Барви осіннього лісу

Related posts:

1. Шум осіннього лісу Кожен із нас має у своєму житті рідний серцю, близький душі куточок землі, що повертає сили, відроджує віру, надихає на світлі помисли та нові звершення. Для мене таким стало моє рідне місто. Славута є острівцем серед зеленого моря лісів. Вона є місцем, де можна відпочити від шуму, занурившись у природну красу. Матінка-природа подарувала моєму місту родючі поля, чарівні сади, квітчасті луги, повноводні ріки, співучі гаї й величні будови… Та найголовніше […]...
2. Під зеленим шатром лісу Під зеленим шатром лісу Настало гомінке літо, і ліс весело зашумів зеленим віттям. В оксамитовому вбранні стоять дерева. Голосно виспівують птахи, перелітаючи з гілки на гілку. А солов’ї аж заливаються від захвату! Пахне свіжістю, а ще суницями, що де-не-де визирають з-під тоненького листячка шовкової травиці. То тут, то там між пухнастими ялинками та смереками вишикувалися рядочками гриби-маслюки. – Доброго дня! – привітався до них хазяйновитий їжачок. ” Гриби наче злякалися […]...
3. Твір “Осінній ліс’ або “Опис осіннього лісу” Як красиво в осінньому лісі! Дерева та кущі вбралися у різнобарвні шати: золотисто-жовтий, вишнево-червоний, темно-зелений. Серед строкатого листя чітко вирізняються чисто-чорні або сліпучо-білі стовбури. Кожне дерево має своє особливе вбрання, свої неповторні відтінки кольорів. Все залежить від його породи: ясен це чи береза тощо. У сонячний день осіннє листя буквально світиться в променях! Сонце ще гріє, але повітря вже холодне, свіже та чисте. І якось незвично тихо осіннім днем ​​в […]...
4. Прогулянка до зимового лісу Настала зима. Ми вирішили піти до лісу. Ось переді мною казковий ліс. Лісова красуня стоїть посеред галявини, а на її гілочках лежить сніг. А ось молода берізка стоїть біля старого дуба з могутніми гілками. Білими шапками вкрилися яблуньки. Ось зі старого дуба на молоду берізку стрибнула маленька пухнаста білочка. Вона одягнена в сіру шубку. А ось заєць-біляк стрибнув на галявину і зник у кущах. На гілочках груші я побачила трьох […]...
5. Твір “Восени – по гриби” В осінню пору люди прямують до лісу на “тихе полювання”. Їхня “зброя” – це кошики та відерця. Вони шукають гриби. Адже саме восени грибки непомітно виростають в шарі мокрого осіннього листя. Гриби треба вміти розрізняти, адже існують їстивні гриби та отруйні. Збирати все підряд заборонено, бо можна сильно отруїтися. Простіше за все розрізняти маслюки – вони неначе облиті маслом. Є ще в осінньому лісі також гарні білі гриби, руденькі лисички, […]...
6. Твір “Їжачок та заєць: зустріч осіннього дня” Осіннього дня ми виїхали до лісу. Був сонячний, але вже холодний день. Навкруги лежало жовте та буре листя. Я присів на галявинці. І враз завмер, бо побачив на відкритому місці руденького зайця! Він сидів просто переді мною! Заєць не відразу мене побачив. Відомо, що ці звірятка добре бачать усе з боків, а прямо перед собою недобачають. В цю секунду листя зашуруділо та з-під нього виліз великій їжак з чорненькою мордочкою […]...
7. Традиція – свято зеленого лісу Традиція – свято зеленого лісу У селі прибрана кожна хата : гілки над дверима й вікнами, на воротах берізками осичина вкопана, а зайди до хати – пахне лісом і травами, бо на долівці зілля, букети на вікнах, клечання на покуті й стінах. Люди святкують Зелену неділю – давнє язичницьке свято на честь розквітлої зелені, що відзначається тепер на Трійцю. Упродовж тижня та зелень буде прихистком для душ померлих, які тепер […]...
8. Міркування: Де шукати гриби? Де шукати гриби? Знаючи, що багато хто з них не можуть існувати без певних дерев, як і дерева без грибів, неважко передбачити видовий склад грибів у тім або іншому лісі У дубових лісах ростуть: білий гриб, молочар^-молочарів-молочники-хрящі-молочарі, сироїжки, лисички, опеньки, дубовик, синець, подвишень, ежовики, волнушки, моховики, гриб-баран, зморшки, мухомори… У соснових лісах – білий гриб, рижики, маслюки, сироїжки, моховики, польський гриб, пісочник, рядовки, часничники, лисички, зморшки, мухомори… У березових – […]...
9. Барви українського слова Рідне слово – таке ніжне, барвисте, найдорожче. Воно хвилює серце, бо мо­ва українська – це невичерпне джерело, скарбниця народного духу. Вона мелодійна, ласкава, ніжна, багата. Коли чуєш українську мову, здається, що це співа­ють лісові пташки, шумлять бурхливі гірські водоспади. Мова – порадник і вчитель тим, хто її шанує і любить, і суддя тих, хто її зневажає. Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється, […]...
10. Барви природи в поезії Лесі Українки Природа відігравала особливу роль у житті і творчості Лесі Українки. Весна, літо, осінь, зима – це не просто пори року, що змінюють одна одну. Весна для хворої на туберкульоз кісток Лесі була передвісником тепла, надією на одужання. У багатьох її творах звучить мотив весни, її цілющого впливу на всіх і на все. Літо -, це сонце, тепло, ласкавий вітерець. Улітку Леся почувала полегшення, хвороба неначе відступала, а настрій був бадьорий; […]...
11. Мелодія осіннього листя Ось і почалася осінь. Повітря стало прозорим, все довкола виграє багряними кольорами. Чи не найбільше мене вражає кленове листя? Кленові листочки – своєрідні картини якогось художника-мрійника. Особливо мене зачаровує клен у жовтні. Забарвлення його – яскраво жовте, немов листочок охоплений полум’ям. Я приходжу до нього кожного осіннього дня, довго вдивляюсь вгору: мрію вловити ту мить, коли листочок клена відривається від гілочки. Спостерігаю довго. І ось ніби вчувається: “Дзень!”, – це […]...
12. Зустріч у лісі Одного разу ми з подругою та з її батьком прогулювалися лісом. Час наближався до вечора, і ми вирішили, трохи посидівши, іти додому. І ось раптом ми з подругою мало не крикнули з переляку. У кущах, за декілька метрів від нас, промайнула сіра вовча спина і ми побачили, як вовк, величезний, сірий, побіг вперед лісом, наче не помічаючи нас. Я була дуже здивована і налякана, але батько подруги Олександр Степанович заспокоїв […]...
13. Боровичок Восени ми з дідусем полюбляємо ходити збирати в лісі гриби. Приємно йти осіннім лісом, де під ногами багато опалого листя, в якому ховаються гриби. Гриби треба вміти збирати, а також знати, які гриби їстівні, а які ні. Я знаю багато їстівних грибів: опеньки, лисички, маслюки, боровики та інші. Найбільша радість для грибника, коли він у лісі знайде галявину, на якій ростуть боровики. Одного разу поталанило і мені. Випадково неподалік від […]...
14. Як виглядаєкущ калини на весні і восени Найчастіше калина росте у лузі, поблизу водойм. Навесні високий і округлий кущ калини зацвітає білими мережаними кетягами. Вона приваблює до себе неповторною красою і п’янким ароматом. Під калиновим кущем дуже затишно, під густою кроною з широкого і великого листя можна сховатися від дощу, або спеки. Після цвітіння з’являються ягідки мов зелене намисто, а згодом вони починають червоніти. Прекрасна калина восени. Вона стоїть у червоному вбранні неповторна і чарівна. ЇЇ ягоди […]...
15. Про що шумить осінній ліс Про що шумить осінній ліс Відцвіло веселе літо, і на землю ступила осінь. Вона пофарбувала в яскраві барви листя на деревах, а землю покрила золотавим килимом. Виблискує красуня своїми кольорами, і на душі стає святково і радісно. Чудовий ліс восени! Він ще здалеку манить нас своєю неповторною красою. Аж ось ми в лісі. Як тут все змінилося останнім часом! Землю вкриває м’який жовтий килим опалого листя. Тихо стоять замріяні дерева, […]...
16. Твір “Калина”, опис калини Калина – дуже красива рослина. Це стрункий кущ, з багатьма тонкими вітками, що тягнуться до неба. Із приходом весняного тепла на них набухають бруньки. Потім калина вся вкривається білими суцвіттями-парасольками, вона вбирає тепло сонця та живильну вологу землі. ЇЇ листя яскраво-зелене з нерівними зубчастими краєчками, і в них плутається вітерець. Потім, коли квіти оцвітають, на їхньому місці з’являються маленькі зелені ягідки. Вони поступово стають більшими та восени набувають насичено червоного […]...
17. Герої роману “Війна і Мир” справжні і вигадані Для того, щоб навчитися жити в злагоді з природою, треба відчувати себе частиною всього живого на Землі, тобто не завдавати шкоди тваринам, не розводити вогнища у лісах, не смітити! Щоб навчитися любити природу, треба розводити вдома рослини, дбати про них, вчасно поливати, пересаджувати, удобрювати. Після цього у людини не з’явиться бажання “зробити боляче” якійсь рослинці. Людина прагнутиме захищати рослини. Наприклад, восени ми йдемо збирати гриби, не знаючи, як саме треба […]...
18. Моя рідна вулиця взимку – І варіант 8 клас І варіант Прийшла зима. Морози так тріщать, що й виходити страшно. Вчора випав сніг, усе зробилося білим. Таким білим, що тепер нічого не можна відрізнить одне від одного. Я йду вранці своєю вулицею і не можу второпати, де білі дерева, а де білий день. Усе так сяє! Хлопці розрівняли сніг на майданчику біля хати, хтось приніс відро води і вилив прямо на сніг. Іще відро, іще, і – […]...
19. Ставлення до природи у “Мисливських усмішках” Усе своє життя Остап Вишня був з народом і йому віддав свою працю. Його твори вміщують душевну щирість і любов, а також безкомпромісність до всього нечесного, негідного. Сміх письменника викривальний і повчальний. Любив і тонко відчував Остав Вишня природу рідного краю. Тому в його “Мисливських усмішках” гуморески є одночасно і ліричними творами, що оспівують красу природи. У центрі усмішок – веселі, дотепні люди, які оповідають мисливські побрехеньки. Вони, як і […]...
20. Твір-опис картини М. Дерегуса “Малий Тарас слухає Кобзаря” На жанровій картині М. Дерегус відобразив один із можливих епізодів життя юного Тараса Шевченка. Дія відбувається під селянською хатою, що стоїть на горбочку край села. У центрі – старий кобзар із малим поводирем, а навколо стоять селяни і зачаровано слухають невеселу оповідь. Тут і молода господиня зі своїм сімейством, і косарі, що повертаються додому після цілоденної праці, і старенька бабуся, і Тарас. Він стоїть найближче до кобзаря, ловить кожен рух, […]...
21. Наодинці з природою, або Прощання з Осінню Як прекрасно йти тоненькою стрічечкою стежини і, забуваючи про все, розчинятися у величній красі лісу! Він начебто розкриває для тебе свої обійми, і ти завмираєш у німому подиві. Тиша захоплює тебе. Ти стоїш нерухомо, немов чекаєш на щось. Але от налітає вітер, і все відразу оживає. Прокидаються дерева, скидають із себе сонячне листя – листи Осені і Лісу. Ти чекав їх так довго! Перебираючи кожний листок, нарешті знаходиш лист, адресований […]...
22. Л. Костенко Кольорові миші Давно, Іще в шістсот якомусь році, Ну, цебто більш як три віки тому, Коли носили шпаги ще при боці І розважали стратами юрму, Коли відьом палили при народі, Коли наук не знали ще ладом, – Кажу, давно, кажу, у Вишгороді Підсудна Анна стала перед судом. Було тій Анні, може, десять рочків, Її привів розлючений сусід. Багряне листя, кілька тих листочків, Останнє листя із кленових віт Було на стіл покладене, як […]...
23. Ведмеді в зоопарку Я дуже люблю ходити в зоопарк. І скільки себе пам’ятаю, любив завжди. Мені в зоопарку подобається більше, ніж у цирку. А коли приходжу в зоопарк, я швидко пробігаю повз майже всі клітки з тваринами і “на закуску” залишаю зустріч із ведмедями. Не з мавпами, як більшість моїх друзів, а з ведмедями, бурими і білими. Навіть коли ми буваємо в інших містах, я прагну потрапити в зоопарк і відвідати “іногородніх” ведмедиків. […]...
24. Моя сім’я Моя сім’я Моя сім’я – це тато, мама, брат Андрій і бабуся. Мама і тато багато працюють, і тому я дуже ціную години, коли ми буваємо разом. Вони намагаються виділити час, щоб поспілкуватися зі мною і Андрієм. Тоді ми йдемо до лісу або в парк, а влітку – до річки або водосховища. Найбільш мені подобається, коли ми їдемо на кілька днів порибалити. Я, брат і тато рибалимо, а мама готує […]...
25. Образ Марусі в однойменній повісті Квітки-Основ’яненка Григорій Квітка-Основ’яненко стояв поруч з Іваном Котляревським біля першоістоків нової української літератури. Письменника обурювало зневажливе ставлення до його рідної мови та висловлення про непридатність її для написання високохудожніх творів, які могли б розчулити читача, викликати в нього глибокі переживання. Повість “Маруся” стала прикладом того, що українська мова нічим не поступається перед мовами інших народів. Головний образ твору – Маруся. У ньому втілені найкращі риси сільської української дівчини. “Та що ж […]...
26. Літній ранок – ІІІ варіант 8 клас ІII варіант Незабутні дні літа… Дні, прогріті золотим сонцем, овіяні легеньким вітерцем, зволожені теплими дощиками. Дні зеленої трави, солодких фруктів і яскравих квітів. Літо – найпрекрасніша пора року, час відпочинку й подорожей. Влітку чудово і на морі, і в горах, і в затишному селі. Навіть велике промислове місто перетворюється на казковий мегаполіс, коли прокидається під фантастичними сонячними променями. Цей літній ранок я зустріла у Слов’яногірську. У кімнаті, залитій […]...
27. Жар-птиця І. Жиленко Жар-птиця Сусідка моя – чарівниця – Годувала надвечір родзинками У клітці золоту Жар-птицю З очима – намистинками. Одного разу сусідка не замкнула клітку – і пташка вилетіла на волю. Летіла все вище, так гарно, так вільно, Як в найзолотішім, найкращім мультфільмі… Дорослим і дітям Яснішали лиця… Проте трьохсотлітня гава, яка себе називала Павою, вирішила, що Жар-птиця непристойно яскрава. І вся вороняча орава Зчинила люту стрекотняву: “Вона яскра-яскра-яскррава! Таку чужу нескромну […]...
28. Золота осінь Золота осінь Під час відвідин художньої галереї мене дуже вразила картина В. Д. Полєнова “Золота осінь”. Самому художникові в той день, коли задумав намалювати цей пейзаж, увесь гай здавався золотим. Смугу лісу посередині перетинає блакитне полотно річки, яка повертає вправо. На правому березі ще залишився зеленим могутній дуб. Його величезне кострубате гілля наче обіймає стрункі берізки, одягнені в золоті шати. Ліс на протилежному березі здається широкою смугою. Але найбільше мене […]...
29. Поєднання ліричних та комічних елементів у “Мисливських усмішках” В 1944-1956 роках письменник-гуморист Остап Вишня створює свої чарівні “Мисливські усмішки”. В них є оповідач, відчуваються розмовні інтонації, міміка. Є також і слухач, що заохочує оповідача: запитує, дає поради, рекомендації. Розповідь, як правило, спокійна, але з емоційно наснаженими, піднесеними фразами. Усмішки сповнені любові до людей, природи. Справжні пейзажні акварелі знаходимо ми в усмішці “Заєць”, “Золота осінь”… Звуки осіннього лісу, кокетування жовто-зеленої берізки, а над усім – симфонія осені, музика Чайковського. […]...
30. Маруся – моя улюблена героїня повісті Квітки-Основ’яненка Мені припала до душі головна героїня Маруся. Її автор дуже яскраво, з симпатією змалював у своєму творі. Ось як описав Квітка-Основ’яненко її портрет: “Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як тернові ягідки, бровоньки, як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі пряменький з горбочком, а губоньки як цвіточки розцвітають, і меж ними зубоньки, неначе жарнівки, як одна, на ниточці нанизані…” Цей портрет можна […]...
31. Влітку в селі Цього літа я відпочивав у двоюрідного брата Сергія в селі Шляхове. Я думав, що цілими днями буду пропадати на ставку, збирати гриби після дощу, а може, і в нічному колись удасться побувати. Брат розповідав мені, як цікаво пасти коней уночі. Це і є нічне. Власне, так воно й було спочатку: я купався в ставку, загоряв, але Сергій тільки раз зміг скласти мені компанію. Він мій одноліток, йому дванадцять років, але […]...
32. Чи потрібна шкільна форма в школі 7 КЛАС ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Чи потрібна шкільна форма в школі Я люблю переглядати старі фотографії, на яких мої бабуся і мама – школярки. Ось чорно-білий знімок сьомого класу. Усі дівчатка в темних однакових сукнях, прикрашених білими воротничками, у фартушках. Спідниці за тодішньою модою, може, й короткуваті, але всі різні: плісовані, гофровані, трапеції, у складочку. Усі хлопці в піджаках з білими воротничками і металевими гудзиками, у світлих сорочках. Мамині […]...
33. Мої обереги У кожної людини є свої обереги, які ще називають талісманами. Слово “оберіг” мені ближче, бо “талісман” походить з арабської мови й означає “щось таємниче, загадкове”. Які ж у мене є обереги? Я вважаю, що насамперед мене оберігає той хрестик, який мені дали під час хрещення. Хоча якщо добре поміркувати, то оберігає не сама символічна прикраса, а те, що я вірю в добро і в те, що воно повертається до мене, […]...
34. Град – твір-опис явища природи Град – це різновид зливових опадів, що випадають у вигляді кулясті або неправильної форми часток льоду, розмір яких варіюється від міліметра до декількох сантиметрів. Склад градин містить у собі шари прозорого льоду, що чергуються з напівпрозорими шарами. Від чого з’являється град? Звичайно подібні опади випадають у теплу літню пору року під час грози й зливи з досить великих і досить розвинених кучево-дощових хмар. Ці більші хмари мають попелястий і темно-сірий […]...
35. Улюблена пора року Найбільше я люблю весну. Це, по-моєму, найпрекрасніша пора року. Весною все на землі пробуджується до нового життя. Розтає сніг, з’являється молода зелена травичка. На деревах і кущах розпускаються листочки. Весною повертаються до нас перелітні птахи: шпаки, граки, лелеки. Вони починають вити гнізда, готувати житло для майбутніх пташенят. Я люблю спостерігати за весняною природою. Бачити, як усе навколо оновлюється, прикрашається після зимового сну. Весело співають струмочки, на всі голоси прославляють прихід […]...
36. Твір-опис про ведмедя 1 варіант Великий, грізний житель лісів. Герой багатьох казок та легенд. Все це про нього – ведмедя. Один його вигляд змушує тремтіти навіть найхоробріших, а його грізне ревіння приводить до повного оціпеніння тих, хто все ж не пустився навтіки при його вигляді. Разом з тим, ведмідь завжди уособлює силу та мудрість, з якою ця сила застосовується. До того ж, в багатьох казках він постає справедливим суддєю в суперечках між іншими […]...
37. Ліс – зелене багатство На осінніх канікулах ми з батьками виїхали за місто. Ліс вже не гомонів, як раніше, тільки зрідка цвірінькали синиці та невгамовно стукотів дятел. Після перших серйозних заморозків листя померкло і з дерев’яним стуком падало на мерзлу землю. Ми заглибилися в ліс. Переступаючи через повалені вітром дерева, ми з мамою відстали від батька, вишукуючи пізні гриби. Натрапили на мухомор. На його капелюшку застигла мурашка. Вона ліниво ворухнулася, коли я доторкнувся до […]...
38. Власні враження від перебування в лісі Цілими днями Улянка любила блукати в лісі. її приваблювала зелена галявина, сонячні промінці поміж дерев. Особливо подобалося їй лежати в траві на галявині, яку обступали високі пахучі липи. Галявина нагадувала дівчині маленьке земне озеро, яке пахло молодою травичкою. Уляна відчувала себе маленькою хазяйкою в цьому лісі. Допомагала йому: тушила залишений кимось жар від вогнища, щоб уникнути пожежі в лісі. Улянка зналамайже кожну рослинку, кожне деревце, якітягнулисядосонця. Згадувала дівчинка дідусеву казку. […]...
39. Травневі “заметілі” Того весняного ранку я вийшла надвір без чітко окресленої мети, просто тому, що хотілося прогулятись. “Можливо, зайду в парк”, – подумала я. Щойно вийшла з будинку, одразу зрозуміла – прогулянка буде тривалою. Хоча б тому, що у день, коли розквітли абрикоси, сидіти вдома – майже злочин. А абрикоси розквітли пишно, одразу скрізь – і на вулиці, і в садах, і в парку понад річкою. Дерева здавалися білими хмарками, що з […]...
40. Грибна плантація на пнях Чим може здивувати ліс? Якось, сидячи у дворі нашого великого будинку, ми із хлопцями розмовляли на цю тему – Я знаю місця, – сказав Ведмедик, – де ростуть столітні дуби. Ми з дідусем ходили туди за жолудями. Тамтешні лісники збирають жолуді й розсилають їх в інші лісові господарства як насінний матеріал – А я знаю суничні місця! – сказав Сашко – А хіба випадково ліс без грибів! – ледь не […]...