“Горе від розуму” як політична комедія

Related posts:

1. П’єса Грибоєдова “Горе від розуму” – комедія чи трагедія? Художня досконалість п’єси стала зрозумілою лише згодом. Пушкін назвав її “бурею в стакані води”, а до Чацького поставився критично. Але особливих суперечок комедія не викликала і була сприйнята всіма правильно. Ті, хто поділяв погляди Грибоєдова, зрозуміли його точку зору в цій п’єсі і підтримали її, ті, проти кого комедія була спрямована, теж зрозуміли це і, звичайно, зайняли оборонну позицію. Усе було ясно: у комедії зіткнулися дві протилежні групи суспільства, порозуміння […]...
2. Чацький – образ “нової людини” (за комедією О. Грибоєдова “Горе від розуму” Комедія О. С. Грибоєдова “Горе від розуму” зіграла визначну роль у справі суспільно-політичного і морального виховання декількох поколінь російських людей. Вона озброїла їх на боротьбу з насильством і сваволею, підлістю і неуцтвом в ім’я свободи і розуму, в ім’я торжества передових ідей і справжньої культури. Ми, як і наші батьки і діди, захоплюємося художньою досконалістю “Горя від розуму”, блиском грибоєдовської мови, вражаюче яскравим зображенням побуту і звичаїв, реалістичною точністю образів. […]...
3. Москва в комедії О. С. Грибоєдова “Горе від розуму” Наприкінці зими 1824 р. в Москві поширилася чутка, ніби з’явилася п’єса, у якій висміяне московське вище товариство, зображене зло і карикатурно. Автором цієї п’єси був Олександр Сергійович Грибоєдов. Талановитий російський дипломат і письменник невипадково обирає місцем дії своєї п’єси московські вітальні. Колискою автора була аристократична Москва. Москва, що була освіченою, вільно думала, виховала його розум і серце. Москва народна, героїчна зміцнила його любов до усього російського. Комедія “Горе від розуму” […]...
4. Суспільство в комедії “Горе від розуму” Комедія “Горі від розуму” була написана в 1824 році. У цьому добутку О. С. Грибоєдов відтворив правдиву картину російського життя першої чверті XІX століття: показав зміни, що відбулися в російському суспільстві після Вітчизняної війни 1812 року, відбив антикріпосницькі погляди декабристів. Автор сам дотримувався ідей декабризму, що підтверджує його комедія й створений у ній образ Чацького. Олександр Андрійович Чацький показаний О. С. Грибоєдовим як передова людина “століття нинішнього”. Він зло висміює […]...
5. Горе від розуму характеристика образа Скалозуб Сергій Сергеич Горе ВІД РОЗУМУ Скалозуб Сергій Сергеич – персонаж комедії, що связуют героїв “першого рівня” і персонажів “другого рівня”, московських типажів, представлених на балі в будинку Фамусова. В образі Скалозуба виведений “ідеальний” московський наречений – грубуватий, богатий, задоволений собою. Фамусов ладить цього молодого армійського полковника з ново-землянского мушкетерського полку в наречені Софії; та, однак, уважає С. героєм не свого роману. У момент першого свого приїзду в будинок Фамусова, С. розповідає про […]...
6. Твір Грибоєдова “Горе від розуму” – комедія або трагедія? Художня досконалість п’єси О. С. Грибоєдова була зрозуміла не відразу. Пушкіна назвав її “бурою в склянці води”, а до Шацькому відніс критично. Але особливих суперечок комедія не викликала й була сприйнята всіма правильно. Ті, хто розділяв погляди Грибоєдова, зрозуміли його точку зору й підтримали її, ті, проти кого комедія була спрямована, теж зрозуміли це й, звичайно, зайняли оборонну позицію. Усе було ясно: у комедії зштовхнулися дві протилежні групи суспільства, взаєморозуміння […]...
7. Чому п’єса Горе від розуму – комедія? Грибоєдов назвав свою п’єсу комедією, і це викликає здивування: кінцівка “Горя від розуму” зовсім не смішна й не щаслива, як це звичайно буває в комедіях. Позитивний герой Чацкий терпить повний крах: він втрачає кохану дівчину, його суспільне служіння не приносить ніякого результату, навпроти, його повідомляють божевільним, і він змушений виїхати з Москви. З огляду на сказане, “Горе від розуму” скоріше можна назвати драмою, але, уважно проаналізувавши п’єсу, варто погодитися з […]...
8. Горе від розуму Рано вранці служниця Ліза стукається в спальню до панночки. Софія відгукується не відразу: вона всю ніч розмовляла зі своїм коханим, секретарем батька тюрмі “, які живуть у цьому ж будинку. Нечутно з’явився батько Софії, Павло Опанасович засланні, заграє з Лізою, якої ледве вдається відбитись від пана. Злякавшись, що його можуть почути, засланні зникає. Виходячи від Софії, Молчалін у дверях стикається з Фамусова, який цікавиться, що робить тут секретар в таку […]...
9. Сцена балу в комедії О. С. Грибоєдова “Горе від розуму” Сцена балу в комедії готується заздалегідь. З точки зору ідейного конфлікту п’єси розвиток дії передбачає монологами Чацького і Фамусова, в яких протиставляються ідеали та ідейні переконання “століття нинішнього” і “століття минулого”, виявляється неприйняття суспільством ідей і думок Чацького – представника передової дворянської молоді 10-20-х років XІX століття. Велике значення мають картини та явища, що передують балу. Прагнучи добитися у Софії визнання на початку третьої дії комедії, Чацький сам подає їй […]...
10. Риси реалізму й класицизму в комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Головною художньою особливістю п’єси “Горе від розуму” є з’єднання в одному добутку рис класицизму й критичного реалізму. Від класицизму в “Горе від розуму” зберігається високий цивільний зміст. Ідея комедії може бути сформульована в такий спосіб: у російському суспільстві початку XІX століття борються дві суспільні сили – “вік нинішній” і “століття минулий”. “Століття минулий” представлені дуже різноманітно: це практично все діючі особи, крім Чацкого. “Століття нинішній” – це Чацкий і трохи […]...
11. Скорочені твори – Горе від розуму Вітальня з годинником і двома дверима. З-за одних дверей чути фортепіано, Лізонька, служниця, спить у кріслі. Музика замовкає, Лізонька прокидається, тривожиться, що вже настає ранок і стукає до Софії, своєї панночки. Софія, дочка Павла Опанасовича Фамусова, господаря будинку, московського чиновника, проводить час у своїй кімнаті з молодою людиною – Олексієм Степановичем тюрмі “, секретарем батька. На стукіт Лізи не відгукуються, і вона переживає: Бути може батюшка увійде! Прошу служити у […]...
12. “ГОРЕ ВІД РОЗУМУ” – БЕЗСМЕРТНИЙ ДОБУТОК О. С. ГРИБОЄДОВА Комедія “Горі від розуму”, написана О. С. Грибоєдовим на початку XІX століття, актуальна й для сьогоднішньої Росії. У цьому добутку автор з усією глибиною розкриває пороки, що вразили російське суспільство початку минулого століття. Однак, читаючи цей добуток, ми знаходимо в ньому й героїв нинішніх днів. Імена персонажів комедії, зібраних Грибоєдовим у будинку московського пана Павла Опанасовича Фамусова, не випадково стали загальними. Давайте подивимося на хазяїна будинку. Кожна репліка Фамусова, кожний […]...
13. Горе від розуму характеристика образа Софія Павлівна Фамусова Горе ВІД РОЗУМУ Софія Павлівна Фамусова – центральний жіночий персонаж комедії; 17-літня дочка хазяїна московського будинку, у якому розвертається дія; після смерті матері вихована “мадамой”, бабусею Розье, що за “зайвих” 500 руб. перебралася вихователькою в інший будинок. Іншому дитинства С. був Чацкий; він же став героєм її першого отрочного “роману”. Але за три роки, що Чацкий був відсутній, перемінилася й сама З, і її серцева прихильність. З одного боку, З. […]...
14. Сюжет і композиція комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С У своїй комедії Грибоєдов відбив чудовий час у російської історії – епоху декабристів, епоху дворянських революціонерів, які, незважаючи на свою нечисленність, не побоялися виступити проти самодержавства й несправедливості кріпосного права. Суспільно-політична боротьба прогресивно настроєних молодих дворян проти дворян-охранителей старих порядків становить тему п’єси. Ідея добутку вирішена досить цікаво. Чацкий їде “геть із Москви” , де він втратив любов і де його знеславили божевільним. На перший погляд саме Чацкий виявився переможеним […]...
15. Жанрова своєрідність комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Комедія – колір цивілізації, плід розвиненої громадськості. Щоб розуміти комічне, треба стояти на високому щаблі освіченості. В. Г. Бєлінський По жанрі “Горе від розуму” соціальна сатирична комедія Тема цього добутку – зображення соціально значимого зіткнення “століття нинішнього”, що бажає замінити старі громадські порядки, виправити вдачі суспільства, і “століття минулого”, що боїться будь-яких суспільних змін, тому що ці зміни реально загрожують його благополуччю. Тобто комедія описує зіткнення прогресивного й реакційного дворянства. […]...
16. Другорядні персонажі в комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Комедія О. С. Грибоєдова “Горе від розуму” – це свого роду “енциклопедія російського життя” першої половини XІX століття. Значно розширивши рамки оповідання за рахунок безлічі другорядних і внесценических персонажів, Грибоєдов обрисовує в ній чудові людські типи сучасної йому Москви. Як зауважує О. Міллер, майже всі другорядні особи комедії зводяться до трьох типів: “Фамусови, кандидати у Фамусови й Фамусови-Невдахи”. Першим з них у п’єсі з’являється полковник Скалозуб, “шанувальник” Софії. Це “Фамусов […]...
17. Основні мотиви комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Мотив – це елемент сюжету, що неодноразово повторюється в оповіданні. Розвиток, взаємодія “характерів, мелодій, мотивів” і становить сюжет художнього твору. Спробуємо розглянути основні мотиви в комедії Грибоєдова “Горе від розуму”. Як зауважує Б. Голлер, вступний мотив п’єси – це занепокоєння. Турбується Ліза, турбується Фамусов, почувши дзвоніння й заставши свого секретаря поруч із кімнатою дочки. Занепокоєння помітно потім у поводженні Софії: вона тривожиться про упалому з коня Молчалине. Занепокоєння простежується й […]...
18. Мовні характеристики героїв комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Сучасники Грибоєдова захоплювалися мовою комедії “Горе від розуму”. Ще Пушкін писав, що половина віршів п’єси ввійде в прислів’я. Потім Н. К. Пиксанов відзначав своєрідний мовний колорит комедії Грибоєдова, “жвавість мови розмовного”, характеристичне мовлення героїв Кожний з персонажів “Горя від розуму” наділений особливим мовленням, характерної для його положення, способу життя, особливостей внутрішнього вигляду й темпераменту. Так, Фамусов – це старий московський пан, державний чиновник, що захищає в комедії життєві цінності “століття […]...
19. Горе від розуму характеристика образу Молчалин Олексій Степанович Молчалин Олексій Степаныч – головний негативний персонаж комедії, амплуа безглуздого коханця; сердечний друг Софії, в душі що зневажає її; тінь Фамусова, антагоніст Чацкого, чиїй полум’яній балакучості невигідно протиставлена молчалинская безсловесність. Переведений Фамусовым з Твері, завдяки його протекції отримав чин колезького асесора; числиться “по архівах”, але фактично перебуває особистим, домашнім секретарем “благодійника”; тут же, в комірці, і живе. М. Неухильно наслідує батьківський заповіт : “догоджати усім людям без изъятья – / […]...
20. Горе від розуму характеристика образа Чацкий Олександр Андреич Горе ВІД РОЗУМУ Чацкий Олександр Андреич – головний герой, молодий дворянин, спадкоємець 300 або 400 душ; після трирічної відсутності й лікування на “кислих водах” не від хвороби – від нудьги, приїжджає в рідну Москву, у будинок Фамусова, друга свого покійного батька Андрія Ілліча і батька Софії, у яку Ч. був взаємно закоханий і котра тепер закохана в догідливого чиновника Молчалина. Провівши в Москві рівно доба – строк, необхідний для дотримання […]...
21. Горе від розуму характеристика образу Чацкий Олександр Андреич Чацкий Олександр Андреич – головний герой, молодий дворянин, спадкоємець 300 або 400 душ; після трирічної відсутності і лікування на “кислих водах” не від хвороби – від нудьги, приїжджає в рідну Москву, у будинок Фамусова, друга свого покійного батька Андрія Ілліча і батька Софії, в яку Ч. був взаємно закоханий і яка тепер закохана в догідливого чиновника Молчалина. Провівши в Москві рівно добу – термін, необхідний для дотримання театрального принципу єдності […]...
22. Аналіз комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Аналіз добутку 1. У п’єсі Грибоєдова дивно точно і яскраво виражена трагічність положення розумної людини у світі лицемірства й чинопоклонства. Чацкий не приймає порядків чиновницької Москви, де одержання підвищення по службі залежить від знайомств і вміння догоджати тим, хто при владі, а не талантів і вмінь людини. Три роки наш герой їздив по світлу, але, видиме й там не знайшов він гідного життя. Москва все та ж, какою бачив її […]...
23. Яка роль образа Репетилова в комедії Горе від розуму? Репетилов з’являється в п’єсі останнім: він приїжджає на бал до Фамусову саме тоді, коли всі гості вже роз’їжджаються по будинках. Вийшовши на сцену, він говорить майже без угаву й за двадцять мінут устигає розповісти історію свого життя, описати свої нинішні заняття, своїх приятелів. Ледь побачивши Чацкого, Репетилов кидається до нього зі словами: “Серцевий друг! Люб’язний друг! ” . Втім, так само радісно він привітає й Скалозуба, і інших гостей, які […]...
24. Горе від розуму характеристика образа Фамусов Павло Опанасович Горе ВІД РОЗУМУ Фамусов Павло Опанасович – один із ключових героїв комедії; багатий удівець, пан, у чиєму московському будинку відбувається дія, “керуючий у казенному місці”; батько Софії, у яку закоханий раптово повернувся після трирічної відсутності Чацкий. Образи Чацкого й Ф. полярно протилежні; один странствователь, інший домосід; один піднімає словесний бунт проти дряхліло-патріархального московського миру, іншої – розчинений у цьому світі без залишку й у якімсь змісті персоніфікує його. Найбільш патетичний […]...
25. Фігура Молчаліна в комедії Грибоєдова “Лихо від Розуму” В системі персонажів п’єси О. С. Грибоєдова “Горе від розуму” важливе місце посідають жіночі образи. Центральним є образ Софії, дочки Фамусова, московського пана, керуючого в казенному місці. Її образ важко визначити однозначно. Пушкін в своїй критичній статті зауважив: “Софія написана неясно”. Французькі книжки, на які нарікає Фамусов, фортепіано, вірші, французька мова та танці – ось те, що вважалося необхідним у вихованні панянки того часу. З одного боку, сімнадцятирічна дівчина життєво […]...
26. Твір А. Чехова “Вишневий сад’ – комедія чи драма? І. Чому Станісдавський поставив драму? ІІ. Погляд Чехова на жанр комедії. 1. Класична комедія. 2. Авторська комедія Чехова. 3. Чому плачуть герої Чехова? ІІІ. Комедія Чехова – це спосіб вираження ідеї....
27. Поема-комедія “Сон” та сучасна Шевченкові суспільно-політична дійсність Сатирична поема “Сон” належить до найвизначніших творів поета періоду “Трьох літ”. У цей час центральною темою його творчості стає критика самодержавно-кріпосницького ладу в сучасній поетові Росії. У поемі “Сон” це здійснюється в алегоричній формі. Шевченко дав до твору підзаголовок “комедія”, прагнучи підкреслити сатиричну спрямованість поеми. Ліричному героєві твору, що знаходився напідпитку, начебто наснився дивний сон. Герой пролітає над землею, потрапляє в різні куточки царської Росії. Такий прийом дає Шевченкові змогу […]...
28. Моє відношення до Чацького і Молчаліна Комедія О. С. Грибоєдова “Горе від розуму” являє собою реалістично написану найширшу картину життя Росії після Вітчизняної війни 1812 року. У чималій галереї образів, даних у комедії, майстерно поданий і чиновницький світ, і сановне дворянство, і кріпосники-поміщики, і люди, що дотримуються передових поглядів. У комедії порушені всі гострі політичні і суспільні питання того часу: про кріпосне право, про службу, про просвітництво, про дворянське виховання; знайшли свій відбиток спори про суд […]...
29. Як у п’єсі О. С. Грибоєдова “Горі від розуму” сполучаються риси комедії й драми? “Горі від розуму” – це унікальний утвір О. С. Грибоєдова, оскільки сполучає в собі риси комедії й драми. Сам письменник прекрасно усвідомлював, що створює добуток, несхоже на звичайні, традиційні зразки комедійного жанру. Уже після завершення роботи над п’єсою Грибоєдов визначив її жанр як “драматичну картину”. У чому ж проявляються риси классицистической комедії в добутку? В “Горі від розуму” формально були дотримані закони трьох єдностей, збережені повчальність назви, традиційні комічні амплуа: […]...
30. Чацький і фамусовское суспільство Дуже часто в житті ми стикаємося з людьми, яких можна порівняти з фамусовскім суспільством. Вони підлі, дурні і бездарні. Що ж таке розум для них? І що він означає насправді? Ці питання вирішуються в великому творі російської літератури О. С. Грибоєдова “Горе від розуму”. Це горе було головному герою комедії Олександру Андрійовичу Чацькому – розумному, шляхетному, чесному і сміливому людині. Він ненавидить і зневажає фамусовское суспільство, в якому головною темою […]...
31. Комедія Карпенка-Карого “Хазяїн” Карпенко-Карий створив новий тип соціальної; комедії. Розвиваючи, як і Островський, гоголівську традицію принципово “безгеройної” комедії, він знайшов своєрідний аспект художнього аналізу соціальних явищ. Комедійний сюжет письменник розгортає навколо одного персонажа, а його оточення – як ті, що йому протистоять, так і ті, що його підтримують, – змальоване контрастними барвами, що дає змогу відтінити, яскравіше виявити суть дійової особи. Деморалізуючу силу грошей показав драматург в образі Калитки і в образі Пузиря. […]...
32. Роль третьої дії в комедії “Горі від розуму” Комедія О. С. Грибоєдова “Горі від розуму” була першим реалістичним добутком у російській літературі. Їй було призначене довге життя, тому що автор підняв у ній проблеми, що хвилювали людей незалежно від епохи, у яку вони жили. Так, проблема розуму й божевілля, суспільні проблеми, боротьба “століття нинішнього” з “століттям минулої” існують і в наші дні Грибоєдов прагнув показати російське суспільство 20-х років XІX століття в період підйому суспільного руху. Він описав […]...
33. Чацький і Молчалін У комедії “Горе від розуму” О. С. Грибоєдов зобразив картину побуту і звичаїв дворянської Москви періоду 1815- 1825 років. Не можна не помітити контраст в характерах, переконаннях, поглядах на життя героїв комедії. Чацький і Молчалін знаходяться по різні боки бар’єра моральних цінностей, і кожний з них символізує образ частини дворянства свого часу. Молчалін – людина з небагатої сім’ї. Але в нього є мрія: стати колись високим чиновником або генералом, і […]...
34. “Людська комедія” Оноре де Бальзака – грандіозна енциклопедія життя Франції першої половини XІX ст Реалістичні повісті “Гобсек”, “Шагренева шкіра”, “Ежені Гранде”, які включено до збірки “Етюди приватного життя”, що вийшла 1830 року, поклали початок одному великому творові. 1834 року Бальзак дійшов думки, щоб об’єднати всі написані ним твори, а назву циклу – “Людська комедія” – було знайдено пізніше – під впливом бесіди з приятелем про “Божественну комедію” Дайте. Але у слово “комедія” Бальзак вкладає не такий зміст, як Дайте. Вже в самій назві письменник […]...
35. Яке місце посідала “Людська комедія” у творчості Бальзака? Над цим циклом романів письменник працював до кінця життя. Було створено 87 романів, хоча за планами й каталогами самого 0. Бальзака мало бути ще 56 романів. Найголовніша особливість – “персонажі, що повертаються”, тобто дійові особи романів Бальзака переходять з твору до твору. Читач зустрічає їх різними – юними, змужнілими, старими, головними героями або другорядними у різних романах. Кожен герой – це тип тогочасного суспільства. Так створюється цілісна картина суспільства. “Людська […]...
36. Гості Фамусова Москва… У палацах і пишних залах, у квітучих літніх садах веселиться, розгулює знать. Вона і не підозрює, що десь людина напише колись комедію і візьме за основу одного з них, прихильників монархії й катерининського кріпосництва. Про ім’я його ви дізнаєтеся потім, як і пізніше в кожному персонажі, немов у дзеркалі, побачите себе. У комедії вас багато, хитрих і спритних ділків, як Загорецький, мовчазних і тих, що кивали, як Молчалін. Вас, […]...
37. Божественна комедія характеристика образа графа Уголино делла Герардеска Уголино делла Герардеска, граф – один з найтрагічніших персонажів “Божественної комедії”, що перебуває в дев’ятому колі Ада серед зрадників. Він з’являється перед Данте вмерзлої в крижане болото й люто гризуча потилиця своєму ворогові, архієпископові Руджери дельи Убальдини, що став причиною його жахливої загибелі. Оповідання У. про свою долю належить до числа найбільш страшних історій, почутих Данте від мешканців Ада. У. був правителем Пизи. Архієпископ Руджери, скориставшись внутрішніми інтригами, підняв проти […]...
38. Комедія “Хазяїн” Івана Карпенка-Карого – видатне досягнення української драматургії XІX ст Спадщина І. Карпенка-Карого – 18 п’єс. Драматургічна творчість його – найбільше досягнення української класичної драматургії XІX ст. Творчо засвоївши досягнення своїх попередників – І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, Т. Шевченка, М. Гоголя, О. Островського, він створив жанр української соціальної комедії. “Хазяїн” – найвизначніша, найкраща реалістична сатирична комедія Карпенка-Карого, – вершина його творчості. У чому Ж полягає її реалізм? По-перше, драматург показав, як у пореформеному українському селі відбувалося посилене класове розшарування, як […]...
39. Комедія “Мина Мазайло” Комедія “Мина Мазайло” Миколи Куліша стала цілим відкриттям в українській літературі початку XX століття. У березні та квітні 1929 року її було поставлено в ряді театрів, і глядач захоплено сприйняв її. Проблематика, художній рівень твору активно обговорювалися у пресі, ставали предметом дискусій. Комедія “Мина Мазайло” відрізняється оригінальним сюжетом, у якому переплетено культурно-соціальиий та родинно-інтимний аспекти, насичена дотепними, пародійними, карикатурними, фарсовими сценами, містить цілу галерею яскравих характерів з індивідуально-культурним і національним […]...
40. Проблематика поеми Данте “Божественна комедія” Поема “Божественна комедія” є вершиною творчості Данте. Поема була задумана як “бачення” – подорож поета загробним світом, і складається з 3 частин: “Пекла”, “Чистилища”, та “Раю”. Ще римські поети зображували загробний світ. Жанр загробних подорожей став популярним у середні віки. Герой поеми – сам Данте – втілює у своєму образі гріховне людство. Аби вийти зі стану гріховності та політичної анархії, воно через світ осудження, очищення повинно отримати блаженство. Під керівництвом […]...