Царівна-Лебідь

Related posts:

1. Царівна квітів Саме троянду називали “царівною квітів” давні греки та оспівували її у піснях, на її честь складали вірші. Існує безліч легенд про те, чому саме троянді надають перевагу як незвичайній і вишуканій квітці. Такі легенди є в країнах мусульманського світу, серед індусів. Троянди були поширені в різних місцевостях, вони були шановані насамперед у країнах Сходу – Китаї, Індії, Японії. За всіма легендами – це квітка незвичайна, бо для неї вибирали особливі […]...
2. Повість “Царівна” – багато проблемний твір Зображення буржуазного середовища в “Царівні” порівняно з “Людиною” значно виразніше, персонажі змальовані різнобічніше, їхні вчинки краще вмотивовані. Хоча письменниця змальовує буржуазну інтелігенцію в суспільно-моральному та сімейно-побутовому аспектах, вона ніде не зловживає живописанням побуту. Лише тоді письменниця вдається до опису обстановки, речей, коли через ставлення персонажів до них прагне розкрити типову рису того чи іншого характеру. Суспільне середовище привертає увагу письменниці насамперед з ідейного і морально-етичного боку: вона намагається розкрити переконання […]...
3. Образ нової жінки у повісті 0. Кобилянської “Царівна” У застосуванні контрасту О. Кобилянська не йде шляхом найменшого опору, а намагається однаково чітко висвітлити обидві сторони. Внаслідок цього люди, що оточують Наталку, не зливаються в сіру одноманітну масу. Образ кожного з сім’ї Івановичів, Лордена та інших має своє значення насамперед, для розв’язання однієї з важливих проблем твору – показати те середовище, з якого хоче вирватися головна героїня. Найповніше воно уособлюється в образі Пав-линки, котра допікає небогу на кожному кроці, […]...
4. Проблема емансипації жінки у повісті Ольги Кобилянської “Царівна” Повість “Царівна” викликала значний громадський інтерес. Вона будила громадську думку серед української інтелігенції того часу феміністичною проблематикою. Варто підкреслити, що хоч письменниця виховувалась на німецькій літературі й зросла у найглухіших закутках відсталої Австро-Угорської імперії, вона все ж знайшла дорогу до українського письменства і дала зразки прози, що художньо реалізувала ідею емансипації жінки в умовах експлуататорського суспільства. О. Кобилянська якось написала у щоденнику: “Все, що я пишу, належить тільки українським жінкам”. […]...
5. Принцип контрасту у зображенні головних героїв повісті О. Кобилянської “Царівна” Повість О. Кобилянської “Царівна” – це багатопроблемний твір, де письменниця ставить нові проблеми – формування демократичної інтелігенції, її місце в суспільному житті та обов’язки перед народом, доля таланту в умовах буржуазного суспільства. У повісті чітко проводиться думка про потребу знищити всякий духовний гніт і насильство над людиною. Мою увагу в повісті “Царівна” привертають у першу чергу головні персонажі – Наталка Веркович і Василь Орядин, що допомагають розкрити основні проблеми твору. […]...
6. Повість “Царівна” – свідчення дальшого ідейного зростання таланту письменниці Від первісного задуму повісті до остаточного її завершення пройшло сім років, сповнених ідейних і творчих шукань.! О. Кобилянська активно включається в культурно-громадське життя краю, зміцнюються її стосунки з М. Павликом, його сестрою, відомою громадською діячкою Анною Павлик, Є. Ярошинською, О. Ма-ковеєм та іншими прогресивними діячами української культури. У 1893 році налагоджуються зв’язки письменниці з чеським етнографом-демократом Франтішком Ржегоржем, листування з ним. Завдяки Ф. Ржегоржу вона знайомиться з чеською періодикою, літературою. […]...
7. Проблема емансипації жінки у повісті “Царівна” Повість “Царівна” викликала значний громадський інтерес. Вона будила громадську думку серед української інтелігенції того часу феміністичною проблематикою. Варто підкреслити, що хоч письменниця виховувалась на німецькій літературі й зросла у найглухіших закутках відсталої Австро-Угорської імперії, вона все ж знайшла дорогу до українського письменства і дала зразки прози, що художньо реалізувала ідею емансипації жінки в умовах експлуататорського суспільства. О. Кобилянська якось написала у щоденнику: “Все, що я пишу, належить тільки українським жінкам”. […]...
8. Принцип контрасту у зображенні головних героїв повісті “Царівна” Повість О. Кобилянської “Царівна” – це багатопроблемний твір, де письменниця ставить нові проблеми – формування демократичної інтелігенції, її місце в суспільному житті та обов’язки перед народом, доля таланту в умовах буржуазного суспільства. У повісті чітко проводиться думка про потребу знищити всякий духовний гніт і насильство над людиною. Мою увагу в повісті “Царівна” привертають у першу чергу головні персонажі – Наталка Веркович і Василь Орядин, що допомагають розкрити основні проблеми твору. […]...
9. Образ “нової” жінки у повісті “Царівна” У застосуванні контрасту О. Кобилянська не йде шляхом найменшого опору, а намагається однаково чітко висвітлити обидві сторони. Внаслідок цього люди, що оточують Наталку, не зливаються в сіру одноманітну масу. Образ кожного з сім’ї Івановичів, Лордена та інших має своє значення насамперед, для розв’язання однієї з важливих проблем твору – показати те середовище, з якого хоче вирватися головна героїня. Найповніше воно уособлюється в образі Павлинки, котра допікає небогу на кожному кроці, […]...
10. Твір по картині Васнецова “Царівна Несмеяна” Чудовий художник-реаліст В. М. Васнецов першим подарував живопису казку. Пісні, билини, легенди, сказання оживають на його картинах. У яскравий, барвистий мир теремів і палаців веде нас і ілюстрація до російської народної казки “Царівна Несмеяна”. Писані царські палати, розкішне оздоблення, високі візерункові зводи… Веселиться народ, намагається. Отут і купці, і бояри, і іноземні гості, сказители-музиканти, танцюристи, блазні й блазні. Співають, блазнюють, регочуть, бриньчать на гуслях хто в що горазд. А в […]...
11. Образ “нової” жінки у повісті О. Кобилянської “Царівна” У застосуванні контрасту О. Кобилянська не йде шляхом найменшого опору, а намагається однаково чітко висвітлити обидві сторони. Внаслідок цього люди, що оточують Наталку, не зливаються в сіру одноманітну масу. Образ кожного з сім’ї Івановичів, Лордена та інших має своє значення насамперед, для розв’язання однієї з важливих проблем твору – показати те середовище, з якого хоче вирватися головна героїня. Найповніше воно уособлюється в образі Пав-линки, котра допікає небогу на кожному кроці, […]...
12. Крила Костенко Ліна А й правда, крилатим грунту не треба. Землі немає, то буде небо. Немає поля, то буде воля. Немає пари, то будуть хмари. У цьому правда пташина… А що ж людина? Живе на землі. Сама не літає. А крила має. А крила має! Вони, ті крила, не з пуху – пір’я, А з правди, чесноти і довір’я. У кого – з вірності у коханні. У кого – з вічного поривання. У […]...
13. Крила Іван Драч Крила Через ліс – переліс, через море навкіс Новий рік для людей подарунки ніс: Кому – шапку смушеву, Кому – люльку дешеву, Кому – модерні кастети, Кому – фотонні ракети, Кому солі до бараболі, Кому три снопу вітру в полі, Кому пушок на рило, А дядькові Кирилові – крила. Був день як день, і раптом – непорядок, Куфайку з-під лопаток як ножем прошило. Пробивши вату, заряхтіли радо, На сонці закипіли […]...
14. Павличко Дмитро Два кольори Два кольори Як я малим збирався навесні Піти у світ незнаними шляхами, Сорочку мати вишила мені Червоними і чорними нитками. Два кольори мої, два кольори, Оба на полотні, в душі моїй оба, Два кольори мої, два кольори: Червоне – то любов, а чорне – то журба. Мене водило в безвісті життя, Та я вертався на свої пороги, Переплелись, як мамине шиття, Мої сумні і радісні дороги. Мені війнула в очі […]...
15. Твір за картиною Білокур “Цар-колос” Відома українська художниця Катерина Білокур залишила нащадкам неперевершені картини, що були визнані у світі. Одним з чудових полотен є “Цар-колос”, над яким Катерина Білокур працювала у повоєнні роки. У центрі картини – налиті стиглим зерном колоски жита, пшениці, ячменю й вівса на червоному тлі. До них тягнуться троянди й півонії, бузок, безсмертники, хризантеми й кручені паничі. Символічно, що художниця зображує квіти, які ростуть у різні пори року. Цим майстриня передає […]...
16. Вдячність хлібові Вдячність хлібові Відома українська художниця Катерина Білокур залишила нащадкам неперевершені картини, що були визнані у світі. Одним з чудових полотен є “Цар-колос”, над яким Катерина Білокур працювала у повоєнні роки. У центрі картини – налиті стиглим зерном колоски жита, пшениці, ячменю й вівса на червоному тлі. До них тягнуться троянди й півонії, бузок, безсмертники, хризантеми й кручені паничі. Символічно, що художниця зображує квіти, які ростуть у різні пори року. Цим […]...
17. Чи може людина мати крила? Поява поезій “Чайка на крижині” та “Крила” пов’язана з перебуванням поетеси Ліни Костенко в Польщі, зокрема в порту міста Щецин, та міркуваннями про смисл життя людини, ЇЇ призначення на землі. Лірична героїня спостерігає за красою Одри, кораблями біля причалів. Наступає весна, ламається крига. На одній із крижин жінка побачила чайку: Крига буйно ломилась у відкриті двері протоки. Лід кришився, б’ючись об каміння берегове… І нарешті по Одрі – темній, широкій […]...
18. Золота осінь Золота осінь Під час відвідин художньої галереї мене дуже вразила картина В. Д. Полєнова “Золота осінь”. Самому художникові в той день, коли задумав намалювати цей пейзаж, увесь гай здавався золотим. Смугу лісу посередині перетинає блакитне полотно річки, яка повертає вправо. На правому березі ще залишився зеленим могутній дуб. Його величезне кострубате гілля наче обіймає стрункі берізки, одягнені в золоті шати. Ліс на протилежному березі здається широкою смугою. Але найбільше мене […]...
19. Надягни вишиванку Українська вишиванка… Серед натовпу завжди впадають в око люди, одягнені у вишиванки. У кожній родині зберігаються речі, вишиті дбайливими руками найрідніших людей. Моя бабуся теж вишила для мене сорочку і дбайливо зберігає її, поки я виросту. Вишивати люди почали дуже давно. На самотканому полотні з’являлися незвичайні квіти та орнаменти. Господині вкладали частинку своєї душі у виши­ванку. Кожна дівчина, дбаючи про свій посаг, вишивала рушники, скатертини, сорочки. І оживали на полотні […]...
20. Аналіз балади “Крила” Івана Драча Балада “Крила” розповідає про те, як Новий рік обдарував людей різними подарунками,- і дядькові Кирилові дістались крила. Але подарунок не радував ні Кирила, ні його дружину, бо від такого подарунка родина не мала ніякої користі. І тоді він: Так Кирило до тями брів, І, щоб мати якусь свободу, Сокиру бруском задобрив, І крила обтяв об колоду. Але дядькові не пощастило, бо на ранок крила знову відросли. Тоді, щоб мати хоч […]...
21. Афоризми з поезій В. Стуса І. Зміст та форма. ІІ. Афоризми з творчості Василя Стуса. 1 “Бути людиною – дертися по вертикальній стіні”. 2. “Як добре те, шо смерті не боюся і не питаю, чи тяжкий мій хрест”. 3. “Свіча горить. Горить свіча – а спробуй, відшукай людину на всю велику Україну”. їх не похвалять. І залишались люди, у яких любов до справедливості й волі дивним чином виявилась сильнішою за інстинкт самозбереження. Мені здається, митці […]...
22. Притчі-поезії Ліни Костенко Свого часу я дізнався на уроках літератури про жанр притчі. Відтоді притчі стали одним із найулюбленіших моїх жанрів. Мені подобаються ці лаконічні тво­ри, насичені глибоким змістом, який приховано у підтекст. А ще притчі дуже різ­номанітні. Наприклад, давні буддистські притчі дуже відрізняються від кумедних притч про Ходжу Насреддіна. Я прочитав досить багато притч, а тепер зіткнувся з поезіями, які дуже нагадують мені цей жанр. Звісно, твори “Крила” і “Чайка на крижині” […]...
23. Колірні образи поеми А. А. Блоку “Дванадцять”. Образ вітру 1. Традиційне значення білого кольору і його трансформація в поемі. 2. Червоний колір. 3. Поетика чорного кольору. 4. Образ вітру. Гуляє вітер, пурхає сніг Ідуть дванадцять чоловік. Гвинтівок чорні ремені, Навкруги – вогні, вогні, вогні… А. А. Блок У поезії А. А. Блоку дуже велике значення має колірна символіка. Головні кольори для Блоку – білий і червоний. Вони і їхні відтінки з’явилися вже в першій книзі, в “Віршах про Прекрасну […]...
24. З вікна моєї квартири Я завжди радію тому, що вікна моєї квартири виходять не на гучний проспект або трасу, а на дачні сади, за якими видно ліс. Саме тому я не повісила у своїй кімнаті картину із зображенням пейзажу, хоча дуже люблю пейзажі. Вигляд з мого вікна – найкраща картина, яка тільки може бути. Це найкращий, постійно мінливий пейзаж. Узимку сади і ліс білі, такі білі, що в сонячну погоду на них неможливо дивитися, […]...
25. Жанрова картина Івана Іжакевнча “Мама йде!” Навіть не читаючи назви картини, можна здогадатись, кого бачать діти, намальовані на полотні крупним планом. Дівчинка і хлопчик, старша сестричка і молодший братик, здалека впізнали свою матусю, що повертається додому. Темні дитячі очі сяють радістю і любов’ю. Картина вся пронизана любов’ю: і любов’ю дітей до мами, і їх взаємною любов’ю, і любов’ю художника до своїх персонажів. Вони зображені з великим почуттям, їхні обличчя викликають теплу посмішку. Ось дівчинка – така […]...
26. Міні-твір на тему: “Крилатість – це…” за віршами Л. Костенко Свої поезії “Крила” та “Крига на Одрі” українська поетеса Ліна Костенко створила під час перебування у польському місті Щецин і відтворила в них свої особисті міркування про призначення людини у цьому світі, про сенс її життя. Ці два вірша поетеса створювала наприкінці непривітної, безсніжної похмурої зими, яка оголила минулорічну зів’ялу траву, поступаючись місцем весні. На річці вже почався льодохід, але було ще досить холодно. Саме з такої картини і починається […]...
27. Твір за картиною Полєнова “Золота осінь” Під час відвідин художньої галереї мене дуже вразила картина В. Д. Полєнова “Золота осінь”. Самому художникові в той день, коли задумав намалювати цей пейзаж, увесь гай здавався золотим. Смугу лісу посередині перетинає блакитне полотно річки, яка повертає вправо. На правому березі ще залишився зеленим могутній дуб. Його величезне кострубате гілля наче обіймає стрункі берізки, одягнені в золоті шати. Ліс на протилежному березі здається широкою смугою. Але найбільше мене вразило небо. […]...
28. Твір за картиною Самокиша “Бій Максима Кривоноса з Ієремією Вишневеньким” Полотно “Бій Максима Кривоноса з Ієремією Вишневеньким” належить до батального жанру. Коли ми дивимося на що картину, перше, що впадає в око, – це дві постаті – Максим Кривоніс і Ярема Вишневенький. Максим Кривоніс нападає на польський табір, шаблею прокладає собі шлях до шатра Вишневенького. Ось її вже занесено над головою ката українського народу – і тільки випадковість рятує цього зрадника від смерті. Саме цей момент дуже майстерно зобразив митець. […]...
29. Поселенці Веселий, ясний весняний ранок; горить на сході мало не половина неба червоним полум’ям. У сяйві рожевого ранку пишаються сади в білому буйному цвіті, немов у снігу; зеленіє молода трава по майданах і берегах. Немов для свята, вирядилось і заквітчалося село. Ще було рано, а вже всі в селі повставали; старі, молоді, діти – всі вийшли на вигін до монополії виряджати в дорогу поселенців. Не звичайний гук і гомін ярмарку – […]...
30. “Як прекрасна земля і на ній людина!” Земля… Тепле, зелене слово, що пахне свіжоскошеної сіном, парним молоком, медовим ароматом зацвітають вишень, ласкавими материнськими долонями. Що може бути прекрасніше для людини і дорожче! Коріння його йдуть в землю, і сам він – син землі, він – частинка її серця. Земля виховує в ньому людини, вчить жити, любити, боротися, мріяти, садити і вирощувати, пускати коріння і піклуватися про паростки нового життя. Земля виховує в ньому почуття прекрасного. Її невидимі […]...
31. Гармонія природи у вірші М. Ю. Лєрмонтова “Люблю я ланцюга синіх гір…” М. Ю. Лєрмонтов чудово почував природу й точно міг передати свої відчуття. У вірші “Люблю я ланцюга синіх гір…” він описує барвистий захід у горах: Ярка без світла й червона Спливає через них місяць… або На заході вечірній промінь Ще горить на ребрах хмар И поступитися все бариться він Місяцю – похмурий небокрай… Кожне слово вірша пронизане настроєм, образом, кольорами. А потім – прагнення, політ, стукіт копит, і завмирає подих: […]...
32. Твір про квітку – опис мальви Мальви – справжні королеви у літньому українському садку. Вони ніжні, пишні, яскраві. Квіток мальви на її високій, довгій та міцній стеблині дуже багато. Тому здається, що мальва – це суцільна велика квітка. Мальви в садку квітнуть все літо. Вони радують око різними кольорами: ніжно-рожевим, лимонно-жовтим, ніжно-лиловим, густо-червоним, яскраво-бордовим… Деякі мальви мають дивний чисто-білий колір. Пишні пелюстки мальви за формою схожі на видовжені сердечки, а сама квітка – на легенький капелюшок. […]...
33. Зразок розповіді: Едгар Дега “Голубі танцівниці” Е. Дега перш за все відомий як художник балерин, бо ніякі інші сюжети його не приваблювали настільки. Він був першим з європейських художників, хто зовсім по-новому поглянув на балет. “Балетна” тема давала змогу художникові поєднувати вишукані лінії з ефектами штучного освітлення. Інтерес до Терпсіхори – давня традиція французького живопису. Багато паризьких митців були зачаровані танцівницями та артистками опери, бачили в них своїх муз. Образи чудових “німф і богинь”, володарок мрії […]...
34. Мій улюблений твір мистецтва – ІІ варіант II варіант Нещодавно ми з сестрою відвідали Донецький художній музей. Там дуже багато різних витворів мистецтва. Але мене завжди зачаровували ті картини, де зображене море. Багато різних картин я бачив, але кращих, ніж у Айвазовського, здається, немає. У нашому музеї цілих три картини, але мені найбільше подобається його картина “Морський пейзаж. Коктебель” . Я дізнався, що Іван Костянтинович працював у своїй майстерні у Феодосії, на березі моря. Під час бурі […]...
35. Хата в літній день Картина В. Д. Орловського “Хата в літній день” – сільський пейзаж, що має деякі риси жанрового твору. На полотні зображено невелике огороджене тином селянське подвір’я з хаткою. Перше враження від картини – літо. Сонце заливає двір, яскраво біліють в сонячному промінні стіни хати. Це типове українське житло, побілене, під солом’яною стріхою, з невеличкими віконцями. Сонце, мабуть, десь на другому плані, бо з-під даху падає на білі стіни тінь. Біля хати […]...
36. Зустріч з Тарасом Про цей пам’ятник важко розповідати, бо він відомий всьому світові. Він найкращий, неперевершений, єдиний такий у цілому світі. Але кожного разу, як я показую гостям Харків, я веду їх сюди. Іду, не готуючись до цієї зустрічі, не вибираючи найкоротшого шляху, найкращої точки огляду. Я іду тією дорогою, якою колись привів сюди мене, маленьку, мій батько, якою ми завжди приходимо сюди. Від нашого будинку не так вже й далеко – спочатку […]...
37. Твір за картиною Кривенка “Їхав козак на війноньку” Тяжким було життя українського козака, який споконвіку воював то з татарами, то з турками, то з поляками, через що часто залишав домівку, родину. Тяжкою була доля й української козачки, матері, дружини або коханої дівчини, яких козак залишав заради боротьби за свободу рідної землі. Саме цій темі присвячена картина Михайла Кривенка “їхав козак на війноньку”. На передньому плані ми бачимо дівчину, яка тримає в руці вишиту хустину. Вона щойно провела в […]...
38. Портрет суспільства у “новорічній казці’ І. Драча “Крила” Поезію Івана Драча “Крила” не можна сприймати як іронічну “новорічну казку” – настільки глибинний підтекст криється за її зовні простим казковим сюжетом. Якщо замислитися над прочитаним, то зрозумієш, наскільки влучно викриває алегорія казки характер нашого суспільства. Поет окреслив його дуже своєрідно, показавши під образами-символами бажані новорічні подарунки, різноманіття матеріальних запитів наших сучасників: Новий рік дарує й “шапку смушеву”, і “люльку дешеву”, і “модерні кастети”, і “фотонні ракети”, і “солі до […]...
39. Символічний зміст поезії Я. Щоголіва “Листопад” Кожна пора року красива і неповторна по-своєму: і білосніжна зима, і весела буйнотравна весна, і красне літечко, і золота осінь. Про ці пори року складено безліч казок, прислів’їв, літературних творів. Багато поетів малювали картини природи, оспівували її неповторність і красу. Видатним майстром пейзажної лірики є Яків Щоголів, який у своїх поезіях зобразив природу у різні пори року, в погожі дні і в негоду. Красу осені показав у поезії “Листопад”. Швидко […]...
40. Майстерне відображення широких просторів рідної землі в поетичних творах “Гаї шумлять”, “Де тополя росте” – ІІ варіант – ПАВЛО ТИЧИНА 6 клас II варіант На початку свого творчого шляху Павло Григорович Тичина писав багато віршів, присвячених природі, її красі. Природа для поета, наче близький друг. У вірші “Гаї шумлять…” Тичина змальовує ніби звичайні речі, щоденні картини. Але ці картини автор опоетизовує, овіює глибокими відчуттями краси. Природа ніби вторить душевному стану поета, співпереживає йому. Читаємо вірш і ніби бачимо перед собою широкі ниви, що стеляться “приливами від легкого вітру, вслухаємося в […]...