Епіграфи до тем про війну й героїзм

Related posts:

1. Епіграфи до теми про щастя й добро Ніколи не можна досягти задовільного компромісу між Добром і Злом Ф. Рузвельт Відправляйся ж з вірою до правди напрямку. М. Зерлен Все пройде, одна правда залишиться. Українське прислів’я Відкиньте ж гіршу частку свого серця із кращої живете. В. Шекспір Усе можна виправдати високою метою – і тільки не порожнечу душі. П. Тичина Мудрість – вождь корабля. Роттердамский Жодна чеснота не спокутує пороків. Час – чесний чоловік. Бамарше Люби істину, але […]...
2. Героїзм чи трагедія? Аж ніяк не хочу, щоб мене звинувачували в неповазі до великого Кобзаря чи в нелюбові до української літератури, але хочеться висловити деякі свої міркування щодо розгляду твору Тараса Шевченка “Гайдамаки” на уроках української літератури. Безумовно, що народ утисками можна довести до такого гніву, до такого стану, що людям краще померти, аніж так жити. Але померти не просто так, а відстоюючи свої права. Власне, цьому й присвячений зазначений твір Тараса Шевченка. […]...
3. Твір про війну “Людина та війна” Величезне щастя для нашого покоління – жити в мирний час. Та ми досі чуємо відлуння страшний війн, через які довелося пройти нашому народові. Коли зустрічаєш очевидця подій Другої Світової війни, слухаєш його розповіді, перед очима чітко постає весь жах, людський біль, страшні втрати – обов’язкові супутники кривавої війни. Викликає подив те, що є люди, впевнені в правильності вирішення конфліктів шляхом убивства мільйонів. Чи стане нормальна здорова людина приносити чужі життя […]...
4. Про що ж думав Толстой, коли писав “Війну й мир” Переборовши першого розділу “Війни й миру” з їхньою французькою мовою, ми вже не відкладаємо книгу убік. Ми входимо в життя героїв, розділяємо її й не можемо від її відірватися. Але є сторінки, що змушують нас зупинятися й навіть нудьгувати, – на цих сторінках Толстої говорить про своє розуміння історії, викладає свою філософію війни й миру. Нам представляється дивн і незрозумілим, навіщо знадобилося вставляти цього серйозного філософського глави в художній твір. […]...
5. Героїзм життя Ернеста Хемінгуея Ернест Хемінгуей народився 21 липня 1899 року в Оук-Парку, містечку біля Чикаго, в родині лікаря-місіонера. Мати його була співачкою і музиканткою. Діти виховувались у дусі високої моралі, стійкості, витривалості, вміння постояти за себе. У школі, за що б не брався Ерні, він у всьому намагався бути першим. Був капітаном і тренером різних спортивних команд, отримував призи з плавання та стрільби, був редактором шкільної газети “Трапеція”. У шкільні роки Хемінгуей багато […]...
6. Героїзм і козацька звитяга гайдамацького руху в поемі Т. Шевченка “Гайдамаки” Тарас Шевченко, як і більшість поетів-романтиків, захоплювався героїчними сторінками історії нашої держави. Гортаючи “Кобзаря”, часто потрапляєш на заголовки, які розкривають світогляд, думки і вподобання Шевченка: “Тарас Трясило”, “Гамалія”, “Гайдамаки”. Кожен із цих творів яскраво змальовує і роз­криває образи ватажків повстанських рухів, які боролися за визволення уярм­леного народу від жорстокості кріпосників. Треба поглянути на Україну очима тих часів, щоб зрозуміти мотиви, які ке­рували людьми, спонукали їх до певних дій. Роздроблена Україна, […]...
7. Міркування на тему: Ніхто не любить війну по оповіданню “Доля людини” Але протягом тисячоріч люди страждали й гинули, губили інших, палили й ламали. Завоювати, заволодіти, винищити, прибрати до рук – все це народжувалося в жадібних розумах як у глибині століть, так і в наші дні. Одна сила зіштовхувалася з іншої. Одні нападали й грабували, інші захищали й намагалися зберегти. І під час цього протистояння кожний повинен був показати всі, на що здатно. Прикладів геройства, мужності, стійкості й хоробрості в російської історії […]...
8. Героїзм народів у Другій світовій війні І. “Згустки фронтових вражень” О. Гончара. ІІ. Образи мужніх сміливих піхотинців. 1. Возвеличення рядового українця. 2. Високий гуманізм і повага до інших народів. 3. Мужність і сміливість героїв Олеся Гончара. 4. Вірність Вітчизні. ІІІ. “Солдати справедливої армії”....
9. Роман Фадєєва “Розгром” про громадянську війну Перший роман “Розгром”, над яким він працював у Ростові в 1925-1926 роках, Фадєєв задумав і писав, виходячи із заздалегідь наміченого політичного завдання. “Які основні думки роману “Розгром”? – говорив він, виступаючи перед молодими літераторами в 1933 році.- …Перша й основна думка: у громадянській війні відбувається відбір людського матеріалу, все вороже змітається революцією, все нездатне до теперішньої революційної боротьби, що випадково потрапило в табір революції відсівається, а все, що піднялося зі […]...
10. Україна в огні – неприхована правда про війну Олександр Довженко в своєму “Щоденнику” записав: “Мені важко од свідомості, що “Україна в огні” – це правда. Прикрита і замкнена моя правда про народ і його лихо”. І сама назва твору “Україна в огні” готує читача зустрітися з трагедією народу, печаллю, сумом і смертю. Не можна спокійно читати Довженків опис: “Високе полум’я гуло у саме небо, тріщало, вибухало глухими вибухами, і тоді великі солом’яні пласти огню, немов душі українських розгніваних […]...
11. Правда про війну у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” “Війна і мир” – Російська національна епопея, у якій знайшов відображення національний характер російського народу в той момент, коли вирішувалася його історична доля. Л. Н. Толстой пропрацював над романом майже шість років: з 1863 по 1869 рр.. З самого початку роботи над твором увагу письменника привернули не тільки історичні події, а й приватна сімейне життя. Для самого Л. М. Толстого однією з його головних цінностей була сім’я. Сім’я, в якій […]...
12. Героїзм російської жінки в билині “Авдотья Рязаночка” Билина “Авдотья Рязаночка” – народне сказання про мужність простої росіянки жінки, що займалася все життя домашнім господарством, ростила сина, любила чоловіка, ткала, пряла, прала. Мільйони таких жінок на Русі. Але прийшло лихо: налетіла на рідні землі “Синя орда, з пожежами, зі смертями”, жадаючи від російських князів платити данину татарському ханові. Міцно билися рязанці, А татар не могли відбити, Міста Рязані відстояти. Убитих ріка несла, Живих Орда вела. Три дні Авдотья […]...
13. Міркування Віктора Астафьєва про війну Російська література про Велику Вітчизняну війну споконвічно була пронизана героїчним пафосом. Астафьев теж ставиться до цього часу тремтливо. Але він трохи зміщає традиційну оптику в підході до цієї теми: для нього й Вітчизняна війна – це насамперед війна, тобто якийсь протиприродний стан миру, концентроване втілення хаосу, наочне втілення тих сил і умов, які протилежні людській натурі по визначенню й здатні тільки руйнувати душу. Уже “Зорепад” , перша повість Астафьева про […]...
14. Твір про війну по романі Васильєва “А зорі тут тихі…” Коли в мирне життя людей уривається війна, воно завжди приносить горе й нещастя в сім’ї, порушує звичний порядок речей. Російський народ випробував на собі тяготи багатьох війн, але ніколи не змінював голову перед ворогом і мужньо переносив всі негоди. Велика Вітчизняна війна, що затяглася на п’ять довгого років, стала теперішньою катастрофою для багатьох народів і країн, а для Росії особливо. Фашисти переступили закони людські, тому виявилися самі поза всякими законами. […]...
15. Міф про Троянську війну Зевс і бог моря Посейдон заспорили про любов Фетиди. Богиня правосуддя Феміда, втрутившись у суперечку, пророчила, що у Фетиди народиться син, що перевершить силою власного батька. Щоб позбавити себе від можливої небезпеки, боги вирішили видати Фетиду заміж за простого смертного Пелея. На весілля Фетиди й Пелея, що відбувалося в печері кентавра Хирона, зібралися всі олімпійські боги й щедро обдарили молодих подарунками. При цьому на бенкет не була запрошена богиня розбрату […]...
16. ” Учта, варта смерті”. Так Екзюпері називає війну Коли ви хочете переконати того, хто не зрікається війни, що війна жахлива й огидна, не вважайте його за варвара – перш ніж судити когось, постарайтесь його зрозуміти. Задля того, щоб скуштувати хліба серед товаришів, ми готові прийняти війну. Але, щоб мати це тепло, щоб пліч-о-пліч пориватись до тої самої мети, зовсім нема чого воювати. Ми ошукані. Війна й ненависть нічого не додають до радощів загального стрімкого руху. Ви маєте рацію, […]...
17. У чому складається правда про Велику Вітчизняну війну, представлена в поемі Василь Теркин? У статті “Як був написаний “Василь Теркин”” Твардовский розповів історію появи легендарного літературного героя в білофінську війну 1939 – 1940 років. Тоді автори фронтової газети “На стражі Батьківщини” придумали ім’я й характер для вмілого, що ніколи не сумує бійця. Ім’я – з натяком на досвідченість, бивалость, “тертость”; характер – сміливий, життєрадісний, спритний. Вася Теркин був умовним, невибагливим, напівлубочним персонажем-бійцем, він переходив з одного фейлетону в інший і став постійним героєм […]...
18. Про війну – Зберегти в собі людину Для написання цього твору я вибрала тему “Велика Вітчизняна війна в творах російських письменників XX століття”, тому що вона мене дуже цікавить. Велика Вітчизняна війна не обійшла стороною і мою сім’ю теж. Мій дідусь і прадідусь воювали на фронті. З оповідань бабусі я багато дізналася про той час. Наприклад, як вони голодували. І для того, щоб дістати буханець хліба, ходили за багато кілометрів, і, попри те, що моя сім’я жила […]...
19. Вираження до теми про любов Любов приносить щастя тільки відважним, тільки тим, хто, не знаючи сумнівів, кидається в її вир. Любов же боягуза обплетена страхом і розрахунком. Він не заслужив і крихти щастя. Ч. Амиреджиби Серце матері – невичерпне джерело чудес. ІІ. Ж. Беранже Тільки закоханий має право на звання людини. О. Блок Казка – найвище буття факту. Е. Багатий Добре жити Тому, чия душа й дума Добро навчилася любити Т. Шевченко Любов має свої […]...
20. В. Симоненко про історичну місію людини на землі В. Симоненко про історичну місію людини на землі В історії української літератури шістдесяті роки стали роками творчості письменників, які віддали свій голос на захист простої людини. Вони намагалися пробити чиновницько-бюрократичну стіну суспільства, де людина була лише “гвинтиком” їхнього апарату, а не творцем своєї долі, своєї історії. Василь Симоненко вірив у духовну велич свого народу, тому своєю поезією порушував питання про неповторність людської особистості, про сенс життя людини. Повага до людини, […]...
21. Що може людина МАКСИМ ГОРЬКИЙ 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ МАКСИМ ГОРЬКИЙ Що може людина Ранні твори М. Горького розкривають основи світогляду молодого письменника, його філософської думки, його розуміння людини і людських рис характеру. “Макар Чудра” і “Старуха Ізергіль” – яскравий приклад того, що приваблювало Горького в людині, які риси характеру він бажає бачити в ній, які риси цінує в людині, а які, навпаки, засуджує. В усіх історіях, які розповіли Макар Чудра і старуха […]...
22. Алегоричне значення образів “Пісні про Буревісника” Максим Горький писав, що “найстрашніші люди – це ті, що не знають, чого хочуть, а тому необхідно мобілізувати всю нашу волю, аби чітко усвідомити власні бажання”. Герої романтичних творів письменника чітко усвідомлюють своє покликання. У центрі цих творів стоять горді, волелюбні натури, свідомі своєї місії на землі, – Данко, Сокіл, Буревісник. Ці герої живуть поза цивілізацією, їхню самовідданість, сміливість, готовність на самопожертву письменник піднімає до абсолюту. Герой “Пісні про Буревісника” […]...
23. Трагічні суперечності життєвого і творчого шляху М. Горького Особистість Максима Горького – яскравий приклад трагедії людини і письменника. В усі часи стосунки між митцем і суспільством могли розвиватися тільки у двох напрямках. Це могла бути боротьба і протистояння владі, або відхід митця від світу і його орієнтація на внутрішні переживання. Історія людства знає мало прикладів, коли справжній великий художник творить не на догоду сильним світу цього, не орієнтується на низькі потреби масового читача, а ім’я його визнається і […]...
24. Ідея унікальності людської особистості в поезії В. Симоненка “Ти знаєш, що ти людина?” Любов – це життєстверджуюча сила. В ім’я любові здійснювалися найвеличніші подвиги людства. З любов’ю в серці жив і творив Василь Симоненко. Рядки його поезій наскрізь пронизані любов’ю до України, до її народу, до людства й окремої людини. Василь Симоненко ввійшов у літературу як співець рідної землі, як тонкий і ніжний лірик, як шукач істини і найвищого сенсу буття, як поет-гуманіст. Суть Симоненкової формули гуманізму – в пафосі однієї з найвідоміших […]...
25. Основні мотиви лірики Василя Симоненка В. А. Симоненко – поет прекрасної, але трагічної долі. Він прагнув сказати правду про свій час і про себе, розвінчати добу сталінського культу, відродити загальнолюдські моральні й духовні цінності. Його творчість була теплим подихом вітру після важкої крижаної зими, першою ластівкою, що, на жаль, не принесла з собою весни. В. Симоненко був до безтями закоханий у життя і поезію. Він залишив нам неоціненний духовний скарб: збірки “Тиша і грім”, “Земне […]...
26. Вітчизна і мати – синоніми ніжності й синівської любові Василя Симоненка Скільки років наш народ не знав своєї історії, багатьох талановитих письменників, які пожертвували собою з любові до рідного народу. До таких поетів належить і Василь Симоненко. Неповних двадцять дев’ять років прожив поет, але запінив у спадок стільки, що вистачить на життя багатьох поколінь. Безумовно, творчість В. Симоненка виділяється яскравим променем на тлі 60-х років. Любов до України у нього – це любов. сина-патріота, який з попою дивиться на світ. її […]...
27. Славний син свого батька I. ФРАНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, А. ЧАЙКОВСЬКИЙ, М. СТЕЛЬМАХ, Г. ТЮТЮННИК 7 КЛАС ПРО ДАЛЕКІ МИНУЛІ ЧАСИ I. ФРАНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, А. ЧАЙКОВСЬКИЙ, М. СТЕЛЬМАХ, Г. ТЮТЮННИК Славний син свого батька Народна мудрість говорить, що діти зазвичай схожі на своїх батьків. На такі думки наводять сторінки повісті І. Франка “Захар Беркут”. Максим Беркут – істинний син свого батька, Захара Беркута. Історія його життя – найкращий тому приклад. Максим – красивий і мужній хлопець. Він не побоявся рятувати Мирославу від величезної ведмедиці, […]...
28. Думки про Людину і його призначення у творах Горького Свої думки про Людину і його призначенні Горький з великою силою розвив у романтико-філософському етюді – поемі “Людина” твір-добутку гостро полемічному. Великий пролетарський письменник розвінчує тут декадентські ідейки пасивності, що заперечували активний вплив людини і його розуму на хід життя, його здатність створювати нові соціальні форми буття Своєю поемою Горький кликав до революційної активності: “Ви брешете, говорячи, що я неспроможний, що обмежено свідомість моє! Воно – росте!”. Як би продовжуючи […]...
29. Максим Беркут – ідеал вільної людини Іван Франко створив чудовий образ Максима Беркута, гарячого патріота, безмежно відданого народові. З Максимом ми знайомимося вже на перших сторінках повісті. Він виявив себе як безстрашний рицар і вольовий начальник. На вихваляння Тугара Вовка, що вабив ведмедя, Максим з властивою йому прямотою сказав, що якби ведмідь тримався купи, то й ціла зграя вовків йому було б нестрашна. Як і батько, Максим бачив незламну силу в єдності людей. Максим гордий своїм […]...
30. Учитель у твоєму житті Учитель у твоєму житті Доля дарує кожному з нас Учителя. Так, саме УЧИТЕЛЬ – з великої букви. Це може бути твій перший учитель; можливо, ти зустрінеш його вже у старших класах. Але це буде та людина, яку ти назвеш своєю другою матір’ю, бо вона назавжди стане частиною твого життя, пройде з тобою через роки, надихаючи на добро. Цей учитель, щиро закохавши тебе у свій предмет, стане твоїм другом і порадником, […]...
31. Пісня про Буревісника пам’ятка доби російських революцій “Пісня про Буревісника” – це один із найвідоміших творів Максима Горького. Написаний на злобу дня свого часу – початку XX століття – він в алегоричній формі містив заклик до боротьби, до дії. Зважаючи на те, якими були наслідки революційної бурі, що її кликав Буревісник, твір почали сприймати ледь не іронічно. Та якщо уважно прочитати текст, можна побачити в образі Буревісника узагальнений образ людини з активною життєвою позицією. Гордий, безстрашний Буревісник […]...
32. Романтичні герої М. Горького Максим Горький відомий нам як класик пролетарської літератури. У його творчості знайшли відбиття реальні події початку XX століття, що потрясли Росію і увесь світ. Співак революції, М. Горький увійшов в історію літератури не тільки як реаліст. На ранньому етапі творчості письменник звернувся до романтизму, завдяки якому створив ряд яскравих літературних образів. Горького приваблювало у романтизмі “уміння збудити… заколот проти всякого гніта”. Цей літературний напрямок дозволяв письменникові не тільки створити ідеальний […]...
33. Ти – людина Людина – найбільша цінність світу, вона спроможна змінити світ на краще. Великий людинолюб Василь Симоненко не залишився осторонь теми людини. У його поезіях вона зазвучала з новою силою. Ставлення до людини як до гвинтика, що принижувало людину, її гідність, убивало її творчий дух, – це і змуси­ло написати його вірш “Ти знаєш, що ти людина?”. Поет жив у таку добу, коли зовсім не цінувалася людина, людська індивідуальність. Усе робилося нібито […]...
34. Кредо життя і творчості В. Симоненка Василь Симоненко – великий український поет. Незважаючи на те, що йому не було й двадцяти дев’яти років, коли він залишив нас, ми маємо повне право називати його так, бо він був майстром поетичного слова і вся його творчість пройнята любов’ю до Батьківщини і рідного народу, ненавистю до кривди й образ, до приниження гідності людини. Симоненко був чистою людиною, правдолюбцем, безкомпромісним до ліцемірів і убогих духом підлабузників: Душа горить. Палає лютий […]...
35. Творче кредо Василя Симоненка У 60-ті роки XX століття в українську літературу ввійшов молодий, але талановитий, із великим творчим потенціалом поет, який згодом став символом правди художнього слова і незрадливої любові до України. Ім’я цього поета – Василь Симоненко. Тема рідної землі, України – провідна у ліриці поета: Україно! Ти для мене – диво! І нехай пливе за роком рік, Буду, мамо горда і вродлива, З тебе дивуватися повік. У кожному слові – любов […]...
36. Тема кохання в поезії Максима Рильського І все ж таки: в началі було – Слово. І все ж таки: начальний дух – Любов! Євген Маланюк Кохання. Найпрекрасніше з усіх почуттів. Воно робить усіх людей поетами, що прагнуть відтворити спалах почуття у своїх творах. Зірка кохання народжує поетів, які, раз зустрівши дивовижне сяйво, несуть його через усе життя, не можуть без нього існувати. Тема кохання є невід’ємною частиною їх творчості. Яскраво променіє сяйво зірки кохання у творчому […]...
37. Твір “Справжній друг пізнається в біді” Мій твір буде буде про те, що друг справді “пізнається в біді”. Я розповім, як у скрутну хвилину мені допоміг мій справжній друг Максим. Якось улітку ми разом з Максимом каталися на велосипедах та заїхали на чужу вулицю. Раптом із-за рогу вискочила зграя собак. Вони всі голосно загавкали. А одна невелика “моська” навіть напала на мене, намагаючись вкусити велосипеда за колесо. Ми з другом довго не чекали, багато не розмовляли, […]...
38. “Ти знаєш, що ти – людина” У недалекому минулому, коли в нашому суспільстві проста людина була “гвинтиком” величезного маховика. Василь Симоненко однозначно заявив; На світі безліч таких, як я, Та я, їй-богу, один. Устрій, де не цінують кожну людину як неповторну особистість, твердить поет, не можна назвати народним і справедливим. Він неминуче зазнає краху. З підтексту твору виразно вимальовуються опоненти автора, для яких народ – сіра маса, натовп. Це бюрократи, апаратники-демагоги, офіційні патріоти. Їм Симоненко від […]...
39. Вираження синівської любові до Батьківщини в поезії “Грудочка землі” – ІІ варіант – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Дуже коротке життя прожив Василь Симоненко – всього двадцять вісім років. Все його життя, вся творчість пронизані любов’ю до матері, Батьківщини, гіркими роздумами про долю нашого народу. У вірші “Грудочка землі” ми разом з поетом поринаємо в його спогади про дитинство. Ми відчуваємо легку радість. Поет з любов’ю змальовує природу рідного краю: “гомінливі трепетні ліси”, “величаві дуби” “у краплинах ранньої роси”. В дитинстві Василь […]...
40. “Моральний кодекс” старого за повістю Е. Хемінгуєя Хемінгуей в повісті “Старий і море” створює реальний образ старого рибалки, що протягом трьох діб веде двобій з величезною рибою-мечем. Ця боротьба закінчується трагічно: знесилений рибалка змушений повернутися до берега лише зі скелетом здобичі, яку з’їли акули. І хоча це був, здається, останній шанс, бо вже багато днів у Сантьяго не було доброго улову, а останні події забрали багато сил старого, він все ж не здається і не впадає у […]...