Буслаев і росіяни казки

Related posts:

1. “Слов’янські казки” “Слов’янські сказки”-это ряд які пов’язані друг з одним нарисів чи етюдів, наділених коротким теоретичним запровадженням. Казками Буслаев дорожить саме тому, чому дорожить і епосом: “Це її старовина й перекази, у тому числі склалися перші основи його моральної физиономии”180. Буслаев вперше визначає казку як справжню народну поезію. “Поетичне творчість цілих мас чи поколінь, і творчість окремої особистості зливаються у тому усеохоплюючому широкому потоці народну поезію” , – говорить він про стосовно […]...
2. Літературні казки з народу Брати Вільгельм та Якоб Грімм вирішили підтримати німецьку культуру, “дати молоді та народові здорову поживу, від якої ніхто не відмовиться” – вони записували народні німецькі казки з уст різних оповідачів – чиновників, селян, дворян, підготували й видали кілька збірок народних казок. Брати Грімм були німецькими вченими, філологами, які досліджували фольклор та вивчали мову рідного народу. Брати Грімм почали створювати “Словник німецької мови” і своєю працею підтримували національний дух та рідну […]...
3. Росіяни ориенталисты Критика Бедье знайшла багатосторонній й різноманітні відгук. Але був табір, стан, куди ця критика мало проникала: що це ориенталисты. Психологічно це цілком зрозуміла. Дослідник, все своє життя присвятив вивченню східних матеріалів, завжди схильний приписувати цих матеріалів пріоритет проти матеріалами західними, що їх буде вважати вторинними. У розвитку миграционизма можна простежити дві основні лінії або двоє течії. Одне – власне ориенталистское по приурочению сюжетів залежно від спеціальності автора: індійському, іранському, монгольскому […]...
4. Проблема подібності казок Проблема подібності казок вирішується як і, як проблема подібності мов, т. е. твердженням про наявність певної прабатьківщини європейських мов, у якій жив єдиний пранарод, котра розмовляла однією мовою. Шляхом поступового розселення і осідання утворилися окремі народи, говорили кожен вже в своєю муркотливою мовою, що зберігає, проте, риси колишнього кревності мов. Індоєвропейська теорія вчасно розквіту діяльності братів Грімм представлялася очевидною, що ні вимагала особливих доказів. Ось і брати Грімм ніколи їх […]...
5. Примітивні уявлення Безсонова про російської історії держави та історичності казки і билини Вже маю збірник Афанасьєва, сам Бессонов мав під руками прекрасне збори билин Киреєвского, т. е. створено були умови для справді наукового вивчення як казки, і билини. Проте такого наукового вивчення ми працях Безсонова ще знаходимо. Він казковий Іван – представник язичницької Русі, що доводиться цілком фантастичними способами, далі цей російський Іван входить у новий період свого життя – билинний. Бессонов ототожнює цього збірного російського Івана з Микулой Селяниновичем, з Іллею […]...
6. Росіяни компаративисты Як вказувалося, у розвитку миграционизма можна простежити дві лінії: одну – ориенталистскую і той, яку умовно – може бути компаративистской. Широке порівняльне вивчення варіантів і шляхів їх поширення за більш об’єктивному погляді на речі який завжди призводить до Індії Сходу у сенсі слова. Зокрема, росіян матеріалів часто дуже переконливо можна показати їх західне походження. Представники миграционизма дуже різні за своїми індивідуальним нахилам, із широкого кола своїх і за своїми технічними […]...
7. Вивчення морфології казки У російській науці поступово складається ідея, що специфіка жанру лежать у формі. Цілком незалежно друг від друга два дослідника А. І. Никіфоров і У. Я. Пропп дійшли думки, що вивчення казки має будуватися не так на вивченні персонажів як, але в вивченні їх дій, чи функцій, тому що ці функції є стійким елементом казки і однакові дії можуть підписуватися різним персонажам. Никіфоров присвятив цьому невелику замітку “До питання морфологічному вивченні […]...
8. Питання походження чарівної казки Питання походження чарівної казки загалом поставлене монографії У. Я. Проппа “Історичне коріння чарівної казки”. Відмінність цих робіт від англійських у тому, що подібність казок пояснюється не єдністю людської психіки, та її закономірною зв’язком із формами матеріального виробництва, які ведуть до однаковим чи подібним формам соціального життя і ідеології. Один із труднощів стадіального вивчення у тому, що ми маємо чіткої й загальновизнаною періодизації стадій розвитку людського суспільства. Фундамент на таку періодизації […]...
9. Епігони і еклектики На початку ХХ століття не склалося нових течій з нашого науці. У Західної Європи цей час характеризується епігонством і еклектизмом. Непереконливість методів іноді усвідомлюється, але хиткість висновків сприймається як слідство недостатності матеріалу. Ми можемо спостерігати прагнення великим зведеним бібліографічним чи систематизирующим трудам. Ці зведення, покажчики, енциклопедії яких багато важать як допоміжне посібник фінансування наукових пошуків, але вони є дослідженнями сутнісно. Вже говорилося про пятитомных “Примітках” І. Вольті і І. Поливання […]...
10. Досягнуте розуміння характеру народної казки до 40-му рр 19 століття У 1821 року з’являється “Словник давньої і нову поезію” М. Осголопова, щось на кшталт літературної енциклопедії – тут міститься стаття і казці. У ній вперше робиться спроба відмежувати казку з інших жанрів: від роману, поеми і притчі, т. е. Саме з тих жанрів, із якими її, як ми бачили, об’єднували. Бовдурів дає вже й визначення казки, де на кількох першому плані висувається неправдоподібність. “Казка є розповідь вигаданого події. Вона можливо, […]...
11. Видання Афанасьєва За своїми науковим якостям видання Афанасьєва далеко перевершує видання братів Грімм. Афанасьєв не дозволяв собі жодних переробок, шлифовок і літературних обробок, які виробляли брати Грімм. Афанасьєв увімкнув у своє видання варіанти, чого ставок брати Грімм. Казки братів Грімм розраховані на читача з середнього та малого бюргерства. Видання Афанасьєва переслідувало суто наукові цілі й прагнуло передати казки точно оскільки вони виконувалися. Казки Афанасьєва стали одній з улюблених, популярних книжок російського читача. […]...
12. Відповіді до теми: “Усна народна творчість. Народна казка” Чим прислів “я відрізняється від приказки? У яскравій художній формі прислів’я виражають закінчене судження переваж­но повчального характеру. Приказка побудована як незакінчена думка. Вона міс – шть натяк на висновок. Сі. Що таке казка? Які типи фольклорних казок вам відомі? Чарівні казки розповідають про фантастичні пригоди або перетворення; казки про тварин, де головні герої – тварини, які наділені людськими якостями; побу – гові казки розповідають про кумедні, іноді несподівані життєві ситуації, […]...
13. Збірник Ончукова Н. Е. “Північні казки” Після виходу Садовникова знову настає перерву майже 30 років. Тим часом вийшло великі зібрання билин А. Ф. Гильфердинга. Гильфердинг встановив цілком нові принципи збирання і друкування. Билини було записано й опубліковано їм, як текстовій матеріал, цікавий як для філолога, а зв’язку з всієї життям народу. 1) Матеріал розташований по сказителям. 2) Про кожного сказителе – нарис. 3) Загальна вступна стаття Цей принцип збирання і друкування було перенесено на казку. У […]...
14. УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ КАЗКИ Українські народні казки – популярний фольклорний жанр. В народних казках передається з покоління в покоління мудрість народу, усе, що є вартим уваги нащадків, життєвий досвід, мрії народу, його почуття. У казках також знайшли відображення важливі історичні події. Казки мають повчальний характер, і в них завжди є певна мораль. Одні казки виховували любов до рідної землі, рідної домівки, рідної матері, інші до народу і Батьківщини в цілому. Є також гумористичні і […]...
15. Особливості російської казки Ставленням до фольклору римської комедії пізніше займався академік М. М. Покровський. У пропонованих дореволюційних роботах принцип стадиальною вивчення казки ще усвідомлений. Тільки радянської науці Україні цього принципу отримав повне розвиток. Російська класична філологія нашого часу технічно нескладне собою “філології” у вузькому значенні цього терміну. Народної творчості вивчається як із основ древньої літератури. Фольклор стоїть у наші дні важливого значення у науці про античної культурі. Сучасний фольклор на що свідчить бачити […]...
16. Особливості жанру казки у М. Є. Салтикова-Щедріна Казку як жанр використали у своїй творчості багато письменників і поетів. З її допомогою автор виявляв той або інший порок людства або суспільства. Казки М. Е. Салтикова-Щедріна різко індивідуальні і не схожі на казки інших авторів. Сатира у формі казки була зброєю Салтикова-Щедріна як письменника і громадянина. У ту пору через строгу цензуру автор не міг до кінця оголити пороки суспільства, показати всю неспроможність російського управлінського апарата. І все ж […]...
17. Лэнг Ендрю Прямим продовжувачем Тэйлора був Ендрю Лэнг. Лэнг більшою мірою цікавився фольклором, ніж Тейлор, та її праці мають нам першочергового значення. Його основні роботи: “Звичай і міф”, “Міф, обряд і релігія”, “Сучасна міфологія”, “Становлення релігії”, “Магія і релігія”, “Соціальні витоки”, “Таємниця тотема”. Лэнг перевів англійською мовою “Одіссею”, видав англійською казки Ш. Перро й казок братів Грімм і спорядив їх передмовами. Для “Британської енциклопедії” він зробив статтю “Міфологія” . На цьому переліку […]...
18. Чим сподобалася мені німецька народна казка “Пані Метелиця” І. Якоб та Вільгельм Грімм – збирачі німецького фольклору. ІІ. Герої казки “Пані Метелиця”. ІІІ. Пасербиця – найпривабливіша героїня казки. ІV. Справедливість пані Метелиці. V. Чого навчає нас ця казка....
19. Історичні корені народної казки Казки, на відміну від міфів, – Одна з перших форм усвідомленого усної творчості – те, що називав Пушкін “Початковими іграми людського духу”. Інакше кажучи, билин і слухачі бачили в казковому оповіданні не реальність, а вигадка, гру фантазії. Але вигадка жорстко підпорядковувався традиції. Дійові особи казок можуть бути зведені до декількох основних типів, які виконують в одній і тій же послідовності всі ті ж незмінні функції. При цьому у різних народів […]...
20. Роль народної казки у вступі до поеми “Руслан і Людмила” Завдяки своїй няні Орині Родіоновні великий російський поет Олександр Сергійович Пушкін назавжди полюбив народні казки. Вони стали матеріалом і для його власних казок-поем. Одна з найвідоміших – “Руслан і Людмила”, в якій князь Руслан вирушає в далеку дорогу, щоб відшукати свою наречену Людмилу, викрадену злим чаклуном Чорномором. Подолавши багато перешкод, Руслан звільняє кохану. Поема закінчується торжеством Добра над Злом. А починається вона знаменитим вступом “Край лукомор’я дуб зелений…” Це збірна […]...
21. Позиція Буслаєва щодо казок Прозаїчна форма казки є пізніша форма епосу. Але, ступивши на шлях прозового розвитку, казка втрачає свої міфічні сліди; вона набуває “нового вигляду”, “з міфічного епізоду перетворюється на кумедну новелу” . Отже, погляд Буслаєва далекий до однобічності. Він бачить у казці і його літературний характер. Таку казку вважає пізнішої. Буслаев бачить, і запозичення, і мандрування сюжетів ще до його того, як у це звернув увагу Бенфей. “Тому пізніша казка бере собі […]...
22. Роль народної казки у вступі до поеми О. С. Пушкіна “Руслан і Людмила” Завдяки своїй няні Орині Родіоновні великий російський поет Олександр Сергійович Пушкін назавжди полюбив народні казки. Вони стали матеріалом і для його власних казок-поем. Одна з найвідоміших – “Руслан і Людмила”, в якій князь Руслан вирушає в далеку дорогу, щоб відвіукати свою наречену Людмилу, викрадену злим чаклуном Чорномором. Подолавши багато перешкод, Руслан звільняє кохану. Поема закінчується торжеством Добра над Злом. А починається вона знаменитим вступом “Край лукомор’я дуб зелений…” Це збірна […]...
23. Чому я люблю читати казки Чудовий світ казки… Я добре пам’ятаю, коли бабуся мене, ще зовсім маленьку, своїм лагідним голосом запрошувала до нього. І я мандрувала тим чудовим і неповторним світом. Уявляла себе на місці головного героя чи поруч із ним. Уболівала за Василису Премудру, захоплювалася красою Людмили та мужністю Руслана, а також казковим котом, що ходив по ланцюгу. І, мабуть, тому я з повагою ставлюся до чорного пустотливого бабусиного кота, вважаючи, що він із […]...
24. Казки нашого життя Казки нашого життя Казки обожнюють усі – будь то дорослі чи діти. Бо саме вони вселяють у наші душі дихання чарів та магії, відчуття, що добро завжди перемагає зло. Казки живуть поряд із нашими мріями, вони розповсюджують тепло і поліпшують настрій. Вони вчать нас розпізнавати хороших людей, стерегтись поганих, прививавають нам якості людяної натури. Під виразне читання казок нашими матерями ми засинали, а у снах бачили Івасика-Телесика, жар-птицю, доброго та […]...
25. Юрій Милославський, або Росіяни в 1612 році Ніколи ще Росія не була в настільки скрутному становищі, як на початку XVІІ століття: зовнішні вороги, міжусобиці, смути бояр погрожували загибеллю землі російської. Москва перебуває у владі польського короля Сигізмунда, війська якого гноблять і грабують нещасних жителів. Сваволі і жорстокості поляків не поступаються запорізькі козаки, спустошливі російські міста. Поруч з Москвою стоять війська самозванця, тушинського злодія, шведи господарюють в Новгороді і Пскові. Початок квітня 1612 Два вершники – молодий боярин […]...
26. Брати Грімм. Народна казка “Пані Метелиця” Конспект уроку Мета: ознайомити учнів із творчістю братів Грімм; розвивати навички виразного читання, уміння переказувати прочитане; з”ясувати як казкові події співвідносяться з реальним життям Обладнання: портрет братів Грімм, виставка їхніх казок; тексти казки “Пані Метелиця” Епіграф І гори, й каміння, й дерева, й кущі – геть усі мають Свої власні казки. Закаріас Топеліус Хід уроку І. Перевірка домашнього завдання. – Що таке казка? – Які три групи казок ми знаємо? – Яку […]...
27. Література українська Казки З давніх-давен популярністю у дітей користується казка. Казка – це прозовий жанр усної народної поезії, у якому реальна дійсність, народні мрії та прагнення зображені з допомогою вигадки, фантастики. Термін “казка” походить від слова “казати”. Дійсно, у казках народ “розказав”, розповів про своє життя, боротьбу проти гнобителів, про людську працю, споконвічні мрії, створив образи, які є втіленням народних ідеалів. Важко, навіть, уявити скільки оповідачів переказували, здавалося б, один і той же […]...
28. Контрольні питання з відповідями до теми “Літературні казки” Назвіть відомі вам літературні казки та іх авторів. Чому сестри не впізнаній Попелюшку на балі? Попелюшка майже весь день працювала не покладаючи рук, їй доводилося виконувати всю хатню роботу. Мачухині дочки ніколи не звертали на неї уваги, вони не бачили, що навіть у лахмітті стомлена Попелюшка красивіша за них. У дівчини не було гарного вбрання, їй не замовляли наймодніші капелюшки. Сестри нікого, крім себе, не помічали довкола, вони навіть заздрили […]...
29. Казки і життя Василь Симоненко народився в 1935 році в селі Віївцях на Полтавщині в селянській родині. І ще з дитинства був зачарований казками своєї бабусі. Звичайно, казки обожнюють усі – дорослі чи діти. Бо саме вони вселяють у наші душі дихання чарів та магії, відчуття, що добро завжди перемагає зло. Казки живуть поряд із нашими мріями, вони розповсюджують тепло і поліпшують настрій. Вони вчать нас розпізнавати гарних людей, стерегтись поганих, прививавають нам […]...
30. Негативне ставлення до миграционизму Негативне ставлення до нового перебігу позначається вже у його рецензії працювати Стасова. Він відмовляється визнати метод Стасова порівняльним. Запозичення для Буслаєва – “випадковий” факт. Це означає, що з Буслаєва у роботі Стасова не поставлена сама проблема запозичення. Цілком по-іншому Буслаев відгукувався про “Слов’янських сказаннях про Соломона і Китоврасе” А. М. Веселовського. Ми вже знаємо, що цю роботу іде по бенфеевскому руслу І що питання запозиченні поставлений тут принципово інакше, ніж […]...
31. Кому потрібні казки: дітям чи дорослим? О. СТОРОЖЕНКО, Б. ЛЕПКИЙ, Л. КОСТЕНКО, Б. ХАРЧУК, Е. ГУЦАЛО, Л. ПОНОМАРЕНКО – ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ ЛЮДИНА?” 7 КЛАС “ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ ЛЮДИНА?” О. СТОРОЖЕНКО, Б. ЛЕПКИЙ, Л. КОСТЕНКО, Б. ХАРЧУК, Е. ГУЦАЛО, Л. ПОНОМАРЕНКО Кому потрібні казки: дітям чи дорослим? Чомусь завжди вважають, що казки цікаві лише дітям. Може, тому що в них багато вигадки і дорослі впевнені, що дітям цього досить. Але як часто вони загупають слова російського класика О. Пушкіна: “Сказка – ложь, да в ней намек, добрым молодцам урок”. Тож, на мою […]...
32. Проза й казки Петрушевской Мистецтво XX в., збагатившись досягненнями модернізму, внесло чимало корективів у розуміння терміна “літературний герой”. Не завжди поводження героя з’ясовне неодмінно конкретною соціальною дійсністю. В окремих випадках він може цікавити письменника не як певний людський характер, психологічний тип, але як абстракція, як особа, що діє в тій або іншій ситуації, що потрібна авторові для перевірки яких-небудь власних думок. Оповідання й повести Петрушевской – приклади нетрадиційної “іншої” прози, де відсутня навмисна дидактика, […]...
33. Проблематика казки Михайла Салтикова-Щедріна “Дикий поміщик” Проблематика казки Михайла Салтикова-Щедріна “Дикий поміщик” Казка, лише один з жанрів щедрінської творчості, органічно близька художньому методу сатирика. Для сатири Щедріна властиве використання художнього перебільшення, фантастики, гротеску, езопівської мови та зіставлення соціальних явищ дійсності з явищами тваринного світу, казкової фантастики, у своєму розвиткові призвели до появи у творчості Щедріна окремих казкових епізодів та вміщення казок у прозові твори, далі – до перших казок. Казка “Дикий поміщик” має на меті виявити […]...
34. До казки приказка годиться, до слова йде і прислів’я – ІІ варіант ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Народні казки ІІ варіант Золота скарбниця усної народної творчості надзвичайно багата й різноманітна. Є в ній прислів’я та приказки, легенди і перекази, думи, пісні, усмішки та анекдоти, “перлини великого намиста” – коломийки, загадки. Усе це – фольклор. Що ж значить це слово? Це англійське слово буквально означає “народна мудрість”. У казки органічно вписуються численні прислів’я та приказки, загадки, пісні, повір’я, скоромовки, лічилки, анекдоти, замовляння, каламбури. Вони […]...
35. Переказ п’єси-казки С. Маршака “Дванадцять місяців” Переказ з п’єси-казки С. Маршака “Дванадцять місяців”. Кожна людина мусить пам’ятати, що поруч із нею такі самі люди, як і вона, котрі прагнуть щастя, спокою, родинного затишку. Треба чуйно ставитися до тих, хто любить тебе, хто допомагає. Не можна вважати всіх нікчемами і лише себе поважати, не треба нікого кривдити, не бути гнівною, жорстокою людиною, часті ше ставити себе на місце того, хто страждає від ваших примх, нечуйності, егоїзм; Кажіть […]...
36. Уславлення любові до праці та інших людських цінностей у казці “Пані Метелиця” Боротьба добра зі злом – основний конфлікт народної казки. Відомі збирачі народних казок брати Грімм першими в історії літератури по-науковому підішли до вивчення фольклору. У казці “Пані Метелиця” відображені ставлення народу до праці, пошана до старших, піднесення духовних і моральних цінностей. У цій казці простежується “шляховий” сюжет, притаманний казкам різних народів. Пасербиця і дочка мачухи здійснюють один і той же шлях через колодязь потрапляють до фантастичного світу, в якому відбуваються […]...
37. Жанр казки у творчості М. Є. Салтикова-Щедріна Казки Салтикова-Щедріна звичайно визначають як підсумок творчості великого сатирика. І такий висновок якоюсь мірою виправданий. Казки хронологічно завершують властиво сатиричні добутки письменника. Як жанр Щедрінская казка поступово визрівала у творчості письменника з фантастичних і образних елементів його сатири. Чимало в них і фольклорних заставок, починаючи від використання форми давно минулого часу і закінчуючи рясною кількістю прислів’їв і приказок, що приводяться у казках. У казках письменник торкається безлічі проблем: соціальних, політичних […]...
38. Протистояння митця та філістера основний конфлікт казки “Крихітка Цахес” За словами критика Віссаріона Бєлінського, романтизм – “це таємний грунт душі і серця, звідки піднімаються всі невизначені прагнення до кращого та піднесеного, намагаючись знаходити собі задоволення в ідеалах, що створюються фантазією”. Справді, в літературі романтизму завжди існує ідеал, що має місце поряд з реальністю. Тому зазвичай говорять про романтичні “два світи” – світ реальний, дійсний, та світ ідеальний, фантастичний. Романтики наголошували на первинності ідеалу, мрії. Другий, ідеальний світ, світ мрій […]...
39. Чого вчать нас казки? Я дуже люблю читати казки. В них розповідається про цікаві події та пригоди, діють фантастичні істоти, звірі набувають людських рис, використовуються магічні предмети. Щоб поринути у казковий світ, треба мати багату уяву. Тож казки розвивають нашу фантазію. Без неї не уявиш ані чарівну жар-птицю, ані багатоголового Змія-Горинича, ані Бабу Ягу, що літає у ступі. У казці завжди відбувається боротьба добра і зла. Добрі казкові герої обов’язково виходять переможцями, які б […]...
40. Мої улюблені казки Андерсена Я дуже люблю вигадувати всілякі чарівні історії. Я й досі вірю, що казка живе поруч, треба тільки вміти впізнавати чарівне у звичайнісінькому, не проходити повз нього. Я дуже зраділа, коли прочитала, що саме так створював свої казки та історії великий данський письменник Ганс Крістіан Андерсен. Здається, він саме так, як я зараз, дивився навколо, а речі, що оточували його, раптом вголос починали розмовляти. Кольорова парасолька вже належала всюдисущому Оле-Лукойє і […]...