” містить різні за тематикою твори. З-поміж цих творів виділяється вірш “Альбатрос”, у якому порушується одвічна тема – місце поета у суспільстві, його стосунки із навколишнім світом. З давніх часів поетичне мистецтво розглядалося як відображення якогось іншого непізнаного світу. Лише обрані могли почути голос далеких небесних сфер і втілити його у словах. Творчістю поета насолоджувались, захоплювались, самого поета обожнювали прихильники його таланту. Але кожна […]...
25. Охарактеризуйте Відродження як історичну і культурну добу Історична та культурна доба Відродження розпочинається у 14 столітті в Італії та завершується у 17-му столітті, поширившись по всій Європі. Вона розділяється на Протовідродження, раннє, високе, пізнє Відродження та окремо виділяється північне Відродження Основні ідеї Відродження – це утвердження гідності людини, оспівування її краси, великих можливостей людського розуму, волі, творчого потенціалу. Це називається принципом гуманізму. Можливості людини мають залежати від її власного розуму та талантів, а не від походження – […]...
26. Тема вибору в романі “Майстер і Маргарита” Роман М. О. Булгакова “Майстер і Маргарита” є одним із найяскравіших творів. У ньому переплелись час теперішній та час минулий. У теперішнім часі ми бачимо боротьбу розуму, освіченості з нісенітницями, жадібністю та нечемністю. З найперших сторінок роману автор показує, що нечемність повинна бути покарана. Так, директор МАССОЛІТА Берліоз заплатив життям за своє ставлення до творця всього людства. Він, не знаючи про те, що сперечається із самим дияволом, висловлював своє нехтування […]...
27. Риси “магічного реалізму” в романі “Сто років самотності” Напружене життя XX ст. з атмосферою сірості, одноманітності, напруження наштовхнуло митців на пошуки нових джерел, як б могли дати людині розуміння її сутності. Для цього письменники зверталися до жанрових традицій минулого. Нетлінні цінності, як пройшли крізь плин часу, були знайдені у міфах, легендах, казках Твори Габріеля Гарсіа Маркеса належать саме до типу “міфологічної літератури, який стає частиною так званого латиноамериканського магічного реалізм”. І найяскравішим прикладом цього є роман “Сто років […]...
28. Проблема виховання у романі “Пригоди Олівера Твіста” Проблему виховання можна називати однією з провідних в англійській літературі. І Чарльз Діккенс не був у цьому першовідкривачем, але він знайшов свій шлях розв’язання проблеми, показавши лондонське дно без романтизації. У передмові до одного з видань роману “Пригоди Олівера Твіста” Діккенс писав: “Мені здалося, що зобразити реальних членів злочинної групи, намалювати їх в усіх їхній потворності, показати злиденне їхнє життя…- означає… допомогти суспільству”. Його представники лондонського дна відверто потворні навіть […]...
29. Особливості сатири в романі “Майстер і Маргарита” Роман “Майстер і Маргарита” Михайло Булгаков писав протягом 1928- 1940 років. Цей твір можна назвати сатиричним, бо в ньому автор яскраво висвітлив вади тогочасного суспільства. Роман починається з того, що Берліоз та його друг, поет Іван Бездомний, відпочивають у парку. А коли до них підходить Воланд, вони ставляться до нього насторожено. Друзі вважають іноземця шпигуном, ворогом радянських людей. І хоча Берліозу як освіченій людині цікаво поспілкуватись з Воландом, він повинен […]...
30. Критика індивідуалістичного бунту у романі Достоєвського Створення роману “Злочин і покарання” довелося на переломний для Росії рубіж п’ятидесятих-шістдесятих років минулого століття. Це був час Другої імперії у Франції, час Наполеона ІІІ, час Бісмарка, що почало об’єднання Німеччини “залізом і кров’ю”, час краху старих феодальних порядків у Росії й росту нових, буржуазних. На зміну дворянським революціонерам прийшли революціонери-різночинці, яких спробував зобразити І. С. Тургенєв в образі Євгенія Базарова у романі “Батьки й діти”. У романі Н. Г. […]...
31. Образ Воздвиженського у романі “Хмари” Відсутність авторської симпатії до образу Воздвиженського відчувається уже в його портреті. Він один “вищий від усіх цілою головою” був “поводатарем” тульських студентів – “…великий, як обеліск”, рум’яний, його “повні щоки були здорові якось по-сільському”. Він мав “жилаві руки, кремезні плечі й шию і скидався на крамаря-коробейника”. Портрет виписаний індивідуалізовано, в дусі натуральної школи. Автор неначе підкреслюючи на фоні його фізичної мочі духовну неміч, не подає широкого і розлогого портрета героя, […]...
32. Доля України в романі “Волинь” Найвизначнішим творчим досягненням Уласа Самчука є роман-епопея “Волинь”. У ньому письменник одним із перших глибоко і відверто розкрив антилюдяність більшовизму, вказав на причини, які привели суспільство до трагедії. Ще тоді він передбачав теперішнє відродження: “Прийде час, і ми… чи наші діти до голосу прийдемо і своє господарство возстановимо. Це станс, бо ж інакше не можна буде жити”,- каже один з героїв “Волині”. За жанрово-художніми особливостями “Волинь” – це роман-хроніка. У […]...
33. Проблема служіння інтелігенції народові в романі Франка “Перехресні стежки” Здобувши освіту, Рафалович стає адвокатом у глухому провінційному місті, в якому “у однім кінці чхнеш, у другім чути”. Юнак вважав своїм обов’язком віддати всі сили боротьбі за кращу долю свого поневоленого народу. Як і Франко, “вихований, вигодуваний хлібом, працею і потом сього народу, він повинен своєю працею, своєю інтелігенцією відплатитися йому”. Віддаючись служінню своєму народові, він розгортає програму захисту селян від експлуататорів, викриває злочини шляхти і інших хижаків. Рафалович у […]...
34. “Думка народна” в романі “Війна і мир” У романі-епопеї “Війна і мир” Л. М. Толстой змалював епоху, що передувала 1812 рокові. Це велична епопея народних звитяг і слави, не втративши й рис сімейної хроніки. Творчо вивчаючи добу, Толстой зрозумів, якими були провідні рушійні сили в героїчних подіях цього уславленого людьми й подіями часу. Головним героєм у романі є російський народ, який захищав рідну землю від вторгнення Наполеона та його армії. Із правдивістю історика Л. М. Толстой показав, […]...
35. Засудження егоїзму Клода Фролло в романі Гюго “Собор Паризької Богоматері” Роман “Собор Паризької Богоматері” – твір, що змушує кожного читача глибоко замислитися над сутністю життя, над проблемами моралі та духовності. Один з головних персонажів твору – священик Клод Фролло. З юнацьких літ він прагнув займатися наукою і до 35-річного віку досяг великих знань. Цілком віддавшись улюбленій справі, він відмовився від усіх земних благ і насолод: не одружився, а натомість виховував свого молодшого брата Жеана, що уцілів після чуми. Розчарувавшись у […]...
36. Образ Собору в романі “Собор Паризької Богоматері” До жодної з монументальних споруд середньовіччя, мабуть, не ставляться з такою пошаною, як до Собору Паризької Богоматері, який уславив у своєму романі Віктор Гюго. В історії французької культури ця давня пам’ятка народного зодчества і чудовий літературний твір першої третини ХІХ століття наче злилися воєдино. Склепіння собору завжди нагадуватимуть про героїв роману Віктора Гюго – циганку Есмеральду, нещасного глухого і потворного Квазімодо. У центрі роману – Собор Паризької Богоматері, символ духовного […]...
37. Особливості трактування любові у романі “Пан” Кнут Гамсун народився в сім’ї селянського кравця на півночі Норвегії. Дитинство було важким. З чотирнадцяти років вимушений був заробляти собі на хліб. Він перепробував багато професій, але мріяв вчитися. Читав усе, що потрапляло до рук. Писати почав з 1847 року. Особливо важким для нього був і 1886 р., коли на порозі стояла голодна смерть. Повість “Голод” принесла йому славу. Відтоді він написав багато романів і повістей. На уроках зарубіжної літератури […]...
38. Образи українських інтелігентів у романі “Хмари” І життя, і творчість Івана Нечуя-Левицького засвідчили, що український національний дух здолати не можна, бо він – невмирущий. Згадаймо, що нести співвітчизникам рідне слово письменникові довелося за часів тяжких репресій стосовно нашої культури: це і Емський указ, і Валуєвський циркуляр, згідно з яким українська мова не мала права навіть на своє існування. От і доводилося Іванові Семеновичу тривалий час вести подвійне життя; вдень він сумлінний викладач російської словесності, а ввечері […]...
39. Згубність людської пихи в романі Діккенса “Домбі та син” Роман “Домбі і син”, над яким Діккенс працював протягом 1846-1848 рр., посідає особливе місце у творчості письменника. Провідною ідеєю твору є згубність людської пихи. Це перший великий соціальний роман у творчості Діккенса. В ньому Ч. Діккенс змалював життя англійського суспільства. Головний герой роману – містер Домбі, багатий англійський комерсант. Він суворий і жорстокий. Для нього найголовніше – процвітання його торговельного дому. “Домбі – червонястий на вигляд, гарний, ставний чоловік, – […]...
40. Голодомор 1932-1933 років у романі “Марія” 1933 року світову громадськість приголомшило нечуване в історії лихоліття, яке звалилося на голову українського народу – організований сталінсько-більшовицькою системою СРСР голодомор, що призвів до зменшення українців на одну п’яту, – сучасні дослідники обчислюють кількість жертв порядком 7,5-8 мільйонів. Психічні відхилення мертвих канули в небуття разом із їхніми виснаженими тілами. Зранена психіка живих залишилася на все життя. її ж вони передають своїм нащадкам, навіть тоді, коли б їм цього не хотілося. […]...