Поема Шота Руставелі “Витязь в тигровій шкурі” – найвидатніша пам’ятка грузинської літератури доби Середньовіччя. Учені вважають, що вона була створена наприкінці ХІІ – початку ХІІІ століття за часів правління цариці Тамари, “золотого періоду” в історії Грузії. Поема відбиває типові риси середньовічного епосу, але й відзначається глибоким гуманістичним пафосом.
Гуманізм поеми проявляється уже в обраному сюжеті. Цар Аравії Ростеван – у похилому віці, та він не має спадкоємця. На престол він ставить свою дочку, розумну і гарну Тінатін, яка кохає славного лицаря-полководця Автанділа.
Одного разу Автанділ і Ростеван під час полювання зустріли витязя у тигровій шкурі, вони спробували заговорити з ним, та даремно, витязь безслідно зник. Смуток таємничого лицаря не дає спокою Ростевану, і Тінатін, щоб заспокоїти батька, доручає своєму обранцю Автанділу розкрити таємницю витязя. Автанділ охоче погоджується виконати доручення цариці.
Пошуки тривають довго, і нарешті у гірській печері він знаходить загадкового витязя на ім’я Таріел, який розповідає свою сумну історію. Таріел – нащадок царського роду, воєначальник індійського царя, палко закоханий у царівну Нестан-Даріджан. Доля не сприяла закоханим: цар вирішив віддати Нестан-Даріджан заміж за хорезмського царевича, ще й оголошує його своїм спадкоємцем.
Таріел обурюється, він не тільки кохає царівну, а й має право на царську спадщину.
Нестан умовляє Таріела вбити суперника й захопити владу, її звинувачують у зраді і в коханні до зрадника та суворо карають: після жорстоких побоїв царівну таємно вивозять з Індії. Таріел кидається на пошуки коханої, та марно. Втративши будь-яку надію, він залишає рідну країну, сам себе прирікає до самотності й оселяється у печері, де його і знаходить Автанділ. Вони стають побратимами і разом вирушають на пошуки Нестан – Даріджан. Герої знаходять царівну у недоступній фортеці, визволяють її і повертаються у рідні краї.
Дві закоханих пари грають весілля в один день.
Середньовічний автор вибирає для свого епосу не історичну подію, а приватне життя героїв, тим підкреслюючи важливість звичайних людських стосунків, що було нехарактерним для героїчного епосу Середньовіччя. Саме в цьому насамперед і виявився гуманізм автора.
Руставелі змальовує героїв, що попри всі перешкоди домагаються свого щастя. І читач усвідомлює думку автора – людина може здолати все, що заважає їй на шляху до особистого щастя. Автанділ і Таріел сприймаються як уособлення вірності, відваги, мужності. А жіночі образи вражають цілісністю характерів, здатністю до самопожертви заради щастя інших.
У середньовічній літературі не багато творів, в яких би внутрішній світ, переживання героїв займали таке важливе місце, як в поемі “Витязь в тигровій шкурі”. Розкриття психології героя було недоступним літературі того часу, і Руставелі на цьому шляху випередив багатьох своїх сучасників.
Поема торкнулася ще однієї проблеми, яка знайшла своє рішення у світовій літературі лише через кілька століть,- рівноправ’я жінки і чоловіка.
Усе це і наповнює поему гуманістичним пафосом, вірою середньовічного поета в можливості людини, в її право на щастя. Ці загальнолюдські цінності близькі і сучасному читачеві.





Related posts:
- Гуманістичний пафос поеми Ш. Руставелі “Витязь у тигровій шкурі” І. Поема “Витязь в тигровій шкурі” – найвидатніша пам’ятка грузинської літератури доби Середньовіччя. ІІ. Гуманізм поеми : 1. Головні герої поеми. 2. Нездійсненні мрії Таріела та Нестан-Даріджан. 3. Зустріч Автанділа та Таріела. 4. Перемога кохання. ІІІ. Головна ідея твору. ІV. Нове для тих часів рішення в літературі....
- Дружба і любов у поемі Шота Руставелі “Витязь у тигровій шкурі” Ці почуття лейтмотивом проходять через усю поему Шота Руставелі “Витязь у тигровій шкурі”. Для грузинського народу ця книга стала народною реліквією, основою для створення народних пісень, переказів. Це така ж пам’ятка грузинської літератури, як “Слово о полку Ігоревім” для українців чи “Божественна комедія” Данте для італійців. Перед нами виникають картини придворного життя, що пов’язане, із біографіями героїв – Автанділа, який закоханий у доньку арабського царя Ростевана Таріела, що дістав прізвисько […]...
- Відповіді до теми: Лі Бо, Ду Фу, Омар Хайям 1. Назвіть відомих вам середньовічних поетів Сходу. Відповідь: Лі Бо, Ду Фу, Омар Хайям, Шота Руставелі, Рудакі та ін. 2. Яким двом напрямам, філософським ученням підпорядковувався розвиток китайської літератури? Відповідь: Конфуціанству і даосизму. 3. Лірика якого китайського поета доби Середньовіччя є світлою, життєствердною, сповненої ідеї злиття з природою? Відповідь: Лі Бо. 4. Хто з китайських поетів у своїй творчості реалістично Відповідь: правдиво відобразив життя країни в усій його багатогранності? Відповідь: […]...
- Відповіді до теми: Середньовічна література 1. Які національні культури належать до східних? Відповідь: Китайська, японська, перська, таджицька, індійська, грузинська, арабська та ін. 2. Хто з китайських поетів у своїй творчості звернувся до традицій народної пісні юефу? Відповідь: Лі Бо. 3. Хто з середньовічних поетів Сходу мав енциклопедичні знання з різних галузей? Відповідь: Омар Хайям. 4. Хто з китайських ліриків епохи Середньовіччя наблизив поетичну мову до розмовної? Відповідь: Ду Фу. 5. Як називається чотиривірш філософсько-ліричного змісту, […]...
- Гуманістичний пафос, етика добра і любові до людей у романі “Злочин і кара” Пошуки добра і справедливості… Вони бентежать уми, розпалюють пристрасті. У зіткненні різних ідей і переконань митці намагаються знайти найвищу правду, ту єдино правильну ідею, яка може стати спільною для всіх людей. Пошуки справедливості інколи заводили Федора Михайловича Достоєвського в скруту, змушували виступати проти власних більш ранніх переконань. Але в найбільш складні для письменника і всього народу роки він продовжував шукати шляхи визволення людства від страждань, котрі несе з собою антигуманний […]...
- ГУМАНІСТИЧНИЙ ПАФОС РОМАНУ О. ГОНЧАРА “ПРАПОРОНОСЦІ” Українська культура має міцні гуманістичні традиції. Корені цього гуманізму – у світогляді нашого народу, у тих морально-етичних засадах, якими він керується протягом століть і які обстоює як найбільші свої духовні святині. Потужний гуманістичний струмінь пронизує творчість Григорія Сковороди і Тараса Шевченка, Лесі Українки та Івана Франка, Павла Тичини й Олександра Довженка. Серед українських письменників, чия творчість наснажена глибокою любов’ю до людини, вірою в її моральну силу і красу, почесне місце […]...
- Вічні ідеали добра й братерства Начебто чорні урагани, які змітають усе на своєму шляху, проносилися над землею Грузії криваві війни й нищівні пожежі. Безцінні скарби духовного життя зникали в полум’ї, мішалися з кров’ю, втоптувалися в землю. Стародавній народ картвелів достойно опирався войовничим загарбникам. Велика поема Шота Руставелі вціліла в ті страшні часи й змогла донести до сьогодення вражаючі картини стародавнього життя. Цей твір дає можливість почути відгомін вируючих пристрастей давнини, захопитися піднесеним коханням, насолодитися спогляданням […]...
- Гуманістичний пафос лірики М. Рильського останніх років Бо то був шлях не в трумну, а в життя, У вічність української колиски. Важкий, як біль, але без вороття – То був народжений поет Вкраїни. Л. Забашта Він України мав чарівну вроду, Носив її наймення гордолиць. Він виріс від суниць аж до зірниць. Великий гранослов свого народу. Д. Павличко “Третє цвітіння” М. Рильського – явище, унікальне в нашій літературі, – об’єднує чотири збірки поета “Голосіївська осінь”, “Зграя веселиків”, ‘”В […]...
- Гуманістичний пафос “Іліади” – осуд війни та її жорстокості Троянська війна тривала вже десять років. Сотні грецьких кораблів стояли біля берегів міста Іліона, або Трої, що знаходилося в Малій Азії. Ахейці, очолювані звитяжним Агамемноном, розбили свої табори біля стін міста. Між троянцями та ахейцями постійно точилися військові сутички, проте зберігалася рівновага: греки, серед яких були уславлені воїни Ахілл, Патрокл, Менелай, Одіссей, не могли захопити місто, троянці ж зі своїми ватажками – Гектором та Парісом – не могли перемогти ахейців. […]...
- Гуманістичний пафос, патріотичне звучання поезій Леоніда Кисельова Творча зірка Леоніда Кисельова зійшла на небосхил української поезії за зіркою Василя Симоненка, щоб з такою ж силою понести людям живе слово Поета із Божої ласки. Це слово вражає проникливим ліризмом і палким патріотизмом, поетичною філософією державотворення і своєю рятувальною суттю. Леонід Киселів був поетом двох мов, бо перші його вірші, відверто-сміливі й знакові, написані російською. Але вони несли потужний заряд українськості речника національно-державницької ідеї, символа свого часу: “… все […]...
- Гуманістичний пафос твору Ч. Діккенса “Різдвяна пісня в прозі” 25 грудня ввечері над вулицями європейських міст задзвенять дзвони. Залунають пісні “Тиха ніч…” та подібні. Усі сядуть до святкової вечері, навіть ті, хто завжди лягав спати голодним. Так повинно бути на Різдво Христове, на згадку про те, що Святе Дитя народилося у стайні, бо для Нього не знайшлося місця серед поважних людей. На спомин про це у Святий вечір кожна людина повинна мати дах над головою і святкову страву. Про […]...
- Гуманістичний пафос твору М. Рильського “Синові” Максим Тадейович Рильський був надзвичайно обдарованою, талановитою людиною. Відомий поет і учений-академік, літературознавець і літературний критик, фольклорист і етнограф, мистецтвознавець і лінгвіст. І все ж багатогранний талант Рильського виявився передусім у поезії. М. Рильський – поет-ерудит, людина великої загальної культури. Є у нього й своя улюблена тематика: упродовж усього творчого життя світлим акордом звучить мотив любові до Вітчизни, до свого народу, його культури й мови. Торкався М. Рильський і моральних […]...
- У чому гуманістичний пафос повісті Е. Хемінгуея “Старий і море”? Повість “Старий і море”, на перший погляд, – твір, що не може бути бестселером. Сюжету закрученого точно бракує, та й герой дивний, якийсь негероїч – ний. Це старий Сантьяго, якому саме дуже не щастило з уловом. Був він старий і самотній, до того ж бідний настільки, що ні за що було й хліба купити. І все ж не випадково після всіх успішних і відомих романів Хемінгуей отримав нагороду саме за […]...
- Т. ШЕВЧЕНКО “СОН” . САТИРИЧНИЙ ПАФОС ПОЕМИ, ЇЇ СПРЯМУВАННЯ 1. Царицю поет у творі називає… А Зів’ялою квіткою. Б Опалим листям. В Засушеним опеньком. Г Пораненим птахом. 2. “Щедра та розкішна” людина… А Храми мурує. Б Богобоязлива. В Намагається “неситим оком за край світа зазирати”. Г Не реагує на будь-яке лихо. 3. “Царят і старчат” поет називає… А Адамовими дітьми. Б Тихими і тверезими. В Байдужими до власної долі. Г Загарбниками і поневолювачами рідного краю. 4. Хижина ліричного героя, […]...
- “Витязь Янош’ – фольклорно-казкова поема про героя з народу Перші хвилини 1823 року. Невеличке містечко Кішкереш, що в Угорщині. У родині збіднілого угорського дворянина народжується дитина – хлопчик, якому судилося стати окрасою не тільки угорської, а й світової літератури. Це Шандор Петефі. На стіні будинку, у якому поет провів останню ніч свого життя, вирізьблено слова: “Тут він був ще людиною, звідси вийшов у свій великий шлях, щоб стати зорею. Сяйво її вічне”. І справді, ясною, незгасною зорею сяє нам […]...
- Стверджуючи ідеали добра, дружби, братерства Поема Руставелі донесла до наших днів вражаючі картини життя далеких часів. Вона дає нам можливість почути відгомін вируючих пристрастей давньої епохи, захоплюватися піднесеним коханням, отримувати насолоду від безкорисливої дружби тих людей, чиє життя відокремлене від нас на відстань казки. “Витязь у тигровій шкурі” і сьогодні сприймається не як щось віджиле, нікому не потрібне, а як жива сила потужного інтелектуального й емоційного впливу, що народ зберіг навічно. Поема стала дорогоцінним духовним […]...
- Жанр і композиція поеми М. О. Некрасова “Кому на Русі жити добре” Некрасов працював над поемою більше 13 років. За цей час багато чого змінилося в поемі – від первісного задуму і до сюжету. Галерея сатиричних образів численних панів не була завершена, Некрасов залишив тільки попа і поміщика Оболдуєва. На перше місце поет поставив народ, відомості про життя якого Некрасов збирав довгий час. Поема “Кому на Русі жити добре” стала поемою про долю народу і його тяжкий стан. Написана в той час, […]...
- Казкові образи у вступі до поеми 0. Пушніна “Руслан і Людмила” Про те, що поема буде казкова, Олександр Сергійович Пушкін розповідає ще в перших рядках. Він переносить свого читача до казкової країни, яку називає “Лукомор’я”. “Край Лукомор’я дуб зелений…” – починається поема, і ми вже бачимо зелені луки, над якими височить могутній дуб. Це той самий дуб, першодере – во, на якому тримається Всесвіт. Про те, що це саме той дуб, свідчить і хвостатий та вусатий персонаж, який ходить круг золотого […]...
- Жанрові особливості поеми І. П. Котляревського “Енеїда” “Енеїда” Івана Петровича Котляревського – це епічна поема, тобто великий віршований твір, у якому розповідається про визначні події і яскраві характери, а розповідь героїв супроводжується розкриттям авторських переживань І роздумів. Жанр поеми розвинувся на основі фольклору. Давня світова література зберігає перші поеми, що утворилися з народних героїчних пісень. У знаменитих стародавніх грецьких поемах “Іліада” та “Одіссея” розповідається про Троянську війну і мандри Одіссея, героя цієї війни. Автором цих поем вважається […]...
- Незабутні сторінки поеми “Гайдамаки” Поема “Гайдамаки” Т. Г. Шевченка – незвичайне й важливе явище в українській літературі. В ній знайшло своє відображення багатовікове прагнення українського народу до незалежності. Та разом з тим вона зовсім не схожа на інші поеми героїчного жанру. Поряд зі сторінками, що відтворюють боротьбу українського народу 3 польською шляхтою, оживають ліричні світлі картини прекрасного кохання Яреми і Оксани. Ця поема викликає інтерес у читачів усіх часів. Незабутні її сторінки яскравими картинами […]...
- Гуманістичний смисл роману “Пригоди Олівера Твіста” Роман Ч. Діккенса про пригоди хлопчика, у якого відняли навіть ім’я матері,- це твір високого гуманістичного смислу. Письменник примушує по-новому подивитися на загальноприйняті поняття про порядність, респектабельність, якими так пишалися його сучасники. Безумовно, зовнішні прояви гарного виховання важливі, але що за цими манерами, що за білим жилетом? Ч. Діккенс примушує читача разом з Олівером Твістом побачити виворіт життя. Як мало, виявляється, істинної доброти і співчуття в людях, котрі хизуються своєю […]...
- Гуманістичний характер лірики Рильського “Що зробив ти із своїм життям?” У всі непрості періоди свого поетичного життя Максим Рильський творив за законами правди, людяності, краси”. Візьміть будь-яку його поезію. Це справжній шедевр поетичної форми, довершений зразок змістового наповнення. Краса людської душі, рідного слова і музики, архітектури, краса людських стосунків – це те, що вабило митця. Особливу сторінку творчості становлять роздуми поета про Україну, рідну мову. Він згадує мужніх козаків, лицарів свободи: О водо українських рік, Не раз ти кров’ю зчервонилась, […]...
- Переможний пафос роману Жуля Верна “Діти капітана Гранта” Відомий французький письменник Жуль Верн увійшов у світову літературу як перший класик науково-фантастичного роману та чудовий майстер роману пригод. Протягом сорока років він створював серію “Незвичайних пригод”, що включала в себе шістдесят чотири романи та дві збірки повістей та оповідань. Яскравим прикладом цього є найвідоміший твір письменника “Діти капітана Гранта”. Герої роману вирушають на пошуки нескореного шотландця Гранта, який мріяв про заснування на далеких островах колонії вільних людей. Члени експедиції […]...
- Аналіз поеми Пушкіна “Руслан і Людмила” Насолодам молодого життя Пушкін віддавався таким же захватом, як віддавався літературі, як віддавався високим ідеям і вільним думкам. Цікаво, що за весь 1818 р. він майже зовсім не пише листів, та й віршів пише не так багато. Йому явно не до них. Він весь у крутінні, у забавах і спокусах великого міста. 27 жовтня 1819 р. він пише ГГ. Б. Мансурову про свій спосіб життя й говорить про шампанське, акторок, […]...
- Національний пафос поезії Ольжича Серед питань, що стосуються особистостей митців та їхньої творчості, є одне, яке рідко порушується і на яке немає однозначної відповіді. В українській літературі, мабуть, як ніде у світі, багато поетів та письменників не лише співчували тій або іншій політичній течії, а були водночас визначними політичними діячами. Звичка оцінювати творчість поетів за відповідністю тій або іншій ідеології зазвичай виправдана. Хто поділяє політичні переконання поета, завжди некритично стверджуватиме, що він геніальний, навіть […]...
- В. Симоненко – “витязь молодої української поезії” В. СИМОНЕНКО, Д. ПАВЛИЧКО, І. ДРАЧ 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX – ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ. ПОЕТИ-ШІСТДЕСЯТНИКИ В. СИМОНЕНКО, Д. ПАВЛИЧКО, І. ДРАЧ В. Симоненко – “витязь молодої української поезії” Я люблю поезію, мені подобаються твори багатьох поетів, але найбільше я люблю читати вірші В. Симоненка. Поезії талановитого юнака справили на мене велике враження. Я забуваю про все, коли гортаю збірку його творів. Василь Андрійович Симоненко народився 1935 року в селі Бієвці на Полтавщині, яка […]...
- Історичні передумови написання поеми “Енеїда” І. П. Котляревський увійшов в історію української літератури як засновник нової української літератури, що заклав фундамент літературної мови на народній основі, справу якого розвинув і утвердив великий Шевченко. “Енеїда” І. П. Котляревського – перший твір нової української літератури. Які ж історичні передумови її появи? І. П. Котляревському судилося жити на межі двох століть – ХVІІІ і ХІХ, які були багаті на різні історичні події, що мали велике значення в розвитку […]...
- Коли перегорнена остання сторінка поеми “Наймичка” Ось і перегорнена остання сторінка поеми Т. Г. Шевченка “Наймичка”. Чому ж тоді звучать і звучать в серці слова: Прости мене, мій синочку, Нехрещений сину. Не я тебе хреститиму, На лиху годину Чужі люди хреститимуть… На мою думку, ця поема з усіх, присвячених трагічній долі української жінки, найпрекрасніша і найсвітліша. На відміну від Катерини, де мати покидає напризволяще свого сина, гине, не зумівши пережити своє горе, наймичка Ганна своє життя […]...
- Соціально-побутові поеми – РАННЯ ТВОРЧІСТЬ – Тарас Григорович Шевченко Тарас Григорович Шевченко РАННЯ ТВОРЧІСТЬ Соціально-побутові поеми До соціально-побутових поем першого періоду належать три твори Т. Г. Шевченка: поема “Катерина”, присвячена В. А. Жуковському на честь викупу з кріпацтва, не надрукована за життя Кобзаря поема “Слепая” та незавершена поема “Мар’яна-черниця”. Цими творами Т. Г. Шевченко відкриває власну галерею неповторних жіночих образів. Жіноча недоля у творчості митця стала згустком болю, бо кріпацтво передчасно осиротило хлопця, рано залишивши без матері; сестер, у […]...
- Зміст поеми “Пісня про Роланда” Художні досягнення культури Середньовіччя відбилися в героїчному епосі різних народів. Кожен народ мав свій епос, який грунтувався на творах усної творчості і відображав інтереси народностей, які формувалися у цей час. Боротьба проти іноземців та іновірців за батьківщину – провідна тема і французького епосу “Пісня про Роланда”, і німецького “Пісня про Нібелунгів”, і іспанського “Пісня про мого Сіда”, і слов’янського “Слово о полку Ігоревім”. У “Пісні про Роланда” розповідається про похід […]...
- Аналіз поеми Некрасова “Кому на Русі жити добре” “За слівце” протягом 20-ти років накопичував він матеріал для цієї книги, а потім 14 років працював над текстом твору. Підсумком цього колосального праці стала поема-епопея “Кому на Русі жити добре”. “Щасливий народ?” – Це головне запитання, котре непокоїло поета все життя, стояв перед ним і при створенні поеми. Поет не обмежується прямою відповіддю – зображенням народного горя і лих, а прагне з’ясувати, в чому сенс людського щастя, які шляхи його […]...
- Аналіз поеми Байрона “Паломництво Чайлд Гарольда” Мабуть, найвідомішим твором Байрона стала поема “Паломництво Чайлд Гарольда”, створення якої розтягнулося на багато років. Це ліричний щоденник, у якому поет висловив своє ставлення до життя, дав оцінку своєї епохи, європейських країн, соціальних конфліктів суспільства. За словами Ф. І. Тютчева, Байрон був “могутнім, величавим, захопленим огудникам світобудови”. Байрона захоплює краса природи, яскравість і різноманітність людської особистості – і в той же час він відкидає одне за іншим всі підстави європейського […]...
- Аналіз поеми “Паломництво Чайлд Гарольда” Мабуть, самим знаменитим твором Байрона стала поема “Паломництво Чайлд Гарольда”, створення якої розтяглося на багато років. Це ліричний щоденник, у якому поет виразив своє відношення до життя, дав оцінку своєї епохи, європейських країн, соціальних конфліктів суспільства. За словами Ф. І. Тютчева, Байрон був “могутнім, величним, захопленим ганьбителем світобудови”. Байрона захоплює краса природи, яскравість і розмаїтість людської особистості – і в той же час він відкидає одне за іншим всі підстави […]...
- Мої роздуми під час читання поеми “Наймичка” Поема “Наймичка” Тараса Шевченка – чудовий зразок української поезії XІX століття. Коли я читав цю поему, я багато розмірковував. Література XІX століття зовсім не схожа на сучасну літературу: ні за тематикою, ні за формою. Це цілком зрозуміло, адже художню літературу творять особистості, а особистостей творить саме епоха, в якій вони народилися. Але питання, над яким я розмірковував, полягає трохи в іншому: чому деякі давні твори залишаються популярними протягом століть, а […]...
- Гуманістичний зміст оповідання “Гер переможений” Війна – страшне слово. Вона несе горе всім. Кров, біль, страждання випали на долю чоловіків, які зі зброєю в руках пішли на фронт, а також на долю дітей, жінок, старих, що залишилися в окупації, тяжко працювали, потерпали від голоду та холоду. Але часто ми сприймаємо ті події тільки під одним кутом – очима наших співвітчизників, забуваючи, що по той, “інший”, бік знаходилися також чуйні, добрі, працьовиті люди. Вони також були […]...
- Наскрізний пафос життєствердження в новелі Косинки “В житах” Тривожним, важким і повним нерозв’язних суперечностей – саме таким постає перед нами час революційних та пореволюційних подій в Україні XX століття із творів визначних майстрів слова, діяльність яких припала на 20-30-ті роки. Новели Г. Косинки про ту бурхливу добу посідають одне з чільних місць серед правдивих історій про людину й час, написаних безпосередніми свідками, учасникам тих подій. Та попри жахливість, нелюдське обличчя часу митці намагалися у відповідності зі своїм світоглядом […]...
- Аналіз поеми Олександра Блока “Відплата” З найбільшою силою ідея гніву і помсти, ідея заколоту виражена в поемі “Відплата” і в прилеглій до неї циклі віршів “Ямби”, що представляє вершину громадянської лірики Блоку. “Поема” Відплата “була задумана в 1910 році і в головних рисах накидана в 1911 році”,-писав Блок у передмові до цього твору. Поема писалася, коли “вже був відчутний запах гару, заліза і крові”. Блок намагався передати в ній свої думки і настрої, своє передчуття […]...
- Антивоєнний пафос у літературі XX сторіччя XX сторіччя принесло людству можливість усвідомлення себе єдиним цілим, або небачений раніше технічний прогрес. Але окрім цього саме воно породило нове жахливе явище – світові війни, трагедії вражаючого масштабу, що зачіпали відразу сотні мільйонів людей. Цілком природно, що це знайшло відображення у творчості багатьох письменників, особливо з тих країн, які безпосередньо брали участь у цих війнах. Прогресивні письменники минулого також неодноразово зверталися до теми воєн, але саме у XX сторіччі […]...
- Героїчний характер образів поеми “Гайдамаки” Найбільшим і найвизначнішим твором у ранній творчості Тараса Шевченка є історична поема “Гайдамаки”. Її історична основа – селянське повстання на Правобережній Україні 1768 року – Коліївщина, одне з найбільших повстань українського народу проти польсько-шляхетського гноблення. Головний герой твору – повсталий народ. “Гайдамаки” – поема полум’яного, грізного народного гніву, породженого соціальною і національною кривдою: …Замучені руки Розв’язались – і кров за кров, І муки за муки! Гайдамаки – це, стверджує поет, […]...
- Хронотоп поеми М. В. Гоголя “Мертві душі” Об’єктом теперішнього дослідження є поема М. В. Гоголя “Мертві душі”. Предмет дослідження: хронотоп поеми М. В. Гоголя “Мертві душі”. Складне й цікаве відношення простору й часу – це один з улюблених прийомів Гоголя. Нам схотілося розібратися в особливостях хронотопа письменника, цим і пояснюється наш вибір теми Ціль роботи: визначити, що містить у собі поняття хронотопа; подивитися, як хронотоп “працює” у поемі М. В. Гоголя “Мертві душі”. Гіпотеза: ми припускаємо, що […]...
- Образ оповідача в автобіографічній повісті “Зачарована Десна’ О. Довженка
- Викриття нищівного режиму тоталітарної системи в поезії Дмитра Павличка “Коли помер кривавий Торквемада…”
Categories: Твори на різні теми