Духовна культура українців – у народних традиціях і святкуваннях

Related posts:

1. Духовна культура у народних традиціях і святкуваннях Красива й щедра душа народу виявляє себе в традиціях, обрядах, віруваннях, святкуваннях. Новорічні свята в Україні такі яскраві, веселі, сповнені вигадок, сміху, ігор! Це казкова, чарівна пора! Людям так хочеться вірити в казку, в диво, сподіватися на здійснення найзаповітніших мрій.. Різдво, Василя, Маланки, Водохреще – як багато цікавих обрядів пов’язано з цими надзвичайними днями! И малі, й дорослі охоче стають учасниками різних празникових дійств. Новолітування перетворює кожного на людину, що […]...
2. Як видозмінювалася матеріальна культура українців? Найдавніші пам’ятки матеріальної культури, знайдені на території України, датовані ще античною епохою: це най­давніші грецькі поселення на узбережжі Чорного моря. Пізніші пам’ятки відносяться до епохи неоліту, або нового кам’яного віку. Передусім це багатюща Трипільська куль­тура. Археологічні розкопки в Україні ведуться з року в рік, і мати-земля дарує вченим розгадки багатьох таємниць. Побут наших найдавніших предків був досить простим. Залишки посуду, мисливського та сільськогосподарського знаряддя, прикраси – ось майже і все, […]...
3. Невмирущість народних традицій У кожного народу є свої традиції, свята, обряди, вірування, які супроводжують людину впродовж усього життя, наповнюючи його високим смислом, усвідомленням причетності до історії духовності наших пращурів. Здавна люди, зустрічаючись, вітали одне одного: “Доброго здоров’я!” Прощаючись, говорили: “Бувайте здорові!” У цій прекрасній традиції побажання здоров’я відбилась народна доброзичливість і шанобливість. Життя людське сповнене турбот і клопотів, щоденної праці й нервових перенапружень. Але робота роботою, а свято – це свято. Українці готувалися […]...
4. Яку роль відігравали Різдвяні свята у формуванні духовності українців Родинний обряд напередодні Нового року на Щедрий вечір. Усі люди з нетерпінням чекають Нового року. Вважається, що це якась межа, за якою залишиться усе старе, погане і розпочнеться нове, краще. Тому новорічні свята і раніше, і зараз відзначаються найпишніше. Колись у цей період існувало багато звичаїв та обрядів. І святий вечір, і Щедрий вечір, і водіння Меланки та кози, і свято Василя, і ворожіння дівчат. Кожне таке дійство було сповнене […]...
5. Українська культура і світ Чим багатий мій народ? Якими скарбами він може поділитися з іншими? Можливостей нібито немало: політика, економіка, культура, спорт, наука, релігія, суспільні й соціальні досягнення. Та є декілька “але”. Ми живемо у вік глобалізації й централізації світу. Політичним світом управляє Вашингтон, економічним – Всесвітня торговельна організація, воєнним – НАТО. Царина релігії – заборонена зона через світський характер західних демократій, за зразком яких розвивається, хочемо вірити, наша країна. За рівнем громадянських свобод […]...
6. Рідна мова – найбільша духовна коштовність І. “Ніжна душа мого народу бринить у слові”. ІІ. Рідна мова – найбільша духовна коштовність. 1. Рідна мова – це те, що робить народ народом. 2. Творення і шліфування народом упродовж віків своєї мови. 3. Випробування на життєздатність української мови. 4. Гострота мовного питання в Україні в наш час. 5. Необхідність зміни. ІІІ. Хай завжди звучить на землі мелодія рідного слова....
7. Уславлення патріотизму українського козацтва в народних думах Українські народні думи відображали події героїчного характеру, підносили ідею патріотизму. У них возвеличувалась звитяжність героїв борців за незалежність вітчизни. Герої народних дум наділені незвичайною силою, мужністю, розумом, кмітливістю. Таким узагальненим образом захисника рідної землі є козак Голота. Це відважний і дужий воїн, який завжди готовий захищати свій край від ворогів. Він розважливий, впевнений у своїх силах, досвідчений, спритний. Мужній герой Самійло Кішка з однойменної думи п’ятдесят чотири роки пробув у […]...
8. ЗОБРАЖЕННЯ НАРОДНОГО ЖИТТЯ УКРАЇНЦІВ У ПОВІСТІ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО “КАЙДАШЕВА СІМ’Я” Без минулого немає майбутнього. Якщо прийняти це за істину, то життя селян, так яскраво змальоване І. Нечуєм-Левицьким у повісті “Кайдашева сім’я”, становить великий інтерес. А ще як врахувати, що у багатьох із нас коріння роду тягнеться саме з села. Життя сільських трудівників споконвіку підпорядковувалося хліборобському циклові – оранці, сіянню, жнивам, возовиці, молотьбі. І саме за такою щоденною роботою ми бачимо Кайдашів. Не сиділи вони без діла і тоді, коли справлялися […]...
9. Зимові свята та звичаї українців Пушистий білий сніг налітає за вікном. Проте в хаті тепло і затишно. Швидко закінчується день і починається ніч. Ось такий він наш грудень, та саме з нього починаються зимові свята. Першим таким зимовим святом є Введення. Введення у храм Пресвятої Богородиці пов’язане з біблійною розповіддю про те, як Марію, коли їй виповнилося три роки, повели до храму Єрусалимського, щоб почати служити Богові. Священик зустрів її, завів до храму, у святе […]...
10. Зображення народного життя, побуту і звичаїв та обрядів українців у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Без минулого немає майбутнього. Якщо прийняти це за істину, то життя селян, так яскраво змальоване І. Нечуєм-Левицьким у повісті “Кайдашева сім’я”, становить великий інтерес. А ще як врахувати, що у багатьох із нас коріння роду тягнеться саме з села. Життя сільських трудівників споконвіку підпорядковувалося хліборобському циклові – оранці, сіянню, жнивам, возовиці, молотьбі. І саме за такою щоденною роботою ми бачимо Кайдашів. Не сиділи вони без діла і тоді, коли справлялися […]...
11. Давні уявлення українців про навколишнє середовище Легенди про заснування Києва Одного разу, коли на тому місці, де тепер Київ, були ліси й поля, прийшли туди три рідні брати, що називалися: Кий, Щек, Хорив. З ними була теж їхня сестричка Либідь. Стояли вони над Дніпром і найстарший брат Кий сказав: Ось тут заложимо оселю для себе і для тих купців, що сюди будуть приїжджати! – Вони вирубали ліс і побудували перші хати. А те забудоване місце обвели […]...
12. Культура спілкування Людське життя безпосередньо пов’язане зі спілкуванням, у процесі якого висвітлюються вічні й щохвилинні людські проблеми. Оволодіти культурою і (мистецтвом спілкування прагнуть, напевне, усі культурні люди. Хоча б напівсвідомо, кожна людина мріє про те, щоб завжди вільно почуватися у спілкуванні як з “ближнім”, так і з “стороннім”, завжди бути бажаною, справляти приємне враження, приносити радість собі й оточуючим. . ,Успіх чи неуспіх у стосунках супроводжує нас від народження до самої смерті. […]...
13. Зелені свята українців Русальна або Клечальна Неділя – свято переходу весни в літо. Неділя починала в язичників ряд свят, які складали Русальний Тиждень. Неділя та, називається так тому що, зеленню прикрашали подвіря, хату. По всій Київщині збирали пахучі трави і встеляли ними підлогу в хаті, особливу перевагу надавали любистку. Ним, пахучою м’ятою, шовковою травою клечали вікна, образи, покуть. Надворі клечали деревом – липою, кленом. Ставили гілки на воротях, стежки устеляли травою. На Хмельниччині […]...
14. Зображення життя українців у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” І. Нечуй-Левицький – класик української літератури, видатний прозаїк-реаліст другої половини XІX століття. Він створив низку високохудожніх оповідань і повістей, у яких відобразив тяжке життя українського народу дореформеного і пореформеного часу. Одним із таких видатних творів письменника є його соціально-побутова повість “Кайдашева сім’я”. У ній І. Нечуй-Левицьким майстерно використана багатюща народна творчість, зокрема обряди, прислів’я, приказки, народні анекдоти, відтворені кращі риси простих людей. У повісті відтворено типові картини життя селянської родини […]...
15. Культура сімейних взаємин Людина може повністю реалізувати себе тільки в cуспільстві. Адже тільки у стосунках з іншими людьми, у спілкуванні з ними розкриваються такі риси характеру, як відповідальність, чесність, турботливість. Перший і найголовніший осередок спілкування кожного з нас – це родина. Але ми не завжди поводимо себе так, як треба, з близькими людьми. Іноді ми буваємо брутальні і несправедливі, а потім шкодуємо про це. Дуже часто буває, що, заклопотані своїми проблемами, ми не […]...
16. Людина створила культуру, а культура – людину – ІІ варіант 9 клас II варіант З давніх-давен людина прагнула зробити своє життя і дійсність навколо себе кращими, шукала красу і гармонію, милувалася, якщо знаходила, і сумувала, коли втрачала. Вже перша людина мала відчуття прекрасного. Намагаючись прикрасити себе, вона розмальовувала тіло та обличчя, прихильно ставилася і до татуювання. Прикрашала людина і свою “домівку”, розмальовуючи стіни. Спливали віки. Усе більше вдосконалювалася людина, зростали її вимоги до себе і до свого оточення. Поширювалися її […]...
17. Протест проти рабської моралі українців у поезіях Степана Руданського Літературна діяльність Степана Руданського охоплює двадцятиріччя – від початку 50-х до 70-х років XІX ст.. її можна умовно поділити на три періоди: кам’янець-подільський, петербурзький і ялтинський. Творчий розквіт поета припадає на другий, петербурзький, період. Саме тоді провідними у нього стають громадянські мотиви. Саме тоді були написані твори високого громадянського звучання, в яких поет підносить ідею стійкості, мужності, висловлює надію на те, що прийдуть “дивні роки”, коли Зерно поспіє І заколосяться […]...
18. Духовний світ, духовна краса. Що це? Кожен із нас відповість на це питання по-різному та неоднозначно. Світ, у якому ми живемо, – це світ різноманітних співвідношень і зв’язків. І те, що ми опинилися сьогодні віч-на-віч з такими бідами, як духовне зубожіння народу, занепад культурної спадщини, руйнування природи, є наслідком розриву людини зі своїм духовним світом, “Коли ми до природи не будемо милосердні, то вона нас з’їсть”, – пророчі слова, бо люди живуть у нерозривному зв’язку з […]...
19. Духовна краса людини – ТИМОФІЙ БОРДУЛЯК 6 клас Тимофій Бордуляк був священиком і залишив по собі добру пам’ять серед парафіян. Україна пам’ятає його також як талановитого письменника. Тимофій Бордуляк жив поміж селян і тому добре знав їхні звичаї, побут, повір’я. У своїх оповіданнях письменник із великою правдивістю показав життя українського села, створивши образи простих трудівників. Дід Макар – герой однойменного оповідання. Ця людина одразу викликає симпатію в читача. Діду Макару зовсім не важко було робити добро. […]...
20. Звичаї і обряди українців Кожна нація, кожен народ, навіть кожна соціальна група має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть і освячені віками. Але звичаї – це не відокремлене явище в житті народу, це – втілені в рухи і Бію світовідчуття, світосприймання та взаємини між окремими людьми. А ці взаємини і світовідчуття безпосередньо впливають на духовну культуру даного народу, що в свою чергу впливає на процес постання народної творчості. Саме тому народна творчість нерозривно […]...
21. Спробуємо написати твір: духовна велич людини в кіноповісті “Зачарована Десна” Читаючи кіноповість Олександра Довженка “Зачарована Десна”, я ніби опиняюсь в новому, чудовому місці, де ще залишилася казка, звідкіля віє дивом та сивою давниною. Це той світ, що подарував мені білоголовий Сашко, де немає лиха та великих незгод, і все видається таким надзвичайним, таким чарівним, що не хочеться повертатися до суворої дійсності. В такому світі не можуть жити звичайні люди, а живуть люди великої душевної краси, багаті на любов та щедрі […]...
22. Зображення народного життя українців у повісті “Кайдашева сім’я” Без минулого немає майбутнього. Якщо прийняти це за істину, то життя селян, так яскраво змальоване I. Нечуєм-Левицьким у повісті “Кайдашева сім’я”, становить великий інтерес. А ще як врахувати, що у багатьох із нас коріння роду тягнеться саме з села. Життя сільських трудівників споконвіку підпорядковувалося хліборобському циклові – оранці, сіянню, жнивам, возовиці, молотьбі. I саме за такою щоденною роботою ми бачимо Кайдашів. Не сиділи вони без діла і тоді, коли справлялися […]...
23. Культура поведінки План I. Людина – істота соціальна. II. Сила людського тяжіння. 1. Самооцінка людських вчинків. 2. Роль виховання у боротьбі з безкультур’ям. 3. Культура поведінки в наш час. III. Культура поведінки – запорука щасливого майбутнього. Людина – істота соціальна, вона не може без спілкування. Але саме по собі спілкування – справа непроста. Треба навчитися так спілкуватись, щоб люди, які знаходяться поруч із тобою, відчували необхідність твоєї присутності. І я, і мої […]...
24. Культура і несвідоме: концепція Зігмунда Фрейда З. Фрейд – австрійський психолог, невропатолог і психіатр, засновник нового напряму в медицині – психоаналізу. Але ми звертаємося до його теорії тому, що фрейдизм – це вчення, яке стало філософським узагальненням психоаналізу і визначило напрям культурологічної думки нашого століття. Фрейдизм – дуже складне вчення, але якщо узагальнювати, можна сказати, – головне в ньому те, що австрійський вчений відкрив у людині несвідоме. Воно існує незалежно від волі людини в його душі […]...
25. Культура Візантії За легендою, посланці римського імператора Константина, які шукали місце для заснування нової столиці, одного разу побачили в чистому небі над Босфором гордого орла із змією в кігтях. Змія прагла вжалити свого ворога, але могутній птах каменем упав з висоти й ударом дзьоба добив змію. Воїни Константина сприйняли цей епізод як знак Божий і заснували саме там, на місці старої грецької колонії Візантій, місто Константина – Константинополь. 11 травня 330 р. […]...
26. Відображення боротьби за волю запорізького козацтва в народних піснях та думах Українська пісня, як писав Довженко, – “це історія українського народу, народу-трудівника, народу-воїна”. Святими лицарями в боротьбі за священну волю свого народу стали запорізькі козаки. їхні подвиги оспівані в народних думах та піснях. Яскравим пісенним образом є козак Байда – мужній, сміливий захисник народу, який не погоджується стати зятем турецького царя. Навіть терплячи тяжкі муки, Байда бореться з ворогом. В піснях та думах змальовані козацькі походи в Крим і Туреччину, вірне […]...
27. Лицарство, сміливість, фізична і духовна сила героїчних предків Олександр Довженко писав: “Українська пісня – це історія українського на­роду, народу-трудівника, народу-воїна”. Важливе місце серед пісенних скарбів нашого народу посідають історичні пісні. Саме в них вдячні сини і доньки Укра­їни оспівували сміливість, відданість, жертовність захисників рідного краю. Справжніми лицарями свого часу були козаки. їхні подвиги знані не лише в Україні, а й за її межами. Історії відомий факт, який розповідає про те, як ко­заки на чолі зі славним гетьманом Сагайдачним […]...
28. Духовна краса людини в оповіданнях Тимофія Бордуляка “Дід Макар”, “Перший раз” Галицький священик Тимофій Бордуляк залишив по собі добру пам’ять серед своїх прихожаи. Та Україна пам’ятає його і як талановитого письменника, який написав прекрасні твори. Живучи поміж селянства, Тимофій Бордуляк добре пізнав його побут, працю, звичаї та повір’я. У своїх оповіданнях він правдиво й поетично показав життя українського села, з любов’ю створив образи простих трудівників. Скільки теплих почуттів викликає в читачів старенький дід Макар з однойменного оповідання Тимофія Бордуляка. Незважаючи на […]...
29. Зображення народного життя, побуту, національного характеру українців у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Картини минулого яскраво оживають на сторінках соціально-побутової повісті Нечуя-Левицького. який збагатив нашу літературу творами про українську старовину, змальовуючи детально прекрасні місця над Россю, побут та звичаї селян. Поряд з чудовими картинами природи виростають і болючі проблеми пореформеного села, жорстока боротьба за приватну власність, за “твоє” і “моє”. І ця боротьба розділила сім’ю Кайдашів, штовхає сина проти батька, невісток проти свекрухи. Порушено віковічну традицію українського народу – ввічливе ставлення до старших. […]...
30. Образи народних героїв Богдана Хмельницького та Івана Богуна Багатостраждальний український народ зазнав чимало знущань та наруги від татаро-турецьких загарбників, але не менше й від польсько-панської агресії. Частина України вже входила до польського королівства, але поляки не залишали надії заволодіти всією Україною, підкорити собі її волелюбний народ. Знемагала скривавлена, спустошена українська земля, але мужні її захисники – українські козаки – вели героїчну боротьбу проти іноземних загарбників. Цю звитяжну боротьбу українського козацтва прославив народ у своєму героїчному народному епосі. Багато […]...
31. Відтворення в народних піснях язичницьких вірувань наших предків Серед жанрів усної народної творчості найпоширенішою є пісня. Найдавніші за походженням українські народні пісні корінням своїм сягають до первіснообщинного ладу, вони тісно зв’язані з язичницькими віруваннями давніх слов’ян. Нашим пращурам, як і всім первісним людям, був властивий особливий погляд на світ, який їм уявлявся населеним різними божествами і духами. Люди вірили в те, що ці боги посилають або дощ, або мороз, або погожу днину, гарний урожай. А якщо розгнівати богів […]...
32. Духовна краса героїв роману О. Гончара “Собор” Найголовніше у світі – Людина. її руками створюються матеріальні й духовні цінності. У вірші “Напис на руїні” Леся Українка показує, як упродовж тисячоліть “кожна статуя, колона, мережечка, різьба і навіть цегла незримими устами промовляє: “Мене створив єгипетський народ”. А собор у творі О. Гончара – це пам’ятка легендарному козацтву, зразок мистецької вправності зодчих-будівників. Це історія, минувшини народу. “З одного краю селище Сага блищить, а з другого – облуплений собор біліє. […]...
33. Образи українців у творчості Шевченка Творчість Т. Шевченка – це книга буття українців, своєрідна візитна картка українського народу. Недаремно Шевченків “Кобзар”, як найбільшу святиню й чи не єдину посвідку про особу, брали з собою до невідомої далекої Канади наприкінці XIX століття перші українські переселенці. Найвизначальнішою рисою українців є їх особливий зв’язок із землею. Землю, як основу основ, як найбільшу цінність, вони поетизували й обожнювали, і не дивно, що в народних піснях сам Господь засіває ниву […]...
34. Духовна краса українського народу в повісті О. Довженко “Зачарована Десна” Йому і страшно, і блаженно, Він посивів, як сивий світ. Людинолюбцеві Довженку Запахло мудрістю століть Ігор Калинець. Український народ постає з творів Олександра Довженка як народ, здатний до високих духовних злетів, народ з розвиненою фантазією, який живе у світі міфологізованому, сповненому олюднених природних істот. Краса – ось головний принцип духовного світу його народу. Олександр Довженко пише: “Не вдаючись глибоко в історичний аналіз деяких історичних пережитків, слід сказати, що у нас […]...
35. Патріотизм і духовна велич героїв повісті “Україна в огні” Кому я принесу радість, якщо кожного дня буду голосно виспівувати “Інтернаціонал” своїм ріденьким поганющим голосом. / О. Довженко / Як увесь час неможливо бути героєм, так і від постійного перебування в зеніті слави людина втомлюється. Саме про такий стан і свідчать рядки з Довженкового “Щоденника”, які обрано за епіграф. Ні, це ніякий не антипатріотизм. Це слова, що належать герою у буденності, втомленому герою. Саме таким я побачила на початку “України […]...
36. Культура Київської Русі Корені українського народу сягають часів, які передували добі Київської Русі. Своїми витоками наш народ тісно пов’язаний з історією слов’ян. У далекому минулому постала усна народна творчість доби Київської Русі. Відтоді до нас дійшли легенди й перекази, дружинні, святкові, весільні пісні, билини, колядки, прислів’я, приповідки. Чудовими пам’ятками давньоруської народної творчості є билини. Вони оспівують мужність і хоробрість богатирів, котрі самовіддано боронили рідну землю від ворогів. Твори усної народної творчості у всіх […]...
37. Культура середньовіччя У 476 р. племена вандалів розгромили Рим, західна Римська імперія припинила своє існування, в історії людства почалася епоха Середніх віків. Авторами такої назви епохи стали італійські гуманісти XVІ ст., позначивши ним тисячолітню епоху в розвитку Західної Європи між античністю та Новим часом, як вони позначали свою епоху. Воно вміщує майже п’ятисотрічний період в історії Європи – так звані “Темні віки” – V – X ст. Це був час, коли на […]...
38. Національний характер українців у романі Куліша “Чорна рада” Багатогранна діяльність П. Куліша нерозривно пов’язана з вивченням світогляду в цілому і характеру українського народу зокрема. Саме в цьому він убачав життєдайні джерела самобутності художньої творчості. У своїх філософських роздумах, статтях, оглядах, рецензіях, і, звичайно, творах письменник досить часто ставить у центр уваги саме проблему національного характеру, менталітету, питання про народні джерела його формування і становлення. Особливий інтерес тут викликає роман “Чорна рада”, що є своєрідною енциклопедією українського характерознавства. На […]...
39. Культура та колективне несвідоме: концепція К. Г. Юнга К. Г. Юнг – швейцарський психолог і культуролог, основоположник аналітичної психології, деякий час працював разом з Фрейдом, але потім пішов своїм шляхом. Якщо Фрейд виявив несвідоме як природну суть людини, то Юнг відкрив первісні культурні джерела несвідомого. Він не зупиняється на сексуально-біологічному тлумаченні несвідомого. Дослідження привели його до висновку, що у снах і видіннях його пацієнтів зустрічаються одні й ті ж типові образи, які проходять крізь всю світову історію культури. […]...
40. НАЦІОНАЛЬНИЙ ХАРАКТЕР УКРАЇНЦІВ У РОМАНІ П. КУЛІША “ЧОРНА РАДА” Багатогранна діяльність П. Куліша нерозривно пов’язана з вивченням світогляду в цілому і характеру українського народу зокрема. Саме в цьому він убачав життєдайні джерела самобутності художньої творчості. У своїх філософських роздумах, статтях, оглядах, рецензіях, і, звичайно, творах письменник досить часто ставить у центр уваги саме проблему національного характеру, менталітету, питання про народні джерела його формування і становлення. Особливий інтерес тут викликає роман “Чорна рада”, що є своєрідною енциклопедією українського характерознавства. На […]...