Антимілітаристське спрямування повісті Старицького “Оборона Буші”

Related posts:

1. Проблематика повісті Старицького “Оборона Буші” Повість талановитого українського автора Михайла Старицького “Оборона Буші” відзначається соціально важливою проблематикою, яка є й досі актуальною. У творі провідною проблемою є українсько-польська війна. Чому виникає ворожнеча між народами? Чи можлива соціальна справедливість? Ці питання виникають і по-своєму вирішуються в повісті. Головні персонажі змальовані Старицьким дуже романтично: вони молоді, палко закохані один в одного. Мар’яна – донька сотника, яка має сильний “чоловічий” характер. Мабуть, саме тому їй доручають очолити оборону […]...
2. Аналіз повісті Старицького “Оборона Буші” “Оборона Буші” – перша повість Михайла Старицького, яка з’явилася у вдалий час підйому української літератури. Твір побудовано на реальних подіях. В кінці XVII століття на Поділлі задля затримання ворога тривала оборона міста-фортеці Буші. Мешканці містечка мужньо відбивали штурм польської армії, адже розуміли, що своїми діями вони дають час війську Хмельницького усилитися. Взявши за основу даний історичний факт, письменник творчо його опрацював. В результаті подія стала більш гострою, що викликає несумнівну […]...
3. Образи та символи у повісті Старицького “Оборона Буші” Повість українського майстра слова Михайла Старицького “Оборона Буші” багата героїчними образами та символікою. Так як за основу твору було взято реальні події, то деякі образи є історичними, інші ж, хоч і вигадані, але вражають своєю правдоподібністю. Письменник талановито відтворив дух зображуваних подій часів національно-визвольної боротьби українців проти поляків. Особливо широко та яскраво у творі представлений образ українського народу. У символічному сенсі це говорить про єдність людей, які готові боротися проти […]...
4. Функції картин природи у повісті Старицького “Оборона Буші” Українські автори завжди шанобливо ставилися до природи, вводячи її описи в свої твори. Розуміння того, що людське життя не віддільне від природи ми знаходимо і в повісті Михайла Старицького “Оборона Буші”. Особливо яскраво це видно в образі головної героїні – Орисі. Зовнішність, характер дівчини часто порівнюються з природними явищами. На думку інших героїв, вона надзвичайно гарна, краща навіть за ясну зорю, за повний місяць і саме сонце. Орися – це […]...
5. Ідея мужньої відданості Вітчизні в повісті Михайла Старицького “Облога Буші” Історія України рясніє трагічними сторінками, мужніми постатями, серед яких виділяються не тільки добре відомі знамениті постаті ватажків, а й не менш героїчні захисники свого краю, що їх ніхто на ймення не знав, але вони мужньо й самовіддано полягли в боротьбі за свободу. Саме таких героїв зобразив М. Старицький в історичній повісті “Облога Буші”. В основу твору покладено реальні події, що відбувалися в 1654 році біля подільського містечка-фортеці Буші, жителям якого […]...
6. Драматизм в історичному романі “Облога Буші” Коли я читала перші абзаци історичного роману “Облога Буші”, мені спало на думку, що так міг би починатись і драматичний твір. Текст дуже нагадав мені ре­марки до п’єси. Такий самий теперішній час у реченнях, точний опис декорацій, героїв та їхніх настроїв… Якби за цим романом поставили спектакль, режисер та сценарист подякували б авторові за детальність і докладність. І в цьому нема нічого дивного. Врештірешт, Михайло Старицький майже все своє життя […]...
7. Історична драматургія Михайла Старицького “Батьком українського театру” назвав Михайла Петровича Старицького Іван Франко, відзначивши його видатну роль у становленні й розвитку вітчизняної драматургії. В історію літератури він увійшов як поет, прозаїк, видавець, перекладач творів російських та західноєвропейських класиків, але найяскравіше його талант проявився в українському театрі, де М. Старицький виступав і драматургом, і автором, і режисером, і організатором театральних труп. Його перу належать п’єси, в основу яких покладено гострі соціальні конфлікти, характерні для пореформеної […]...
8. Т. ШЕВЧЕНКО “СОН” . САТИРИЧНИЙ ПАФОС ПОЕМИ, ЇЇ СПРЯМУВАННЯ 1. Царицю поет у творі називає… А Зів’ялою квіткою. Б Опалим листям. В Засушеним опеньком. Г Пораненим птахом. 2. “Щедра та розкішна” людина… А Храми мурує. Б Богобоязлива. В Намагається “неситим оком за край світа зазирати”. Г Не реагує на будь-яке лихо. 3. “Царят і старчат” поет називає… А Адамовими дітьми. Б Тихими і тверезими. В Байдужими до власної долі. Г Загарбниками і поневолювачами рідного краю. 4. Хижина ліричного героя, […]...
9. Мета життя М. Старицького – “душею і думкою послужить рідному народові” І. КАРПЕНКО-КАРИЙ, М. СТАРИЦЬКИЙ 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ І. КАРПЕНКО-КАРИЙ, М. СТАРИЦЬКИЙ Мета життя М. Старицького – “душею і думкою послужить рідному народові” Свій шлях він обрав свідомо. М. Старицький – представник того покоління української інтелігенції, яке надихало мужнє слово Т. Шевченка: Від Кобзаря вони перейняли любов до Батьківщини і бажання самовіддано служити їй. У Київському університеті, де навчався М. Старицький, було багато студентів, які горіли ідеєю незалежності […]...
10. Діяльність М. Старицького на ниві національного і культурного відродження України В історію української культури М. Старицький увійшов як організатор національного професійного театру і голова першого на Україні театрального товариства, режисер, актор, видавець. Це був період зрушень у суспільно-політичному житті країни. Загострилася криза кріпосницької системи. Студентська молодь жваво відгукнулась на політичні події часу. У період соціального і культурного піднесення Старицький перебуває у вирі громадського життя: відвідує студентські збори і мітинги, на яких обговорюються національні і політичні проблеми, активно працює в народних […]...
11. Перекладацька діяльність М. Старицького Переклади і переспіви зі світових літератур – яскрава сторінка в поетичній творчості М. Старицького, який розпочав із цього свою літературну діяльність. Тим самим він збагатив жанрово-виражальні можливості української поезії, розширивши її тематичний діапазон. М. Старицький перекладав твори Байрона, Гете, Шекспіра, Гейне, Гюго, Андерсена, Лєрмонтова, Пушкіна, Некрасова, Жуковського, Крилова, інших письменників. Перші переклади друкувалися у львівських часописах “Правда” та “Нива” , а також виходили окремими виданнями. Перекладацький доробок М. Старицького величезний […]...
12. Алегоричний зміст і гуманістичне спрямування “Божественної комедії” Данте І. “Божественна комедія” – найвидатніше творіння італійського поета Данте Аліг’єрі. ІІ. Життя та творчість Данте – символ життя середньовічної людини-мислителя, людини-митця, що прагне справедливості. ІІІ. “Божественна комедія” – популярний жанр середньовіччя. 1. Мета комедії. 2. Сюжет комедії. 3. Композиція твору. ІV. Алегоричний зміст випробувань Данте. V. Гуманістичний пафос поеми....
13. Морально-етичні проблеми у п’єсах І. Карпенка-Карого і М. Старицького Талановиті письменники та драматурги Іван Карпеко-Карий та Михайло Старицький внесли великий вклад у розвиток української літератури. У своїх творах вони підіймали важливі теми, які актуальні й в наш час. Морально-етичні проблеми яскраво простежуються у таких п’єсах І. Карпенко-Карого “Мартин Боруля”, “Хазяїн”, “Безталанна” та п’єсі М. Старицького “За двома зайцями”. Ці твори написані в реалістичній манері. Драматурги, частого через смішні буденні ситуації показують надзвичайно серйозні й невеселі сторони дійсності нашого світу. […]...
14. Світ поезії Михайла Старицького 70-90-і роки XIX століття в розвитку української поезії позначені ідейними та естетичними шуканнями, прагненням збагатити їх тематику, розширити коло проблем, які щодня ставить перед людиною життя. Михайла Старицького, відомого драматурга і театрального діяча, по праву називають також видатним талановитим поетом, який збагатив нашу літературу шедеврами громадянської й інтимної лірики. Сильна, пристрасна особистість митця з особливою силою виявилась у поезіях, присвячених вічній темі: митець і його роль у суспільстві. У віршах […]...
15. Мотиви лірики М. Старицького Поетичний доробок М. Старицького – вагомий внесок у скарбницю нашої духовної культури. Він писав вірші впродовж майже сорока років: перший вірш “Ждання” написаний 1865 року, останній “Двері, двері замкніть…” – 2 квітня 1904 року, незадовго до смерті. У поезії Старицький відкинув ту стилізовану образність “співучого селянина”, яка була притаманна його попередникам. Відгукуючись на заклик І. Франка наблизити процес мистецького освоєння світу до суспільних потреб, опустити поезію “від зір, вітру, сонця, […]...
16. Проблеми мистецького життя в драмі М. Старицького “Талант” “Я думаю, що моя сила найбільша у драмі”, – писав М. Старицький І. Франкові. Це й справді так. Його п’єси стали невмирущими. У всіх без винятку драматичних творах митця ми бачимо повноцінні людські характери, що діють у яскраво змальованих автором обставинах. До речі, саме у зовнішній обстановці дії, в побуті нерідко шукає митець додаткові художні переконливі нюанси для розкриття характерів дійових осіб, що надає персонажам п’єс історичної та національної визначеності, […]...
17. М. П. Старицький – “батько українського театру” М. П. Старицький – “батько українського театру” “Батьком українського театру” назвав Михайла Петровича Старицького Іван Франко, відзначивши його видатну роль у становленні й розвитку вітчизняної драматургії. В українському театрі М. Старицький був і драматургом, і автором, і режисером, і організатором театральних труп. Його перу належать п’єси, в основу яких покладено гострі соціальні конфлікти, характерні для пореформеної України: “Не судилось”, “Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці”, “У темряві”, “Розбите […]...
18. Образ Устини в повісті “Інститутка” Марко Вовчок Устина мала важке дитинство: “Ватька-матері не зазнаю: сиротою зросла я при чужині, у людях”. Відколи у десятирічному вщі йі взяли до панського двору, вона нічого окрім цілоденної, праці й не бачила. Особливо нестерпним життя Устини стало після приїзду панночки-інститутки, до якої її приставили покоївкою. Устина зазнала багатьох знущань і від старої поміщиці, і від молодої, але це не зломило її життєлюбності і веселої вдачі: “Було мене й б’ють – не […]...
19. Непереможна сила кохання як центральний мотив повісті Коцюбинського “Дорогою ціною” У центрі повісті Коцюбинського – двоє закоханих: молодий парубок Остап і заміжня жінка Соломія. дуже засмучена звісткою про намір її коханого тікати із села аж за Дунай: “Тікаєш… покидаєш мене… І отсе я лишуся сама з тим осоружним чоловіком”. Але любов до Остапа перемагає її власні почуття: “Тікай, Остапе, тікай, серце”. Прийняла це рішення, мов відірвала кусок серця. То як же треба кохати, щоб покинути рідний дім, хоч і не […]...
20. Проблематика повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Повість “Тіні забутих предків” датована 1911 роком. В одному з останніх творів М. Коцюбинський урочисто проголосив: “Поезія жити не може на смітнику, а без неї життя – злочин”. Ці слова можна поставити епіграфом до всієї його творчості, особливо для таких мистецьких шедеврів, як “Intermezzo”, “Сон”, “Тіні забутих предків”. Жадання добра, краси, почуття людяності відтворені у цьому останньому творі. Разом із тим у “Тінях забутих предків” виявився погляд автора на нерозривний […]...
21. Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” – ІІІ варіант – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ III варіант Видатний письменник своєї епохи І. С. Нечуй-Левицький всю свою творчість присвятив зображенню складного життя українського покріпаченого селянства. В багатьох творах він описував боротьбу людей з панським гнітом. У повісті І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” зображено життя кріпаків з села Вербівка. На фоні прекрасної природи розгораються усі події. “Дивишся й не надивишся” на ці білі хатки, що світяться через густий рядок верб, “ніби зумисне посаджених на вулицях […]...
22. Проблема робітничого руху в повісті І. Франка “Борислав сміється” – ІІ варіант ІВАН ФРАНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ІІ варіант У повісті правдиво розкриваються стосунки між робітниками та капіталістами, показано нестерпне становище народу у 60-70-х роках XIX століття. Автор допомагає нам заглянути в завтрашній день, змальовує зародки революційної боротьби робітників з капіталістами. Персонажі твору поділяються на протилежні групи: робітники, які підіймаються на класову боротьбу, та капіталісти. В основі повісті лежить подія, яка дійсно відбувалася у Бориславі. Головний герой повісті – Бенедьо Синиця. […]...
23. Характеристика образів повісті І. Франка “Захар Беркут” Перу Івана Яковича Франка належить величезна кількість праць найрізноманітнішого спрямування. Виявив він себе і як талановитий повістяр. Доказом тому є його повість “Захар Беркут”. Написана вона була 1822 року, але й сьогодні, на початку третього тисячоліття, цікавить і бентежить читача. Описані події відбуваються 1241 року – у найтяжчий для українських земель час боротьби з монгольською навалою. У такі страшні й водночас героїчні часи найкраще і найповніше виявляються людські характери. Найсвітлішими […]...
24. Міні-твір на тему: “Духовні орієнтири повісті “Земля” Ольги Кобилянської” Свою повість “Земля”, яка стала вершиною творчості Ольги Кобилянської письменниця закінчує у 1901 році. Згодом цей твір викликав захоплення як в Україні, так і в багатьох країнах Європи. В повісті письменниця гармонійно об’єднала особисте і суспільне, із вічні проблеми страждання та любові, кохання і ненависті, добра і зла. Перечитуючи повість, вже з перших рядків відчуваєш, як О. Кобилянська переймається долею кожного героя свого творі, як разом з кожним з них […]...
25. Біблійні мотиви та образи у повісті У. Самчука “Марія” Повість Уласа Самчука “Марія” – унікальне явище в українській літературі. Це один з небагатьох творів, що розповідає про період, протягом якого в Україні голодною смертю загинули мільйони людей. У двадцятому столітті. В самому центрі Європи. На території з багатими чорноземами і споконвічними господарями. Що це, якщо не Апокаліптичний жах. Проте унікальність повісті не лише у правдивому відтворенні цих моторошних реалій: спостерігаючи за долею однієї родини, автор із воістину епічною масштабністю […]...
26. Твір на тему – Утвердження любові як джерела людської духовності в повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” “Тіні забутих предків” – один із найвидатніших творів української літератури. Повість відображає побут, звичаї гуцулів і змальовує жахливу картину: серед прекрасної природи Карпат ворогують родини гуцулів, і ворогують по-справжньому: з двадцяти дітей Палійчуків вижило тільки п’ятеро. Це жорстоке життя серед прекрасних ланів і стає основним сюжетом твору. Головні герої повісті – Іван і Марічка, їхнє життя простежується ще з дитинства. Вони несуть своє кохання через усе своє життя. Навіть коли […]...
27. Краса кохання у повісті “Перехресні стежки” – ІІІ варіант ІВАН ФРАНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ III варіант Головний герой цієї соціально-психологічної повісті – Євген Рафалович. Він адвокат у невеликому містечку, у якому живе його колишній репетитор Стальський. Колись, у юності, він зустрів паняночку на балу, яку потім покохав. Вони не обмінялися адресами, і далі Євген нічого про неї не знав. Але йому пощастило зустріти її знову, вона брала уроки музики. Туди ж записався і Рафалович. Вони стали щирими друзями, […]...
28. Доля жінки в повісті Ольги Кобилянської”Людина” Письменниця зуміла піднятися над сірою буденністю, що безжалісно пригнічувала її, і стати однією з найосвіченіших жінок свого часу, видатним художником слова. Літературі вона віддавала себе до останку, сил своїх не шкодувала. Слово стало палацом її душі, смислом і найвищою любов’ю. Мабуть, в образі кожної своєї героїні Ольга Кобилянська залишила часточку своєї душі, свого серця… Мені хотілося б поміркувати про долю Олени Ляуфлер, героїні повісті Ольги Кобилянської “Людина”. Уже на початку […]...
29. Образ бабусі-кріпачки в повісті “Інститутка” Марко Вовчок Крім образів кріпаків-протестантів, у повісті змальована “старесенька-старесенька” бабуся-кріпачка, яка не тільки зносить і терпить всі знущання примхливої панночки, а ще й інших навчає смирення й покірності. В умовах постійного пригноблення і знущання бабуся-кріпачка змогла пронести через життя почуття власної гідності, доброту, людяність і чесність. Така риса, як терпеливість, особливо яскраво розкрита в діалозі бабусі з Устиною, коли вони разом з Прокопом прийшли попрощатися з бабусею перед його службою у війську. […]...
30. “Маруся” Григорія Квітки-Основ’яненка – зразок сентиментально-реалістичної повісті Григорій Квітка-Основ’яненко залишив нам багату творчу спадщину. Різноманітний характер його творів. Є в нього і драми, є оповідання з гумористичним характером. Але є особлива сторінка творчості – це повість “Маруся”. Вона має сентиментальне забарвлення. Основою цієї повісті є зворушливе кохання гарної ніжної сільської дівчини та розумного й меткого, хоч і бідного парубка. Це палке, щире кохання дуже ідеалізоване, фінал його занадто трагічний. Вперше побачивши Василя, Маруся одразу ж полюбила його. […]...
31. Твір Осмислення сутності людського буття в повісті Ольги Кобилянської Земля Осмислення сутності людського буття в повісті Ольги Кобилянської “Земля” Повість Ольги Кобилянської “Земля” сповнена тpивогами за моpальність співвітчизників, за людське в людині і духовну долю укpаїнського села. Задум повісті наpодився від глибокого внутpішнього болю, що його викликало бpатовбивство, як наслідок відступництва від законів наpодної етики, зневаження загальнолюдських цінностей, усталених віками цивілізації. Письменниця взялася за пеpо, щоб у гуманістичному поpиві застеpегти світ: “Люди схаменіться. Так не повинно бути, так не можна!”, […]...
32. Аналіз повісті Хемінгуейя “Старий і море” Ернест Хемінгуей завершив роботу над повістю “Старий і море” в 1951 році. В цей твір автор вклав свій значний письменницький досвід та життєву мудрість. Головний задум повісті Ернеста Хемінгуея у показі надзвичайної сили духу людини, яка вміє жити у гармонії з природою. Старий протистоїть силам природи, але водночас відчуває себе часткою всього оточуючого. Короткий виклад твору Дія повісті відбувається в рибальському селищі на Кубі. Старий рибалка Сантьяго вже вісімдесят четвертий […]...
33. Образ оповідача в автобіографічній повісті “Зачарована Десна” О. Довженко Дивись. Вдивляйсь в Довженка очі І злами віку на чолі, Де пролягли думки пророчі Карбами духа і землі. М. Стельмах У повісті “Зачарована Десна” автор змальовує своє дитинство. Воно дивним чином переплітається з уявленнями про дитинство нашої нації, коли світом володарював пантеїзм, що, як писав І. Нечуй-Левицький, “був причиною метаморфоз, поетичного обертання людей в дерева, квіти, зорі, в птиць, у звірів”. Дитячий погляд дозволяє відтворити світ у його неприхованій глибині, […]...
34. Фольклорні джерела повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Для написання твору Коцюбинський вивчав фольклорно-етнографічні матеріали, їздив до Криворівні, спостерігав життя гуцулів. Він прагнув відтворити їхнє своєрідне міфологічне світосприйняття і світовідчуття, показати життя людей в атмосфері казки, міфу, повір’їв і забобонів. Він сам говорив про свою підготовку до написання повісті: “Коли б я хоч трохи переніс на папір колорит Гуцульщини і запах Карпат, то й з того був би вдоволений”. У повісті перед нами постала Гуцульщина в усій її […]...
35. Фольклорні джерела повісті “Тіні забутих предків” МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Поезія Жити не може на смітнику, А без неї життя – злочин. М. Коцюбинський Предковічні Карпатські гори, які щохвилини змінюють свій настрій. Густий та похмурий ліс. Царство тендітних сумних смерек. Долом мчить Черемош, “жене зелену кров гір, неспокійну й шумливу”. А там далі ліси поступаються місцем широким, покритим густою травою полонинам… Відчуття казковості карпатського життя не покидає нас, коли читаємо “Тіні забутих предків”. Цю […]...
36. Зображення українського побуту та звичаїв у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” В творі Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” правдиво висвітлено український побут та звичаї. Завдяки автору ми й сьогодні можемо уявити, яким було життя селян після скасування кріпацтва – коли нарешті люди скинули з себе жахливе ярмо і стали працювати на самих себе. Важливим пріоритетом стає земля. Тому за кожен її клаптик люди боролися навіть з ріднею. Селяни стали вільні від кріпацтва, але багато хто потрапив у полон своїх егоїстичних поривань. Де […]...
37. Засудження нечесності, егоїзму, жорстокості в повісті “Вогник далеко в степу” – ГРИГІР ТЮТЮННИК ТЮТЮННИК Григір Тютюнник є автором багатьох зворушливих повістей. Одна з них – “Вогник далеко в степу”. У ній розповідається про хлопця-підлітка Павла і його товаришів – трьох Василів. Мабуть, у цій новелі є автобіографічні моменти, бо сам письменник, як і його герой Павло, мав по закінченні війни 14 років і теж навчався в ремісничому училищі. Це було покоління дітей, в яких війна забрала дитинство. Вони вимушені були замінити дорослих чоловіків, […]...
38. Людина і земля в повісті М. Коцюбинського “Fata morgana” МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Л До теми українського села М. Коцюбинський звертався не раз у своїх творах. Тема людини на землі, доля трудівника, який біля цієї землі ходить, глибоко хвилювала письменника. “Fata morgana” – це історія духу людського, який, наче туман, піднімається з надр пі, коли вона парує під променями сонця, піднімається і снує в повітрі, наче хліборобські думи, сподівання і мрії. Головний герой твору – знедолене селянство, […]...
39. Поєднання реального і фантастичного в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Світова література знає багато прикладів використання фантастики як художньої виразності, помічника автора й провідника його думки. Візьмемо хоча б “Портрет Доріана Грея” Оскара Уальда, “Ніс” М. В. Гоголя, “Історію одного міста” М. Є. Салтикова-Щедріна. В українській літературі започаткував цей напрям Г. Ф. Квітка-Основ’яненко в повісті “Конотопська відьма”. І справді фантастичні події відбуваються в славному містечку Конотопі. То Явдоха Зубиха не хоче тонути в річці, хоч навісили на неї двадцять пудів; […]...
40. Зображення робітничого руху в повісті І. Я. Франка “Борислав сміється” “Борислав сміється” – один із найвидатніших творів Франка, нове явище в українській літературі другої половини XIX століття. У повісті правдиво розкриваються стосунки між робітниками та капіталістами, показано нестерпне становище народу у 60-70-х роках XIX століття. Автор допомагає нам заглянути в завтрашній день, змальовує зародки революційної боротьби робітників з капіталістами. Персонажі твору поділяються на протилежні групи: робітники, які підіймаються на класову боротьбу, та капіталісти. В основі, повісті лежить подія, яка дійсно […]...