Антон Павлович Чехов: однин з найвидатніших російських письменників

Related posts:

1. З світової літератури на тему: “Антон Павлович Чехов” П. А. Чехов народився 17 січня 1860 р. в м. Таганрозі. Його батьку належала невеличка крамничка. Торгували в ній з 5 год. ранку до 11 вечора. Павлу Ігоровичу повинні були допомагати сини. Батько був дуже обдарованим чоловіком: любив співати, грав на скрипці, малював. Але любов і ласку в сім’ї діти бачили лиш зі сторони матері, доброї, лагідної жінки. А. П. Чехов говорив: “Талант у нас зі сторони батька, а душа […]...
2. Антон Павлович Чехов: Вироблення власного стилю Антон Павлович Чехов народився 21 січня 1860 року в південноросійському місті Таганрог, невеликому, провінційному, та з гарними культурними традиціями. Чехови належали до небагатих міщанських родин. Але батько-бакалійник прагнув дати своїм дітям гарну освіту. Атмосфера батьківського дому була по-домостроївськи деспотичною. Господарство повністю вела мати, а добрий і лагідний Антон допомагав їй в усьому. А до того ж, коли треба, працював у крамниці суворого батька. Пізніше письменник з гіркотою казав, що у […]...
3. Шкільні твори по добутках російських письменників ІВАН АНДРІЙОВИЧ КРИЛОВ “Щоб музикантом бути, так потрібне уменье”. Байка є одним з найбільш древніх літературних жанрів. Героями байки можуть бути я тварини, і рослини, і неживі предмети, і люди. Найвідомішим російським байкарем був Іван Андрійович Крилов. Його добутку, на думку М. В. Гоголя, – “справжня книга народної мудрості”. У своїх байках Крилов висміює людські пороки й недоліки. Так, у байках “Квартет”, “Лебідь, Рак і Щука” великий байкар безжалісно критикує […]...
4. А. П. Чехов майстер малого жанру Твір з розповідей Чехова. А. П. Чехов по праву вважається майстром малого жанру – короткого оповідання, новели мініатюри. Як ніхто інший, він уміє вкласти в мінімум тексту максимум інформації і моральний урок для своїх читачів. Так як у невеликому за обсягом оповіданні неможливі розлогі описи, портретні характеристики і внутрішні монологи, то на перший план у його творах виступає план художня деталь. Саме деталі несуть у Чехова величезне смислове навантаження: буквально […]...
5. Попередники й последовател і героя роману М. Ю. Лєрмонтова “Герой нашого часу” Печорина у творчості російських письменників 1. Печорин – герой різних часів. 2. Чацкий – попередник Печорина. 3. Ставрогин – послідовник Печорина. У своєму творі я хочу розповісти про ті образи й добутки російських письменників, які є “родичами” Печорина з роману М. Ю. Лормонтова “Герой нашого часу”. Всім відомо, що образ Печорина збірний, автор втілив у ньому риси типових представників свого покоління, що він сам уважав загубленим. Але, на мою думку, персонаж, описаний у романі Лєрмонтова, […]...
6. Відповіді до теми: оповідання А. Чехова Чим відомий А. Чехов у світовій літературі? Антон Павлович Чехов увійшов в історію світової літератури як найвидат – ніший майстер короткого оповідання. В невеликих за обсягом творах він. зумів розкрити глибокий зміст, зображуючи найважливіші проблеми людського сус­пільства. У жанрі оповідання в російській літературі він був неперевершеним май­стром, як відзначали його великі попередники О. Толстой та Ф. Достоєвський. Які вимоги ставив Чехов до письменника і як втілював їх у життя? Чехов […]...
7. Над ким і чим сміється Чехов у своїх оповіданнях? Видатний російський письменник і драматург А. П. Чехов – автор багатьох сатиричних і гумористичних оповідань, про які можна сказати “такі смішні сумні історії”. У них він висміював такі людські вади, як лицемірство, рабське поклоніння, підлещування до начальства, грубість, неосвіченість, нахабство, відсутність почуття власної гідності. Так, поліцейський наглядач Очумєлов, головний герой оповідання А. П. Чехова “Хамелеон” – втілення готовності принижуватися перед сильнішими й владнішими. І він, і городовий Хрюкін, і натовп […]...
8. А. П. Чехов і театр Театр був для Чехова першим коханням. Цій любові він залишався вірним усе своє життя. Театр створив Чехова, і драматург відплатив йому тим же – він створив театр. Чехов нерідко зарікався писати для театру, але він не міг не повертатися до нього. Характерно також і те, що жанр водевілю він віддавав перевагу високим жанрами театру. Відомо: Вишневий сад Чехов задумав як чотириразовий водевіль, де чорт буде ходити ходором. Мрія написати хороший […]...
9. З чого і з кого сміється А. Чехов? Дивний у Чехова сміх! Що більше читаю чеховські оповідання, то менше вірю в те, що він сміється. Ось іде вулицею невідомого містечка місцева влада – поліцейський наглядач із городовим. Але прізвище у цієї влади як тавро – Очумелов. Хто ж нагородив таким прізвищем чиновника, який уособлює Російську імперію та її закони? За цією історією про незначний випадок заховалося саме життя з його складнощами. Головне – чий собака, а не Хрюкін […]...
10. Основна проблематика драми А. П. Чехов “Дядько Ваня” 1. П’єса “Дядько Ваня” як продовження й збільшення теми. 2. Новий тип драми. 3. Тема міщанства й вульгарності в драмі. 4. Мрія Чехова про внутрішнє звільнення особистості. У людині повинне бути все прекрасно: і особа, і одяг, і душу, і думки. Вона прекрасна, суперечки ні, але… Адже вона тільки їсть, спить, гуляє, чарує всіх нас своєю красою – і більше нічого. У неї немає ніяких обов’язків, на неї працюють інші. […]...
11. Твір доповідь: Чехов драматург Протягом всієї своєї творчої діяльності Чехов виступав і як прозаїк, і як драматург. Між його прозою й драматургією існує тісний зв’язок, що виражається в спільності проблематики, широті соціально-філософських узагальнень, у подібних художніх прийомах. Взаємодія прози й драматургії благотворно відбивалося в багатьох його добутках, надаючи оповіданням сценічність, драматургічну чіткість і лаконізм у розвитку дії. П’єси ж, у свою чергу, будувалися в Чехова з використанням новаторських принципів його прози Уже юнацька п’єса […]...
12. Аналіз ранніх гумористичних оповідань Чехова У ранніх оповіданнях Чехова ясно виявилися такі особливості його стилю, його оригінальної художньої манери, як лаконізм, стислість оповіді, велика питома вага розмаїто забарвленої власної мови персонажів, що цю оповідь драматургізує, багатозначність предметних деталей, їх багатофункціональність, часта відсутність традиційної для новел інтриги, своєрідна безфабульність багатьох творів, наявність підтексту, який виводить звичайне й окреме на ширші загальнолюдські обрії, надає начебто випадковому, частковому узагальненості, глибокого етичного звучання. Варто тут нагадати й про те, […]...
13. Новий погляд на “маленьку людину’ в оповіданнях А. П. Чехова І. Звернення до проблеми “маленької людини” російських письменників О. С. Пушкіна, М. В. Гоголя, Ф. М. Достоєвського, А. П. Чехова. ІІ. Новий поворот старої теми. 1. Висміювання “маленької людини” ; висновок Чехова: Черв’яков – це холопська натура). 2. Перетворення героя оповідання “Людина в футлярі” Бєлікова на обмеженого міщанина. 3. Перетворення людини доктора Старцева на духовну потвору – Іонича. 4. Відкриття Чеховим в своїх героях зла, яке породжує нове зло ; […]...
14. Чеховські оповідання: Чехов сміється Чеховські оповідання написано понад сто років тому. Люди нічого не чули і не знали ні про реактивні літаки, ні про телевізори, ні про освоєння космосу. По вулицях їздили дрожки, запряжені кіньми. Асфальтованих тротуарів не було, як не було міських багатоповерхівок. Але люди, як і зараз, складали вірші, писали музику, картини, книжки, лікували людей. Вони відчували ті самі почуття, що і ми: любили, ненавиділи, страждали, заздрили. Хіба чимось відрізняються почуття героя […]...
15. А. П. Чехов – Шекспір xx століття Чехова іноді називають Шекспіром XX століття. І це дійсно так. Його драматургія, подібно шекспірівської, зіграла в історії світової драми величезну поворотну роль. Зрозуміло, новаторство драматургії Чехова було підготовлено пошуками і відкриттями його великих попередників, драматургічними творами Пушкіна й Гоголя, Островського і Тургенєва, на добру міцну традицію яких він і спирався. Чехов блискуче показав, як у вульгарних середовищі дрібніє, спотворюється будь-яке людське почуття, як калічаться людські душі, як почуття перетворюються на […]...
16. “Ніяка література не може своїм цинізмом перехизуватися дійсне життя…” А. П. Чехов 1. Життєвий шлях письменника. 2. Цинізм головних героїв оповідань Чехова. 3. Майстер невеликих добутків А. П. Чехов народився в 1860 році в сім’ї дрібного купця, тому з дитинства був змушений працювати. Довгими годинниками він просиджував у холодній крамниці батька, обслуговуючи покупців. Здавалося б, безрадісне життя повинна була негативно відбитися на характері хлопчика, однак майбутній письменник завжди залишався життєрадісною й веселою дитиною Він любив жарти й розіграші. У дев’ятнадцять років парубок […]...
17. Щастя – в коханні Антон Павлович Чехов увійшов в історію російської та світової літератури як найвидатніший майстер короткого оповідання. На його думку, одна з найважливіших проблем людського суспільства – проблема щастя людей. Чехов ставить питання про необхідність зміни суспільства, в якому порядні люди не можуть бути щасливими. В оповіданні “Дама з собачкою” щастя – це любов. Герої оповідання, що покохали один одного, одружені, мають сім’ї, тому вони не можуть зустрічатись відкрито. Але на своєму […]...
18. Пісня про Буревісника пам’ятка доби російських революцій “Пісня про Буревісника” – це один із найвідоміших творів Максима Горького. Написаний на злобу дня свого часу – початку XX століття – він в алегоричній формі містив заклик до боротьби, до дії. Зважаючи на те, якими були наслідки революційної бурі, що її кликав Буревісник, твір почали сприймати ледь не іронічно. Та якщо уважно прочитати текст, можна побачити в образі Буревісника узагальнений образ людини з активною життєвою позицією. Гордий, безстрашний Буревісник […]...
19. Гребінка Євген Павлович – Байкар, белетрист, видавець, громадський діяч 1827 року написав драматичний твір для самодіяльного театру “В чужие сани не садись”. 1829 року почав працювати над перекладом на українську мову поеми Пушкіна “Полтава”. Брав участь у виданні рукописних журналів, складених із учнівських творів М. Гоголя, Н. Кукольника, М. Прокоповича, Г. Гребінки. 1831 року закінчив гімназію. Того року на сторінках “Украинского альманаха” в Харкові побачив світ перший друкований твір Гребінки – вірш “Рогдаев пир”. У вересні 1831 року повітове […]...
20. Гребінка Євген Павлович Народився Євген Павлович Гребінка 21 січня 1812 р. поблизу Пирятина на великому хуторі Убєжище. Родинний маєток звичайно називали просто Яром, жило в ньому всього двадцять душ селян, однак батько, Павло Іванович Гребінка, вважався поміщиком. Початкову освіту Є. Гребінка здобув вдома, потім навчався у Ніжинській гімназії вищих наук. Після закінчення гімназії юнак потрапив у 8-й Малоросійський козачий полк, сформований для придушення польського повстання. Однак полк далі Пирятина не пішов. Восени 1831 […]...
21. Значення художніх деталей у оповіданнях А. П. Чехова Л. М. Толстой казав, що твори А. П. Чехова зрозумілі і споріднені не тільки всякому росіянину, але і усякій людині взагалі. Дійсно, головною темою творчості Чехова став внутрішній світ людини. Але художні методи, художні прийоми, які використовували у своїй творчості письменники, різні. Чехов по праву вважається майстром короткого оповідання, новели-мініатюри. За довгі роки роботи у гумористичних журналах Чехов відточив майстерність оповідача, навчився у невеликому за обсягом творі вміщувати максимум змісту. […]...
22. Сила й стійкість російських князів в “Слові о полку Ігоревім” У звертанні зі своїми джерелами історіографи виходили з подання про те, що історія повинна приносити користь позитивним прикладом. Ще Петро І висунув вимогу: з літописів вибирати те, “що пристойно в історію” 16. У виданому по його указі “Введенні короткому” роз’ясняється зміст цього побажання Петра І: “Дійство історії є розраду й звеселяння велике із проповедания в історії або описи речей і справ благої й радісних, краси заради й лінощів”. Відповідно до […]...
23. Твір А. Чехова “Вишневий сад’ – комедія чи драма? І. Чому Станісдавський поставив драму? ІІ. Погляд Чехова на жанр комедії. 1. Класична комедія. 2. Авторська комедія Чехова. 3. Чому плачуть герої Чехова? ІІІ. Комедія Чехова – це спосіб вираження ідеї....
24. А. П. Чехов – викривач міщанства й вульгарності Оповідання “Ионич” А. П. Чехова побудований на зіставленні двох мирів – Старцева й Туркиних. На початку оповідання Туркини – це духовно примітивне середовище провінційного міста, це символ вульгарності й шаблонового мислення. Тут література зведена до рівня домашнього времяпрепровождения, музика – до голосного стукоту по клавішах, театр – до кривляння лакея Старців же при всій своїй прозаїчності земського доктора краще їх: він зумів побачити в Котику щось особливе, миле, він говорив […]...
25. Колористичний контраст і засоби його реалізації у російських поетичних текстах Контраст – одна з найяскравіших характеристик поетичної стилістики – пронизує усю творчість письменників, які відображали дійсність 70-80-х рр. ХХ ст.: Б. Окуджави, Н. Матвєєвої, Л. Татьяничевої, М. Дудіна, С. Орлова та ін. Колористичні означення белый і черный у поетиці контрасту відзначаються великими інформативними і функціональними можливостями і, як зазначає І. Бабій, “завдяки складній семантичній струк-турі, широкій сполучуваності, великим естетичним можливостям характеризуються багатством семантичної наповненості та виконуваних функцій у контексті твору” […]...
26. Ліричний герой у добутках російських поетів Рання лірика Пушкіна, передаючи, переживання самого поета, у той же час створює образ не тільки геніального юнака поета, але типового представника передової дворянської молоді того часу, що виростав і духовно формировались у розпеченій атмосфері перед грудневою дійсності Поезія ж Лєрмонтова, при надлежаще його вже до наступній за пушкінській епосі російського життя, малює яскравий у своїй конкретності й узагальненості образ людини, що духовно формировались у похмурій обстановці грудневої реакції й не […]...
27. Ф. М. Миллер – особливу увагу серед російських послідовників пізнього бенфеизма Міллер присвячує себе переважно вивченню героїчного епосу. Його “Екскурси до області російського народного епосу”, та ще раніше його “Осетинські етюди” є даниною новому напрямку. Міллер був однією з наших найбільших кавказоведов. Звідси особливий ухил його найкращих робіт. Чудово знаючи кавказькі матеріали, він вводить в орбіту наукового спостереження та підкреслює їх значення в міжнародному фольклорному обміні. Але в Міллера є низка надзвичайно значних робіт і казці. У ранніх роботах і ще […]...
28. Антивоєнний пафос у творчості визначних письменників XX століття Ще Перша світова війна відкрила в літературі тему антимілітаризму, національного шовінізму. В образі бравого вояка Швейка видатний чеський письменник Ярослав Гашек піддав гострій критиці імперську політику, він ніби попереджував, що війна руйнує душі людей, робить із них бездумних виконавців чужої волі. Трагедія Другої світової війни, яка охопила майже всю планету, примусила письменників переосмислити воєнну тему. Антивоєнний пафос звучить у творчості німецького письменника Генріха Белля, американського письменника Ериеста Хемінгуея. В 60-80-ті […]...
29. Оноре де Бальзак один з найяскравіших письменників в історії світової літератури “Король романістів”, – так назвав його Ф. Стендаль. У романах Бальзака втілені такі характерні риси реалізму, як намагання наблизитися до реалій життя, відтворити типові характери за типових обставин, соціальність. Письменника цікавили не лише окремі людські особистості, а й суспільство загалом. Не випадково у передмові до “Людської комедії” він висловив бажання бути його “секретарем”. Проте твори Бальзака не були простим копіюванням життя французького суспільства, героїв “Людської комедії” породила буйна уява, фантазія […]...
30. Спогаду письменників про Миколу Рубцове Роберт Винонен згадує, як на студентській вечірці читали вірші по колу… “Настала черга поета-першокурсника, хлопчика з Вологди… І Фляків прочитав “У світлиці моєї світло…”. Відбулася деяка затримка: боляче вуж все просто, навіть наївно. Так і був сказано: мол, хлопець ти гарний, але поезія – справа серйозне. Ми в космосі, а ти “матінка принесе води”. У світлиці моєї світло: Це від нічної зірки. Матінка візьме цебро, Мовчачи принесе води… Червоні квіти […]...
31. Ілон Лука Караджіале, один з найвідоміших румунських письменників Ілон Лука Караджіале, один з найвідоміших румунських письменників, народився 30 січня 1852 року в селі Хайманале, яке сьогодні носить його ім’я. Син простих людей, він був племінником Костаче, театральна діяльність якого мала великий вплив на формування майбутнього драматурга. Після закінчення початкової і середньої школи, у 1868-1870 роках, молодий Караджіале відвідував драматичні курси у консерваторії Бухареста. У цей же час він вивчав міміку і декламацію у класі свого дядька Костаче. Матеріальне […]...
32. Антифашистський пафос у романах закордонних письменників Антифашистським пафосом пронизана чудова художньо-публіцистична книга Юлиуса Фучика “Репортаж з петлею на шиї” , створена у в’язниці Панкрац у Празі. Вирослий у сім’ї висококваліфікованого робітника, Фучик по своєму кругозорі й рівню культури піднявся значно вище свого найближчого оточення, але до кінця днів зберіг з рідні й близькими серцеві відносини. Про це говорять його листа з в’язниці батькам, сестрам. Це свідчить про широту натури письменника, про його вміння ладити з людьми […]...
33. Антивоєнний пафос у творах визначних письменників Е. М. Ремарка, Е. Хемінгуея, Г. Белля, Б. Брехта Антивоєнний пафос у творах визначних письменників Е.-М. Ремарка, Е. Хемінгуея, Г. Белля, Б. Брехта XX століття увійшло в історію не лише як пора визначних звершень і досягнень у різних сферах людської діяльності, а й як епоха жорстоких воєн, що вплинули на розвиток суспільства. Невипадково, що темі антигуманної сутності війни присвячено чимало літературних творів у різних країнах світу. Вагому частину творчого доробку німецького письменника Еріха-Марії Ремарка становлять твори про трагедію “втраченої […]...
34. Шкільні твори по добутках зарубіжних письменників РУДОЛЬФ ЭРИХ РАСПЕ Подвиги барона Мюнхгаузена. Неймовірні пригоди Мюнхгаузена – “самої правдивої людини на землі” – описані в книзі Р. Э. Распе “Пригоди барона Мюнхгаузена”. Про свої забавні випадки й подорожі Мюнхгаузен розповідає сам. Спокійне, мирне життя не для нього. Барон обожнює пригоди. Хто найкращий мисливець на світі? Звичайно, Мюнхгаузен. Одним пострілом він убив відразу десять качок. Зарядив рушницю шомполом і проткнув з ходу сім куріпок. Рішучість, сміливість і спритність […]...
35. Творчість письменників 60-х років Дивовижна здатність життя до самовідродження за генетичною програмою в єдності з процесами ентропії та занепаду культури там, де вона постійно не плекається, відкрилась нам у роки ослаблерння ідолопоклонства – у роки т. зв. відлиги, кінець 50-х – початок 60-х. Але характерно, що ослаблена традиція застигає в протистоянні руїнним силам і втрачає творчу силу цвісти та плодоносити. Спроби повернення до святинь, напр., у романі “Диво” П. Загребельного, не підіймались вище фантазії […]...
36. Майстерність використання художніх деталей в оповіданнях Чехова У творчості Антона Павловича Чехова оповідання посідає особливе місце. Воно було одним з найулюбленіших жанрів письменника. Характерною рисою оповідання як літературного жанру є його невеликий обсяг. Чому письменникові, який працює в ньому жанрі, важливо зуміти передати ідею за допомогою художніх деталей, що не впадають відразу в око, але мають величезне значеннєве навантаження. Віртуозність використання А. П. Чеховим художніх деталей і закріпила за ним славу майстра оповідання. Анна Сергіївна, героїня оповідання […]...
37. Ідейно-естетичні пошуки українських письменників “Розстріляного відродження” Кінець XІX-початок XX ст. в європейській культурі позначився складним процесом пошуків нових форм, ідей та естетичних основ відтворення життя в мистецтві. Прикметними рисами цієї доби стають тривога і драматизм, руйнування старих і створення нових форм мистецтва, нового світовідчуття. Адекватними формами осягнення дійсності тепер визнаються музика, поезія, творче осяяння; пріоритетне значення відводилося яскравій індивідуальності митця, що зумовлювало появу нового типу естетичної свідомості, закладення основ модернізму та авангардизму. Цей рух виявив себе […]...
38. Творчість письменників-емігрантів Еміграція… Для українських письменників ЗО-80-х років XX століття еміграція була трагедією їх життя. Бо це не просто життя за кордоном, це означало заборону повернутись до рідного краю. А хіба може бути щасливим письменник, позбавлений можливості спілкуватися з народом? Звичайно, ні. Однак, як не важко було письменникам-емігрантам, які знали, що їх твори не дійдуть до українського читача, вони писали, щоб народи світу знали, що є така країна – Україна, що є […]...
39. Земля у творах українських письменників Земля – це планета, грунт, країна, держава. Земля – це надія, радість, достаток, життя, щастя. Але земля – це і господар твоєї душі, це і… злочин. Надією, радістю, щастям була земля для Маланки Волик, хоч насправді вона її не мала. Вона була готова заради землі на погром, на підпал, на те, щоб прогнати, викурити панів, аби була земля. Жінка-трудівниця над усе любить поле, чує його подих, саме до землі звертається […]...
40. Твори письменників-модерністів: Відродження Розміщено від Tvіr в Вторник 25 мая Не жалію, не зову, не плачу Не жалію, не зову, не плачу, Все мине, як з білих яблунь дим. Прив’ядання золотом позначений, Я не буду більше молодим. Серце, ти вже так не будеш битися, Перем’яте памороззю літ, Сторона березового ситцю Не заманить босого в похід. Дух бродяжий, ти не той, що зроду На вустах вогнем палахкотів. Де ж узять колишню свіжу вроду, Шал […]...