Роман Ф. Достоєвського “Злочин і кара” – це “психологічний звіт одного злочину”, вчиненого Родіоном Раскольниковим. І хоча головним героєм є Раскольников, у романі наведена ціла система образів його двійників і антиподів. Усі вони – люди складні і суперечливі. Ідеї і принципи кожного з них таємно або явно знаходять втілення в думках і справах самого героя.
Раскольников – автор теорії “крові по совісті”, відповідно до якої заради щастя одних людей можна знищити інших. Достоєвський розвиває цю теорію далі, і тоді на сторінках роману з’являються “двійники” Раскольникова. “Ми одного поля ягоди”, – говорить Родіону Свидригайлов, підкреслюючи їхню подібність.
Що ж єднає Раскольникова з “сильними світу цього” Петром Лужиним і Аркадієм Свидригайловим? Петро Петрович Лужин був хворобливо марнолюбний і самозакоханий, головний принцип його життя полягав у тому, щоб “возлюбити самого себе, що на світі усе на особистому інтересі засноване”. Економічна теорія Лужина – логічне завершення думок Раскольникова.
Не даремно той говорить Лужину: “Доведіть до наслідків те, що ви нещодавно проповідували, і вийде, що людей можна різати”.
Аркадій Свидригайлов – натура більш складна. З одного боку, він злочинець, на совісті якого кілька смертей, з іншого боку – він допомагає поховати Мармеладова і влаштовує долю сиріт. Але що ріднить його з Раскольниковим?
Ріднить те, що він також вважає себе неабиякою людиною і також “переступає”. Він нікого не убиває сокирою, але з його вини вмирає його дружина Марфа Петрівна. Свидригайлов не просто егоїст, як Лужин, не просто лиходій. Він ще й цинік, що відкидає всі моральні закони суспільства.
Свидригайлов уже по той бік добра і зла. Усі його вчинки і спосіб життя ведуть до виправдання ідеї Раскольникова. От чому вони “одного поля ягоди”. Виходить, що Раскольников хоче захищати знедолених від лужиних і свидригайлових, а його помилкова теорія зближує його з цими людьми.
Раскольников не гине, як Свидригайлов, а через страждання і каяття намагається повернутися до людей. Допомагають йому в цьому Порфирій Петрович і “вічна Сонечка”. Вони і є у романі антиподами героя.
Соня Мармеладова, як і Раскольников, переступила закон – стала повією, вбила свою душу. Але вона пішла на це заради своїх близьких і вчинила злочин проти себе і своєї совісті. Раскольников вирішив, що йому “все дозволено”, і вчинив злочин проти старої-лихварки та її сестри Лизавети.
Раскольников терпить докори сумління не тому, що вбив безвинних, а тому, що виявився слабким, “вошею”, “твариною тремтячою”.
Порфирій Петрович, слідчий, розумний і тонкий психолог, спростовує теорію Раскольникова про сильні особистості. І якщо “вічна Соня” привела героя до “явки з повинною”, то Порфирій Петрович переконав Родіона в тому, що “можна втекти від закону, але від себе втекти не можна”, що моральні муки сильніші фізичних. І якщо людина вчинила злочин, вона повинна пройти через ці муки. Муки Совісті. Двійники і_ антиподи Раскольникова підкреслюють складність і суперечливість його натури.
Його душа розколота. У ній йде невпинна, боротьба темного і світлого, доброго і злого. Достоєвськии переконливо показав нам, що навіть закінченим грішникам, пропащим можна знайти своє місце в житті.
Великий гуманіст показує у романі шлях до спасіння загубленої душі.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- Двійники і антиподи Раскольникова Твір по роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”. Достоєвський у романі “Злочин і покарання” замислюється над вічними питаннями: “У чому сенс життя? Яка суть добра та істини? Де грань між добром і злом?” Відповіді на ці питання і шукають герої роману. Достоєвський вважає, що “людина не народжується для щастя. Людина заслуговує своє щастя, і завжди стражданням… Є така вічна радість, за яку можна заплатити стражданням”. Зло у творі Достоєвського […]...
- Теорія Родіона Раскольникова і її катастрофа Твір по роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”. Роман “Злочин і покарання” був задуманий Ф. М. Достоєвським ще в період його перебування на каторзі. Тоді він називався “П’януваті”, але поступово задум роману трансформувався у “психологічний звіт одного злочину”. Сам Достоєвський у листі до видавця М. І. Каткова чітко перекаже сюжет майбутнього добутку: “Парубок, виключений зі студентів університету і живучий у крайній бідності…піддавшись деяким дивним незакінченим ідеям… зважився разом вийти […]...
- Теорія Родіона Раскольникова: “тварини тремтячі” і “право що мають” Твір по роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”. Ф. М. Достоєвський – великий російський письменник, неперевершений художник-реаліст, анатом людської душі, жагучий поборник ідей гуманізму і справедливості. Говорячи про незаперечну геніальність Достоєвського, М. Горький порівнював його по силі зображальності і таланту із Шекспіром. Його романи відрізняються пильним інтересом до інтелектуального і психологічного життя героїв, розкриттям складної і суперечливої свідомості людини. Роман Ф. М. .Достоєвського “Злочин і покарання” – це добуток, […]...
- Як Ф. М. Достоєвський доводить помилковість теорії Родіона Раскольникова? Коли допомогти собі ти зможеш сам, Навіщо волати з мольбою до небес? Нам вибір даний. Ті праві, хто посмітили; Хто духом слабшав, той не досягне мети… В. Шекспір У романі “Злочин і покарання” Достоєвський розповідає історію вбивства, доконаного заради перевірки теорії, що зложилася в голові злиденного студента. Родіон Розкольників ображений несправедливим пристроєм навколишнього світу, де гинуть мільйони слабка й беззахисних, а процвітають тисячі безсовісних негідників. Як же виправити суспільну несправедливість? […]...
- Моє ставлення до Родіона Раскольникова та його “теорії” Родіон Раскольников був надто чуйною людиною, аж до самозречення. Ми знаємо це, бо на його суді були свідки, які це засвідчили, наводячи конкретні приклади. Я не хочу їх тут переказувати. Однак це не перешкодило Родіонові вчинити саме так, як він вчинив. Бо у нього була теорія, яку він вважав за правильну і хотів довести. А звідси і його експеримент. Родіон Раскольников до того ж мав нові ідеї у суспільних науках, […]...
- У чому злочин і кара Родіона Раскольникова? “Злочин і кара” – один з найкращих романів Достоєвського. Створювався твір в умовах страшенних злиднів. Він складається із шести частин з епілогом. Одна частина – опис героя Раскольникова і його шлях до злочину. Решта п’ять розповідає про те, як він мучився, страждав через те, що накоїв. Петербург у романі – “дійова особа”. Образ міста стає символом страшного світу, де бідному і слабкому нема порятунку, де все продається і купується. За […]...
- Бунт Родіона Раскольникова за романом Федора Достоєвського “Злочин і кара” Вперше роман “Злочин і кара” побачив світ 1886 року. Це роман про сучасну Росію, яка пережила епоху найглибших соціальних зрушень та моральних струсів, епоху “розладу”, роман про сучасного героя, який ввібрав у себе усі страждання, болі та рани часу. “Ввечері жаркого липневого дня, незадовго до заходу сонця, виходить колишній студент Родіон Раскольников”. Так починався роман Достоєвського. Із цього моменту без відпочинку, у палкій ненависті, маренні – метушиться вулицями Петербурга, зупиняється […]...
- Різні мотиви злочинних учинків Родіона Раскольникова і Соні Мармеладової Роман Ф. Достоєвського “Злочин і кара” був написаний у один із найщасливіших років у житті письменника. У 1866 році він віднайшов своє родинне щастя та створив твір, що приніс йому визнання серед читацької аудиторії. Беручи до увагу тему роману, здається, що у цьому факті прихована якась невідповідність. Адже щастя і страждання, народження родини і вбивство важко поєднати. Якщо уважно прослідкувати біографію Ф. Достоєвського, стає зрозумілою ця зацікавленість психологією вбивці та […]...
- Раскольников та його “двійники’ у романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара” На сторінках роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” перед нами розкривається широка панорама Петербурга середини XІX ст. Серед персонажів великої книги багато осіб, які лише кілька хвилин привертають нашу увагу, а є люди з різко окресленими характерами, з власними поглядами та переконаннями, які по-різному впливають на головного героя та без яких роман просто не склався б. Це родина Мармеладових, Дуня, Порфирій Петрович, Лебезятников і деякі інші. Особливе місце у […]...
- Індивідуалістичний бунт Родіона Раскольникова “Злочин і кара” – один з найвеличніших і найдосконаліших романів письменника. У ньому з особливою силою виражено гуманізм письменника, його гострий біль за зневажену людину, приречену на самотність і страждання. Головний герой, колишній студент Раскольников, зображений Достоєвським на крутому зламі його долі. Саме життя висунуло перед ним такі питання, які вимагають зосередження всіх духовних і моральних сил. Раскольников не помирає від голоду, проте кожна хвилина його відносного благополуччя оплачена дорогою […]...
- Соціальний, моральний і філософський зміст бунту Родіона Раскольникова “К топору зовите Русь!” – це слова з відомого листа до “Колокола”. Із сокирою під пахвою йде до своєї жертви колишній студент Родіон Романович Раскольников. Тобто Достоєвський бажав поставити знак тотожності між кримінальним злочином і революцією. Але і кримінальним злочином не назвати те, що зробив герой роману. Спочатку скажемо про те, що жодного разу ми не прочитали ту статтю головного героя, яка б дозволила нам до кінця зрозуміти вчинок героя. […]...
- Моє розуміння образа Родіона Раскольникова Трагедія Родіона Раскольникова. Найгостріші конфлікти, властивого російського життя 60-х років, обумовили трагічне світосприймання героя роману, роздвоєність його свідомості, незгода, розкол із самим собою, внутрішнє протиборство, зіткнення в його душі добра й зла, любові й ненависті. Розкольників – горда, мисляча, талановита, самолюбна людина, вона глибоко переживає соціальну несправедливість, біль і страждання інших людей, але вихід бачить тільки в анархічному бунті Герой роману доходить висновку, що у світі завжди існувало й існує […]...
- Суперечності теорії Раскольникова Твір за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”. Герой роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” – бідний студент Родіон Раскольников, Змушений зводити кінці з кінцями і тому ненавидить сильних світу цього за те, що вони зневажають слабких людей і принижують їх гідність. Раскольников дуже чуйно сприймає чуже горе, намагається як то допомогти біднякам, але разом з тим розуміє, що змінити що або не в його силах. У його […]...
- Соціальні і філософські джерела бунту Раскольникова Одна з, основних тем творчості Ф. Достоєвського – тема взаємин людини й ідеї. У більшості його романів є персонажі, одержимі якою-небудь ідеєю, що живуть тільки нею, що підкоряють їй усі дії й у результаті руйнують і своє життя, І життя інших людей. Роман “Злочин і кара” буй задуманий автором ще на каторзі. Тоді він називався “П’яненькі”, але поступово задум змінювався. І новий роман “Злочин і кара” став “психологічним звітом про […]...
- Правда Соні і правда Раскольникова І.. Чому саме Соні звірився Раскольников. ІІ. Які почуття керували Раскольниковим? ІІІ. Християнські істини та вчинки героїв. 1. Крок назустріч любові. 2. Чи розуміє Соня Раскольникова? 3. Чому Раскольников за порадою Соні зізнається у злочині? 4. Чому Соня дає пораду зізнатися? 5. Через віру до воскресіння....
- Злочин і покарання характеристика образу Раскольникова Родіона Романовича Розкольників Родіон Романович – головний герой. Співвідносимо з пушкінським Германном, бальзаков| ским Растиньяком, Жюльеном Сорелем з рома-на Стендаля “Червоне і чорне”. Сам Достоєвський в чорнових матеріалах до роману зіставляє Раскольникова з Жаном Сбо-гаром, героєм однойменного роману французького письменника Ш. Нодье. “…Чудово хороший собою, з прекрасними темними очима, темно-рус, зростанням вище за середній, тонкий і стрункий”. Мрійник, романтик, горда, сильна і благородна особа, цілком поглинена ідеєю. Вчився в університеті на юридичному […]...
- Соціальні, філософські та психологічні засади злочину Раскольникова Роман Ф. Достоєвського “Злочин і кара”, написаний 1866 року, торкається складних соціальних, філософських, морально-етичних проблем, які хвилювали письменника не один рік. Уже сама назва примушує замислитись: чому Ф. Достоєвський так назвав цей роман? Перше слово зрозуміле: Раскольников здійснив злочин – убив двох жінок. А “кара”? Його покарання – це усвідомлення самим Раскольниковим згубності теорії “сильної особистості”, яка виправдовує право убивати. І разом з цим усвідомленням – муки совісті за скоєне. […]...
- Аналіз сну про Миколку Родіона Раскольникова Сни, як відомо, мають величезний вплив на щиросердечний і психічний стан людини. У сні відбуваються речі, які могли б відбутися з людиною в його реальному житті, але обов’язково є какаято деталь, що суперечить здоровому глузду. Один з типів сну це хворобливі сни, вони відрізняються “яскравістю й надзвичайною подібністю з дійсністю”, саме тому сни, побачені у хворобливому стані, “роблять сильне враження на розстроєний і вже збуджений організм людини”. Протягом роману Родіон […]...
- Моє ставлення до Родіона Раснольнинова та його “теорії” Родіон Раскольников був надто чуйною людиною, аж до самозречення. Ми знаємо це, бо на його суді були свідки, які це засвідчили, наводячи конкретні приклади. Я не хочу їх тут переказувати. Однак це не перешкодило Родіонові вчи нити саме так, як він вчинив. Бо у нього була теорія, яку він вважав за правильну і хотів довести. А звідси і його експеримент. Родіон Раскольников до того ж мав нові ідеї у суспільних […]...
- Ідея Раскольникова і її крах Достоєвський у своєму романі зображує сутичку теорії з логікою життя. На думку письменника, логіка життя завжди спростовує, робить необгрунтованою будь-яку теорію. Виходить, робити життя по теорії не можна. І тому головна філософська думка роману розкривається не в системі логічних доказів і спростувань, а як сутичка людини, одержимої вкрай злочинною теорією, із життєвими процесами, що спростовують цю теорію. Теорія Раскольникова побудована на нерівності людей, на обраності одних і приниженні інших. І […]...
- Теорія Раскольникова, її антигуманістичний смисл Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” – один із найскладніших творів в історії світової літератури. Навіть виходячи з того, як роман сприймається читачем, він чи не єдиний твір такого плану. Особисто на мене твір спочатку справив враження цілковито зрозумілого: ніяких натяків, ніяких загадок, ніяких таємничих подій. Насправді ж, злочин Раскольникова щільно пов’язаний із його теорією, а ця теорія – злочинна. Вже з перших сторінок роману “Злочин і кара” головний […]...
- У чому злочин і в чому покарання Раскольникова? Твір по роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”. “Злочин і покарання” – один із самих значних романів Достоєвського. У ньому звучить гострий біль письменника за принижену і ображену людину. Герой роману – Родіон Раскольников був студентом. Він похмурий і недовірливий. Ця людина живе як би окремо від світу: нічим не цікавиться з того, чим цікавляться навколишні його люди. У той же час він гордовитий, навіть “жахливо високо себе цінує […]...
- “Кроки” Раскольникова до злочину Це людина ідеї. Ідея охоплює його І володіє ним, але маючи ту властивість, Що володарює у ньому не стільки В голові його, скільки втілюючись У нього, переходячи в натуру, завжди Зі стражданням і занепокоєнням, і, уже Одного разу поселившись у натурі, Потребує і негайного використання До справи. Ф. Достоєвський Ф. М. Достоєвський жив і творив в епоху, коли в країні зростало невдоволення порядками, що існували. І письменник показав у своїх […]...
- Шлях Раскольникова від жалю знедоленим до ідеї “крові по совісті” Раскольников перебував у такому положенні, при якому усі кращі сили людини повертаються проти неї самої та утягують її у безнадійну боротьбу із суспільством. Самі святі почуття і самі чисті прагнення, які звичайно підтримують, підбадьорюють і облагороджують людину, коли людина втрачає можливості доставляти їм правильне задоволення. Д. Писарєв. Роман “Злочин і покарання” був написаний Ф. М. Достоєвським в 70-і роки XІX століття. У цей час письменник міркує про моральні наслідки повсюдного […]...
- Образ Раскольникова: болючі питання буття Раскольникову близький Наполеон. Мірилом всіх цінностей для Раскольникова стає власне “я”. Пізніше він буде затверджувати, що “незвичайна” особистість “має право дозволити своїй совісті переступити… через інші перешкоди, і єдино в тім тільки випадку, якщо виконання його ідеї того зажадає”. Дозвіл “на кров по совісті”, але заради “руйнування сьогодення в ім’я кращого” визначає позицію Раскольникова. Достоєвський доводить, як дивовижно цей світогляд, тому що воно веде до роз’єднаності між людьми, робить людини […]...
- Трагедія Раскольникова – соціальна трагедія Всі забобони винищив, Ми почитаємо всіх кулями, А одиницями – себе. Ми все дивимося у Наполеони, Двоногих тварин мільйони Для нас знаряддя одне… О. С. Пушкін Головний герой роману “Злочин і покарання” – Родіон Романович Раскольников. Це збіднілий дворянин, що приїхав у Петербург для навчання. Грошей на життя у нього практично не було. Єдина підтримка – це допомога грішми від матері і сестри. Мати виділяла скільки могла зі своєї злидарської […]...
- Символіка снів Раскольникова У цьому страшному місті, де живуть герої роману “Злочин і кара”, які ж можуть бути сни? Ще страшніші за дійсність, бо страхіття сплячої людини виділені з живого життя, як збудник хвороби виділяється з проби, взятої від пацієнта. Тому й зривється з ліжка Свидригайлов з лементом: “Кошмар всю ніч!” Раскольникову ввижається одне і те саме. “Йому років сім, і він гуляє у святковий день, перед вечором, зі своїм батьком за містом. […]...
- Значення символічних снів Гриньова в “Капітанській дочці” О. С. Пушкіна і Раскольникова в “Злочині і покаранні” Ф. М. Достоєвського Как океан, обьемист шар земной, Земная жизнь кругом обьята Снами… И бездна нам обнажена С своими страхами и мглами… Ф. Тютчев Є в нашому житті час, коли ми не належимо собі, коли нами грають таємничі і незбагненні сили, породжені Космосом і Хаосом. Цей час – час сну, коли душа відривається від тіла і живе своїм самостійним життям. Сон літературного героя – це частина історії його душі. Разом з пушкінською Тетяною […]...
- Причини бунту Раскольникова: – бідність і безправ’я героя Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” – найбільший філолофсько-психологічний добуток. Це роман про злочин, але по жанрі це не “детектив” і не “кримінальний роман”. Головного героя роману, Родіона Раскольникова, ніяк не можна назвати звичайним злочинцем. Це парубок з філософським складом розуму, завжди готовий прийти рятуйте! анализирующий своєї думки й учинки. Чому ж Розкольників пішов на злочин? Причини злочину неоднозначні Розкольників, молода, талановита, горда, мисляча людина, поставлений віч-на-віч із усією […]...
- Згубність теорії Раскольникова “Людина є таємницею. Її потрібно розгадати… І я займаюся цією таємницею, Тому що хочу бути людиною”. Ф. Достоєвський Ф. Достоєвський належав до числа найбільших російських письменників-реалістів XIX століття. Він завоював світове визнання і здійснив великий вплив на розвиток російської і європейської літератури. Художник трагічного складу, тонкий психолог, він надзвичайно глибоко ввійшов у протиріччя думки, свідомості всього духовного життя сучасної йому людини. У своїх соціально-філософських “романах-трагедіях” Достоєвський із пронизливою щирістю змалював […]...
- Теорія Раскольникова і її розвінчання у романі “Злочин і покарання” Теорія Раскольникова носить певний відбиток часу. Його ідея про “право сильного” відбивала деякої думки нігілізму – світогляду, популярного в 60-иі роки 19 століття. Головний герой багато часу міркує над історією життя людства. Висновки його зводяться до того, що прогрес здійснюється найчастіше на чьих-нибудь стражданнях Розкольників уважає, що люди являють собою “дві категорії”. Перші – “тварини тремтячі”, саме вони приймають на себе роль страждаючих і покірливих. Інші – “сильні миру цього”, […]...
- Правда Раскольникова й правда Соні у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Родіон Розкольників – головний герой роману Достоєвського “Злочин і покарання”. Розкольників дуже самотній. Він бідний студент, що живе в маленької комнатке, більше схожої на труну. Щодня Розкольників бачить “темну сторону” життя, Петербурга: окраїни міста, де процвітають распивочние, що де втратили себе люди заливають своє горе спиртним У таких жахливих умовах страждань і принижень у героя зароджується оригінальна теорія. По ній всі люди діляться на два типи – “тварини тремтячі”, які […]...
- Відповіді до теми: роман Ф. Достоєвського “Злочин і кара” 1. Як Достоєвський розкриває образ злочинного світу, описуючи Петербург? ГІри описі “серединних вулиць” Петербурга вражають духота, штовханина, сморід і бруд. Люди розлючені, вони задихаються в місті, як “у будинку без кватирок”. Гнітюче враження підсилюється при описі трактиру, п’яної сповіді Мармеладова, символічного сну Раскольникова. Злочинний світ штовхає людину на злочин проти особистості, народжує нелюдські теорії. Саме за таких умов могла народитися “ідея” Раскольникова про право сильної особистості панувати “над всією ницістю […]...
- “Я не стару вбив… я себе вбив…” Герой роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” Родіон Раскольников учинив злочин: убив бабку-лихварку і її сестру Лизавету. Що ж стало причиною цього злочину? Тяжкий стан родини? Так. Убогість, що довела героя до хвороби і розпачу? І це теж. Але все-таки головна причина – у створеній самим же Раскольниковим теорії злочину “по совісті”. За цією теорією люди поділяються на “звичайних” і “обраних”, “великих”. “Великі” можуть “для загального блага” порушувати моральні […]...
- Філософія індивідуалізму у романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара” І. Теорія Раскольникова – “знамення часу”. 1. Нові умови життя – після реформи 1861 року. 2. Внутрішній розвиток особистості в складну епоху. . Вибір свого шляху. Мрія про власну обраність. Протест проти існуючого стану.) ІІ. Розвиток і втілення теорії у романі. 1. Причини виникнення “ідеї” Раскольникова. 2. Скоєний злочин. 3. “Двійники” Раскольникова. ІІІ. Можливий вихід....
- Образ і характеристика Соні Мармеладовой і її взаємозв’язок з образом Раскольникова Розкольників і Соня Мармеладова. В 1860 р. Добролюбов у статті “Риси для характеристики російського простолюду” писав про два розряди натур – “одні з перевагою егоїзму, що прагне накласти свій вплив на інших, а інших з надлишком відданості, що спонукує відрікатися від своїх інтересів на користь інших”. Критик надзвичайно проникливо намітив протиставлення, що стало основним у композиції “Злочину й покарання”. Мова йде про Раскольникове й Соню Мармеладовой, але не тільки про […]...
- Раскольников у системі образів роману “Злочин і кара” Жорстока, захоплююча, всепоглинаюча боротьба між Добром і Злом – ця проблема стояла і буде стояти перед людством завжди. У романах Федора Михайловича Достоєвського цей поєдинок розгортається в душах окремих людей. Полярність божеського і диявольського начал, бурхливий зіткнення світла й темряви розкриваються в самій глибині буття. Прикладом такої боротьби може бути майже кожен герой Достоєвського, але особливо яскраво вона виразилася в образі Родіона Раскольникова. У ньому укладено зерно і Боголюдини, і […]...
- Лужин і Свидригайлов – породження капіталізму Для Ф. М. Достоєвського капіталізм – це суспільство, де є не тільки просто багаті і бідні, але і люди, які абсолютно втратили себе в цьому житті, які вже ніколи не піднімуться з дна. Прикладом може служити хоча б родина Мармеладових. У крику Катерини Іванівни, у її розповіді про минуле життя вкладена гірка правда про людей, які нікому не потрібні в цьому світі й у цьому бездушному місті. У міру того […]...
- Що завадило Раскольникову жити за теорією, створеною ним самим? Перша заповідь християнства проголошує: “І нехай не буде у тебе інших богів, крім мене”. Та історія людства налічує чимало прикладів, коли через цю заповідь погордливо переступали деякі особистості, які декларували ідею “надлюдини”, що руйнівно впливала на життя суспільства. Ф. М. Достоєвський у своєму романі “Злочин і кара” блискуче викрив нищівну силу такої ідеї, створивши образ Р. Раскольникова З його антихристиянською теорією: “в ім’я кращого” вибраній особистості дозволяється “кров по совісті”. […]...
- Індивідуалістичний бунт головного героя у романі Ф. Ш. Достоєвського “Злочин і кара” “Злочин і кара” – це роман про Росію середини XІX століття, яка пережила епоху найглибших соціальних перетворень та моральних струсів. Із перших сторінок роману ми дізнаємося про те, що Раскольников спокусився на якесь діло. У нього народилася мрія, до здійснення якої він дуже близький. А місяць тому, майже помираючи з голоду, він змушений був закласти у старої баби, лихварці, каблучку – подарунок сестри. Велику ненависть та відразу відчуває він до […]...
Categories: Твори з літератури