Роман Уласа Самчука “Марія” – книга про людське життя, про долю. Це твір глибоко гуманістичний, твір, що розглядає найважливіші моральні проблеми. Серед них одна з найголовніших – роль сімейних традицій у житті людини, у житті нації. На історії будь-якого народу згубно відбивається втрата родовідних людей. Влада більшовиків була особливо зацікавлена в докорінному винищенні родин.
Діти “відповідали” за батьків, змушені привселюдно зрікатися їх, як це зробив Максим із братом Лавріном і з рідними батьком та матір’ю. Влада боялася, що генетична програма роду відновиться, а відтак історична пам’ять теж воскресне у якомусь поколінні. Чим густіше перехрещення родів, тим міцніше нація, тим стійкіша її мораль, глибша свідомість.
Але новій владі потрібні були такі люди, щоб спустошені поневолені душі їх легко було заповнити своєю мораллю, своєю ідеологією. Виховувалося покоління, що мусило усе “забути”. Сьогодні ми поставлені перед проблемою відновлення тієї пам’яті, що зберегла віковічні традиції цілого народу. Роман Уласа Самчука є живою згадкою про ті віками сформовані традиції, що увібрали найважливіші моральні засади, які допомагали вижити нації. Перш за все це традиції сімейного чину.
Найважливішим правилом в українській родині була повага до батьків, що були центром родини, її основою, її законом. Дітей любили, а тому намагалися з дитинства прищеплювати їм любов до праці. Змалку кожен знав: поважають за працелюбність і шанобливе ставлення до людей, людина повинна працею добувати свій хліб, любити землю, поважати батьків. Так жили завжди.
Осередком народної моралі була саме родина. Вступаючи до шлюбу, молоді мусили знати: сім’я – цс не тільки свята, але й будні, щоденна праця. У Марії з Гнатом так і не вийшло нічого, бо не було любові – основи сім’ї. Кохання допомагає перемогти будь-які труднощі і негаразди, як це сталося у сім’ї Марії з Корнієм. Але як би не було важко, не можна порушувати подружніх обов’язків.
Коли Марія, не витримавши буднів із нелюбим чоловіком, вирішила повернути собі свято дівочої волі, це було розцінено як бунт проти моральних традицій, і громада піддає осуду Марію, жаліє Гната. Як цє боляче, коли хтось у сім’ї не зважає на освячені віками моральні правила, відчула Марія на собі, коли син її Максим виріс чужим для своєї сім’ї, для народу. Він зрадив перш за все батьків, ігноруючи ті моральні цінності, що мали велике значення для них. Коли він вистрелив в ікону, якою благословляли Марію до шлюбу, вона, вжахнувшись, зрозуміла: “…настав початок кінця”.
Найтяжчі дні минулого перед ним здрібніли. Сором за сина палить і Марію, і Корнія, але вони обидва намагаються вберегти одне одного від розчарування. Та правди ніде діти: Максим замахнувся не тільки па батьків, рідного брата – він руйнував тисячолітні моральні закони свого народу.
Ось воно, те, про що читав селянам Гнат із Біблії: “…возстане син на батька, батько на сина… і будєт глад по цілій землі…” Це були знаки руйнації основ їхнього життя – життя родинного, освяченого віками, заповіданого їхніми батьками. “Повстаньте і повірте в себе!” – закликає зневірених людей Гнат. Слова його звернені у майбутнє, до всіх нас: “Бог любить того, хто відчуває в собі частину його самого, його безсмертного, його розумного і його всемогучого. Яке право маєте ви, діти найкращої з країн, не чути себе такими?..”





Related posts:
- Філософське осмислення тисячолітніх сімейних традицій у романі Уласа Самчука “Марія” У народі кажуть: дерево міцне своїм корінням. І це правда. Спробуй підрубати коріння – дерево всохне, пропаде. Без коріння для дерева нема життя, бо через нього рослина харчується живлючими соками; за допомогою коріння дерево міцно тримається. І не страшні йому ніякі бурі та морози, поки коріння велике, міцне. Так само і людина. Якщо вона живе не сама, а з великою, дружною, міцною родиною, то ніщо не злякає цю людину, ніякі […]...
- Філософське осмислення тисячолітніх сімейних традицій у романі “Марія” Роман Уласа Самчука “Марія” – книга про людське життя, про долю. Це твір глибоко гуманістичний, твір, що розглядає найважливіші моральні проблеми. Серед них одна з найголовніших – роль сімейних традицій у житті людини, у житті нації. На історії будь-якого народу згубно відбивається втрата родовідних людей. Влада більшовиків була особливо зацікавлена в докорінному винищенні родин. Діти “відповідали” за батьків, змушені привселюдно зрікатися їх, як це зробив Максим Перепутька із братом Лавріном […]...
- Філософське осмислення життя у творі Уласа Самчука “Марiя” Роман Уласа Самчука “Марія” являє собою розгорнуту картину житя українського села на початку двадцятого століття. Написаний він високим стилем хроніки життя жінки-селянки, образ якої піднесений автором до своєрідного символу України. Помираючи голодною смертю, Марія пропускає крізь просвітлену стражданням свідомість всю радість і горе свого життя. Епічності й масштабності надають твору навмисне точні дати й цифри, зокрема: “26 258 день… день останній, день кінця”, “коли не рахувати останніх трьох літ… зустріла […]...
- Головна героїня роману Уласа Самчука “Марiя” – взірець духовної краси, хранителька народних традицій .. Крутиться колесо життя… Змінюються погляди, влади, вартості, проте не меншають роль та значення жінки в суспільстві. Вона, як і раніше, дарує щастя і любов, підтримує в людських душах промінці доброти і людинолюбства, жаги до життя. Тому й не дивно, що велика кількість творів мистецтва присвячена саме жінці. Центральним образом роману-хроніки “Марія” Уласа Самчука є Марія. В образі цієї звичайної жінки, що на своєму віці чесно працювала, кохала, робила помилки […]...
- Тема колективізації та голодомору у романі У. Самчука “Марiя” Роман “Марія” – перший в українській літературі твір про голодомор і насильницьку колективізацію – закінчується страшно і трагічно. Старий, знесилений голодом Корній жорстоко розправляється з сином-запроданцем і йде у невідомість, щоб померти. Дочка і онука гинуть із голоду, а самотня Марія, простившись із Гнатом, перебуває в агонії перед смертю, страшною смертю з голоду. Але не загибель пророкує автор, він хоче викликати опір такому розвитку подій, адже роман написаний у 1933 […]...
- Філософське осмислення життя у творі У. Самчука “Марія” Роман Уласа Самчука “Марія” являє собою розгорнуту картину життя українського села на початку двадцятого століття. Написаний він високим стилем хроніки життя жінки-селянки, образ якої піднесений автором до своєрідного символу України. Помираючи голодною смертю, Марія пропускає крізь просвітлену стражданням свідомість всю радість і горе свого життя. Епічності й масштабності надають твору навмисне точні дати й цифри, зокрема: “26 258 день… день останній, день кінця”, “коли не рахувати останніх трьох літ… зустріла […]...
- Осмислення трагічної долі українського народу у романі Самчука “Марія” Зараз нам важко навіть уявити, що у XX столітті в центрі Європи в державі, яка проголошувала себе найгуманнішою, могло бути таке явище, як голодомор – зумисне, насильницьке моріння людей голодом. Це явище шокує вже само по собі, змушує співпереживати. Тому не дивно, що роман Уласа Самчука “Марія” став своєрідною сенсацією, бо торкнувся незнаної для європейців сторони життя – запланованого компартією геноциду українського народу – і відтворив трагедію України під комуністичним […]...
- Голодомор 1932-33 рр. у романi “Марiя” Уласа Самчука 1933 року свiтову громадськiсть приголомшило нечуване в iсторiї лихолiття, яке спало на голову українського народу – органiзований сталiнсько-бiльшовицькою системою СРСР голодомор, що призвiв до зменшення українцiв на одну п’яту, – сучаснi дослiдники обчислюють кiлькiсть жертв порядком 7,5-8 мiльйонiв. Психiчнi вiдхилення мертвих канули в небуття разом з їхнiми виснаженими тiлами. Зранена психiка живих залишилася на все життя. Її ж вони передають своїм нащадкам, навiть тодi, коли б їм цього не хотiлося. […]...
- “Марiя” Уласа Самчука – роман-документ про геноцид українського народу До зображення образу матері звертався не один письменник. Згадаємо, наприклад, образ матері у Тараса Шевченка, його наймичку, яка готова йти за своїм сином хоч на край світу, його божественно-міфологічні образи матерів з дитиною, згорьовних українських жінок. Та й кожен український поет чи прозаїк так чи інакше виписував у своїх творах її – першооснову людського існування, найголовнішу людину для кожної людини. Матір. Символічна назва роману Уласа Самчука – “Марія” – немов […]...
- Філософське осмислення краси людини і краси природи у творі “Зачарована Десна” – ІІ варіант ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО Філософське осмислення краси людини і краси природи у творі “Зачарована Десна” II варіант Загадково блищить Десна, манячи до себе чистою водою та незабутньою красою, щось розповідає ворона, яка вміє розмовляти, лякає з берега казковий лев, і сидить на березі білоголовий хлопчик Сашко, який навчається любові до природи у своєї Десни й своїх батьків та дідів. Він ще маленький, але вже знає, що […]...
- Філософське осмислення краси людини і краси природи у творі “Зачарована Десна” – ІІІ варіант ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО Філософське осмислення краси людини і краси природи у творі “Зачарована Десна” ІІІ варіант У кожної людини є місце, яке вона пам’ятає усе життя. Було таке місце і в Олександра Довженка. Це – його “зачарована Десна”… Світять м’яко зорі на перекинутому небі, а їх задумливо лічить маленький хлопчик Сашко, який, ставши дорослим, назавжди зберіг у своєму серці красу цієї “незайманої дівиці”, зберіг вічну […]...
- Філософське осмислення образу собору як симфонії величі народу Нетлінним скарбом української культури є творча спадщина Олеся Терентійовнча Гончара. Протягом усього свого життя письменник був людиною чесною і безкомпромісною. Його відвертість чи не найбільше вражає в романі “Собор”. Незважаючи на заборони, на табу, накладені радянською системою на українську літературу, автор змушує читача усвідомити, що наш народ має і свою славну історію, і величні національні святині. Шлях цього твору до читача був тернистим: у кінці 60-х ного надрукували в одному […]...
- Головна героїня роману Уласа Самчука “Марія” – взірець духовної краси, хранителька народних традицій Крутиться колесо життя… Змінюються погляди, влади, вартості. проте не меншають роль та значення жінки в суспільстві. Вона, як і раніше, дарує щастя і любов, підтримує в людських душах промінці доброти і людинолюбства, жаги до життя. Тому й не дивно, що велика кількість творів мистецтва присвячена саме жінці. Центральним образом роману-хроніки “Марія” Уласа Самчука є Марія. В образі цієї звичайної жінки, що на своєму віці чесно працювала, кохала, робила помилки і […]...
- Філософське осмислення долі людини й народу в “Повісті полум’яних літ” Герої “Повісті полум’яних літ” Олександра Довженка своє призначення на землі бачать у служінні людям – у навчанні дітей, вихованні нащадків на прикладах героїчного минулого свого народу. Розповідаючи про долю Івана Орлюка та Уляни Рясної, автор показує дивовижну красу людських почуттів – любові, вірності, мужності. Змальовуючи Івана, колгоспника з Наддніпрянщини, який пройшов усю війну простим солдатом, Довженко підкреслює, що саме такі люди здобули перемогу, що саме їм притаманні найкращі людські якості. […]...
- Філософське осмислення життя в поезії Ліни Костенко Я вибрала долю собі сама. І що зі мною не станеться – У мене жодних претензій нема До Долі – моєї обраниці. Ліна Костенко “Безсмертним дотиком до душі” стала для мене поезія Ліни Костенко, м’яка, лірична, лаконічна і точна, вимогливо прискіплива і беззахисно щира. Читаючи й осмислюючи поезію Ліни Василівни, ще раз переконуюся, що саме жінку наділив Господь Бог даром глибоко проникати в суть буття, в суть питання про Всесвіт, […]...
- Філософське осмислення єдності природи і людини в “Кримських сонетах” Сонет… Щось величне і водночас потаємне криється вже навіть в одному цьому слові. Високі почуття і музика звуків. Так уявляється мені сонет. І уявлення це не зникає, коли я читаю сонети Петрарки, Шекспіра і Міцкевича. “Кримські сонети” – це особливі твори. Особливі за своїм звучанням і глибиною думки, особливі за мелодійністю і тематичною розмаїтістю. Волею долі потрапивши на чужу землю, спостерігаючи багатства чужої йому природи, в оточенні недругів, Адам Міцкевич […]...
- Філософське осмислення життя в поетичній творчості Бажана Творчість Миколи Бажана відзначається розмаїттям тематики, життєвого, літературного, мистецького, історичного матеріалу. Відлуння війни і проблеми національного минулого, його моральних уроків, події та факти сучасності й філософське осмислення людського буття – все це материк поезії Миколи Бажана. Важливе місце посідають у ньому питання культурологічні. Цс й осягнення мовою поезії архітектурних форм, і музичних тем, інтонацій, і скульптурних та малярських шедеврів майстрів минулих епох. Складні стосунки митця й суспільства хвилюють поета, коли […]...
- Філософське осмислення краси людини і краси природи у творі “Зачарована Десна” – IV варіант ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО Філософське осмислення краси людини і краси природи у творі “Зачарована Десна” IV варіант Задум написати кіноповість “Зачарована Десна” виник у О. Довженка ще в роки Великої Вітчизняної війни. Проте твір з’явився лише в 1955 році, за рік до його смерті. За своїм художнім і філософським звучанням повість стоїть на рівні кращих світових зразків художньої прози автобіографічного змісту. У творі немає чіткого сюжету. […]...
- Філософське осмислення єдності природи і людини в “Кримських сонетах” А. Міцкевича Сонет… Щось величне і водночас потаємне криється вже навіть в одному цьому слові. Високі почуття і музика звуків. Так уявляється мені сонет. І уявлення це не зникає, коли я читаю сонети Петрарки, Шекспіра і Міцкевича. “Кримські сонети” – це особливі твори. Особливі за своїм звучанням і глибиною думки, особливі за мелодійністю і тематичною розмаїтістю. Волею долі потрапивши на чужу землю, спостерігаючи багатства чужої йому природи, в оточенні недругів, Адам Міцкевич […]...
- Філософське осмислення краси людини і краси природи у творі “Зачарована Десна” – І варіант ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО Філософське осмислення краси людини і краси природи у творі “Зачарована Десна” І варіант Здається, життя – це чергування дійсності та спогадів. Дійсність інколи не дає часу заглибитися людині в минуле, але коли цей час надходить, тоді людина з радістю та деяким смутком починає споглядати те, що відбувалося колись, що ставало поштовхом до нових і нових зустрічей, ідей, надій та мрій. Сталось саме […]...
- Філософське осмислення краси людини і природи у кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” У кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” поетично відображене духовне багатство простих людей, їхня моральна велич, тверезість мислення, тонкий гумор. Вони народилися на цей світ для добра, праці та любові; вони черпали добро і любов зі своєї рідної матері-землі. Замилування красою людини і природи, пронизує кожен рядок незабутньої “Зачарованої Десни”. У “Щоденнику” письменник писав: “Якщо вибирати між красою і правдою, я вибираю красу. У ній більше глибокої істини, ніж у одній […]...
- “Фауст” Гете як філософське осмислення боротьби добра зі злом І. Боротьба добра і зла як вічна тема в літературі. “Фауст” Гете як філософське осмислення боротьби добра зі злом. 1. Бог як утілення добра. 2. Фауст як утілення добра і зла. 3. Мефістофель як втілення зла у “Фаусті”. Чи є боротьба добра зі злом вічною?...
- Пошуки міцних сімейних стосунків у романі Л. Толстого “Анна Кареніна” І. Головна думка роману Л. Толстого “Анна Кареніна”. ІІ. Дослідження причин нещастя та щастя сімейного життя. 1. Формування шлюбних пар у вищому світі. 2. Ставлення світського товариства до подружньої невірності. 3. Стосунки в сім’ї Кареніних. 4. Вибір Доллі на користь обов’язку. 5. Родинне життя Левіних. ІІІ. Висновок....
- Філософське осмислення краси людини і краси природи ТвІр по автобіографічній повісті Олександра Довженка “Зачарована Десна”. Що викликає спогади? І перші радощі, і вболівання, і чари перших захоплень дитячих. О. Довженко. На схилі літ людина раз по раз озирається назад, згадує минуле і найчастіше – світле та безтурботне дитинство. В уяві Олександра Довженка також поставали різні картини дитинства. Ось він хлопчиком вперше поїхав з батьком до міста. Виїхали вночі, а вже невдовзі займався світанок у дорозі, зелені луки […]...
- Голодомор 1932-1933 років у романі “Марія” Уласа Самчука 1933 року світову громадськість приголомшило нечуване в історії лихоліття, яке звалилося на голову українського народу – організований сталінсько-більшовицькою системою СРСР голодомор, що призвів до зменшення українців на одну п’яту, – сучасні дослідники обчислюють кількість жертв порядком 7,5-8 мільйонів. Психічні відхилення мертвих канули в небуття разом із їхніми виснаженими тілами. Зранена психіка живих залишилася на все життя. її ж вони передають своїм нащадкам, навіть тоді, коли б їм цього не хотілося. […]...
- Відображення традицій українсьного народу у романі Івана Багряного “Тигролови” Жорстока доба 30-х років XX століття. Було знищено три чверті українських письменників: одних розстріляно без суду і слідства, інших заслано на Соловки, що на Білому морі, ще когось замели колимські сніги. Одним із тих, хто, на думку сталінських прихвоснів, не мав права на життя, був Іван Багряний. Але він вважав інакше… Його по праву можна назвати визначною постаттю нашої епохи. У його творах відображено дух часу, його філософські, морально-етичні тенденції […]...
- Проблема боротьби добра і зла у романі Уласа Самчука “Марія” Один із найвидатніших українських письменників XX століття Улас Самчук Я найповніше втілив у своїй творчості трагічну долю народу України, розповів проі національну трагедію 30-х років, за шо письменника називають Гомером XX століття. За своє довге важке життя він створив цілу бібліотеку блискучої прози. Роман “Марія” – один із перших найвидатніших творів про трагічну долю України в роки Першої світової війни та революції, насильницьку колективізацію, страждання українських трудівників села під час […]...
- Образ жінки-трудівниці у романі У. Самчука “Марія” Матерям, що загинули голодною смертю в Україні в 1932-1933 роках, присвячено цей твір. Центральним образом роману-хроніки У. Самчука “Марія” є жінка, яку за силою духу можна порівняти з Марусею Богуславкою чи Роксоланою. Лише доля випала їй буденна, звичайна і Складна. З моменту появи Марії на світ відчувається якась тривога. Маленька дівчинка носить доросле ім’я, її звуть не Марійкою чи Марічкою, а тільки Марією, іменем, яке перекладається як “гірка”. Автор уже […]...
- Культура сімейних взаємин Людина може повністю реалізувати себе тільки в cуспільстві. Адже тільки у стосунках з іншими людьми, у спілкуванні з ними розкриваються такі риси характеру, як відповідальність, чесність, турботливість. Перший і найголовніший осередок спілкування кожного з нас – це родина. Але ми не завжди поводимо себе так, як треба, з близькими людьми. Іноді ми буваємо брутальні і несправедливі, а потім шкодуємо про це. Дуже часто буває, що, заклопотані своїми проблемами, ми не […]...
- Романтичне осмислення дійсності в романі Віктора Гюго “Собор Паризької Богоматері” Відомий представник французького романтизму, поет, драматург, романіст Віктор Гюго написав безліч прекрасних творів. Сам письменник стверджував, що людство пройшло три етапи розвитку. Перший, коли людство милувалося силою і красою Природи. Другий етап, коли почалася соціальна історія людства. З цим періодом Гюго пов’язує епос. Третій етап – виникнення християнства. З цим періодом письменник пов’язує драму. Найвідомішим твором Віктора Гюго є “Собор Паризької Богоматері”. Дія роману відбувається у XV столітті. Письменник звертається […]...
- Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у романі Івана Багряного “Тигролови” Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у романі Івана Багряного “Тигролови” Народу мій! Нездужий краю мій! Коли позбудешся тавра століть неволі? Я чую спів… Я чую спів рабів… Я чую, як під гамір тисяч молотків У риштуванні весь, спинаєшся до сонця! / І. Багряний / Тільки той, хто не байдужий; тільки той, хто ладен на весь світ кричати про нечуване лихо, що навалилося на Україну, може стати поруч із Іваном Багряним. Цю […]...
- Голодомор 1932-33 рр. у романі “Марія” Уласа Самчука 1933 року світову громадськість приголомшило нечуване в історії лихоліття, яке спало на голову українського народу – організований сталінсько-більшовицькою системою СРСР голодомор, що призвів до зменшення українців на одну п’яту, – сучасні дослідники обчислюють кількість жертв порядком 7,5-8 мільйонів. Психічні відхилення мертвих канули в небуття разом з їхніми виснаженими тілами. Зранена психіка живих залишилася на все життя. Її ж вони передають своїм нащадкам, навіть тоді, коли б їм цього не хотілося. […]...
- Відтворення побуту і традицій у повісті “Кайдашева сім’я” ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Всеобіймаючим оком України” назвав Іван Франко Івана Нечуя-Левицького, який у своїх творах різнопланово відображав життя України і її народу. Прекрасні незабутні пейзажі постають з його творів; в найтонших деталях змалював письменник самобутність рідного народу, показав всі сторони його життя. В його високохудожніх творах зустрічаємо представників майже всіх прошарків тогочасного суспільства, дізнаємося про життя українців з їх національними рисами. Змолоду І. С. Нечуй-Левицький пізнавав звичаї […]...
- Образ Марії в однойменному романі Уласа Самчука Образ Марії в однойменному романі Уласа Самчука Рівна по духу Марусі Богуславці чи Роксолані, тільки доля їй випала звичайна, буденна і складна. / О. Слоньовська / Життєвих колізій й перепетій, які випали на долю довго невідомого нам українського митця із діаспори Уласа Самчука, вистачило б, мабуть, не на один десяток життів. Не судилося йому стати письменником на рідній українській землі. Далеко від України розквітла героїчно-трагічна, життєво-реалістична, правдива художня проза письменника. […]...
- Осмислення проблеми митця і народу в історичному романі “Маруся Чурай” У 50-60-ті роки в літературі, кіно, живописі на повний голос заявило про себе багато талановитих митців, які повірили, що, нарешті скинувши пута сталінщини, можна осмислити національні цінності та ідеали, звернутися до історії України. Це покоління “шістдесятників”, яке несло в мистецтво високу духовність, нові ідеали. Серед них була і Ліна Василівна Костенко. Але поступово політичний клімат у країні змінюється. Після хрущовської “відлиги” посилюються брежнєвські “заморозки”, якими починається ціла епоха “застою”. Ліна […]...
- Зображення війни і революції у романі У. Самчука “Волинь” Улас Самчук написав десять романів, у яких відобразив трагічні події української історії першої половини XX століття. Найвище досягнення письменника – трилогія “Волинь”. У частині “Війна і революція” Самчук розповідає про трагедію українського села, через яке проходять ворогуючі війська. У центрі подій – родина заможного селянина Матвія. Усе життя Матвій працював на землі. Він побудував свій хутір, розумно і виважено вів господарство. Але ось настали важкі часи: війна, розруха, наступ більшовиків. […]...
- Розкриття духовної краси селянки-трудівниці у романі У. Самчука “Марія” Твір “Марія” Уласа Самчука став першим романом, присвяченим жінкам 30-х років, жінкам, на долю яких випали страшні муки голоду, смерті дітей і близьких. Головною героїнею є жінка на ім’я Марія. На перший погляд – ім’я святої, але наша героїня ніколи в житті не мала спокою від своєї долі, яка завжди жорстоко штовхала її на нелегкі випробування. Та притаманні її характеру доброта, справедливість, ніжність не дозволяли їй здаватися. Марія – сильна […]...
- Романтичне осмислення боротьби добра і зла в романі Гюго “Собор Паризької Богоматері” 1831 року Гюго написав визначний твір “Собор Паризької Богоматері”. Завданням письменника-патріота було створити величний епос, присвячений національній культурі французького народу. Тому так багато місця автор надає опису пам’яток середньовічного зодчества і насамперед Собору Паризької Богоматері, біля якого розгораються події роману. Сюжет роману, як і трактування окремих образів, глибоко романтичний. Оповідь розгортається динамічно і драматично Гюго використовує гіперболу і емфазу в епізодах зустрічі божевільної мешканки Щурячої нори із загубленою дочкою біля […]...
- Роман-хрониця Уласа Самчука “Марія” – Нестеренко Катя Роман “Марія” Уласа Самчука був написаний у 1934 році і присвячений українському селу. В ньому автор описує голодомор 1932-1933 років, знущання більшовиків на людьми. Головна героїня – Марія. Роман починається описом дитинства дівчини і закінчується на сімдесят першому році ії життя. Кажуть, що часу не помічають тільки щасливі, але для Марії доля приготувала суспільні страждання. І переш випробування в житті – самітність. Після смерті батьків, дівчина залишається зовсім одна. Пізніше […]...
- Доля України у романі Уласа Самчука “Волинь” І. Безпосередня участь У. Самчука в бурхливих подіях 1938-1939 років. ІІ. Унікальність твору “Волинь” . 1. Жанрово-художні особливості роману. 2. Автобіографічний характер твору. 3. Високі мистецькі узагальнення у романі. ІІІ. Пізнання головним героєм правди життя. ІV. Доля багатостраждальної рідної землі в образах роману....
Categories: Шкільні твори