Чацкий-Победитель или побежденный?

Related posts:

1. ЧиРозумний Чацкий, протиставляючи себе фамусовскому суспільству? Справді, що було б з нами, якби замість загальзручного правила: чин чина почитай, увело у вживання інше, наприклад: розум розуму почитай? О. С. Пушкін Грибоєдов назвав свою п’єсу “Горе від розуму”. Ця назва може бути зрозуміле й всерйоз, і іронічно залежно від того, що розуміти під словом “розум”. Здається, драматург ужив це слово в значенні “пізнавальна й розумова здібність людини, здатність логічно мислити” . Дане визначення має на увазі, по-перше, […]...
2. Горе від розуму характеристика образу Чацкий Олександр Андреич Чацкий Олександр Андреич – головний герой, молодий дворянин, спадкоємець 300 або 400 душ; після трирічної відсутності і лікування на “кислих водах” не від хвороби – від нудьги, приїжджає в рідну Москву, у будинок Фамусова, друга свого покійного батька Андрія Ілліча і батька Софії, в яку Ч. був взаємно закоханий і яка тепер закохана в догідливого чиновника Молчалина. Провівши в Москві рівно добу – термін, необхідний для дотримання театрального принципу єдності […]...
3. Горе від розуму характеристика образа Чацкий Олександр Андреич Горе ВІД РОЗУМУ Чацкий Олександр Андреич – головний герой, молодий дворянин, спадкоємець 300 або 400 душ; після трирічної відсутності й лікування на “кислих водах” не від хвороби – від нудьги, приїжджає в рідну Москву, у будинок Фамусова, друга свого покійного батька Андрія Ілліча і батька Софії, у яку Ч. був взаємно закоханий і котра тепер закохана в догідливого чиновника Молчалина. Провівши в Москві рівно доба – строк, необхідний для дотримання […]...
4. Какие мысли и чувства пробудил во мне роман Достоевского “Преступление и наказание” Роман “Преступление и наказание” – первая книга Достоевского, прочитанная мной. После прочтения книги, я поняла, насколько мудрым и умным человеком был Федор Михайлович Достоевский. Несмотря на то, что Достоевский был из высшего сословия, он знал жизнь простых людей не по наслышке и прекрасно понимал их. В своем романе он пишет о бедных и беспомощных людях, об их безисходности, о нищите, и о тех многочисленных проблемах, которые окружают их. Я думаю, […]...
5. Як у п’єсі О. С. Грибоєдова “Горі від розуму” сполучаються риси комедії й драми? “Горі від розуму” – це унікальний утвір О. С. Грибоєдова, оскільки сполучає в собі риси комедії й драми. Сам письменник прекрасно усвідомлював, що створює добуток, несхоже на звичайні, традиційні зразки комедійного жанру. Уже після завершення роботи над п’єсою Грибоєдов визначив її жанр як “драматичну картину”. У чому ж проявляються риси классицистической комедії в добутку? В “Горі від розуму” формально були дотримані закони трьох єдностей, збережені повчальність назви, традиційні комічні амплуа: […]...
6. Аналіз комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Аналіз добутку 1. У п’єсі Грибоєдова дивно точно і яскраво виражена трагічність положення розумної людини у світі лицемірства й чинопоклонства. Чацкий не приймає порядків чиновницької Москви, де одержання підвищення по службі залежить від знайомств і вміння догоджати тим, хто при владі, а не талантів і вмінь людини. Три роки наш герой їздив по світлу, але, видиме й там не знайшов він гідного життя. Москва все та ж, какою бачив її […]...
7. Горе від розуму характеристика образа Софія Павлівна Фамусова Горе ВІД РОЗУМУ Софія Павлівна Фамусова – центральний жіночий персонаж комедії; 17-літня дочка хазяїна московського будинку, у якому розвертається дія; після смерті матері вихована “мадамой”, бабусею Розье, що за “зайвих” 500 руб. перебралася вихователькою в інший будинок. Іншому дитинства С. був Чацкий; він же став героєм її першого отрочного “роману”. Але за три роки, що Чацкий був відсутній, перемінилася й сама З, і її серцева прихильність. З одного боку, З. […]...
8. Тема Вітчизняної війни 1812 року у творчості Грибоєдова Тема 1812 року освітлена Грибоєдовим у сугубо опозиційному, антикріпосницькому дусі. Позитивним героєм трагедії зроблений простий ратник-ополченець – кріпак, що виявився, не в приклад своїм панам-поміщикам, справжнім патріотом. Свідомість небезпеки, що нависла над батьківщиною, приводить його до геройського подвигу, до участі “у загальному ополченні без дворян”, тобто в партизанських загонах. Разом з тим драматург хотів показати, що підйом патріотичного почуття будить у герої-ополченці й свідомість того, що він така ж людина, […]...
9. Цитатна характеристика образу Мефістофеля Ставлення до людей: “Он эту искру разумом зовет И с этой искрой скот скотом живет”. Думка Господа: “Таким, как ты, я никогда не враг. Из духов отрицанья ты всех менее Бывал мне в тягость, плут и весельчак”. Перевтілення: “Забавный пудель. И притом – огонь. Живой такой, понятливый и бойкий”. Про себе: “Я дух, всегда привыкший отрицать. И с основаньем: ничего не надо. Нет в мире вещи, стоящей пощады, Творенье не […]...
10. Образ і характеристика Чацкого в комедії “Горі від розуму” У комедії ми зустрічаємося вже зі зрілим Чацким, з людиною зі сформованими ідеями, з певними моральними вимогами. Рабської моралі Фамусових і молчалиних Чацкий протиставляє високе, декабристське розуміння честі й боргу, суспільної ролі й обов’язків людини. Вільний і самостійний напрям думок замість безмовного преклоніння перед “думками чужими”, незалежність і горде достоїнство замість низькопоклонства й лестощів перед вищими – такі моральні принципи Чацкого. Подібно самому Грибоєдову, він бачить “не в наслажденьи життя […]...
11. Сюжет і композиція комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С У своїй комедії Грибоєдов відбив чудовий час у російської історії – епоху декабристів, епоху дворянських революціонерів, які, незважаючи на свою нечисленність, не побоялися виступити проти самодержавства й несправедливості кріпосного права. Суспільно-політична боротьба прогресивно настроєних молодих дворян проти дворян-охранителей старих порядків становить тему п’єси. Ідея добутку вирішена досить цікаво. Чацкий їде “геть із Москви” , де він втратив любов і де його знеславили божевільним. На перший погляд саме Чацкий виявився переможеним […]...
12. Анализ отрывка стихотворения Некрасова “В дороге” “Скучно! Скучно!.. Ямщик удалой, Разгони чем-нибудь мою скуку! Песню, что ли, приятель, запой Про рекрутский набор и разлуку; Небылицей какой посмеши Или, что ты видал, расскажи – Буду, братец, за все благодарен”. – Самому мне не весело, барин: Сокрушила злодейка жена!.. Слышь ты, смолоду, сударь, она В барском доме была учена Вместе с барышней разным наукам, Понимаешь-ста, шить и вязать, На варгане играть и читать – Всем дворянским манерам и […]...
13. Основні мотиви комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Мотив – це елемент сюжету, що неодноразово повторюється в оповіданні. Розвиток, взаємодія “характерів, мелодій, мотивів” і становить сюжет художнього твору. Спробуємо розглянути основні мотиви в комедії Грибоєдова “Горе від розуму”. Як зауважує Б. Голлер, вступний мотив п’єси – це занепокоєння. Турбується Ліза, турбується Фамусов, почувши дзвоніння й заставши свого секретаря поруч із кімнатою дочки. Занепокоєння помітно потім у поводженні Софії: вона тривожиться про упалому з коня Молчалине. Занепокоєння простежується й […]...
14. Роль третьої дії в комедії “Горі від розуму” Комедія О. С. Грибоєдова “Горі від розуму” була першим реалістичним добутком у російській літературі. Їй було призначене довге життя, тому що автор підняв у ній проблеми, що хвилювали людей незалежно від епохи, у яку вони жили. Так, проблема розуму й божевілля, суспільні проблеми, боротьба “століття нинішнього” з “століттям минулої” існують і в наші дні Грибоєдов прагнув показати російське суспільство 20-х років XІX століття в період підйому суспільного руху. Він описав […]...
15. Софія й Ліза: два характери й дві долі Розважливому прагматизму Софії протипоставлені щирість і щиросердечна відкритість Лізи. Два характери й дві різних долі, у яких як би дві епохи: стар, патріархальна, і нова, де не треба торгувати почуттями. Софія, дивлячись на свою подругу Наталю Дмитрівну, підготовляє, “дресирує” майбутнього чоловіка – Молчалина. Це ринок, де молода жінка – товар, і вона хоче зробити вигідну торговельну угоду. Ліза інша, тому інакше зложиться її доля Грибоєдов розповів у своїй комедії про […]...
16. Горе від розуму характеристика образу Молчалин Олексій Степанович Молчалин Олексій Степаныч – головний негативний персонаж комедії, амплуа безглуздого коханця; сердечний друг Софії, в душі що зневажає її; тінь Фамусова, антагоніст Чацкого, чиїй полум’яній балакучості невигідно протиставлена молчалинская безсловесність. Переведений Фамусовым з Твері, завдяки його протекції отримав чин колезького асесора; числиться “по архівах”, але фактично перебуває особистим, домашнім секретарем “благодійника”; тут же, в комірці, і живе. М. Неухильно наслідує батьківський заповіт : “догоджати усім людям без изъятья – / […]...
17. Сочинение “Старый гений” по рассказу Н. Лескова Читая рассказ Николая Лескова “Старый гений”, я подумал: ничего не поменялось в России за двести лет. Как богатые обижали бедных, так и обижают. Как жили в роскоши наглые “мажоры”, так и живут. Как ходили бабушки к чиновникам по сто раз, так и ходят. И как полиция говорила: “ищите его сами” так и сейчас говорит. Сюжет рассказа совсем невеселый, хотя пишет автор очень смешно и иронично. Богатый франт обманул старушку, заложив […]...
18. Характеристика образа Гринева в повести А. С. Пушкина “Капитанская дочка” Петр Гринев – один из главных героев повести Пушкина “Капитанская дочка”. Он выступает в роли мудрого и уже зрелого рассказчика, который повествует о годах своей юности. Но мемуары Гринева касаются не только его лично, но и важного исторического события – крестьянского восстания. Зная его предводителя Емельяна Пугачева, Гринев решил составить правдивый портрет этого человека. Автор тщательно продумал образ своего героя. Мемуарист Гринев – дворянин по происхождению, добрый и благородный человек. […]...
19. Риси реалізму й класицизму в комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Головною художньою особливістю п’єси “Горе від розуму” є з’єднання в одному добутку рис класицизму й критичного реалізму. Від класицизму в “Горе від розуму” зберігається високий цивільний зміст. Ідея комедії може бути сформульована в такий спосіб: у російському суспільстві початку XІX століття борються дві суспільні сили – “вік нинішній” і “століття минулий”. “Століття минулий” представлені дуже різноманітно: це практично все діючі особи, крім Чацкого. “Століття нинішній” – це Чацкий і трохи […]...
20. Уславлення справжніх людських якостей у вірші Р. Бернса “Чесна бідність” Відомий шотландський поет Роберт Берне народився у сім’ї бідного селянина. Він добре знав, як живеться бідним, тому і писав про це. Поет мав можливість порівнювати життя бідних і життя багатих. У вірші “Чесна бідність” Берне показує, що гідність, розум, благородство не даються людині разом із титулом і багатством. Швидше навпаки: чим бідніше людина, тим краще її людські якості. Використовуючи зіставлення, поет зображує бідняків і багатіїв: Мы хлеб едим и воду […]...
21. Изображение деревни в романе Ф. А. Абрамова “Братья и сестры” Федор Александрович Абрамов родился в 1920 году на Пинеге, в деревне Верколе Архангельской области. С родной северной землей он связан не только биографией: здесь он начинал свою трудовую жизнь, эту землю он защищал на фронте под Ленинградом, сюда его привезли раненного после госпиталей – с этой землей он связан и своим творчеством, своими книгами. Закончив в 1948 году филологический факультет Ленинградского университета, затем аспирантуру, Ф. Абрамов работает доцентом и завкафедрой […]...
22. Анализ стихотворения “Silentium!” О. Э. Мандельштама Во второй половине 20-х годов Мандельштам стихов не пишет, что переживает крайне тяжело. Он занимается газетной поденщиной, много и без удовольствия переводит, выпуска-ет сборник статей “О поэзии” в 1928 году, книгу автобиографической прозы “Шум времени” , повесть “Египетская марка” . Можно справедливо назвать этот период творчества поэта “молчанием”. К началу 30-х годов поэт понял, что если все против одного, то неправы – все. Мандельштам начал писать стихи и сформулировал свою […]...
23. Горе від розуму характеристика образа Фамусов Павло Опанасович Горе ВІД РОЗУМУ Фамусов Павло Опанасович – один із ключових героїв комедії; багатий удівець, пан, у чиєму московському будинку відбувається дія, “керуючий у казенному місці”; батько Софії, у яку закоханий раптово повернувся після трирічної відсутності Чацкий. Образи Чацкого й Ф. полярно протилежні; один странствователь, інший домосід; один піднімає словесний бунт проти дряхліло-патріархального московського миру, іншої – розчинений у цьому світі без залишку й у якімсь змісті персоніфікує його. Найбільш патетичний […]...
24. Яка роль образа Репетилова в комедії Горе від розуму? Репетилов з’являється в п’єсі останнім: він приїжджає на бал до Фамусову саме тоді, коли всі гості вже роз’їжджаються по будинках. Вийшовши на сцену, він говорить майже без угаву й за двадцять мінут устигає розповісти історію свого життя, описати свої нинішні заняття, своїх приятелів. Ледь побачивши Чацкого, Репетилов кидається до нього зі словами: “Серцевий друг! Люб’язний друг! ” . Втім, так само радісно він привітає й Скалозуба, і інших гостей, які […]...
25. Твір Английские традиции Великобритания – известное своим консерватизмом государство, богатое обычаями и традициями, которые сохранились в своем первозданном виде с незапамятных времен. Таким же консерватизмом отличаются и сами англичане. Их менталитет обусловлен особенностями географического положения государства и делает британцев глубокими индивидуалистами. Самое святое, что есть в жизни каждого англичанина – это его дом. Как гласит английская пословица: “Мой дом – моя крепость”. И действительно, все они относятся к своему жилищу буквально как чему-то […]...
26. Характеристика образа Татьяны Лариной в романе А. С. Пушкина “Евгений Онегин” Роман “Евгений Онегин” Александра Пушкина – это трогательная история любви скучающего, эксцентричного молодого человека Евгения и простой, чистой девушки Татьяны. Пушкин сопоставляет эти два образа, причем видно, что авторская симпатия на стороне девушки. Татьяна Ларина – провинциальная девушка, простая и добрая. Росла она в достаточно просторном поместье, рядом с которым расположен красивый парк. Ее семья обладала небольшим земельным угодьем, имела в подчинении около 200 крепостных. Но чувства самодовольства у Татьяны […]...
27. Анализ стихотворения А. С. Пушкина “Элегия” Безумных лет угасшее веселье Мне тяжело, как смутное похмелье. Но, как вино – печаль минувших дней В моей душе чем старе, тем сильней. Мой путь уныл. Сулит мне труд и горе Грядущего волнуемое море. Но не хочу, о други, умирать; Я жить хочу, чтоб мыслить и страдать; И ведаю, мне будут наслажденья Средь горестей, забот и треволненья: Порой опять гармонией упьюсь, Над вымыслом слезами обольюсь, И может быть на мой […]...
28. Сочинение по сказке “Щелкунчик и Мышиный король” Э. Т. Гофмана Волшебную сказку о Щелкунчике я прочитал “на одном дыхании”. Настолько она увлекательная. Правда, у меня сначала были сомнения, происходит ли все на самом деле, или маленькой героине Мари все это снится. Но потом я понял, что сказка действительно стала явью. Это меня очень обрадовало. Моим любимым персонажем, конечно, стала Мари. Она первая поверила в сказку и стала помогать Щелкунчику. Без этой отважной и доброй девочки он не смог бы победить […]...
29. “Мысль народная” в “Войне и мире” Роман “Война и мир” был задуман как роман о декабристе, возвращающемся после амнистии в 1856 году. Но чем больше Толстой работал с архивными материалами, тем больше понимал, что нельзя написать этот роман, не рассказав как о самом восстании, так и о войне 1812 года. Так замысел романа постепенно трансформировался, и Толстой создал грандиозную эпопею. “Война и мир” – это повествование о подвиге народа, о победе его духа в войне 1812 […]...
30. Жанрова своєрідність комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Комедія – колір цивілізації, плід розвиненої громадськості. Щоб розуміти комічне, треба стояти на високому щаблі освіченості. В. Г. Бєлінський По жанрі “Горе від розуму” соціальна сатирична комедія Тема цього добутку – зображення соціально значимого зіткнення “століття нинішнього”, що бажає замінити старі громадські порядки, виправити вдачі суспільства, і “століття минулого”, що боїться будь-яких суспільних змін, тому що ці зміни реально загрожують його благополуччю. Тобто комедія описує зіткнення прогресивного й реакційного дворянства. […]...
31. Сочинение “Мой любимый литературный герой Скарлетт О’Хара” Некоторые люди считают, что литературная классика не интересная и сложная для чтения и понимания. Однако когда классическое произведение становится бестселлером всех времен, здесь есть о чем поспорить. Моя любимая книга – роман М. Митчелл “Унесенные ветром”, а любимый герой художественной литературы вообще – его главная героиня Скарлетт О’Хара. Читая это произведение, мы переносимся в XIX век, где проживаем вместе с цветущей, полной энергии, силы и упорства женщиной полные драматизма события […]...
32. Попередники й последовател і героя роману М. Ю. Лєрмонтова “Герой нашого часу” Печорина у творчості російських письменників 1. Печорин – герой різних часів. 2. Чацкий – попередник Печорина. 3. Ставрогин – послідовник Печорина. У своєму творі я хочу розповісти про ті образи й добутки російських письменників, які є “родичами” Печорина з роману М. Ю. Лормонтова “Герой нашого часу”. Всім відомо, що образ Печорина збірний, автор втілив у ньому риси типових представників свого покоління, що він сам уважав загубленим. Але, на мою думку, персонаж, описаний у романі Лєрмонтова, […]...
33. Відображення кохання Блока у його віршах Першим коханням Блока була К. М. Садовська, з якою він зустрівся в Бад Науйгеймі – курорті в Німеччині. Це кохання знайшло відображення в ранній ліриці Блока та в циклі “Через двенадцать лет”. В ранніх віршах Блока ми бачимо палку пристрасть і біль нерозділеного кохання. З його творів видно духовну прірву між автором та його коханою. В той час, як “…она беззаботна, как синяя даль”, автор страждає: “…Как сердце мое разрывалось…” […]...
34. Чому п’єса Горе від розуму – комедія? Грибоєдов назвав свою п’єсу комедією, і це викликає здивування: кінцівка “Горя від розуму” зовсім не смішна й не щаслива, як це звичайно буває в комедіях. Позитивний герой Чацкий терпить повний крах: він втрачає кохану дівчину, його суспільне служіння не приносить ніякого результату, навпроти, його повідомляють божевільним, і він змушений виїхати з Москви. З огляду на сказане, “Горе від розуму” скоріше можна назвати драмою, але, уважно проаналізувавши п’єсу, варто погодитися з […]...
35. Моє улюблене свято – ІІІ варіант ІІІ варіант Свята бувають загальні і особисті. Я люблю загальні свята: Новий рік, Різдво, 8 Березня. Але найулюбленішим для мене є особисте свято – мій день народження. Це дуже веселий для мене день. Чому? Це відомо всім. Тебе всі вітають: і мама з татом, і дідусі з бабусями, і сестри з братами, і друзі. Всі розповідають тобі, як ти народився, який був день чудовий і особливий. Я приймаю подарунки, вислуховую […]...
36. Моє улюблене свято – І варіант І варіант Серед усіх свят, які відзначає наша сім’я, я більше всього люблю родинні. Це мій власний день народження, а також день народження мого дідуся і ще мамине свято – Восьме березня. Мій дідусь брав участь у війні нашого народу проти фашистських загарбників, тому на його день народження приходить багато фронтових товаришів. Вони згадують воєнні роки, співають пісні своєї героїчної молодості. Мені дуже цікаво спілкуватися з друзями мого дідуся, бо […]...
37. Сочинение на тему: “За что мне было стыдно” Однажды мы с моим одноклассником и лучшим другом решили сходить на речку, которая находится совсем недалеко от нашего дома. Была прекрасная весенняя погода, но хотя майское солнце уже хорошо прогрело землю, вода на речке еще не нагрелась и была холодной, для того, чтобы купаться. Мы взяли с собой удочки и посидев пару часов, поймали несколько небольших рыбешек. На мостках, с которых мы ловили рыбу, неожиданно появился смешной щенок. Он оказался […]...
38. У чому для Мцирі сенс життя? Тема поеми М. Лєрмонтова “Мцирі” – воля і зміст людського життя. Головний герой поеми – Мцирі. Його історія проста: шестирічною дитиною він потрапив у полон, був відданий у монастир, втікав, але збився зі шляху, знесиленим і хворим був знову повернутий до своєї в’язниці. Цікаво, що цей монастир зберігся і зараз. Високо від підлоги розташовані вузькі довгі гратовані вікна – в’язниця! Так і здається, що от стоїть перед нами худенький підліток […]...
39. Мовні характеристики героїв комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Сучасники Грибоєдова захоплювалися мовою комедії “Горе від розуму”. Ще Пушкін писав, що половина віршів п’єси ввійде в прислів’я. Потім Н. К. Пиксанов відзначав своєрідний мовний колорит комедії Грибоєдова, “жвавість мови розмовного”, характеристичне мовлення героїв Кожний з персонажів “Горя від розуму” наділений особливим мовленням, характерної для його положення, способу життя, особливостей внутрішнього вигляду й темпераменту. Так, Фамусов – це старий московський пан, державний чиновник, що захищає в комедії життєві цінності “століття […]...
40. Анализ стихотворения “Silentium!” Ф. И. Тютчева Пожалуй, ни одному произведению Тютчева не было дано так много противоречивых толкований, как стихотворению “Silentium”. Буквой “Г” – “глубина” – на полях издания 1886 года пометил это стихотворение Лев Толстой, имея в виду не только глубину общечеловеческого содержания, но и глубину тютчевского лиризма, выразившегося в “Silentium!”. Толстой пометил это стихотворение в “Кру-ге чтения” 30 сентября в качестве эпиграфа к размышлениям, предлагаемым читателям в тот день: “Чем уединеннее человек, тем слышнее […]...