“Всяка влада, яка тільки не була на нашій землі, – російська чи польська, нічим іншим не займалася, а лиш доводила нам, що ми – не ми, а щось інше. Це було постійне ламання нас, нищення нас”. Стаття Уласа Самчука “Нарід чи Чернь?”, що побачила світ у листопаді 1941 року у Київській газеті “Українське слово”, стала взірцем пристрасної публіцистики. Письменник висловив свою громадську позицію палкого патріота України, якому не байдужа доля його народу. Стаття була написана під час німецької окупації, а отже, була актуальна з точки зору сучасних авторові подій.
Та зміст статті набагато ширший, бо автор ставить принципове питання: хто ми – нарід чи чернь? Розмірковуючи над цим питанням, автор вдається до важливих моральних категорій людської гідності і національної свідомості. Для того, щоб жити гідно, слід “почувати себе людиною, почувати себе тим, як ще колись казали, першим творінням Найбільшого Творця, почувати себе свідомим у всіх своїх вчинках та поступуваннях – ось основна заповідь людини-європейця”.
Письменник вважав, що розмови про класову свідомість лише затуманюють суть цієї проблеми. Адже справа тільки в людині, у тому, яка вона є: порядна, творча чи ні. Улас Самчук вважає: “Національна свідомість – це перша передумова широкої свідомості і творчої чинності взагалі. Без цієї передумови немислима ніяка велика творчість”.
Національна свідомість кожної людини надає їй усвідомлення своєї причетності до цілого народу, історія якого сягає в глибину сторіч. Це важлива проблема, і це розуміють всі, хто намагався підкорити наш народ, нав’язуючи нам думку, що в нас немає своєї мови, своєї історії. “Втручалися до нашої рідної мови. Втручалися до нашого побуту.
Втручалися до нашого господарства… Навіть ті чи інші літери казали нам вимовляти так, як хочуть вони…” Наслідки цього втручання справді жахливі, бо велика частина населення України, особливо міського, “з національного погляду являє собою не що інше, як юрбу, що не належить ні до якого народу, що не має нічого святого, що не говорить ні одною мовою. Це не є нарід, це – чернь…” З болем зазначає Самчук, що наш народ зробили “безликою, без’язикою юрбою”. Не може примиритися з цим автор і доводить читачеві необхідність згадати: “Хто ми?
Нарід чи чернь? Нація чи маса? Організована, свідома, вигранена збірна одиниця чи юрба без’язикових і безликих постатей?” Вже самою назвою статті письменник точно потрапляє у ціль: кожен ставить це питання перед собою, а значить, і шукає відповіді. Логічно і послідовно розгортаючи свої доводи, У. Самчук висловлює думку про те, що не може бути усвідомлення людської гідності без усвідомлення національної гідності.
Не все одно, якою мовою говорять люди, що є нащадками великого народу зі своєю древньою історією, своєю мовою і культурою. Не усвідомлювати цього – значить не бути народом: “Це – боляче ранить наше людське самолюбство. Це принижує нас в очах свідомих чужинців. Це, нарешті, відбирає у нас безліч творчої активності й енергії.
Це явище – перше і основне зло, яке треба вирвати з корнем!” Стаття Уласа Самчука не втратила актуальності і в наш час, бо, навіть одержавши статус державної, національна мова народу України увесь час знаходиться під загрозою знищення.





Related posts:
- Особливе місце етапі “Нарід чи чернь?” у публіцистичній спадщині Уласа Самчука І. Актуальність статті “Нйрід чи чернь?” на початку війни. ІІ. Людина – це найкраще створіння Творця. 1. Клас – це самоцінна одиниця в більшовицькій ідеології. 2. “Національна свідомість – це перша передумова широкої свідомої і твор чої чинності взагалі”. 3. Причини заборони творчості Уласа Самчука в СРСР. ІІІ. Актуальність статті “Нарід чи чернь?” у наші дні....
- Актуальність етапі Уласа Самчука “Нарід чи чернь?” сьогодні Улас Самчук довгі роки був відірваний від рідної землі, але доля далекої Батьківщини завжди хвилювала письменника. Усі його твори – тільки про неї і для неї. Йому боліло, що українці не почувають себе народом, нацією, перетворюються на “малоросів”, “хохлів”. “Чому? Бо ми не переконані внутрішньо, що весь той людський матеріал… вповні і незастережно заслуговує на назву нарід. Ми не усвідомлюємо в собі двох дуже важливих і основних елементів: людську гідність […]...
- Актуальність твору Уласа Самчука “Нарід чи чернь”? Улас Самчук довгі роки був відірваний від рідної землі, але доля далекої Батьківщини завжди хвилювала письменника. Усі його твори – тільки про неї і для неї. Йому боліло, що українці не почувають себе народом, нацією, перетворюються на “малоросів”, “хохлів”. “Чому? Бо ми не переконані внутрішньо, що весь той людський матеріал… вповні і незастережно заслуговує на назву нарід. Ми не усвідомлюємо в собі двох дуже важливих і основних елементів: людську гідність […]...
- Нарід чи чернь? – Улас Олексійович Самчук Улас Олексійович Самчук “Нарід чи чернь?” “Всяка влада, яка тільки не була на нашій землі, – російська чи польська, нічим іншим не займалася, а лиш доводила нам, що ми – не ми, а щось інше. Це було постійне ламання нас, нищення нас” . Стаття Уласа Самчука “Нарід чи чернь?”, що побачила світ у листопаді 1941 р. у Київській газеті “Українське слово”, стала взірцем пристрасної публіцистики. Письменник висловив свою громадську позицію […]...
- Роздуми над статтею Самчука “Нарід чи чернь?” Доля українців… Нації, що винищувалася століттями ордами, військами, указами, постановами. Не так фізично, як духовно. Історичні факти піддавалися нищівній фальсифікації, цілеспрямовано знищувалася культура. Заборонялося друкування українських книжок, закривалися українські школи, бо освітня діяльність в Україні визнавалася шкідливою, “могущей вызвать последствия, угрожающие спокойствию и безопасности…” Хто закував у кайдани волелюбну душу українців? Де шукати витоки тієї гоноровитості, що виховує почуття національної гідності? “Нарід чи чернь?” – це питання ставить перед українцями […]...
- Мої враження віл статті У. Самчука “Народ чи чернь?” Хто ми є? Народ чи чернь? Нація чи маса? Перед нами постають ці емоційно-схвильовані питання, в яких відчувається пристрасть письменника-патріота та непідробна щирість і схвильованість. У статті “Народ чи чернь?” Улас Самчук розкриває проблеми морального обов’язку, духовності, змальовує контрасти в людських душах і вчинках. Він, передусім, прагне пробудити волелюбний дух рідного народу. Прагне осмислити і донести до читачів суть таких понять, як національна свідомість і людська гідність. Гідність – це […]...
- У. САМЧУК. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “НАРІД ЧИ ЧЕРНЬ”, “МАРІЯ” Тема. У. САМЧУК. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “НАРІД ЧИ ЧЕРНЬ”, “МАРІЯ” Варіант 1 1. Батьківщиною для У. Самчука… А Є Поділля. Б Полісся. В Волинь. Г Канада. 2. Визначте письменника, з яким не навчався Улас Олексійович, перебуваючи за кордоном. А О. Ольжич. Б І. Багряний. В Є. Маланюк. Г Л. Мосендз. 3. За типом світобачення У. Самчук… А Романтик. Б Класик. В Імпресіоніст. Г Реаліст. 4. У частині твору “Марія” У. […]...
- Аналіз роману “Марія” Уласа Самчука Улас Самчук був першим, хто сказав світові правду про 1933 рік, його причини і наслідки. Роман “Марія” – це не просто твір про голодомор, це твір-рєквієм. Як син селян. і виразник інтересів українського селянства письменник зразу ж збагнув увесь розмах національної трагедії. Роман був написаний у 1933 році за кордоном по гарячих слідах страшних подій. Невеликий за обсягом, він охоплює кілька десятиліть. У ньому автор художньо осмислює суспільні катаклізми, людські […]...
- Аналіз твору “Марія” Уласа Самчука Роман “Марія” Уласа Самчука став свого часу справжньою сенсацією. Вражаючий страшними подробицями життя українців періоду насильницької колективізації, цей шедевр української літератури й досі нікого не залишає байдужим, знову й знову нагадуючи про страшний період голодомору 1932-1933 рр. За жанром “Марія” – роман-життєпис, адже у творі висвітлюється життєвий шлях української жінки Марії, від народження до смерті. ЇЇ життя майстерно переплітається з загальнонаціональним життям України того часу, тим самим роблячи образ Марії […]...
- Роман Уласа Самчука “Марія” – книга про людське життя Роман “Марія” – перший в українській літературі твір про голодомор і насильницьку колективізацію – закінчується страшно і трагічно. Старий, знесилений голодом Корній жорстоко розправляється з сином-запроданцем і йде у невідомість, щоб померти. Дочка і онука гинуть із голоду, а самотня Марія, простившись із Гнатом, перебуває в агонії перед смертю, страшною смертю з голоду. Але не загибель пророкує автор, він хоче викликати опір такому розвитку подій, адже роман написаний у 1933 […]...
- Філософське осмислення життя у творі Уласа Самчука “Марiя” Роман Уласа Самчука “Марія” являє собою розгорнуту картину житя українського села на початку двадцятого століття. Написаний він високим стилем хроніки життя жінки-селянки, образ якої піднесений автором до своєрідного символу України. Помираючи голодною смертю, Марія пропускає крізь просвітлену стражданням свідомість всю радість і горе свого життя. Епічності й масштабності надають твору навмисне точні дати й цифри, зокрема: “26 258 день… день останній, день кінця”, “коли не рахувати останніх трьох літ… зустріла […]...
- Образ Марiї в однойменному романi Уласа Самчука Рiвна по духу Марусi Богуславцi Чи Роксоланi, тiльки доля їй Випала звичайна, буденна i складна. / О. Слоньовська / Життєвих колiзiй й перепетiй, якi випали на долю довго невiдомого нам українського митця iз дiаспори Уласа Самчука, вистачило б, мабуть, не на один десяток життiв. Не судилося йому стати письменником на рiднiй українськiй землi. Далеко вiд України розквiтла героїчно-трагiчна, життєво-реалiстична, правдива художня проза письменника. Надто гостро сприймав Улас Самчук усi iсторичнi […]...
- Головні герої твору “Марія” Уласа Самчука Унікальний твір Уласа Самчука “Марія” й досі не залишає читачів байдужими, адже в ньому зображена тема голодомору на Україні часів сталінської “колективізації”. Зображення деформацій духовної моделі існування українського суспільства під впливом нової більшовистської ідеології, що призвела до занепаду та смерті, висвітлено за допомогою образів героїв роману. Головною героїнею є українська селянка Марія. Автор дає її характеристику через вислови інших персонажів та через її вчинки. Так, Мартин, в якою малою дівчинкою […]...
- Голодомор 1932-33 рр. у романi “Марiя” Уласа Самчука 1933 року свiтову громадськiсть приголомшило нечуване в iсторiї лихолiття, яке спало на голову українського народу – органiзований сталiнсько-бiльшовицькою системою СРСР голодомор, що призвiв до зменшення українцiв на одну п’яту, – сучаснi дослiдники обчислюють кiлькiсть жертв порядком 7,5-8 мiльйонiв. Психiчнi вiдхилення мертвих канули в небуття разом з їхнiми виснаженими тiлами. Зранена психiка живих залишилася на все життя. Її ж вони передають своїм нащадкам, навiть тодi, коли б їм цього не хотiлося. […]...
- Трилогiя “Волинь” Уласа Самчука – художнiй лiтопис української iсторiї XX столiття “Хочу бути лiтописцем українсь Кого простору в добi, яку сам Бачу, чую, переживаю” / У. Самчук / Творчiсть Уласа Самчука заслуговує на велику увагу i високу оцiнку. Вiн талановитий прозаїк, який прожив довге i напружене життя, вимiрюване 82 роками, що збiглися з добою буремних iсторичних потрясiнь для українського народу. Особливо чутлива душа, як барометр вiдгукувався вiн на найтрагiчнiшi, найскладнiшi подiї в життi України, хоча жив за її межами, гонимий, невизнаний, […]...
- Роман-хрониця Уласа Самчука “Марія” – Нестеренко Катя Роман “Марія” Уласа Самчука був написаний у 1934 році і присвячений українському селу. В ньому автор описує голодомор 1932-1933 років, знущання більшовиків на людьми. Головна героїня – Марія. Роман починається описом дитинства дівчини і закінчується на сімдесят першому році ії життя. Кажуть, що часу не помічають тільки щасливі, але для Марії доля приготувала суспільні страждання. І переш випробування в житті – самітність. Після смерті батьків, дівчина залишається зовсім одна. Пізніше […]...
- “Марiя” Уласа Самчука – роман-документ про геноцид українського народу До зображення образу матері звертався не один письменник. Згадаємо, наприклад, образ матері у Тараса Шевченка, його наймичку, яка готова йти за своїм сином хоч на край світу, його божественно-міфологічні образи матерів з дитиною, згорьовних українських жінок. Та й кожен український поет чи прозаїк так чи інакше виписував у своїх творах її – першооснову людського існування, найголовнішу людину для кожної людини. Матір. Символічна назва роману Уласа Самчука – “Марія” – немов […]...
- Голодомор 1932-1933 років у романі “Марія” Уласа Самчука 1933 року світову громадськість приголомшило нечуване в історії лихоліття, яке звалилося на голову українського народу – організований сталінсько-більшовицькою системою СРСР голодомор, що призвів до зменшення українців на одну п’яту, – сучасні дослідники обчислюють кількість жертв порядком 7,5-8 мільйонів. Психічні відхилення мертвих канули в небуття разом із їхніми виснаженими тілами. Зранена психіка живих залишилася на все життя. її ж вони передають своїм нащадкам, навіть тоді, коли б їм цього не хотілося. […]...
- Філософське осмислення тисячолітніх сімейних традицій у романі Уласа Самчука “Марія” У народі кажуть: дерево міцне своїм корінням. І це правда. Спробуй підрубати коріння – дерево всохне, пропаде. Без коріння для дерева нема життя, бо через нього рослина харчується живлючими соками; за допомогою коріння дерево міцно тримається. І не страшні йому ніякі бурі та морози, поки коріння велике, міцне. Так само і людина. Якщо вона живе не сама, а з великою, дружною, міцною родиною, то ніщо не злякає цю людину, ніякі […]...
- Духовний світ героїв роману Уласа Самчука “Куди тече та річка” Пізнать себе – то школа нелегка, Жаття мінливе, мов швидка ріка. П. Воронько Дитячі мрії… серйозні й несерйозні, реальні й нереальні. Дуже добре, коли у маленької людини є мрія, до якої вона прагне. “Людина без мрії, що птах без крила”, – говорить народна мудрість. Улас Самчук, як і його герої, умів радіти світові й будувати у собі власний, заснований на добрі. Письменник у творі показує два світи: дорослий – серйозний, […]...
- Тернистий життєвий шлях Уласа Самчука Видатний український прозаїк Улас Самчук прожив нелегке і тернисте життя. Народився майбутній письменник 20 лютого 1905 року в селі Дермань на Волині в досить заможній селянській родині. Пізніше Улас Олексійович згадував: “Незважаючи на те, що мій батько мав лише “три групи” народної школи, а мати знала лишень три літери, вони намагалися дати своїм дітям найкращу освіту, “посилати на вищі школи”, з чого скористався лише я, бо решта моїх братів воліли […]...
- Проблема боротьби добра і зла у романі Уласа Самчука “Марія” Один із найвидатніших українських письменників XX століття Улас Самчук Я найповніше втілив у своїй творчості трагічну долю народу України, розповів проі національну трагедію 30-х років, за шо письменника називають Гомером XX століття. За своє довге важке життя він створив цілу бібліотеку блискучої прози. Роман “Марія” – один із перших найвидатніших творів про трагічну долю України в роки Першої світової війни та революції, насильницьку колективізацію, страждання українських трудівників села під час […]...
- Образ Марії в однойменному романі Уласа Самчука Образ Марії в однойменному романі Уласа Самчука Рівна по духу Марусі Богуславці чи Роксолані, тільки доля їй випала звичайна, буденна і складна. / О. Слоньовська / Життєвих колізій й перепетій, які випали на долю довго невідомого нам українського митця із діаспори Уласа Самчука, вистачило б, мабуть, не на один десяток життів. Не судилося йому стати письменником на рідній українській землі. Далеко від України розквітла героїчно-трагічна, життєво-реалістична, правдива художня проза письменника. […]...
- Головна героїня роману Уласа Самчука “Марiя” – взірець духовної краси, хранителька народних традицій .. Крутиться колесо життя… Змінюються погляди, влади, вартості, проте не меншають роль та значення жінки в суспільстві. Вона, як і раніше, дарує щастя і любов, підтримує в людських душах промінці доброти і людинолюбства, жаги до життя. Тому й не дивно, що велика кількість творів мистецтва присвячена саме жінці. Центральним образом роману-хроніки “Марія” Уласа Самчука є Марія. В образі цієї звичайної жінки, що на своєму віці чесно працювала, кохала, робила помилки […]...
- Голодомор 1932-33 рр. у романі “Марія” Уласа Самчука 1933 року світову громадськість приголомшило нечуване в історії лихоліття, яке спало на голову українського народу – організований сталінсько-більшовицькою системою СРСР голодомор, що призвів до зменшення українців на одну п’яту, – сучасні дослідники обчислюють кількість жертв порядком 7,5-8 мільйонів. Психічні відхилення мертвих канули в небуття разом з їхніми виснаженими тілами. Зранена психіка живих залишилася на все життя. Її ж вони передають своїм нащадкам, навіть тоді, коли б їм цього не хотілося. […]...
- Трилогія “Волинь’ Уласа Самчука – художній літопис української історії XX століття Трилогія “Волинь” Уласа Самчука – художній літопис української історії XX століття “Хочу бути літописцем українсь кого простору в добі, яку сам бачу, чую, переживаю” / У. Самчук / Творчість Уласа Самчука заслуговує на велику увагу і високу оцінку. Він талановитий прозаїк, який прожив довге і напружене життя, вимірюване 82 роками, що збіглися з добою буремних історичних потрясінь для українського народу. Особливо чутлива душа, як барометр відгукувався він на найтрагічніші, найскладніші […]...
- “Марія” Уласа Самчука – роман-документ про геноцид українського народу Мабуть, немає більше жодної країни, в історії якої було б стільки “білих” плям, що лякають своєю жахливою чорнотою, скільки маємо їх в історії України. Одним з таких невідомих фактів нашої історії був голодомор 1932-33 років. Радянська історія старанно приховувала, а потім заперечувала факт голодомору – історичного страждання української нації, що був відомий всьому світові. Тому й не дивно, що роман Уласа Самчука “Марія”, в якому правдиво відображені реальні події того […]...
- Сторінки життєпису Уласа Самчука І. Гомер XX століття. ІІ Тяжкі роки становлення письменника. ІІІ. Початок літературної діяльності. ІV. Роки лихоліття і страждань....
- Війна і революція у романі Уласа Самчука “Волинь” І. “Волинь” У. Самчука – роман-епопея про реальні події початку XX століття. ІІ. Хроніка життя волинського краю. 1. Реальність зображених подій. 2. Широка панорама селянського життя. 3. Мужність вірних оборонців України. ІІІ. Здійснення задуму....
- Доля України у романі Уласа Самчука “Волинь” І. Безпосередня участь У. Самчука в бурхливих подіях 1938-1939 років. ІІ. Унікальність твору “Волинь” . 1. Жанрово-художні особливості роману. 2. Автобіографічний характер твору. 3. Високі мистецькі узагальнення у романі. ІІІ. Пізнання головним героєм правди життя. ІV. Доля багатостраждальної рідної землі в образах роману....
- Співвідносність образів Матері Божої і героїні твору Уласа Самчука “Марія” Образ головної героїні роману У. Самчука “Марія” дуже подібний до найве – личнішого жіночого образу Марії, матері Ісуса Христа. Мати Божа супроводжує Марію все життя. Її прихід до церкви – це зустріч саме з Богородицею, від якої жінка черпає спокій, радість і силу. Під час вінчання Марії з Гнатом, їх благословляли “непростими образами. Не було часу поїхати та купити паристі. Один образ – Мати Божа Молошна, другий – Ісус Христос, […]...
- “Марія” Уласа Самчука – найсенсаційніший твір та перший художній донумент української літератури про голодомор Роман “Марія” – роман-спалах, роман-реквієм, роман-набат! Саме цим твором Улас Самчук явив усьому світові невичерпні потенційні можливості україн ського образного слова. Він був перший, хто показав справжнє страхітливе облич чя комунізму, змалювавши у романі “Марія” жахливі картини лютого голодомору 1932-1933 років, який принесла на українську землю радянська влада. Коли писався твір, в Україні лютував голод, штучно зроблений із метою винищення селянства. Свіжими слідами цих страшних подій пішов Улас Самчук, зобразивши […]...
- Головна героїня роману Уласа Самчука “Марія” – взірець духовної краси, хранителька народних традицій Крутиться колесо життя… Змінюються погляди, влади, вартості. проте не меншають роль та значення жінки в суспільстві. Вона, як і раніше, дарує щастя і любов, підтримує в людських душах промінці доброти і людинолюбства, жаги до життя. Тому й не дивно, що велика кількість творів мистецтва присвячена саме жінці. Центральним образом роману-хроніки “Марія” Уласа Самчука є Марія. В образі цієї звичайної жінки, що на своєму віці чесно працювала, кохала, робила помилки і […]...
- Міркування з приводу прочитаної статті Останнім часом у пресі з’явилося багато публікацій на молодіжну тематику. Кожний прагне висловити свою точку зору з приводу орієнтирів на майбутнє. Важко мріяти про майбутнє в умовах економічної нестабільності і соціальної незахищеності. Можливо тому мої ровесники прагнуть не знайти свій шлях, а знайти собі прожитковий мінімум. Особливо лякають мене судження дівчат. Недавно я прочитав міркування моєї ровесниці про подальший шлях і вжахнувся прочитаному. Дівчина Таня написала, що її не приваблює […]...
- Як Д. І. Писарєв у статті “Базарів” захищає І. С. Тургенєва? Світоч критики повинен опромінювати, а не палити. Ш. Фавар Ряд статей про Базарове був написаний потім, щоб захистити й роз’яснити весь лад наших понять. Д. І. Писарєв У лютневому номері журналу “Російський вісник” за 1862 рік був надрукований четвертий роман І. С. Тургенєва “Батьки й діти”. Навколо роману розГорелася така запекла полеміка, який ні до, ні після вже не знала історія російської журналістики. Причин для серйозних суперечок було дві: оцінки […]...
- Леся Українка, Публікації, статті, дослідження Героєм багатьох творів Лесі Українки, зокрема драматичних, став борець проти всілякого, в тому числі й насамперед духовного, поневолення. Боротьба проти рабства думки, як першочергове завдання письменника, що своєю творчістю активно допомагає створенню “суспільства свідомих осіб”, стає у центрі більшості її драм. В ряді творів Лесі Українки бунтарем, борцем її герой стає не зразу. В перший момент навіть здається, що несхожість у поглядах героя з його ідейним супротивником незначна, що вони […]...
- Виклад статті Гоголя “Значення хвороб” В 1846 році Гоголь написав статтю “Значення хвороб”. У ній багато автобіографічного. У початки 1840-х років Гоголь постійно болів, про що неодноразово писав у листах до різних осіб. 20 лютого 1046 року Гоголь писав П. А. Плетньову з Рима: “Тяжкі, тяжкі мені були останні часи, і весь минулий рік так був важкий, що н дивуюся тепер, як виніс його. Хворобливі стани настільки були нестерпні, що повіситися або утопитися здавалося як […]...
- Аналіз гуморески “Чухраїнці” Остапа Вишні – аналіз твору У 1926 році Остап Вишня опублікував збірку “Українізуємось”, яка користувалася великою популярністю і за три роки витримала п’ять видань. Але знову з творами цієї збірки широке коло читачів змогло познайомиться лише в 90-х роках. Головна її тема – розвиток рідної мови, і розкривається вона багатогранно: це і збереження чистоти мови, і розширення сфер її вживання, і грамотність та шляхи її досягнення. Такі питання були надзвичайно актуальними у 20-х роках, коли […]...
- Філософське осмислення тисячолітіх сімейних традицій у романі У. Самчука “Марiя” Роман Уласа Самчука “Марія” – книга про людське життя, про долю. Це твір глибоко гуманістичний, твір, що розглядає найважливіші моральні проблеми. Серед них одна з найголовніших – роль сімейних традицій у житті людини, у житті нації. На історії будь-якого народу згубно відбивається втрата родовідних людей. Влада більшовиків була особливо зацікавлена в докорінному винищенні родин. Діти “відповідали” за батьків, змушені привселюдно зрікатися їх, як це зробив Максим із братом Лавріном і […]...
- Тема колективізації та голодомору у романі У. Самчука “Марiя” Роман “Марія” – перший в українській літературі твір про голодомор і насильницьку колективізацію – закінчується страшно і трагічно. Старий, знесилений голодом Корній жорстоко розправляється з сином-запроданцем і йде у невідомість, щоб померти. Дочка і онука гинуть із голоду, а самотня Марія, простившись із Гнатом, перебуває в агонії перед смертю, страшною смертю з голоду. Але не загибель пророкує автор, він хоче викликати опір такому розвитку подій, адже роман написаний у 1933 […]...
- Немую боль в слова облечь ОЛЕКСАНДР ТВАРДОВСЬКИЙ
- Традиції і звичаї – духовна спадщина українського народу
Categories: Шкільні твори