Божественна комедія характеристика образу Данте

Данте – центральний персонаж поеми, що оповідає про усе побачене від першої особи. Д. в поемі належить зовні пасивна роль, він немов виконує веління грізного ангела з “Апокаліпсису”: “Йди і дивися”! Абсолютно довірившись Вергилію, Д. може лише слухняно йти за ним, дивитися на картини жахливих мук і раз у раз просити Вергилія, щоб той представив йому сенс побаченого. О. Мандельштам в “Розмові про Данте” пише: “Внутрішнє занепокоєння і важка, смутна незручність, супроводжуюча на кожному кроці невпевненого в собі, змученої і загнаної людини, – вони-то і надають поемі усю привабливість, усю драматичність, вони-то і працюють над створенням її фону”.

Д. – істинний син своєї епохи, того складного переломного періоду, коли в надрах середньовічного світовідчуття визрівали сходи нового розуміння життя і її цінностей. У його душі ще живі аскетичні ідеали, тому вільну, руйнуючу узи браку любов Франчески до Паоло, молодшому братові свого чоловіка, він вважає тяжким гріхом. Коли в другому крузі Пекла поет чує від Франчески розповідь про їх “злощасну любов”,

він, глибоко співчуваючи коханим, не ремствує проти жорстокої кари небес, що осягнула їх. Проте любов, вільна від всякої чуттєвості, – це для Д. велика світова сила, яка “рухає сонце і світила”.

Така любов з юних років зв’язує його з Беатриче, образ якої освітлює усе його життя, подібно до дороговказної зірки. У кінці “Нового життя”, що детально розповідає історію його любові до Беатриче, любові, яка поступово сходить від безсловесного захоплення до благоговійного і піднесеного шанування, поет виражає надію на те, що в майбутньому зможе “сказати про неї те, що ніколи ще не говорилося ні про одну”. Дійсно, в “Божественній комедії” Беатриче з’являється перед оповідачем в образі святої, такої, що мешкає в Раю, в “небесній троянді”, місцеперебуванні блаженних душ.





Божественна комедія характеристика образу Данте

Categories: Твори з літератури