Де б я волів жити – в місті чи в селі

Related posts:

1. Влітку в селі Цього літа я відпочивав у двоюрідного брата Сергія в селі Шляхове. Я думав, що цілими днями буду пропадати на ставку, збирати гриби після дощу, а може, і в нічному колись удасться побувати. Брат розповідав мені, як цікаво пасти коней уночі. Це і є нічне. Власне, так воно й було спочатку: я купався в ставку, загоряв, але Сергій тільки раз зміг скласти мені компанію. Він мій одноліток, йому дванадцять років, але […]...
2. Автобіографічний роман “Погонич волів” Эрвин Штриттматтер 1912, один з талантливейших німецьких прозаїків нашого часу, початків писати незадовго до утворення. Він пройшов суворий життєвий шлях, перемінив багато професій: наймитував у поміщиці, працював конюхом, кучерями, пекарем, шофером, кельнером у кафі, сторожем у звіринці й т. д. Потім був солдатом і незадовго до закінчення другої світової війни дезертирував з гітлерівської армії. Після звільнення країни від фашистського панування Штриттматтер одержує посаду в сільському общинному керуванні й стає очевидцем […]...
3. Зимовий ранок у місті Світає. На вулицях сонного похмурого міста не видно ні душі. Холодну землю вкриває товстий шар срібно-сліпучого снігу. І здавалося, що то не сніг, а велика білосніжна ковдра, що огортає собою всю землю. Ще вчора опустілі, немов сиротини дерева сьогодні стали ошатно вбраними та пишними. Тепер на них з’явилися сяючі прикраси і їх уже не можна назвати бідними та самотніми. Дахи будинків, верхівки дерев, уся поверхня землі обсипана снігом, який здалеку […]...
4. Зима в моєму місті Зима в моєму місті не приносить радості нашому дворовому собаці кличкою Черниш. У нашому дворі кожний під’їзд опікає свою дворнягу. Наш – Черниша. Черниш – непоказний худий пес з довгим тонким хвостом, закрученим бубликом. Він весь чорний, без єдиної світлої плями. Особливо собака прив’язаний до тітки Раї, що живе на останньому поверсі. У неї немає своїх дітей, і всю любов вона віддає дворовим собакам. Черниш – її улюбленець. Однак любов […]...
5. Місто, у якому мені хотілося б жити Одного разу ми з батьками гуляли містом. Після тривалої спеки прийшла легка прохолода. Ми зайшли до центрального міського парку. Але як же ми здивувалися, коли побачили, що знайомі алеї були перетворені у своєрідні квартали майстрів. Одну з алей зайняли майстерні ковалів, сусідню облюбували майстри різьблення по дереву. Свої алеї були в гончарів, майстрів художньої вишивки, кулінарів, художників. “Але ж це справжнє місто в місті!” – вигукнув тато. Він звернув нашу […]...
6. Наша честь – вона найголовніша у селі! “…Наша честь – вона найголовніша у селі!” 1901 року Ольга Кобилянська завершує роботу над повістю, яку назвала влучно – “Земля”, що стала вершиною творчості письменниці. У ній гармонійно переплелося суспільне й особисте, вічні проблеми любові й страждання, добра і зла. Відчуваєш, з якою емоційністю і теплотою О. Кобилянська переймається долею кожного героя, разом з ним страждає і сподівається. Думаю, що саме тому в читачів виникає глибока довіра до всього, що […]...
7. На канікулах у селі На літніх канікулах я обов’язково їжджу в село до бабусі і дідуся. Я там проводжу приблизно місяць. Бабуся і дідусь живуть у невеликому одноповерховому будинку. Навколо будинку подвір’я з літньою кухнею, садком, городом. У садку ростуть яблуні, груші, черешні і чудові вишні, які, коли вже спілі, майже чорні і дуже солодкі й соковиті. Ростуть в садку і кущі смородини. На городі також всього багато: і цибуля, і часник, і редиска, […]...
8. Життя і проблеми дітей у великому місті БЛИЗНЕЦЬ ВІКТОР Народився в с Володимирівні на Кіровоградщині в багатодітній родині селян. Був дуже здібним та допитливим учнем, школу закінчив із золотою медаллю. Навчався на факультеті журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Працював у редакціях різних газет, журналів, у видавництвах редактором. Усі твори В. Близнеця написані для дітей. Найпопулярніші з них: повісті “Паруси над степом”, “Землянка”, “Древляни”, “Мовчун”, “Женя і Синько”, “Золота гора до неба”, “Золота павутинка”, повість-казка […]...
9. Шукаю Дикого Ангела у своєму селі, на своїй вулиці Із чого починається будь-який організм? З маленької клітинки. А з чого починається велика держава? З міцної сім’ї, в якій дотримуються простих, але мудрих законів, добробут якої здобуто сумлінною працею, любов і щастя в якій є обов’язковими. Саме таку модель ідеальної сім’ї створив у драматичній п’єсі “Дикий Ангел” О. Коломієць. У центрі драми постать робітника-пенсіонера Платона Ангела, який міцно вкорінився у життя з думкою про майбутнє свого роду і всієї держави: […]...
10. Суспільство у якому я хочу жити В нашому суспільстві зараз багато несправедливості та жорстокості. Я вважаю, що це не може продовжуватися ще тривалий час. Вірю – все зміниться. Я хотів би жити у небайдужому до чужого болю світі, де кожна людина прагне допомогти слабкому. Ті. що більш заможні повинні допомагати з працевлаштуванням бідним, піклуватися про самотніх. Я хочу жити у суспільстві, де більш нема безхатченків : ні людей, ні тварин. Я хочу жити у світі, в […]...
11. Динаміка переродження самостійного народу на покірних волів Твір за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” вирізняється між усіх творів письменника оригінальністю розробки традиційної теми сільського села. Оповідач у романі – це складне поєднання оповідача, автора твору. На тлі могутнього соціального звучання гуманістичних закликів і революцій розгортається велика трагедія всієї української, колись вільної, нації. Перед читачем постає панорамна картина життя на селі кількох різних соціальних груп: […]...
12. Т. ШЕВЧЕНКО “ЧИГРИНЕ, ЧИГРИНЕ”, “СТОЇТЬ В СЕЛІ СУБОТОВІ…” Тема. Т. ШЕВЧЕНКО “ЧИГРИНЕ, ЧИГРИНЕ”, “СТОЇТЬ В СЕЛІ СУБОТОВІ…” 1. Поет сумує через те, що у Чигирина гине його… А Слава святая. Б Традиції і віра. В Квітуча земля. Г Талановиті сини й дочки. 2. Старцем малосилим Т. Шевченко у творі “Чигрине, Чигрине” називає… А Дніпро. Б Чигирин. В Кобзаря. Г Холодного вітра. 3. З яким ворогом боролися українці? А Ляхами. Б Татарами. В Половцями. Г Німцями. 4. Козацтво, виявляючи […]...
13. Прекрасний зимовий день у моєму місті Зима наскочила зненацька. Ще вчора на землі під деревами лежали золоті кола опалого листя. Ця жовтизна поступово мерхнула – свою справу робили нічні тумани, дощі, прохолода, що ставали все сильніше і сильніше. До вечора наступив якийсь дивний затишок. Небо було бузковим, і на його тлі особливо чітко вимальовувалася чорна хмара ворон, що кудись летіли, начебто поспішали укритися від негоди, що насувається. Мені здалося, що вночі до кімнати з вулиці лилося […]...
14. Струнні інструменти на виставці в нашому місті Перед вами ця прекрасна експозиція унікальних щипкових інструментів, яку організували аматори. Я пропоную вашій увазі зосередитися на тих інструментах, що набули популярності в Україні ще в давні часи й частково лишилися популярними й досі. …Колись дуже давно ходили селами незрячі чоловіки, які співали пісень, дум під акомпанемент кобзи, бандури або ліри. Тому й називали їх кобзарями, бандуристами, лірниками. Поруч з інструментами ви можете побачити світлини, на яких зображено співців із […]...
15. “Бо жити спішити треба…” У мене ще й досі не вкладається в голові, чому на долю найталановитіших, найкращих людей випадають різні випробування, чому так часто їхнє життя ури­вається неочікувано і трагічно. Мені завжди подобались вірші Симоненка, але після того, як я уважно прочитав біографію поета, моє ставлення до нього й до його творчості остаточно сформувалось. Поетові довелося прожити дуже коротке, але дуже насичене життя. Передчасна смерть обірвала його. Мене дуже вразило все, що я […]...
16. Будинок, у якому мені хотілося б жити Я народилася і живу в місті, мої батьки теж городяни. Люблю своє місто, дорогу, якою ходжу до школи, невеликий стадіон біля будинку, де нерідко граю з друзями у футбол. Поруч з будинком – метро і великий старий парк. Коли я в ньому гуляю, мені здається, що от-от з’явиться з заростей чарівник і скаже, що може виконати одне з моїх бажань. Тоді б я сказав, що хочу мати будинок у лісі. […]...
17. Неможливо жити душі без пісень АННА АХМАТОВА 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ АННА АХМАТОВА “Неможливо жити душі без пісень” Музика і звук – те, що оточує кожну людину з дитинства. І очарування звуку не тільки в тому, що він втілює в собі життєву ситуацію, ніби всотує її в себе, але й у тому, що тривало зберігає її, оберігаючи від руйнування часом. У непідвладності звуків плину часу – високо оцінена Ахматовою надійність, надійність вірного свідка: Зачем же […]...
18. Авторська позиція в поемі “Кому на Русі жити добре” Над своїм добутком “Кому на Русі жити добре” Микола Олексійович Некрасов працював багато років, віддавши йому частина своєї душі. І протягом усього періоду створення цього добутку поета не залишали високі подання про доконане життя й доконану людину. Поема “Кому на Русі жити добре” – підсумок багаторічних роздумів автора про долі країни й народу. Отже, кому ж на Русі жити добре? Саме в такий спосіб порушує питання поет і намагається на […]...
19. Щоб довго жити, треба багато ходити! Людина, сидячи на одному місці, укорочує собі життя. British Medical Journal опублікував результати дослідження, згідно з яким люди, що проводять в положенні сидячи менше трьох годин щоденно, живуть в середньому на два роки більше інших! А РІА “Новини” повідомило, що, обмеживши час перегляду телепередач до пари годин щоденно, до тривалості свого життя можна додати 1,4 року. Це дослідження, засноване на статистичних даних з 2005 по 2009 рік, охопило близько 170 […]...
20. “Жити хочу! Геть думи сумні!” Я знаю: скільки б не пройшло часу, постать Лесі Українки буде завжди асоціюватися з образом героїні її поезії “Contra spem spero!”, рядки якої вражають драматизмом і водночас оптимізмом дівчини, здатної за найтяжчих обставин “пісню веселу співать”. Коли я знайомилася з біографією поетеси, мене приголомшили слова її матері у листі до Івана Франка: “Чи ж смерть не була б кращою долею, ніж теперішнє її життє, котре і у неї, і у […]...
21. Аналіз тексту поеми “Кому на Русі жити добре” – Пролог Мужикам, споконвічним трудівникам, що одержали скатертина-самобранку, навіть думка не приходить про дарове багатство, і вимовляють вони в чарівної птахи лише свій мужицький, скромний “прожитковий мінімум”: хліб, квас, огірочки. І лише для того, щоб доведаться до сенсу життя, до суті людського щастя. Адже заспорили й, заговорившись, що відійшли “верст тридцять” від місця зустрічі а від своїх сіл – ще далі мужики хотіли лише “до сонця відпочити” у лісі, а потім повернутися […]...
22. Жити й творити для Вітчизни З думою та піснею про Вітчизну пройшов Володимир Сосюра свою життєву дорогу, її сухе груддя й вибоїни, круті спуски та натхненні підйоми. У вірші “Хто в рідному краї…” поет-патріот замислювався над долею людей праці, які, не шкодуючи сил, намагалися зробити Україну багатшою, щасливішою у поступі до майбуття. Перед нами – металурги й хлібороби, вчителі й військові. Це вони “люблять Вітчизну свою” й називають її лагідною й турботливою матір’ю. Поет закликав […]...
23. “Лиш боротись значить жити…” Громадянська поезія митця – це застигла стихія, буря, вир життя того часу. Читаючи збірки “З вершин і низин”, “Мій Ізмарагд”, “З днів журби”, ми відчуваємо, як поступово ця стихія оживає, підхоплює і заносить нас у саме вогнище подій позаминулого століття. Ліричний герой цих збірок мас активну, життєствердну позицію, він оптиміст: Я буду жити, бо я хочу жити! Не щадячи ні трудів, ані поту… Це народний герой, його коріння з казок […]...
24. Жити і людей любити Усі ми в зворушливому пориві намагаємося осягнути феномен безсмертя славетного Кобзаря, таємницю його поезій, глибини волелюбної душі, прагнемо віднайти її чисті джерела. Синівську любов приніс великий геній рідній Україні, своєму народові. Прийшов до людей в образі старого Перебенді, “старого та химерного”, що сів із кобзою в широкому роздольному степу й заспівав журливу пісню. Полинула вона над Україною, зворушуючи, чаруючи, підтримуючи, возвеличуючи, надаючи життєвої снаги. Слава козацька пригадувалася старому, коли “гарцювала […]...
25. “Я воскрес, щоб із вами жити…” У шістдесяті роки ХХ століття в українську літературу ввійшов молодий, талановитий, із великим творчим потенціалом поет, який згодом став символом правди художнього слова і незрадливої любові до України. Ім’я цього поета – Василь Симоненко. Так уже склалося для України, що найкращим її дітям судилося несправедливо коротке життя: 47 років – Т. Шевченку, Б. Грінченку, В. Стусу, 42 – Лесі Українці, 38 – П. Грабовському і зовсім мало – 28 – […]...
26. Розповідь про місто костопіль Костопіль-місто в Україні, центр Костопільського району Рівненської області. Населення 30 467 мешканців. Місто розташоване на річці Замчисько, за 35 км на північний схід від Рівного. Залізнична станція на лінії Рівне-Сарни. У Костополі діють підприємства деревообробної та лісової промисловості, завод скловиробів, завод продтоварів та ін.,що визначає місто як важливий індустріальний центр Рівненської області. Я народився в невеликому чудовому містечку Капітоль, яке дуже відоме серед українців. Населення міста складає близько 120 000 […]...
27. Твір до ЗНО “Чи варто чекати чогось завтра, а не жити вже зараз?” Аргументи, докази, приклади, висновок “Життя іде, і все без коректур. І як напишеш, так уже і буде,” – стверджує Ліна Костенко, українська поетеса. Тобто, авторка вважає, що немає вороття нашим вчинкам та помилкам. “Але не бійся прикрого рядка” – продовжує вона. Я розумію це так, що не помилятися – означає нічого не робити. Боятися помилок означає ховатися від життя, перестати йти людям назустріч. Я не згоден з тим, що в […]...
28. Людина має жити за законами справедливості Федір Достоєвський – класик філософської реалістичної літератури. Ця думка приходить сама собою, коли починаєш замислюватися над даною темою. Філософія починається одразу, бо невідомо, який розділовий знак поставити в кінці… Це могло бути й запитальне речення, але відповідь на нього непроста. Я точно знаю, що деякі люди не живуть за законами совісті… Але ж – хочеться бути чесним і справедливим. Тому я вибираю знак оклику в кінці речення: “Людина має жити […]...
29. “Не вміли ми жити, як слідує” І. “Україна в огні” в життєвій і творчій біографії О. Довженка. ІІ. Проблема національної самосвідомості людини і народу. 1. Історичне безпам’ятство народу окупованої України. 2. “Маленькі, кишенькові, портативні, зовсім не пристосовані до велико­го горя” душі “мінус-людбй”. 3. Невміння жити за законами добра. ІІІ. Оптимізм у творі “Україна в огні”....
30. Що значить “жити не за правдою”? Чи можливо це сьогодні? Правда і неправда, правда і кривда – вічне протиборство в умах і серцях людей. З дитинства кожен знає, що правда – це добре, а брехати, обманювати – погано. А ще гірше жити в постійній неправді, подвійній моралі. Це руйнує душу людини, це приводить до трагедії. “Неправда – релігія рабів і хазяїнів”, – проголосив М. Горький вустами свого героя Сатіна. “Жити не за правдою” важко було за всіх часів. І не […]...
31. Ні! Я жива, я вічно буду жити Доля справжнього поета нелегка і терниста. Улюблені Лесини співці мали чарівні голоси, але їхнє особисте життя – то драми. Шіллер, Байрон, Шевченко, Міцкевич, Лєрмонтов… Жоден режисер не поставить такої драми, якою було їхнє життя. Звідки ж вона, слабка, хвора, обділена долею жінка, черпала свої сили? Як гартувався її характер? Усі свої надії вона покладала на міць свого слова. Така вже була її доля: мусила гукати до людей, “прорицати, аки одержима” […]...
32. Україно! Доки жити буду доти відкриватиму тебе Україно! Доки жити буду доти відкриватиму тебе. Ти звеш мене, й на голос милий твій З гарячою любов’ю я полину; Поки живуть думки в душі моїй, Про тебе, ненько, думати не кину. / В. Самійленко / У руках тримаю улюблений томик поезій українських поетів. Перегортаю сторінку за сторінкою, читаю – і раптом бачу тендітну гілочку полину. Він висох, кришиться, вже немає того соковитого сивого блиску, а запах його зостався, тонко […]...
33. Шкільне лісництво Я маю, як і багато хлопців та дівчйт, захоплення. Воно незвичайне для мешканця міста. Я учасник шкільного лісництва. Одного разу у центрі міста, біля Палацу дитячої та юнацької творчості я побачив оголошення про набір дітей у шкільне лісництво. “Яке лісництво у місті?” – здивувався я. Цікавість взяла гору і привела мене до Палацу. Виявилося, що після уроків хлопці та дівчата опановують тут лісову науку. Вони багато нового дізнаються про дерева […]...
34. Аналіз поеми Кому на Русі жити добре Некрасова Н. А Аналіз поеми Кому на Русі жити добре Форма подорожі-пошуку дозволяє Некрасову показати широку панораму народного життя. Російська післяреформена дійсність повна протиріч. Селян “звільнили”, але рабство залишилося. Поміщики як і раніше пригноблюють народ. Але протиріччя гніздяться й у самому народі: з одного боку, це великі трудівники; з іншого боку – забита, відстала, неосвічена маса. Бунтарський дух незбагненним чином уживается з терпінням і покірністю. Майбутнє зв’язується в поемі з образом Гриши Доб-Росклонова. […]...
35. Жанр і композиція поеми М. О. Некрасова “Кому на Русі жити добре” Некрасов працював над поемою більше 13 років. За цей час багато чого змінилося в поемі – від первісного задуму і до сюжету. Галерея сатиричних образів численних панів не була завершена, Некрасов залишив тільки попа і поміщика Оболдуєва. На перше місце поет поставив народ, відомості про життя якого Некрасов збирав довгий час. Поема “Кому на Русі жити добре” стала поемою про долю народу і його тяжкий стан. Написана в той час, […]...
36. Поема Кому на Русі жити добре як народна епопея По жанрі “Кому на Русі жити добре” – поема. Вона схожа на древню епічну поему і найбільше нагадує епопею, що розповідає про події всенародно-історичного значення, таку, як “Іліада” і “Одиссея” Гомера. Тому “Кому на Русі жити добре” можна назвати народною епопеєю, або, по влучному виражениюп. Н. Сакулина, “Одиссеей” нового часу. По-перше, головною рисою епопеї нового часу є те, що вона втілює в собі долі народів, сам історичний процес. Класичні епопеї […]...
37. Епопея народного життя поема “Кому на Русі жити добре” Н. А. Некрасова по праву можна вважати народним поетом, адже не випадково настільки різноманітні, складні по своїй художній структурі мотиви його лірики об’єднані темою народу. Вірші розповідають про життя селян і міської бідноти, про важку жіночу частку, про природу й любов, про високий гражданственности й призначенні поета. Майстерність Некрасова полягало насамперед у реалізмі, у правдивому зображенні дійсності й у причетності самого поета до народного життя, прихильності й любові до росіянина […]...
38. Зміст поеми “Кому на Русі жити добре” Зміст поеми “Кому на Русі жити добре” не однозначний. Адже питання: хто щасливий? – викликає й інші: що таке щастя? Хто гідний щастя? Де потрібно його шукати? І ці-те питання “Селянка” не стільки закриває, скільки відкриває їх, на них наводить. Без “Селянки” не все ясно ні в частині “Мізинок”, що писалася до “Селянки”, ні в частині “Бенкет на увесь світ”, що писалася після її. В “Селянці” поет піднімав глибокі шари […]...
39. Відповіді до теми: “Щоб праведно жити – треба вдосконалюватись!” 1. Визначте жанр твору Б. Харчука “Планетник”. За жанром цей твір – повість-притча. Повість – епічний прозовий твір, який характеризується однолінійним сюже­том, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття займає про­міжне місце між романом та оповіданням. Притча – коротенький фольклорний або літературний розповідний твір по­вчального характеру, що має алегоричну форму. 2. За якої умови бабуся Олена Булига пустила до себе агронома на квартиру? “Мені б живе слово, […]...
40. Образи правдошукачів у поемі H. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре” 1. Семеро мандрівників, що шукають щасливої людини. 2. Єрмил Гирин. 3. “Кріпосна жінка” Матрена Тимофіївна. 4. ГриГорей Добросклонов. Тема пошуку щасливої частки й ” правди-матінки” займає значне місце у фольклорній традиції, на якій опирався Н. А. Некрасов, створюючи поему “Кому на Русі жити добре”. Мандрівництво відігравало особливу роль у культурі народу: подорожуючи до святих місць, мандрівники найчастіше ставали збирачами переказів, спостерігали за повсякденним життям представників всіляких шарів суспільства, а потім […]...