Батьківське поле! Скільки стежок протоптано ним, скільки пісень складено про його красу, багатство, журливу задуму. Шелестять його колоски і ранньої весни, коли набралися вони молочної стиглості, і восени, коли збирають їх у жовтогарячі пшеничні снопи.
Радіють люди багатому врожаю, радіє поле, що змогло дати трудівникам свої плоди. Наші батьки поливали його потом, обробляли мозолястими руками. За кожним врожаєм стоять попередні покоління землеробів і майбутні покоління нащадків. Читаючи рядки поезії Миколи Сингаївського “Батьківське поле” розумієш, як автор ставився до своєї рідної землі, з яким натхненням описував його невмирущу красу. Згадує поет свого батька, з яким приходив сюди ще маленьким хлопчиком.
Про що говорив батько синові? Про те, скільки турбот лягає на плечі жниварів і хліборобів, розповідав про все, що пов’язано з важкою, але такою приємною працею. Людина, яка народилася з мрією давати користь, не зможе викинути на смітник окраєчок хліба, бо за ним стоїть важкий шлях від зернини до теплої хлібини на столі.
Українська земля така щедра на талановитих людей: письменників, інженерів, хліборобів, учителів. Усі вони народилися на цій землі, всім вона стала рідною ненькою, але якщо схибиш, станеш зрадником, то обернеться вона злою мачухою, що ніколи не пробачить злоби, жорстокості, споживацького ставлення до її скарбів. М. Сингаївський зумів простими словами ніжно описати землю:
Всі від поля, від грудки землі, від зерна, всіх об’єднує хліб і турбота одна.
А як щиро поет згадує своїх батьків в поезії “Від серця поклонюсь”, згадує рідну неньку:
Ви співали дітям колискові, ніжне серце сповнили добром.
Ми маємо своє коріння, яке міцно проростає на грунті любові, доброти, поваги; про це пам’ятаємо з самого дитинства, коли мила матуся співала колискову, водила полем, розповідала про працю і добробут. Дорослішають діти, приводять до рідного берега своїх дітей, а матері не старішають. Так само переживають за нас, на обличчях їхніх з’являються нові доріжки зморшок, але для нас вони залишаються найріднішими, найдорожчими, найневтомнішими берегинями рідного дому. Кожен рядок М. Сингаївського знаходить відгук у моєму серці, моїй душі. Він зумів знайти щирі, проникливі слова для кожного читача.
Багато чого може статися, але ми знаємо, що завжди на нас чекатиме рідна домівка, рідні батьківські очі, які зрозуміють і допоможуть найтяжчої миті, радітимуть, коли зможемо досягти своєї мети. Для батьків ми залишимось назавжди малими хлопчиками і дівчатками, які збивали дитячі коліна, раділи новій іграшці. Не забувайте своїх батьків: вони заслуговують на вашу любов і повагу.





Related posts:
- Поезія, близька моєму серцю Коли перечитую спогади сучасників Володимира Сосюри про нього, я бачу перед собою постать людини, що не вміє кривити душею ні перед іншими, ні перед собою. Вся творчість поета є сповіддю ніжної та бентежної душі, Що вміла жити лише в постійному пошуку істини і правди. Саме через постійне прагнення Володимира Сосюри залишатися в будь-якій ситуації щирим і відкритим, він залишив після себе свідчення про своє життя у формі автобіографічного роману “Третя […]...
- Змалювання внутрішньої краси сільських жінок-трудівниць у вірші М. Сингаївського “Від серця поклонюсь” – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ З надзвичайним задоволенням я читаю вірш М. Сингаївського. У них стільки синівської любові до батьків, рідної землі, так багато щирої подяки хліборобам за їх щоденну працю. З глибокою пошаною звертається поет до матері і селянських жінок-трудівниць у вірші “Від серця поклонюсь”. Письменник згадує мамині пісні, які сповнили його серце добром та любов’ю до рідного краю; материнські заповіти, що “як найперші на землі стежки вказували йому шлях у житті. Поет висловлює […]...
- Міні-твір на тему: “Мені поезія Ліни Костенко запам’яталася як…” Поетична творчість – це завжди політ творчої думки і людської фантазії, пошук тих засобів, які здатні затонути душевні струни людини. І якщо б не існувало поезії, навряд чи існували б наші почуття, та й душа наша, скоріше усього, стала б прозаїчною, пустою і буденною. Та, на щастя, наша рідна земля у всі часи була багата на талановитих митців – письменників та поетів, творчості яких завжди було достатньо для того, щоб […]...
- “Я мучуся. Я сам собі шуліка. Е щось в мені так наче не мое. Немов живе в мені два чоловіка, і хтось когось в мені не впізнає” Л. КОСТЕНКО 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX – ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ. ПОЕТИ-ШІСТДЕСЯТНИКИ Л. КОСТЕНКО “Я мучуся. Я сам собі шуліка. Е щось в мені так наче не мое. Немов живе в мені два чоловіка, і хтось когось в мені не впізнає” У романі Л. Костенко “Маруся Чурай” головна героїня – талановита дівчина-піснетворка. Її творчий доробок став надбанням народу, розповсюдився й приніс всесвітню славу українському народові. У творі і в народних […]...
- Поезія Некрасова: поезія про народ і для народу Муза Некрасова не терзалася борошнами теоретичних сумнівів; вона не випробовувала пекучої, невтомної, болісної, але в той же час чарівної й захопливої спраги до всеосяжного знання; вона не напружувала до хворобливості, до пропасного жару всіх своїх зусиль для дозволу незліченних великих питань, які тим сильніше дратують і хвилюють розум, тим настійніше й неотвязчивее вимагають рішення, чим менш вони розв’язні Вона не віддавалася захватам, знайшовши ці рішення, і не вдавалася у відчай […]...
- Чим близька нам лірика Тичини? Тичина – один з найкращих ліриків в українській літературі. Він зробив величезний внесок в ліричну творчість України. Один із кращих його творів – ліричний вірш “Матері забуть не можу”. Не один, а два голоси, два тони розвиваються у вірші – голос матері-України, що озивається до сина, і голос сина, що кличе матір: І кричу я: Україно! Потім стану й прислухаюсь. Чути… Здалеку: – Тримаюсь! Хмарко! Ластівко! Калино! – І в […]...
- Автобіографічні мотиви в поезії “Мені тринадцятий минало” Усім нам добре відома біографія Тараса Григоровича Шевченка – геніального письменника, талановитого художника, видатної особистості. Мене, наприклад, завжди дивувало те, що ця людина змогла піднятися з низів суспільства та стати провідною постаттю в українській культурі. Адже Шевченко був сином кріпака, народився й виріс в українському селі, пізнав злидні, голод, зневагу. Про це він розповідає у своїх творах, зокрема в автобіографічній поезії “Мені тринадцятий минало…”, яка була написана в далекій Орській […]...
- Моя улюблена поезія В. Сосюри Україна багата на поетичні таланти. Але є у нас поет ніжний і тривожний, у творчості якого відкривається високий поетичний світ, де пахнуть білі акації, палахкотять загравами сині донецькі ночі, точить десь білий камінь вода й живе велика любов до України. Це Володимир Миколайович Сосюра – мій улюблений поет. Ніжні, задушевні поезії його я дуже люблю. Ось одна з них – “Гей, рум’яні мої небокраї”. У ній поет славить прихід весни. […]...
- Що дало мені прочитання роману Л. Толстого “Війна і мир” Якби з якихось причин треба було назвати найбільший роман XІX століття, я б назвав “Війну і мир” Толстого. Джон Голсуорсі Я пам’ятаю, як лякала мене думка про те, що треба буде колись прочитати ці чотири томи з такою серйозною і нудною назвою, з нескінченними французькими цитатами… Але от “закінчена праця завзята”, прочитаний роман лежить переді мною, і я дивлюся на нього з відчуттям задоволення і подиву: відбувся і мій доторк […]...
- Хокку – поезія згадки, пізнання душевного перевтілення Старовинна класична поезія Японії народилася з народної пісні. Перейшовши в літературу, вона не втратила своєї гармонійно-музичної основи. Хокку – неримований тривірш, рядки якого складаються відповідно з 5, 7 і 5 складів, – від прози його відрізняє ритм. Як поетичний жанр хокку сформувалося ще в XІІІ – XІV столітті, відокремившись від танки. У перекладі з японської “хокку” означає “початкова фраза”. Для цих віршів характерні лаконізм та глибина змісту. Основна тема хокку […]...
- Поезія це зажди неповторність Українська поетеса Ліна Костенко… Вона належить до того покоління, на долю якого випало важке дитинство, коли зранена земля стогнала від невимовного болю і плакала гарячими слізьми дітей-сиріт і вдів: Мені б ще гратись в піжмурки і класи, в казки літать на крилах палітур. А я писала вірші про фугаси, а я вже смерть побачила впритул. Так з болем пише поетеса у вірші “Мій перший вірш, написаний в окопі”, згадуючи своє […]...
- Що відкрила мені лірика С. О. Єсеніна? У Серьожі є свій голос гарний. Він любить Росію по-своєму. Як ніхто інший. І оспівує її по-своєму. Берези, місяць, житні поля, озера – Ось його пісня. І співає він її всією Своєю істотою. А. Андрєєв За темною грядою лісу сідало руде, нерозчісане, ніби спросонку, сонце. Востаннє освітило багряною зливою променя розкидані скирди, пухнаті хмари, заглянуло мені в очі. Можливо, воно хотіло запитати, чи не чула я що-небудь про рязанського хлопця […]...
- Що мені дає знайомство з життєвим шляхом великих людей Із дитинства ми прагнемо когось наслідувати. Спочатку батьків, потім вихователів у дитячому садку, згодом – учителів. Іноді нашими кумирами стають герої кінофільмів або книг. А коли ми дорослішаємо і прагнемо утвердження у власних очах і очах однолітків, то обираємо для наслідування визначну особистість. Більшою мірою, це буває ненавмисне. Просто випадково дізнаємося про щось значуще в. житті видатної особи і порівнюємо з собою, намагаємося знайти щось схоже. У моїй сім’ї завжди […]...
- Поезія “Два кольори” Дмитро Васильович Павличко народився 28 вересня 1929 р. в селі Стопчатові на Івано-Франківщині в багатодітній селянській родині. Початкову освіту майбутній поет здобув у польській школі села Яблунів. Вчився у Коломийській гімназії та радянській десятирічці, а 1948 року вступив до Львівського університету. Студентом він очолював літературну частину Львівського театру юного глядача. 1953 року Д. Павличко вступив до аспірантури, досліджував сонети І. Франка, але невдовзі залишив наукову роботу. Того ж року вийшла […]...
- Роздум за поезією “Мені тринадцятий минало” Десь далеко були і Дніпро крутоберегий, і біленькі українські хати, і вишневі сади, і звучання рідної пісні… Автобіографічні твори, безумовно, мають цінність, і несуть у собі спогади про минуле. Що глибше відображена епоха і життя людини, то більше значення матиме твір. Дитинство Т. Шевченка було типовим для вчасної кріпосницької дійсності. Тяжке, безрадісне дитинство, коли інколи траплялися радісні хвилини, відтворено поетом у поезії “Мені тринадцятий минало”. Вірш написаний у формі і […]...
- Які роздуми навіює мені новела Стефаника “Камінний хрест’? Я дуже люблю і дуже пишаюся своєю Україною. Таких прекрасних краєвидів, таких чудових людей, мабуть, немає ніде на землі! Але ось я прочитав новелу Стефаника “Камінний хрест” – і на душі стало боляче, якийсь розпач охопив серце. Пройшло століття від тих подій, про які йдеться у цій новелі. І що ми бачимо сьогодні? “…Ця земля не годна кілько народа здержіти…” Чи не про сучасні дні сказані ці слова? Чи не […]...
- Поезія Анни Ахматової Я хочу розповісти про Анну Ахматову, мою улюблену російську поетесу. Поезія цієї надзвичайної людини заворожує своєю простотою і свободою. Твори Ахматової не залишають байдужим нікого, хто хоч колись чув або читав їх. Майстерність Ахматової була визнана майже відразу ж після виходу її першої поетичної збірки “Вечір”. А надруковані через два роки після цього “Чотки” ще більше підтвердили незвичайний талант поетеси. А. Ахматова у своїх віршах постає в безкінечній розмаїтості жіночих […]...
- Поезія кохання План I. Найблагородніші пориви. II. Вічне і прекрасне почуття. 1. Час не має влади над коханням. 2. Всесвітньовідомі імена. 3. Чи здатні ми на високі почуття? 4. Приклади для наслідування. III. Я вірю в високі пориви. Здається, що на світі не існує людини, якій би була байдужою тема кохання. Може, це і є те найблагородніше почуття, яке робить людину людиною. Кохання робить нас добрими і лагідними, чуйними і чистими. Читаєш […]...
- Поезія Цветаєвої Поезія Цветаевой – вся в розмаїтості поетичних пошуків, відкриттів нових можливостей російського вірша – від романтичний^-романтичних-романтичні-вишукано-романтичних стилизаций до прояву високого драматизму людського існування”: А може, краще перемога, Якої варто завершити, – Пройти, щоб сліду – жодного, Пройти, щоб тіні не залишити На стінах… Може, уже відразу И викреслитися зі світильників? Так: Лєрмонтовим по Кавказу Прокрастися, не задівши одіяння Гірських… А може, так погратися: Перстом Себастиана Баха Струни органа не зачіпати? […]...
- Поезія Мандельштама У листі Мандельштама до Тинянову є слова: “От уже чверть століття, як я, заважаючи важливе із дрібницями, напливаю на російську поезію, але незабаром вірші мої зіллються з нею, дещо змінивши в її будові й складі”. Нічого не скажеш – усе здійснилося, усе збулося. Немов алмаз на склі, немов різцем по камені мандельштамовское слово перебороло матерію часу й стало культурою. Про себе Мандельштам говорив так: “Ми – смисловики”. Його вірші щільні […]...
- Тема твору Поезія Ганни Ахматовій Я хочу розповісти про Ганну Ахматової, моїй улюбленій росіянці поетесі. Поезія цієї дивної людини гіпнотизує своєю простотою й волею. Твору Ахматової не залишать байдужим нікого, хто хоч раз чув або читав їх. Майстерність Ахматової бути визнано майже відразу ж після виходу першого її поетичного збірника “Вечір”. А вийшли через два роки після цього “Чіткі” ще більше підтвердили незвичайний талант поетеси. А. Ахматова у своїх віршах є в нескінченній розмаїтості жіночих […]...
- Зорова поезія Гійома Аполлінера Гійом Аполлінер – напівполяк і напівіталієць, – став одним з найяскравіших поетів Франції. Він був теоретиком сюрреалістичного напрямку в літературі, і цей термін належить саме йому та означає “надреалізм”. Він закликав поетів бути проводирями суспільства та йти попереду цього суспільства. Поет, вважав Аполлінер, мусить боротися зі старими поетичними штампами, творити несподіване, експериментувати. Як теоретик літератури, він написав книжку “Нова свідомість і поети” . “Надреальність” поезії Аполлінера виявляється в сюжетах, образах, […]...
- Чим мені подобаються твори Т. І Шевченка Зоре моя вечірняя, Зійди над горою, Поговорим тихесенько В неволі з тобою. Читаєш ці рядки Т. Г. Шевченка, і тебе огортає сум і якась невловима туга. Так могла написати лише людина, яка зазнала багато горя й страждань у житті. Наділений поетичним талантом, Тарас Григорович виливав свої почуття та найпотаємніші думки на папір. Зокрема гіркі спогади про своє безрадісне дитинство він змалював у вірші “Якби ви знали, паничі…”: …В тім гаю, […]...
- Поезія Тютчева Поезія Тютчева – одне із драгоціних надбань російської класичної літератури. Поезія Тютчева повна думки, але він був насамперед художником. Він жагуче любив життя. Радісним прийняттям життя наповнені вірші “Я пам’ятаю час золоте”, “Ні, мого до тебе пристрасть я”, “Ще землі сумний вид…”, “Весна”, “Весняні води”, “Весняна гроза”. І в той же час саме природа, на думку поета, – вище блаженство людини. Тютчев володів надзвичайно живим і безпосереднім почуттям природи. Поет […]...
- Лірична поезія Мюссе В ранній поезії він теж тяжів до яскравих барв і пластичних форм, до живописання словом, але вносив у це стільки легкості, вишуканості, якоїсь веселої жвавості, що його твори значно випадали із “живописного стилю”. Іноді живописний сюжет ставав у нього предметом іронічного обі-грування і набирав характеру жартівливого виклику та епатажу прихильників класичного мистецтва, як у знаменитій “Баладі, зверненій до місяця”. Але досить швидко лірична поезія Мюссе еволюціонує до “байронічних” мотивів та […]...
- Хоку – поезія згадки, пізнання, душевного перевтілення, пошуку краси у буденному, гармонії духовного і матеріального У кожного народу свої традиції, свої символи, свої образи. Час, у який живе поет, країна поета так само, як і його особистість, визначає душу поезії. Все це розумієш. І знаєш вислів з відомого кінофільму: “Схід – справа тонка”. Але все ж таки, на наш погляд європейця, сприймати японські вірші не так просто. На цю хвилю треба налаштуватися. Мабуть, так само роблять мешканці японських багатомільйонних індустріальних міст, коли відпочивають, поновляються душею, […]...
- Французька поезія Французька поезія має давню й незрівняльну історію. Вона вплинула на розвиток не тільки західноєвропейської, але й світової літератури. Українські митці вважали своїм обов’язком через перешкоди у широкий народний вжиток кращі поетичні твори Франсуа, Війона, Віктора Гюго, Теофіли Готьє, Поля Версена… Інтимна лірика, вірші, присвячені жінці, коханню, сповнені ніжності й захоплення чарами жіночої вроди – невід’ємна складова фр. поезії. Ще в ранньому середньовіччі фр. трубадури створили величезну кількість пісень, присвячених жіночій […]...
- Які почуття викликала в мене поезія “Писанка’ І. Калинця Поезія Ігоря Калинця надзвичайно яскрава і самобутня. У ній пульсує і промениться національний дух, вона випоєна живлющими соками рідної землі. Душа просто не може залишатися байдужою, коли до неї торкаються вірші цього поета. У них – пам’ять нашої історії та роду, українська духовна спадщина. У них живуть воєдино злиті язичництво і християнство. Коли я читала поезію І. Калинця “Писанка”, то неначе гойдалась у якомусь казковому промінні. Було таке відчуття, що […]...
- Чим мені сподобалася повість “Кайдашева сім’я” Вся повість Нечуя-Левицького пройнята гумором, іноді дуже “штиричним. Буденна поведінка Кайдашів викликає сміх у читача. Своїм твором письменник показав обмеженість, неосвіченість, сварливість та грубість колишніх кріпаків та їх дітей, вісі не можуть звикнути до нового господарювання, намагаються загарбати собі побільше, не можуть поділити господарство Іласної родини. Кайдаші влаштовують постійні бійки та сварки через дрібниці. Нечуй-Левицький доводить читачеві, що духовна роз’єднаність – це лихо, яке отруює кожний день життя І батьків, […]...
- “Поезія – це завжди неповторність…” Л. Костенко народилася в м. Ржищеві на Київщині в родині вчителів. Коли їй виповнилося шість років, батьки переїхали до Києва. Навчалася у педагогічному інституті, потім – у Московському літературному інституті ім. М. Горького. Працювала сценаристом на Київській кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка. Поетесу називають “королевою української поезії XX століття”. Уже перша збірка “Проміння землі” засвідчила про неабиякий талант письменниці. У доробку поетеси поетичні збірки “Вітрила” , “Мандрівки серця” , […]...
- Поезія Степана Руданьского Поезія Степана Руданьского від самої появи своєї викликала розбіжні оцінки, навіть заперечувалась як неповторне художнє явище і довгі роки пролежала без уваги… Творчість Руданеького спізнилися до читача, не справила за життя поета відчутного виливу на літературний процес. Але вона не вмерла в забутті. Йога славі, чна жаль, посмертній, можуть позаздрити і найбільші поети. Бо ця слава рік урік зростала не по вишуканих малолюдних салонах, а під стріхами й дахами мільйонів […]...
- Поезія цих двох великих поетів О. С. Пушкін і М. Ю. Лєрмонтов видатні поети першої половини 19 століття. Основним видом творчості в обох поетів є лірика. У своїх віршах кожний з них описував багато тим, наприклад, тема волелюбності, тема Батьківщини, природи, любові й дружби, поета й поезії. Всі вірші Пушкіна наповнені оптимізмом, вірою в існування прекрасного на землі, яскравими фарбами в зображенні природи, а в Михайла Юрійовича скрізь простежується тема самітності. Лєрмонтовский герой самотній, він […]...
- “Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі” Ліна Василівна Костенко – це мужність і зрілість сучасної української поезії, її безкомпромісність, непоступливість у принципових, доленосних питаннях, небуденний талант у поєднанні з почуттям відповідальності перед минулим, сучасним і майбутнім. Для багатьох шанувальників її поезії Ліна Костенко стала загадковою жінкою з легенди. І світло цієї легенди, як світло високої зірки, долинало навіть тоді, коли поетеса вимушена була мовчати “цілу вічність – шістнадцять років”. Мудрими людьми мовлено, що нація, як така, […]...
- Чим близький мені поет Василь Стус Творчість Василя Стуса, як і саме життя, схоже на короткий, але яскравий спалах. Своєрідність і сила мистецького таланту, оригінальність і самобутність поета зачаровують, його поезії западають глибоко в душу. У Стуса ліричний герой сам на сам зі своїми болями, переживаннями, печалями й радощами. Поет прагне наблизити людей до ідеалів добра і справедливості. Він ніби відкриває основний закон людського існування у його найвищих виявах, роздумує над вічними проблемами буття: Не здайся […]...
- Невольнича поезія Т. Шевченка, цикл “В казематі” Тараса Шевченка без перебільшення можна вважати генієм українського народу і світової літератури. Людина, яка мала палке серце, беззаперечний літературний дар, розуміння людей та їх психології, гостре відчуття справедливості і щиру любов до свого народу і країни… Така людина напевно варта якнайкращої долі і прижиттєвого визнання. Але в житті буває по-іншому. Довгі роки Т. Шевченко страждав у засланні, де йому було заборонено навіть писати і малювати. Проте палке слово поета проростало […]...
- Поезія торкає струни души моєї Я захоплююсь чудовими, ясними і досконалими віршами Ліни Костенко. Мені здається, що така поезія буде жити у віках, бо вона проста, лірична і розповідає про все, що переживає кожна людина: сум і радість, кохання і образу, вірність і зраду. Послухаю цей дощ, підкрався і шумить… Здавалось, мить, ще тільки мить, та раптом повернусь – а це вже роки… Мені здається, що краще про швидкоплинність часу вже й не сказати. Стара […]...
- Розповідь про відомі мені народні промисли Наш народ здавна відзначався своєю майстерністю. Вироби зі шкіри, глини, металу, чудові українські вишивки були відомі далеко за межами країни. Кожна місцевість, у залежності від наявних природних ресурсів та сировини, славилася своїм. На Слобожанщині, де було багато глини, залізної руди, піску, розповсюдилося гончарство, ковальство, виробництво скла. Одяг був потрібен усім, тому скрізь займалися ткацтвом, виробництвом сукна. Дуже часто виготовлені ужиткові речі так майстерно прикрашалися, що межували з творами мистецтва. Взагалі, […]...
- Поезія і життя Ганни Ахматової “Інші люди ходять у світі, радіють, падають, забиваються друг об друга, але все це відбувається тут, у середині світового кола, а от Ахматова належить до тих, які дійшли якось до його краю – і що б їм повернутися і піти назад у світ? Але от, вони б’ються, болісно і безнадійно, у замкнутому кордоні, і кричать, і плачуть”, – писав про Ганну Ахматової її близький друг. Разюче чиста і відкрита поезія […]...
- Поет і поезія у творчості Б. Пастернака Поезія часто говорить про себе сама – вустами авторів. Ті або інші аспекти поетичного призначення залучають до себе увагу різних поетів. У російській літературі ця градація представлена великими її іменами, такими, як Пушкін, Лєрмонтов, Тютчев, Некрасов, Блок, Маяковський, Ахматова. Свою, оригінальну думку по цьому питанню висловив і Борис Пастернак. Вона з’явилася наслідком його загальних світоглядних і естетичних поглядів і являє собою послідовну, витриману в єдиному ключі систему. Перше, що привертає […]...
- Що мені дорого в ліриці О. С. Пушкіна Пушкіна для мене не застиглий еталон, не догма, це й життя, і сльози, і любов – цілий мир, багатства якого невичерпні. С. Гейченко Ще й ще раз звертаюся до творчості Пушкіна, перечитую незабутні вірші великого поета. Художній мир Пушкіна, часто незбагненний по об’ємності, при видимій структурній простоті те саме що природний мир природи. Усе тут взаємозалежно й відповідно до: однаково гармонійно сусідять один з одним подібні й контрастні відтінки почуттів, […]...
- Твір Втіленням творчого пошуку митців стала перша п’єса – “Наталка Полтавка”
- Твір “Дитинства золота колиска”
Categories: Твори з літератури