Гармонія мелодії і слова

Related posts:

1. Краса і велич рідного слова у поетичній творчості Максима Рильського М. Рильський надавав проблемам мови великого значення впродовж усієї творчості. Він був надзвичайно вимогливий до мови власних творів, невтомно працював над збагаченням свого поетичного словника. Поет закликав своїх сучасників боротися за чистоту і збагачення україн-ської мови. Прикладом такого звернення є вірш “Мова”, в якому поет з великою ніжністю і любов’ю говорить про мову. Вона звучить для поета як пісня океану. Мова рідного народу глибока у своїй мудрості. Як тонкий знавець […]...
2. Гармонія людини та природи за віршами П. Тичини “Де тополя росте…”, “Гаї шумлять…” Видатний український поет Павло Тичина написав багато віршів, які ввійшли до скарбниці літературної класики. Як поет-новатор Тичина створив цікавий образ ліричного героя, закоханого в природу. Для того, щоб зрозуміти потаємне життя навколишнього ландшафту, треба бути дуже спостережливим. Природа не любить розкривати свої таємниці. Читаючи вірш “Де тополя росте…”, ми стаємо свідками повного порозуміння між людиною та природою: Шумить жито, співа, Заохочує жить. Вітерець повіва, Жито хилить, п’янить… Ліричний герой цього […]...
3. Максим Рильський – тонний знавець мовних скарбів М. Рильський понад п’ятдесят років працював у літературі й залишив нам велику й цікаву спадщину. Його талант був багатогранний: відомий поет, невтомний перекладач, вдумливий учений, талановитий мистецтвознавець. Своє творче кредо М. Рильський визначив у пролозі до поеми “Мандрівка і молодість”: Колись перед історії судом я постану, птах малого льоту… І скаже суд: “Чи виконав достоту Призначення своє ти на землі, Чи, може, розмінявся на дрібноту?” Я вважаю, що М. Рильський, […]...
4. Мелодії дитинства Мабуть, важко знайти на земній кулі людину, яка б не любила музику, не співала б пісень. Не всякий має чудовий голос або абсолютний музичний слух, але кожен співає. Ми співаємо, коли нам весело, коли відчуваємо радість, щастя, співаємо, щоб підняти собі настрій, співаємо, готуючи їжу, прибираючи у квартирі чи збираючись на важливу зустріч. Ми співаємо навіть тоді, коли нам нелегко й сумно. Бо пісня, як ніщо інше, впливає на наші […]...
5. Музичність поетичного слова Павла Тичини Однією з головних особливостей чудової поезії П. Г. Тичини було його світосприймання через музику. Коли читаєш його твори, здається, що музика, супроводжує кожен рядок поезій, а потім ще довго живе в душі, хвилює і радує. Про те, як поет був закоханий у музичні теми, як володів майстерністю перекладати красу людей, велич часу, красномовно свідчать його твори: поема – симфонія “Сковорода”, фуга “Шуми, епоха наша!”, реквієм “Похорон друга”, “Дума про трьох […]...
6. Гармонія природи у вірші М. Ю. Лєрмонтова “Люблю я ланцюга синіх гір…” М. Ю. Лєрмонтов чудово почував природу й точно міг передати свої відчуття. У вірші “Люблю я ланцюга синіх гір…” він описує барвистий захід у горах: Ярка без світла й червона Спливає через них місяць… або На заході вечірній промінь Ще горить на ребрах хмар И поступитися все бариться він Місяцю – похмурий небокрай… Кожне слово вірша пронизане настроєм, образом, кольорами. А потім – прагнення, політ, стукіт копит, і завмирає подих: […]...
7. Осінні мелодії Володимира Сосюри Співа моя душа, прозора і крилата, Любові сповнена до всього і до всіх, І кожного обнять я хочу, наче брата, У райдузі пісень, закоханих моїх. В. Сосюра Поезія Володимира Миколайовича Сосюри – це розкрите серце людини, вона проста, ясна, ніжна, гаряча, вірна. Тим-то і такий близький читачеві поет… І в цьому його найбільша заслуга перед народом, велике значення його творчості в нашому житті. Володимир Сосюра – талановитий поет-лірик, співець боротьби […]...
8. Б. Пастернак. Ціль творчості – самовіддача, А не галас, не успіх Завжди важко говорити про якомусь одному вірші у творчості будь-якого поета: він виразив себе у всьому, що написав. Але ще сутужніше говорити про поета, що збирався стати музикантом. Перебуваючи під впливом музики А. Н. Скрябіна, Борис Пастернак шість років серйозно займався композицією. Але все-таки поет у його душі здобув перемогу над музикантом. От у такий спосіб з’явився один із кращих поетів Росії XX століття, представник поезії “срібного століття”, член футуристичної […]...
9. Гармонія людини і природи в творчості Павла Тичини Творчість Павла Григоровича Тичини – це гімн життю, весні, природі і людині. Він увійшов у літературу передзвоном своїх “Сонячних кларнетів”, музику яких не почути було неможливо. Перша збірка поета ввібрала в себе найоптимістичніші настрої молодої людини, життя якої тільки починається; ввібрала музику серця і музику Всесвіту, космосу, природи, що злилися в ній в унісон, як зливається життя людини і природи. Саме через образи природи відтворював Тичина в своїх поезіях настрої […]...
10. Максим Рильський – майстер поетичної форми Максим Рильський – майстер поетичної форми У слові рідному велика сила є, Що розбива граніт і золото кує. / М. Рильський / Українська поезія дала людству таких велетнів світового рівня як Франко, Леся Українка, ранній Тичина, Маланюк, Барка, Стус. Та з-поміж них постать Максима Рильського вирізняється яскравими неповторними гранями. Його творчий доробок вражає вагою зробленого, довершеністю художньої форми, вишуканістю образу та глибиною думки. Шедеврами української поезії стали вірші Рильського раннього […]...
11. Гармонія людини й природи Світ поезії чарівний і неповторний. Він може схвилювати людину, пробудити в душі різні почуття й переживання. Особливо, коли поетичне слово створене справжніми майстрами, що можуть торкнутися струн людської душі. Викликає захоплення поезія неперевершеного митця Павла Тичини “Гаї шумлять”. Цей вірш сповнений радісним світосприйняттям, зворушливістю перед прекрасним. Ліричний герой твору відчуває красу природи душею, тому зображує її, як живу істоту. Гай здається йому замріяним, хмарки на небі біжать, ріка “горить-тремтить, як […]...
12. Твір Гармонія людини й природи Гармонія людини й природи Світ поезії чарівний і неповторний. Він може схвилювати людину, пробудити в душі різні почуття й переживання. Особливо, коли поетичне слово створене справжніми майстрами, що можуть торкнутися струн людської душі. Викликає захоплення поезія неперевершеного митця Павла Тичини “Гаї шумлять”. Цей вірш сповнений радісним світосприйняттям, зворушливістю перед прекрасним. Ліричний герой твору відчуває красу природи душею, тому зображує її як живу істоту. Гай здається йому замріяним, хмарки на небі […]...
13. Любов до рідного слова в поезії М. Рильського О рідне слово, що без тебе я? Дмитро Павличко “Ну що б, здавалося, слова”, – розмірковував Тарас Шевченко більше ніж півтора століття тому і приходив до висновку про надзвичайну силу рідної мови: почуєш, і “серце б’ється – ожива”. Адже це духовна схованка народу, в яку віками він складав біль пережитого і досвід свій, і миті щастя, і надії на майбутнє. Скільки поетів присвятило свої найкращі твори рідному слову, українській мові. […]...
14. Життєствердна сила поетичного слова І. Творчість В. Самійленка. . ІІ. Вірш “Не вмре поезія”. 1. Поезія – безсмертна. . 2. Поет – співець народу, доля його невід’ємна від долі людства. . ІІІ. Значення цього твору й творчості поета для української літератури. ....
15. Мої роздуми над рядком Б. Л. Пастернака БОРИС ПАСТЕРНАК 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ БОРИС ПАСТЕРНАК Мої роздуми над рядком Б. Л. Пастернака В стихи я б внес Дыханье роз, Дыханье мяты, Луга, осоку, сенокос, Грозы раскаты. Б. Пастернак Завжди важко говорити про якийсь окремий вірш у творчості будь-якого поета: він висловив себе в усьому, що написав. Але ще більш складно говорити про поета, який збирався стати музикантом. Знаходячись під впливом музики О. М. Скрябіна, Борис Пастернак шість […]...
16. Осінні мелодії Сосюри і Рильського Природа рідного краю завжди була джерелом натхнення для В. Сосюри і М. Рильського. Та осінні мелодії їхніх віршів вражають особливою красою і витонченістю. Багряний лист, пожовклі трави, Мелодій осені краса, Так писав про свою улюблену пору року В. Сосюра. Айстри, жоржини головні герої його творів про природу. Облітає під вітром жоржина, Знов печаль на небеснім чолі… А ось про айстри: І, щастя квіти запізнілі, Сумують айстри у саду… Осінь приносить […]...
17. Твір по оповіданню Г. Косинки “Мати” та “Гармонія” Твір композиційно виважений, сюжет розвивається динамічно, дія наскрізно напружена. Для смертельно хворої матері негайно потрібний лікар… Але як його привезти, коли навколо йде стрілянина. Під натиском більшовиків відступають білополяки. Вони відбирають коней, мобілізують підводи і чоловіків для перевезення зброї, реманенту. І Андрія можуть забрати. Але велике почуття синівської любові перемагає страх. Андрій виїхав з двору підводою, хоч надії прорватися крізь пекло були малі. За селом його перестрівають білополяки і примушують […]...
18. Осінні мелодії Володимира Сосюри і Максима Рильського Природа рідного краю завжди була джерелом натхнення для В. Сосюри і М. Рильського. Та осінні мелодії їхніх віршів вражають особливою красою і витонченістю. Багряний лист, пожовклі трави, Мелодій осені краса, – Так писав про свою улюблену пору року В. Сосюра. Айстри, жоржини – головні герої його творів про природу. Облітає під вітром жоржина, Знов печаль на небеснім чолі… А ось про айстри: І, щастя квіти запізнілі, Сумують айстри у саду… […]...
19. Іван Франко – великий майстер художнього слова В історії української літератури є багато по-справжньому великих імен. Хтось із письменників прославився чудовими віршами, у когось була незвичайна біографія, комусь випало стати засновником або жанру, або цілого напрямку… Про Івана Франка можна говорити і в першому, і в другому, і в третьому випадках, але й цього буде мало. Адже він належить до геніїв: якими тільки талантами не наділила його природа! Поет, прозаїк, драматург – уже таке поєднання в одній […]...
20. Слова і думи патріота України В. Самійленка Володимир Самійленко був оригінальним поетом, справжнім патріотом своєї землі, але життєві обставини не дозволили повністю розкритися його таланту. Та все, що написав поет, може слугувати зразком любові до України, до народу. Як і багато його ровесників, Самійленко починав творити російською мовою. І раптом перед ним відкрилася істина: українська мова – це діамант, що лежав на дорозі, припадаючи пилюкою під ногами байдужого люду. І лише один перехожий підняв той камінець, обробив, […]...
21. Гармонія людини та природи в ліриці Малишка Під осінніми туманними зорями, коли земля ще спросоння і вбирає в себе шелест пташиних крил, проста українська селянка Ївга Остапівна подарувала світу ще одну дитину, яку охрестили Андрієм. З дитячих літ потяглася рука хлопчика до письма, душа – до краси, а серце – до людини Цей початок став тим продовженням, який не має кінця, не має краю і наколихане вітром зерно, і довершений сонцем погляд творця, і велич людського духу. […]...
22. Душевна гармонія і щастя в нашому житті Щастя – річ не дуже зрозуміла, принаймні не дуже тривка. А ось душевна гармонія є більш зрозумілою: це стан, коли людину ніщо занадто не тривожить і вона спро­можна спокійно робити власну справу. Проте, звичайно, щастя й душевну гармонію можна поставити поруч: у них є чимало спільного. Як отримати щастя? До якого божества звернутися, аби у твій внутрішній світ увійшла жадана гармонія буття? Нарешті, що робити, щоб щастя не просочилося крізь […]...
23. Твір Поклик до волі в пісні-гімні “Ще не вмерла Україна” на слова Павла Чубинського і музику Михайла Вербицького Поклик до волі в пісні-гімні “Ще не вмерла Україна” на слова Павла Чубинського і музику Михайла Вербицького Скільки поневірянь, суперечок, арештів пережив наш Державний Гімн “Ще не вмерла Україна”. Один рядок цієї пісні, слова, що дали назву віршеві українського поста Павла Чубинського майже 150 років викликали страх у кількох режимів: царського, польсько-шляхетського,, румунсько-боярського… У недалекому минулому за виконання цієї пісні та поширення її тексту можна було тяжко поплатитися ув’язненням і […]...
24. Іван Франко – майстер художнього слова У літературному русі другої половини XІX століття Іван Франко – найвидатніший діяч. Його “поетична творчість вражає глибиною і багатством ідей, Широким колом тем і сюжетів, великою різноманітністю форм”. Своє палке слово Каменяр спрямовував на захист трудящих, проти несправедливого ладу, проти експлуататорів. Найвидатнішим внеском у скарбницю української поезії стала збірка “З вершин і низин”. Провідне місце у збірці посідають поезії, спрямовані на боротьбу проти соціального і національного поневолення українського народу. Збірка […]...
25. Ввічливі слова Чи замислювались ви над тим, яку роль у вашому житті відіграють ввічливі слова? Я – так. І ось що виявилося. Якщо до людини звертаються гречно, вона і сама буде гречною з тобою. Су­діть самі. У нас у класі є один хлопчик. Він увесь час говорить грубі слова. Не знаю, чому. Можливо, його батьки так розмовляють. Тоді мені шкода його. Мої батьки ніколи не вживають у розмові грубих слів. Коротше кажучи, […]...
26. Твір “Природа і людина, єдність та гармонія” Багато століть тому, людина цілком залежала від природи. Вона була безпорадною перед сильною зливою, пожежами лісів, виверженнями вулканів… Але вона жила в єдності з природою. Вона була вдячною за їжу, що давав оточуючий світ, та за придатні умови для існування. Людина була чутливіша для природних ритмів, адже їй це допомагало вижити та пристосуватися до можливих природних змін. Сьогодні здається, що людина нарешті перестала залежати від природі. Ми починаємо вірити в […]...
27. Чого гідні в житті слова? Твір-міркування Немовля ще лежить у колисці, а батьки вже розмовляють із ним. Звертаються до дитини з ніжними, ласкавими словами. Утішають, коли дитина плаче. Намагаються зрозуміти, що маля хоче “сказати” цими звуками. Радість приходить у сім’ю, коли маля вимовляє перші слова: “мама”, “батько”. Адже це значить, що дитина починає говорити. На нашій планеті чудо спілкування через слова подаровано тільки людині. Ми можемо розповісти один одному про різні життєві пригоди, які з нами […]...
28. Володимир Малик: добрий чарівник слова з Лубенщини З давніх-давен люди вірили в добрих і злих чарівників. Лихі чарівники знали всі таємниці природи. Вони висушували ріки й озера, нищили посіви, насилали всілякі нещастя на людей. їм протистояли добрі чарівники, які жили поряд із оселями людей, допомагали їм у щоденних турботах, захищали їх від зла. Спливали віки, і людська вигадка про чарівників не вмирала, а під пером письменників перетворювалася в чудові книги, в яких жили чудо-богатирі, народні герої. Одним […]...
29. Вогонь Шевченкового слова Восени 1843 р. Шевченко побував у Суботові, колишній резиденції Богдана Хмельницького, змалював козацькі хрести на полях, збудовану гетьманом церкву і розриті підземелля – рештки колишніх гетьманських палат. Спокушені переказами про те, що перед смертю гетьман заховав там великі скарби, можновладці спорядили до Суботова експедицію, яка перерила все село, поруйнувала гетьманські льохи, потривожила козацькі кістки, але ніякого золота так і не знайшла. На руїнах Суботова й Чигирина Тарас усім єством відчув […]...
30. “Німий біль в слова наділити…” О. Т. Твардовський – яскравий поетичний талант. Домінуюча риса його творчості – найвищий рівень цивільного занепокоєння в усіх без винятку життєвих ситуаціях. Щасливий той, хто “відвідав цей світ у його хвилини фатальні”. Чим-чим, а “фатальними хвилинами” наша епоха не обділена. Твардовський переконався в цьому на власному життєвому досвіді. Родом він зі смоленського села, із сім’ї, що пережила драму розкуркулювання і посилання. Про колективізацію він знав не з чуток. Картини нового […]...
31. М. РИЛЬСЬКИЙ. ОГЛЯД ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ. “ШОПЕН”, “ЯБЛУКА ДОСПІЛИ…”, “СЛОВО ПРО РІДНУ МАТІР”, “ДІАЛОГ” Тема. М. РИЛЬСЬКИЙ. ОГЛЯД ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ. “ШОПЕН”, “ЯБЛУКА ДОСПІЛИ…”, “СЛОВО ПРО РІДНУ МАТІР”, “ДІАЛОГ” Варіант 1 1. “Слово про рідну матір” написано М. Рильським у зв’язку: А 3 тугою за власною рідною домівкою. Б Спогадами про красу природи околиць Романівки. В Проханням земляків. Г Окупацією України фашистською навалою. 2. М. Рильський народився 19 березня 1895 року… А У Полтаві. Б Сумах. В Києві. Г Херсоні. 3. В автобіографічній розповіді […]...
32. “Немую боль в слова облечь…” Твардовський О О. Т. Твардовський – найяскравіший поетичний талант. Прийшов у велику поезію із смоленського села, із сім’ї, яка пережила драму розкуркулювання і заслання. Про колективізацію він знав не з чуток. Картини нового колгоспного життя, яке нібито відразу стало щасливим, у літературі і мистецтві прийнято було прикрашувати. Мимоволі пригадується муляжний достаток у знаменитій кінокомедії “Кубанські козаки”, яка вийшла теж у досить суворі повоєнні роки, але показала селянське життя суцільним святом – і […]...
33. Рекомендації з вивчення “Слова об полицю Ігоровім” Зацікавлений в осмисленому сприйнятті школярами пам’ятників давньої давнини, В. Я. Стоюнин рекомендує випередити роботу над ними “читанням і розборами” добутків сучасних письменників. І лише потім, коли “учень почне розуміти літературний інтерес”, його увага можна перемкнути на “історію”, обмежившись при цьому “самим невеликим числом пам’ятників”. Учитель, зауважує В. Я. Стоюнин, “повинен вибрати тільки найголовніші твори, у яких відбилася епоха, і па їх зосередити увагу учнів”. У колі цих творів і “Слово […]...
34. Людяність “Слова о полку Ігоревім” Нещасливою була доля рукопису “Слова…”. Наприкінці XVІІІ ст. російський збирач старовини Мусін-Пушкін придбав для своєї колекції рукописний збірник, у якому було і “Слово…”. У 1800 році воно вийшло друком, але у 1812 році бібліотека Мусіна-Пушкіна згоріла під час наполеонівського нападу на Москву. Залишилися тільки друковане видання і рукописна копія для Катерини ІІ. “Слово…” не тільки найвизначніша й історична пам’ятка часів Київської Русі. Воно стало тією спадщиною, до якої неодноразово зверталися […]...
35. Узагальнюючі слова при однорідних членах речення В історичній літературі існує чимало версій походження слова “козак”. Один із польських авторів виводив це найменування од якогось легендарного ватажка, що в давні часи успішно боровся з татарами; звали його буцімто Козак. З точки зору іншого вченого, походження цього слова пов’язане із словом “коза”; козаки, мовляв, були прудкими й витривалими, як кози. Були версії, згідно з якими козаки, можливо, не українці, а нащадки відомих у часи Київської Русі войовничих цлемен […]...
36. “Люблю слова, їх музика іскриста…” Перше знайомство з Ліною Костенко зворушило мене до глибини душі. Яка душевна чистота й глибина думки, яка досконалість у володінні словом! Яка спорідненість душі й думок з таким уже знайомим словом Лесі Українки! Слово нашої сучасниці, обрамоване в яскраву художньо-естетичну форму, виступає потужним носієм духовної енергії народу, змушує задуматися над багатьма проблемами життя, по-філософськи підійти до їх вирішення. Викликає повагу до поетеси те, що вона ніколи не йшла на угоду […]...
37. Дієприслівникові звороти. Вставні слова Мамина пісня, батькова хата, дідусева казка, бабусина вишиванка, добре слово сусіди, традиційний звичай взаємодопомоги – толока, незамулена криниця, задавніла пам’ятка на околиці села чи урочище, з котрим пов’язане наше історичне минуле, портрет на стіні найдорожчої людини – все це наші непересічні символи. Не вивітрити з пам’яті, зберегти ці символи людського духу від забуття й байдужості, зробити набутком для наших дітей і нащадків – саме це й осимволізовує Берегиня. “Уміти берегти,- […]...
38. Як ви розумієте слова: “тілесне і духовне здоров’я людини”? Людина – частинка природи, одна з найрозумніших її істот. А тому можна говорити про органічний зв’язок природи і людини. Все живе бере з землі силу й здоров’я, які обертаються силою й здоров’ям людини. Знання цілющих властивостей рослин, ягід, овочів розкривають нам таємниці природи, допомагають піклуватись про своє здоров’я і оберігати навколишню дійсність. Джерелами тілесного і духовного здоров’я є, на мою думку, екологія – екологія природи і екологія думки. Мені хочеться, […]...
39. Іншомовні слова Ми живемо в світі, який сформувався за багатовікову історію розвитку народів різних країн, культур, мов. Ми не можемо жити, не спілкуючись з іншими людь­ми. Кожний народ використовує те, що придумали інші. Якшо уважніше придивитись до слів, які ми вживаємо щодня, то виявиться, що багато з них прийшли до нас з інших мов, тобто мають іншомовне походжен­ня. Я спеціально знайшов “Словник іншомовних слів” і перегорнув його. 1 що ви гадаєте? Просто […]...
40. Провіщі слова Критики й літературознавці у своїх статтях, нарисах та розвідках, присвячених, Яновському,- певна річ, тепер,’коли злигодні закінчились та й сам Юрій Іванович помер,- полюбляють цитувати у своїх опусах одне побіжне висловлення Яновського чвертьстолітньої давності. Цією цитатою починається навіть розділ про Яновського в “Історії української радянської літератури”. Наведу його й я: “Коли я читаю книжку і хочу її оцінити, я питаю себе: “Чи взяв би ти її в далеку путь, по розмитій […]...