Чіпка Варениченко – бунтар, борець проти соціальної неправди

Related posts:

1. Чіпка Вареник – бунтар, борець проти соціальної неправди – ІV варіант ПАНАС МИРНИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І V Варіант Життя – що стерняста нива: Не пройдеш, ноги не вколовши. П. Мирний Панас Мирний – один з найвидатніших письменників, продовжувач традицій Т. Шевченка, творець романів і повістей з народного життя. Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” був одним із перших зрілих творів П. Мирного, перша редакція якого – повість “Чіпка”. Чіпка і є головним героєм роману. У нього було тяжке […]...
2. Чіпка Вареник – бунтар, борець проти соціальної неправди – ІІ варіант ПАНАС МИРНИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Перший в українській літературі соціально-психологічний роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” був написаний Панасом Мирним у 1875 році, надрукували його в 1880 році в Женеві. В романі подано широку панораму селянського життя пореформених часів – так званого періоду “голодної волі”, коли селянам начебто “дали волю”, та не дали землі. Головний герой твору – Чіпка Вареник – селянин-бунтар, невтомний шукач правди. Він […]...
3. Чіпка Вареник – бунтар, борець проти соціальної неправди – І варіант ПАНАС МИРНИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Найбільший твір Панаса Мирного, роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, спочатку задумувався як повість “Пропаща сила”, але пізніше під впливом брата – Івана Білика – письменник доповнив і дещо переосмислив свій первинний задум. В результаті перед читачем постає широкий спектр дії – історія України на прикладі села Піски, а на цьому показане життя головного героя, Чіпки Вареника характер і свідомість якого […]...
4. Чіпка Вареник – бунтар, борець проти соціальної неправди – ІІІ варіант ПАНАС МИРНИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ III варіант У романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” зображено життя народу і його боротьбу за своє право бути вільним. В основу роману було покладено історичні факти. Панас Мирний використав розповідь про Василя Гнидку, який, на думку автора, є “безталанна дитина свого віку, скалічений виводок свого побуту, пригніченого усяким панством”. У романі П. Мирний намагається не лише описати вчинки Чіпки, а й пояснити […]...
5. Чіпка Вареник – бунтар, борець проти соціальної неправди – V варіант ПАНАС МИРНИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ V варіант Соціально-психологічний роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, що спочатку мав назву “Пропаща сила”, належить перу двох авторів – Панаса Мирного та Івана Білика. Цей роман є одним з найвизначніших творів української реалістичної літератури, в якому на фоні суспільно-історичних подій відтворено трагедію чутливої душі і сильної натури, що поєдналися в образі головного героя Чіпки Варениченка. Весь життєвий шлях Чіпки сповнений крутих поворотів, […]...
6. Чіпка Варениченко – протестант проти суспільного зла Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – один з найвизначніших творів української реалістичної літератури, її перший соціально-психологічний роман. В ньому відображено життя пореформеного села і соціальні зрушення, що сталися у цей період. У центрі роману – Чіпка Варениченко – один з найяскравіших типів української реалістичної літератури. У Чіпки рано прокидається почуття соціальної несправедливості. Батька силоміць віддано в солдати – сім’я опинилась без годувальника. Мати вдень і вночі працює, щоб […]...
7. Селянин Чіпка Варениченко Його образ подається в еволюції. Автор розповідає нам не тільки його біографію, але й його родовід. Ми бачимо, що історія народження Чіпки незвичайна. Це дитина гріха. Його батько був байстрюком сина шляхетного генерала Володимира Семеновича й кріпачки Уляни, одружився з його матір’ю, уже маючи сім’ю в інших краях. З самого дня народження Бог наклав на Чіпку гріховну печатку. Чи може вирости з цієї дитини щось путнє? Мабуть, могло. Від природи […]...
8. Чіпка – не бунтар, а злодій Багато сучасних вчених усе більше й більше схиляються до думки, що характер людини, її нахили, таланти закладються ще до народження дитини. А умови життя, соціальний стан людини дають можливість їй або реалізувати свій талант, або занедбати його. На жаль, Чіпка Варениченко, головний герой роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, занедбав талант хлібороба, а вміння повести людей за собою перетворив у злодійське ремесло. Усе своє лихе життя він […]...
9. Твір на тему – Чіпка – не бунтар, а злодій? Багато сучасних учених схиляється до думки, що вдача людини, її нахили, таланти закладаються ще до її народження, а умови життя, соціальний стан дають можливість людині або реалізувати свій талант, або занедбати його. На жаль, Чіпка Варениченко – головний герой роману П. Мирного та І. Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – занедбав талант хлібороба, а вміння повести людей за собою перетворив на злодійське ремесло. Усе своє лихе життя він […]...
10. Микола Джеря незламний борець проти гноблення і насильства Що треба розуміти під “явищами життя”? Так, у вірші “І виріс я на чужині” Т. Г. Шевченко розповідає про таке явище, як закріпачення царським урядом і поміщиками українського селянства. Поет розкриває тему вірша яскравими словами: І не в однім отім селі, А скрізь на славній Україні Людей у ярма запрягли Пани лукаві… Розповідаючи про ту ж кріпацьку неволю, Марко Вовчок в оповіданні “Горпина” зображує більш конкретне явище, а саме: свавілля […]...
11. Прометей – борець проти тиранії Знай хорошо, что я б не променял своих Скорбей на рабское служенье. Есхіл Література Давньої Греції відіграла величезну роль у культурному розвиткові людства. Багато років відокремлює нас від епохи розквіту давньогрецького мистецтва, але ми все ще продовжуємо читати кращі його твори. До їх числа належать трагедії великого драматурга античності Есхіла. Найвідомішим твором Есхіла стала трагедія “Прикутий Прометей”. У її основі лежить міф про Прометея, титана, божества старшого покоління, сина Урана […]...
12. Микола Джеря – борець проти панського гніту У повісті “Микола Джеря” зображено суперечності між закріпаченими селянами і поміщиками, засуджено кріпацтво та жорстоку експлуатацію. Іван Франко так сказав про головного героя повісті: “Історія всього українського селянства… написана в однім широкім образі Миколи Джері”. Микола – працьовитий, розумний, уміє читати, малювати, грати на скрипці. Одружившись з Нимидорою, починає задумуватися над своєю долею. Йому хочеться працювати не на пана, а на себе і свою родину. Безвихідне становище підштовхнуло Миколу до […]...
13. Микола Джеря – борець проти панського поневолення 1. Головна тема повісті І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” . 2. Зовнішність Миколи, риси характеру. 3. Показ у романі соціальної несправедливості. 4. Помста Миколи. 5. Прощання Миколи з Нимидорою. 6. Тяжке життя Миколи на відстані від родини. 7. Повернення Миколи Джері. 8. Моє ставлення до головного героя....
14. Твір-роздум “Чіпка, головний герой роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, правдошукач чи вбивця?” У своєму романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панас Мирний вдало та реалістично змальовує вплив суспільства на долю людини, перетворення звичайного селянського хлопця-правдошукача на жорстокого та холоднокровного вбивцю. Читаючи твір кожен задумується над тим, ким насправді є головний герой: чоловіком, що лише шукав справедливість, або ж злочинцем, котрий тільки вигадував собі випрасовування. Я вважаю, що Чіпка є злодієм та вбивцею, адже в тих соціальних умовах, котрих зростав і жив […]...
15. Чіпка, головний герой роману Панаса Мирного – злочинець чи жертва суспільства? Ось і прочитана остання сторінка роману. Багато питань виникає у мене щодо подій, описаних у книзі. Я розумію, що автор намагається розв’язати багато проблем, як соціальних, так і психологічних. Але мене цікавить психологічна: хто ж Чіпка – злочинець чи жертва суспільства? Якщо почати розгляд життєвої історії Василя Гридки, то можна простежити, хто і як потрапляє на дно суспільства. Бідували мільйони, а злочинцями ставали лише сотні. Чому вбивцею став Чіпка? Причин […]...
16. Чіпка – пристрасний шукач правди Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” мав ще й інший авторський заголовок – “Пропаща сила”. Хоч постав він із цензурних міркувань, але цілком виражав авторську ідею. “У ній ключ до розуміння і художнього задуму загалом і зокрема центрального персонажа твору, якого письменник змалював у всій суперечливості характеру, у всій складності його бентежної долі. У ній – роздуми художника про незреалізовану, “пропащу силу” людини, яка народжена була для справ, можливо, […]...
17. За своїм типажем Чіпка – хлопець “ручий”, на все здатний. І в розбої, і в роботі От і погляньмо на нього в роботі. Чіпка жне. “Тільки нагинається високе жито, колосиста пшениця під його рукою; а там глянь – уже ззаду й сніп лежить, товстий та чепурний…”. Точка спостереження – десь попереду. Звідти видно єдиний рух – жито нагинається – і наслідок: сніп. Ні постаті ясенця, ні безлічі інших, обов’язкових для женця рухів: ліва рука забирає жменю стеблин, пригинає їх, права – серпом підрізує і кладе назад […]...
18. Жінка як об’єкт соціальної допомоги Статус жінок акумулює в собі особливості соціально-політичного устрою країни, рівень її економіки, культури, управління, правових норм, він чутливо реагує на глибинні зміни в усіх сферах, у суспільній свідомості, ціннісних орієнтаціях. Як і в усі епохи, нині повсюдно ведуться суперечки про роль жінки в суспільстві, її соціальне становище і покликання. Основною причиною виділення жінок в особливу соціально-демографічну групу і специфічну категорію клієнтів соціальної роботи є виконання ними генеративної функції, тобто наявність […]...
19. Миколя Джеря – борець за правду й волю Довгий час кріпаки були справжніми рабами, які не мали жодних прав: усе життя працювали на пана, віддавали важкій роботі свої сили, молодість; пани без будь-яких обмежень знущалися з кріпаків, били, продавали, програвали в карти. А бідні селяни, звичайно, покірно зносили всі ці знущання, хоча були серед них і такі, які не мовчали, а сміливо протестували проти знущань та жор­стокої експлуатації. Такою людиною постає перед нами головний герой повісті Микола Джеря […]...
20. Поняття соціальної структури суспільства та її основних елементів Суспільство є складною соціальною системою, структурно організованою цілісністю, яку утворюють різні елементи, компоненти, підрозділи. У свою чергу вони теж мають певний рівень організованості й упорядкованості власної структури. Це дає підстави стверджувати, що соціальна структура суспільства є комплексним, багатомірним утворенням. Соціальна структура суспільства – ієрархічно упорядкована сукупність індивідів, соціальних груп, спільнот, організацій, інститутів, об’єднаних стійкими зв’язками і відносинами. Іншими словами, це внутрішній устрій суспільства, який складається з відповідно розташованих, упорядкованих елементів, […]...
21. Показ соціальної нерівності у драмі “Назар Стодоля” – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Т. Г. Шевченко – це найвидатніший український поет, але спробував він себе також у прозі та драмі. Його єдиною драмою є “Назар Стодоля”, у якій Шевченко змальовує відому ситуацію, коли батько не дозволяє дочці одружитися з коханим. Головний герой його драми – козак Назар Стодоля. Шевченко дуже любив і поважав українських козаків і жалкував, що, на жаль, козаччина минула без сліду. Козак у поезії […]...
22. Микола Джеря – бунтар З усіх творів І. Нечуя-Левицького найвідомішою є повість “Микола Джеря”. У ній письменник створив невмирущий образ селянина-кріпака Миколи Джері, який все своє життя присвятив боротьбі за волю. Ось про нього, Миколу, і піде моя розповідь. Микола Джеря – син небагатих кріпаків із села Вербівки. Це красивий, молодий хлопець. Його тонкий стан обвивав червоний пояс. А на красивому загорілому обличчі виразно блищали чорні брови. Тонкі риси обличчя підкреслювала біла сорочка та […]...
23. Олег Ольжич – борець за національну ідею Зовсім недавно українському народові нарешті повернуто ім’я Олега Ольжича – талановитого поета, науковця, діяча національно-визвольного руху. Його життя – це боротьба, яка кличе “туди, де бій за волю”, це пошуки героїчного життєвого ідеалу. Навчався Ольжич у Празі: туди переїхав разом з матір’ю до батька, українського поета Олександра Олеся. Закінчивши університет, блискуче захитає дисертацію і здобуває звання доктора філософії. Займаючись науковою роботою, Олег Ольжич вивчає українську культуру, заглиблюється в історію, археологію. […]...
24. Питання соціальної справедливості у повісті І. Я. Франна “Перехресні стежки” Процес створення художнього тексту – це досить трипала робота письменницької уяви, фантазії, думки. Наче з ранкового туману, з’являються обриси конструкції, деталі дивовижної споруди, назва якій – літературний твір. Втомлений, але прояснений і схвильований творець підходить, як господар, до різьблених дверей і відчиняє їх – він запрошує зайти до цієї оселі, де буде всім приємно та радісно гостювати і вести мудрі бесіди. Давайте поринемо у незрівнянний світ творчості І. Я. Франка […]...
25. Чіпка і Грицько з “Хіба ревуть воли…” Риси Чіпки-правдошукача упізнаємо і в гнівливому правдоносці Маркові Безсмертному з роману “Правда і кривда” М. Стельмаха, і в юнацькому максималізмові Сашка Сокола з повісті “Блакитна мрія” В. Міняйла. А погляд Чіпки-дитиии як віддзеркалився в малому Даньку з роману О. Гончара “Таврія”: “Спідлоба він у тебе дивиться, Мотре… Батьківським нерозкаяним поглядом” Ясна річ, у цих образах насамперед типологічна спорідненість, взята кожним письменником із життя, та все-таки… Все-таки ореол мирнівського героя витає […]...
26. Тема соціальної нерівності у повісті Г. Квітки-Основ’яненна “Маруся” Невелику за обсягом повість “Маруся” Григорій Квітка-Основ’яненко розпочав дидактичним вступом, у якому розмірковує про швидкоплинне життя і вічні питання, які люди ставлять перед собою. Це роздуми людини, яка вже пожила на світі, багато бачила і знає, що на землі нічого немає вічного і треба цінувати те, що маєш, і кожного дня, лягаючи спати і встаючи ранком, звертатися до’Бога з подякою. Треба пам’ятати, що всі ми на цім світі гості, і […]...
27. Твір на тему: “Характеристика образів Басаврюка, Петруся та Коржа за повістю Миколи Гоголя “Вечір проти Івана Купала” Відома повість Миколи Гоголя “Вечір проти Івана Купала” розкриває перед читачами не тільки цікавий сюжет, повний незвіданого і цікавого, у зв’язку з участю в сюжеті нечистої сили, а й кілька цікавих образів. Аналізувати ці образу теж цікаво, адже кожен з них відігравав неповторну і унікальну по-своєму роль і визначав подальший розвиток повісті та її закінчення. Найпростіше аналізувати і простежувати розвиток образу Петруся. Цей молодий хлопець був схожий на багатьох в […]...
28. Протест проти жорстокості та байдужості – за романом В. Голдінга “Володар мух” ВІЛЬЯМ ГОЛДІНГ 6 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Творчість Вільяма Голдінга – найоригінальніше явище англійської прози XX століття. Письменник-гуманіст спробував застерегти людство від втрати людяності, справедливості, доброти. Перед лицем жорстокої цивілізації, яка впевнено йде в прірву, письменник ніби закликає нас схаменутися. Свої роздуми щодо тверджень про безгрішність людської природи Вільям Голдінг втілив у романі “Володар мух”. Майже за сто років до появи “Володаря мух” інший англійський письменник Баллантайн створив роман “Кораловий острів”. […]...
29. Дитяча безпосередність: за і проти 9 КЛАС ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Дитяча безпосередність: за і проти Ми добре знаємо, що у світі немає абсолютно однакових людей. Усі ми різні, але в дитинстві ми маємо один загальний для всіх талант – безпосередність, здатність говорити те, що хочеш, сміятися, коли на душі радісно, і гірко плакати, коли болить чи хтось образив. На жаль, уміння бути самим собою з часом може шикнути. Подорослішавши, ми намагаємося стримувати свої почуття, […]...
30. Поміркованість соціальної позиції Федьковича в повісті “Три як рідні брати” Він прийшов у літературу з мальовничого пісенного краю, з Гуцульщини, ставши першим повістярем Буковини. Це Юрій Федькович. І. Франко так окреслив постать самобутнього майстра слова: “Осип-Юрій Федькович – се, безперечно, одна з найоригінальніших літературних фізіономій в нашій літературі… Особливо болі, тугу, надії і розчарування рекрутського та вояцького життя оспівував він так, як ніхто другий…” У переважній більшості прозових творів письменника розкрито теми життя народу Буковини, зокрема, гірка доля селянства, нестерпна […]...
31. Утвердження норм соціальної справедливості в поезії Р. Бернса “Чесна бідність” Важливими рисами, характерними для поезії Р. Бернса, були сильне життєстверджуюче начало, всеохоплюючий інтерес до реалій життя, глибокий демократизм і протиставлення своєї творчості нормам, смакам дворянських та буржуазних верств тогочасної Шотландії. Творчість Р. Бернса має народну основу. У вірші “Чесна бідність” оспівано мрії, надії шотландських селян, їх бунтарський дух. Автор висловив захоплення почуттям гордості та самоповаги простої людини, засудив верствову бундючність. Стилізований під народну шотландську пісню вірш звучить ніби скоромовка та […]...
32. Устим Кармалюк – керівник боротьби покріпачених селян проти поміщиків – ІІ варіант 6 клас II варіант Слава Кармалюка гриміла не тільки по всій Україні, а й за її межами. Інакше і не могло бути, адже Устим Кармалюк боровся проти кріпацтва, проти панів-кріпосників. За цей час його чотири рази ловили, катували, судили і засилали до Сибіру. Однак розумний, сміливий, винахідливий Кармалюк щоразу втікав з тюрми та каторги і знову очолював народних месників. Пани боялися й ненавиділи повстанців, а кріпаки сподівались, що народні месники […]...
33. Устим Кармалюк – керівник боротьби покріпачених селян проти поміщиків – ІІІ варіант 6 клас IIІ варіант Відгриміли бої з турками, польською шляхтою, Україна була приєднана до Росії. Проте нові часи не принесли для трудового народу кращого життя. З давніх-давен багатії визискували бідних, знущалися над ними. Наприкінці XVIII і на початку XIX століття дуже посилився кріпосницький гніт: Куди піду, подивлюся – Скрізь багач панує, У розкошах превеликих І днює й ночує. Убогому, нещасному – Тяжкая робота, А ще гіршая неправда – Вічная скорбота! […]...
34. Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” – І варіант – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ І варіант Вже дуже давно у нашому суспільстві немає таких понять, як “кріпак”, “панщина”. Важко собі уявити, що колись люди не належали самі собі, платили “подушне”, працювали на панському полі, а своє жито осипалося. Саме ці події І. Нечуй-Левицький відтворив у повісті “Микола Джеря”. В образі Миколи втілено ідеї усіх борців, що казали: “Досить! Не будемо працювати на панів, а самі голодувати”. Треба було мати велику сміливість, аби […]...
35. Устим Кармалюк – керівник боротьби покріпачених селян проти поміщиків – І варіант 6 клас І варіант У кожного народу є свій улюблений герой. Наприклад, у англійців це Робін Гуд, а у нас, українців, Устим Кармалюк. Він багато разів бував у тюрмі, на каторзі, але кожного разу тікав. Був він і у Сибіру. А в “Пісні про Устима Кармалюка” є такі слова: Повернувся я з Сибіру, Та не маю долі, Хоч, здається, не в кайданах, А все ж не на волі. І дійсно, […]...
36. Викриття злодіянь проти народу в “Посланні до єпископів…” – І варіант – ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Пнуться рівні скелі Афонської гори до неба, піднімається море до скель, демонструючи вічне бажання дістатися того, що вище. Високого і чистого неба прагнула душа Івана Вишенського – поета в миру, аскета в Бога. Поніс свою душу високо над злободенними і земними спокусами, а тіло назавжди заховав в печері Афонської гори. Будучи людиною кришталево чистою, пристрасно люблячи рідний народ, Іван Вишенський не міг […]...
37. Викриття злодіянь проти народу в “Посланні до єпископів…” – ІІ варіант – ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант У 1596 році в Україні була створена унія, що мала би об’єднати православну та католицьку церкви. Уніати повинні були коритися Папі Римському, але це не подобалось як священикам, так і простому люду. Тим більше, що єпископи уніатської церкви, розбагатівши та здобувши високі посади, забули Христові заповіді. І. Вишенський, православний чернець, глибоко переживав через те, що творили уніати на українській землі, і почав […]...
38. Устим Кармалюк – керівник боротьби покріпачених селян проти поміщиків – V варіант 6 клас V варіант Люди вдячні своїм героям і не забувають їх, тому що вони очолювали боротьбу українського народу проти гніту поміщиків. Устим Кармалюк, як і інші, був доведений до відчаю кріпосним устроєм та несправедливістю панів. Він не міг дивитися на те, як його народ страждає, як багаті ненажери знущаються над бідним людом. Маючи у серці мрію про волю й гарне життя, Устим Кармалюк зібрав навколо себе таких самих хлопців, […]...
39. Устим Кармалюк – керівник боротьби покріпачених селян проти поміщиків – ІV варіант 6 клас ІV варіант У народній поезії створено незабутній, хвилюючий Образ Кармалюка, який очолив антикріпосницький рух селянства на Поділлі в 20-30-х роках XIX століття. Кармалюк наділений винятковою фізичною силою, зовнішньою і внутрішньою красою. Він живе народними прагненнями, вболіває за долю трудового народу: Куди піду, подивлюся – Скрізь багач панує, У розкошах превеликих І днює й ночує. Убогому, нещасному – Тяжкая робота, А ще гіршая неправда – Вічная скорбота! Кармалюк намагається […]...
40. Розвиток соціальної та соціально-психологічної прози, нові теми й мотиви в прозі, ідеологічні тенденції в поезії й прозі – часть 1 У середині ХІХ ст. в українській літературі значно розширюється система головних літературних жанрів. Особливою різноманітністю жанрових форм позначалася поезія – від ліричного вірша до різнотипних епічних форм, від елегійної поезії до гумористичних “співомовок”, байок, сатиричних віршів. При цьому не тільки відбувався розвиток уже наявних жанрів, а й формувалися нові, зокрема такі синкретичні й поліфонічні, як ліро-епічна поема. Своєрідну взаємодію фольклорної та літературної стихій, що йшла ще від гуманістичних ідей і […]...